                     ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

                      ПЛАНУВАННЯ І ЗАБУДОВА СІЛЬСЬКИХ

                                ПОСЕЛЕНЬ

                             ДБН Б.2.4-1-94

                            Видання офіційне

      Міністерство України у справах будівництва і архітектури

                     (Мінбудархітектури України)

                             Київ 1994

УДК 69.568.012.224

РОЗРОБЛЕНІ:       УкрНДІцивільсільбуд(ведучий):кандидати арх.:

                  Г.М. Блінова, О.П.Чижевський-наукові керівники;

                  кандидати арх. Г.І.Болотов, Г.М.Рогожин,

                  Ю.В.Самойлович, К.Д.Чхартішвілі; кандидати

                  техн.наук Н.М.Зайцева, Л.М.Пшенична;

                  П.П.Добровольський,В.В.Жога,А.С.Забаштансь-

                  кий, Н.М.Касіна, Л.М.Кликова, Г.В.Комарова,

                  О.І.Кононець, О.І.Майборода, В.А.Максименко,

                  О.Ф.Пащенко, Ю.В.Романенко, С.А.Флоре,

                  Ю.О.Ходаковський, Т.М.Штейнгель.

                  Український гігієнічний центр: кандидати

                  мед.наук В.Я.Акименко, М.П.Вашкулат,

                  С.І.Еппель, Б.С.Селезньов, К.Д.Фещенко,

                  Г.Я.Чегринець.

                  Центр радіаційної медицини АМН України:

                  кандидат біол.наук І.П.Лось.

                  УкрНДІагропроект: кандидат економ. наук

                  М.С.Шкурка, О.М.Марченко.

                  Мінбудархітектури України: В.Ф.Присяжнюк,

                  О.П.Серков, В.В.Новиков.

ВНЕСЕНІ ТА        Головним Управлінням архітектури і містобу-

ПІДГОТОВЛЕНІ      дування Мінбудархітектури України.

ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ

ЗАТВЕРДЖЕНІ:      Наказом Мінбудархітектури України від

                  05.01.94 N 6 та введені в дію з 01.03.94

З введенням у дію ДБН Б.2.4-194 втрачає силу РСН 175-86.

                  Видавництво "Укрархбудінформ"

               ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

--------------------------------------------------------------

| Планування і забудова сільських поселень    ДБН Б.2.4-1-94 |

|                                             замість        |

|                                             РСН 175-86     |

--------------------------------------------------------------

  1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

  1.1. При розвитку та реконструкції існуючих і проектуванні

нових сільських населених пунктів України належить дотримува-

тись Державних будівельних норм з питань планування і забудови

сільських поселень.

  1.2. Ці норми обов'язкові для всіх державних, кооперативних

і громадських підприємств, організацій і установ, незалежно

від форм власності та відомчого підпорядкування, які здійсню-

ють проектування, будіництво і благоустрій на території сіль-

ських населених пунктів, а також для фермерських (селянських)

господарств та індивідуальних забудовників.

  1.3. При проектуванні сільських населених пунктів України,

поряд з положеннями цих норм слід керуватись ДБН 360-92*,

СанПіНом по плануванню і забудові населених місць України, а

також вимогами інших діючих нормативно-інструктивних докумен-

тів.

  1.4. Реконструкція і розвиток сільських населених пунктів

повинні здійснюватися у відповідності з затвердженими проекта-

ми схемами генеральних планів території сільської Ради (сіль-

ськогосподарського підприємства), генеральними планами сільсь-

ких населених пунктів, проектами детального планування сільсь-

ких населених пунктів, проектами планування і забудови громад-

ського центру або інших фрагментів населених пунктів, що ув'я-

зані з проектами територіального розвитку сільських адміні-

стративних районів.

  ПРИМІТКА. Сільський населений пункт (сільські поселення)-

  єдине компактне місце проживання людей, зайнятих переважно в

  сільському господарстві та інших територіально розосередже-

  них галузях, забезпечене об'єктами соціального та виробничо-

  го призначення.

  1.5. Основним напрямком переулаштування сільських населених

пунктів є їх розвиток і реконструкція. Будівництво нового се-

лища допускається, як виняток через винесення сіл із зон за-

топлення або у зв'язку з промисловою розробкою корисних копа-

лин на його території, а також відселенням із зони екологічних

катастроф та стихійних лих. Заняття нових територій вимагає

відповідних обгрунтувань та оформлення відведення земельних

ділянок за установленим порядком.

  ПРИМІТКИ:

  1. В особливих випадках, зв'язаних з відведенням земельних

  ділянок під нове будівництво у зонах екологічних та стихій-

  них лих, термінове рішення приймає Кабінет Міністрів України

  (чи призначена ним Надзвичайна комісія).

  2. Планувальна організація території сільських Рад, ведення

  господарства громадянами чи організаціями, відшкодування

  завданого збитку здійснюється у відповідності з діючим зако-

  нодавством.

  1.6. Сільські населені                         Таблиця 1.1

пункти за чисельністю на-                        (довідкова)

селення поділяються на     -----------------------------------

групи (табл. 1.1).         |Групи   |Чисельність, тис.чол.   |

  1.7. За територіальною   |---------------------------------|

ознакою згідно з законодав-|Значні  |Від 3.0 до 5.0 і більше |

ством виділяються такі гру-|---------------------------------|

пи: село, селище, хутір.   |Великі  |Від 0.5 до 3.0          |

Село - сільське поселення, |Середні |Більше 0.2 до 0.5       |

що характеризується усіма  |---------------------------------|

або більшістю ознак,указа- |Малі    |До 0.2                  |

них в примітці до п.1.4    -----------------------------------

                               - 2 -

  Селище - велике або значне сільське поселення, що є адміні-

стративно-господарським центром.

  Хутір - відокремлене від села самостійне сільське поселення,

що має назву, в якому проживає сім'я або кілька селянських сі-

мей, які займаються переважно сільським господарством.

  1.8. Перспективи розвитку кожного сільського населеного

пункту незалежно від чисельності жителів визначаються місцем,

яке він займає у системі розселення, територіальної організа-

ції виробництва і соціальної інфраструктури.

При цьому враховуються плани розвитку сільськогосподарських

та інших підприємств, їх виробнича спеціалізація, рішення про-

ектів землеустрою, територіального розвитку сільських районів

і іншої містобудівної документації.

  1.9. В містобудівній документації для сільських населених

пунктів необхідно передбачати заходи щодо охорони навколишньо-

го природного середовища, поліпшення санітарно-гігієнічних

умов проживання населення, раціонального використання і орга-

нічного включення до забудови пам'яток історії і культури,

садово-паркового мистецтва, територій і об'єктів природно-за-

повідного фонду з упровадженням для них необхідних охоронних

зон, по регулюванню кількості поверхів у будинках і висоти

споруд, враховуючи культурно-етнічні ознаки і прогресивні іс-

торичні традиції формування поселень (за погодженням з орга-

нами санітарно-епідемічного нагляду, охорони пам'яток, навко-

лишнього природного середовища і місцевими Радами, в компетен-

ції яких використана і охорона цих об'єктів).

  2. ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ СІЛЬСЬКИХ РАД

   Функціональне зонування території та організація розселення

  2.1. Концепція територіального розвитку населених пунктів

та планувальної організації сільських Рад розроблюється в

проекті схеми генерального плану відповідної території, який

в умовах приватизації землі повинен бути первинним і обов'з-

ковим містобудівним документом.

  2.2. При вирішенні питань удосконалення розселення на тери-

торії сільської Ради належить вважати її як первинну систему

розселення, а населені пункти, в тому числі хуторські поселен-

ня фермерів, як складові елементи цієї системи.

  2.3. В межах сільського адміністративного району розрізняють

системи розселення трьох типів: районну, кущову і первинну

(одиниця сільського розселення).

  2.4. Кущова система розселення формується в значних сільсь-

ких адміністративних районах за наявністю на їх території до-

даткових міських поселень або великих сіл з розвинутими про-

мисловими і обслуговуючими функціями.

  2.5. Первинні системи розселення формуються на основі спіль-

ності повсякденних виробничих, трудових, культурно-побутових,

транспортних та інших зв'язків між поселеннями. Центром у них

вважаються села-центри сільських або селищних Рад. Межі пер-

винних систем розселення повинні співпадати з межами сільських

Рад.

  2.6. Функціональне зонування території сільської Ради здій-

снюється на основі комплексної містобудівної оцінки природних

та інших ресурсів, аналізу перспективної програми, удоскона-

лення виробництва з урахуванням нових форм господарювання, в

тому числі фермерських господарств, та видів власності, в то-

му числі на землю, розвитку перероблюваних галузей і допоміж-

них промислів, а також можливостей організації туризму і масо-

вого відпочинку.

  2.7. На території сільської Ради виділяються такі функціо-

нальні зони:

      - сільськогосподарського використання (земельні, лісові

        угіддя);

      - виробнича;

      - території комунального призначення;

      - сельбищна;

      - рекреації, об'єктів природно-заповідного фонду та іс-

        торико-культурної спадщини.

                               - 3 -

  ПРИМІТКИ.

  1. При наявності на території сільської Ради промислових за-

  пасів корисних копалин місця їх залягання виділяються в спе-

  ціальну зону.

  2. Території, цінні в рекреаційному відношенні, і які мають

  районне чи обласне значення, також виділяються в самостійну

  зону, для якої розроблюється спеціальна проектна документа-

  ція.

  2.8. При розміщенні сільськогосподарських виробничих об'єк-

тів, а також фермерських та індивідуальних господарств ("малі

ферми") слід керуватися санітарними вимогами та нормами.

  При визначенні території майданчиків сільськогосподарських

комплексів і окремих об'єктів необхідно забезпечувати раціо-

нальне використання землі у відповідності з земельним законо-

давством України.

  2.9. При розробці загальної концепції соціального і терито-

ріального розвитку сільських населених пунктів у межах базової

адміністративно-територіальної одиниці-сільської (селищної)

Ради:

     - намічаються заходи щодо удосконалення розселення і ор-

       ганізації системи культурно-побутового обслуговування,

       розвитку транспортних та інженерних комунікацій з роз-

       рахунком місткості, потужності і обгрунтуванням розмі-

       щення відповідних об'єктів;

     - прогнозується проектна кількість населення;

     - вносяться пропозиції щодо організації перебудови сіль-

       ських населених пунктів, першочергові завдання і необ-

       хідні обсяги містобудівної документації на першу чергу

       будівництва;

     - визначаються перспективи розвитку і раціональне розмі-

       щення виробничих підприємств і об'єктів агропромислово-

       го комплексу, а також фермерських господарств (на осно-

       ві Державного земельного кадастру);

     - передбачаються заходи щодо охорони навколишнього сере-

       довища, пам'яток історії, культури, а також територій і

       об'єктів з особливими природоохоронними, рекреаційними

       і заповідними режимами у відповідності з порядком вико-

       ристання земель рекреаційного та історико культурного

       призначення.

  2.10. Чисельність населення, яке прогнозується на перехідний

період , повинна визначатися методом експертної оцінки з ура-

хуванням тенденцій розвитку і місця населеного пункту в систе-

мі розселення.

       ВИБІР ТЕРИТОРІЇ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА

  2.11. Територію до розвитку та реконструкції існуючих і бу-

дівництва нових населених пунктів належить вибирати на підставі

Державного земельного кадастру, а також Містобудівного кадастру

населених пунктів. Першочерговому освоєнню підлягають вільні від

забудови землі, що знаходяться у межах населеного пункту,

включаючи ділянки, на яких потрібно провести спеціальні інже-

нерні заходи, а також землі, на яких розташовані старі будів-

лі, у відповідності з відведенням земельних ділянок на підста-

ві діючого законодавства.

  ПРИМІТКИ:

  1. На перехідний період першочергові задачі розвитку і ре-

конструкції сільських поселень визначаються: інвентаризацією

земель сільських населених пунктів; встановленням меж сільсь-

ких поселень.

  2. Фермерські та індивідуальні господарства можуть бути упо-

ряджені на землях сільськогосподарського призначення та сіль-

ських населених пунктів з дотриманням земельного законодав-

ства.

--------------------------------------------------------------

* Перехідний період - до розробки загальної концепції норматив-

ної бази України в галузі містобудування.

                               - 4 -

  2.12. При розміщенні нового будівництва необхідно передбача-

ти:

        - максимальне використання існуючого будівельного фон-

          ду і зелених насаджень;

        - дбайливе використання землі, створення умов, що ви-

          ключають забруднення грунту, повітряного басейну,

          джерел водопостачання;

        - дотримання санітарно-захисних, зооветеринарних і

          протипожежних вимог;

        - створення умов для раціональної організації сільсь-

          когосподарського виробництва, в тому числі фермер-

          ських господарств;

        - організація зручного зв'язку між сельбищною і вироб-

          ничою зонами населеного пункту, а також фермерських

          господарств з зовнішніми магістралями;

        - можливості раціонального розміщення місць приклада-

          ння праці, проживання і відпочинку населення;

        - можливість забезпечення населених пунктів, а також

          фермерських господарств на перспективу достатньою

          кількістю води, що відповідає вимогам ГОСТ "Вода

          питьевая. Гигиенические требования и контроль за ка-

          чеством".

  2.13. Розміщення об'єктів виробничого, житлово-цивільного і

комунального будівництва не допускається:

        - на площі промислового залягання корисних копалин без

          погодження з органами Держкомітету України по нагля-

          ду за охороною праці, а також без якісної характери-

          стики корисних копалин за розділом "Радіаційно- гі-

          гієнічна оцінка гірських порід";

        - у небезпечних зонах відвалів породи вугільних і

          сланцевих шахт, а також збагачувальних фабрик;

        - в зонах активних карстових явищ;

        - в зонах радіоактивного забруднення, визначених дію-

          чим законодавством;

        - в зонах зсувів, селевих потоків та снігових лавин,

          що загрожують експлуатації будівель і споруд;

        - в першому поясі зони санітарної охорони джерел во-

          допостачання;

        - в першій зоні округів санітарної охорони курортів,

          якщо об'єкт, що проектується, не пов'язаний з експ-

          луатацією курорту;

        - на ділянках зелених зон міст і селищ міського типу,

          де знаходяться ліси, лісопарки й зелені насадження,

          які виконують захисні і санітарно-гігієнічні функ-

          ції, або є місцями відпочинку населення;

        - на ділянках, забруднених органічними і радіоактив-

          ними відходами, до закінчення строків, що встанов-

          лені органами санітарно-епідеміологічної служби;

        - на землях заповідників і в межах, які встановлюються

          навколо охоронних зон;

        - в зонах охорони пам'яток історії і культури.

  2.14. При виборі території для забудови необхідно забезпечу-

вати збереження природного середовища, передбачаючи заходи що-

до запобігання ерозійним процесам, забрудненню грунтів і вод-

них джерел. Майданчик для будівництва при наявності радіоеко-

логічного паспорту повинен мати достатні розміри з урахуванням

розвитку об'єктів, які розміщуються на перспективу, налагод-

ження систем водопостачання, каналізації, електропостачання і

упорядкування транспортного обслуговування.

  2.15. Вибір території для будівництва повинен бути підтверд-

жений техніко-економічними розрахунками шляхом порівняння варі-

антів можливого розміщення будівництва, що намічається з ура-

хуванням раціонального використання земельних ділянок, відшко-

дування землекоритувачам збитків, що спричиняються вилученням

земельних ділянок і витрат сільськогосподарського виробництва,

пов'язаних з вилученням сільськогосподарських угідь.

                               - 5 -

    3. ПЛАНУВАННЯ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ

       Функціональне зонування

  3.1. Територія сільського населеного пункту в залежності від

функціонального призначення ділиться на сельбищну і виробничу

зони. При формуванні функціональних зон сільського поселення

необхідно керуватись основними положеннями Державного земель-

ного і Містобудівного кадастрів населених пунктів.

  Сельбищна зона включає громадський центр, територію житлової

забудови, вулиці, бульвари, проїзди, майданчики для стоянки

автомобілів, парки, сквери, водоймища.

  Виробнича зона включає ділянки підприємств для виробництва і

переробки сільськогосподарської та іншої продукції, ремонту,

технічного обслуговування і зберігання сільськогосподарської

техніки і автотранспорту, комунально-складські та інші об'єк-

ти, дороги, проїзди і майданчики для стоянки автомобілів, інші

території.

  ППИМІТКИ:

  1. У межах населеного пункту знаходяться виробничі і кому-

  нально-складські об'єкти, що віддалені від сельбищної зони

  на відстань, не більше 300 м. Генеральні плани на виробничі

  об'єкти, а також фермерські господарства, що розміщені поза

  межами населеного пункту, розробляються окремо.

  2. До території сільського населеного пункту належать також

  присадибні землі, в тому числі землі фермерських і індивіду-

  альних господарств, а також майданчики комунальних об'єктів,

  що знаходяться в межах населеного пункту.

  3. На перехідний період територіальні резерви сельбищної та

  виробничої зон поселень намічаються виходячи з концепції

  зростання чисельності населення на перспективу при збережен-

  ні колективних (кооперативних) форм ведення господарства в

  галузях тваринництва.

  3.2. При розвитку та реконструкції сільських населених пунк-

тів належить передбачати:

       - упорядкування функціонального зонування, що склалося,

         з метою поліпшення санітарно-гігієнічних умов;

       - винесення сільськогосподарських підприємств з сель-

         бищної зони (при відповідному обгрунтуванні- за межі

         поселень);

       - винесення транзитних автомобільних шляхів;

       - заходи щодо захисту від затоплення, зсувів, селей,

         підтоплення підгрунтовими водами, тощо;

       - упорядкування і благоустрій мережі вулиць і проїздів

         з максимально можливим збереженням планувальної

         структури, що склалася;

       - удосконалення забудови на основі збереження існуючих

         капітальних і придатних до тривалої експлуатації бу-

         динків і споруд, поступову заміну старого житлового

         фонду;

       - забезпечення найсприятливіших умов для ведення всіх

         форм сільськогосподарської діяльності (включаючи орен-

         ду, фермерське, особисте підсобне та інші види госпо-

         дарювання) всіма жителями, зокрема тими, що прожива-

         ють у безсадибних житлових будинках;

       - поліпшення культурно-побутового обслуговування і за-

         вершення формування громадського центру поселення

         шляхом будівництва об'єктів, яких невистачає;

       - найбільш ефективне використання території населеного

         пункту за рахунок освоєння земель, непридатних для

         сільськогосподарського використання;

       - здійснення заходів щодо інженерного обладнання, зов-

         нішнього благоустрою і озеленення території.

  3.3. Генеральні плани сільських поселень, фермерських госпо-

дарств, проекти окремих виробничих, комунальних, транспортних,

інженерних об'єктів і споруд слід розробляти на основі схеми

генерального плану території сільської Ради. При удосконаленні

планувальної структури та організації вуличної мережі сільсь-

ких поселень належить керуватись діючими нормами.

                               - 6 -

  3.4. Проектування самостійної мережі доріг для прогону осо-

бистої худоби, підвезення добрив і проїзду вантажного тран-

спорту до ділянок сельбищної території сільських населених

пунктів допускається з відповідним обгрунтуванням.

  3.5. В умовах реконструкції сільських населених пунктів бу-

дівництво і капітальний ремонт житлових будинків, що знахо-

дяться у межах нормативних санітарно-захисних зон, не допус-

кається; існуючий житловий фонд передбачається до виносу на

території, що резервуються з цією метою.

     СЕЛЬБИЩНА ЗОНА

     Громадський центр

  3.6. Громадський центр сільського населеного пункту є най-

важливішим структурним елементом, де концентруються органи

управління, установи культурно-побутового призначення, упо-

рядковується площа для проведення масових громадських заходів.

  3.7. Виходячи з умов сприятливого сприймання забудови гро-

мадського центру сільського населеного пункту (висота 1-2 по-

верхи) і оптимального співвідношення між висотою будинків і

довжиною площі 1:6 - 1:8 відкритий простір повинен бути в межах

0,15 га в малих населених пунктах і 0,5-0,6 га у великих.

  3.8. Розміри вільної площі з твердим покриттям для проведен-

ня масових громадських заходів повинні складати 700-750 кв.м

на 1000 жителів.

  3.9. Територію громадського центру необхідно зонувати в за-

лежності від функціонального призначення установ і підпри-

ємств, які розміщуються.

  3.10. У значному населеному пункті, в громадському центрі

якого розташовані будівлі культурно-побутових установ, що ма-

ють не тільки внутрішньоселищне, але й міжселищне значення,

установи повсякденного обслуговування розміщуються у підцент-

рах на шляху пішохідного руху до виробничої зони і громадсько-

го центру. При цьому обов'язкове дотримання нормативних раді-

усів обслуговування.

  3.11. Важливим елементом реконструкції громадського центру

сільського населеного пункту є архітектурно-планувальні заходи

щодо охорони і використання пам'яток архітектури, історії і

культури, які передбачають створення необхідних умов для їх

сприйняття.

     Житлова забудова

  3.12. Забудова територіїї для заселення сільських населених

пунктів може здійснюватись садибними та безсадибними будинками

різних типів.

  Будівництво секційних житлових будинків передбачається за

умов відповідного обгрунтування, але, як правило, не вище 4-х

поверхів.

  Тип, кількість поверхів та довжина будинків визначаються

згідно з містобудівною документацією.

  3.13. Розміри присадибних земельних ділянок у сільських на-

селених пунктах приймаються згідно з діючим земельним законо-

давством України та завданням на проектування, з урахуванням

регіональних правил забудови населених пунктів.

  Для підвищення компактності забудови частина виділеного гро-

мадянам земельного наділу може бути винесена за межі сельбищ-

ної території.

  В умовах сформованої забудови присадибна ділянка навколо бу-

динку повинна зберігатися в існуючих розмірах, якщо вона не

перевищує норм, встановлених законодавством, й не перешкоджає

вдосконаленню планувальної структури населеного пункту.

  3.14. Для попереднього визначення потреби у сельбищній тери-

торії сільського населеного пункту рекомендується прийняти та-

кі показники на один будинок (квартиру), га, при забудові:

                               - 7 -

Будинками садибного типу         Га

з ділянками біля будинку

(квартири) площею, кв.м

     2500*                    0,27-0,30

     2000                     0,25-0,27

     1500                     0,21-0,23

     1200                     0,17-0,20

     1000                     0,15-0,17

      800                     0,13-0,15

      600                     0,11-0,13

      400                     0,08-0,11

Секційними будинками         без ділянок      з приквартирними

з кількістю поверхів        при квартирах          ділянками

      2                          0,04             0,05-0,07

      3                          0,03             0,04-0,06

      4                          0,02             0,03-0,05

Багатоквартирними 1-4-            Га

поверховими будинками

щільної забудови              0,03-0,06

  3.15. При розміщенні будинків та споруд слід додержуватись

санітарних і протипожежних вимог. У випадку розходження вимог

архітектурно-містобудівних, протипожежних та санітарно-захис-

них розривів приймається найбільший із них.

  3.16. Житлові будинки слід розміщувати з відступом від чер-

воної лінії селищних дорог та головних вулиць поселень не мен-

ше 6 м, а житлових вулиць та проїздів-не менше 3 м.

  В умовах реконструкції населених пунктів допускається змен-

шувати відступ або зводити житлові будинки по червоній лінії,

зважаючи на сформовану містобудівну ситуацію.

  3.17. Розміщення господарських будівель перед лінією забу-

дови не допускається.

  Відстань від гаражу до сусідніх житлових будинків, територій

шкіл та дошкільних заходів має бути не менше 10 м, до лікарня-

но-профілактичних закладів із стаціонарами - 25 м.

  ПРИМІТКА. В умовах реконструкції допускається розміщувати

  господарські будівлі (за винятком приміщень для утримання

  худоби та птахів) по лінії забудови, якщо це викликано ста-

  лими національно-побутовими традиціями.

  3.18. Для жителів багатоквартирних будинків з опаленням, ко-

лонками та кухонними плитами на твердому паливі слід передба-

чати приміщення для зберігання палива. Сараї проектуються з

розрахунку:

      - при пічному опаленні - не менше 6 кв.м на одну квар-

        тиру;

      - при центральному опаленні та наявності газових плит і

        колонок - з розрахунку 0,8 кв.м на одну людину, але не

        менше 4 кв.м на одну квартиру.

  3.19. Господарські та побутові будівлі та споруди для меш-

канців багатоквартирних секційних будинків слід розміщувати

на спеціально виділених ділянках та по можливості згруповува-

ти. Розриви між групами господарських будівель слід приймати

згідно протипожежних норм.

  3.20. Санітарно-захисні розриви (м) між житловими будинками,

сараями для худоби, кролів, нутрій та інших тварин, а також

іншими господарсько-побутовими будівлями та спорудами слід

приймати згідно положень ДБН 79-92*.

  3.21. Відстань від стін індивідуального будинку з вікнами

житлових кімнат і кухонь, а також від головних входів в буди-

нок (квартиру) до інших житлових будинків та господарських бу-

дівель має бути не менше 6 м.

--------------------------------------------------------------

* Для ділянок більшої площі з розрахунку до розміру ділянки

 слід додавати 0,02-0,05 га.

                               - 8 -

  3.22. Між довгими сторонами багатоквартирних житлових будин-

ків заввишки 2-3 поверхи слід приймати відстань (містобудівні

розриви) не менше 15 м, а висотою 4 поверхи - не менше 20 м;

між довгими сторонами і торцями або між торцями цих же будин-

ків з вікнами з житлових кімнат - за протипожежними нормами,

але не менше 10 м. Містобудівні розриви можуть бути зменшені

у межах 20% за умов додержання норм інсоляції та освітленості,

якщо виключається можливість проглядання житлових кімнат з

вікна у вікно.

  3.23. На території безсадибної забудови слід передбачити

майданчики: загального користування, дитячі, для занять фіз-

культурою, господарські та місця для відпочинку. Розміри май-

данчиків приймаються у відповідності з пп. 4.28 і 4.29, а від-

стань від них до житлових та громадських будівель слід прийма-

ти не менше наведених у табл. 3.1.

                                         Таблиця 3.1

                                     (рекомендована)

          -------------------------------------------

          |                            |  Відстань  |

          |                            |  від май-  |

          |                            |  данчиків  |

          |        Призначення         |  до вікон  |

          |        майданчиків         |  житлових  |

          |                            |   та гро-  |

          |                            |  мадських  |

          |                            |  будинків, |

          |                            |      м     |

          |-----------------------------------------|

          |Для ігор дітей              |     12     |

          |-----------------------------------------|

          |Для відпочинку дорослого    |     10     |

          |населення                   |            |

          |-----------------------------------------|

          |Для занять фізкультурою     |    10-40   |

          |-----------------------------------------|

          |Для господарських цілей та  |            |

          |вигулу кімнатних тварин     |     20     |

          -------------------------------------------

  ПРИМІТКА. Відстань від майданчиків для занять фізкультурою

  встановлюється в залежності від їхніх шумових характеристик;

  відстань від майданчиків для сушіння білизни не нормується;

  відстань від майданчиків для сміттєзбірників та інших госпо-

  дарських цілей до вікон житлових і громадських будівель,

  майданчиків для гри дітей, відпочинку дорослих та занять

  фізкультурою слід приймати не менше 20 м, а від майданчиків

  для господарських цілей до найбільш віддаленого входу в жит-

  ловий будинок - не більше 100 м.

  3.24. Будинки гуртожитків, як правило, слід розмішувати: для

учнів середніх спеціальних і професійно-технічних учбових зак-

ладів - на земельних ділянках відповідних учбових закладів;

для працівників сільського господарства, робітників та служ-

бовців - на відокремлених ділянках житлової території.

  3.25. Норму площі земельної ділянки на одного проживаючого в

гуртожитку слід приймати залежно від кількості проживаючих.

При місткості гуртожитків 50, 100, 200 чол. площа ділянки має

бути відповідно: 45, 35, 30 кв.м/люд., якщо інше не обумовлено

завданням на проектування.

  3.26. На земельних ділянках гуртожитків мають бути передба-

чені майданчики для відпочинку, ігор та занять фізкультурою,

склад яких визначається завданням на проектування з урахуван-

ням особливостей контингенту проживаючих.

     Виробнича зона

  3.27. Виробничі зони є невід'ємною складовою частиною сіль-

ських населених пунктів. Їх розташування та проектування здій-

снюється у відповідності з вимогами ДБН 360-92*. Забудова і

                               - 9 -

благоустрій виробничих зон здійснюється згідно з ДБН "Гене-

ральні плани сільськогосподарських підприємств".

  3.28. У виробничих зонах розміщуються агропромислові підпри-

ємства і цехи, об'єкти виробничо-технічного обслуговування і

будівництва, а також підприємства сільськогосподарських галу-

зей.

