ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих
експлуатаційних впливів,
від пожежі
ПРОЕКТУВАННЯ І БУДІВНИЦТВО ЦИВІЛЬНИХ
БУДІВЕЛЬ ІЗ БЛОКІВ І КАМЕНІВ ПИЛЯНИХ
ВАПНЯКІВ КРИМСЬКИХ РОДОВИЩ В
СЕЙСМІЧНИХ РАЙОНАХ
ДБН В.1.1-1-94
Видання офіційне
Державний комітет України у справах містобудування і архітектури
( Держкоммістобудування України)
Київ 1995
Розроблені КиївЗНДІЕПом (канд.техн.наук
Гудков Б.П.), КримНДІпроектом
(канд.техн.наук Кукунаєв В.С.,
інж.Овечкіна Л.М.),
ЦНДІБКом ім.Кучеренко
(канд.техн.наук Черкашин А.В.),
Симферопольським відділенням
УкрстромНДІпроекту
(інж.Шабанов А.С.), ОНДЛСБ при КПІ
ім. Лазо (докт.техн.наук Ізмайлов Ю.В.)
Внесені і підготовле- КиївЗНДІЕПом, КримНДІпроектом,
ні до затвердження Симферопольським відділенням
УкрстромНДІпроекту
Затверджені Наказом Мінбудархітектури України від
11.07.1994 р. N 136 і введені в дію з
01.09.1994.
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАїНИ
----------------------------------------------------------------
| Проектування і будівництво цивільних ДБН В.1.1-1-94 |
| будівель із блоків і каменів пиляних Вводяться вперше |
| вапняків кримських родовищ в сейсміч- |
| них районах |
----------------------------------------------------------------
Сучасні норми поширюються на проектування і будівництво жит-
лових і громадських будинків зі стінами з блоків і каменів пиля-
них вапняків в районах України сейсмічністю 6, 7, 8 і 9 балів, а
також установлюють вимоги до стінових блоків і каменів з пиляних
вапняків кримських родовищ, які використовуються в сейсмічних
районах.
Норми не враховують особливостей проектування будівель, зве-
дених на просідаючих грунтах, над гірничими розробками і на тери-
торіях із зсувними явищами.
1. ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ БУДІВЕЛЬ
Загальні вказівки
1.1. В залежності від конструкції і матеріалу стін будинки
із блоків і каменів пиляних вапняків поділяються на:
- будинки з несучими стінами з великих блоків пиляного вапня-
ку. Кладка стін може бути двохрядною і багаторядною
(3- і 4-рядною). Антисейсмічні заходи передбачаються такими:
коротиші жорсткої арматури, вертикальне звичайне і напруже-
не армування, залізобетонні комплексні включення, збірні або
монолітні залізобетонні ядра жорсткості;
- каркасно-блокові будинки. Для антисейсмічних підсилювань за-
стосовують залізобетонні включення і пояси, які утворюють
чітку каркасну систему. Кладку стін використовують як опа-
лубку при зведенні монолітних колон каркасу;
- будинки з ненесучими стінами. Стіни передбачаються висотою
на один поверх і відокремлені антисейсмічними швами від
несучої системи будівлі (на стіни не передається експлуата-
ційне і сейсмічне навантаження і вони виконують тільки ого-
роджувальні функції). Як несуча система будівлі може засто-
совуватися каркас або збірно-монолітні залізобетонні конст-
рукції. Як антисейсмічний захід в стінах застосовується
горизонтальне армування;
- будинки з самонесучими стінами. Стіни можуть виконуватися
із блоків і каменів. Антисейсмічними підсиленнями служать
вертикальні залізобетонні включення і залізобетонні пояси,
а також вертикальне і горизонтальне армування.
1.2. Кам'яна кладка із блоків і каменів багаторядної роз-
різки, в залежності від величини тимчасового опору осьовому
розтягу по неперев'язаних швах (нормальне зчеплення), поділяєть-
ся на категорії:
I категорія | Rnt >= 180 кПa ( 1,8 кгс/см кв.)
|
-----------------------------------------------------------------
II категорія | 180 kПа > Rnt >=120 кПа (1,2 кгс/см кв.)
|
-----------------------------------------------------------------
III категорія | 120 кПа > Rnt >= 60 кПа (0,6 кгс/см кв.)
Потрібне значення Rnt необхідно вказувати в проекті. Значен-
ня Rnt подається замовником в складі вихідних даних для проекту-
вання по результатах натурних випробувань кладки, які проводяться
в районі будівництва на матеріалах і при технологічних умовах са-
ме таких, які будуть передбачені в проекті. Випробування кладки
стін повинно проводитись згідно з ГОСТ "Конструкции каменные.
Метод определения прочности сцепления в каменной кладке".
- 2 -
Кладка при Rnt 60 < кПа (0,6 кгс/см кв.) забороняється.
1.3. Будівництво житлових і громадських будинків вище 4-х
поверхів на територіях сейсмічністю 7-8 балів і на площадках
сейсмічністю 9 балів, незалежно від поверхів, допускається з доз-
волу відповідних державних органів.
1.4. Висота будинків лікарень та шкіл загального типу при
сейсмічності 7-8 балів обмежується трьома надземними поверхами,
при сейсмічності 9 балів - двома поверхами: висота дитячих шкіль-
них закладів обмежується в 7-, 8-, 9-бальних районах двома над-
земними поверхами.
1.5. Враховуючи недостатню надійність будинків зі стінами із
блоків і каменів пиляних вапняів, виконаних без антисейсмічних
заходів, навіть при невисоких рівнях сейсмічних навантажень,
потрібно в житлових та цивільних будинках, які будуються в
6-бальних зонах, передбачати об'ємно-планувальні та конструк-
тивні заходи, які підвищують їх сейсмостійкість.
Потрібні заходи наводяться в пунктах 1.93-1.98.
За вимогою замовника можуть передбачатися зміцнення будін-
ків від сейсмічних впливів для бальності, вищої розрахункової
сейсмічності майданчика.
1.6. Конструккції і основи будинків, які проектуються для
сейсмічних районів, повинні розраховуватися на основні і особливі
сполучення навантажень із врахуванням сейсмічних впливів згідно
зі СНиП "Строительство в сейсмических районах", "Нагрузки и воз-
действия".
Розрахунок будівель з кам'яними стінами заввишки до 5 повер-
хів, в яких жорсткість і маса незначно змінюються по висоті і пе-
ріод власних коливань менше 0,4 с, допускається виконувати тільки
із врахуванням першої форми коливань з розподілом сейсмічних на-
вантажень за схемою плоских вертикальних діафрагм.
Розрахунок кам'яних конструкцій необхідно проводити на одно-
часну дію горизонтально та вертикально спрямованих навантажень.
1.7. При розрахунку будинків завдовжки або завшишрки більше
30 м потребно враховувати крутний момент, керуючись вимогами розді-
лу СНиП "Строительство в сейсмических районах".
При розрахунку житлових і громадських будинків заввишки два і біль-
ше поверхів з розмірами в плані менше 30 м, але несиметричних в пла-
ні необхідно враховувати фактичний крутний момент відносно вертика-
льної осі будинку, яка проходить через його центр жорсткості.
1.8. Конструктивні антисейсмічні заходи, які передбачаються
СНиПом "Строительство в сейсмических районах" і даними нормами,
повинні виконуватися і в тому випадку, коли за результатами роз-
рахунку на сейсмічні впливи вони не потрібні.
1.9. Нові конструктивні рішення будівель і результати НДР,
коли вони не узгоджуються з діючими ДБН і іншими нормативними
документами, можуть впроваджуватися в практику будівництва тільки
за висновком та з участю інститутів, які спеціалізуються в галу-
зі сейсмостійкого будівництва, і одержання узгодження Держкоммісто-
будування України.
Об'ємно-планувальні рішення.
1.10. Форма будинку в плані повинна бути простою і компакт-
ною. Внутрішні стіни і рами, що їх замінюють, необхідно передба-
чати, як правило, наскрізними на всю довжину або ширину будинку.
В будинках з несучими стінами прямокутної форми повинно бути не
менш однієї внутрішньої поздовжньої стіни, а в районах з сейсміч-
ністю 9 балів - не менш двох стін.
В будинках крапкового типу, в яких несучі зовнішні стіни по
периметру виконуються з отворами, потрібно передбачати не менше
двох внутрішніх взаємноперпендикулярних стін. Якщо в таких бу-
динках дві протилежні зовнішні стіни виконуються глухими, і
відстань між ними не перевищує вимог табл.3, то можливе влашту-
вання однієї внутрішньої стіни, паралельно стінам з прорізами.
- 3 -
1.11. При загальному компонуванні будинку несучі стіни,
сходові клітки і інші елементи потрібно розташовувати, як прави-
ло, симетрично відносно поздовжньої і поперечної осей будинку
(відсіку) і забезпечувати рівномірне розподілення мас і жорст-
костей по довжині і ширині будинку.
1.12. Перекриття суміжних ділянок будинку в межах відсіку
потрібно розташовувати на одному рівні.
1.13. Будинки потрібно розділяти антисейсмічними швами,
якщо:
- розміри будинку в плані перевищують вказані в табл.2;
- будинок має складну форму в плані;
- суміжні ділянки будинку або споруди мають перепади висоти,
вище або нижче планувальної відмітки, більше 3 м ( один
поверх) для будинків до 5 поверхів і більше 6 м
(два поверхи) - для будинків з шістьма поверхами і більше;
- окремі об'єми будинків в межах загального плану, що не є
ядрами жорсткості, мають різко відмінні (більше 30%)
жорсткості або маси.
1.14. Антисейсмічні шви повинні розділяти будинок по всій
висоті. Допускається не влаштовувати шов у фундаменті, за винят-
ком випадків, коли його влаштування викликане конструктивними
особливостями підземної частини або коли антисейсмічний шов
збігається з осадковим.
Конструкції антисейсмічних швів і їх заповнення не повинні
перешкоджати взаємним горизонтальним переміщенням у двох напрямах
сусідніх відсіків при землетрусах.
Температурні і засадові шви потрібно виконувати як антисей-
смічні. Антисейсмічні шви виконуються шляхом зведення парних стін
або рам, а також зведення рами і стіни.
Ширина шва не повинна бути меншою, ніж сумарний прогин двох
суміжних відсіків від сейсмічних навантажень плюс 20 мм.
Для будинків жорстких схем ширина шва може прийматися за
табл. 1.
Таблиця 1
Довідкова
------------------------------------------------------------------
| Ширина шва (мм) не менше, при кількості поверхів |
|----------------------------------------------------------------|
| до 2-х | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
|----------------------------------------------------------------|
| 50 | 60 | 70 | 85 | 100 | 110 | 120 | 130 |
------------------------------------------------------------------
1.15. Граничні висоти будинків і розміри відсіків у плані не
повинні перевищувати значень, указаних в табл. 2.
Таблиця 2
------------------------------------------------------------------
| |Розмір за довжиною|Виста,м,(кількість |
|Несучі конструкції | (шириною),м, не |надземних поверхів), |
| будинків | більше | не більше |
| |-----------------------------------------|
| | Розрахункова сейсмічність,бали |
| |-----------------------------------------|
| | 7-8 | 9 | 7 | 8 | 9 |
|----------------------------------------------------------------|
|1. Будинки каркасно- | | | | | |
|блокові: | | | | | |
|а) з заповненням бло- |80 | 60 |30(9) |24(7) |18(5) |
|ками висотою на | | | | | |
|"поверх" | | | | | |
|б)з заповненням блока-|80 | 60 |24(7) |21(6) |15(4) |
|ми з багаторядною | | | | | |
|розрізкою | | | | | |
|----------------------------------------------------------------|
|2. Будинки зі стінами | | | | | |
|з великих блоків двох-| | | | | |
------------------------------------------------------------------
- 4 -
------------------------------------------------------------------
| |Розмір за довжиною|Виста,м,(кількість |
|Несучі конструкції | (шириною),м, не |надземних поверхів), |
| будинків | більше | не більше |
| |-----------------------------------------|
| | Розрахункова сейсмічність,бали |
| |-----------------------------------------|
| | 7-8 | 9 | 7 | 8 | 9 |
|----------------------------------------------------------------|
|рядної розрізки підси-| | | | | |
|лені: | | | | | |
|а)ядрами жорсткості із|80 |60 |21(6) |18(5) |15(4) |
|залізобетонних елемен-| | | | | |
|тів (по п.1.50) | | | | | |
|б)вертикальною напруже|80 |60 |21(6) |18(5) |15(4) |
|ною арматурою (по п. | | | | | |
|в)вертикальною нена- |80 |60 |18(5) |15(4) |12(3) |
|пруженою арматурою | | | | | |
|(по п.1.45-1.46) з | | | | | |
|додатковим підсиленням| | | | | |
|верхнього поверху вер-| | | | | |
|тикальною арматурою, | | | | | |
|встановленою в обрам- | | | | | |
|ленні простінків і по | | | | | |
|довжині глухих стін, | | | | | |
|не більше ніж через 3м| | | | | |
|г)коротишами жорсткої |80 |60 |12(3) | 9(2) | 6(1) |
|арматури (по п.1.48) | | | | | |
|----------------------------------------------------------------|
|3. Будинки з стінами з|80 |60 |18(5) |15(4) |12(3) |
|великих блоків багато-| | | | | |
|рядної розрізки, підси| | | | | |
|лені монолітними залі-| | | | | |
|зобетонними включення-| | | | | |
|ми при кладці | | | | | |
|Rnt > 60 кПа | | | | | |
|( по п.1.49) | | | | | |
|----------------------------------------------------------------|
|4. Будинки з стінами з| |
|каменів пиляного вап- | |
|няку | |
|а) при кладці |Згідно розділу СНиП "Строительство в |
|Rnt>= 120 кПа | сейсмических районах" |
|б) при кладці |80 |60 |12(3) |9(2) | - |
|120 кПа >Rnt>=60 кПа | | | | | |
|----------------------------------------------------------------|
|5. Стіни самонесучі: | |
|а) з великих блоків |за розміром |15 |12 |9 |
|двохрядної розрізки |каркасу | | | |
|б) з великих блоків |за розміром |15 |12 |9 |
|багаторядної розрізки |каркасу | | | |
|і каменів пиляного | | | | |
|вапняку при кладці | | | | |
|Rnt >= 120 кПа | | | | |
|в) з великих блоків |за розміром |12 | 9 |6 |
|багаторядної розрізки |каркасу | | | |
|і каменів пиляного | | | | |
|вапняку при кладці | | | | |
|120 кПа > Rnt>=60 кПа | | | | |
------------------------------------------------------------------
Примітка: 1. За висоту будинку приймається різниця відміток
нижчого рівня вимощення або спланованої поверхні землі,
що примикає до будинку, і верху зовнішніх стін.
2. У число надземних поверхів за даною таблицею повинен вра-
ховуватися поверх, більше половини висоти якого знаходить-
ся вище планувальної відмітки землі, що примикає до бу-
динку.
- 5 -
1.16. Можливість будівництва каркасно-блокових будинків
(по п.1 табл.2) до розгляду результатів натурних випробувань
допускається в кожному окремому випадку за дозволом Держком-
містобудування України з врахуванням експертизи проектів спе-
ціалізованою організацією з точки зору дотримання вимог сейсмо-
стійкості.
1.17. Видовжені в плані будинки заввишки до 5 поверхів ре-
комендується проектувати з поздовжніми несучими стінами.
1.18. В будинках заввишки понад 5 поверхів рекомендується
передбачати підвальний поверх.
1.19. Влаштування несучих стін, які опираються на виносні
консольні конструкції, не дозволяється.
1.20. Влаштування еркерів, як правило, не допускається.
При достатніх обгрунтуваннях може бути дозволено виконання ерке-
рів, які опираються на фундамент, з підсиленням отворів в пло-
щині стіни залізобетонною рамною конструкцією.
1.21. Відстань між осями поперечних стін повинна перевіряти-
ся розрахунком і бути не більшою наведеної в табл. 3.
Таблиця 3
------------------------------------------------------------------
| | Відстань, м, не більше |
|Конструкції стін |-----------------------------------------|
| | Розрахункова сейсмічність, бали |
|----------------------------------------------------------------|
| | 7 | 8 | 9 |
|----------------------------------------------------------------|
|1. Стіни з великих |15 |12 |9 |
|блоків двохрядної роз-| | | |
|різки, підсилені за | | | |
|вимогами п.п.2а, 2б, | | | |
|2в, 2г табл.2 | | | |
|----------------------------------------------------------------|
|2. Стіни з блоків |15 |12 |9 |
|багаторядної розрізки,| | | |
|підсилені за вимогами | | | |
|п.3 табл.2 | | | |
|----------------------------------------------------------------|
|3. Стіни з каменів | | | |
|пиляного вапняку при | | | |
|кладці: | | | |
|а)Rnt >= 120 кПа |15 |12 |9 |
|б) 120 кПа>Rnt>=60 кПа|12 | 9 |- |
------------------------------------------------------------------
1.22.Розміри елементів несучих і самонесучих стін із кам'яної
кладки повинні визначатись за розрахунком і мають задовольняти ви-
моги, наведені в табл.4.
Таблиця 4
-------------------------------------------------------------------
| | Розміри елементів стін |
| Елементи стін |-----------------------------------------|
| | Сейсмічність площадки, бали |
| |-----------------------------------------|
| | 7 | 8 | 9 |
|-----------------------------------------------------------------|
|1.Ширина простінків не | | | |
| менше, при кладці: | | | |
|а) з каменів пиляного | | | |
| вапняку при | | | |
| Rnt>=120 кПа |0,8 |1,2 |1,6 |
| 120кПа>Rnt>=60kПа |1,0* |1,6* | - |
|б) з великих блоків |0,8 |1,0 |1,6 |
-------------------------------------------------------------------
- 6 -
-------------------------------------------------------------------
| | Розміри елементів стін |
| Елементи стін |-----------------------------------------|
| | Сейсмічність площадки, бали |
| |-----------------------------------------|
| | 7 | 8 | 9 |
|-----------------------------------------------------------------|
|2.Ширина отворів не бі-| | | |
| льше, м, при кладці: | | | |
|а) з каменів пиляного | | | |
| вапняку при | | | |
| Rnt>=120 кПа |3,0 |2,5 |2,0 |
| 120кПа>Rnt>=60kПа |2,5 |2,0 | - |
|б) з великих блоків |3,0 |2,5 |2,0 |
|-----------------------------------------------------------------|
|3.Відношення ширини |0,33 |0,5 |0,75 |
| простінку до ширини | | | |
| отвору, не менше | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|4.Виступ стін в плані, | | | |
| не більше, м, для | | | |
| будинків: | | | |
|а) каркасно-блокових |4,0 |3,2 |2,0 |
|б) з кам'яними стінами |2,0 |1,0 | |
|-----------------------------------------------------------------|
|5.Винос карнизу, не | | | |
| більше, м: | | | |
|а) з матеріалу стін |0,2 |0,2 |0,2 |
|б) з залізобетонних |0,4 |0,4 |0,4 |
| елементів,зв'язаних | | | |
| з антисейсмічним | | | |
| поясом | | | |
-------------------------------------------------------------------
ПРИМІТКА.
1.Ширину наріжних простінків з каменів пиляного вапняку потрі-
бно приймати на 20 см більше вказаної в таблиці.
2.При необхідності влаштування простінків, які мають ширину
меншу, ніж указано в таблиці, їх необхідно зміцнювати залі-
зобетонними включеннями по торцях простінків з арматурою,
заанкерованою у вижче і нижче розташовані антисейсмічні по-
яси. При цьому ширина простінка з підсиленням повинна бути
не менше 70% від указаної в даній таблиці. При влаштуванні
простінків завширшки менше 70% від указаної в таблиці їх
необхідно виконувати залізобетонними.
3.Зміцнення простінків відмічених "*" (п.1,а), виконується за
рекомендаціями п.1.52.
4.При необхідності виконання отворів завширшки більше вказа-
них у таблиці їх необхідно обкантовувати залізобетонною ра-
мкою, утвореною вертикальними залізобетонними сердечниками
і антисейсмічними поясами. При цьому ширина отворів з поси-
ленням не повинна перевищувати вказану в таблиці більше ніж
на 20%. При влаштуванні окремих отворів завширшки понад 20%
від наведеної в таблиці їх необхідно підсилювати залізобе-
тонними рамними конструкціями.
1.23. Перші поверхи для одержання в них великих вільних площ,
необхідно виконувати в залізобетоннім каркасі з діафрагмами жорс-
кості, розташованими в напрямку двох осей будинку симетрично в
плані або розташовувати приміщення, які потребують великих віль-
них площ, в прибудованих до будинку блоках.
1.24. В будинках 3-х і вище поверхів в рівні підлоги першого
поверху повинно влаштовуватися перекриття. В будинку не вище 2-х
поверхів, при достатньому обгрунтуванні при грунтах I і II кате-
горій за сейсмічними властивостями на площах сейсмічнічтю 7 балів,
допускається виконання підлоги по грунту, однак у цьому випадку в
рівні підлоги першого поверху повинні бути виконані по стінах на-
скрізні залізобетонні пояси і відстань між сполучними стінами (ра-
мами, фундаментами) не повинна перевищувати 12 м.
- 7 -
1.25. В проекті повинна бути вказана середня об'ємна вага
блоків і каменів з розрахунку потрібного опору теплопередачі
стінових конструкцій будинків для даних кліматичних умов.
КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ
ФУНДАМЕНТИ
1.26. Проектування підвалів будинків і споруд для будівництва
в сейсмічних районах потрібно виконувати по вимогам розділів ДБН
по проектуванню основ будинків і споруд і будівництва в сейсмічних
районах.
Глибина закладання фундаментів приймається як для несейсмічних
районів, але не менше 1,2 м.
1.27. Фундаменти будинку або його відсіку, як правило, повинні
закладатися на одному рівні. Підвали потрібно розташовувати, як
правило, під всіх відсіках. У випадку закладання фундаментів на рі-
зних відмітках перехід від більш заглибленої частини до менш загли-
бленої виконується уступами. Уступи повинні бути не крутішими 1:2,
а висота уступу - не більшою 60 см. Фундаменти прилеглих відсіків
повинні мати однакове закладання не менше 1 м в обидва боки від
сейсмічного шва.
1.28. Застосування блоків з пиляних вапняків для фундамент-
них подушок не дозволяється.
Підземні частини стін і зовнішні стіни підвалів з блоків і ка-
менів пильних вапняків дозволяється споруджувати в сухих і малово-
логих грунтах при марці каменів не нижче 100,1, морозостійкості не
менше Мрз 15 для будинків зі строками служби до 50 років, Мрз 25
для будинків зі строками служби більше 50 років. При розрахунках
на міцність усі розрахункові опори кладки на стиск і по перерізу в
припущенні зруйнування по каменю потрібно приймати з коефіцієнтом
0,7.
СТІНИ
1.29. Для кладки несучих та самонесучих стін і для заповнення
каркасу, яке бере участь у роботі на сейсмічне навантаження, потрі-
бно застосовувати блоки або камені з вапняку або з черепашнику мар-
ки не менше 35.
Висота поверхів будинків з несучими стінами приймається відпо-
відно з розділом СНиП "Строительство в сейсмических районах".
1.30. Для кладки ненесучих стін, які не беруть участі в роботі
на сейсмічні впливи, можна застосовувати камені низьких марок
(4-25). Міцність кладки при цьому повинна бути перевірена розрахун-
ком у площині і із площини стіни.
Висота ненесучої стіни не повинна перевищувати 3,5 м.
1.31. Ділянки стін, парапети над покриттям, які мають висоту
більше 40 см, повинні підсилюватися монолітними залізобетонними
включеннями, заанкереними в антисейсмічний пояс.
1.32. Винос балконів не повинен перевищувати 1,5 м в 7-8 баль-
них зонах і 1,0 м - в 9-бальних. Плити балконів повинні бути
надійно з'єднані з конструкціями перекриття, замонолічені з обв'яз-
ками і привантажені вагою верхньої кладки.
1.33. Кріплення облицювальних плит рекомендується виконувати,
керуючись технічними рішеннями "Альбома наружной облицовки камен-
ных стен плитками пильного известняка", розробленого КримНДІпроек-
том і затвердженого Кримським облвиконкомом.
- 8 -
ПЕРЕКРИТТЯ
1.34. Збірні залізобетонні перекриття і покриття будинків по-
винні бути замоноліченими, жорсткими і міцними в горизонтальній
площині. Вони повинні мати надійне анкерування в несучі вертикаль-
ні конструкції і забезпечувати спільну роботу цих конструкцій на
сейсмічні впливи.
1.35. Жорсткість збірного залізобетонного перекриття повинна
забезпечуватись:
- створенням залізобетонних антисейсмічних поясів з ан-
керуванням в них панелей перекриттів і заливкою швів між панелями
цементним розчином;
- створенням монолітних обв'язок з анкеруванням панелей
перекриттів в обв'язці і застосуванням зв'язків між панелями, які
сриймають зсувні зусилля.
Бічні грані панелей перекриттів повинні мати шпонкову або риф-
лену поверхню, а для анкерування в антисейсмічному поясі в торцях
панелей повинні бути випуски арматури.
В суцільних або ребристих панелях перекриттів анкерування мо-
же здійснюватися за допомогою анкерних випусків, приварених до зак-
ладних деталей.
Укладка в швах між панелями арматурних каркасів для зв'язку з
поясами не дозволяється.
Шви між панелями заливаються цементним розчином не нижче М 100
або полімерцементним розчином, або дрібнозернистим бетоном В 7,5.
1.36. Обпирання панелей перекриттів по двох сторонах приймає-
ться не менше:
- для кам'яних стін - 120 мм;
- для стін з монолітного або збірного залізобетону - 90 мм.
Обпирання панелей по контуру на кам'яні стіни - не менше 90мм.
1.37. В будинках крапкового типу перекриття рекомендується
виконувати з панелей з обпиранням по контуру. При перекритті з
панелей балочного типу доцільне укладання панелей на суміжних по
висоті поверхах у взаємоперпендикулярних напрямках.
СХОДИ
1.38. Сходи, як правило, потрібно застосовувати з укрупнених
збірних елементів у вигляді залізобетонних площадок і маршів або у
вигляді суцільного елемента в складі маршового сходу з двома пло-
щадками. З'єднання маршу з площадкою виконується за допомогою зва-
рювання у 4-х місцях.
1.39. Площадки сходів, які розташовані в рівні міжповерхових
перекриттів, повинні бути надійно зв'язані з поясом або безпосеред-
ньо з перекриттям. Балки проміж площадок сходів потрібно анкерувати
в стіни сходових кліток.
1.40. Зовнішні внутршні двірні і віконні отвори в кам'яних
стінах сходових кліток при розрахунковій сейсмічності 8-9 балів по-
винні мати залізобетонне обрамлення.
ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ ВЕЛИКОБЛОКОВИХ БУДИНКІВ
1.41. При проектуванні стін з великих стінових блоків пиляних
вапняків застосовується двохрядна, трьохрядна або чотирьохрядна
розрізка поля стін. Стінові блоки в сейсмічних районах як для зов-
нішніх, так і для внутрішніх стін, повинні застосовуватися тільки
з пазами на торцевих вертикальних гранях.
1.42. В рівні перекриттів і покриттів будинків по всіх поз-
довжніх і поперечних стінах без розривів влаштовується
антисейсмічний пояс.
- 9 -
Як антисейсмічний пояс у великоблокових будинках повиннні ви-
користовуватися збірномонолитні армовані блоки-перемички, які ук-
ладаються на стінові блоки і з'єднуються між собою в двох рівнях
по висоті шляхом зварювання випусків арматури або закладних дета-
лей з наступним замоноліченням стиків бетоном класу В15.
Стіни, по яких неможлива укладка поясних блоків або влашту-
вання монолітного поясу (наприклад, стіни з залізобетонних блоків
або діафрагм), повинні обкантовуватися в рівні диску прилеглого
перекриття монолітними залізобетонними обв'язками завширшки не мен-
ше 150 мм. Обв'язки армуються при односторонньому примиканні до
стін каркасами з 4-х поздовжніх стержнів діаметром 12 мм, при дво-
сторонньому приляганні - каркасами з 2-х стержнів того ж діаметра з
кожної сторони. Каркаси виконуються наскрізними і анкеруються в
обв'язках стін перпендикулярного напрямку. Бетон обв'язок класу
В15. Прилегла поверхня стін повинна мати рифлення і випуски для
сполучення з монолітними обв'язками.