  3.29. При розробці документації з планування і забудови

сільських населених пунктів склад, потужність і спеціалізація

підприємств в межах виробничих зон належить погоджувати з дер-

жавними і регіональними схемами розміщення і розвитку галузей

агропромислового комплексу України і проектами розвитку тери-

торії адміністративного району.

  3.30. При проектуванні виробничих зон належить виходити з

умов розміщення та їх розвитку на землях, найменш придатних

для використання в сільському господарстві.

  3.31. При проектуванні виробничих зон сільських населених

пунктів віддається перевага розвиткові діючих виробничих по-

тужностей, їх розширенню, реконструкції і технічному переоб-

ладнанню за умови дотримання організаційно-господарських, са-

нітарно-гігієнічних, зооветеринарних, протипожежних та інших

вимог.

  3.32. Виробничі зони повинні бути територіально компактними,

їх планування повинно забезпечувати кооперацію розміщених ви-

робництв, створення загальних систем інженерного забезпечення,

транспортних комунікацій і об'єктів побутового обслуговування.

  3.33. Розміри санітарних розривів між виробничими об'єктами

і межею житлової забудови сільських поселень належить приймати

відповідно до санітарних норм (СанПіН). Розміщення об'єктів в

санітарно-захисних зонах належить здійснювати відповідно до са-

нітарних і протипожежних вимог.

  3.34. При розташуванні біля сельбищної зони підприємств, ус-

танов, складів та відкритих майданчиків, що не є вибухо- та

пожежонебезпечними, не виділяють шкідливих речовин більш, ніж

допускається нормативами, не створюють шуму та інших негатив-

них впливів на навколишнє середовище, повинні бути встановлені

санітарно-захисні зони за розміром не менше 50 м.

  3.35. Об'єкти виробничого призначення належить розміщувати

нижче за рельєфом і з підвітряної сторони відносно сельбищної

зони населених пунктів.

  4. ЛАНДШАФТНО-РЕКРЕАЦІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ, ОЗЕЛЕНЕННЯ І

     БЛАГОУСТРІЙ

     Територіальна організація рекреації

   4.1. На території сільських Рад і сільських поселень необ-

хідно передбачати систему озеленення територій та інших від-

критих просторів, що можуть бути використані для тривалого і

короткочасного відпочинку населення.

   Зони тривалого відпочинку належить розміщувати за межами

населених пунктів в найсприятливіших умовах.

   4.2. Розміщення зон відпочинку сільського населення нале-

жить передбачати відповідно до порядку використання рекреацій-

них земель на ландшафтно-рекреаційних територіях населених

пунктів (внутрішньоселищні), території сільських Рад і в сис-

темах розселення (міжселенні).

   4.3. Розрахункова кількість одночасних відвідувачів терито-

рії парків, лісопарків, лісів, зелених зон належить приймати

не більше, чол/га:

   для парків зон відпочинку                        70

   для лісопарків (лугопарків, гідропарків)         10

   для лісів                                       1-3

   ПРИМІТКА. При кількості одночасних відвідувачів 10-15 чол/

га необхідно передбачати дорожньо-стежкову мережу для органі-

зації руху, а також грунтовозахисні насадження, при кількості

одночасних відвідувачів 50 чол/га і більше - заходи щодо пере-

творення лісового ландшафту на парковий.

                               - 10 -

   4.4. На територіях з високим ступенем збереження природних

ландшафтів, що мають естетичну і пізнавальну цінність, нале-

жить створювати національні природні парки. Архітектурно-про-

сторова організація національних природних парків повинна пе-

редбачати використання їх території з науковими, культурно-

освітніми і рекреаційними цілями з виділенням заповідно-рекре-

аційної, заповідної, рекреаційної і господарської зон.

   4.5. Розміщення зон масового короткочасного відпочинку на-

лежить передбачати з урахуванням пішохідної доступності. Роз-

міри територій зон відпочинку належить приймати із розрахунку

500-1000 кв.м на одного відвідувача. Площу ділянки зони масо-

вого короткочасного відпочинку належить приймати не менше

50 га. Зони відпочинку належить розміщувати на відстані не

меншу 500 м від санаторіїв, таборів відпочинку школярів, до-

шкільних санаторно-оздоровчих установ, садівницьких товариств,

автомобільних доріг спільної мережі і залізниці, а від будин-

ків відпочинку - не менше 300 м.

   4.6. Розміри території пляжів, що розміщуються в курортних

зонах і зонах відпочинку, належить приймати на одного відвіду-

вача не менше, кв.м:

   морських                                           5

   річкових і озерних                                 8

   морських, річкових і озерних (для дітей)           4

   Розміри річкових і озерних пляжів, що розміщуються на зем-

лях, придатних для сільськогосподарського використання, нале-

жить приймати із розрахунку 5 кв.м на одного відвідувача. Мі-

німальну протяжність берегової смуги пляжу на одного відвіду-

вача належить приймати не менше, м:

   для морських пляжів                              0,2

   річкових і озерних                              0,25

   Розраховувати кількість одночасних відвідувачів на пляжах

належить  з урахуванням коефіцієнтів одночасного завантаження

пляжів:

   санаторіїв                                   0,6-0,8

   установ відпочинку і туризму                 0,7-0,9

   таборів відпочинку школярів                  0,5-0,9

   спільного користування для місцевого населення   0,2

   тих, що відпочивають без путівок                 0,5

   4.7. Зона короткочасного відпочинку на території сільських

населених пунктів включає території лісопарків, що прилягають

до них, парків, скверів, бульварів.

   Громадські центри сільських населених пунктів належить фор-

мувати у комплексі з зонами короткочасного відпочинку.

  4.8. Парки культури та відпочинку формуються переважно у

центральних селах сільських Рад і розраховуються на жителів

даного села або групи сіл (за наявністю достатньої площі).

  4.9. Найменша величина площі парку чи загальноселищного саду

повинна складати 0,2 га (без фізкультурно-спортивних споруд),

сквера-0,5 га. Під зелені насадження парку, саду чи скверу по-

винно відводитись не менше 70% території (без фізкультурно-

спортивних споруд).

  4.10. В умовах реконструкції сільських населених пунктів,

завершення забудови і благоустрою їх громадських центрів необ-

хідно передбачати улаштування окремих скверів або парку у

складі культурного комплексу на території громадського центру.

  Рекреаційне навантаження ландшафту зон короткочасного відпо-

чинку належить приймати за табл.1, додаток 3.

     Система озеленення поселень

  4.11. Зелені насадження на території сільських Рад і населе-

них пунктів підрозділяються на такі категорії:

       - спільного користування (на території парку, скверу,

         бульварів);

       - обмеженого користування (на територіях безсадибної

         житлової забудови, виробничої зони, ділянок установ

         громадського призначення, приквартирних і присадибних

         ділянок);

       - спеціального призначення (санітарно-захисні, в тому

                               - 11 -

         числі шумо-, вітро-, і снігозахисні, протиерозійні,

         меліоративні).

  4.12. Норма площі зелених насаджень спільного користування

на одного сільського жителя складає, кв.м:

  для північного і західного регіонів України        12

  для Лісостепової зони                              13

  для Степової зони                                  14

  для Південного берегу Криму                        17*

  ПРИМІТКИ:

  1. Для сіл, що прилягають до лісових масивів, площу зелених

  насаджень спільного користування належить зменшувати до 5-6

  кв.м на одного жителя.

  2. При визначенні площі зелених насаджень спільного користу-

  вання враховується тільки площа зелених насаджень парків і

  скверів; при цьому не враховуються величини площ дзеркала

  водоймищ, смуги пляжу, ділянок установ і підприємств обслу-

  говування (крім зелених насаджень культурно-освітніх уста-

  нов).

  3. Площі зелених смуг на вулицях, проїздах і майданчиках до

  складу зелених насаджень спільного користування не включаю-

  ться.

  4.13. Відстань від будинків і споруд до дерев і чагарників

належить приймати за табл. 4.1.

  4.14. Бульвари слід передбачати поза транспортними магістра-

лями у напрямку масових потоків пішохідного руху. Ширина буль-

варів з однією повздовжньою пішохідною доріжкою приймається не

менше 10 м. Зелені насадження на вулицях, дорогах і майданах

населених пунктів повинні забезпечувати захист населення від

шуму, пилу, вітрів, відпрацьованих автомобільних газів та над-

мірної інсоляції, а також безпеку руху транспорту і пішохі-

дів.

                                                  Таблиця 4.1

--------------------------------------------------------------

|                                      | Відстань до осі, м  |

|                                      |---------------------|

|               Споруди                | стовбура |чагарника |

|                                      |  дерева  |          |

|------------------------------------------------------------|

|Від зовнішніх стін будівель та споруд,|          |          |                                     |

|меж сусідніх ділянок                  |    5,0   |   1,5    |

|------------------------------------------------------------|

|Від краю тротуарів і садових доріжок  |    0,7   |   0,5    |

|------------------------------------------------------------|

|Від бровки земляного полотна доріг    |    5,0   |   4,0    |

|------------------------------------------------------------|

|Від щогол і опор освітлювальної мережі|    4,0   |    -     |

|------------------------------------------------------------|

|Від підошви схилів, терас та ін.      |    1,0   |   0,5    |

|------------------------------------------------------------|

|Від підошви або внутрішньої грані     |          |          |

|підпірних стінок                      |    3,0   |   1,0    |

|------------------------------------------------------------|

|Від підземних мереж:                  |          |          |

|------------------------------------------------------------|

|    газопроводу, каналізації          |    1,5   |    -     |

|------------------------------------------------------------|

|    теплопроводів(від стінок каналу) і|          |          |

|    трубопроводів теплових мереж з    |    2,0   |   1,0    |

|    безканальною прокладкою           |          |          |

|------------------------------------------------------------|

|    водопроводів, дренажів            |    2,0   |    -     |

|------------------------------------------------------------|

|    силових кабелів і кабелів зв'язку |    2,0   |   0,7    |

--------------------------------------------------------------

--------------------------------------------------------------

* Містобудівне районування слід приймати у відповідності з

ДБН 360-92*.

                               - 12 -

ПРИМІТКА. Наведені нормативи стосуються дерев з діаметром кро-

ни не більше 5 м і повинні бути відповідно збільшені для дерев

з кроною більшого діаметра, при цьому дерева не повинні зава-

жати проїзду і роботі пожежних автомобілів.

  4.15. Для озеленення вулиць вживаються такі способи посадок:

      - однорядкова посадка дерев в ямках на тротуарі (через

        неможливість влаштування газонових смуг на вузькому

        тротуарі або при наявності підземних комунікацій під

        газоновою смугою);

      - рядкова посадка дерев на газонових смугах уздовж про-

        їзної частини вулиць з чергуванням чагарників;

      - бульвари з рядковою посадкою дерев і чагарників;

      - ділянки і смуги газонів, квітників, окремих груп дерев

        і чагарників.

  4.16. Озеленення майданів здійснюється у вигляді газонів,

сумісних рядкових посадок дерев з груповими або рядковими по-

садками чагарників. Відстань між осями стовбурів дерев з ряд-

ковою посадкою повинна бути не менше 5 м. При посадці саджан-

ців дерев, що повільно ростуть, відстань між деревами може

бути зменшена з урахуванням наступного розрідження.

  4.17. Ширину смуг зелених насаджень належить приймати не

менше вказаної у табл. 4.2.

                                          Таблиця 4.2

                                      (рекомендована)

          --------------------------------------------

          |                              | Наймен-   |

          |           С м у г и          |ша шири-   |

          |                              |на смуги,  |

          |                              |    м      |

          |------------------------------------------|

          | Газон з рядковою посадкою дерев або      |

          | дерев в одному рядку з чагарниками       |

          |------------------------------------------|

          | однорядкова посадка          |    2,0    |

          |------------------------------------------|

          | дворядкова посадка           |    5,0    |

          |------------------------------------------|

          | Газон з однорядковою посадкою чагарників |

          |------------------------------------------|

          | високих (більше 1,8)         |    1,2    |

          |------------------------------------------|

          | середнього розміру (від 1,2  |           |

          | до 1,8м)                     |    1,0    |

          |------------------------------------------|

          | низьких (до 1,2 м)           |    0,8    |

          |------------------------------------------|

          | Газон з груповою або         |           |

          | куртиновою посадкою дерев    |    4,5    |

          |------------------------------------------|

          | Газон з груповою або курти-  |           |

          | новою посадкою чагарників    |    3,0    |

          |------------------------------------------|

          | Газон                        |    1,0    |

          --------------------------------------------

  4.18. На теритрії санітарно-захисної зони завширшки 100 м  і

більше з боку сельбищної території належить передбачати смугу

деревно-чагарникових насаджень завширшки не менше 50 м, а з

шириною зони до 100 м - не менше 20 м.

  4.19. Вздовж межі території виробничої зони, а також для ізо-

ляції окремих виробничих комплексів один від одного належить

передбачати улаштування зелених смуг завширшки не менше 5 м.

  4.20. Зелені насадження для захисту водозабірних споруд з

підземних джерел необхідно розміщувати на межі першого поясу

зони санітарної охорони на відстані не менше 30 м від підзем-

ного джерела і водозабірних споруд.

  4.21. Шумозахисні зелені насадження слід передбачати у виг-

                               - 13 -

ляді смуг як з боку джерела шуму, так і з боку об'єктів, що

захищаються від шуму (у комплексі з іншими заходами).

      Благоустрій сільських населених пунктів

  4.22. Зовнішній благоустрій - це комплекс заходів з ланд-

шафтної, артектурно-просторової та естетичної організації те-

риторії населеного пункту, що забезпечують комфортні умови для

праці, побуту й відпочинку жителів. Вони включають в себе ви-

рішення та розміщення малих архітектурних форм, формування си-

стеми зелених насаджень (у тому числі декоративне озеленення й

квіткове оформлення, геопластику рельєфу - брукування майданів

і майданчиків, улаштування підпірних стінок, сходів, пандусів,

створення штучного рельєфу) та ін.

  4.23. Розміщення всіх елементів візуально-просторової інфор-

мації повинно бути підпорядковане об'ємно-просторовому вирі-

шенню забудови з урахуванням масштабності й архітектурно-ху-

дожньої композиції та здійснюватися за межами червоних ліній

або бокової видимості вулиці. Перед фасадами стендів улаштову-

ється оглядовий майданчик завширшки до 5 м.

  4.24. Місця відпочинку для відвідувачів громадських закладів

передбачаються на рекреаційних майданчиках перед входами  в

будівдю або у сквері, що розміщується в межах головної площі.

Орієнтовний розмір майданчиків відпочинку - 30-50 кв.м.

  4.25. Загальна площа брукування (плити, асфальт) у громад-

ському центрі не повинна перевищувати 1,1 кв.м на одного жите-

ля, включаючи розподільні майданчики із твердим покриттям пе-

ред входами до громадських будівель і виходами з них. Ці май-

данчики влаштовуються з розрахунку 0,15-0,3 кв.м на одного

відвідувача.

  4.26. Господарські подвір'я передбачені при Будинку культу-

ри (клубі), торговому комплексі, готелі, школі, комбінаті по-

бутового обслуговування, гуртожитку. На них улаштовуються спе-

ціальні майданчики з контейнерами для сміття і навісом від до-

щу. Господарські подвір'я повинні мати тверде покриття з міні-

мальним ухилом 4-5% для скиду води та розворотний майданчик

для транспорту.

  4.27. Зовнішній благоустрій ділянок садибної забудови вклю-

чає у себе влаштування огорож, проїздів, доріжок, майданчиків

відпочинку, дитячих і господарських майданчиків, декоративне

озеленення та квіткове оформлення. Воно здійснюється господа-

рями садиб у відповідності із загальними архітектурно-плану-

вальними й санітарно-гігієнічними вимогами.

  4.28. Майданчики для дітей дошкільного і молодшого шкільно-

го віку проектуються із розрахунку 0,5-0,6 кв.м на одного жи-

теля.

  Майданчики для активного відпочинку дітей середнього та

старшого шкільного віку проектуються із розрахунку не менше

0,8-1,2 кв.м на одного жителя.

  Розміри майданчиків для відпочинку дорослих і для настільних

ігор приймаються із розрахунку не менше 0,05 кв.м на одного

жителя, але всього не більше 100 кв.м. Вони обладнуються лав-

ками, столами, альтанками, перголами, світильниками, урнами.

  4.29. У внутрішньоквартальному просторі секційної житлової

забудови слід влаштовувати господарські майданчики різного

призначення не далі ніж за 100 м від найвіддаленішого входу до

житлового будинку. До майданчиків для сміттєзбірників передба-

чають під'їзди завширшки 3-5 м з розворотним майданчиком для

транспорту. Розмір господарських майданчиків різного призна-

чення приймають (в кв.м на 1000 жителів) не менше:

  30        для сміттєзбірників або у межах 15-20 кв.м;

  100       для чищення меблів, одягу, килимів та ін., або в

            межах 10-20 кв.м;

  150       для сушіння білизни, або в межах 20-80 кв.м.

  Допускається суміщення майданчиків для чищення одягу й кили-

мів з майданчиками для сміттєзбірників.

  Майданчики повинні мати тверде покриття. Майданчики для від-

починку і для заняття спортом не допускається розміщувати по-

ряд із господарськими.

  4.30. При в'їзді в сільський населений пункт установлюється

дорожний знак із назвою цього населеного пункту.

                               - 14 -

  В'їзний знак установлюється на відстані не менше 3 м від

краю обочини дороги на розширенні або за кюветом на придорож-

ній смузі. При установці декоративного знаку влаштовується

майданчик розміром 10 х 15 кв.м із плиточним брукуванням, лав-

ками та квітником.

  На підходах до майданчика влаштовуються перехідно-швидкісні

смуги для розгону й гальмування автотранспорту, а також спе-

ціальний майданчик для короткочасної зупинки транспорту.

  4.31. На автобусних зупинках у сільських населених пунктах

споруджуються автопавільйони напівзакритого типу з майданчиком

для відпочинку площею не менше 30-40 кв.м, на якому розміщую-

ться 2-3 лавки, урна для сміття, декоративна ваза, криниця або

фонтанчик для пиття.

  Якщо автобусна зупинка розташована за межами населеного

пункту, то її обладнують надвірним туалетом, який розміщують

із підвітряного боку не ближче 15 м від автопавільйону та ві-

докремлюють від нього смугою зелених насаджень.

  4.32. Для попередження раптового виходу дітей на проїзну

частину вулиць перед ділянками дитячих закладів слід передба-

чати огорожі заввишки до 1м. Конструкція огорожі приймається

відповідно з ГОСТ (на проектування огорож).

  4.33. Велодоріжки з покриттям тротуарного типу передбачають-

ся для одностороннього руху зі смугами зелених насаджень або

смугами безпеки завширшки не менше 0,8 м.

  4.34. Під'їзди до будинків проектуються завширшки не менше

3,5 м. Звичайно вони суміщуються із тротуарами.

  Біля торгових і побутових будівель повинні влаштовуватись

майданчики розміром не менше 12 х 5,5 м.

  4.35. Водорозбірні колонки і криниці розміщуються вздовж

житлових вулиць через кожні 200 м із відступом від червоної

лінії на 2,5-3 м на мйданчиках розміром 2,5 х 3 м із твердим

покриттям та ухилом не більше 4-5%.

  5. ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ КУЛЬТУРНО-ПОБУТОВОГО

     ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ, РОЗМІЩЕННЯ ТА

     РОЗРАХУНОК МІСТКОСТІ ЗАКЛАДІВ

     Організація мереж культурно-побутового обслуговування

  5.1. Система культурно-побутового обслуговування сільського

населення здійснюється на міжселенній основі і повинна забез-

печувати необхідний комплекс послуг мешканцям усіх населених

пунктів, незалежно від їх розміру, та сприяти скороченню часу,

необхідного для одержання послуг і придбання товарів. Заклади

та підприємства обслуговування об'єднуються за галузевою озна-

кою у територіальні мережі:

    - дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл;

    - лікувально-профілактичних закладів;

    - закладів культури, мистецтва та спорту;

    - підприємств торгівлі, громадського харчування, побутово-

      го та комунального обслуговування;

    - органів управління та підприємств зв'язку.

  5.2. Система культурно-побутового обслуговування населення

формується у межах сільського адміністративного району з ура-

хуванням диференціації населених пунктів за людністю, характе-

ром розміщення та функціональним призначенням, що обумовлює

склад заходів обслуговування.

  Залежно від віддаленості населеного пункту від центру більш

високого рангу структурний склад установ обслуговування може

бути: скороченим (в межах пішохідної доступності), стандартним

(при відстані 8-10 км) та розширеним (при відстані більш

10 км).

  5.3. Мережа установ і підприємств кожного виду обслуговуван-

ня розглядається як єдина просторово-територіальна структура,

яка доповнюється пересувними засобами обслуговування.

  Пересувні засоби обслуговування базуються при стаціонарних

підприємствах і закладах відповідного призначення, які є для

них опорними пунктами.

  Тип, місткість закладів, потужність підприємств для кожного

населеного пункту необхідно устанавлювати залежно від особли-

востей розселення та наявності міжміських транспортних зв'яз-

                               - 15 -

ків, специфіки окремих видів обслуговування - можливостей на-

дання послуг до місця проживання, на основі диференційованих

розрахункових показників, наведених у відповідних розділах для

кожного виду обслуговуючих підприємств та закладів.

       Дошкільні заклади

  5.5. Розрахунок мережі дитячих дошкільних закладів необхідно

здійснювати для адміністративного району, групи сіл або насе-

леного пункту, враховуючи варіанти організації обслуговування:

       - один заклад на один населений пункт;

       - один заклад на групу населених пунктів;

       - кілька закладів у населеному пункті, на основі ста-

         тистичних даних про кількість дітей дошкільного віку

         по групах:

                   - до 3 років;

                   - від 3 до 5 років;

                   - 6 років.

  Допускається розрахунок мережі на підставі середніх для да-

ної області показників кількості дітей дошкільного віку на

1000 жителів.

  5.6. Дошкільні заходи необхідно розміщувати у кожному сіль-

ському населеному пункті, де є 12 і більше дітей дошкільного

віку. Для обслуговування сіл з меншою кількістю дітей перед-

бачаються місця в дитячих яслах-садках в найближчих, більш ве-

ликих селах, і організовується підвіз дітей спеціальним тран-

спортом.

  Пішохідно-транспортна доступність закладів не повинна пере-

вищувати 15 хвилин.

  5.7. Місткість ясел-садків встановлюється із розрахунку не

менше 65 місць на 100 дітей дошкільного віку при навчанні в

школі з 6-річного віку, не менше 75 місць при навчанні  з

7-річного віку. Загальна кількість сезонних місць приймається

за необхідністю. У яслах-садках на одну-дві, чотири групи вона

не повинна перевищувати 100%, а на 5 і більше груп - 75% від

загальної кількості стаціонарних місць.

  Збільшення місткості на літній період здійснюється за раху-

нок літніх павільйонів.

  5.8. У сільській місцевості застосовуються дитячі ясла-сад-

ки на 1-6 (основні типи) 8,10,12 і 14 груп (без урахування

збільшення місткості на літній період). Вікові групи дітей в

дитячих дошкільних закладах визначаються за додатком 1

ДБН-364-92.

  У малих селах рекомендується застосовувати кооперовані за-

клади, які включають дитячі ясла-садки з кількістю не менше

8 місць, початкові школи та житло для персоналу.

  Ясла-садки припускається кооперувати з однокомплектними за-

гальноосвітніми школами.

  5.9. На території дошкільного закладу з житлом для персоналу

також слід передбачати присадибну ділянку, відокремлену від

інших зон територій закладу живоплотом. Площа ділянки приймає-

ться у відповідності з нормами для житлової садибної забудови.

Допускається зміна площі у відповідності з місцевими умовами.

  5.10. При розміщенні будівель на ділянці та їх орієнтації

необхідно дотримуватись санітарних норм по інсоляції, освіт-

ленню та захисту від шуму приміщень і території. Відстань від

будівель дитячих дошкільних закладів до червоної лінії і до

стін житлового будинку з вікнами повинно бути не менше 25 м,

а до глухої стіни - не менше 15 м, при цьому відстань від ді-

лянки закладу повинна бути відповідно 10 і 5 м.

  Виходячи з містобудівних потреб (в умовах реконструкції),

за узгодженням з місцевими установами санітарного нагляду та

державтоінспекції, допускається відстань від будівель ясел-

садків до червоної лінії зменшувати до 10 м, передбачаючи зе-

лену захисну смугу завширшки не менше 6 м.

  5.11. Площа земельних ділянок приймається із розрахунку на

одне місце (при максимальній місткості) не менше: в яслах-сад-

ках на 1-2 групи - 45 кв.м, на 3-5 груп - 40 кв.м, на 6 і

більше груп - 35 кв.м, але не менше ніж 0,2 га.

  У дошкільних закладах із збільшенням місткості на літній пе-

ріод площу ділянок слід приймати виходячи з максимальної міст-

                               - 16 -

кості.

  Площу земельних ділянок допускається зменшувати (але не

більше ніж на 25%) в умовах реконструкції, а при розміщенні їх

на території з ухилом понад 20% - не більше ніж на 15%.

  Площа ділянки при об'єднані ясел-садка з початковою школою

визначається, як сума площ ділянок для кожного закладу.

  У цих випадках на ділянці повинні бути виділені зони: для

дітей дошкільного віку, школярів, загального користування і

господарський двір.

       Загальноосвітні школи

  5.12. Розміщення загальноосвітніх шкіл у сільській місцевос-

ті грунтується на міжселищній організації шкільної мережі,

сформованої в межах адміністративного району. Мережа вирішує-

ться з урахуванням формування єдиної взаємопов'язаної системи,

яка включає мікрорайони обслуговування старшими, основними та

початковими школами.

  5.13. При формуванні мікрорайонів обслуговування школами не-

обхідно враховувати:

             - місцеві особливості структури розселення;

             - роль населених пунктів у міжселищній системі

               обслуговування;

             - структуру існуючої шкільної мережі та їх пер-

               спективну зміну;

             - оптимізацію шкільної мережі на основі застосо-

               вування нових типів і раціонального використан-

               ня існуючого капітального фонду шкільних буді-

               вель;

             - можливість максимального наближення шкіл до

               місця проживання населення, яке вони обслуго-

               вують;

             - умови доступності і наявність транспортних

               зв'язків між населеними пунктами.

  5.14. Розрахунок мережі слід проводити на основі статистич-

них даних про кількість дітей дошкільного віку у I-IV; V-IX;

X-XI класах, а також дошкільного віку (до 5 років) з урахуван-

ням тенденції зміни чисельності на розрахункову перспективу.

  5.15. Пішохідно-транспортна доступність будівлі школи не по-

винна перевищувати 20 хв.; для учнів, які проживають у відда-

лених селах, або якщо неможлива організація щоденного підвозу,

передбачаються пришкільні інтернати.

  5.16. Кількість учнівських місць в загальноосвітніх школах

приймається з розрахунку охоплення 100% дітей до 15 років  за-

гальною освітою. Процент охоплення старшого шкільного віку

(15-16 років ) допускається коригувати у відповідності з кон-

кретними господарськими потребами регіону (але приймати не

менше ніж 50%).

  5.17. Основними типами сільських шкіл є школи з наповненням

класів 30, 24,18,12 учнів і організаційно-педагогічною струк-

турою відповідно 2:2:2, 1:1:1 (старші школи), 1:1:0 (основні

**

школи) та 1:0:0 (початкові школи) .

  При виборі типу шкільних будівель слід приймати до уваги

необхідність максимального наближення проектної місткості бу-

дівель з урахуванням загальної кількості учнів (у тому числі,

при необхідності із тяжіючих сіл), кількості класів та їх на-

повнення.

  5.18. Доцільно укріпляти шкільні заклади шляхом блокування

чи кооперування їх з:

                    - яслами-садками;

                    - музичними школами;

                    - художніми школами;

                    - школами мистецтв;

--------------------------------------------------------------

*  При навчанні в школі з 6-річного віку.

** Перша цифра означає кількість комплектів у I-IV, друга - у

   V-IX і третя - у X-XI класах.

                               - 17 -

                    - дитячими спортивними комплексами;

                    - дитячими центрами дозвілля;

                    - сільськими професійно-технічними учили-

                      щами та технікумами.

  5.19. Загальноосвітні школи-інтернати, а також ліцеї, гімна-

зії, оздоровчі, санаторно-лісові, спеціалізовані школи та шко-

ли-інтернати для поглибленої підготовки дітей у різних галузях

знань та мистецтва, школи для дітей, які мають фізичні та ро-

зумові вади, проектуються за спеціальним завданням з урахуван-

ням вимог, викладених у цьому розділі.