1.43. Зв'язок між поздовжіми і поперечними стінами забезпечу-
ється старанним бетонуванням вертикальних пазів прилеглих блоків,
укладенням арматурних сіток в кожному горизонтальному розчинному
шві і антисейсмічними поясами.
1.44. Стіни з великих блоків, як правило, підсилюються одним
із наступних засобів: вертикальними залізобетонними включеннями,
вертикальним напруженним або ненапруженним армуванням, створенням в
об'ємі будинку комплексу елементів жорсткості (ядер жорсткості) з
залізобетонних елементів і при двохрядній розрізці стін - короти-
шами жорсткої арматури.
1.45. Вертикальна ненапружена арматура установлюється в па-
зах блоків і анкерується в антисейсмічних поясах. Площа арматури,
встановленої в зонах виникнення розтягувальних зусиль, визначає-
ться розрахунком, але приймається не менше 2,0 см кв. (два стерж-
ня діаметром 12 мм); арматура, встановлена конструктивно, повинна
мати переріз не менше 1см кв. (один стержень 12 мм). Анкерування в
межах відсіку належить передбачати в одному рівні і виконувати в
рівні фундаментних подушок (низу стін підвалу), якщо хоча б части-
на стержнів за розрахунком на сейсмічні впливи зазнає розтягуваль-
них зусиль і може анкеруватися в рівні підлоги першого поверху,
якщо вся арматура встановлена конструктивно.
1.46. Місця установки стержнів вертикальної ненапруженої арма-
тури визначаються розрахунком. Крім того, при підсиленні стін
вертикальним армуванням стержні слід установлювати на всю висоту
будинку в кутах, місцях переломів стін в плані і з'єднань зовніш-
ніх стін з внутрішніми, в обрамлені отворів у внутрішніх стінах,
по довжині глухих стін не більше ніж через 3м, по довжині зовнішніх
стін з отворами, в обрамлені простінків не більше ніж через 6,6 м.
Проміж стержнями вертикального армування по довжині стіни до-
датково встановлюються коротиші жорсткої арматури з кроком не біль-
ше 2 м.
При безперервному вертикальному армуванні поздовжня арматура
пропускається через отвори в поясних блоках і стикується зварюван-
ням.
Пази в блоках, місця установки вертикальної арматури і коро-
тишів жорсткої арматури слід закладати бетоном на дрібному щебені
класу В15 з вібруванням.
1.47. Вертикальна напружена арматура встановлюється в кутах,
переломах і перетинах стін, а також по довжині стіни з врахуванням
утворення напруги в опорних площах стінових блоків за розрахунком,
але не менше 120 кПа (1,2 кгс/см кв.).
Рівень анкерування напруженої арматури в нижній частині будин-
ку виконується за принципом анкерування ненапруженої арматури по
п.1.45.
Над покриттям будинку по всіх несучих стінах виконується
- 10 -
розподільний залізобетонний пояс. В поясі залишаються отвори для
тяжів. Арматура після натяжіння фіксується гайкою з контргайкою або
спеціальними анкерними пристроями.
Після натяжіння арматури пази і отвори в блоках, де встановле-
на напружена арматура, заповнюються високомарочним цементним розчи-
ном на безусадному в'яжучому, полімерним розчином або
дрібнозернистим бетоном.
1.48. Підсилення коротишами жорсткої арматури передбачається в
стінах з великих блоків двохрядної розрізки, в яких відсутні розра-
хункові розтягувальні зусилля.
Коротиші жорсткої арматури виконуються з відрізків профільно-
го металу або арматурної сталі, замонолічених в антисейсмічному
поясі і заведених у вертикальні пази стінових блоків не менше ніж
на 20 см (рис.1,а). Переріз коротишів приймається за розрахунком,
але не менше 1 см кв. Пази в блоках з встановленими коротишами за-
муровуються дрібнозернистим бетоном.
Коротиші жорсткої арматури установлюються в кутах, зломах і
перетинах стін, по гранях простінків, а також по довжині стіни з
кроком не менше 2,0 см.
1.49. Вертикальні залізобетонні включення для підсилення стін
з великих блоків багаторядної розрізки встановлюються в місцях, ви-
значених розрахунком, а також у кутах будинку, місцях зломів і пе-
ретинів стін, по гранях простінків (рис.1,б), по довжині глухих
стін не більше ніж через 6 м при будівництві на площадках
сейсмічністю 7 балів і не більше ніж через 4 м - на площадках
сейсмічністю 8-9 балів.
Вертикальна арматура стояків при багаторядній розрізці стін
повинна бути з'єднана між собою арматурними сітками, які укладаються
у горизонтальні шви. В районах сейсмічністю 8-9 балів стінові блоки
кріпляться до горизонтальної арматури скобами або йоржами не менше,
ніж через 1,0 м. В районах сейсмічністю 7 балів аналогічне закріп-
лення здійснюється тільки в кутах і перетинах стін.
Переріз вертикальної арматури комплексних включень визначаєть-
ся розрахунком, але повинен бути не менше двох стержнів діаметром
12 мм, об'єднаних в каркас.
1.50. Залізобетонні елементи жорсткості (ядра жорсткості),
призначені для підсилення великоблокових будинків з двохрядною роз-
різкою, виконуються в кутах будинку, в об'ємах сходової клітки і
прилеглих приміщеннях до неї, при необхідності, в поперечних стінах
і місцях перетину поперечних стін з поздовжніми (рис.2).
будинках елементів жорсткості
Елементи підсилення, збірні або монолітні, виконуються в зов-
нішніх стінах із керамзитобетону, у внутрішніх - з важкого бетону.
Між собою елементи жорсткості з'єднуються за допомогою зварювання
закладних деталей або випусків арматури з наступним бетонюванням
стиків і вузлів. Поверхні елементів жорсткості, що взаємно стику-
ються, виконуються із шпонками або рифленнями. Залізобетонні еле-
менти підсилюються вертикальною арматурою, яка за допомогою випус-
ків або через закладні деталі зварюється зверху і знизу з короти-
шами жорсткої арматури, закладеними в антисейсмічні пояси, утворю-
ючи таким чином наскрізне вертикальне армування.
Відстань між блоками жорсткості не повинна перевищувати вели-
чин, указаних в п.1 табл.3 в середній частині будинку і не переви-
щувати 8 м в торцевих частинах будинку. Між рядами жорсткості в
стінах установлюються коротиші жорсткої арматури з кроком не більше
3 м.
- 11 -
При розрахунках на сейсмічні впливи горизонтальне навантаження
на елементи жорсткості визначається з урахуванням їх фактичної жор-
сткості, але приймається не менше 70% від загального розрахункового
навантаження по кожному поверху.
ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ БУДІВЕЛЬ ІЗ КАМЕНІВ ПИЛЯНОГО ВАПНЯКУ
1.51. Несучі стіни з каменів пиляного вапняку у випадку гаран-
тованого зчеплення в кладці
Rnt >120кПа (1,2 кгс/см кв.) проектуються за вимогами до несучих
стін з цегли згідно з діючим розділом СНиП "Строительство в сейсми-
ческих районах".
1.52. При нормальному зчіпленні в кладці 120 кПа (1,2 кгс/см
кв.)>Rnt>=60кПа (0,6 кгс/см кв.) кладка несучих стін допускається
тільки при виконанні вимог по кількості поверхів і розмірів стін
згідно з вимогами табл.2 і 3.
1.53. В рівні перекриттів і покриттів по всіх стінах виконую-
ться монолітні пояси (обв'язки) з анкеруванням в них плит
перекриттів. Антисейсмічні пояси слід зв'язувати з нижче і вищероз-
ташованою кладкою випусками арматури діаметром 10 мм, завдовжки 40
см з кроком 100 см.
Розміри поясів, їх армування і клас бетону приймається згідно
з розділом СНиП "Строительство в сейсмических районах".
1.54. Простінки з каменів пиляного вапняку при нормальному зче-
пленні в кладці 120 кПа (1,2 кгс/см кв.)>Rnt>=60кПа (0,6 кгс/см
кв.) в 2- та 3-поверхових будинках окантовуються по торцевих гранях
вертикальною арматурою, заанкерованою в нижче- і вищерозташованих
поясах. Перетин арматури не менше 2 см кв. з кожного блоку простін-
ка. Вертикальна арматура з'єднується між собою вертикальними сітка-
ми, укладеними в горизонтальних швах простінків з кроком 60 см.
Вертикальна арматура захищається шаром цементного розчину або вико-
нується у вигляді комплексного включення.
1.55. Виконання несучих стовпів в будинках з каменів пиляного
вапняку дозволяється в 7-бальних районах тільки при нормальному
зчепленні в кладці 120 кПа (1,2 кгс/см кв.). В 8- та 9-бальних
районах стовпи необхідно робити залізобетонними або металевими.
1.56. Сполучення стін слід підсилювати арматурними сітками з
площею перерізу горизонтальної арматури не менше 1 см кв., завдов-
жки 1,5 м і з кроком по висоті 60 см в 7-8-бальних зонах, і з кро-
ком 40 см - в 9-бальних.
ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ КАРКАСНО-БЛОКОВИХ БУДИНКІВ
1.57. Конструктивна система каркасно-блокового будинку являє
собою просторовий залізобетонний каркас, вся або більша частина ко-
мірок якого заповнена кладкою з блоків пиляного вапняку.
1.58. Стояки і рігелі залізобетонного каркасу виконуються з
бетону класу не нижче В15. Причому стояки виконуються монолітними
з використанням кладки заповнення як опалубки, а ригелі або моно-
літними, або збірно-монолітними.
1.59. Для каркасно-блокових будинків як звичайної, так і під-
вищеної кількості поверхів рекомендуються переважно стрічкові фун-
даменти з монолітного залізобетону або збірно-монолітні з великих
залізобетонних блоків. В кладці з бетонних блоків повинно забезпе-
чуватися перев'язування в кожному ряду, а також в усіх кутах і пе-
пехрещуваннях на глибину не менше 1/3 висоти блоку.
З верху збірних фундаментних плит і стін підвалу потрібно пе-
редбачати монолітні залізобетонні пояси з бетону класу В15 шириною,
рівною ширині стін підвалу, і висотою не менше 20 см, армовані по
всій довжині чотирма стержнями діаметром 10 мм і поперечними хому-
тами діаметром 6 мм з кроком 20 см. В будинках вище 5 поверхів ви-
соту верхнього поясу рекомендується збільшувати до 40 см, а його
- 12 -
поздовжнє армування - до чотирьох стержнів діаметром 12 мм.
У випадках з особливими грунтовими умовами можуть застосовува-
ться фундаменти пальові з ростверком або у вигляді суцільної залізо-
бетонної плити.
1.60. Дозволяється в складі стін на окремих ділянках вводити
вентиляційні залізобетонні блоки висотою на "поверх". Несуча здат-
ність таких блоків по перерізу "брутто" повинна бути не нижче несу-
чої здатності великих вапнякових блоків.
1.61. Забороняється влаштування "висячих" стін, які не дохо-
дять до фундаменту будинку.
1.62. Влаштування зломів стін в плані дозволяється, як виня-
ток, зі збереженням вимог табл.4 при підсиленні кутових ділянок
стін стояками залізобетонного каркасу і монолітними ділянками.
Потрібно уникати влаштування залізобетонних рам без заповнення
в складі каркасно-блокових будинків.
1.63. Розміри елементів стін будинків повинні визначатися за
розрахунком і відповідати вимогам табл.4.
1.64. Стояки залізобетонного каркасу передбачаються, як прави-
ло, в усіх сполученнях капітальних стін.
При необхідності, підтвердженій розрахунком, стояки каркасу
можуть виконуватися між сполученнями стін, а також біля граней ши-
роких отворів.
Крок стояків рекомендується призначати в межах до 7 м.
1.65. Стояки каркасу звичайно проектуються квадратного
перерізу зі стороною квадрата, рівною товщині стін, але не менше 40
см. При товщині стін понад 40 см можливе застосування стояків пря-
мокутного перерізу з меншим розміром 40 см і більшим, рівним товщи-
ні стіни.
Як правило, осі стояків повинні збігатися з осями стін, що
сполучаються. В окремих випадках, зумовлених архітектурними вимо-
гами, дозволяється утоплювати стояки в фасадних стінах на глибину
не більше 1/3 товщини цих стін.
Виніс стояків за поверхні фасадних стін не обмежується.
1.66. Одна із сторін будь-якого стояка каркасу повинна бути
відкритою для здійснення контролю її армування і бутонування. В
окремих випадках допускається влаштування хрестоподібних сполучень
стін зі стояками, відкритими частково не менше, ніж з однієї сто-
рони (рис.3).
хрестоподібних сполученнях стін
1.67. При проектуванні каркасно-блокових будинків необхідно
прагнути до того, щоб на кожному поверсі в напрямку кожної з го-
ловних осей було не менше 15% стінових панелей (комірок) з суціль-
ним заповненням, причому бажано, щоб розташовувались ці панелі си-
метрично відносно головних осей будинку.
1.68. Ригелі каркасу слід передбачати з монолітного або збір-
но-монолітного залізобетону в рівнях всіх міжповерхових перекриттів
і покриття будинку по всьому периметру капітальних стін.
Конструкція збірно-монолітних ригелів повинна забезпечувати
роботу збірних і монолітних елементів, що її складають, безперешко-
дне проходження через них вертикальної арматури заповнення стін
(при її наявності), надійний зв'язок ригелів з нижньою кладкою за
рахунок зчеплення монолітного бетону з каменем і повноцінне замо-
нолічування збірних плит перекриття по контуру. Ширина і висота
поперечного перерізу ригеля повинна бути не менше 40 см. Ватиант
такого рішення ригеля наведений на рис.4.
- 13 -
збірномонолітних рігелів каркасу
1.69. Стійкість стін з отворами може бути підвищена установкою
по гранях отворів вертикальних арматурних стержнів, кінці яких за-
анкеровуються в монолітному бетоні верхнього і нижнього ригелів, а
самі стержні замонолічуються в пазах блоків. Діаметр стержнів виз-
начається розрахунком, але не повинен бути менше 10 мм.
З цією метою рекомендується збільшувати висоту перерізу
ригелів каркасу в межах отвору, влаштовуючи таким чином своєрідні
шпонки (рис.5).
отвірами.
1.70. Арматурні випуски плит, укладених з двох сторін на внут-
рішні стіни, повинні зварюватися між собою.
При застосуванні порожнистих збірних елементів ригелів анкеру-
вання плит перекриттів можна здійснювати шляхом відгинів арматурних
випусків завдовжки не менше 100 мм в порожнину ригелів, які нале-
жить бетонувати (рис.6).
тів в збірно-монолитних ригелях з
порожнистими збірними елементами.
При наявності в плитах перекриттів сталевих закладних деталей
рекомендується використовувати їх для прикріплення до плит за допо-
могою зварювання анкерних коротишів.
1.71. Для підвищення жорсткості збірних перекриттів у своїй
площині рекомендується передбачати в їх складі монолітні залізобе-
тонні вставки. Розташовувати вставки потрібно поблизу центра перек-
риття. Ширина вставок повинна бути не менше 20 см, а висота прий-
мається рівною товщині збірних плит перекриттів.
Поздовжня арматура вставок повинна надійно анкеруватися в ри-
гелях каркасу.
1.72. Для армування елементів каркасу потрібно, як правило,
застосовувати арматурні сталі з явно вираженими пластичними якос-
тями (класів A-I, A-II і звичайний арматурний дріт).
1.73. Стояки каркасу повинні анкеруватися симетрично відносно
двох головних осей. Потрібну за розрахунком площу поперечного пере-
різу слід прагнути забезпечувати, як правило, чотирма стержнями.
Мінімально допустиме поздовжнє армування стояків каркасу наве-
дено в табл.5.
Таблиця 5
-------------------------------------------------------------------
| | Поздовжня арматура стояків каркасу, |
| Поверх, який | діаметром, мм, не менше |
| розглядається |-------------------------------------------|
| | Розрахункова сейсмічність, бали |
| |-------------------------------------------|
| | 7 | 8 |
|-----------------------------------------------------------------|
| n, n-1 |4D14A-II(ГОСТ5781-82)|4D16A-II(ГОСТ5781-82)|
|-----------------------------------------------------------------|
| n-2, n-3 |4D16A (ГОСТ5781-82) |4D18A (ГОСТ5781-82) |
|-----------------------------------------------------------------|
| n-4, n-5 |4D18A (ГОСТ5781-82) |4D20A (ГОСТ5781-82) |
|-----------------------------------------------------------------|
| n-6, n-7 |4D20A (ГОСТ5781-82) |4D22A (ГОСТ5781-82) |
|-----------------------------------------------------------------|
| n-8 |4D22A (ГОСТ5781-82) | - |
-------------------------------------------------------------------
- 14 -
Примітка:
1. n > 9 - число поверхів будинку.
2. В стояках, відкритих з двох або трьох сторін, мінімальний
діаметр стержнів збільшується на 2 мм.
1.74. Поперечна арматура стояків виконується у вигляді замк-
нутих хомутів діаметром 8 мм. Крок хомутів в стояках, закритих
кладкою не менше ніж з двох сторін, повинен бути не більше вказа-
ного в табл.6.
Таблиця 6
-------------------------------------------------------------------
| | Крок хомутів, см, не більше |
| Діаметр поздовжніх |-------------------------------------------|
| стержнів, мм | Розрахункова сейсмічність, бали |
| |-------------------------------------------|
| | 7 | 8 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 14 | 25/30 | 20/25 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 16 | 25/35 | 20/25 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 18 | 30/40 | 25/30 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 20 | 30/40 | 25/30 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 22 | 30/40 | 30/35 |
-------------------------------------------------------------------
Примітка:
1. В чисельнику вказаний крок хомутів у в'язаних каркасах, в
знаменнику - у зварних.
2. У стояках, захищених кладкою тільки з однієї сторони, крок
поперечних стержнів зменшується в 1,5 рази.
3. На ділянках завдовжки по 60 см в сторони від вузлів каркасу
крок поперечних стержнів в стояках зменшується в два рази.
1.75. Захисний шар бетону в стояках приймається рівним 20 мм,
а у сторін не захищених кладкою - 30 мм. Конструкція арматурних
каркасів повинна гарантувати виконання шару бетону потрібної тов-
щини.
1.76. Армування ригелів виконується по результатах розрахунку
переважно зварними каркасами. Поздовжня арматура збірних елементів
ригелів повинна з'єднуватися за допомогою зварювання.
Монолітна обв'язка ригелів повинна мати безперервне подвійне
армування. З цією метою рекомендується застосовувати трикутні кар-
каси (рис.6).
тів в збірно-монолітних ригелях з
порожнистими збірними елементами.
Мінімальний діаметр поздовжньої арматури обв'язки - 12 мм, а
поперечної - 6 мм при висоті ригелів до 40 см, 8 мм - при більшій
висоті.
1.77. Вузли каркасів рекомендується повністю виконувати з мо-
нолітного бетону і підсилювати косими стержнями (рис.7).
1.78. Розрахунок стін складається з трьох частин, перша з яких
передбачає складання розрахункової схеми стін і визначення значень
вертикальних сейсмічних навантажень, що діють на них, друга - виз-
начення зусиль (напруг) в розрахункових перерізах стін, а третя
включає в себе перевірку міцності заповнення і підбір перерізів
елементів каркасу.
1.79. Розрахункові значення сейсмічного навантаження на буди-
нок визначаються з врахуванням жорсткості заповнення в пружній ста-
- 15 -
дії роботи і з врахуванням підатливості основи.
1.80. Розрахунок стін будинків виконується за граничним станом
першої групи. При виконанні цих розрахунків необхідно:
а) перевірити міцність вузьких і широких (суцільних) ділянок
заповнення, параметри яких установлюються при розробці конструктив-
но-планувального рішення будівлі;
б) підібрати перерізи залізобетонних елементів каркасу.
При перевірці міцності заповнення вважається, що його розра-
хунковий стан настане тоді, коли напруга на окремих ділянках запо-
внення від спільної дії вертикальних та горизонтальних навантажень
досягне відповідних розрахункових опорів кладки або каменя. При
цьому пошкодження в елементах каркасу повинні бути відсутніми.
При підборі перерізів арматури збірно-монолітних ригелів вра-
ховується арматура як їх збірних, так і монолітних елементів за
умови надійного забезпечення єдності їх роботи за рахунок конструк-
тивних заходів.
1.81. Розрахункові характеристики бетону і арматури установлю-
ються за розділом СНиП "Бетонные и железобетонные конструкции".
1.82. Розрахункові опори великоблокового заповнення осьовому
розтяганню, зрізу, розтяганню при вигині і головних розтягальних
напругах, при можливому руйнуванні по каменю приймаються в
залежності від марки каменя за табл.10.
ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ БУДІВЕЛЬ З НЕНЕСУЧИМИ СТІНАМИ
1.83. Ненесучі стіни повинні забезпечувати тільки огороджува-
льні функції і виконуватися відокремленими від основних несучих си-
стем будинку, які сприймають експлуатаційні сейсмічні навантаження.
З цією метою між несучими елементами будинку (колонами,
діафрагмами, несучими стінами, ригелями, плитами перекриттів і т.
ін.) і ненесучими стінами передбачається антисейсмічний шов, ширина
якого визначається розрахунком по максимальній величині перекосів
поверхів будинку при дії сейсмічних навантажень, але не менше 20
мм.
Шов повинен заповнюватися пружними синтетичними прокладками,
будівельною повстю або іншими аналогічними матеріалами, які не бу-
дуть перешкоджати незалежним переміщенням несучих конструкцій буди-
нків і прилеглих ненесучих стін. Відкритий шов з зовнішнього боку
будинку може закриватися еластичною профільованою прокладкою (гер-
ніт, пороізол), захищеною цементним розчином, проклеюватися елас-
тичною стрічкою, замазуватися герметичною мастикою по шару цемент-
ного розчину та іншими аналогічними матеріалами. Заповнення швів
розчином не дозволяється.
1.84. Кріплення ненесучих стін повинно здійснюватися зв'язка-
ми, які не перешкоджають незалежному переміщенню несучих систем
уздовж площі стін і запобігають випаданню стін із площин. Приклади
кріплень стін показані на рис.8.
ненесучих стін до колон
Кріплення здійснюється з кроком 60-100 см по висоті стін, але
не менше ніж у 3-х рівнях по висоті поверху. Якщо довжина несучої
стіни перевищує 3 м, то вона повинна бути прикріплена до конструк-
ції перекриття. Вузол кріплення виконується по аналогії з вузлом,
показаним на рис.8,а.
1.85. При товщині 200 мм стіни повинні армуватися в горизонта-
льних швах кладки на всю їх довжину з кроком по висоті 80-100 см,
загальним перерізом в шві поздовжньої арматури не менше 0,4 см кв.
- 16 -
1.86. Нормальне зчеплення в кладці ненесучих стін дозволяється
не менше Rnt >=60 кПа (0,6 кгс/см кв.).
1.87. Ненесучі стіни на 6-му і вище поверхах над віконними і
дверними отворами армуються наскрізними стержнями арматури
діаметром 6-8 мм (не менше 2 шт.), надійно з'єднаними з конструкці-
ями несучої системи.
1.88. Ненесучі стіни перевіряються розрахунком на роботу із
своєї площини на місцеве горизонтальне сейсмічне навантаження при
відповідному розглядуваному рівні споруди, але не менше 2.
ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ САМОНЕСУЧИХ СТІН
1.89. Самонесучі стіни каркасних будинків повинні проектува-
тися, як правило, без виступів у плані. В місцях перетину торцевих
і поперечних стін з поздовжніми влаштовуються антисейсмічні шви на
всю висоту стін.
Ширина вертикального антисейсмічного шва в місцях перетинів
поздовжніх стін з поперечними визначаються за формулою:
а = D + 20 мм, /D - в оригіналі "дельта"/
де D - максимальне переміщення каркасу.
1.90. Відстань між пристінними колонами не повинна перевищува-
ти 6,0 м. Між самонесучими стінами і конструкціями каркасу
необхідно передбачати зазор не менше 20 мм. Кріплення стін до
конструкцій каркасу повинно виконуватися з кроком по висоті не бі-
льше 1,2 м, за винятком випадків, коли висота стінових блоків
перевищує цей розмір. Конструкція кріплення не повинна перешкоджати
горизонтальним зміщенням каркасу вздовж стін.
1.91. По всій довжині стіни між вертикальними швами в рівні
верху віконних отворів, перекриттів і покриттів повинні влаш-
товуватися антисейсмічні пояси, з'єднані з каркасом будинку. Пояси
слід виконувати залізобетонними монолітними або збірно-монолітними
з безперервним армуванням. Антисейсмічні пояси слід зв'язувати з
кладкою вертикальними випусками арматури.
При влаштуванні самонесучих стін із блоків висотою на поверх
пояси слід передбачати через кожний ряд блоків.
При влаштуванні глухих стін з каменів чи блоків багаторядної
розрізки відстань між поясами по висоті не повинна перевищувати 6м.
Залізобетонні перемички (або обв'язувальні балки), з'єднані
між собою за допомогою зварювання закладних деталей і прикріплені
до конструкцій каркасу, можуть служити антисейсмічними поясами. Пе-
реріз і армування антисейсмічних поясів виконуються за вимогами
СНиП "Строительство в сейсмических районах".
1.92. При будівництві в районах сейсмічністю 9 балів і при
висоті стін понад 4 м в районах сейсмічністю 7-8 балів у самонесу-
чих стінах потрібно передбачати конструктивне вертикальне армування
(залізобетонні включення) з кроком не більше 6 м по довжині стін і
по гранях простінків. Вертикальна арматура підсилення повинна анке-
руватися в горизонтальнмх залізобетонних поясах. Стіни і простінки
з каменів пиляного вапняку або блоків багаторядної розрізки армую-
ться горизонтальними сітками з кроком по висоті 1,2-1,4 м, зв'яза-
ними вертикальними елементами підсилення. При сейсмічністі 9 балів
блоки і камені слід кріпити до горизонтальної сітки анкерами або
скобами з кроком 1-1,2 м.
ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ КАМ'ЯНИХ БУДІВЕЛЬ В РАЙОНАХ
СЕЙСМІЧНІСТЮ 6 БАЛІВ
1.93. Будинки слід, як правило, передбачати простої і симетри-
чної форми у плані. Загальна довжина відсіку не повинна перевищува-
ти 100 м.
- 17 -
В будинках прямокутної форми заввишки у 3 поверхи і вище слід
передбачати поздовжню внутрішню стіну.
1.94. Висоту будинків, які зводяться в 6-бальних зонах без ан-
тисейсмічних заходів, слід, як правило, обмежувати:
- зі стінами з каменів пиляного вапняку - 4-ма поверхами;
- зі стінами з великих блоків двохрядної або багаторядної
розрізки - 5-ма поверхами;
- зі стінами з великих блоків двохрядної розрізки, підсиле-
ними в кутах, перетинах і переломах стін, а також по гра-
нях отворів у внутрішніх стінах вертикальними коротишами
жорсткої арматури, заанкерованими в обв'язках, - 9-ма по-
верхами.
1.95. Відстань між поперечними стінами не повинна перевищувати
15 м. Не менше половини поперечних стін, в тому числі не менше од-
нієї внутрішньої, повинні бути наскрізними.
Ширина простінків з каменів або блоків пиляних вапняків не по-
винна бути меншою 0,7 м, ширина непідсилених отворів не більше
4,5 м. Простінки, які мають ширину менше 0,7 м, отвори завширшки
понад 4,5 м, слід підсилювати по гранях вертикальними залізобетон-
ними включеннями.
Великі стінові блоки слід, як правило, застосовувати з пазами
на торцевих вертикальних гранях.
1.96. По всіх поздовжніх і поперечних стінах слід передбачати
в рівні перекриттів і покриттів нерозривні пояси або монолітні об-
в'язки.
По стінах з великих блоків пиляного вапняку це можуть бути по-
ясні залізобетонні блоки з'єднані між собою зварюванням із
замоноліченням стиків. Шви між збірними плитами перекриттів і пояс-
ними блоками закладаються бетоном на дрібному щебені або високома-
рочним розчином.
По внутрішніх стінах, на які опираються панелі перекриттів,
виконується монолітна обв'язка, армована каркасом з двох стержнів
діаметром 10 мм, замоноліченим між торцями плит заанкерованим в
обв'язках прилеглих зовнішніх стін.