  5.20. При розміщенні будівель на ділянці та їх орієнтуванні

необхідно дотримуватись санітарних норм по інсоляції, освіт-

ленню та захисту від шуму приміщень і території. Будівлі шкіл

розміщуються на земельних ділянках з відступом від червоної

лінії на відстані не менше 25 м. При розміщенні шкільної бу-

дівлі в громадському центрі села цю відстань допускається

зменшувати до 10 м, виходячи з містобудівних потреб, за погод-

женням з місцевими установами санітарного нагляду та державто-

інспекції. Відстань від межі земельної ділянки до житлової за-

будови приймається не менше 10 м, від навчальних будівель до

житлових та громадських - за нормами інсоляції та освітленості.

  5.21. Площа земельної ділянки приймається в залежності від

місткості школи з розрахунку на 1 учня (табл. 5.1).

  5.22. Фізкультурно-спортивна зона школи може бути об'єднана

з фізкультурно-оздоровчим комплексом сільського населеного

пункту.

  Земельна ділянка школи, що входить до складу кооперованого

закладу, повинна мати планувальну зону школи і зону загального

користування з іншими закладами (господарський двір, господар-

ські будівлі). Склад і площа зон обумовлюється завданням на

проектування.

       Професійні навчальні заклади

  5.23. Основними типами закладів, призначених для трудового

навчання та професійної орієнтації учнів VIII-XI класів сіль-

ських середніх загальноосвітніх шкіл є сільські міжшкільні

навчально-виробничі комбінати та міжшкільні навчально-виробни-

чі майстерні. Професійне навчання здійснюється у професійно-

технічних училищах, технікумах та курсовій мережі на вироб-

ництві.

                                    Таблиця 5.1

                                (рекомендована)

      ------------------------------------------

      |          |                 | Розрахун- |

      |          |                 | кова пло- |

      |   Тип    | Кількість учнів |  ща на 1  |

      |  школи   |                 |  учня не  |

      |          |-----------------|  менше,   |

      |          | більше |   до   |   кв.м    |

      |----------------------------------------|

      |Початкова |        |   72   |    35     |

      |----------------------------------------|

      |Основна   |  72    |   162  |    86     |

      |          |-----------------------------|

      |          |  162   |   270  |    59     |

      |----------------------------------------|

      |Старша    |  130   |   200  |    90     |

      |          |-----------------------------|

      |          |  200   |   400  |    65     |

      |          |-----------------------------|

      |          |  400   |   640  |    50     |

      |          |-----------------------------|

      |          |  640   |   800  |    37     |

      |          |-----------------------------|

      |          |  800   |  1280  |    27     |

      ------------------------------------------

                               - 18 -

  Примітки:

  1. Склад і площі зон земельних ділянок загальноосвітніх шкіл

  наведені в ДБН 365-92*.

  2. В умовах реконструкції площу земельних ділянок шкіл допу-

  скається зменшувати не більше ніж на 20%.

  3. При неможливості проведення навчально-дослідної роботи

  поза територією шкіл допускається збільшення площі земельних

ділянок на 30%.

  4. При розміщенні інтернату (спального корпусу) на земельній

  ділянці школи площу земельної ділянки слід збільшити не мен-

  ше ніж на 0,2 га.

  5.24. Міскість сільських міжшкільних навчально-виробничих

комбінатів і майстерень встановлюється в залежності від демог-

рафічної структури населення і приймається відповідно 2, 4, 6,

8 та 1, 2, 3, 4 групи учнів VIII-XI класів, які обслуговуються

сільськими загальноосвітніми школами в день. Наповнення нав-

чальної групи 20 учнів.

  5.25. Сільські міжшкільні навчально-виробничі комбінати на

2, 4, 6 і 8 учнівських груп слід розміщувати в кущових або

районних центрах з населенням у зоні обслуговування відповід-

но до 6, 8, 13, 22 тис. чоловік. Сільські міжшкільні навчаль-

но-виробничі майстерні на 1, 2, 3, 4 учнівські групи слід роз-

міщувати при середніх загальноосвітніх школах у сільських на-

селених пунктах з розвинутим виробничим потенціалом та кущових

центрах з населенням відповідно до 2, 4, 6, та 8 тис. чол. в

зоні обслуговування. При розміщенні будівель сільських між-

шкільних навчально-виробничих комбінатів необхідно враховувати

можливість їх кооперування з сільськими училищами і технікума-

ми відповідного профілю професійного навчання для спільного

використання будівель і споруд.

   Максимальна відстань до сільських міжшкільних навчально-ви-

робничих комбінатів і майстерень не повинна перевищувати 30

хвилин транспортно-пішохідної доступності.

  5.26. Площі земельних ділянок сільських міжшкільних навчаль-

но-виробничих комбінатів на 2, 4, 6 і 8 учнівських груп слід

приймати відповідно не менше ніж 1,8, 2,0, 2,3 та 2,5 га.

  На земельних ділянках необхідно передбачати такі зони: нав-

чально-дослідну з ділянками польових та овочевих культур і

теплицею, навчально-виробничу з навчальними гаражами і з наві-

сами для сільськогосподарської техніки (при наявності відпо-

дного профілю), пунктами техічного обслуговування, відпочинку

та господарську зі складськими спорудами і гаражем. Ділянки

середніх шкіл, при яких організуються міжшкільні навчально-ви-

робничі майстерні, і середніх шкіл з трудовим сільськогоспо-

дарським навчанням учнів старших класів повинні бути збільшені

за рахунок розширення навчально-дослідної зони (не менше ніж

на 0,5 га), а також навчально-дослідної зони з навчальним га-

ражем, секційним навісом для сільськогосподарської техніки та

пунктом технічного обслуговування (не менше ніж на 0,1 га).

  При організації трактородрому або автодрому площі ділянок

міжшкільного комбінату і майстерні слід збільшувати (не менше

ніж на 1 га), при організації обох - на 2 га. Розміщувати їх

слід на суміжній або окремій ділянці в межах нормативного роз-

риву, що забезпечує шумозахист.

  5.27. Мережа сільських професійно-технічних училищ і техні-

кумів формується з розрахунком обслуговування групи адміні-

стративних районів за галузевим принципом з урахуванням потреб

і чисельності трудових ресурсів у сільській місцевості.

  5.28. Основними типами сільських професійно-технічних училищ

і технікумів є училища на 360, 540, 720 учнів, технікуми на

720, 960, 1440 учнів і навчально-виробничі об'єднання:

  училища - сільгосппідприємства на 540, 720, 960 учнів

  технікуми - сільгосппідприємства на 960, 1440 учнів

  Наповнення навчальної групи - 30 учнів.

  5.29. Сільські професійно-технічні училища і технікуми слід

розміщувати при навчальних господарствах у сільських населених

пунктах з розвинутим виробничим потенціалом, кущових і район-

них центрах, а навчально-виробничі об'єднання  (училища-сіль-

госппідприємства і технікуми сільгосппідприємства) - в цент-

ральних селах сільськогосподатських підприємств за узгоджен-

                               - 19 -

ням з органами народної освіти і місцевою адміністрацією.

  5.30. Будівлі сільських міжшкільних навчально-виробничих

комбінатів, професійно-технічних училищ, технікумів і навчаль-

ні корпуси навчально-виробничих об'єднань розміщуються на ві-

докремлених ділянках з відступом від червоної лінії не менше

ніж на 15 м, а від краю проїжджої частини селищних доріг і го-

ловних вулиць поселень - не менше 50 м. При розміщенні буді-

вель на ділянці та їх орієнтуванні необхідно дотримуватись са-

нітарних норм по інсоляції, освітленню та захисту від шуму

приміщень і території.

  5.31. В сільських училищах і технікумах, що розміщуються в

одному населеному пункті на суміжних ділянках, слід створювати

єдині спортивні, спеціалізовані навчально-виробничі, житлові

та господарські зони.

  5.32. Площу земельних ділянок сільськогосподарських профе-

сійно-технічних училищ і технікумів на 360, 540, 720, 960,

1440 учнів слід приймати відповідно з розрахунку не менше 75,

60, 50, 40, 32 кв.м на одного учня.

  Площу земельних ділянок в залежності від місцевих умов допу-

скається збільшувати, але не більше ніж на 50%. Площі земель-

них ділянок господарств, полігонів. автотрактородромів, нав-

чально-виробничих ветеринарних клінік не входять у загальну

норму земельних ділянок навчальних закладів і визначаються

спеціальним завданням. Полігони, авторотрактородроми та вете-

ринарні клініки слід розміщувати поза сельбищною територією в

межах нормативного розриву, що забезпечує шумозахист та відпо-

відає санітарним вимогам.

  5.33. В навчально-виробничих об'єднаннях слід створювати

єдину систему культурно-побутового обслуговування учнів і на-

селення в межах землекористування сільськогосподарського під-

приємства. Споруди культурно-побутового обслуговування учнів

допускається розміщувати у складі громадського центру цент-

рального села сільськогосподарського підприємства за принципом

блокування та кооперування з культурно-просвітницькими закла-

дами та спорткомплексами.

      Позашкільні заклади

  5.34. Основними типами позашкільних закладів в сільських по-

селеннях, призначених для розвитку і виховання дітей у вільний

від занять в загальноосвітній школі час, є: музичні, художні

школи, школи мистецтв, дитячі спортивні комплекси, дитячі цен-

три дозвілля.

  5.35. Мережа позашкільних закладів формується на міжселенній

основі в межах адміністративного району з урахуванням розвитку

транспортних зв'язків між населеними пунктами і мережею за-

гальноосвітніх шкіл.

  Радіус обслуговування позашкільними закладами має бути не

більше 30-хвилинної транспортно-пішохідної доступності.

  5.36. Кількість учнів у сільських позашкільних закладах за-

лежить від кількості учнів в загальноосвітніх школах, яку вони

обслуговують:

        - музичні школи - 15-20% кількості учнів

        - художні школи - 5-10%

        - школи мистецтв - 20-30%

        - дитячі спортивні комплекси - 25-30%

        - дитячі центри дозвілля - 35-40%

  5.37. Позашкільні заклади слід передбачати при такій кіль-

кості учнів:

        - дитячі музичні та художні школи - не менше 90

        - дитячі школи мистецтв - не менше 120

        - дитячі центри дозвілля - не менше 150

  Дитячі центри дозвілля слід розміщувати в районних або кущо-

вих центрах, в значних селах.

  5.38. При розміщенні будівель позашкільних закладів слід

приймати до уваги можливість, де це доцільно, їх блокування чи

кооперування з загальноосвітніми школами або клубами (будинка-

ми культури).

  5.39. Вимоги до розмірів земельних ділянок і розташування

будинків відносно червоної лінії і житлової забудови відпові-

дають вимогам до будівель загальноосвітніх шкіл з урахуванням

                               - 20 -

потреб шумозахисту (для будівель музичних шкіл та відділень

шкіл мистецтв), інсоляції та освітлення приміщень.

  Ділянки позашкільних закладів упорядковуються і озеленяю-

ться. На них передбачаються зони відпочинку (тихого, рухливо-

го), проїзди і проходи, майданчики технічного і господарського

призначення.

      Лікувально-профілактичні заклади, установи відпочинку

  5.40. Медичне обслуговування сільського населення здійснює-

ться мережею медичних закладів, основною ланкою якої є цент-

ральна районна лікарня з поліклінікою та санітарно-епідеміоло-

гічною станцією. Крім того, сільські мешканці одержують медич-

ну допомогу в обласних лікарнях з консультаційними полікліні-

ками, а також у спеціалізованих міських лікарнях і диспансе-

рах.

  5.41. Мережа лікувально-профілактичних закладів у сільській

місцевості формується у межах адміністративного району на між-

селенній основі. До неї входять центральна районна лікарня,

районні та дільничі лікарні, лікарські амбулаторії, а також

фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти, центральні ра-

йонні аптеки, госпрозрахункові аптеки загального типу, аптечні

кіоски та аптечні пункти I та II груп, профілакторії та сана-

торії.

  5.42. Місткість лікарень, лікарських амбулаторій та інших

закладів, розміри їх земельних ділянок приймаються відповідно

до нормативів, наведених в табл. 5.2.

                                                 Таблиця 5.2

                                             (рекомендована)

--------------------------------------------------------------

|Розмі-    |                  |Одиниця|Розрахун-|   Розмір   |

|щення     |   Тип установи   |виміру |ковий по-|  земельної |

|          |                  |       |казник   |   ділянки  |

|------------------------------------------------------------|

|          |Центральна районна|Ліжок  |         |100-125 кв.м|

|          |лікарня           |на 1000|  9-10   |  на одне   |

|          |Стаціонар         | чол.  |         |   ліжко    |

|          |-------------------------------------------------|

|          |                  |Відві- |         |            |

|          |                  |дувань |         |            |

|          |Поліклініка       |у зміну|   24    |0,5 га на   |

|          |                  |на 1000|         |об'єкт      |

|          |                  | чол.  |         |            |

|          |-------------------------------------------------|

|          |Районна санітарно-|       |   За    |            |

|          |епідеміологічна   |Об'єкт |завданням|            |

|У         |станція           |       |         |            |

|районному |-------------------------------------------------|

|центрі    |Станція швидкої   |Машин  |         |            |

|          |допомоги          |на 1000|   0,1   |0,07 га на 1|

|          |                  | чол.  |         |машину      |

|          |-------------------------------------------------|

|          |Центральна районна|Об'єкт |    -    |0,05 га на  |

|          |аптека            |       |         |об'єкт      |

|          |-------------------------------------------------|

|          |Будинок-інтернат  |Об'єкт |   За    |200 кв.м на |

|          |для престарілих   |       |завданням|1 місце     |

|          |-------------------------------------------------|

|          |Будинок-інтернат  |Об'єкт |   За    |200 кв.м на |

|          |для інвалідів     |       |завданням|1 місце     |

--------------------------------------------------------------

                               - 21 -

                                   Продовження таблиці 5.2

--------------------------------------------------------------

|Розмі-    |                  |Одиниця|Розрахун-|   Розмір   |

|щення     |   Тип установи   |виміру |ковий по-|  земельної |

|          |                  |       |казник   |   ділянки  |

|------------------------------------------------------------|

|          |                  |Ліжок  |         |            |

|          |                  |на 1000|         |            |

|          |                  |чол.,  |         |            |

|          |                  |відвіду|         |            |

|          |Дільнича лікарня з|вань у |         |            |

|          |поліклінікою      |зміну  |         |            |

|          |                  |на 1000|   5-8   |100-300 кв.м|

|          |                  |чол.на-|         |на ліжко    |

|          |                  |селення|         |            |

|          |                  |що об- |         |            |

|У         |                  |слуго- |         |            |

|кущовому  |                  |вується|         |            |

|(місцево- |-------------------------------------------------|

|му) центрі|Аптека (категорія |Об'єкт |    -    |0,05 га на  |

|          |V)                |       |         |об'єкт      |

|          |-------------------------------------------------|

|          |Будинок-інтернат  |Об'єкт |   За    |200 кв.м на |

|          |для престарілих   |       |завданням|1 місце     |

|          |-------------------------------------------------|

|          |Будинок-інтернат  |Об'єкт |   За    |200 кв.м на |

|          |для інвалідів     |       |завданням|1 місце     |

|------------------------------------------------------------|

|          |                  |Відві- |         |            |

|          |Лікарська         |дувань |         |            |

|У центрі  |амбулаторія       |у зміну|   24    |0,2-0,4 га  |

|первинної |                  |на 1000|         |на об'єкт   |

|системи   |                  | чол.  |         |            |

|розселення|-------------------------------------------------|

|          |Аптека (категорія |Об'єкт |    -    |0,05 га на  |

|          |V)                |       |         |об'єкт      |

|          |-------------------------------------------------|

|          |Будинок-інтернат  |Місць  |         |210 кв.м на |

|          |для престарілих   |на 1000|   2-4   |1 місце     |

|          |                  | чол.  |         |            |

|------------------------------------------------------------|

|          |Фельдшерсько-аку- |Об'єкт |Один на  |0,05 га на  |

|У селах з |шерський пункт    |       |село     |об'єкт      |

|розвинутим|-------------------------------------------------|

|виробничим|Аптечний пункт    |Об'єкт |Один на  |            |

|потенціа- |(група 1)         |       |село     |     -      |

|лом       |-------------------------------------------------|

|          |Будинок-інтернат  |Місць  |         |230 кв.м на |

|          |для престарілих   |на 1000|   3-5   |1 місце     |

|          |                  | чол.  |         |            |

|------------------------------------------------------------|

|          |Фельдшерсько-ме-  |Об'єкт |Один на  |0,05 га на  |

|У селах   |дичний пункт      |       |село     |об'єкт      |

|допоміжно-|-------------------------------------------------|

|го призна-|Аптечний кіоск    |Об'єкт |Один на  |            |

|чення     |                  |       |село     |     -      |

|          |-------------------------------------------------|

|          |Будинок-інтернат  |Місць  |         |250 кв.м на |

|          |для престарілих   |на 1000|   3-5   |1 місце     |

|          |                  | чол.  |         |            |

|------------------------------------------------------------|

|На курор- |                  |       |         |            |

|тах та ре-|Будинок відпочин- |       |   За    |130-150 кв.м|

|креаційних|ку, профілакторій |Об'єкт |завданням|на місце    |

|зонах     |                  |       |         |            |

--------------------------------------------------------------

Примітка: Розрахунковий норматив стаціонарного обслуговування

ліжками у лікарнях зменшено на 14-15 ліжок, які припадають на

олбласні, міські спеціалізовані лікарні та міжрайоннні диспан-

сери.

                               - 22 -

  5.43. Мережа стаціонарних закладів для престарілих формуєть-

ся у межах адміністративного району і пов'язана з мережею ме-

дичних, культурно-побутових та інших обслуговуючих установ.

  До стаціонарних установ для престарілих належать: будинки-

інтернати загального типу, будинки-інтернати для інвалідів, бу-

динки для престарілих квартирного типу з елементами громадсь-

кого обслуговування (первинним, обмеженим та розвинутим рівнем

обслуговування), а також будинки-інтернати кваритирного типу з

покімнатним заселенням (без елементів обслуговування).

  5.44. Для розміщення установ охорони здоров'я та соціального

забезпечення вибираються ділянки, найсприятливіші за санітар-

но-гігієнічними умовами. При розміщенні будівель на ділянці та

їх орієнтуванні необхідно дотримуватись санітарних норм по ін-

соляції, освітленню та захисту від шуму приміщень і території.

Корпуси лікарень і будинків-інтернатів для престарілих та ін-

валідів слід розміщувати на відстані від селищних шляхів і ву-

лиць, з відступом від червоних ліній не меншн ніж на 30 м.

  5.45. На земельній ділянці лікарні повинні бути виділені

зони: лікувальних неінфекційних корпусів, лікувального ін-

фекційного корпусу, поліклініки, садово-паркова, господарська.

Між зонами передбачаються смуги зелених насаджень завширшки не

менше 15 м.

  В'їзди у зону лікувальних корпусів та господарську зону по-

винні бути роздільними.

  5.46. Щільність забудови ділянок лікарень, будинків-інтерна-

тів для престарілих та інвалідів приймається у межах 12-15%.

  Площа під зеленими насадженнями повинна складати не менше

60% площі ділянки. Розміри садово-паркової зони лікарні, поло-

гового будинку та диспансеру зі стаціонарами приймається з

розрахунку не менше 25 кв.м на кожне ліжко. Навколо радіоло-

гічного та інфекційного корпусів, а також уздовж розміщених на

першому поверсі рентгенівських кабінетів слід передбачати ви-

садження смуги зелених насаджень з важкопрохідного чагарника

завширшки не менше 5 м.

  Ділянки лікувально-профілактичних закладів з стаціонарами та

санітарно-епідеміологічних установ огороджуються огорожею ви-

сотою не менше 1,6 м, для психіатричних лікарень - 2,5 м.

  5.47. Перед головними входами в будинки лікарень, поліклінік

або будинків-інтернатів слід передбачати упорядковані майдан-

чики для відпочинку площею не менше 50 кв.м (з розрахунку 0,2

кв.м на одне ліжко або відвідування у зміну).

  Біля в'їзду на територію лікарні, будинку-інтернату необхід-

но передбачати окремий майданчик  для стоянки автотрансорту

співробітників установ та відвідувачів на відстані не менше

100 м від палатних корпусів. Біля входів у роздаточні пункти

молочних кухонь та дитячих поліклінік слід передбачати майдан-

чики з легким покриттям для дитячих колясок з розрахунку 10

кв. м на 1000 реалізованих порцій на добу, але не менше ніж

20 кв.м.

  5.48. Дитячі оздоровчі табори в сільській місцевості проек-

туються місткістю не більше 400 місць.

  Кількість місць у таборах визначається за місцевими умовами

з розрахунку не менше 15 чол. на 1000 жителів за погодженням з

органами народної освіти.

  5.49. Площі ділянок оздоровчих таборів приймаються з розра-

хунку не менше 175 кв.м на одне місце.

  У нормовану площу ділянки не входять водойми і пляжі, тери-

торії, відведені для підсобного господарства табору та очис-

них споруд, а також непридатні для забудови і обладнання спор-

тивних мйданчиків (яри, обсипи, кар'єри, скельні та заболочені

ділянки, смуги відводу під лінії електропередач).

  5.50. При розташуванні оздоровчих таборів у гірських район-

них і курортних зонах, де є можливість використання парків, са-

дів і лісопарків, площу ділянок табору припускається зменшува-

ти, але не менше ніж до 100 кв.м на одне місце.

  5.51. Дитячі оздоровчі табори слід розташовувати на спеці-

ально відведених територіях (в лісних масивах, на берегах во-

дойм), забезпечених водо- і електропостачанням з урахуванням

наявності зручних транспортних зв'язків,сприятливого екологіч-

ного стану місцевості, можливостей відводу каналізаційних вод

та обладнання очисних споруд.

                               - 23 -

  Розташування таборів у місцях масового відпочинку та курорт-

них зонах для дорослих можливе при погодженні з органами сані-

тарно-епідеміологічної служби.

  5.52. Дитячі оздоровчі табори слід розташовувати з навітря-

ного боку відносно джерел шуму і забруднення атмосферного по-

вітря та вище за течією ріки відносно джерел її забруднення.

  Санітарні розриви від меж ділянки дитячого оздоровчого табо-

ру приймаються згідно з санітарно-гігієнічними нормами. При

розміщенні будівель на ділянці необхідно дотримуватись сані-

тарних норм по інсоляції, освітленню та захисту від шуму при-

міщень і території.

  Ділянка табору повинна мати не менше двох в'їздів: головного

і господарського.

  5.53. Площу пляжу дитячого табору віпочинку слід визначати з

розрахунку 4 кв.м на одне місце. Кількість місць на пляжі по-

винна складати 50% місткості табору. Душові сітки та туалети

на пляжі слід передбачати з розрахунку: одна душова сітка на 40

місць та один унітаз на 75 місць.

      Фізкультурно-оздоровчі та спортивні будинки і споруди

  5.54. Фізкультурні і спортивні споруди є складовими елемен-

тами районних і сільських культурних і спортивно-оздоровчих

комплексів.

  До них належать:

        - сільські стадіони з набором площинних спортивних

          споруд, у т.ч. футбольне поле розміром 100 х 69 м з

          біговою доріжкою завдовжки 400 м, аба розміром

          90 х 60 м чи 75 х 50 м з біговою доріжкою завдовжки

          333,3 м, а також 60 х 40 м з біговою доріжкою зав-

          довжки 250 м;

        - спортивні зали універсального призначення розміром

          38 х 18 м, 30 х 15 м, 24 х 12м;

        - плавальні басейни:

                 відкриті - з ваннами розміром 50 і 25 м,

                 закриті - з ваннами 25 і 16,7 м;

        - стрілкові тири з довжиною вогневого рубежу 50 і 25м;

        - водні станції і лижні бази у відповідних умовах.

  5.55. Норми і розрахункові показники фізкультурних і спор-

тивних споруд наведені в табл. 5.3.

                                                 Таблиця 5.3

                                             (рекомендована)

---------------------------------------------------------------

|          |             |       |  Розрахунковий  |          |

|          |             |       | норматив на 1000|          |

|          |             |       |     жителів     |          |

|Розміщення| Типи споруд |Одиниця|-----------------|  Площа   |

|          |             |виміру |         | насе- |ділянки,га|

|          |             |       |населення| лення |на об'єкт |

|          |             |       | центру  | в зоні|          |

|          |             |       |         |впливу |          |

|-------------------------------------------------------------|

|                   Районний спортивний комплекс              |

|-------------------------------------------------------------|

|          |Стадіон      |  га   |   0,9   |  0,1  |    -     |

|          |--------------------------------------------------|

|          |Спортивні    |кв.м   |         |       |          |

|          |зали         |підлоги| 60-100* | 6-10  |   0,2    |

|Районний  |--------------------------------------------------|

| центр    |Басейни:     |       |         |       |          |

|          |    відкритий|кв.м   |         |       |          |

|          |             |водного|         |       |          |

|          |             |дзерка-| 30-40   | 3-5   |   0,2    |

|          |             |ла     |         |       |          |

|          |    критий   |       | 20-40   | 2-3   |   0,2    |

---------------------------------------------------------------

                               - 24 -

                                   Продовження таблиці 5.3

---------------------------------------------------------------

|          |             |       |  Розрахунковий  |          |

|          |             |       | норматив на 1000|          |

|          |             |       |     жителів     |          |

|Розміщення| Типи споруд |Одиниця|-----------------|  Площа   |

|          |             |виміру |         | насе- |ділянки,га|

|          |             |       |населення| лення |на об'єкт |

|          |             |       | центру  | в зоні|          |

|          |             |       |         |впливу |          |

|-------------------------------------------------------------|

|                   Сільський спортивний комплекс             |

|-------------------------------------------------------------|

|          |Стадіон      |  га   |   0,5   |  0,1  |    -     |

|Центр     |--------------------------------------------------|

|первинної |Спортивний   |кв.м   |         |       |          |

|системи   |зал          |підлоги|100-200**|  60   |   0,2    |

|розселення|--------------------------------------------------|

|          |Басейн:      |       |         |       |          |

|          |    відкритий|кв.м   |         |       |          |

|          |             |водного|         |       |          |

|          |             |дзерка-| 70-100  | 10-20 |   0,2    |

|          |             |ла     |         |       |          |

|          |    критий   |       | 50-70***| 10-20 |   0,2    |

|-------------------------------------------------------------|

|*   Але не менше ніж 300 кв.м                                |

|**  Для первинних систем розселення с сумарною кількістю меш-|

|    мешканців до 3 тис.чол. передбачається один спортивний   |

|    зал площею 300 кв.м                                      |

|*** Для первинних систем розселення с сумарною кількістю меш-|

|    мешканців до 3 тис.чол. передбачається один басейн площею|

|    150 кв.м водного дзеркала                                |

---------------------------------------------------------------

Примітка: Стрілкові тири, водні станції, велосипедні бази,

криті басейни для дошкільнят проектуються за окремим завданням

при відповідному обгрунтуванні.

  5.56. В сільському населеному пункті слід передбачати один

спортивний зал при загальноосвітній школі, що обслуговує до-

росле населення і школярів.

  Стадіон з площинними спортивними спорудами також варто сумі-

щати із спортивними спорудами школи і розташовувати на суміж-

ній зі школою ділянці. Склад фізкультурно-спортивних споруд,

що розташовуються в сільських населених пунктах, наведений в

табл. 5.4.

  5.57. Майданчики і поля для спортивних ігор рекомендується

розташовувати поздовжніми осями вздовж меридіану. Майданчики

для городків орієнтуються з валом на північ.

  Примітка. При розташуванні кількох майданчиків для одного

  виду спортивних ігор не більше 1/3 з них допускається розта-

  шовувати з широтною орієнтацією чи з відхиленням від мериді-

  альної орієнтації.

  Біля входів і виходів з трибун відкритих площинних споруд

передбачаються розвантажувальні майданчики для глядачів з роз-

рахунку 0,5 кв.м на одне місце;

біля входів і виходів із будівель спортивних споруд з місцями

для глядачів - з розрахунку 0,3 кв.м на одне місце.

  5.58. На ділянці відкритого басейну, крім ван і будівель з

допоміжними приміщеннями, розташовуються майданчики для підго-

товчих занять з розрахунку 4,5 кв.м на кожного, хто одночасно

займається.

  Ванни відкритих басейнів доцільно розташовувати в місцях з

можливістю достатньої інсоляції з відступом від червоної лінії

на відстань не менше 15 м, а від межі житлової забудови - не

менше 50 м.

  Спортивні заклади слід розташовувати з відступом від черво-

ної лінії вулиць на відстань не менше 6 м.