В будинках зі стінами з дрібних блоків пиляного вапняку в рі-
вні перекриттів повинно виконувати по несучих стінах монолітного
обв'язку, армовану каркасом з двох стержнів діаметром 10 мм.
Плити перекриттів слід, як правило, застосовувати зі шпонками
або рифленням по торцевих гранях і шви між плитами замуровувати
цементним розчином.
1.97. Зв'язок між поздовжніми і поперечними стінами здійснює-
ться:
- в будинках зі стінами з каменів і блоків багаторядної
розрізки за допомогою арматурних сіток, укладених по висоті з кро-
ком 80-100 см і обв'язок (поясів) в рівні перекриттів;
- в будинках зі стінами з блоків двохрядної розрізки за до-
помогою поясних залізобетонних блоків, з'єднаних зварюванням або за
допомогою арматурних зв'язків, заанкерованих в монолітні бетонні
обв'язки зовнішніх стін в рівні перекриттів з однієї сторони і в
обв'язки прилеглих внутрішніх стін - з другої. Якщо прилеглі внутрі-
шні стіни виконані з залізобетонних конструкцій, то зв'язки прива-
рюються до закладних деталей або арматурних випусків цих стін.
1.98. Якщо плити перекриттів застосовуються без анкерних
випусків в торцях (несейсмічні), при відстані між поперечними сті-
нами більше 10 м надійність диску перекриттів потрібно, як правило,
підсилювати влаштуванням між плитами з кроком 5-6 м монолітних ді-
лянок завширшки 120 мм, армованих наскрізними арматурними каркасами
з двох стержнів діаметром 10 мм, заанкерованих у прилеглі обв'язки
стін перпендикулярного напрямку.
- 18 -
2. ВКАЗІВКИ ПО ЗВЕДЕННЮ БУДІВЕЛЬ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОНОЛІТНОСТІ КЛАДКИ
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
2.1. Монтаж стін з каменів і блоків повинен виконуватися суво-
ро відповідно до проекту.
Передбачені проектом монтажні отвори і ніші залишаються в кла-
дці при її виконанні. Вирубка отворів і ніш забороняється. Влашту-
вання борізд, ніш, отворів або інших ослаблень кладки, не передба-
чених проектом, дозволяється тільки за узгодженням з проектною ор-
ганізацією.
Підтісування і доробка блоків на кладці забороняється.
2.2. При виконанні кладки повинно бути забезпечене щільне при-
лягання блоків і каменів до розчину по всій площі горизонтальних
швів для чого розчин повинен мати потрібну рухомість і накладатися
на поверхню вкладеного ряду шаром ріномірної товщини при дотриман-
ні горизонтальності розчинової постелі.
Вертикальні щілини між блоками і каменями повинні бути старан-
но заповнені розчином.
2.3. Кам'яні стіни повинні зводитися на розчинах з пластифіка-
торами, що підвищують пластичність і водостримувальну здатність
розчинів (вапно, глина та ін.). Рухомість розчинової суміші в мо-
мент її використання в кладці (робоча консистенція) повинна відпо-
відати зануренню стандартного конусу БудЦНДІЛ (s1) для стін з вели-
ких блоків 9-11 см, з каменів - 10-12 см.
Якість розчину повинна систематично контролюватися шляхом
перевірки його однорідності і визначення міцності при стиску.
2.4. Для кладки кам'яних стін повинен застосовуватися розчин
марки не нижче 25. Для армованої кладки, комплексних конструкцій,
великих блоків і для кладки при від'ємних температурах - марки не
нижче 50. Не дозволяється застосовувати розчини, які затужавіли, а
також розчини з недостатнім водоутриманням. Розмоложування
затужавілих розчинів забороняється.
2.5. В жаркий період року необхідно проводити догляд за клад-
кою в ранньому віці з метою створення необхідних температурно-воло-
гих умов твердіння розчину в швах кладки.
В зимовий період року кладку слід вести на розчинах з проти-
морозними добавками дотриманням вимог розділу СНиП по зведенню і
прийманню кам'яних конструкцій будівництва в сейсмічних районах.
Режим догляду за кладкою встановлюється будівельною лаборато-
рією в залежності від властивостей матеріалів для кладки, темпера-
тури і вологості зовнішнього повітря.
2.6. Для підвищення нормального зчеплення в кладці рекомендує
ться застосування полімерцементних розчинів. При виготовленні і за-
стосуванні полімерцементних розчинів слід керуватися "Рекомендация-
ми по повышению монолитности ручной кладки путем применения полиме-
рцементных растворов", розробленими ЦНДІБК ім.Кучеренка.
ВИМОГИ ДО КЛАДКИ З ВЕЛИКИХ БЛОКІВ
2.7. Перед початком монтажу контактні поверхні блоків повинні
бути старанно зачищені від бруду і пилу, потім необхідно їх зволо-
жити.
Оптимальна ступінь зволоження залежить від засмоктувальної
здатності каменя, водомісткості та водостримувальної здатності ро-
зчину, умов виконання робіт і задається будівельною лабораторією.
В зимовий період контактні поверхні блоків необхідно захищати
від полою і снігу.
- 19 -
2.8. Монтаж великих блоків слід виконувати з використанням
спеціальної інвентарної металевої рамки для влаштування розчинової
постелі.
Монтаж великих блоків на розчинову постіль "на око" з наступ-
ним рихтуванням блоків ломами або клинками забороняється.
Товщина монтажних розчинових швів повинна складати 20 мм
плюс-мінус 5 мм.
2.9. При утворенні горизонтальних швів розчин повинен наклада-
тися тільки на площу, необхідну для установки одного блока. Нанесе-
ння розчину одночасно на більшу площу не дозволяється незалежно від
розмірів блоків.
З моменту укладання розчину на нижній блок до моменту установ-
ки блока на розчин повинно проходити не більше 2-х хвилин.
Якщо блок установлений невірно, то необхідно його зняти, заб-
рати розчин, замінити новим і повторити монтаж.
Замонолічення вертикальних швів між блоками рекомендується
здійснювати через металеву лійку, контролюючи витрати бетону або
розчину на кожний стик і оберігаючи їх витікання за допомогою на-
щільників.
2.10. При зведенні стін будинків з великих блоків
забороняється використовувати цеглу або стінові камені для доведен-
ня кладки до проектної відмітки. При необхідності допускається зас-
тосовувати для цієї мети монолітний бетон не нижче класу В 7,5.
ВИМОГИ ДЛЯ КЛАДКИ З СТІНОВИХ КАМЕНІВ
2.11. Кладку з стінових каменів слід виконувати захватками,
додержуючись наступної послідовності при виконанні робіт: на початку
по всій довжині захватки укладається черговий ряд каменів, після
чого всі вертикальні шви заповнюються литим розчином. Для
запобігання витікання розчину шви попередньо промазуються пластич-
ним розчином (s1=5-6).
2.12. Нанесення розчину на поверхню укладеного ряду кладки по-
винно виконуватися тільки на плоші, необхідній для установки одного
каменя. Нанесення розчину одночасно на більшу площу не дозволяється.
Зразу ж після укладки каменю на розчин слід зрушити камінь в
його проектне положення, злегка повертаючи його при цьому навколо
вертикальної осі. Дозволяється при установці каменя в проектне поло-
ження бити по ньому молотком, бойок якого має обкладку з щільної
гуми.
Проміжок часу з моменту нанесення розчину на кладку до моменту
установки каменя на розчинову постіль не повинен перевищувати 1
хвилину.
Забороняється зрушувати камінь, який пролежав на розчині
більше 20-30 сек. Неправильно установлений камінь слід зняти, весь
зневоднений розчин старанно видалити і замінити новим, після чого
камінь установлюється на місце.
2.13. Кладку з каменів пиляних вапняків виконують з перев'язу-
ванням вертикальних швів у кожному ряду, а також по всіх кутах,
приляганнях і перетинах капітальних стін. Система перев'язування -
ланцюгова.
Незалежно від системи кладки як поперечникові камені застосо-
вують тільки повномірні.
2.14. Систематичний контроль міцності зчеплення в кладці стін
будинків з каменів пиляних вапняків, зведених у сейсмічних районах,
є обов'язковим і здіснюється будівельними лабораторіями згідно з
ГОСТ 24992-81 "Конструкции каменные. Метод определения прочности
сцепления в каменной кладке".
- 20 -
ВИМОГИ ДО ЗВЕДЕННЯ КАРКАСНО-БЛОКОВИХ БУДІВЕЛЬ
2.15. Для бетонування стояків каркасу, захищених кладкою не
менше ніж з двох сторін, рекомендується застосовувати литий бетон.
При числі відкритих сторін стояків більше двох, застосовується бе-
тон звичайної пластичної консистенції. Такий самий бетон
рекомендується для виконання монолітних частин ригелів каркасу.
Його укладання має здійснюватися з старанним віброущільненням.
2.16. Перед бетонуванням стояків повинен обов'язково складати-
ся акт, який підтверджує достатність проведеного очищення вертика-
льних поверхень вапнякових блоків, призначених для використання як
опалубка стояків, а також відповідність армування стояків вимогам
проекту і діючих норм.
В складанні акту, крім виконавця робіт, повинні брати участь
представники замовника і проектної організації.
2.17. Як опалубка для відкритих сторін каркасу повинні, як
правило, застосовуватися інвентарні достатньо жорсткі щити з глад-
кими контактними поверхнями.
Забирати щити дозволяється після зневоднювання бетону каменем
кладки до стану, який забезпечує недеформованість розопалубленої
поверхні бетону.
Якщо при цьому в бетоні виявляються окремі невеликі раковини і
коверни, то їх слід негайно замонолітити цементним розчином марки
200.
2.18. При зведенні будівель в суху жарку погоду монолітні за-
лізобетонні елементи, а також монтажні розчинові шви між плитами
перекриттів і між стіновими блоками слід поливати водою не рідше
двох разів на добу.
2.19. Каркасно-блокові будинки повинні зводитися в наступній
технологічній послідовності:
- бетонування нижніх ригелів даного поверху;
- армування стояків каркасу;
- монтаж великих блоків стінового заповнення;
- укладання збірних елементів верхніх ригелів і з'єднання
їх між собою за допомогою арматурних випусків і заклад-
них деталей;
- монтаж маршових сходів і великопанельних перегородок;
- монтаж плит перекриттів;
- установка арматурних каркасів монолітної частини верх-
ніх ригелів, анкерування плит перекриттів у ригелях;
- установка інвентарної щитової опалубки стояків каркасу;
- бетонування стояків і ригелів каркасу.
ВИКОНАННЯ АНТИСЕЙСМІЧНИХ ЗАХОДІВ
2.20. При виконанні армокам'яних і комплексних конструкцій
арматура повинна бути надійно захищена від корозії цементним роз-
чином, закладні деталі - протикорозійними покриттями. Не допускає-
ться безпосереднє примикання арматурних стержнів до каменя кладки.
2.21. Технологія бетонування повинна забезпечувати щільне за-
повнення всього об'єму елементів підсилення бетоном. Вертикальні
стержні армування повинні бути рівними по всій довжині без
будь-яких викривлень. Сполучені анкери, хомути або сітки слід пере-
дбачати так, щоб вони не перешкоджали бетонуванню залізобетон-
них елементів підсилення. Укладання бетону повинно виконуватися з
вібруванням.
2.22. Армована кладка повинна виконуватися з дотриманням нас-
тупних правил:
- товщина швів у кладці повинна перевищувати діаметр
укладеної арматури на 4 мм при дотриманні середньої
товщини швів;
- сітки слід укладати так, щоб окремі (контрольні) кі-
- 21 -
нці стержнів виступали на 2-3 мм за одну із внутріш-
ніх поверхень стін;
- при вертикальному армуванні стержні по довжині слід
з'єднувати між собою зварюванням і замонолічувати в
бетон антисейсмічних поясів.
2.23. Шви між плитами перекриттів слід старанно замонолічувати
розчином М100 або дрібнозернистим бетоном класу В 7,5. Попередньо
щілини між плитами повинні бути очищені від будівельного сміття і
змочені.
Не допускається застосовувати для перекриттів і покриттів за-
лізобетонні плити, які не мають рифлень по бовових гранях.
Забороняється при монтажі плит перекриттів пригинати арматурні
випуски до торців плит.
Торці пустотних настилів перекриттів на опорах повинні бути
замуровані бетоном.
2.24. При зведенні будинків необхідно здійснювати системати-
чний контроль за якістю застосовуваних будівельних матеріалів і
здійсненням комплексу антисейсмічних заходів згідно з вимогами тех-
нологічних карт, проекту і даної інструкції. Результати перевірок
повинні фіксуватися відповідними актами в загальному і спеціальних
журналах виконання робіт.
У журналах робіт (загальному і спеціальних) і актах на прихо-
вані роботи повинно фіксуватися виконання заходів, передбачених для
забезпечення сейсмостійкості будинку з зазначенням:
а) складу, консистенції і міцності розчинів і бетонів в
несучих конструкціях;
б) замочування каменів і блоків в момент їх використання;
в) заходів, прийнятих для одержання належної чистоти пове-
рхні блоків;
г) способів укладання арматури і влаштування її стиків;
д) способів замонолічування конструкцій будинку, марки
бетону;
е) результатів експериментального визначення нормального
зчеплення в кладці;
ж) допущених відхилень від проекту.
3. ВИМОГИ ДО МАТЕРІАЛІВ КЛАДОК
ВИМОГИ ДО СТІНОВИХ БЛОКІВ З ПИЛЯНИХ ВАПНЯКІВ
3.1. Типи і розміри стінових блоків з пиляних вапняків устано-
влюються теехічними умовами, затвердженими в установленому порядку
(додатки 1 і 2).
3.2. Стінові блоки заввишки 78 см і більш повинні мати в
середній частині торцевих вертикальних граней по осі симетрії
двохсторонні пази завглибшки не менш 7 см з площею поперечного пе-
рерізу кожного пазу не менше 110 см кв.
Кутові блоки можуть мати паз тільки по одній торцевій грані.
Форма поперечного пазу може бути прямокутною (рис.9), а також трику-
тною, трапецеїдальною або напівкруглою.
торцевій грані блоку.
3.3. Стінові блоки в залежності від величини межі міцності при
стиску діляться на марки згідно з додатком 3.
3.4. Фізико-механічні показники стінових блоків повинні відпо-
відати вимогам табл.7.
- 22 -
Таблиця 7
-------------------------------------------------------------------
| | | При використані блоків і |
| Фізико-механічні | Одиниця | каменів у кладці |
| показники | |----------------------------------|
| | виміру | зовнішніх | внутрішніх| стін |
| | | стін | стін | підвалів |
|-----------------------------------------------------------------|
|Средня щільність, | кг/м куб.|за вимогами| 2400 | 2500 |
|не більше | | проекту | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Кофіцієнт розм'як- | | 0,6 | 0,6 | 0,7 |
|шування, не менше | | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Морозостійкість, | | | | |
|не нижче: | | | | |
|а)в будинках з нор-| Мрз | 15 | Не | 15 |
|мальним вологим ре-| | |регламенту-| |
|жимом приміщень | | | ється | |
| | | | | |
|б)в будинках з во- | Мрз | 25 | Не | 15 |
|логим режимом | | |регламенту-| |
|приміщень | | | ється | |
-------------------------------------------------------------------
Примітка. При підтверджені довговічності каменя багаторічним
досвідом будівництва допускається з дозволу Держ-
коммістобудування застосування стінових блоків з
морозостійкістю, нижчою зазначеної в таблиці.
3.5. Стінові блоки після вирізування з масиву гірської породи
повинні бути витримані на складській площадці для видалення гірсь-
кої вологи.
Тривалість витримування установлюється технологічними картами
для даного родовища.
3.6. Стінові блоки по зовнішньому контуру повинні мати форму
прямокутного паралелепіпеда з прямими ребрами і правильними граня-
ми. Відхилення від геометричних розмірів і показників зовнішнього
вигляду не повинні перевищувати величин, зазначених у табл.8.
Таблиця 8
-------------------------------------------------------------------
| Найменування показників | Для зовнішніх | Для внутрішніх |
| | стін | стін |
|-----------------------------------------------------------------|
| Висота, мм, не більше | +-10 | +-10 |
|-----------------------------------------------------------------|
| Ширина, мм, не більше | +8; -10 | +-10 |
|-----------------------------------------------------------------|
| Товщина, мм, не більше | +-8 | +-10 |
|-----------------------------------------------------------------|
| За різницею діагоналей, мм, | | |
| не більше | +-20 | +-20 |
|-----------------------------------------------------------------|
| Відбиті кути: | | |
| Кількість на лицьовій сто- | | Регламентується |
| роні, не більше | 2 | ТУ виробника |
|-----------------------------------------------------------------|
| Висота піраміди пошкоджено- | | |
| го кута, мм, не більше | 40 | 50 |
|-----------------------------------------------------------------|
| Відколки на ребрі лицьової | | |
| грані блока: | | |
| розмір за довжиною, мм, | | |
| не більше | 60 | 100 |
| | | |
| розмір за глибиною, мм, | | |
| не більше | 30 | 40 |
-------------------------------------------------------------------
- 23 -
-------------------------------------------------------------------
| Найменування показників | Для зовнішніх | Для внутрішніх |
| | стін | стін |
|-----------------------------------------------------------------|
| Відхилення від площини, мм, | | |
| не більше | 6 | 6 |
|-----------------------------------------------------------------|
| Сліди розпилу на лицьовій | | |
| стороні блока, завглибшки, | | Регламентується |
| мм, не більше | 2 | ТУ виробника |
|-----------------------------------------------------------------|
| Підріз граней блока: | | Регламентується |
| завглибшки, мм, не більше | 10 | ТУ виробника |
|-----------------------------------------------------------------|
| за довжиною від кута, мм, | | Регламентується |
| не більше | 100 | ТУ виробника |
-------------------------------------------------------------------
3.7. Стінові блоки не повинні мати ознак розшарувань, тріщин,
слідів вивітрювання, глинистих і мергелистих прошарків.
3.8. Контактні поверхні блоків, які постачаються замовнику
підприємством-виготовлювачем, повинні бути очищені від технологіч-
ного пилу до чіткого виявлення природної структури каменя.
В літній період дозволяється очищати блоки гідравлічним спосо-
бом, не допускаючи їх надмірного перезволоження.
ВИМОГИ ДО СТІНОВИХ КАМЕНІВ З ПИЛЯНИХ ВАПНЯКІВ
3.9. Стінові камені з пиляного вапняку повинні відповідати
вимогам ГОСТ 4001 "Камни стеновые из горных пород".
3.10. Стінові камені повинні мати форму прямокутного парале-
лепіпеда. Недопилювання граней каменя не допускається.
3.11. Стінові камені з пиляних вапняків у залежності від межі
міцності при стиску підрозділяються на марки згідно з додатком 5.
3.12. Фізико-механічні показники стінових каменів повинні
відповідати вимогам табл.7.
3.13. Стінові камені з пиляних вапняків для видалення гірської
вологи повинні бути витримані на складській площадці. Тривалість
витримання встановлюється технологічними картами для даного родо-
вища.
3.14. Відхилення від геометричних розмірів і показників зов-
нішнього вигляду не повинні перевищувати величин указаних в табл.9.
Таблиця 9
-------------------------------------------------------------------
| Найменування показників | Лицьові камені | Рядові камені |
|-----------------------------------------------------------------|
| За довжиною, мм, не більше | +-6 | +-10 |
|-----------------------------------------------------------------|
| За шириною і висотою, мм, | | |
| не більше: | | |
| при відкритому видобутку | +-4 | +4,-8 |
| при підземному видобутку | +-5 | +6,-8 |
|-----------------------------------------------------------------|
| Відхилення від перпендику- | | |
| лярностей граней, мм, | | |
| не більше | 4 | 6 |
|-----------------------------------------------------------------|
| Кількість відбитих кутів на | | |
| одній грані каменя, | | Не |
| не більше | 2 | регламентується |
-------------------------------------------------------------------
- 24 -
-------------------------------------------------------------------
| Найменування показників | Лицьові камені | Рядові камені |
|-----------------------------------------------------------------|
| Довжина відколка ребер пош- | | |
| кодженого кута, мм, | | |
| не більше | 15 | 40 |
|-----------------------------------------------------------------|
| Відколок одного ребра і | | |
| природні каверни, мм, | | |
| не більше: | | |
| за довжиною | 20 | 50 |
| за глибиною | 20 | 50 |
|-----------------------------------------------------------------|
| Тріщини, розшарування, про- | |
| шарки глини і мергелю | Не допускаються |
-------------------------------------------------------------------
ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ І ПАСПОРТИЗАЦІЇ
3.15. Готові стінові блоки і камені, які постачаються на
об'єкт, повинні попередньо пройти приймальний контроль на підприє-
мстві виготовлювача.
3.16. Виготовлювач повинен супроводжувати кожну партію стіно-
вих матеріалів паспортом в якому указує:
- найменування і адресу підприємства-виготовлювача;
- номер документа (партії стінових матеріалів);
- дату видачі документа;
- найменування і номенклатуру типорозмірів із зазначеням
кількості (шт.) по кожному з типорозмірів;
- кількість відвантаженої продукції, м куб.;
- міцність при стиску, середню щільність, морозостійкість,
коефіцієнт розм'якшення;
- місце видобудку (родовище, кар'єр, штольня);
- позначення технічних умов, ГОСТ (для каменів).
3.17. Номер партії стінових матеріалів, зазначений у паспорті,
повинен відповідати маркуванню на блоках і супровідних документах
на камені.
3.18. Споживач має право провести контрольну вибіркову переві-
рку відповідності стінових матеріалів технічним вимогам. Порядок
відбору зразків і методи іх випробувань наведені в додатку 6.
3.19. Якщо при контрольній перевірці виявиться, що перевірені
стінові матеріали не відповідають по якихось показниках пред'явле-
ним вимогам, тоді вся партія матеріалів повинна прийматися поштуч-
но, з перевіркою дотримання показників, за якими партія не була
прийнята.
3.20. Вимоги до маркування, транспортування і зберігання сті-
нових блоків і каменів наведені в додатку 7.
КЛАДОЧНІ РОЗЧИНИ
3.21. Для кладок із стінових блоків і каменів пиляних вапняків
можуть бути використані цементно-вапнякові, цементно-глиняні і полі-
мерні розчини.
3.22. Марка розчину для кладок призначається за розрахунком з
умови забезпечення міцності стійкості конструкцій, але не менше за-
значеної в п.2.4.
3.23. Як в'яжуче для розчинів слід застосовувати портландце-
мент, який відповідає вимогам ГОСТ "Портландцемент и шлакопортланд-
цемент". Використання розчину на шлакопортландцементі забороняєть-
ся.
3.24. Як заповнювач для кладочного розчину повинен застосову-
ватись кварцевий пісок, що відповідає вимогам ГОСТ "Песок для стро-
ительных работ. Технические условия".
- 25 -
3.25. Склади розчинів підбирають згідно з вимогами "Указаний
по приготовлению и применению строительных растворов" і уточнюються
будівельними лабораторіями на основі відповідних досліджень.
3.26. Розчин для кладки повинен мати високу рухливість і водо-
стримувальну здатність, для чого до його складу вводять пластифіку-
ючі водостримувальні добавки. Робоча консистенція суміші в момент
використання для кладки повинна відповідати зануренню стандартного
конуса БудЦНДІЛ (s1,см):
- для горизонтальних швів 9-10 см;
- для вертикальних швів 11-12 см.
При транспортуванні, щоб уникнути розшарування, консистенція
розчину не повинна перевищувати s1=5-6 см. Безпосередньо перед ви-
користанням для кладки консистенцію розчину слід довести до вказа-
них значень, добавляючи в нього воду і старанно перемішуючи.
3.27. При приготуванні розчинів на централізованих механізова-
них розчинових вузлах доставка його на об'єкти повинна здійснюва-
тися за графіками, які визначають строки і обсяги поставок у спеці-
ально обладнаних транспортних засобах.
Рекомендується приготування розчинів на місці будівництва, ви-
користовуючи сухі розчинові суміші.
3.28. Якість розчину повинна систематично контролюватися на
розчиновому вузлі і будівельному майданчику шляхом перевірки його
однорідності і визначення міцності при стиску в установлені строки.
3.29. Однорідність розчину установлюється зовнішнім оглядом і
визначенням рухливості проб розчину, відібраних на різній глибині
розчинової ємкості. Розчин не повинен мати видимих прошарків в'яжу-
чого, піску, а різниця в показниках конуса БудЦНДІЛ для окремих
проб не повинна перевищувати 1 см.
Межа міцності розчину на стик визначається згідно з ГОСТ "Ра-
створы строительные. Методы испытаний.".
3.30. При від'ємній температурі повітря для зведення кладки
слід використовувати розчини з протиморозними добавками.
АРМАТУРА
3.31. Вибір арматурних сталей при проектуванні залізобетонних
конструкцій будинків слід проводити з урахуванням вимог розділу
СНиП "Бетонные и железобетонные конструкции".
3.32. Для армування кам'яних і комплексних конструкцій слід
застосовувати:
- сталь гарячекатану гладку класу А-I (ГОСТ 5781-82 і ГОСТ
380-71) і періодичного профілю А-II і А-III (ГОСТ 5781-
82);
- дріт арматурний холоднокатаний класу ВР-I (ГОСТ 6727-80).
3.33. Як напружену арматуру в армокам'яних конструкціях реко-
мендується застосовувати:
- гарячекатану арматуру класів А-III, A-IV і А-V (ГОСТ
5781-82);
- термічно зміцнену арматурну сталь класів АТ-IV, AT-V
(ГОСТ 10884-81);
- високоміцну дротяну арматуру класів В-II і Вр-II (ГОСТ
7348-81), К-7 (ГОСТ 13840-68).
3.34. Ненапружену арматуру для кам'яних і комплексних констру-
кцій слід застосовувати у вигляді сварних каркасів і сіток.
- 26 -
4. НОРМАТИВНІ І РОЗРАХУНКОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КЛАДОК
4.1. Розрахункові опори стиску кладки із стінових блоків і
каменів пиляних вапняків приймаються згідно з розділом СНиП по про-
ектуванню кам'яних і армокам'яних констукцій.
4.2. Значення розрахункових опорів кладки розтягу, зрізу, го-
ловним розтягувальним напругам (Rt, Rsg, Rtw) по перев'язаних швах
приймаються згідно з СНиП по проектуванню кам'яних і армокам'яних
констукцій, а по неперев'язаних швах визначаються в залежності від
величини нормального зчеплення (Rnt), одержаної в результаті ви-
пробувань, проведених в районі будівництва.
Rt = 0,45 nt
Rsg = 0,7 nt
Rtw = 0,8 nt
Значення Rt, Rsg, Rtw не повинні перевищувати відповідних зна-
чень при зруйнуванні кладки по каменю.
4.3. Розрахункові опори великих блоків пиляних вапняків осьо-
вому розтягу, головним розтягувальним напругам, зрізу в припущенні
зруйнування по каменю слід приймати по табл.10.
Таблиця 10
--------------------------------------------------------------------
| Вид |Поз- | Марка блока за міцністю на стик |
|напруженого |наче-|-----------------------------------------------|
| стану |ння | 250 | 200 | 150 | 125 | 100 | 75 | 50 | 35 |
|------------------------------------------------------------------|
|Осьовий роз-| Rt | 0,5 |0,45 | 0,4 |0,37 |0,35 | 0,3 | 0,2 |0,15 |
|тяг | | --- |---- | --- |---- |---- | --- | --- |---- |
| | | 5 | 4,5 | 4 | 3,7 | 3,5 | 3 | 2 | 1,5 |
|------------------------------------------------------------------|
|Ростяг при |Rtb |0,75 |0,65 | 0,6 |0,55 | 0,5 |0,42 | 0,3 |0,22 |
|вигині і го-| |---- |---- | --- |---- | --- |---- | --- |---- |
|ловні роз- | | 7,5 | 6,5 | 6 | 5,5 | 5 | 4,2 | 3 | 2,2 |
|тягувальні |Rtw | | | | | | | | |
|напруги | | | | | | | | | |
|------------------------------------------------------------------|
|Зріз | Rsg |1,15 | 1,0 | 0,8 | 0,7 |0,65 |0,55 | 0,4 | 0,3 |
| | |---- |---- | --- | --- |---- |---- |---- | --- |
| | |11,5 | 10 | 8 | 7 | 6,5 | 5,5 | 4,0 | 3 |
--------------------------------------------------------------------
Примітка.Над рискою вказані значення в МПа,а під рискою-в кгс/см кв.