  5.59. Загальна площа озеленення території площинних споруд

                               - 25 -

                                                 Таблиця 5.4

                                             (рекомендована)

--------------------------------------------------------------

|    Найменування    | Кількість споруд при чисельності насе-|

| фізкультурно-спор- |    лення, яке обслуговується, чол.    |

|   тивних споруд    |---------------------------------------|

|                    |до 500|500-1000| 2000| 3500| 5000| 6000|

|------------------------------------------------------------|

|Спортивне ядро з бі-|      |        |     |     |     |     |

|говою доріжкою 250 м|  1   |   -    |  -  |  -  |  -  |  -  |

|------------------------------------------------------------|

|Спортивне ядро з бі-|      |        |     |     |     |     |

|говою доріжкою      |  -   |   1    |  1  |  1  |  -  |  -  |

|333,3 м             |      |        |     |     |     |     |

|------------------------------------------------------------|

|Спортивне ядро з бі-|      |        |     |     |     |     |

|говою доріжкою 400 м|  -   |   -    |  -  |  -  |  1  |  1  |

|------------------------------------------------------------|

|Футбольне поле      |  1   |   1    |  1  |  1  |  1  |  1  |

|------------------------------------------------------------|

|Майданчик для       |      |        |     |     |     |     |

|волейболу*          |  -   |   -    |  1  |  1  |  1  |  1  |

|------------------------------------------------------------|

|Майданчик для       |      |        |     |     |     |     |

|баскетболу*         |  1   |   1    |  1  |  1  |  1  |  1  |

|------------------------------------------------------------|

|Майданчик для       |      |        |     |     |     |     |

|бадмінтону          |  -   |   1    |  1  |  1  |  2  |  2  |

|------------------------------------------------------------|

|Майданчик для       |      |        |     |     |     |     |

|городків            |  -   |   -    |  -  |  -  |  1  |  1  |

|------------------------------------------------------------|

|Універсальний май-  |      |        |     |     |     |     |

|данчик для спортив- |  1   |   1    |  1  |  1  |  1  |  1  |

|тивних ігор         |      |        |     |     |     |     |

|------------------------------------------------------------|

|Поле для хокею з    |      |        |     |     |     |     |

|шайбою (варіанти    |      |        |     |     |     |     |

|різноманітного вико-|  -   |   -    |  1  |  1  |  1  |  1  |

|ристання влітку)    |      |        |     |     |     |     |

|------------------------------------------------------------|

|Майданчик для       |      |        |     |     |     |     |

|загальної фізичної  |  1   |   1    |  1  |  1  |  1  |  1  |

|підготовки          |      |        |     |     |     |     |

|------------------------------------------------------------|

|Майданчик для нас-  |      |        |     |     |     |     |

|тільного тенісу     |  -   |   1    |  1  |  1  |  2  |  2  |

|------------------------------------------------------------|

|Загальна площа      |      |        |     |     |     |     |

|ділянки, га         | 1,5  |   2    | 2,3 | 2,5 |  3  | 3,2 |

|------------------------------------------------------------|

|* В населених пунктах з кількістю до 1000 чол. влаштовуються|

|  комбіновані майданчики для гри у волейбол і баскетбол.    |

--------------------------------------------------------------

(враховуючи газонні покриття полів, вітро- і пилозахисні сму-

ги зелених насаджень) повинна складати не менше 30, а відкри-

тих басейнів - не менше 35% їх території.

  Примітка. При розташуванні спортивних споруд в парках і са-

дах рівень озеленення не нормується.

      Культурно-освітні, видовищні та культові установи

  5.60. Культурне обслуговування сільського населення здійсню-

ється культурно-просвітніми закладами, що входять в районний

культурний комплекс: районний Будинок культури, кінотеатр (ві-

деотека), районна бібліотека, музей та інші заклади , що утво-

рюють територіальні мережі.

  5.61. Мережі культурно-просвітніх закладів формуються на

                               - 26 -

міжсельбищній основі в межах адміністративних районів з ураху-

ванням розвитку транспортних зв'язків між населеними пунктами.

В селах-адміністративних центрах організуються сільські куль-

турні комплекси, що поєднують всі культурно-просвітні заклади

на їх території.

  Примітка. При наявності на території сільського адміністра-

тивного району, крім районного центру, інших міст чи селищ

міського типу, в них створюються кущові культурні комплекси.

  5.62. Місткість культурно-просвітніх закладів приймається у

відповідності з диференційованими розрахунковими показниками,

наведеними в табл. 5.5.

                                                 Таблиця 5.5

                                             (рекомендована)

--------------------------------------------------------------

|          |       |         |                         |Площа|

|          |  Тип  | Одиниця |  Розрахунковий показ-   |ділян|

|Розміщення|закладу| виміру  |    ник на 1000 чол.     |ки,га|

|          |       |         |                         |на об|

|          |       |         |                         | 'єкт|

|------------------------------------------------------------|

|           Районний(кущовий) культурний комплекс      |     |

|------------------------------------------------------------|

|У районнму|       |         |                         |     |

|(кущовому)|       |         |                         |     |

|центрі    |       |         |                         |     |

|------------------------------------------------------------|

|                Культурно-дозвільний комплекс         |     |

|          (районний або кущовий Будинок культури)     | 1-2 |

|------------------------------------------------------------|

|   при    |       |         |                         |     |

|кількості |       |         |                         |     |

|жителів:  |       |         |                         |     |

|до 2000   |       |місць у  |                         |     |

|          |       |залі для |                         |     |

|          |       |глядачів |                         |     |

|          |       |на 1000  |     180/410(350)        |     |

|          |       |  чол.   |                         |     |

|2001-5000 |       |---------|150/410(350)-120/250(210)|     |

|          |       |загальна |                         |     |

|          |       |кількість|                         |     |

|          |       |відвіду- |                         |     |

|          |       |вачів на |                         |     |

|5001-10000|       |1000 чол.| 120/250(210)-100/210    |     |

|          |       |         |(але не менше 500 місць у|     |

|          |       |         |залі)                    |     |

|------------------------------------------------------------|

|          |Кіно-  |місць на |                         |     |

|          | театр |1000 чол.|          20-30          |0,3- |

|          |       |         |                         |  0,4|

|------------------------------------------------------------|

|          |Відео- |місць на |                         | За  |

|          |зал,ві-|1000 чол.|          10-15          |зав- |

|          |деотеки|         |                         |дан- |

|          |       |         |                         |ням  |

|------------------------------------------------------------|

|          | Цент- |         |                         |     |

|          |ральна |тис. од. |                         |     |

|          |районна|зберіган-|           5-6           |0,15-|

|          |бібліо-|   ня    |                         | 0,2 |

|          | тека  |         |                         |     |

|------------------------------------------------------------|

|          |Музей  |         |                         | За  |

|          |крає-  |  кв.м   |                         |зав- |

|          |знавчо-|експозиц.|     не менше 400        |дан- |

|          |го про-|  площі  |                         |ням  |

|          | філю  |         |                         |     |

--------------------------------------------------------------

                               - 27 -

                                   Продовження таблиці 5.5

--------------------------------------------------------------

|          |       |         |                         |Площа|

|          |  Тип  | Одиниця |  Розрахунковий показ-   |ділян|

|Розміщення|закладу| виміру  |    ник на 1000 чол.     |ки,га|

|          |       |         |                         |на об|

|          |       |         |                         | 'єкт|

|------------------------------------------------------------|

|                Культурно-дозвільний комплекс         |     |

|                 (сільський Будинок культури)         |     |

|------------------------------------------------------------|

|В селах-  |       |         |                         |     |

|адмініст- |       |         |                         |     |

|ративних  |       |         |                         |     |

|центрах   |       |         |                         |     |

|при кіль- |       |         |                         |     |

|кості жи- |       |місць у  |                         |     |

|телів:    |       |залі для |                         |     |

|          |       |глядачів |                         |     |

|до 1000   |       |на 1000  |        260/375          |     |

|          |       |  чол.   |                         |     |

|          |       |---------|                         |     |

|1001-2000 |       |загальна |    260/375-180/290      |     |

|          |       |кількість|                         |     |

|          |       |відвіду- |                         |     |

|          |       |вачів на |                         |     |

|          |       |1000 чол.|                         |     |

|2001-5000 |       |         |    180/290-120/190      |     |

|          |       |         |                         |     |

|          |       |         |        120/190          |     |

| більше   |       |         |(але не менше 600 місць у|     |

|  5001    |       |         |залі)                    |     |

|------------------------------------------------------------|

|          |Філія  |         |                         |     |

|          |район- |тис. од. |           5-7           |     |

|          |  ної  |зберіган-|                         |     |

|          |бібліо-|   ня    |                         |     |

|          | теки  |         |                         |     |

|------------------------------------------------------------|

|          |Філія  |         |                         |     |

|          |район- |  кв.м   |                         |     |

|          | ного  |експозиц.|   не менше 100 кв.м     | За  |

|          |музею  |  площі  |                         |зав- |

|          |(музей |         |                         |дан- |

|          |історії|         |                         |ням  |

|          | села) |         |                         |     |

|------------------------------------------------------------|

|          |Відео- |місць на |                         |     |

|          |  зал  |1000 чол.|           20-30         |     |

|------------------------------------------------------------|

|                Культурно-дозвільний комплекс         |     |

|                       (сільський клуб)               |     |

|------------------------------------------------------------|

|В селах з |       |         |                         |     |

|розвинутим|       |         |                         |     |

|виробничим|       |         |                         |     |

|потенціа- |       |         |                         |     |

|лом при   |       |         |                         |     |

|кількості |       |місць у  |                         |     |

|жителів:  |       |залі для |                         |     |

|          |       |глядачів |                         |     |

|          |       |на 1000  |                         |     |

| до 100*  |       |  чол.   |        390/640          |     |

|          |       |---------|                         |     |

|          |       |загальна |                         |     |

| 100-500  |       |кількість|    390/640-320/400      |     |

|          |       |відвіду- |                         |     |

|          |       |вачів на |                         |     |

|          |       |1000 чол.|                         |     |

| 501-1000 |       |         |    320/400-210/250      |     |

--------------------------------------------------------------

                               - 28 -

                                   Продовження таблиці 5.5

--------------------------------------------------------------

|          |       |         |                         |Площа|

|          |  Тип  | Одиниця |  Розрахунковий показ-   |ділян|

|Розміщення|закладу| виміру  |    ник на 1000 чол.     |ки,га|

|          |       |         |                         |на об|

|          |       |         |                         | 'єкт|

|------------------------------------------------------------|

|          |       |         |                         |     |

| більше   |       |         |  210/250(але не більше  |     |

|  1000    |       |         |        300/375)         |     |

|------------------------------------------------------------|

|          |Філія  |         |                         |     |

|          |район- |тис. од. |           6-7           |     |

|          |  ної  |зберіган-|                         |     |

|          |бібліо-|   ня    |                         |     |

|          | теки  |         |                         |     |

|------------------------------------------------------------|

|* Села з населенням менше 100 чол. повинні обслуговуватись  |

|  пересувними закладами культури                            |

--------------------------------------------------------------

Примітки:

1. Філії районних бібліотек, а також музеїв, що розташовують-

ся в селах, як правило, включають в склад клубних будинків.

2. На території сільських населених пунктів може бути розташо-

вано кілька клубних (дозвільних) закладів.

3. Загальна місткість клубного закладу включає місткість гля-

дачевого залу.

4. Відеозал приймається з розрахунку 30 місць, не менше 40

кв.м площі.

  5.63. Основні об'єкти культурно-дозвільних комплексів - бу-

динки культури і клуби належить розміщати в громадських цент-

рах населених пунктів, де вони є ведучими елементами архітек-

турно-просторової композиції забудови.

  На ділянках клубних будинків передбачаються зони відпочинку,

літні споруди для клубної роботи, майданчики для спортивних

ігор, дитячі майданчики, майданчики технічного обслуговування.

В сільській місцевості південних областей України, а також на-

селених пунктів, розташованих в рекреаційних зонах, на ділян-

ках будинків культури і клубів можливе розташування літніх кі-

ноконцертних майданчиків місткістю, що становить 100-150%

місткості клубних залів.

  5.64. Кіноконцертні танцювальні майданчики на клубних ділян-

ках варто розташовувати так, щоб головне розповсюдження звуку

було спрямоване в протилежний бік від вікон приміщень клубного

будинку, призначених для тихих занять, і житлових будинків, що

розташовуються на суміжних з клубною ділянках.

  У випадках, коли клубний будинок розташований поруч з парком

чи садом, літні споруди для клубної роботи і спортивні майдан-

чики дозволяється розташовувати на території парку, відповідно

зменшуючи площу клубної ділянки.

  Перед входами в клубні будинки і кінотеатри варто організо-

вувати майданчики для накопичення відвідувачів з розрахунку

0,2 кв.м на одне місце в залі для глядачів; перед концертними

майданчиками передбачаються майданчики з розрахунку 0,3 кв.м

на одне місце.

  5.65. До споруд культового призначення належать парафіяльні

храми, молитовні доми, каплиці християнських конфесій, а також

об'єкти сокрального призначення (мечеті, синагоги, тощо) інших

релігійних об'єднань.

  Створення територіальної мережі культових установ здійснює-

ться на парафіяльній основі і передбачає обслуговування насе-

лення групи сіл одним культовим заходом.

  5.66. Розміщення і розрахунок місткості культових споруд ви-

значаються під впливом кількох факторів: існування та чисель-

ності релігійної громади; забезпечення умов постійної діяль-

ності потрібного штату з представників духовенства; характеру

релігійно-культурологічних та історичних традицій населеного

                               - 29 -

пункту.

  Прийняті рішення належить погоджувати у територіальних орга-

нах адміністративного управління відповідних конфесій.

  5.67. Споруди культового призначення слід розташовувати на

переважаючих височинах у структурі поселень, які забезпечать

їх розкриття з основних візуальних напрямків. Перевагу слід

віддавати розташуванню будівель на території громадських цент-

рів.

  Ділянка повинна задовольняти потреби проведення літургічних

дій за межами простору храму і забезпечувати розміщення вірую-

чих із розрахунку 0,3 кв.м на 1 людину на момент пікового

скупчення відвідувачів.

      Підприємства роздрібної торгівлі

  5.68. Торговельне обслуговування в сільській місцевості

здійснюється торговельними підприємствами і складається із та-

ких основних груп:

        - підприємства комплексного характеру у складі кількох

          магазинів, а також об'єкти громадського харчування

          та побутового обслуговування(торговельні центри);

        - універсальні, спеціалізовані магазини, а також під-

          приємства торгівлі товарами повсякденного попиту

          (ТПП).

  5.69. Мережа роздрібних торговельних підприємств формується з

урахуванням часової доступності окремих підприємств і центрів

різного функціонального призначення.

  Підприємства безпосереднього обслуговування охоплюють насе-

лення, яке проживає в межах 25-30-хвилинної пішохідної доступ-

ності, на відстані близько 2 км.

  Тимчасова доступність підприємств міжселенного обслуговуван-

ня у місцевих кущових центрах обмежується 2-годинною транспорт-

ною доступністю, в адміністративному центрі - 1-годинною, в

центральних селах - 30-хвилинною.

  Районний комплекс торговельних підприємств надає повний

асортимент товарів стандартного та нестандартного набору пов-

сякденного періодичного й епізодичного попиту.

  Сільські торговельні центри, розташовані в місцевих центрах,

селах-адміністративних центрах, центральних селах забезпечують

жителів товарами повсякденного та періодичного попиту скороче-

ного асортименту.

  Магазини, розташовані в селах з кількістю жителів більше 50

чол., забезпечують жителів товарами повсякденного попиту.

  Населені пункти з населенням менше 50 чол. обслуговуються

пересувними торговельними підприємствами (автолавками).

  Мережа стаціонарних торговельних підприємств доповнюється

дрібно-роздрібними (павільйони, кіоски, лотки).

  5.70. Розрахунок місткості підприємств роздрібної торгівлі

проводиться за диференційованими нормативними показниками у

відповідності з основними принципами побудови мереж.

  Потужність торговельних підприємств установлюється у відпо-

відності з розрахунковими показниками, наведеними в табл. 5.6.

                                                 Таблиця 5.6

                                             (рекомендована)

--------------------------------------------------------------

|          |         |      |Розрахунковий норматив |        |

|          |   Тип   |Один. |    на 1000 жителів    |Розміри |

|Розміщення|підприєм-|виміру|-----------------------|земель- |

|          |  ства   |      |    для    | для групи |  ної   |

|          |         |      |продоволь- |промислових|ділянки |

|          |         |      | чої групи |  товарів  |  в га  |

|------------------------------------------------------------|

|          |Загальний|      |                       |        |

|          |норматив |      |          300          |        |

|          |---------|      |--------------------------------|

|          | в тому  |      |           |           |        |

|          | числі:  |      |           |           |        |

--------------------------------------------------------------

                               - 30 -

                                   Продовження таблиці 5.6

--------------------------------------------------------------

|          |         |      |Розрахунковий норматив |        |

|          |   Тип   |Один. |    на 1000 жителів    |Розміри |

|Розміщення|підприєм-|виміру|-----------------------|земель- |

|          |  ства   |      |    для    | для групи |  ної   |

|          |         |      |продоволь- |промислових|ділянки |

|          |         |      | чої групи |  товарів  |  в га  |

|------------------------------------------------------------|

|          |         |      |           |           |        |

|          |продоволь|      |           |           |        |

|          |чих това-|      |           |           |        |

| Районний |   рів   |      |           |           |        |

|  центр   |         | кв.м |    100    |           |        |

|          |непродо- |торг. |           |           |        |

|          |вольчих  |площі |           |           |        |

|          |товарів  |      |           |    200    |        |

|          |---------|      |--------------------------------|

|          |Спеціалі-|      |                       |        |

|          |зовані і |      |                       |        |

|          |універ-  |      |                       |Розраху-|

|          |сальні   |      | за місцевими умовами  | нок за |

|          |підприєм-|      |                       |табл.5.7|

|          |  ства   |      |                       |        |

|          |торгівлі |      |                       |        |

|------------------------------------------------------------|

|          |Торговий |      |           |           |        |

|          |центр    |      |           |           |        |

|          |(тип IV) |      |           |           | 0,4-0,6|

|          |         |      |           |           |        |

|          |Магазин  |      |           |           |        |

|          |ТПП-150  |      |           |           |0,05-0,1|

|          |   кв.м  |      |           |           |        |

|          |         |      |           |           |        |

|          |Універсам|      |           |           |        |

|Місцевий  |250 кв.м |      |           |           | 0,1-0,2|

|(кущовий) |         |кв.м  |           |           |        |

|центр     |Універсам|торг. |           |           |        |

|          |400 кв.м |площі |           |           | 0,1-0,3|

|          |         |      |           |           |        |

|          |Універсам|      |           |           |        |

|          |650 кв.м |      |           |           | 0,2-0,3|

|          |         |      |           |           |        |

|          |Універмаг|      |           |           |        |

|          |400 кв.м |      |           |           | 0,1-0,3|

|------------------------------------------------------------|

|з населен-|         |      |           |           |        |

|ням:      |         |      |           |           |        |

|більше    |         |      |           |           |        |

|     9001 |         |      |    50     |    100    |        |

|          |         |      |           |           |        |

|9000-6001 |         |кв.м  |    55     |    105    |        |

|          |         |торг. |           |           |        |

|6000-3501 |         |площі |    60     |    120    |        |

|          |         |      |           |           |        |

|3500-2001 |         |      |    65     |    130    |        |

|------------------------------------------------------------|

|          |Торговий |      |           |           |        |

|          |центр    |      |           |           |        |

|          |(тип II; |      |           |           |        |

|          |     III)|      |           |           |   0,05 |

|          |         |      |           |           |        |

|          |Магазин  |      |           |           |        |

|          |  ТПП    |      |           |           |0,05-0,1|

|          |100 кв.м |      |           |           |        |

|          |         |      |           |           |        |

|Села-адмі-|Магазин  |      |           |           |        |

|ністратив-|  ТПП    |      |           |           |   0,05 |

|ні центри |150 кв.м |      |           |           |        |

--------------------------------------------------------------

                               - 31 -

                                   Продовження таблиці 5.6

--------------------------------------------------------------

|          |         |      |Розрахунковий норматив |        |

|          |   Тип   |Один. |    на 1000 жителів    |Розміри |

|Розміщення|підприєм-|виміру|-----------------------|земель- |

|          |  ства   |      |    для    | для групи |  ної   |

|          |         |      |продоволь- |промислових|ділянки |

|          |         |      | чої групи |  товарів  |  в га  |

|------------------------------------------------------------|

|          | Магазин |      |           |           |        |

|          |прод.тов.|      |           |           |        |

|          |100 кв.м |кв.м  |           |           |0,05-0,1|

|          |         |торг. |           |           |        |

|          |         |площі |           |           |        |

|          | Магазин |      |           |           |        |

|          |пром.тов.|      |           |           |        |

|          |150 кв.м |      |           |           |0,05-0,1|

|          |         |      |           |           |        |

|з населен-|         |      |           |           |        |

|ням:      |         |      |           |           |        |

|3500-2001 |         |      |    85     |    160    |        |

|          |         |      |           |           |        |

|2000-1001 |         |      |    92     |    184    |        |

|          |         |      |           |           |        |

|1000-501  |         |      |    95     |    190    |        |

|------------------------------------------------------------|

| Села з   |Торговий |      |           |           |        |

|розвинутим|центр    |      |           |           |        |

|виробничим|(тип I)  |      |           |           |0,1-0,2 |

|потенціа- |         |      |           |           |        |

|  лом     |Магазин  |      |           |           |        |

|          |  ТПП    |      |           |           |        |

|          |100 кв.м |      |           |           |0,05-0,5|

|          |         |      |           |           |        |

|          |Магазин  |      |           |           |        |

|          |  ТПП    |      |           |           |        |

|          |60 кв.м  |      |           |           |   0,05 |

|з населен-|         |      |           |           |        |

|ням:      |         |      |           |           |        |

|1000-501  |         |      |   100     |    200    |        |

|          |         |      |           |           |        |

|500-251   |         |      |   115     |    230    |        |

|------------------------------------------------------------|

|Села допо-|Торговий |      |           |           |        |

|міжного   |центр    |      |           |           |        |

|призначен-|(тип IА) |      |           |           |   0,05 |

|ня        |         |      |           |           |        |

|          |         |      |           |           |        |

|          |Магазин  |      |           |           |   0,05 |

|          |  ТПП    |      |           |           |        |

|          |30 кв.м  |кв.м  |           |           |        |

|з населен-|         |торг. |           |           |        |

|ням:      |         |площі |           |           |        |

| 200-101  |         |      |    90     |    180    |        |

|          |         |      |           |           |        |

| 100-51   |         |      |   115     |    230    |        |

|          |         |      |           |           |        |

| менше 50 |         |      |   135     |    270    |        |

--------------------------------------------------------------

Примітки:

1. Кількість ларків, кіосків, павільйонів та інших дрібнороз-

дрібних підприємств визначається в залежності від місцевих

умов. Їх торговельна площа при розрахунку та плануванні мережі

не враховується.

2. Приватизовані та приватні заклади торговельного обслугову-

вання під час розрахунку мережі не враховуються.

3. Розрахункові норми приймаються як мінімально необхідні і

можуть бути збільшені з урахуванням соціально-економічних ви-

мог.

                               - 32 -

  При розрахунку потужності підприємств торгівлі, розташованих

поблизу автошляхів, слід передбачати їх збільшення з метою об-

слуговування транзитних пасажирів та населення, яке приїжджає

у населений пункт на відпочинок, користуючись головними розра-

хунковими нормативами, наведеними в табл.5.6, з введенням по-

правочних коефіцієнтів 1,2 та 1,3.

  Для підприємств торгівлі, розташованих в курортних зонах,

передбачається розширення торговельної площі у літній період

за рахунок сезонних підприємств: для курортів місцевого зна-

чення - до 80%, державного значення - в 3 рази.

  5.71. Головним типом сільських роздрібних торговельних під-

приємств для безпосереднього обслуговування є магазин товарів

повсякденного попиту, що розміщується у населених пунктах з

чисельністю населення не менше 50 чол. В ньому в єдиному залі

представлений асортимент продовольчих і непродовольчих товарів

першої потреби.

  Враховуючи специфіку сільського розселення, віддаленність

від райцентрів, підприємства повсякденного торговельного об-

слуговування можуть здійснювати торгівлю товарами складного

асортименту за попередніми заявками магазину в оптовій ланці.

  5.72. При вибірковому будівництві в населених пунктах торго-

вельна площа магазинів "товари повсякденного попиту" повинна

бути не менше 30 кв.м.

  Для обслуговування населення значних населених пунктів го-

ловним підприємством місцевого значення є універсам - магазин

самообслуговування продовольчих та непродовольчих товарів з

перевагою за структурою асортименту продовольчих товарів. Мі-

німальна площа підприємства - 250 кв.м.

  Спеціалізовані магазини продовольчого профілю (залежно від

місцевих умов та організованих, як правило, на базі рекон-

струкції та використання діючих) підрозділяються на магазини

по продажу: хліба, молока та молочних виробів, риби, овочів,

м'яса і м'ясопродуктів, комісійних магазинів по закупівлі

сільгосппродуктів у населення. Мінімальна площа підприємства -

60 кв.м.

  5.73. Головним типом магазину непродовольчого профілю є уні-

версальний магазин "Універмаг" - підприємство з розширеним

асортиментом непродовольчих товарів, що належить до підпри-

ємств міжселенного обслуговування та виконує обо'язки базового

підприємства - розподільника. Мінімальна торговельна площа -

400 кв.м.

  Спеціалізовані магазини непродовольчого профілю складаються

з роздрібнених підприємств по продажу промислових товарів,

культтоварів, книжок, меблів, товарів для дітей, магазинів по

продажу технічно складних товарів, комісійних, магазинів буді-

вельних матеріалів. У спеціалізованих магазинах, розташованих

у міжгосподарських центрах, центральних садибах та найбільш

значних селах, зосереджені товари періодичного попиту. Міні-

мальна торговельна площа - 90 кв.м.

  5.74. Для реалізації продовольчих товарів, живої худоби й

фуражу в населених пунктах - центрах первинних систем розсе-

лення та районних центрах передбачається організація сільсько-

господарських продовольчих і ското-фуражних ринків. Продоволь-

чі ринки розміщуються також у селах, розташованих у рекреацій-

них зонах.

  Місткість продовольчого ринку виз-                Таблиця 5.7

начається виходячи з чисельності на-            (рекомендована)

селення первинної групової системи       ------------------------

розселення із розрахунку 5-8 торго-      |   Найме-  | Розміри  |

вельних місць на 1000 мешканців з        |   нування | земель-  |

урахуванням відпочиваючих у рекреа-      |   підпри- | них діля-|

ційній зоні.                             |   ємств   | нок в га |

  Продовольчі ринки слід розміщувати     |           | на об'єкт|

поблизу вже сформованих торговельних     |----------------------|

центрів. Вони повинні мати добрий        |Торговельні центри при|

зв'язок з зупинками міжселенного         | кількості обслуговую-|

транспорту.                              |чого населення,тис.чол|

  Ското-фуражні ринки слід розміщу-      |----------------------|

вати біля доріг, що з'єднують ринок      |до 1       |0,1-0,2   |

з іншими населеними пунктами, на спе-    ------------------------

                               - 33 -

ціально виділеній території, не зв'я-     Продовження таблиці 5.7

заній з продовольчим ринком і яка        ------------------------

знаходиться від його межі та сель-       |   Найме-  | Розміри  |

бищної території не менше ніж на         |   нування | земель-  |

200 м.                                   |   підпри- | них діля-|

  Територія ринку повинна знаходи-       |   ємств   | нок в га |

тись на відстані не менше 1,5 км від     |           | на об'єкт|

місця знезараження відходів та на        |----------------------|

відстані не менше 500 м від промисло-    |1-3        |0,2-0,4   |

вих підприємств і складів, в яких ви-    |----------------------|

робництво та зберігання пов'язане з      |3-6        |0,4-0,6   |

виділенням пилу та міцних запахів, а     |----------------------|

також від інших об'єктів, які можуть     |6-10       |1,0-1,5   |

бути джерелами забруднення.              |----------------------|

  5.75. Розміри земельних ділянок        |12-16      |1,5-2,0   |

підприємств торгівлі приймаються         |----------------------|

згідно з табл. 5.7.                      | Магазини торговель-  |

                                         | ною площею, кв.м     |

      Підприємства громадського          |----------------------|

             харчування                  |до 100     |0,05      |

                                         |----------------------|

  5.76. Мережа сільських підприємств     |100-250    |0,05-0,1  |

громадського харчування згідно з ви-     |----------------------|

конуваними функціями та урахуванням      |250-650    |0,1-0,3   |

фактору часу обслуговування розподі-    .|----------------------|

ляється на два типи: стандартне(пов-     |1000       |0,3       |

сякденне) та вибіркове(індивідуальне)    |----------------------|

  Потужність загальнодоступних під-      | Ринки продовольчі з  |

приємств громадського харчування ви-     | кількістю торгових   |

значається з розрахунку 4 посадкових     |        місць:        |

місць на 1000 жителів для сіл з чис-     |----------------------|

лом жителів до 1000 чоловік і 43 міс-    |до 50      |0,1-0,2   |

ця на 1000 жителів для сіл з числом      |----------------------|

1000 і більше чоловік, також дифе-       |50-75      |0,2-0,4   |

ренційованих в залежності від чи-        |----------------------|

сельності населення села.                |75-100     |0,4-1,0   |

  При розміщенні підприємств на ав-      |----------------------|

тотрасах державного значення прийма-     |200-400    |1,2-1,4   |

ється коефіцієнт 1,2. Для населених      |----------------------|

пунктів, що знаходяться в рекреацій-     |ското-     |          |

них зонах, передбачається збільшення     |фуражні    |0,3-0,6   |

кількості підприємств за рахунок се-     ------------------------

зонного розширення в літній період:

для курортів місцевого значення - до 80%, для курортів державної

ваги - у 3 рази.

  5.77. Диференційовані нормативні розрахунки підприємств гро-

мадського харчування наведені в табл.5.8.

  5.78. Основними типами сільських підприємств громадського

харчування є універсальні заклади харчування (їдальні, увече-

рі - кафе), заготівельні та доготівельні на 25 - 150 місць,

уніфіковані кафе-бари на 25 - 75 місць, ресторани на 75 - 150

місць.

  У значних сільських населених пунктах доцільно розміщувати

базові їдальні-заготівельні, розраховані на виготовлення на-

півфабрикатів для універсальних підприємств харчування, дого-

тівельних, шкільних буфетів і їдалень, магазинів кулінарії та

інших підприємств в межах первинної системи розселення.

                               - 34 -

                                                 Таблиця 5.8

                                             (рекомендована)

--------------------------------------------------------------

|                |                 |      |Розрахун-|        |

|                |                 |Один. |ковий нор|        |

|   Розміщення   |Тип підприємства |виміру|матив на |Примітка|

|                |                 |      |1000 жи- |        |

|                |                 |      |  телів  |        |

|------------------------------------------------------------|

|Районний центр  |Ресторани, кафе, |      |   По    |        |

|(місто)         |бари(загального  |місць |нормати- |        |

|                |та спеціалізова- |      |вах міст |        |

|----------------|ного типу, уні-  |-------------------------|

|Районний центр  |версальні підпри-|      |   43    |Диферен-|

|(селище міського|ємства громадсь- |      |         |ційовані|

|типу)           |кого харчування  |      |         |в залеж-|

|                |(їдальні,увечері-|      |         | ності  |

|                |кафе)            |      |         |  від   |

|                |                 |      |         |кількос-|

|                |                 |місць |         |ті насе-|

|                |                 |      |         |лення   |

|------------------------------------------------------------|

|Місцевий (кущо- |Комбінат громад- |      |         |        |

|вий) центр з    |ського харчування|      |         |        |

|населенням:     |у складі:        |      |         |        |

|   10500-7501   |універсальне під-|      |   24    |        |

|                |приємство громад-|      |         |        |

|                |ського харчуван- |місць |         |        |

|   7500-4751    |ня; уніфікований |      |   25    |        |

|                |кафе-бар; магазин|      |         |        |

|                |кулінарії на 2/3 |      |         |        |

|   4750-2501    |робочих місця    |      |   26    |        |

|------------------------------------------------------------|

|Село-адміністра-|Універсальне під-|      |         |        |

|тивний центр    |приємство харчу- |      |         |        |

|з населенням:   |вання(їдальня,   |      |         |        |

|   4750-2501    |увечері-кафе)    |      |   26    |        |

|                |                 |      |         |        |

|   2500-1501    |                 |      |   31    |        |

|                |                 |      |         |        |

|   1500-1001    |                 |місць |   36    |        |

|                |                 |      |         |        |

|   1000-751     |                 |      |   40    |        |

|                |                 |      |         |        |

|   750-351      |                 |      |   47    |        |

|------------------------------------------------------------|

|Село з розвину- |Універсальне під-|      |         |        |

|тим виробничим  |приємство харчу- |      |         |        |

|потенціалом з   |вання (їдальня,  |      |         |        |

|населенням:     |увечері-кафе)    |      |         |        |

|   2500-1501    |                 |      |   28    |        |

|                |                 |      |         |        |

|   1500-1001    |                 |місць |   38    |        |

|                |                 |      |         |        |

|   1000-751     |                 |      |   40    |        |

|                |                 |      |         |        |

|   750-351      |                 |      |   47    |        |

|------------------------------------------------------------|

|Села допоміжного|Магазин-буфет зі |      |         |        |

|призначення з   |столом замовлень |      |         |        |

|населенням:     |                 |      |         |        |

|   350-201      |                 |      |   80    |        |

|                |                 |      |         |        |

|   200-101      |                 |місць |  120    |        |

|                |                 |      |         |        |

|   100-51       |                 |      |  130    |        |

|                |                 |      |         |        |

|   до 51        |                 |      |  136    |        |

--------------------------------------------------------------

                               - 35 -

  5.79. Розміри земельних ділянок                Таблиця 5.9

підприємств громадського харчуван-           (рекомендована)

ня необхідно встановлювати у від-  ---------------------------

повідності з їх місткістю та умо-  |                | Розмір |

вами розміщення згідно з табл.5.9. |                | земель-|

  5.80. При підприємствах торгівлі |  Найменування  | них ді-|

та громадського харчування у зоні  |  підприємств   | лянок у|

для відвідувачів передбачаються    |                | кв.м на|

майданчики для сезонного розширен- |                | 1 місце|

ня, добре зв'язані основними пішо- |                | в залі |

хідними шляхами усередині селища   |-------------------------|

та з шляхами руху населення до зу- |       Підприємства      |

пинок міжселищного транспорту.     | громадського харчування |

  Стоянки автомобілів і мотоциклів |з кількістю місць в залі:|

необхідно організовувати не далі,  |-------------------------|

ніж 150 м від підприємств торгівлі |до 50 включно   |   28   |

та громадського харчування, вело-  |-------------------------|

сипедні стоянки - у безпосередній  |до 100 включно  |   23   |

близькості.                        |-------------------------|

  5.81. При підприємствах торгівлі |до 200 включно  |   14   |

та громадського харчування перед-  |-------------------------|

бачаються господарські подвір'я з  |до 300 включно  |   10   |

сараями, навісами та складами тари ---------------------------

(з урахуванням можливості сезонного розширення торгівлі). Ши-

рина господарського подвір'я повинна бути не менше 18 м, а ши-

рина проїздів на його території - 5 м. Господарський двір по-

винен мати огорожу.

  На ділянках базових їдалень-заготівельних допускається роз-

міщувати овочесховища з розрахунку 2 т овочів на кожну тисячу

готових порцій страв на добу та склади палива до 20 кв.м.

      Підприємства побутового обслуговування

  5.82. Мережа підприємств побутового обслуговування населення

організовується на міжселищній основі, що забезпечує макси-

мальне наближення послуг до замовника з концентрацією спеціа-

лізованих послуг у районних і обласних підприємствах. Підпри-

ємства служби побуту мають таку структуру:

       - підприємства обласного та міжрайонного значення, як

         правило, спеціалізовані, розраховані на централізова-

         не виконання замовлень;

       - підприємства районного обслуговування, що виконують

         послуги як для жителів районного центру, так і для

         населених пунктів району;

       - районний будинок побуту, що надає населенню побутові

         послуги складного асортименту;

       - сільські будинки побуту, що забезпечують виконання

         послуг простого асортименту, розміщуються, як прави-

         ло, в місцевих (кущових) центрах: центральних селах

         сільських Рад та забезпечують часткове виконання за-

         мовлень КПП, мережі майстерень пошиву та ремонту одя-

         гу, надає послуги простого асортименту невідкладного

         попиту;

       - мережа територіально відокремлених майстерень-ательє

         в населених пунктах району;

       - сільські комплексні приймальні пункти, що приймають

         замовлення на всі види побутових послуг і виконують

         деякі послуги простого асортименту (КПП), розміщують-

         ся в рядових (допоміжних) селах.

                               - 36 -

                                                 Таблиця 5.10

                                              (рекомендована)

--------------------------------------------------------------

|              |            |       |Розрахунковий |         |

|              |            |       |норматив роб. |         |

|              |            |       |місць на 1000 |         |

|              |     Тип    | Один. |   жителів    | Площа   |

|  Розміщення  |підприємства|виміру |--------------|ділянки, |

|              |            |       |місцеве|насе- |   га    |

|              |            |       |  насе-|лення |         |

|              |            |       |  лення| зони |         |

|              |            |       |       |впливу|         |

|------------------------------------------------------------|

|Районний центр|            |       |       |      |         |

|з населенням: |Районний бу-|       |       |      |         |

| більше 10000 |динок побуту|       |   3   | 3-4  | 0,2-0,3 |

|              |            |       |       |      |         |

| 7500-10000   |            |       |  4-3  | 2-3  | 0,2-0,3 |

|---------------------------|       |------------------------|

|Місцевий (ку- |            |       |       |      |         |

|щовий) центр  | Сільський  |       |       |      |         |

|з населенням: |будинок по- |       |  4-3  | 2-3  |   0,2   |

| 5000-7500    |  буту      |       |       |      |         |

|              |            |       |       |      |         |

| 3000-5000    |            |       |  4-3  |  2   |   0,2   |

|---------------------------|       |------------------------|

|Села-адміні-  |            |       |       |      |         |

|стративні цен-|            |       |       |      |         |

|три           |            |       |       |      |         |

|з населенням: |            |       |       |      |         |

| 2001-3000    |            |       |  4-3  |  2   |   0,2   |

|              |            |робочих|       |      |         |

| 1001-2000    |            | місць |   4   |  1   |   0,2   |

|              |            |       |       |      |         |

| 501-1000     |            |       |   4   |  1   |0,06-0,12|

|--------------|            |       |------------------------|

|Села з розви- |            |       |       |      |         |

|нутим виробни-|            |       |       |      |         |

|чим потенціа- |Комплексний |       |       |      |         |

|лом           |приймальний |       |       |      |         |

|з населенням: |пункт з май-|       |       |      |         |

| 1001-2000    |   стернею  |       |   4   |  1   |0,06-0,12|

|              |            |       |       |      |         |

| 501-1000     |            |       |   4   |  1   |0,06-0,12|

|--------------|            |       |------------------------|

|Рядові(допо-  |            |       |       |      |         |

|міжні села)   |            |       |       |      |         |

|з населенням: |            |       |       |      |         |

| 201-500      |            |       |  5-4  |  -   |         |

|              |            |       |       |      |         |

| 101-200      |            |       |   5   |  -   |         |

--------------------------------------------------------------

Примітки:

1. При наявності в районі кількох значних міських поселень в

них створюються міські комбінати побутового обслуговування зі

своїми зонами тяжіння сільського населення. Потужність їх ус-

тановлюється з розрахунку 7 - 8 робочих місць на 1000 власних

жителів сіл та 2 - 3 місця на 1000 жителів сіл, які тяжіють до

центру.

2. При розміщенні підприємств побутового обслуговування в ре-

креаційних зонах передбачається збільшення їх потужності на

80 -120%.

3. У всіх сільських населених пунктах належить розміщувати

лазні з розрахунку: 7 помивочних місць на 1000 жителів та

пральні - 40 кг сухої білизни в зміну на 1000 жителів. Площа

земельної ділянки приймається 0,06-0,12 га. Пральні бажано

розміщувати в одній будівлі з лазнею.

  Побутове обслуговування жителів сіл з населенням менше

                               - 37 -

200 чол. виконується з допомогою пересувних приймальних пунк-

тів, майстерень і перукарень.

  5.83. Основними типами сільських підприємств побутового об-

слуговування є комплексні приймальні пункти на 3 робочих міс-

ця, комплексні приймальні пункти з майстернями на 5-10 робочих

місць, сільські будинки побуту на 10-20 робочих місць, спеціа-

лізовані підприємства побутового обслуговування, лазні та

пральні.

  5.84. Потужність підприємств побутового обслуговування уста-

новлюється у відповідності з розрахунковими показниками, наве-

деними в табл. 5.10.

  5.85. Будинки побуту та комплексні приймальні пункти можуть

бути розміщені в складі торговельних центрів або в самостійних

блоках.

  На ділянці будинку побуту необхідно передбачати господар-

ський сарай з гаражем для автомашин або мотоциклів, які вико-

ристовуються для збору замовлень в малих селах, що входять в

первинну систему розселення.

      Комунальні підприємства

  5.86. До підприємств комунального господарства в сільській

місцевості належать: комунгоспи, готелі, пожежні депо та пос-

ти, а також кладовища й громадські вбиральні. Комунгоспи ство-

рюються в центральних селах сільських Рад для експлуатації

житлового фонду, громадських будівель, інженерного устаткуван-

ня (водопроводу, каналізації, систем газозабезпечення і тепло-

фікації) та санітарної очистки населених пунктів. Майстерні,

складські приміщення, адміністративні приміщення комунальної

служби розміщуються у виробничій зоні з урахуванням санітарно-

гігієнічних вимог.

  5.87. Готелі розміщуються в селах-адміністративних центрах у

складі торговельних центрів або самостійно з орієнтовного роз-

рахунку 3-6 місць на 1000 жителів.                        *

  5.88. Пожежні депо розміщуються з розрахунку на 1 машину  в

селах з населенням до 1 тис. жителів, 2 машини - в селах з на-

селенням більше 1 до 7 тис. жителів; 8 і більше тис. чол. 1 -

машина на 4 тис. чоловік. Радіус обслуговування пожежних депо

необхідно приймати 3 км по дорогах загального користування.

  Будівлі пожежних депо необхідно розміщувати з відступом від

червоної лінії не менше, ніж на 10 м.

  Площа ділянки пожежного депо 0,3-0,6 га. Допускається розмі-

щення пожежного депо на території машино-тракторного двору

сільгоспвиробництва.

  5.89. Кладовища розміщуються за межами сельбищної території

з розрахунку -0,1 га на 1 тис. жителів, з обов'язковим улашту-

ванням під'їздів з твердим покриттям і санітарно-захисної зони

розміром 300 м.

  Після закриття кладовищ традиційних поховань (25 років після

останнього поховання) відстань до житлової забудови може бути

**

скорочена до 100 м.

  5.90. Громадські вбиральні розміщуються на території парків

та інших місць накопичення населення з розрахунку одне місце

на 100 відвідувачів, але не менше двох місць.

  5.91. Приймальні пункти вторинних ресурсів потрібно розміщу-

вати на відстані не менше 20 м від вікон житлових будинків та

меж ділянок громадських будівель.

--------------------------------------------------------------

*  Маються на увазі автоцистерни чи автонасоси (вкючаючи резерв-

ні).  Спеціальні автомашини-автодрабини нормуються відомчими

актами.

**  У випадку містобудівних потреб розміри санітарно-захисних

зон до житлових і громадських будинків можуть бути зменшені з

урахуванням природних умов, рівня інженерного обладнання та

проведення спеціальних робіт за погодженням з місцевими орга-

нами санітарного нагляду.

                               - 38 -

      Органи управління і зв'язку

  5.92. До органів управління та зв'язку в сільській місцевос-

ті належать: виконкоми сільських та селищних Рад народних де-

путатів, сільські комітети (комітети старійшин), адміністра-

тивні будинки сільгоспвиробництва, філії ощадних банків, від-

ділення зв'язку.

  Органи управління розміщуються у відповідності з адміністра-

тивним та господарським статусом населених пунктів: виконкоми

сільських Рад - в селах-центрах сільських Рад, адміністративні

будинки сільгоспвиробництва - в центрах сільськгосподарських

виробництв, відділення зв'язку та філії ощадних банків - в се-

лах-центрах сільських Рад та інших селах з кількістю жителів

500 чол. та більше.

  5.93. Місткість будівель органів управління та потужність

відділень зв'язку визначається штатним розкладом цих установ.

Для містобудівних розрахунків вони можуть прийматися за розра-

хунковими показниками, наведеними в табл. 5.11.

                                               Таблиця 5.11

                                            (рекомендована)

--------------------------------------------------------------

|                |              |       | Розрахун- | Площа  |

|                |Тип організа- |Одиниця| ковий по- |земель- |

|   Розміщення   |    ції та    |виміру | казник на | ної ді-|

|                | підприємства |       | 1000 жи-  | лянки, |

|                |              |       |   телів   |   га   |

|------------------------------------------------------------|

|Села-адміністра-|Виконком сіль-|       |           |0,1-0,15|

|тивні центри    |ської Ради    |       |           |        |

|при кількості   |              |       |           |        |

|жителів:        |              |       |           |        |

|  до 1000 чол.  |              |       |     3     |        |

|                |              |       |           |        |

|  1001-2000     |              |       |   3-2,5   |        |

|                |              |       |           |        |

|  2001-3005     |              |       |   2,5-2   |        |

|                |              |       |           |        |

|  більше 3500   |              |робочих|   2-1,5   |        |

|-------------------------------| місць |--------------------|

|Села-виробничі  |Адміністратив-|       |           |0,1-0,3 |

|центри          |ний будинок   |       |           |        |

|при кількості   |сільгоспідпри-|       |           |        |

|жителів:        |ємства        |       |           |        |

|  до 1000 чол.  |              |       |    15     |        |

|                |              |       |           |        |

|  1001-2000     |              |       |   15-10   |        |

|                |              |       |           |        |

|  2001-3500     |              |       |    10-8   |        |

|                |              |       |           |        |

|  більше 3500   |              |       |     8-5   |        |

|------------------------------------------------------------|

|Села-адміністра-|Відділення    |       |           |0,15-0,3|

|тивні і виробни-|зв'язку з від-|       |           |        |

|чі центри       |діленням ощад-|       |           |        |

|при кількості   |банку та АТС  |       |           |        |

|жителів:        |              |робочих|           |        |

|  500-1200      |              | місць |  6/90(35) |        |

|                |              |-------|           |        |

|  1201-2000     |              | кв.м  | 9/200(115)|        |

|                |              |       |           |        |

|  2001-3500     |              |       |12/350(280)|        |

|                |              |       |           |        |

|  більше 3500   |              |       |20/410(280)|        |

|------------------------------------------------------------|

|Села з розвину- |Сільський ко- |       |    2-3    |0,1-0,15|

|тим виробничим  |мітет (комітет|       |           |        |

|потенціалом     |старійшин)    |       |           |        |

|(центри бригад, |              |       |           |        |

|відділень)      |              |       |           |        |

--------------------------------------------------------------

                               - 39 -

                                   Продовження таблиці 5.11

--------------------------------------------------------------

|                |              |       | Розрахун- | Площа  |

|                |Тип організа- |Одиниця| ковий по- |земель- |

|   Розміщення   |    ції та    |виміру | казник на | ної ді-|

|                | підприємства |       | 1000 жи-  | лянки, |

|                |              |       |   телів   |   га   |

|------------------------------------------------------------|

|Села з розвину- |Апарат управ- |       |    8-10   |0,1-0,15|

|тим виробничим  |ління виробни-|робочих|           |        |

|потенціалом     |чим підрозді- | місць |           |        |

|(центри бригад, |лом           |       |           |        |

|відділень)      |              |       |           |        |

|-------------------------------|       |--------------------|

|Села з розвину- |Відділення    |       |    1-6    |        |

|тим виробничим  |зв'язку       |       |           |        |

|потенціалом     |(поштове від- |       |           |        |

|(центри бригад, |ділення)      |       |           |        |

|відділень)      |              |       |           |        |

|                |              |       |           |        |

--------------------------------------------------------------

Примітки:

1. В розрахункових показниках для виконкому сільської Ради

включено також робоче місце дільничного інспектора міліції,

для відділення зв'язку - робочі місця листонош і робітників

електрозв'язку.

2. Місткість адміністративних будинків сільгосппідприємств,

розташованих в районних центрах, селищах міського типу або

спільно з іншими підприємствами сільськогосподарського вироб-

ництва, уточнюються за фактичними штатами.

3. Площа АТС наведена в дужках.

4. Сільський комітет (комітет старійшин) та апарат управління

виробничого підрозділу сідьгоспвиробництва розміщуються в бри-

гадному будинку (конторі бригади або відділення).

  В таблицю 5.11 внесені зміни, пов'язані з урахуванням відом-

чих нормативів Міністерства зв'язку (структурними змінами ме-

режі).

  Органи управління та підприємства зв'язку доцільно групувати

в одному адміністративному будинку на принципах блокування та

кооперування у відповідності з місцевими умовами. Адміністра-

тивну будівлю необхідно розміщувати в громадському центрі на-

селеного пункту.

  На ділянці адміністративного будинку необхідно передбачати

зону для відвідувачів і господарський двір з майданчиком для

розвороту та розвантаження автотранспорту.

 6. ТРАНСПОРТНІ ЗВ'ЯЗКИ ТА ВУЛИЧНО-ШЛЯХОВА МЕРЕЖА

      Зовнішні і внутрішньогосподарські зв'язки

  6.1. Мережа автомобільних шляхів на території сільської Ради

повинна проектуватися у вигляді єдиної раціональної схеми шля-

хів сполучення з урахуванням існуючих комунікацій, природних

умов, спеціалізації сільськогосподарських підприємств та пер-

спектив їх розвитку і забезпечувати:

       - нормальне і безперебійне виконання всіх виробничих

         процесів;

       - зручні зв'язки населених пунктів між собою і госпо-

         дарських центрів з полями і сівообігу, польовими ста-

         нами, токами, а також з мережею доріг загального ко-

         ристування і спорудами інших видів зовнішнього тран-

         спорту;

       - необхідні швидкості руху і вантажопідйомність тран-

         спортних засобів;

       - взаємозв'язок з мережею доріг, прилеглих територій

         сільських Рад;

       - безпеку руху пішохідів і транспортних засобів.

  6.2. При плануванні заходів щодо організації транспортного

обслуговування сільського населення потрібно виходити з зав-

                               - 40 -

дань забезпечення круглорічних регулярних зв'язків населених

пунктів з місцями праці та відпочинку, а також адміністратив-

но-культурними і виробничими центрами.

  Граничні витрати часу на пересування повинні бути не більши-

ми по трудових цілях 30-45 хв.; культурно-побутових 20-30 хв.

в межах господарства і 30-45 хв. в межах району; по рекреацій-

них - 1,5 год.

  6.3. При проектуванні основні параметри плану, поперечного і

повздовжнього профілів сільськогосподарських і автомобільних

шляхів загальної мережі, що використовуються в сільському гос-

подарстві, необхідно приймати за табл. 6.1.

  6.4. Автомобільні шляхи загальної мережі I, II, III катего-

рії, як правило, слід проектувати в обхід населених пунктів

відповідно з СНиП 2.05.02-85. Відстань від бровки земляного

полотна визначених доріг до забудови необхідно приймати не

менше: до житлової забудови 100 м, до садових товариств 50 м,

для доріг IV категорії слід приймати відповідно 50 і 25 м. Для

захисту від шуму і вихлопних газів автомобілів слід передбача-

ти вздовж дороги смугу зелених насаджень завширшки не менше

10 м.

  В умовах реконструкції відстань від краю проїзної частини

магістральних доріг по лінії регулювання житлової забудови

слід приймати не менше 50 м, а при застосуванні шумозахисних

пристроїв - не менше 25 м.

  Відстань від краю головної проїзної частини вулиць, місцевих

чи бокових проїздів до лінії забудови слід приймати не більше

25 м. При більшій відстані слід передбачати не ближче 5 м від

лінії забудови смугу завширшки 6 м для проїзду пожежних машин.

  6.5. Норми розривів від автошляхів різних категорій до тва-

ринницьких та птахівницьких підприємств наведено в табл. 6.2.

  6.6. На ділянках доріг I-III категорій, що проходять через

населений пункт, в насипах висотою більше 1,5 м слід передба-

чати скотопрогони завширшки 4,5 м і заввишки 2,5 м, поєднуючи

їх з водопропускними спорудами не рідше ніж через 1 км.

  6.7. Внутрішньогосподарські шляхи для руху тракторів, трак-

торних поїздів, сільськогосподарських, будівельних та інших

самохідних машин на гусеничному ходу потрібно передбачати:

       - на окремому земляному полотні - при інтенсивності ру-

ху більше 10 одиниць транспортних засобів і самохідних машин

на гусеничному ходу в середньомісячну добу напруженішого протя-

гом року місяця; ці дороги повинні розміщуватися поруч з від-

повідними господарськими автомобільними шляхами, і, як прави-

ло, з підвітряного боку в розрахунку на пануючі влітку вітри;

      - на суміщеному земляному полотні з роздільними смугами

руху для автомобілів і транспортних засобів (і самохідних ма-

шин) на гусеничному ходу при нерегулярному (не більше 10 оди-

ниць на добу) їх русі, на підходах до водних перешкод, які по-

требують будівництва мостів, на ділянках боліт, при прокладан-

ні доріг по цінних сільськогосподарських землях; у цих випад-

ках допускається

                                                              Таблиця 6.1

------------------------------------------------------------------------------

|Наймену- |Оди-|       Категорія автомобільних доріг      |    Категорія     |

|вання    |ниця|                                          |внутрішньогоспода-|

|показ-   |вимі|                                          |  рських доріг    |

|ників    | ру |-------------------------------------------------------------|

|         |    |  Iа   |  Iб   |  II  |  III |  IV  |  V  |  Iс |  IIс |IIIс |

|----------------------------------------------------------------------------|

|     1   |  2 |   3   |   4   |   5  |   6  |   7  |  8  |   9 |  10  | 11  |

|----------------------------------------------------------------------------|

|Перспек- |    |більше |більше |від   |від   |від   |менше|біль-|менше |не   |

|тивна се-|    | 7000  | 7000  |3000  |1000  |100   | 100 |ше   |150   |нор- |

|редньорі-|авт.|       |       |до    |до    |до    |     |150  |      |муєть|

|чна добо-| за |       |       |7000  |3000  |1000  |     |     |      |ся   |

|ва інтен-|добу|       |       |      |      |      |     |     |      |     |

|сивність |    |       |       |      |      |      |     |     |      |     |

|руху в   |    |       |       |      |      |      |     |     |      |     |

|обох нап-|    |       |       |      |      |      |     |     |      |     |

|рямках   |    |       |       |      |      |      |     |     |      |     |

------------------------------------------------------------------------------

                               - 41 -

                                                    Продовження таблиці 6.1

------------------------------------------------------------------------------

|Наймену- |Оди-|       Категорія автомобільних доріг      |    Категорія     |

|вання    |ниця|                                          |внутрішньогоспода-|

|показ-   |вимі|                                          |  рських доріг    |

|ників    | ру |-------------------------------------------------------------|

|         |    |  Iа   |  Iб   |  II  |  III |  IV  |  V  |  Iс |  IIс |IIIс |

|----------------------------------------------------------------------------|

|     1   |  2 |   3   |   4   |   5  |   6  |   7  |  8  |   9 |  10  | 11  |

|----------------------------------------------------------------------------|

|Розрахун-| км | 150   |  120  |  120 |  100 |  80  |  60 |  70 |  60  | 40  |

|кова шви-| -- | ----- | ----- | ---- | ---- | ---- | --- | --- | ---- | --- |

|дкість   |год |120-80 |100-60 |100-60| 80-50| 60-40|40-30|60-40|40-30 |30-20|

|руху     |    |       |       |      |      |      |     |     |      |     |

|----------------------------------------------------------------------------|

|Кількість|    |4; 6; 8|4; 6; 8|   2  |   2  |   2  |   1 |   2 |  1   |  1  |

|смуг руху|    |       |       |      |      |      |     |     |      |     |

|----------------------------------------------------------------------------|

|Ширина:  |    |       |       |      |      |      |     |     |      |     |

|смуги    |    |3,75   | 3,75  | 3,75 | 3,5  |   3  |не   |  3  |не    |не   |

|руху     |    |       |       |      |      |      |нор- |     |нор-  |нор- |

|         |    |       |       |      |      |      |муєть|     |муєть |муєть|

|         |    |       |       |      |      |      |ся   |     |ся    |ся   |

|проїзної |    |2х7,5  |2 х 7,5|  7,5 |  7   |   6  |4,5  |  6  |4,5-  | 3,5 |

|частини  |    |2х11,25|2х11,25|      |      |      |     |     |-3,5  |     |

|         |    |2х15   |2 х 15 |      |      |      |     |     |      |     |

|         |  м |       |       |      |      |      |     |     |      |     |

|         |    |       |       |      |      |      |     |     |      |     |

|узбіч    |    |3,75   | 3,75  | 3,75 | 2,5  |   2  | 1,75|  2  |1,75- | 1,5 |

|         |    |       |       |      |      |      |     |     |-2,75 |     |        |

|земляного|    |28,5   | 27,5  |  15  |  12  |  10  |   8 |10(8)|8(7)  |6,5  |

|полотна  |    |       |       |      |      |      |     |     |      |(5,5)|

|         |    | 36    |  35   |      |      |      |     |     |      |     |

|         |    |43,5   | 42,5  |      |      |      |     |     |      |     |

|----------------------------------------------------------------------------|

|Найбільші|    |   30  |  40   |  40  |  50  |  60  |  70 |  60 |  70  | 80  |

|ухили по-|  % | ----- | ----- | ---- | ---- | ---- | ----|---- | ---- |---- |

|вздовжні |    | 40-60 | 50-70 | 50-70| 60-80| 70-90|90-100|70-80 80-90| 90  |

|----------------------------------------------------------------------------|

|Найменша |    | 300   |  250  |  250 |  200 |  150 | 85  | 175 |  175 | 50  |      |       |      |

|розрахун-|    | ----- | ----- | ---- | ---- | ---- | --- | --- | ---- |---- |      |       |      |

|кова ви- |    |250-150|200-85 |200-85|150-75| 85-55|55-45|75-50| 50-40|40-25|      |       |      |

|димість: |    |       |       |      |      |      |     |     |      |     |

|поверхні |    |       |       |      |      |      |     |     |      |     |

|доріг    |    |       |       |      |      |      |     |     |      |     |

|         |    |       |       |      |      |      |     |     |      |     |

|         |    |       |       |      |      |      |     |     |      |     |

|зустріч- |    |   -   | 450   |  450 |  350 |  250 | 170 | 350 |  350 | 100 |

|ного ав- |    | ----- | ----- | ---- | ---- | ---- | --- | --- | ---- | --- |

|томобіля |    |  450- | 350-  | 350- | 250- | 170- | 110-| 150-| 100- |80-50|

|         |    |  -250 | -170  | -170 |  -130|  -110|  -90| -100|  -80 |     |

|---------|    |-------------------------------------------------------------|

|Найменші |    | 1200  |  800  |  800 |  600 |  300 | 150 |1500 |1500  | 80  |

|радіуси  |    |       |       |      |      |      |     |(200)|(150) |     |

|кривих у |    | ----- | ----- | ---- | ---- | ---- | --- | --- | ---- | --- |

|  плані  |    |600-250|400-125| 400- | 250- |125-60|60-30| 125-|60-30 | 30  |

|         |    |       |       | -125 | -100 |      |     | - 60|      |     |

|---------|  м |-------------------------------------------------------------|

|Найменші |    |30000  | 15000 | 15000| 10000| 5000 |2500 |5000 | 5000 |1000 |              |      |

|радіуси  |    |       |       |      |      |      |     |(4000|(2500)|     |              |      |

|вертика- |    | ----- | ----- | ---- | ---- | ---- | --- | --- | ---- | --- |              |      |

|льних    |    |15000- |10000- |10000-| 5000-| 2500-|1000-|2500-| 1000-|600- |              |      |

|кривих:  |    |-5000  |-2500  |-2500 |-1500 |-1000 |-600 |-1000|-600  |-400 |

|випуклих |    |       |       |      |      |      |     |     |      |     |

|         |    |       |       |      |      |      |     |     |      |     |

|увігнутих|    | 8000  | 5000  | 5000 | 3000 | 2000 |1500 |2500 | 2500 |1000 |

|         |    |       |       |      |      |      |     |     |(2000)|     |

|         |    | ----- | ----- | ---- | ---- | ---- | --- | --- | ---- | --- |

|         |    | 2500- | 1500- | 1500-| 1000-| 600- | 300-| 600-| 300- | 200-|

|         |    |-1000  | -600  | -600 | -400 | -300 | -200| -300| -200 | -100|

------------------------------------------------------------------------------

                               - 42 -

Примітки:

1. В чисельнику наведені норми для рівнинної місцевості, в

знаменнику - для важких ділянок - пересіченої і гірської місце-

вості . В дужках наведений норматив, який допускається засто-

совувати при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні.