4.4. Модуль пружності (початковий модуль деформації) кладки з
пиляних вапняків Ео при короткочасному навантаженні визначається
згідно з розділом СНиП по проектуванню кам'яних і армокам'яних кон-
струкцій.
4.5. Відності деформації кладки е при короткочасному наванта-
женні можуть визначатися при будь-яких напругах, за формулою:
1,1 b
е = --- 1n (1- -----)
l 1,1R-
де R- - середня межа міцності (тимчасовий опір) кладки стиску;
b - напруга, при якій визначається е;
l - пружна характеристика кладки, яка визначається
за розділом СНиП по проектуванню кам'яних і ар-
мокам'яних конструкцій.
Для армованої кладки l = l
a
4.6. Відносні повні деформації стиску кладки (без врахування
усадки) при тривалому прикладанні навантаження обтиснення, яке не
перевищує 0,5 від руйнівної, які включають короткочасні деформації
і деформації повзучості, визначаються за формулою:
- 27 -
е = ev,
пов.
де е - відносна деформація кладки при короткочасному
навантаженні згідно з п.4.5;
v - коефіціент, який враховує вплив повзучості кладки
Для великих блоків v = 2,0, для каменів v = 2,5.
4.7. Коефіцієнти лінійного розширювання і тертя кладки з сті-
нових каменів пиляних вапняків слід приймати згідно з розділом СНиП
по проектуванню кам'яних і армокам'яних конструкцій.
4.8. Розрахункові значення коефіцієнтів теплопровідності сті-
нових матеріалів з пиляних вапняків приймаються по табл.11. Вели-
чини значень коефіцієнтів теплопровідності допускається уточнювати
на основі результатів експериментальних досліджень.
Таблиця 11
-------------------------------------------------------------------
| Об'ємна маса стінових ка- | Розрахункові значення коефіцієн- |
| менів в сухому стані, | тів теплопровідності l, Вт/(м Со) |
| кг/м куб. |-----------------------------------|
| | Для умов експлуатації |
| |-----------------------------------|
| | А | Б |
|-----------------------------------------------------------------|
| 2300 | 1,4 | 1,5 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 2100 | 1,2 | 1,3 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 1700 | 0,8 | 0,9 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 1500 | 0,65 | 0,7 |
-------------------------------------------------------------------
4.9. Питому теплоємкість Со блоків і каменів з пиляних вапня-
ків у сухому стані приймають рівною 0,88 кДж/кг град.
4.10. Величину коефіцієнта паропроникності стінових Rп блоків
і каменів з пиляних вапняків, а також опір повітряпроникності Ru
слід приймати згідно з розділом СНиП з будівельної теплотехніки.
4.11. Межі вогнестійкості конструкцій з стінових Rп блоків пи-
ляних вапняків приймаються згідно з розділом СНиП 2.01.02-85 "Про-
тивопожарные нормы" зі зменшенням при цьому товщини стін на 5 см, а
розмірів перерізу простінків на 10 см проти прийнятих в проекті.
- 28 -
Додаток 1
Довідковий
ДІЮЧА НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ НА ВИГОТОВЛЕННЯ
СТІНОВИХ БЛОКІВ І КАМЕНІВ ІЗ ПИЛЯНИХ ВАПНЯКІВ
--------------------------------------------------------------------
|Група за|Індекс і|Найменування нор-|Підприємства, які виготовляють|
|класіфі-|номер но|мативного докуме-|продукцію за даним норматиним |
|катором |рмативно|нта | документом |
| |го доку | | |
| |мента | | |
|------------------------------------------------------------------|
| Ж12 | ТУ 21 |Блоки стеновые из|Альмінський, Інкерманський ЗБМ|
| |УССР 475|природного камня |Білогорське кар'єроуправління |
| | | |к-ту "Будіндустрія" |
|------------------------------------------------------------------|
| Ж 12 | ТУ 21 |Блоки стеновые |Інкерманський ЗБМ |
| |УССР 288|крупные из извес-| |
| | |тняка Первомайско| |
| | |го месторождения| |
|------------------------------------------------------------------|
| |ТУ 10.20|Блоки стеновые |Бахчісарайське |
| | УССР 56|месторождения |кар'єроуправління |
| | |"Глубокий яр" |к-ту "Будіндустрія" |
|------------------------------------------------------------------|
| |*ТУ 21 |Блоки стеновые не|Альмінський, Інкерманський ЗБМ|
| |УССР 287|габаритные из пи-| |
| | |льных известняков| |
|------------------------------------------------------------------|
| Ж 11 | ГОСТ |Камни стеновые из|Євпаторійський, Сакський, Бі- |
| | 4001 |горных пород. Тех|логорський, Приморський, Аль- |
| | |нические условия |мінський, Інкерманський ЗБМ; |
| | | |Бахчісарайське, Білогорське і |
| | | |Сакське кар'єроуправління |
| | | |к-ту "Будіндустрія" |
|------------------------------------------------------------------|
| |*ТУ 21 |Камни стеновые из|Євпаторійський, Сакський, |
| |УССР 33 |отходов при распи|Приморський, Альмінський ЗБМ |
| | |ловке известняков| |
--------------------------------------------------------------------
Примітка. Стінові матеріали, виготовлені за ТУ, позначеними *,
можуть застосовуватись у сейсмічних районах тільки для
тимчасових споруд.
Додаток 2
Довідковий
ГАБАРИТНІ РОЗМІРИ БЛОКІВ
-------------------------------------------------------------------
| Найменування | Висота, мм | Ширина, мм | Товщина, мм |
| НТД | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|ТУ 21 УССР 475| 400, 480, 780, 980, | 820, 1000 | 6300, 400, 500|
| | 1180, 1280, 1480, | | |
| | 1780, 1980, 2360, | | |
| | 2860 | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|ТУ 21 УССР 288| 400, 480, 780, 980, | 820, 1000 | 400, 500 |
| | 1180, 1280, 1480, | | |
| | 1780, 1980 | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|ТУ 10.20 | 400, 480, 780, 980, | 820, 1000 | 300, 400, 500 |
|УССР 56 | 1180, 1280, 1480, | | |
| | 1780, 1980 | | |
-------------------------------------------------------------------
Примітка. Допускається виготовлення блоків інших геометричних
розмірів за узгодженням з виготовлювачем.
- 29 -
Додаток 3
Довідковий
МАРКИ БЛОКІВ ПО МІЦНОСТІ ПРИ СТИСКУ
--------------------------------------------------------------------
| | Міцність при стиску, Мпа (кгс/см кв.) не менше|
| Марка |-----------------------------------------------|
| блоків | Середня з п'яти зразків|Найменша для окремого |
| | | зразка |
|------------------------------------------------------------------|
| 35 | 3,5 (35) | 2,5 (25) |
|------------------------------------------------------------------|
| 50 | 5,0 (50) | 3,5 (35) |
|------------------------------------------------------------------|
| 75 | 7,5 (75) | 5,0 (50) |
|------------------------------------------------------------------|
| 100 | 10,0 (100) | 7,5 (75) |
|------------------------------------------------------------------|
| 125 | 12,5 (125) | 10,0 (100) |
|------------------------------------------------------------------|
| 150 | 15,0 (150) | 12,5 (125) |
|------------------------------------------------------------------|
| 200 | 20,0 (200) | 15,0 (150) |
|------------------------------------------------------------------|
| 250 | 25,0 (250) | 20,0 (200) |
--------------------------------------------------------------------
Додаток 4
Довідковий
РОЗМІРИ СТІНОВИХ КАМЕНІВ
--------------------------------------------------------------------
| Типи | Розміри каменів, мм | Об'єм одного | Довідкова |
|каменів |---------------------------| каменя, м куб.| кількість |
| | Довжина | Ширина | Висота | | каменів в |
| | | | | | 1м куб.,шт.|
|------------------------------------------------------------------|
| Повномірні камені |
|------------------------------------------------------------------|
| 1 | 390 | 190 | 188 | 0,0139 | 72 |
|------------------------------------------------------------------|
| 2 | 490 | 240 | 183 | 0,0221 | 45 |
|------------------------------------------------------------------|
| Неповномірні камені |
|------------------------------------------------------------------|
| 1-3/4 | 292 | 190 | 188 | 0,0104 | 96 |
|------------------------------------------------------------------|
| 2-3/4 | 367 | 240 | 188 | 0,0165 | 61 |
|------------------------------------------------------------------|
| 3-3/4 | 292 | 190 | 288 | 0,0160 | 62 |
|------------------------------------------------------------------|
| 1-1/2 | 195 | 190 | 188 | 0,0070 | 143 |
|------------------------------------------------------------------|
| 2-1/2 | 245 | 240 | 188 | 0,0111 | 91 |
|------------------------------------------------------------------|
| 3-1/2 | 195 | 190 | 288 | 0,0107 | 93 |
--------------------------------------------------------------------
Примітка. Допускається за узгодженням із замовниками виготовлен-
ня каменів за спеціальними замовленнями з розмірами,
що відрізняються від наведених у таблиці.
- 30 -
Додаток 5
Довідковий
МАРКИ КАМЕНІВ ЗА МІЦНІСТЮ ПРИ СТИСКУ
--------------------------------------------------------------------
| | Межі міцності при стиску, Мпа (кгс/см кв.) |
| | не менше |
| Марка |-----------------------------------------------|
| каменів | Середня з п'яти зразків|Найменша для окремого |
| | | зразка |
|------------------------------------------------------------------|
| Камені низької міцності |
|------------------------------------------------------------------|
| 4 | 0,4 (4) | 0,3 (3) |
|------------------------------------------------------------------|
| 7 | 0,7 (7) | 0,4 (4) |
|------------------------------------------------------------------|
| 10 | 1,0 (10) | 0,7 (7) |
|------------------------------------------------------------------|
| 15 | 1,5 (15) | 1,0 (10) |
|------------------------------------------------------------------|
| 25 | 2,5 (25) | 1,5 (15) |
|------------------------------------------------------------------|
| Камені середньої міцності |
|------------------------------------------------------------------|
| 35 | 3,5 (35) | 2,5 (25) |
|------------------------------------------------------------------|
| 50 | 5,0 (50) | 3,5 (35) |
|------------------------------------------------------------------|
| 75 | 7,5 (75) | 5,0 (50) |
|------------------------------------------------------------------|
| 100 | 10,0 (100) | 7,5 (75) |
|------------------------------------------------------------------|
| 125 | 12,5 (125) | 10,0 (100) |
|------------------------------------------------------------------|
| 150 | 15,0 (150) | 12,5 (125) |
|------------------------------------------------------------------|
| 200 | 20,0 (200) | 15,0 (150) |
|------------------------------------------------------------------|
| 250 | 25,0 (250) | 20,0 (200) |
--------------------------------------------------------------------
Додаток 6
Довідковий
МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ СТІНОВИХ МАТЕРІАЛІВ
1. Споживач (замовник) здійснює контрольну перевірку відпо-
відності доставлених стінових блоків і каменів, які поставляються,
технічним вимогам, застосовуючи пр цьому вказаний нижче порядок ві-
дбору зразків і методи їх випробувань.
2. Для контрольної перевірки якості партії приймається наступ-
ний порядок відбору зразків.
Для контрольної перевірки якості партії великих блоків від ко-
жної партії відбирають 10 блоків попарно з будь-яких п'яти місць
штабелю. Відібрані блоки підлягають поштучному обміру і зовнішньому
огляду для перевірки відповідності вимогам п.3.6 даного нормативно-
го документа.
З двох блоків, які відповідають технічним вимогам за розмірами,
формою і зовнішньому вигляду, випилюють або висвердлюють з 3-х ша-
рів блока (верхнього, середнього і нижнього) необхідну кількість
зразків-кубів або циліндрів, призначених для визначення фізико-ме-
ханічних властивостей гірської породи.
Для контрольної перевірки якості стінових каменів від кожної
партії відбирають по 50 шт. каменів. Відбір каменів проводять з
різних 10 місць по 5 штук узятих підряд.
- 31 -
Відібрані камені піддаються поштучному обміру і зовнішньому
огляду для перевірки їх відповідності вимогам п.3.14 даного нор-
мативного документа.
З кожних 50 каменів, визнаних такими, що відповідають вимогам
даної інструкції по формі, розмірам і зовнішньому вигляду,
відбирають по 10 каменів (по 2 камені з 5 різних місць), з яких ви-
готовляють зразки для визначення середньої щільності, межі міцності
при стиску, морозостійкості, коефіцієнта розм'якшення.
3. Геометричні розміри каменів перевіряють металевою лінійкою
за ГОСТ 427, блоків - рулеткою за ГОСТ 7502 і лінійкою за ГОСТ 427
з похибкою вимірів не більше 1 мм.
4. Відхилення від перпендикулярності суміжних граней блока ви-
значають різницею діагоналей бокової грані заміром довжини рулеткою
за ГОСТ 7502.
Відхилення від площини визначають шляхом вимірювання
найбільшого просвіту під лінійкою за ГОСТ 427, яка накладається на
грань блока по діагоналі.
5. Пошкодження кутів блока контролюється висотою піраміди зру-
йнування. Вершина піраміди відновлюється за допомогою трикутника за
ГОСТ 3749. Найкоротша відстань між вершиною і площиною зруйнування
визначається за допомогою вимірювальної лінійки (ГОСТ 427).
6. Відколок ребра контролюється глибиною його зруйнування за
допомогою двох лінійок (ГОСТ 427), одна з яких служить для віднов-
лення зруйнованого ребра, а друга - для визначення найбільшої гли-
бини зруйнування.
7. Фізико-механічні властивості гірських порід слід визначати:
міцність при стиску за ГОСТ "Материалы стеновые. Методы определения
пределов прочности при сжатии и изгибе", середню щільність і моро-
зостійкість згідно з діючою технічною документацією.
Розміри зразків (кутів або циліндрів), що виготовляються для
визначення фізико-механічних властивостей, установлюють в залежнос-
ті від марки каменя за міцністю при стиску згідно з табл.1.