2. Для під'їзних доріг у разі необхідності дозволяється збіль-

шувати ширину узбіч до 2,5 м.

3. В обмежених умовах допускається зменшувати ширину узбіч до

1,5 м, якщо при цьому забезпечується рух сільськогосподарських

машин і механізмів.

                                                 Таблиця 6.2

--------------------------------------------------------------

|                                        |   До    |До птахо-|

|                                        |  ферми  | ферми   |

|           Найменування доріг           | великої |  або    |

|                                        | рогатої | птахо-  |

|                                        | худоби  | фабрики |

|------------------------------------------------------------|

|Автомобільні дороги державного значення |         |         |

|I і II категорії                        |   300   |   200   |

|------------------------------------------------------------|

|Автомобільні дороги обласного значення  |         |         |

|III категорії та скотопрогони           |   150   |   200   |

|------------------------------------------------------------|

|Інші автомобільні дороги місцевого зна- |         |         |

|чення IV і V категорій                  |    50   |   100   |

--------------------------------------------------------------

використовувати одне з укріплених узбіч автомобільної дороги

завширшки не менше ніж 4,5 м.

  Внутрішньогосподарські шляхи для руху транспортних засобів,

сільськогосподарських та інших машин на гусеничному ходу необ-

хідно проектувати відповідно до вимог СНиП 2.05.11-83.

  6.8. Для руху сільськогосподарських машин і гужового тран-

спорту уздовж доріг I-III категорій повинні бути влаштовані

літні шляхи, розташовані на смузі відводу або поєднані з міс-

цевими дорогами, віддаленими від автомобільних не менше ніж

на 1 м.

  На підходах літніх доріг до штучних споруд повинні бути об-

ладнані виїзди на основну дорогу, а її проїзна частина збіль-

шена за рахунок розширення узбіччя на 3,75-4 м.

  6.9. В місцях можливого виходу на дорогу людей і тварин не-

обхідно забезпечити бокову видимість не менше 15 м від кромки

проїзної частини.

  6.10. В сільських населених пунктах при наявності більше 30

відправлень автобусів на добу необхідно передбачати автостан-

станції V класу місткістю 10, 15, 25 і 50 пасажирів одночасно

(в залежності від обсягу відправлень).

  6.11. Автостанції слід розміщувати на відстані не менше 10 м

від кромки проїзної частини. Розміри ділянки автостанції-0,3-

0,5 га. На території, прилеглій до автостанції, повинні бути

влаштовані перони для посадки та виходу пасажирів, а також

майданчики для відстою автобусів.

  6.12. Нормативи для проектування ділянок автостанцій наведе-

ні в табл.6.3.

  6.13. Вздовж доріг необхідно передбачати посадки снігозатри-

мувальних смуг, при більшій довжині снігозатримувальних смуг на

сільськогосподарських угіддях через кожні 800-1000 м слід робити

розриви завширшки 10-15 м для проїзду сільськогосподарських машин.

--------------------------------------------------------------

* До важких ділянок пересіченої місцевості відносяться поверх-

ні, які розчленовані густою мережею глибоких долин (різниця

позначок долин і водорозділів більше 50 м на відстані не біль-

ше 0,5 км), з бічними глибокими ярами та балками з нестійкими

схилами. До важких ділянок гірської місцевості відносяться ді-

лянки перевалів через гірські хребти та ділянки гірських уще-

лин зі складними, дуже порізаними або нестійкими схилами.

                               - 43 -

                                                 Таблиця 6.3

                                                 (довідкова)

                ----------------------------------------------

                |       Найменування      |     Величина     |

                |        норматива        |     норматива    |

                |--------------------------------------------|

                |Мінімальний радіус       |                  |

                |розвороту автобусів      |        13 м      |

                |--------------------------------------------|

                |Розрахункова кількість   |                  |

                |автобусів, які одночасно | 30% від загальної|

                |перебувають на кінцевій  | кількості працю- |

                |зупинці                  |   ючих на лінії  |

                |--------------------------------------------|

                |Майданчик для відстою    |                  |

                |одного автобуса          |     40 кв.м      |

                |--------------------------------------------|

                |Максимальний ухил на     |                  |

                |майданчику для авто-     |                  |

                |бусів                    |     10-12%       |

                ----------------------------------------------

  6.14. Залізничні колії, в залежності від їх значення, слід

розподіляти на 3 категорії:

               I - магістралі;

              II - колії для міжрайонних вантажних і пасажир-

                   ських перевозок;

             III - колії місцевого значення.

  6.15. Смуги відводу залізничних колій повинні бути:

        для I категорії             25 м,

        для II і ІІІ категорій      21 м,

        для під'їзних шляхів        12 м.

  Якщо залізнична колія проходить по насипу або у виїмці зав-

вишки (глибиною) до 12 м, ширину смуги відводу збільшують на

1,5 Н з кожного боку, де Н - висота насипу або глибина виїмки.

В межах населеного пункту ширина смуги відводу може бути змен-

шена до 20 м. Санітарно-захисну зону до житлової забудови тре-

ба приймати згідно з ДБН 360-92*.

  6.16. В місцях інтенсивного пішохідного руху через залізнич-

ні коліі слід (при відповідному обгрунтуванні) передбачати пі-

шохідні тунелі або мости.

  6.17. Перетини автомобільної дороги та залізниці в одному

рівні повинні проектуватися на прямих ділянках доріг, що пере-

тинаються, під прямим кутом, при цьому повинна забезпечуватись

видимість з транспортного засобу, що знаходиться від крайньої

рейки на відстані не менше, ніж за:

  при швидкості руху поїздів:    121-140 км/год     - 500 м

                                 81-120 км/год      - 400 м

                                 41-80 км/год       - 250 м

                                 26-40 км/год       - 150 м

                                 25 і менше         - 100 м.

  6.18. Ширину проїзної частини автомобільних доріг на перети-

ні з залізницею слід передбачати не менше 6 м, а ширину насти-

лу у місцях перегону худоби - не менше 4 м. При реконструкції

та будівництві нових автодоріг підходи автомобільної дороги до

перетину на відстані 50 м повинні мати поздовжній ухил не

більше ніж 30% і влаштовуватись таким чином, щоб на протязі не

менше 2 м від крайньої рейки автомобільна дорога в поздовжньо-

му профілі мала горизонтальний майданчик, а в кривих - ухил,

обумовлений перевищенням однієї рейки над іншою. На існуючих

переїздах горизонтальний майданчик автомобільної дороги пови-

нен влаштовуватися на протязі не більше 10 м від крайньої рей-

ки. Поздовжній ухил підходів автомобільної дороги до переїзду

на протязі не менше 20 м перед майданчиком повинен бути не

більше 50%.

  6.19. При необхідності розміщення річкових портів або прича-

лів в сільських населених пунктах, розташованих на судоплавних

ріках і водосховищах, територію, відведену для них, слід прий-

мати в залежності від довжини причального фронту. На 1 м при-

                               - 44 -

чальної лінії для навантаження і розвантаження масових ванта-

жів приймають територію для спеціалізованих портів розміром

300-400 кв.м, для портів загального користування 250-300 кв.м

і для причалів - 100-150 кв.м.

  6.20. Річкові порти слід розміщувати нижче зони забудови з

підвітряного боку від неї. Між портом і територією населеного

пункту передбачається санітарно-захисна зона завширшки 100 м.

  6.21. Розміри причалів в за-

лежності від видів і обсягів                      Таблиця 6.4

перевозок наведені в табл.6.4.                (рекомендована)

  6.22. У випадках необхід-

ності розміщення на території --------------------------------

сільськгосподарських підпри-  | Призначення |Довжи- |Відправ-|

ємств аеродромів, вертодромів |   причалу   |на при-| лення  |

сільськогосподарської авіації |             |чалу, м|пасажи- |

майданчики під них повинні    |             |       | рів за |

передбачатися в центральній   |             |       |навіга- |

частині оброблюваних терито-  |             |       | цію,   |

рій з урахуванням мінімальних |             |       |тис.чол.|

витрат часу на перельоти лі-  |------------------------------|

таків до ділянок обробки. При |Для транзит- |       |        |

розміщенні аеродрому слід     |них пасажирів|  105  |   95   |

ураховувати, що оптимальний   |------------------------------|

радіус дії літака з одного    |Місцевих     |  50   |  130   |

аеродрому складає 8-10 км.    |------------------------------|

  6.23. Розміщувати аеродроми |Приміських   |  30   |  170   |

та вертодроми на території    --------------------------------

сільгосппідприємств слід згідно з вимогами діючих ДБН, які ре-

гламентують умови розміщення цих об'єктів поблизу сельбищних

зон населених місць і зон масового відпочинку населення, що

забезпечують безпеку польотів та допустимі рівні шуму на тери-

торії житлової забудови згідно з ГОСТ 22283-88 "Шум авиацион-

ный", "Санитарные нормы допустимого уровня шума в помещениях

жилых и общественных зданий и на територии жилой застройки"

N 3077-84, а також норм електромагнітного випромінювання, що

встановлені для сельбищної території санітарними нормами Мі-

ністерства охорони здоров'я України.

  6.24. Склади мінеральних добрив і пестицидів місткістю до

20 т, вантажні майданчики, майданчики для знешкодження тари і

захисного одягу, а також майданчики для періодичної очистки

літаків від пестицидів повинні бути розміщені з підвітряного

боку відносно сельбищної території і віддалені (згідно СанПиН,

1992) від житлових, побутових і виробничих будівель і споруд,

джерел водопостачання, місць випасу худоби і ферм.

      Вулично-шляхова мережа населених пунктів

  6.25. Мережу вулиць і проїздів сільського населеного пункту

слід формувати відповідно до його планувальної структури і

рельєфу місцевості.

  6.26. При розрахунках пропускної спроможності вулиць, доріг,

кількість місць паркування автомоболів на розрахунковий строк

слід виходити з наявного парку автомобілів та щорічного його

приросту.

  6.27. Розміри елементів поперечного профілю сільських вулиць

слід приймати в залежності від категорії вулиць і розрахунко-

вої швидкості руху (табл. 6.5.).

  6.28. В залежності від вертикального планування проектованої

ділянки проїздів і доріг виробничого призначення, а також умов

руху транспорту на них поперечні профілі проїзної частини до-

пускається приймати односхилими.

                               - 45 -

                                                  Таблиця 6.5

--------------------------------------------------------------

|              |Розра-|                | Шири-| Най-  | Най- |

|              |хунко-|                |  на  | менша |менша |

|              |  ва  |                | смуги|ширина |ширина|

|              |швид- |                | руху,|розпо- |троту-|

|              |кість,|   Кількість    |   м  |дільної|ару, м|

|  Категорія   | км   |     смуг       |      |смуги  |      |

|вулиць і доріг|------|     руху       |      |  між  |      |

|              | год  |                |      |проїз- |      |

|              |      |                |      |  ною  |      |

|              |      |                |      |части- |      |

|              |      |----------------|      |ною і  |      |

|              |      |  на 1  |на роз-|      |троту- |      |

|              |      | чергу  |рахун- |      |аром,  |      |

|              |      |будівни-|ковий  |      |   м   |      |

|              |      |  цтва  |строк  |      |       |      |

|------------------------------------------------------------|

|Селищна дорога|  60  |   2    |   4   | 3,5  |   3   |  -   |

|------------------------------------------------------------|

|Головна вулиця|  40  |   2    |   4   | 3,5  |   3   | 1,5  |

|------------------------------------------------------------|

|Житлова вулиця|  40  |   2    |   2   | 3,0  |   1   | 1,0  |

|------------------------------------------------------------|

|Проїзд        |  30  |   1    |  1-2  | 3,5  |   -   |  -   |

|------------------------------------------------------------|

|Дорога вироб- |      |        |       |      |       |      |

|ничого призна-|  30  |   1    |   1   | 4,5  |   -   |  -   |

|чення         |      |        |       |      |       |      |

|------------------------------------------------------------|

|Пішохідна до- |      |        |       |      |       |      |

|ріжка         |  -   |   2    |   4   | 0,75 |   -   |  -   |

--------------------------------------------------------------

них поперечні профілі проїзної частини допускається приймати

односхилими.

  На проїздах при обгрунтуванні можна допустити профілі угну-

того типу, при цьому не допускається влаштування поперечного

профілю з одностороннім ухилом, протилежним до кривої в плані.

  6.29. Довжина тупикових односмугових проїздів, як правило,

повинна бути не більше 150 м. Проїзна частина тупикових проїз-

дів повинна закінчуватись кільцевими об'їздами радіусом по осі

проїзду не менше 10 м, або майданчиками для розвороту з розмі-

ром сторін по 12 м кожна, або поворотними трикутниками зі сто-

ронами 7 м. У випадках, коли майданчики для розвороту автомо-

білів примикають до стін споруди, будівлі або до огорожі, не-

обхідно передбачати поміж ними смугу газону завширшки 1,5м. До

житлових та громадських будівель на відстані не ближче 5 м від

стін для проїзду пожежних машин слід передбачати проїзди зав-

ширшки 3,5 м.

  Радіуси закруглення проїзної частини вулиць і доріг по краю

тротуару і розподільних смуг приймають не менше 12 м, на тран-

спортних майданчиках - не менше 15 м. В стиснутих умовах при

реконструкції дозволяється приймати радіуси відповідно 5 і

8 м. Радіус по осі при кільцевих об'їздах слід приймати не

менше 16 м.

  6.30. При організації обслуговування населення громадським

пасажирським транспортом необхідно передбачати автобусні зу-

пинки на в'їзді в село, у зоні громадського центру і через

кожні 500-800 м по маршруту слідування в межах сільського на-

селеного пункту. Ширину зупинних майданчиків слід приймати не

менше 3,5 м, а довжину в залежності від числа автобусів, що

зупиняються одночасно, але не менше 10 м (клин відгону на

в'їзді - 50 м, а на виїзді - 15 м).

  6.31. Автобусні зупинки розташовуються на прямих ділянках

вулиць, що добре проглядаються, або на кривих з радіусом не

менше 1000 м - не ближче 100 м від початку і кінця кривої.

  6.32. При складному рельєфі автобусні зупинки доцільно пе-

редбачати на спусках крутизною не більше 20%, а на ділянках

підйомів - тільки на вершинах підйомів з обов'язковим уширен-

ням. Перед підйомом автобусні зупинки бажано розташовувати не

                               - 46 -

ближче ніж 250 м від початку підйому.

  6.33. На прямих ділянках вулиць зупинні майданчики протилеж-

них напрямків слід розміщувати зі зміщенням не менше ніж на

50 м з організацією між ними пішохідного переходу. На пере-

хресті автобусні зупинки розташовують на відстані 15-20 м за

ним за ходом руху транспорту.

  6.34. На автобусних зупинках, де немає потреби у касовому

продажу квитків, необхідно передбачати автопавільйони. Плану-

вальне вирішення автопавільйону повинне забезпечувати умови

видимості автотранспорту в обидва боки з урахуванням розрахун-

кової швидкості руху, але не менше 60 м.

  6.35. Поверхня посадочного майданчика повинна бути піднята

над поверхнею зупинного на 0,2 м і мати тверде покриття з по-

перечним ухилом 10-15% у бік лотків. Довжину посадочного май-

данчика приймають в залежності від кількості автобусів, що зу-

пиняються одночасно:

  для одного маршруту - не менше ніж 20 м;

  для двох маршрутів - 30 м;

  На кожний додатковий маршрут довжина посадочного майданчика

збільшується на 10 м. Ширину посадочного майданчика слід прий-

мати від 1,5 до 2,5 м

  6.36. Біля пішохідних переходів і зупинок громадського тран-

спорту посадка дерев і кущів вище 0,5 м заборонена на відстані

10 м від ближньої лінії, що обмежує перехід або зупинний май-

данчик за ходом руху транспорту.

  6.37. Пішохідні переходи в різних рівнях з проїзною частиною

вулиці або дороги слід влаштовувати при умові проходження ав-

тодороги і технічної категорії через населений пункт, а також

в тих випадках, де необхідно забезпечувати безпеку руху пішо-

ходів при їх інтенсивному русі.

  Відстань між пішохідними тунелями і мостами слід приймати не

менше 400 і не більше 600 м.

  6.38. Майдани в сільських населених пунктах підрозділяються

на головний, допоміжний, вокзальний (при пристані), перед кол-

госпними ринками.

  Головний майдан сільського населеного пункту є частиною гро-

мадського центру і призначається для пішохідних підходів до

громадських будівель. Транзитний рух транспорту через головний

майдан не допускається. Для обслуговування будівель, розміще-

них на майдані, дозволяється проїзд автотранспорту з забезпе-

ченням безпеки пішоходів.

  Допоміжні майдани організовують у великих сільських населе-

них пунктах для розміщення будівель підприємств торгівлі, по-

бутового обслуговування і громадського харчування.

  Вокзальні (пристанські) майдани створюються в селах, розта-

шованих біля залізничних станцій, або річкових причалів. На

цих майданах передбачається розміщення автостоянок і зупинок

громадського транспорту.

  Майдани перед колгоспними ринками використовуються для роз-

міщення зупинок громадського транспорту і майданчиків для сто-

янки автомобілів.

  Найбільші допустимі поперечні і повздовжні ухили майданів

повинні бути не більшими 30%.

  6.39. На вулицях і дорогах населених пунктів необхідно пе-

редбачати тротуари. Розміщувати їх треба на відстані 0,5-0,75

від палісадників і не менше 1,5 м від лінії забудови, відстань

до проїзної частини повинна бути 1-3 м, а на вузьких вулицях,

де немає можливості забезпечити такі розриви, -біля проїзної

частини з влаштуванням огорожі для розподілу транспортних і

пішохідних потоків.

  Щогли освітлення слід розміщувати за межами тротуарів; в

складних умовах допускається розміщувати їх на тротуарах на

відстані 0,75 м від бордюру, при цьому ширина тротуару повинна

бути не менше 1,5 м.

  При інтенсивності пішіхідного руху менше 100 чол./год. до-

пускається влаштування тротуарів з однією смугою руху завширш-

ки 1,0 м.

  6.40. Для підвищення безпеки і пропускної спроможності вулиць

і доріг при інтенсивності руху більше ніж 250 велосипедистів на

добу необхідно передбачати велосипедні доріжки. Напрямок і дов-

жина їх встановлюється на підставі попереднього вивчення зон

                               - 47 -

притяжіння велосипедного руху.

  6.41. Якщо дорогу                               Таблиця 6.6

прокладено по дотич-                              (довідкова)

ній до населеного     ----------------------------------------

пункту і на неї вихо- |                              |Величи-|

дять об'єкти обслуго- |           Показник           |на нор-|

вування (їдальні, ка- |                              |мативу |

фе, магазини та ін.), |--------------------------------------|

то велодоріжка повин- |Мінімальний радіус закруглення|       |

на бути прокладена,як |в стиснутих умовах, м:        |       |

правило, від в'їзду в |       при відсутності віража |  60   |

село до об'єкту об-   |                              |       |

слуговування.         |       при влаштуванні віража |  15   |

  6.42. Біля заліз-   |--------------------------------------|

ничних платформ, в    |Поздовжній ухил, %:           |       |

пристанційних населе- |      максимальний            |  30   |

них пунктах необхідно |                              |       |

передбачати стоянки   |      допустимий(на окре-     |       |

для велосипедів, що   |      мих ділянкахзавдовж-    |       |

належать жителям при- |      ки до 200 м)            |  40   |

леглих сіл, які пра-  |--------------------------------------|

працюють в місті-цен- |Поперечний ухил, %:           |  15   |

трі.                  |--------------------------------------|

  6.43. Велосипедні   |Найменший радіус вертикаль-   |       |

доріжки слід влашто-  |них кривих, м:                |       |

вувати на відстані не |       випуклих               |  600  |

менше 2,5 м від краю  |                              |       |

проїзної частини чи   |       увігнутих              |  150  |

за межами узбіч доріг |--------------------------------------|

на окремому земляному |Габарит по висоті, м          |  2,5  |

полотні (в межах сму- |--------------------------------------|

ги відводу або придо- |Мінімально допустима відстань |       |

рожній смузі).        |від краю велосипедної доріжки |       |

  6.44. Влаштування   |до будинків, споруд та верти- |  0,4  |

велосипедних доріжок  |кальних елементів благоус-    |       |

на узбіччях доріг до- |трою, м                       |       |

пускається тільки у   |--------------------------------------|

стиснутих умовах і на |Ширина розподільної смуги     |       |

підходах до інженер-  |між велодоріжками при дво-    |  0,5  |

них споруд. В цих ви- |бічному русі, м               |       |

падках узбіччя повин- |--------------------------------------|

ні бути відокремлені  |Ширина смуги зелених насад-   |       |

від проїзної частини  |жень або смуги безпеки між    |       |

бортовим каменем ви-  |велодоріжками однобічного     |  2,0  |

сотою 0,2-0,25 м, а   |руху і вулицею, м             |       |

доріжки розташовува-  ----------------------------------------

тись на відстані не ближче 0,75 м від вертикальної грані бор-

тового каменя.

  Ширину велодоріжок для односмугового руху слід приймати -

1,5 м, для двосмугового зустрічного руху - 2,5 м.

  6.45. На ділянках доріг з інтенсивністю руху до 100-50 вело-

сипедистів на добу і такому ж русі пішоходів можна влаштовува-

ти доріжки для сумісного руху пішоходів і велосипедистів зав-

ширшки 2-2,5 м.

  6.46. При пректуванні велосипедних доріжок необхідно виходи-

ти з нормативів, наведених в табл. 6.6.

      Автостоянки та гаражі

  6.47. Влаштування гаражів для автомобілів, що належать гро-

мадянам, які мешкають в житлових будинках присадибного типу,

необхідно передбачати, як правило, на присадибних ділянках, а

для жителів, які мешкають в секційних будинках, - групові га-

ражі та автостоянки з організацією виїздів з них на вулиці і

дороги. Їх слід передбачати на ділянках, віддалених від місць

гри дітей та відпочинку дорослих.

  6.48. Для розміщення гаражів слід використовувати території

санітарно-захисних зон промислових і сільськогосподарських

підприємств і залізниць. Відстань від місць проживання громадян

до гаражів повинна бути не більше 800 м.

  6.49. Площа забудови і розмір земельної ділянки одноповерхо-

                               - 48 -

вих гаражів та автостоянок без зовнішніх під'їздів та захисно-

го озеленення приймаються відповідно 25 і 35 кв.м на одне ма-

шино-місце.

  6.50. Відкриті автомобільні стоянки необхідно влаштовувати

на ділянках, розташованих за межами транспортних потоків в без-

посередній близькості від головного майдану з боку транспортних

шляхів; в умовах - реконструкції - на вулицях і проїздах над-

мірної ширини.

  6.51. Відкриті майданчики для стоянок автомобілів в сільських

населених пунктах біля будинків громадського призначення необ-

                                                  Таблиця 6.7

                                              (рекомендована)

--------------------------------------------------------------

|                   |                   | Кількість місць на |

|                   |                   |--------------------|

|Заклади і підприєм-|   Один. виміру    |     |розра-|       |

|ства обслуговування|                   |першу|хунко-| перс- |

|                   |                   |чергу| вий  |пективу|

|                   |                   |     |строк |       |

|------------------------------------------------------------|

|Організації та зак-|на 100 працюючих   | 2-3 | 3-5  |  5-7  |

|лади управління    |                   |     |      |       |

|------------------------------------------------------------|

|Торговельні центри |на 100 кв.м торго- |     |      |       |

|підприємства       |вельної площі      | 1-2 | 2-3  |  3-5  |

|------------------------------------------------------------|

|Ринки              |на 50 торгових     |7-10 |10-20 | 20-25 |

|                   |місць              |     |      |       |

|------------------------------------------------------------|

|Ресторани, кафе    |                   | 3-5 | 5-10 | 10-15 |

|-------------------|                   |--------------------|

|Будинки культури,  |                   |     |      |       |

|клуби              |                   |  3  |  10  |   15  |

|-------------------|                   |--------------------|

|Готелі             |на 100 місць       | 2-4 | 4-6  |  6-8  |

|-------------------|                   |--------------------|

|Спортивні комплекси|                   |     |      |       |

|з трибунами більше |                   | 1-2 | 2-3  |  3-5  |

|ніж на 500 чол.    |                   |     |      |       |

|------------------------------------------------------------|

|Лікарні            |на 100 ліжок       | 1-2 | 2-3  |  3-5  |

|------------------------------------------------------------|

|Зони відпочинку,   |                   |     |      |       |

|пляжі, турбази     |на 100 відвідувань | 2-3 | 3-5  |  5-7  |

|-------------------|одночасно          |--------------------|

|Парки і лісопарки  |                   |     |      |       |

|------------------------------------------------------------|

|Будинки відпочинку |на 100 чол. відпо- |     |      |       |

|і санаторії        |чиваючих і персона-| 1-2 | 2-3  |  3-4  |

|                   |лу                 |     |      |       |

|------------------------------------------------------------|

|Залізничні станції |на 100 пасажирів   |     |      |       |

|і пристані         |в годину "пік"     | 2-3 | 5-10 | 10-15 |

--------------------------------------------------------------

хідно передбачати у відповідності з табл. 6.7.

  6.52. Відстань пішохідних підходів від автостоянок до об'єк-

тів масового відвідування повинні бути до пасажирських примі-

щень вокзалів, залізничних платформ, підприємств торгівлі і

громадського харчування не більше 150 м; до адміністративних

будівель, закладів культурно-побутового обслуговування, стадіо-

нів, входів до парку 200-300 м; до окремих об'єктів масового

відпочинку 500 м.

  Відстань стоянок від пляжів, парків та від в'їздів у лісопар-

ки і заповідники повинна становити не менш 50 м.

  6.53. Віддалення наземних гаражів і відкритих автостоянок

від житлових і громадських будівель наведене в табл. 6.8.

                               - 49 -

                                          Таблиця 6.8

                                      (рекомендована)

       -----------------------------------------------

       |              |  Відстань, м, при кількості  |

       | Будинки, до  |    автомобілів в наземних    |

       |  яких обчис- |   гаражах і на майданчиках   |

       |  люється     |------------------------------|

       | відстань     |      100-51      |50-21| 20 і|

       |              |                  |     |менше|

       |---------------------------------------------|

       |Житлові       |                  |     |     |

       |будинки       |        25        | 15  | 15  |

       |---------------------------------------------|

       |Школи, дитячі |по узгоджен-      |     |     |

       |і лікарняні   |ню з органами     |     |     |

       |заклади       |державного        | 50  | 25  |

       |стаціонарного |санітарного       |     |     |

       |типу*         |нагляду**         |     |     |

       |---------------------------------------------|

       |Інші          |                  |     |     |

       |громадські    |        20        | 15  | 15  |

       |будинки       |                  |     |     |

       |---------------------------------------------|

       |* Відстані приймаються до межі земельних     |

       |  ділянок                                    |

       |** Але не менше наведених в табл. 6.8.       |

       -----------------------------------------------

      7. ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА І ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЇ

  7.1. Інженерна підготовка території сідьських населених пунк-

тів виконується з метою поліпшення санітарно-гігієнічних умов

проживання, створення умов для будівництва виробничих, житло-

вих, громадських та інших будівель і споруд і посадки зелених

насаджень.

  7.2. Інженерна підготовка території сідьського поселення по-

винна включати вертикальне планування для відводу поверхневих

вод, зрошення, зниження рівня грунтових вод, інженерний захист

від затоплення, підтоплення, сельових потоків, снігових лавин,

зсувів, обвалів.

  7.3. Вертикальне планування території повинне забезпечувати

допустимі для руху всіх видів транспорту і пішоходів уклони на

вулицях, майданах і перехрестях з раціональним балансом земля-

них робіт.

  Планувальні відмітки слід визначати виходячи з таких умов:

        - максимального збереження природного рельєфу, грунто-

          вого покриву та існуючих зелених насаджень;

        - відводу поверхневих вод зі швидкостями, які виключа-

          ють ерозію грунту;

        - виконання мінімального обсягу земельних робіт з ура-

          хуванням використання на будівельному майданчику

          грунтів, що витискуються.

  Вертикальне планування не повинне викликати зсувних і осі-

дальних явищ, порушення режиму грунтових вод і заболочення те-

риторій.

  7.4. Поверхневі води слід відводити зі всього басейну стоку

в водоймища і водостоки з урахуванням вимог санітарних правил

охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами.

  Необхідно передбачати захист населеного пункту від потоку

поверхневих вод з територій, які знаходяться вище, шляхом улаш-

тування відвідних нагірних канав.

  7.5. Відведення поверхневих вод з території сільських посе-

лень повинне здійснюватися, як правило, відкритим способом

(через лотки, дорожні кювети, водовідвідні канави та ін.). При

влаштуванні відкритих водовідвідних пристроїв на перехресті з

дорогами, вулицями, в'їздами на садиби, пішохідними доріжками,

тротуарами необхідно передбачати містки або укладання труб.

  У випадках, коли застосування відкритих водовіддних пристро-

їв недоцільне у зв'язку з прийнятим рівнем благоустрою окремих

частин населеного пункту (громадський центр, ділянка забудови

                               - 50 -

будинками безсадибного типу), належить передбачати зливневу ка-

налізацію закритого типу.

  7.6. На територіях, що характеризуються високим рівнем стоян-

ня грунтових вод, слід передбачати заходи щодо зниження рівня

грунтових вод, які забезпечують необхідні умови для будівництва

та експлуатації будинків і споруд, а також зростання зелених

насаджень. На ділянках, що призначені для забудови житловими і

громадськими будівлями капітального типу, повинно бути забез-

печене зниження рівня грунтових вод (рахуючи від проектної по-

значки території) не менше ніж до 2 м, а на ділянках, що при-

значені для розміщення стадіонів, парків, скверів та інших зе-

лених насаджень - не менше ніж до 1 м.

  Для будинків і споруд з підземними приміщеннями належить пе-

редбачати заходи щодо захисту їх від підтоплення.

  7.7. Необхідно проектувати регулювання стоку дощових вод за

допомогою наявних або спеціально влаштованих ставів і водой-

мищ, що входять в систему водостічної мережі.

  Для ставів, що розташовані вище забудованих територій, роз-

рахунок регулювання стоку  і огороджувальних споруд провадиться

за правилами проектування гідротехнічних споруд.

  7.8. У комплексі робіт щодо зниження рівня грунтових вод на

території населеного пункту, який розташований на берегах або

в заплаві малої річки, повинні бути включені заходи стосовно

стоку, які забезпечують зниження в річці рівня води і посилен-

ня її дренуючого впливу.

  7.9. Сільські поселення, що розташовані на узбережних ділян-

ках річок, морів або інших водоймищ, повинні бути захищені від

тимчасового затоплення (під час паводків, нагонах води) і від

постійного затоплення (у зв'язку із створенням водосховища або

зрошувальних систем) підсипанням (намиванням) території або

обвалуванням. З захистом території від затоплення підсипанням

(намиванням) відмітку брівки укосу слід приймати не менше ніж

на 0,5 м вище розрахункового рівня води з урахуванням розра-

хункової висоти хвилі та її нагону.

  За розрахунковий рівень високих вод належить приймати поз-

начку найвищого рівня води, що повторюється один раз на 100

років для територій, які забудовані або підлягають забудові

житловими і громадськими будівлями; один раз на 10 років для

територій парків і площинних спортивних споруд.

  7.10. Узбережні ділянки річок, водосховищ та інших водоймищ

у сільських населених пунктах повинні бути забезпечені від пе-

реробки під впливом вітряних хвиль і ерозійної діяльності по-

току захисними лісонасадженнями; за умови економічної недо-

цільності застосування нахисних засобів належить передбачати

віддалення забудови від берегової лінії на розрахункову вели-

чину переробки берегової смуги.

  Для зменшення хвильвого впливу влаштовуються укоси. Берегові

коси ставів вище рівня води повинні мати уклон не більше 1:2 з

укріпленням обдернуванням. Берегова смуга повинна бути упоряд-

кована і озеленена з урахуванням улаштування місць масового

відпочинку (пляжі, прибережні парки, спортивні майданчики).

  7.11. В ставах та інших водоймищах, розташованих на території

сільських поселень, належить забезпечити:

        - підтримку необхідного розрахункового рівня води;

        - періодичний обмін води у літньо-осінній період (за-

          безпечення повного водообміну не менше 2-4 разів про-

          тягом літа й осені);

        - захист від забруднення;

        - під'їзди для забору води автомашинами;

        - глибину водоймищ в літньо-осінній період не менше

          1,5 м, аз періодичним віддаленням рослинності - не

          менше 1 м.

  Улаштування ставів в межах населених пунктів не повинно ви-

кликати підняття грунтових вод, що завдають шкоди забудові і

зеленим насадженням.

  7.12. При наявності на території сільського поселення діля-

нок з ерозійними процесами і з яротворенням необхідно передба-

чати заходи, що запобігають їх наступному розвитку. В залежнос-

ті від місцевих умов (наявність і вихід грунтових вод, тенден-

ції яру до збільшення, ступеня закріплення його схилів, грунто-

вих показників тощо) необхідно передбачати:

                               - 51 -

        - упорядкування відведення поверхневих вод шляхом на-

          лагоджування нагірних канав і лотків на схилах ярів

          та їх тальвегів;

        - терасування схилів;

        - закріплення схилів ярів обдернуванням, садінням зе-

          лених насаджень, травосіянням;

        - улаштування загат для зменшення швидкості течії води;

        - закріплення ложа ярів;

        - припинення неорганізованого скидання поверхневих вод

          і виробничих стоків.

  Примітка. В окремих випадках, з відповідним обгрунтуванням

  допускається передбачати засипання ярів і відведення води з

  водозбірної території, що тяжіє до яру, і влаштування у ви-

  падку необхідності водовідвідних канав і дренажних колекто-

  рів.

  7.13. Території на гірських схилах, берегових схилах плато,

схилах ерозійних долин, що підпадають під зсувні процеси, а та-

кож території, які знаходяться в зоні можливого впливу зсувних

рухомостей, не допускається відводити під забудову сільських

населених пунктів.

  Збереження існуючих будівель, розміщення нового будівництва

на даних територіях допускається виключно з техніко-економічним

обгрунтуванням і на основі геоморфологічних, інженерно-геоло-

гічних, гідрогеологічних досліджень.

  7.14. На зсувних територіях у межах населеного пункту в кож

ному конкретному випадку необхідно намічати (у комплексі або

окремо) такі заходи:

        - упорядкування поверхневого стоку, обладнання перехоп-

          люючих відкритих канав, лотків, тощо;

        - будівництво дренажних споруд для підземних вод, що

          виклинюються на схилі, і каптаж джерел;

        - улаштування захисту основи схилу від бокової ерозії

          і абразії;

        - будівництво споруд, що утримують на зразок підпірних

          стінок, контрфорсів;

        - терасування схилів зсувних ділянок;

        - штучне підвищення міцності грунтів у зсувній зоні

          технічними і фізико-хімічними засобами;

        - садіння дерев, чагарників з міцною корінною системою,

          обдернування схилів.

  Примітка. При розробці проектної документації в гірських рай-

  онах України слід здійснювати аналіз території, керуючись Ка-

  дастром і картами місць сходу снігових лавин.

  7.15. При проектуванні населених пунктів, що розташовані в

зоні дії сельових потоків, повинні бути передбачені заходи,

спрямовані на ослаблення їх шкідливої дії:

        - насадження деревно-чагарникової рослинності;

        - терасування схилів;

        - випрямлення річок сельових річок, закріплення їх бе-

          регів;

        - будівництво гребель, загат і напівзагат в зоні форму-

          вання і збагачення сельового потоку;

        - спорудження насосоуловлювачів, селенапрвляючих дамб

          і відвідних каналів на конусі виносу.

  Примітка. Належність об'єкту, що проектується, до сельового

  району слід визначати за Кадастром сельових басейнів і вог-

  нищ, Атласом сельових явищ.

  7.16. При проектуванні сільських населених пунктів і сільсь-

когосподарських виробничих об'єктів слід передбачати заходи для

знімання родючого шару з території, що відведена під забудову,

з наступною рекультивацією.

                               - 52 -

  8. ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ

  8.1. Інженерне обладнання сільських населених пунктів включає

споруди водопостачання, каналізації, санітарної очистки тепло-,

газо-, електропостачання, радіофікації та телефонізації, які

забезпечують необхідні санітарно-гігієнічні умови для життя на-

селення та охорону навколишнього середовища від забруднення.

  Вибір систем інженерного обладнання, а також їх окремих еле-

ментів повинен засновуватися на порівнянні деяких варіантів і

оцінки їх за техніко-економічними показниками.

  Для сільських населених пунктів, розташованих поблизу міст

та селищ міського типу, по можливості необхідно передбачати

підключення проектованих інженерних мереж до діючих міських.

      ВОДОПОСТАЧАННЯ

  8.2. Системи водопостачання сільських населених пунктів пе-

редбачаються, як правило, централізовані.

  Децентралізовані (місцеві) системи водопостачання можуть за-

стосовуватися для окремих житлових будинків та інших локальних

споживачів (в тому числі тваринницьких ферм, польових станів

та ін.).

  8.3. Кількісь води на господарсько-житлові потреби визначає-

ться за нормами, наведеними в табл. 8.1.

  Водоспоживання на утримання худоби, птахів і звірів на фермах

встановлюється за нормами, наведеними в табл. 8.2.

  8.4. Норми витрати води на господарсько-питні потреби промис-

лових підприємств повинні прийматися 25 л за зміну на 1 люд.

Для цехів з

                                                  Таблиця 8.1

                                                  (довідкова)

--------------------------------------------------------------

|                                           |Норми госппитно-|

|  Ступінь благоустрою території житлової   |го постачання на|

|                забудови                   |1 жителя, серед-|

|                                           | ньодобова (за  |

|                                           |  рік), л/доб   |

|------------------------------------------------------------|

|Забудова будинками, обладнаними внутрішнім |    125-160     |

|водопроводом та каналізацією без ванн      |                |

|------------------------------------------------------------|

|Те саме з ваннами і місцевими водопідігрі- |                |

|вачами                                     |    160-230     |

|------------------------------------------------------------|

|Те саме з централізованим гарячим водопо-  |                |

|стачанням                                  |    230-350     |

|------------------------------------------------------------|

|Водопостачання від водорозбірних колонок   |     30-50      |

--------------------------------------------------------------

Примітки:

1. Нормами водоспоживання враховані витрати води на господар-

сько-питні та побутові потреби у житлових і громадських будів-

лях.

2. Невраховані витрати при відповідному обгрунтуванні допускає-

ться приймати у розмірі 5-20% від загальних витрат води на гос-

подарсько-питні потреби сільських поселень.

  8.5.Для поливу зелених насаджень, присадибних ділянок, вулиць,

площ та ін. слід використовувати джерела з непитною водою. Нор-

ми води на полив наведені в табл. 8.3.

  Витрати води на зовнішнє пожежогасіння для сільських населе-

них пунктів приймається за табл. 12.2 (розд. 12).

  8.6. Вода підземних джерел, якість якої відповідає вимогам

ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая", може при погодженні з органами

санітарно-епідеміологічної служби подаватися в систему госпо-

дарського питного водопроводу без обробки та знезаражування,

при цьому необхідно брати до уваги вимоги санітарно-епідеміоло-

гічної служби, органів Держрибнагляду, водного транспорту та

                               - 53 -

місцевих органів охорони навколишнього природного середовища

Мінприроди України.

  Вода поверхневих джерел, а також тих підземних джерел, якість

яких не відповідає вимогам ГОСТу, повинна піддаватися відповід-

ній обробці та знезаражуванню.

  8.7. При виборі джерела централізованого господарського пит-

ного водопроводу слід керуватися висновком територіальних гео-

логічних управлінь, органів з питань регулювання використання

та охорони вод, санітарно-епідеміологічної служби, органів

охорони навколишнього природного середовища та органів Держ-

рибнагляду з урахуванням рибогосподарської важливості ділянки

водоймища.

  Проектувати системи централізованого водопостачання необхідно

відповідно до Санітарних правил на обладнання і утримання кри-

ниць і каптажів джерел, що використовуються для децентралізова-

ного господарсько-питного водопостачання.

                                                  Таблиця 8.2

                                                  (довідкова)

--------------------------------------------------------------

|                                                  |Норма во-|

|                                                  |допоста- |

|                 Водоспоживачі                    | чання,  |

|                                                  |л/доб. на|

|                                                  |1 голову |

|------------------------------------------------------------|

|Корови молочні                                    |   115   |

|------------------------------------------------------------|

|Корови м'ясні                                     |   75    |

|------------------------------------------------------------|

|Бички та нетелі                                   |   65    |

|------------------------------------------------------------|

|Молодняк великої рогатої худоби віком до 2 років  |   32    |

|------------------------------------------------------------|

|Телята віком до 6 місяців                         |   22    |

|------------------------------------------------------------|

|Коні робочі, верхові, рисисті та матки, які не    |         |

|годують                                           |   60    |

|------------------------------------------------------------|

|Коні племенні та матки-годувальниці               |   80    |

|------------------------------------------------------------|

|Лоша-виробник                                     |   70    |

|------------------------------------------------------------|

|Лоша у віці до 1,5 років                          |   45    |

|------------------------------------------------------------|

|Вівці дорослі                                     |   10    |

|------------------------------------------------------------|

|Молодняк овець                                    |    6    |

|------------------------------------------------------------|

|Кнури-виробники, матки основні                    |   25    |

|------------------------------------------------------------|

|Свиноматки з приплодом                            |   60    |

|------------------------------------------------------------|

|Свиноматки супоросні, холості                     |   25    |

|------------------------------------------------------------|

|Ремонтний молодняк (свині)                        |   15    |

|------------------------------------------------------------|

|Поросята-відлучники                               |    5    |

|------------------------------------------------------------|

|Свині на відгодування                             |   15    |

|------------------------------------------------------------|

|У ветеринарній лікарні на 1 велику худобу         |   100   |

|------------------------------------------------------------|

|У ветеринарній лікарні на 1 дрібну худобу         |   50    |

|------------------------------------------------------------|

|Песці та лисиці                                   |    7    |

|------------------------------------------------------------|

|Норки, соболі, кролі                              |    3    |

--------------------------------------------------------------

                               - 54 -

                                   Продовження таблиці 8.2

--------------------------------------------------------------

|                                                  |Норма во-|

|                                                  |допоста- |

|                 Водоспоживачі                    | чання,  |

|                                                  |л/доб. на|

|                                                  |1 голову |

|------------------------------------------------------------|

|Кури                                              |    1    |

|------------------------------------------------------------|

|Індички                                           |   1,5   |

|------------------------------------------------------------|

|Качки, гуси                                       |    2    |

--------------------------------------------------------------

Примітки:

1. Коефіцієнт годинної нерівномірності водоспоживання для тва-

рин, звірів та птахів треба приймати 2,5.

2. Для молодняка птахів норми водоспоживання повинні зменшува-

тися удвічі.

3. В норми включена витрата води на миття приміщення, кліток,

молочного посуду, виготовлення кормів, охолодження молока та

ін.

4. У жарких і сухих районах вказані норми допускається збіль-

шувати на 25%.

5. При гідровидаленні гною передбачається додаткова витрата

води в межах - від 4 до 10 л на голову (в залежності від спо-

собу його видалення).

  8.8. Для розміщення водозабірних споруд вибираються ділянки

згідно з природоохоронними вимогами, СНиП 2.04.02-84 "Водо-

снабжение. Наружные сети и сооружения":

      - сприятливі щодо стійкості проектованих споруд, що не

        затоплюються паводковими водами, не підлеглі розмиван-

        ню, зсувам та іншим видам деформацій (при відсутності

        таких ділянок треба передбачати заходи щодо захисту

        водозаборів: о б в а л у в а н н я, підсипку та ін.);

      - в и к л ю ч а т и можливість забруднення використаних

        вод побутовими і промисловими стоками та водами з

        в и с о к о ю мінералізацією чи газонасиченістю, з ви-

        соким вмістом заліза та інших компонентів, що погір-

        шують якість води.

  8.9. Річні водозабори повинні розміщуватися вище населеного

пункту за течією ріки. В тих випадках, коли найменша витрата

ріки не покриває потрібного водоспоживання, треба провести по-

шук інших джерел водопостачання. Улаштування запруд, гребель

та водопруд, гребель та водосховищ допускається тільки як ви-

няток при отриманні всіх необхідних погоджень з органами охо-

рони здоров'я та охорони навколишнього природного середовища.

  8.10. На всіх во-

доджерелах і спо-                                 Таблиця 8.3

рудах централізо-                             (рекомендована)

ваних систем гос-

подарських питних --------------------------------------------

водопроводів по-  |                              |   Норма   |

винні передбача-  |                              |  витрати  |

тися зони сані-   |        Види поливання        |  води на  |

тарної охорони,   |                              | поливання |

розроблені відпо- |                              | чи миття, |

відно до СНиП та  |                              |  л/кв.м   |

Положення про по- |------------------------------------------|

рядок проектуван- |Механізована мийка удоскона-  |           |

ня та експлуата-  |лених покриттів вулиць та май-|  1,2-1,5  |

цію зон санітар-  |данів                         |           |

ної охорони дже-  |------------------------------------------|

рел водопостачан- |Механізоване поливання удос-  |           |

ня та водопрово-  |коналених покриттів тротуарів |  0,3-0,4  |

дів питного приз- |і вулиць                      |           |

начення.          --------------------------------------------

                               - 55 -

  Зона санітарної                  Продовження таблиці 8.3

охорони повинна   --------------------------------------------

складатися:       |                              |   Норма   |

  - для джерел    |                              |  витрати  |

    водопостачан- |        Види поливання        |  води на  |

    ня із першого,|                              | поливання |

    другого та    |                              | чи миття, |

    третього поя- |                              |  л/кв.м   |

    сів;          |------------------------------------------|

  - для майданчи- |Ручне поливання удосконалених |           |

    ків водопро-  |покриттів тротуарів і вулиць  |  0,4-0,5  |

    відних спо-   |------------------------------------------|

    руд, водоза-  |Поливання зелених насаджень   |           |

    борів, насос- |парків і скверів              |    3-4    |

    них та очис-  |------------------------------------------|

    них станцій,  |Поливання газонів і квітників |    4-6    |

    резервуарів   |------------------------------------------|

    чистої води,  |Теплиці грунтові зимові       |    15     |

    водонапорних  |------------------------------------------|

    веж із першо- |Теплиці стелажні зимові       |     6     |

    го поясу;     |------------------------------------------|

  - для водоводів |Парники усіх типів            |     6     |

    - із санітар- |------------------------------------------|

    но-захисної   |Утеплений грунт               |     6     |

    смуги.        |------------------------------------------|

  8.11. На тери-  |Поливання присадибних ділянок |           |

торії першого по- |(тривалість 6 год.)           |     4     |

ясу зони санітар- --------------------------------------------

ної охорони за-    ПРИМІТКА. При відсутності даних по площі за

боронено будівни-  видами благоустрою (зелені насадження, проїз-

цтво та розміщен-  ди та інше) сумарну витрату води на поливання

ня будівель, спо-  у перерахунку на 1 жителя треба приймати 50-

руд і пристроїв,   90 л/доб.

що безпосередньо

не стосуються експлуатації водопровідних споруд і не підлягають

обов'язковому розміщенню на території першого поясу, а також

проживання людей, у тому числі працюючих на водогоні.

       На території першого поясу заборонено випуск стоків, ку-

пання, водопій та випас худоби, прання білизни, рибна ловля,

застосування для рослин ядохімікатів, органічних і мінеральних

добрив.

  8.12. При існуванні поблизу межі першого поясу зони санітар-

ної охорони житлових, промислових та інших споруд, повинні бути

прийняті заходи щодо благоустрою їх території, що виключають

можливість забруднення території першого поясу.

  8.13. Межі першого поясу зони санітароної охорони для підзем-

них джерел водопостачання (від огороджувальних конструкцій во-

допровідних споруд та артезіанських свердловин до меж першого

поясу зони санітарної охорони) повинні складати: для надійно

захищених горизонтів - не менше 30 м, а для незахищених чи не-

достатньо захищених горизонтів та інфільтраційних водозаборів-

не менше 50 м.

  При використанні інфільтраційних вод як джерела водопостачан-

ня до межі поясу санітарної охорони необхідно включати прибе-

режну територію між водозабором і водоймищем.

  Примітка. Для поодиноких підземних водозаборів, розташованих

на території об'єкту, що виключають можливість забруднення

грунту, відстань від них до огорожі можна зменшувати до 15 і

25 м.

  Для поверхневого джерела водопостачання з урахуванням природ-

них умов межі першого поясу приймаються:

        а) для проточних водотоків:

        - вгору за течією не менше 200м від водозабору, вниз-не

          менше 100 м, прилеглому до водозабора берега - не мен-

          ше 100 м від лінії зрізу води під час літньої та

          осінньої межені;

       - у напрямку протилежного берега: при ширині водотоку

         менше 100 м - вся акваторія та протилежний берег зав-

         ширшки 50 м від зрізу води під час літньої та осін-

                               - 56 -

         ньої межені та шириною водотоку більше 100 м - смуга

         акваторії завширшки не менше 100 м;

       б) для непроточних водоймищ  (водосховище, озеро);

       - по акваторії у всіх напрямках - не менше 100 м;

       - по прилеглому до водозабора берегу - не менше 100 м

         від зрізу води під час літньої та осінньої межені.

  8.14. Межі другого і третього поясів зони санітарної охорони

підземного джерела водопостачання визначаються розрахунком, ви-

ходячи з часу пересування води з мікробними (другий пояс) і хі-

мічними (третій пояс) забрудненнями.

  8.15. Для поверхневого джерела межі другого поясу зони сані-

тарної охорони складають:

       а) для водотоку:

       - угору за течією - за розрахунком виходячи з часу про-

         бігу води по основному водотоку при середньомісячній

         забезпеченій витраті 95% не менше 5 діб для II кліма-

         тичного району і 3 доби для III і IV кліматичних рай-

         онів: вниз за течією не менше 250 м; бокові межі від

         рівня води під час літньої та осінньої межені 500 м на

         рівнинному рельєфі і до вершини першого схилу -на го-

         ристому рельєфі, але не більше 750 м при пологому схи-

         лі і 1000 м при крутому схилі;

       б) для непроточного водоймища:

       -  в обидві сторони по берегу і в усі сторони по аквато-

          рії виходячи з часу добігання від 3 до 5 діб (див.

          п.а); бокові межі углиб берега; для малих водоймищ -

          по водорозділу, для великих (площею більше 10 кв.м)-

          див. п.а.

  8.16. Межі третього поясу санітарної охорони поверхневого

джерела водопостачання приймаються такі: угору і вниз за течі-

єю водотоку при непроточному водоймищі - у відповідності з п.8.

15а; бокові межі - по смузі водорозділу у межах 3-5 км від зрі-

зу води.

  8.17. Межі першого поясів майданчиків водопровідних споруд

від огорожі:

       - до запасних та регульованих місткостей, очисних споруд

         та насосних водопровідних станцій - не менше 30 м,

       - до водопровідних меж - не менше 10 м,

       - до інших споруд - не менше 15 м.

  При обгрунтуванні та погодженні з органами санітарно-епідемі-

ологічної служби можна:

       - скоротити ці відстані до 10 м;

       - не встановлювати перший пояс для окремих водонапірних

         веж.

  8.18. Ширина санітарно-захисної зони для водоводів приймає-

ться від крайніх трубопроводів при відсутності грунтових вод -

не менше 50 м незалежно від діаметра водопровода.

  При прокладанні водоводів по забудованій території ширину

смуги після погодження з органами санітарно-епідеміологічної

служби можна зменшувати.

  8.19. Розміри земельних ділянок для станцій очистки води в

залежності від їх продуктивності, тис.куб.м/доб, треба прийма-

ти за проектами, але, як правило, не більше, га:

  до 0,8                - 1,0

  більше 0,8 до 12      - 2,0

      КАНАЛІЗАЦІЯ

  8.20. Кналізуванню підлягають усі об'єкти, що забезпечені

внутрішнім водопроводом. Норми водовідведення побутових стічних

вод сельбищної зони повинні відповідати прийнятим нормам водо-

споживання (див. табл. 8.1). Норми відведення промислових стіч-

них вод сільськогосподарських об'єктів треба приймати на під-

ставі технологічних даних.

  8.21. В сільських населених пунктах для окремих об'єктів і

садибних житлових будинків рекомендується приймати локальні си-

стеми з очисними спорудами малої каналізації; каналізуванню в

першу чергу підлягають громадські будівлі, житлові будинки ви-

сотою два і більше поверхи, а також підприємства для переробки

сільськогосподарських продуктів (при відповідному обгрунтуванні

та розрахунках).

                               - 57 -

  8.22. Схеми каналізації повинні розроблятися одночасно зі

схемами водопостачання. При цьому необхідно розглянути можли-

вість використання очищених стічних вод для промислового водо-

постачання та зрошення.