Таблиця 1
-------------------------------------------------------------------
| | Розміри зразків, мм. Перевідні коефіцієнти |
| Фізико-механічні |---------------------------------------------|
| показники | |Перевідний | Діаметр і |Перевідний|
| |Ребро куба|коефіцієнт | висота ци-|коефіцієнт|
| | |для кубів | ліндра |для кубів |
|-----------------------------------------------------------------|
|Від 25 до 50 | 150 | 1,0 | 100 | 1,02 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Від 50 до 100 | 100 | 0,95 | 75 | 0,91 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Вище 100 | 70 | 0,85 | 50 | 0,81 |
-------------------------------------------------------------------
8. Морозостійкість оцінюється за ступенем пошкодження
дослідних зразків і втрати їх міцності при стиску після проведення
потрібного числа циклів поперемінного заморожування і відтавання.
Якщо пошкодження (розшарування, поява наскрізних тріщин) з'яв-
ляються більш ніж у двох зразків або втрата міцності при стиску
після нормативного числа циклів поперемінного заморожування і від-
тавання більша 25% порівняно з контрольними, то порода є нестійкою
до заморожування.
9. Коефіцієнт розм'якшування гірських порід вираховують як ча-
стку від поділу середнього арифметичного значення межі міцності при
стиску п'яти зразків, які випробувані в насиченому водою стані, на
середнє арифметичне значення межі міцності при стиску п'яти
зразків, що випробовувались у висушеному стані.
10. При одержанні негативних результатів контрольних випробу-
вань хоча б по одному показнику проводять по ньому повторне випро-
бування на подвійній кількості зразків. Результати повторних випро-
бувань вважаються остаточними.
11. Наявність на стінових матеріалах тріщин, розшарувань, про-
шарків глини, а на блоках також різних плям, і ступінь очищення від
технологічного пилу перевіряють зовнішнім оглядом.
- 32 -
Додаток 7
Довідковий
МАРКУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯ
1. Склад стінових блоків повинен розташовуватися на спланова-
ному майданчику з щільною підвалиною і забезпеченим відведенням по-
верхневої води.
ВЕЛИКІ БЛОКИ
2. На торцевій вертикальній грані кожного блоку повинні бути
нанесені незмивною фарбою:
- найменування підприємства або його товарний знак;
- умовне позначення блока, номер партії;
Умовне позначення блоків сладається з:
- позначення блока за ТУ або геометричні розміри в см;
- характеристики по застосуванню (зовнішні - Н, внутріш-
ні - В);
- марка матеріалу по міцності на стиск;
- позначення технічних умов.
Приклад умовного позначення блока типу Д заввишки 2360 мм, за-
вширшки 1000 мм, завтовшки 500 мм для зовнішніх стін, маркою за мі-
цністю на стиск 100:
100х236х50Н100 ТУ21 УССР476-89 або
Д2 Н100 ТУ21 УССР475-89
3. Стінові блоки повинні перевозитися на транспортних засобах,
які забезпечують збереження блоків від механічних пошкоджень і за-
бруднень.
4. Захвати підйомних механізмів повинні забезпечувати збереже-
ння лицьових поверхень стінових блоків.
5. Вантаження і перевезення стінових блоків навалом, а також
розвантаження їх скиданням або перекиданням кузова автомашини за-
бороняється.
6. Стінові блоки повинні зберігатися в штабелях з дощатими
прокладками між рядами загальною висотою штабеля не більше 2,5 м.
Проміжки між штабелями повинні бути не менше 0,2 м. Через кожні
два штабелі в поздовжньому напрямку влаштовують проходи не менше
0,6 м, а в поперечному напрямку через кожні 25 м залишають розриви
для проїзду автомобільного транспорту.
7. Заводське маркування блоків повинне бути звернене у бік
проходів, а лицьові поверхні блоків - один до одного і охоронятися
від пошкоджень.
Блоки повинні оберігатися від зволоження знизу і зверху і від
забруднення. В осінньо-зимовий період рекомендується виконувати
тимчасове накриття блоків.
СТІНОВІ КАМЕНІ
8. Стінові камені на автомашинах рекомендується транспортувати
пакетами на піддонах і в контейнерах. Вантаження і розвантаження
скиданням забороняється.
9. На будівельний майданчик стінові камені повинні доставляти-
ся партіями з однієї групи вапняку.
10. Стінові камені повинні зберігатися в штабелях заввишки не
більше 1,5 м з забезпеченням вільної циркуляції повітря між штабе-
лями і зберіганням каменів від намокання за рахунок атмосферних
опадів і підсосу вологи з грунту майданчика. В осінньо-зимовий пе-
ріод камені рекомендується накривати.
- 33 -
Додаток 8
Довідковий
ДАНІ ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПИЛЯНИХ ВАПНЯКІВ РОЗРОБ-
ЛЮВАНИХ РОДОВИЩ КРИМУ
----------------------------------------------------------------------
|Підприємства- |Вид корисної копа-|Загальна | Фізико-механічні вла-|
|виготовлювачі, |лини, різновид, |щільність| стивості вапняків |
|родовища і | шар |кг/м куб.|----------------------|
|ділянки | | |коефіці- |мороз|марка |
| | | |єнт роз- |остій|за мі-|
| | | |м'якшення|кість|цністю|
| | | | |циклів |
|--------------------------------------------------------------------|
| АЛЬМІНСЬКИЙ ЗБМ |
|--------------------------------------------------------------------|
|Бодраксько-Аль- |мшанковий вапняк |
|мінське | |
|--------------------------------------------------------------------|
|Ділянка "Півден-|1.дрібногрудков. |1700-2350|0,58-0,97|15-25|50-75 |
|на" | перекристал | | | | |
| |---------------------------------------------------|
| |2.рівномірно-зце- |1530-2380|0,50-0,90|15-25|50-125|
| | ментований | | | | |
|--------------------------------------------------------------------|
|Ділянка "Глибо- |1.дрібногрудков. |1750-2030|0,41-0,90|15-25|35-75 |
|кий яр" | перекристал | | | | |
| |---------------- ----------------------------------|
| |2.рівномірно-зце -|1720-2070|0,46-0,93|15-25|75-100|
| | ментований | | | | |
|--------------------------------------------------------------------|
|Скелясте |нумулітовий вапняк |
| |---------------------------------------------------|
| |I шар |1890-2390|0,48-0,99| 9-15|75-200|
| |---------------------------------------------------|
| |II шар |1950-2360|0,48-0,99| 9-15|75-300|
|--------------------------------------------------------------------|
|Червономаковське|нумулітовий вапняк |
|--------------------------------------------------------------------|
|Ділянка Східна |I шар |1810-2200|0,64-0,98| 15 |35-125|
| |---------------------------------------------------|
| |II шар |1810-2200|0,65-0,97| 15 |50-125|
| |---------------------------------------------------|
| |III шар |1980-2230|0,50-0,92| 15 |75-200|
|--------------------------------------------------------------------|
| БІЛОГОРСЬКИЙ ЗБМ |
|--------------------------------------------------------------------|
|Білогорське |нумулітовий вапняк|1700-2200|0,61-0,98| 15 |35-100|
|(Вишенне) | | | | | |
|--------------------------------------------------------------------|
|Проломне |нумулітовий вапняк |
| |---------------------------------------------------|
| |1.верхній шар |1690-2070|0,64-0,95| 9-15|25-100|
| |---------------------------------------------------|
| |2.нижній шар |1730-2400|0,44-0,92| 15 |50-150|
|--------------------------------------------------------------------|
|Бешаранське IV |вапняк-черепашник |1090-1419|0,60-0,98| 7-12| 4-10 |
|--------------------------------------------------------------------|
|Григор'євське |вапняк-черепашник |1600-1800|0,41-1,00| |10-75 |
|--------------------------------------------------------------------|
| ЄВПАТОРІЙСЬКИЙ ЗБМ |
|--------------------------------------------------------------------|
|Просторненське |вапняк-черепашник | |
| |---------------------------------------------------|
| |I шар |1400-1500|0,70-0,90| 15 |10-15 |
| |---------------------------------------------------|
| |II шар |1150-1250|0,70-0,80| 15 | 10 |
----------------------------------------------------------------------
- 34 -
----------------------------------------------------------------------
|Підприємства- |Вид корисної копа-|Загальна | Фізико-механічні вла-|
|виготовлювачі, |лини, різновид, |щільність| стивості вапняків |
|родовища і | шар |кг/м куб.|----------------------|
|ділянки | | |коефіці- |мороз|марка |
| | | |єнт роз- |остій|за мі-|
| | | |м'якшення|кість|цністю|
| | | | |циклів |
|--------------------------------------------------------------------|
|Ділянка |вапняк-черепашник |
|Циганська |---------------------------------------------------|
| |1.верхній шар |1611-2004|0,50-0,83| 9-15|25-100|
| |---------------------------------------------------|
| |2.нижній шар |1822-2072|0,33-0,85| 9-15|50-100|
|--------------------------------------------------------------------|
|Ділянка Першо- |вапняк мшанковий |
|травнева |---------------------------------------------------|
| |1.нерівномірно зце| | | | |
| | ментований |1670-2560|0,99-1,01| 7-15|25-50 |
| |---------------------------------------------------|
| |2.однорідний |1390-2540|0,69-0,99| 15 |35-75 |
|--------------------------------------------------------------------|
|Східно-Інкерман-| | | | | |
|ське |вапняк мшанковий |1610-2010|0,59-0,99| 15 |35-75 |
|--------------------------------------------------------------------|
| ПРИМОРСЬКИЙ ЗБМ |
|--------------------------------------------------------------------|
|Червонопартизан-| |
|ське |вапняк-черепашник |
| |---------------------------------------------------|
| |I шар |1320-1810|0,60-0,93| 15 | 4-25 |
| |---------------------------------------------------|
| |II шар |1310-1810|0,60-0,87| 15 | 4-35 |
|--------------------------------------------------------------------|
|Багерово-Бонда- | |
|ренківське |вапняк-черепашник |
| |---------------------------------------------------|
| |1.верхня пачка |1330-1960|0,44-0,95| 15 | 7-35 |
| |---------------------------------------------------|
| |2.нижня пачка |1390-2090|0,39-0,97| 15 | 4-15 |
|--------------------------------------------------------------------|
|Багеровське |вапняк-черепашник |6980-2320|0,52-1,00| 15 |10-15 |
|--------------------------------------------------------------------|
| САКСЬКИЙ ЗБМ |
|--------------------------------------------------------------------|
|Сасикське |вапняк-черепашник |
| |---------------------------------------------------|
| |1.верхній шар | 980-1710| | | 4-10 |
| |---------------------------------------------------|
| |2.нижній шар |6900-2000| | | 4-7 |
|--------------------------------------------------------------------|
|Журавлівське |вапняк-черепашник | |
|--------------------------------------------------------------------|
|Ділянка Західна |1.понтичний |1050-1240|0,60-0,90| 15 | 7-10 |
| |---------------------------------------------------|
| |2.мєотичний |1800 |0,84 | 15 |25-35 |
|-------------------------------------------------------------|------|
|Наумівське I |вапняк-черепашник |1040-1990|0,60-0,74| 15 | 4-10 |
----------------------------------------------------------------------
- 35 -
ЗМІСТ
-------------------------------------------------------------------
1. ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ БУДІВЕЛЬ .............................. 1
ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ ............................................ 1
ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ .................................. 2
КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ........................................ 7
ФУНДАМЕНТИ ................................................ 7
СТІНИ ..................................................... 7
ПЕРЕКРИТТЯ ................................................ 8
СХОДИ ..................................................... 8
ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ ВЕЛИКОБЛОКОВИХ БУДИНКІВ ............. 8
ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ БУДІВЕЛЬ ІЗ КАМЕНІВ ПИЛЯНОГО
ВАПНЯКУ ................................................. 11
ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ КАРКАСНО-БЛОКОВИХ БУДИНКІВ ......... 11
ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ БУДІВЕЛЬ З НЕНЕСУЧИМИ СТІНАМИ ...... 15
ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ САМОНЕСУЧИХ СТІН ................... 16
ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ КАМ'ЯНИХ БУДІВЕЛЬ В РАЙОНАХ
СЕЙСМІЧНІСТЮ 6 БАЛІВ ...................................... 16
2. ВКАЗІВКИ ПО ЗВЕДЕННЮ БУДІВЕЛЬ ............................... 18
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОНОЛІТНОСТІ КЛАДКИ ............................ 18
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ .......................................... 18
ВИМОГИ ДО КЛАДКИ З ВЕЛИКИХ БЛОКІВ ........................ 18
ВИМОГИ ДЛЯ КЛАДКИ З СТІНОВИХ КАМЕНІВ ..................... 19
ВИМОГИ ДО ЗВЕДЕННЯ КАРКАСНО-БЛОКОВИХ БУДІВЕЛЬ ............ 20
ВИКОНАННЯ АНТИСЕЙСМІЧНИХ ЗАХОДІВ ............................ 20
3. ВИМОГИ ДО МАТЕРІАЛІВ КЛАДОК ................................. 20
ВИМОГИ ДО СТІНОВИХ БЛОКІВ З ПИЛЯНИХ ВАПНЯКІВ ................ 21
ВИМОГИ ДО СТІНОВИХ КАМЕНІВ З ПИЛЯНИХ ВАПНЯКІВ ............... 23
ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ І ПАСПОРТИЗАЦІЇ ........................... 24
КЛАДОЧНІ РОЗЧИНИ ............................................ 24
АРМАТУРА .................................................... 25
4. НОРМАТИВНІ І РОЗРАХУНКОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КЛАДОК ............. 26
Додаток 1.Довідковий. ДІЮЧА НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ
НА ВИГОТОВЛЕННЯ СТІНОВИХ БЛОКІВ І КАМЕНІВ ІЗ ПИЛЯНИХ
ВАПНЯКІВ ............................................. 28
Додаток 2.Довідковий. ГАБАРИТНІ РОЗМІРИ БЛОКІВ ................. 28
Додаток 3.Довідковий. МАРКИ БЛОКІВ ПО МІЦНОСТІ ПРИ СТИСКУ ...... 29
Додаток 4.Довідковий. РОЗМІРИ СТІНОВИХ КАМЕНІВ ................. 29
Додаток 5.Довідковий. МАРКИ КАМЕНІВ ЗА МІЦНІСТЮ ПРИ СТИСКУ ..... 30
Додаток 6.Довідковий. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ СТІНОВИХ МАТЕРІАЛІВ ... 30
Додаток 7.Довідковий. МАРКУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯ . 32
Додаток 8.Довідковий. ДАНІ ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПИЛЯ-
НИХ ВАПНЯКІВ РОЗРОБЛЮВАНИХ РОДОВИЩ КРИМУ . 33