  8.23. Можливість спільного відведення та очистки побутових та

промислових стічних вод повинна визначатися в залежності від

складу цих вод з урахуванням техніко-економічних показників та

санітарно-гігієнічних вимог.

  8.24. Поверхневі води (дощові, талі та поливально-мийні) з

сельбищної території відводяться за межі населеного пункту і

підлягають обов'язковому очищенню на спорудах типу біоплато, а

потім скидаються в водоймища, балки та яри. Поверхневі води

тваринницьких підприємств повинні направлятися по відкритій си-

стемі водостоків в локальні сховища-збірники та після відпо-

відної обробки використовуватися для зрошення сільськогосподар-

ських культур.

  8.25. Скидання поверхневих вод, методи та ступінь їх очищення

визначаються розрахунком у відповідності з вимогами Правил охо-

рони поверхневих вод від забруднення стічними водами та погод-

жуються з органами санітарно-епідеміологічної служби, охорони

рибних запасів та органами по регулюванню використовування та

охорони вод.

  8.26. Трасування каналізаційних мереж треба здійснювати з

урахуванням рельєфу місцевості, можливості найбільшого охоплен-

ня каналізованої території самопливними лініями при найменших

глибинах закладання та нанесення якнайменшого збитку природі.

  8.27. При прокладанні заглиблених самотічних каналізаційних

мереж (більше 7 м), а також при неможливості подати стічні води

на каналізаційні очисні споруди самотічною мережею треба перед-

бачати обладнання каналізаційних насосних станцій.

  8.28. При виборі місця розташування очисних споруд каналіза-

ції необхідно враховувати такі вимоги:

        - очисні споруди треба розміщувати з підвітряного боку

          переважаючого напрямку вітрів теплого періоду року по

          відношенню до найближчих житлових чи громадських бу-

          дівель або груп будівель;

        - стічні води після очистки повинні випускатися нижче

          за течією річки відносно населеного пункту;

        - територія, яку займають очисні споруди, не повинна

          підтоплюватися чи підпадати під береговий розмив.

  8.29. Для сільських поселень, як правило, слід передбачати

очистку стічних вод на спорудах біологічної очистки у штучних

умовах (біологічні фільтри різних типів, аераційні споруди).

Аеротенки усіх типів можуть застосовуватися за будь-яких клі-

матичних, геологічних та гідрогеологічних умов, вони не потре-

бують відводу великих площ землі і стабільно забезпечують висо-

ку ефективність очистки. Циркуляційні окислювальні канали за-

стосовуються у районах з розрахунковою температурою не нижче -

25о С в тих випадках, коли аеротенки застосовувати недоцільно.

Площі земельних ділянок очисних споруд каналізації треба прий-

мати при повній біологічній очистці у природних умовах - за

розрахунком, а при штучних - за табл.8.4.

  8.30. Для децентралізованих (місцевих) систем при витратах

стічних вод до 15 куб.м на добу в піщаних і супіщаних грунтах і

заляганні грунтових вод не вище 1,5 м від поверхні землі допу-

скається застосовувати поля підземної фільтрації.

  8.31. Для невеликих об'єктів з витратами стічних вод до 1

куб.м на добу в піщаних і супіщаних грунтах допускається засто-

совувати фільтрувальні колодязі. Основа колодязя повинна бути

на 1 м вище рівня грунтових вод.

  8.32. Піщано-гравійні фільтри та фільтрувальні траншеї допу-

скається використовувати для децентралізованих (місцевих) сис-

тем при витратах стічних вод до 15 куб.м за добу  у водонепро-

никних і слабофільтрувальних грунтах при найвищому рівні грун-

тових вод, розміщеному на 1 м нижче лотка відвідної труби. Для

утворення фільтрувального середовища викорисиовується привізний

середньо- і крупнозернистий пісок.

  При застосуванні будь-якої споруди підземної фільтрації необ-

хідна попередня очистка стічних вод у септиках.

  8.33. Санітарно-захисні зони від каналізаційних споруд до ме-

жі житлової забудови, ділянок громадських будівель і підприємств

                               - 58 -

харчової промисловості треба визначати з урахуванням їх перспек-

тивного розвитку згідно з санітарними нормами.

  8.34. Умови спуску очищених стічних вод у водоймища повинні

відповідати вимогам "Правил охраны поверхностных вод" (Мос-

ква, 1991 г.) і повинні бути погоджені з органами санітарного

нагляду та органами охорони навколишнього природного середови-

ща і Держрибнагляду.

                                                  Таблиця 8.4

                                              (рекомендована)

--------------------------------------------------------------

|               |         Продуктивність, куб.м/доб.         |

|   Будівлі     |--------------------------------------------|

|               |  12 |  25 | 50 | 100| 200| 400 | 700 |1400 |

|------------------------------------------------------------|

|Аеротенки      |     |     |    |    |    |     |     |     |

|повного окис-  |     |     |    |    |    |     |     |     |

|лення заводсь- | 0,1 | 0,12|0,14|0,23|0,38|     |     |     |

|кого виготов-  |     |     |    |    |    |     |     |     |

|лення          |     |     |    |    |    |     |     |     |

|------------------------------------------------------------|

|Аеротенки      |     |     |    |    |    |     |     |     |

|повного окис-  |     |     |    |    |    |     |     |     |

|лення завод-   |     |     |    |    |    |     |     |     |

|ського виго-   |     |     |    |    |    |     |     |     |

|товлення бу-   |     |     |    |0,23|0,38|0,47 |     |     |

|дуються на     |     |     |    |    |    |     |     |     |

|місці з меха-  |     |     |    |    |    |     |     |     |

|нічною аера-   |     |     |    |    |    |     |     |     |

|цією           |     |     |    |    |    |     |     |     |

|------------------------------------------------------------|

|Аеротенки      |     |     |    |    |    |     |     |     |

|повного окис-  |     |     |    |    |    |     |     |     |

|лення завод-   |     |     |    |    |    |     |     |     |

|ського виго-   |     |     |    |    |    |     |     |     |

|товлення бу-   |     |     |    |0,23|0,38| 0,47| 0,57|     |

|дуються на     |     |     |    |    |    |     |     |     |

|місці з пнев-  |     |     |    |    |    |     |     |     |

|матичною       |     |     |    |    |    |     |     |     |

|аерацією       |     |     |    |    |    |     |     |     |

|------------------------------------------------------------|

|Аеротенки за-  |     |     |    |    |    |     |     |     |

|водського ви-  |     |     |    |    |    |     |     |     |

|готовлення з   |     |     |    |    |    |     |     |     |

|аеробною ста-  |     |     |    |    |0,38| 0,47| 0,57|     |

|білізацією му- |     |     |    |    |    |     |     |     |

|лу             |     |     |    |    |    |     |     |     |

|------------------------------------------------------------|

|Станція з ви-  |     |     |    |    |    |     |     |     |

|соконаванта-   |     |     |    |    |    |     |     |     |

|женими аеротен-|     |     |    |    |    |     |     | 0,90|

|ками з         |     |     |    |    |    |     |     |     |

|пневматичною   |     |     |    |    |    |     |     |     |

|аерацією       |     |     |    |    |    |     |     |     |

|------------------------------------------------------------|

|Циркуляційні-  |     |     |    |    |    |     |     |     |

|окислювальні   |     |     |    |0,25|0,43| 0,56| 0,58| 1,4 |

|канали         |     |     |    |    |    |     |     |     |

|------------------------------------------------------------|

|Установки по   |     |     |    |    |    |     |     |     |

|доочистці на   |     |     |    |    |    |     |     |     |

|піщаних        |     |     |    |0,05|0,05|0,064|0,064|0,083|

|фільтрах       |     |     |    |    |    |     |     |     |

--------------------------------------------------------------

Примітки:

1. Площі земельних ділянок наведені в га.

2. При очистці невеликих обсягів стічних вод доцільно викорис-

товувати споруди малої каналізації біологічної очистки (поля

підземної фільтрації, піщано-гравійні фільтри та фільтрувальні

траншеї, фільтрувальні колодязі).

                               - 59 -

      ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

  8.35. Системи теплопостачання треба проектувати, враховуючи

структури паливно-енергетичного балансу регіону та розвитку

систем електро- та газопостачання. Теплопостачання сільських

населених пунктів може бути централізованим - від селищних

опалювальних чи опалювально-виробничих котельних і децентралі-

зованим - від місцевих (вбудованих чи прибудованих) котельних,

поквартирних апаратів (котлів) опалення та гарячого водопоста-

чання, від опалювальних чи опалювально-варочних печей.

  8.36. При проектуванні централізованого теплопостачання сіль-

ського населеного пункту необхідно враховувати можливість і до-

цільність використання існуючих та проектованих джерел тепла за

межами населеного пункту, які належать різним відомствам і під-

приємствам. Питання про спільне або роздільне теплопостачання

сельбищної та виробничої зон вирішується на підставі техніко-

економічних розрахунків.

  8.37. Витрати тепла для промислових та сільськогосподарських

підприємств на опалення, вентиляцію і кондиціонування повітря

в житлових і громадських будівлях, а також на централізоване

гаряче водопостачання треба приймати у відповідності з розділом

СНиП по проектуванню теплових мереж.

  Для попередніх розрахунків витрати тепла на опалення та вен-

тиляцію житлових і громадських будинків допускається визначати

за паспортами типових проектів, а витрати тепла на виробничі

потреби - за проектами підприємств-аналогів або за укрупненими

показниками.

  8.38. Вода, що подається системами гарячого водопостачання в

житлові та громадські будинки і на господарсько-питні потреби

виробничих комплексів, за якістю повинна відповідати вимогам

ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая".

  Для теплопостачання сельбищної зони треба, як правило,

передбачати одну групову котельну. Черговість будівництва ко-

тельної залежить від черговості будівництва теплопостачальних

об'єктів. Проектування на території сельбищної зони кількох ко-

тельних допускається тільки при відповідному техніко-економіч-

ному обгрунтуванню.

  8.39. При виборі майданчика для будівництва котельної треба

керуватися такими вимогами:

       - майданчик, як правило, розміщується у центрі теплових

         навантажень з урахуванням теплових навантажень за чер-

         гами будівництва;

       - майданчик повинен бути вибраний з урахуванням найбіль-

         шого наближення до джерел електро- та водопостачання.

  8.40. Централізовані котельні, що постачають тепло на об'єкти

сельбищної та промислової зон (промислово-опалювальні котельні)

можуть об'єднуватися в один комплекс з іншими будівлями та спо-

рудами. Блокування котельних до будівель промислових підпри-

ємств повинно провадитися згідно з вимогами СНиП 11-85-76 "Ко-

тельные установки". Блокування централізованих котельних до

житлових будівель, будівель дитячих ясел-садків, загальноосвіт-

ніх шкіл, лікарень, поліклінік, санаторіїв, закладів відпочинку

та дитячих таборів відпочинку не допускається.

  8.41. Розміри земельних ділянок для окремо розташованих опа-

лювальних котельних треба приймати за табл. 8.5.

  8.42. Склади твердого пального для котельних, розміщених в

житловій зоні, доцільно робити закритими, прибудованими до бу-

динку котельної, а в промисловій зоні - відкритими.

  8.43. Для захисту повітряного басейну сельбищної зони сільсь-

ких населених пунктів від шкідливих викидів, що виходять з ди-

мовими газами, котельні треба розміщувати з підвітряного боку

в зонах з вітрами переважаючого напрямку.

  8.44. Заходи щодо захисту атмосферного повітря від шкідливих

викидів, розміри санітарно-захисних зон та висоти димових труб*

визначаються у відповідності з Методикою розрахунку концентра-

цій розсіювання в атмосфері шкідливих речовин, наявних у вики-

дах промислових підприємств ОНД 86 (1987, "Держкомгідромет"

і "Санитарными правилами по охране атмосферного воздуха насе-

ленных мест", 1989, а також підтверджуються розрахунками по

захисту від шуму територій житлової забудови, приміщень житло-

вих та громадських будівель.

                               - 60 -

                                                  Таблиця 8.5

                                              (рекомендована)

     ---------------------------------------------------------

     |                           |Розміри земельних ділянок, |

     |    Теплопродуктивність    |    га, котельних, які     |

     |         котельних         |      працюють на          |

     |       МВТ/Гкал/год        |---------------------------|

     |                           |  твердому   | газомазут-  |

     |                           |   паливі    | ному паливі |

     |-------------------------------------------------------|

     |До 5,81(5,0)               |     0,7     |     0,7     |

     |-------------------------------------------------------|

     |5,81(5,0) - 11.63(10,0)    |     1,0     |     1,0     |

     |-------------------------------------------------------|

     |11,63(10,0) - 58,15(50,0)  |     2,0     |     1,5     |

     ---------------------------------------------------------

Примітка. Розміри земельних ділянок опалювальних котельних, що

забезпечують споживачів гарячою водою з безпосереднім водозабо-

ром, а також котельних, доставка пального яким передбачається

залізницею, треба збільшити на 20%.

  8.45. В межах житлової забудови сільських населених пунктів

з глиняними, піщаними та іншими щільними грунтами, як правило,

треба передбачати підземну безканальну прокладку теплових ме-

реж.

  8.46. Шлакозоловідвали треба розміщувати на непридатних або

малопридатних для інших цілей земельних ділянках поза сельбищною

територією, але якомога ближче до майданчика котельної.

  Забороняється скидання золи та шлаків у водоймища. Необхідно

передбачати заходи, які запобігають їх винесенню у водоймища

дощовими або паводковими водами.

      ГАЗОПОСТАЧАННЯ

  8.47. Газопостачання сільських населених пунктів може здій-

снюватись від централізованих систем - при наявності природно-

го газу або від децентралізованих (місцевих) систем при викори-

станні рідкого газу.

  Для сіл, розміщених у зонах впливу великих і значних міст або

безпосередньо біля селищ міського типу, питання газопостачання

повинні вирішуватися разом з системою газопостачання міст та

селищ міського типу.

  8.48. У сільських населених пунктах треба передбачати викорис-

тання природного газу на гоосподарсько-побутові потреби (приго-

тування кормів та підігрів води для тварин в особистих підсоб-

них господарствах); технологічні потреби комунально-побутових

підприємств; опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання жит-

лових та громадських будівель; опалення, вентиляцію та техноло-

гічні процеси сільськогосподарських підприємств.

  8.49. При розробці проектів планування та забудови селищ до-

пускається приймати укрупнені показники споживання газу, куб.м/

рік на 1 люд., при теплоті згоряння газу 34 МДж/куб.м/8000 ккал/

куб.м/:

    - при наявності централізованого гарячого водопостачання -

      100;

    - за умови гарячого водопостачання від газових водонагріва-

      чів - 250;

    - за умови відсутності будь-яких видів гарячого водопоста-

      чання - 165.

  8.50. Газорозподільні пункти (ГРП), що стоять окремо, можуть

розміщуватися в середині житлових кварталів, на територіях

сільськогосподарських виробничих комплексів та комунальних ус-

танов на відстані, наведеній в табл. 8.6.

  8.51. Розміщення газорозподільних пунктів для газопостачання

будинків виробничого та комунального призначення допускається у

прибудовах до виробничих будівель та будинків комунальних уста-

нов. У разі відсутності природного газу з мереж джерелом центра-

лізованого газопостачання житлових та громадських будинків мо-

жуть бути групові резервуарні установки рідкого газу.

  8.52. Групові резервуарні установки можуть бути підземними і

                               - 61 -

                                                  Таблиця 8.6

      --------------------------------------------------------

      |          |       Відстань від газорозподільних       |

      |          |         пунктів не менше, м, до           |

      |Тиск газу |-------------------------------------------|

      |на вводі в|  будин-  |  заліз-  | автомо-  | повітря- |

      |   ГРП,   |  ків і   | ничних   | більних  |них ліній |

      |кгс/кв.см |  споруд  |  колій   |  доріг   |  елек-   |

      |          |          |(до най-  |          |  тропе-  |

      |          |          | ближчої  |          |  редач   |

      |          |          |  рейки)  |          |          |

      |------------------------------------------------------|

      |          |          |          |          |   Не     |

      |До 6      |    10    |    10    |    5     |  менше   |

      |          |          |          |          |   1,5    |

      |-------------------------------------------|          |

      |Більше 6  |          |          |          |  висота  |

      |до 12     |    15    |    15    |    8     |  опори   |

      --------------------------------------------------------

Примітка. Відстань треба приймати від зовнішніх стін будинку

або шафи ГРП, при розміщенні устаткування на відкритому майдан-

чику - від краю устаткування.

наземними. У районах з розрахунковою температурою зовнішнього

повітря нижче -20о С використовуються тільки підземні установки

об'ємом 2,5 і 4,94 куб.м. Розміщення резервуарних установок

треба передбачати на майданчиках зі зручними під'їздами до ве-

ликовантажних автомобілів з рідким газом.

  Мінімальні відстані від резервуарів групових резервуарних ус-

тановок до будинків і споруд різноманітного призначення у разі

їх газопостачання від цих установок наведені в табл. 8.7.

  8.53. Джерелом децентралізованого газопостачання одно- і дво-

поверхових житлових та громадських будинків малої місткості

служать індивідуальні газобалонні установки ємкістю від 27 до

55 л. Розміщення газобалонних установок допускається як усере-

дині, так і зовні приміщень.

  Розміщення балонів усередині приміщень в будинках вище двох

поверхів не допускається.

      ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ І ЗОВНІШНЄ ОСВІТЛЕННЯ

  8.54. Забезпечення електроенергією сільських поселень перед-

бачається від мереж районної енергетичної системи з максималь-

ним використанням різноманітних джерел: геліо, геліотермальних,

вітрових установок і т.ін.

  8.55. Потрібну потужність джерел постачання електроенергією

належить визначати:

        - для виробничих потреб - за проектами аналогічних під-

          приємств або збільшеними показниками;

        - для господарсько-побутових і комунальних потреб - за

          даними типових проектів або за збільшеними показника-

          ми відповідно до табл. 8.8.

  8.56. Електропостачання сільських споживачів повинно здійсню-

ватися загалом повітряними лініями, як правило, на залізобетон-

них опорах. Допускається застосування дерев'яних опор із залі-

зобетонними приставками (пасинками).

  8.57. Лінії електропередач, що входять у загальні енергетич-

ні системи, не допускається розміщувати на території промисло-

вих і сільськогосподарських підприємств. Повітряні лінії елек-

тропередач напругою 110 кВ та вище слід розташовувати за межами

сельбищних територій.

  8.58. Кількість, потужність і напруга знижувальних підстан-

цій, а також їх розташування визначаються згідно з розвитком

районної енергосистеми. Розміри земельних ділянок для закритих

підстанцій та розподільних пристроїв слід приймати 0,6 га, для

відкритих - 0,5-1,5 га при обов'зковому дотриманню санітарних

вимог для пунктів переходу повітряних ліній в кабельні - не бі-

льше 0,1 га.

                               - 62 -

                                                  Таблиця 8.7

--------------------------------------------------------------

|                        |    Відстань, м, від резервуарів   |

|                        |-----------------------------------|

|                        |     наземних    |    підземних    |

|                        |-----------------------------------|

|                        |при загальній місткості резервуарів|

|                        |  в резервуарній установці, куб.м  |

|                        |-----------------------------------|

|                        |до 5 | 5-10|10-20|до 10|10-20|20-50|

|------------------------------------------------------------|

|1.Громадські будинки і  |     |     |     |     |     |     |

|споруди                 | 40  |  -  |  -  |  15 |  20 |  30 |

|------------------------------------------------------------|

|2.Житлові будинки:      |     |     |     |     |     |     |

|   з отворами у стінах, |     |     |     |     |     |     |

|   звернених до установ-|     |     |     |     |     |     |

|   ки                   | 20  |  -  |  -  |  10 |  15 |  20 |

|                        |     |     |     |     |     |     |

|   без отворів в стінах,|     |     |     |     |     |     |

|   звернених до установ-| 15  |  -  |  -  |  8  |  10 |  15 |

|   ки                   |     |     |     |     |     |     |

|------------------------------------------------------------|

|3.Будинки і споруди про-|     |     |     |     |     |     |

|мислових, сільськогоспо-|     |     |     |     |     |     |

|дарських підприємств і  |     |     |     |     |     |     |

|підприємств побутового  | 15  |  20 |  25 |  8  |  10 |  15 |

|обслуговування виробни- |     |     |     |     |     |     |

|чого характеру          |     |     |     |     |     |     |

--------------------------------------------------------------

Примітки:

1. Якщо в житловому будинку розміщені установи (підприємства)

громадського призначення, відстані слід приймати як до житлово-

го будинку.

2. Відстані між суміжними резервуарними установками слід прий-

мати за поз.3.

  8.59. Трансформаторні підстанції потужністю не більше

2 х 1000 кВа та розподільні пункти напругою до 20 кВ слід зво-

                                                  Таблиця 8.8

                                                  (довідкова)

--------------------------------------------------------------

|                |Показники електропо- | Річне число годин   |

|    Ступінь     |стачання, квт ч/рік  |максимуму електрона- |

|  благоустрою   |     на 1 людину     |вантаження, що вико- |

|  житлових та   |                     |     ристовується    |

|  громадських   |-------------------------------------------|

|    будинків    |на першу|на розрахун-|на першу|на розрахун-|

|                | чергу  |ковий строк | чергу  |ковий строк |

|------------------------------------------------------------|

|Будівлі, не об- |        |            |        |            |

|ладнані стаціо- |  800   |    950     |  3000  |    4100    |

|нарними електро-|        |            |        |            |

|плитами         |        |            |        |            |

|------------------------------------------------------------|

|Будівлі, облад- |        |            |        |            |

|нані стаціонар- |  1000  |   1350     |  3900  |    4400    |

|ними електропли-|        |            |        |            |

|тами            |        |            |        |            |

--------------------------------------------------------------

дити закритими і розташовувати їх не ближче 25 м від житлових

і громадських будинків, а при відповідних шумозахисних заво-

дах - не ближче 10 м. Не слід розташовувати трансформаторні

підстанції в зсувних зонах, зонах затоплення.

  8.60. Найменші відстані по горизонталі від високовольтних

проводів (ВЛ) до поверхні землі, будинків і споруд належить

приймати за табл. 8.9.

                               - 63 -

                                                  Таблиця 8.9

--------------------------------------------------------------

|                  |                 | Найменша відстань по  |

|                  |                 |горизонталі, м, при на-|

|  Умови роботи    |Ділянка, споруда |      прузі ВЛ, кВ     |

|                  |                 |-----------------------|

|                  |                 |до |   |   |   |   |   |

|                  |                 |35 |110|150|220|330|500|

|------------------------------------------------------------|

|Нормальний режим  |До поверхні землі| 7 | 7 |7,5| 8 | 8 | 8 |

|                  |-----------------------------------------|

|                  |До будинків і    |   |   |   |   |   |   |

|                  |споруд           | 3 | 4 | 4 | 5 | 6 | - |

|------------------------------------------------------------|

|Обрив дроту у су- |                 |   |   |   |   |   |   |

|сідньому прогоні  |До поверхні землі|4,5|4,5| 5 |5,5| 6 | - |

--------------------------------------------------------------

  8.61. Насамперед освітленням повинні бути забезпечені тран-

зитні дороги, вулиці і території громадських центрів, тран-

спортні вузли, мости, шляхопроводи, залізничні переїзди тощо.

  На вулицях і проїздах сільських населених пунктів треба пе-

редбачати однобічне розміщення світильників; двостороннє роз-

міщення світильників допускається на бульварах.

       ЗВ'ЯЗОК, РАДІОМОВЛЕННЯ І ТЕЛЕБАЧЕННЯ

  8.62. Мережа ліній і каналів зв'язку в сільській місцевості

утворюється з урахуванням їх включення до єдиної автоматизова-

ної системи зв'язку України.

  В сільській місцевості утворюються мережі:

        - спільного користування - телефонного зв'язку (СТЗ);

        - факсимільного зв'язку;

        - подання програм мовлення;

        - внутрішньовиробничі - телефонного зв'язку сільсько-

          господарських підприємств, диспетчерського зв'язку,

          передання інформації технологічного характеру.

  Упорядження телефонного зв'язку повинно забезпечувати з'єд-

нання між будь-якими абонентами у межах сільського адміністра-

тивного району з забезпеченням виходу у мережі міжміського і

міжнародного зв'язку.

  8.63. Телефонізація сільських поселень і сільськогосподар-

ських виробничих комплексів здійснюється на міжосельній основі,

в межах сільського адміністративного району. У районному центрі

створюється центральна телефонна станція, до якої включаються

сполучні лінії вузлових або кінцевих станцій, які розміщуються

в центрах первинних систем розселення, центральних селах сіль-

ких Рад.

  Мережа внутрішньовиробничого телефонного зв'язку сільгосппід-

приємств суміщається з телефонною мережею спільного користуван-

ня у межах сільських (селищних) Рад на основі спільної автома-

тичної телефонної станції (АТС) і лінійних споруд.

  8.64. Ємкість автоматичних телефонних станцій визначається за

спеціальним завданням з урахуванням обслуговування виробничих

об'єктів, культурно-побутових установ і населення. Вона повинна

забезпечувати:

        - потреби житлового сектору із розрахунку один телефон

          на одну сім'ю;

        - потребу народногосподарського сектору із розрахунку

          20-25% від кількості сімей.

  8.65. Автоматичні телефонні станції, як правило, розміщуються

у будівлях місцевих органів управління у складі вузлів зв'язку

чи окремих будівлях. Розміри приміщень АТС для попереднього роз-

рахунку повинні бути не менше наведених в табл. 8.10.

   8.66. По радіотрансляційній мережі в сільській місцевості

передаються центральні, державні, обласні і районні радіомовні

прграми, а також термінова інформація і команди дистанційного

управління станціями радіотрансляційних вузлів.

  8.67. Радіофікуються всі сільські населені пункти незалежно

від кількості їх жителів. Радіофікація здійснюється від район-

них радіотрансляційних вузлів з встановленням радіоточок на

                               - 64 -

                                              Таблиця 8.8

                                          (рекомендована)

            ----------------------------------------------

            |                    |     Площа, кв. м      |

            |                    |-----------------------|

            |                    |           |   елек-   |

            |       Одиниця      |           |  тронних  |

            |       ємкості      |  коорди-  |  і квазі- |

            |                    |  натних   |   елек-   |

            |                    |    АТС    |  тронних  |

            |                    |           |    АТС    |

            |--------------------------------------------|

            |Один абонентний     |           |           |

            |номер (РАТС)        |    0,11   |    0,05   |

            |--------------------------------------------|

            |Один еквівалент-    |           |           |

            |ний номер (РАТС     |           |           |

            |з вузловим об-      |    0,15   |    0,07   |

            |ладнанням)          |           |           |

            ----------------------------------------------

всіх виробничих, в адміністративних, культурно-побутових уста-

новах, житлових кварталах та в окремих житлових будинках.

  8.68. Радіотраснсляційні мережі передбачаються повітряні або

кабельні. Проводи радіотрансляційних ліній допускається підві-

шувати на опорах низьковольтних електромереж з напругою до

380 В.

  Для упорядження місцевого радіомовлення при місцевих органах

управління в будинках культури обладнуються місцеві радіовузли.

Потужність радіовузла визначається із розрахунку 90-100 Вт на

1000 жителів.

  8.69. Майданчики для радіотелевізійних станцій повинні оби-

ратися таким чином, щоб напруга поля, яка створюватиметься ними

на території населених пунктів, не перебільшувала допустимого

рівня напруги поля для населення у відповідності з санітарними

вимогами.

  8.70. Розміщення підприємств, будівель і споруд зв'язку, ра-

діомовлення і телебачення, пожежної і охоронної сигналізації,

диспетчеризації систем інженерного обладнання належить здій-

снювати згідно з вимогами відповідних нормативних документів.

     ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ

  8.71. Інженерні мережі сільських населених пунктів проекту-

ються як комплексна система, що з'єднує всі надземні, наземні

та підземні інженерні комунікації з урахуванням їх розвитку на

розрахунковий період. Інженерні мережі треба прокладати пере-

важно по вулицях та дорогах, для чого у поперечних профілях ву-

лиць та доріг передбачаються відповідні місця: на смузі між

червоною лінією та лінією забудови - кабельні мережі (силові,

зв'язку, сигналізації та диспетчеризації); під тротуарами -

теплові мережі; на розподільних смугах - водопровід, газопро-

від та господарсько-побутова каналізація.

  Прокладка підземних інженерних мереж повинна бути, як прави-

ло, суміщеною у загальних траншеях.

  8.72. Розміщення підземних мереж по відношенню до будинків,

споруд, зелених насаджень, їх взаємне розміщення повинні ви-

ключати можливість підмиву основ фундаментів будинків та спо-

руд, пошкодження близько розміщених мереж та зелених насаджень,

а також забезпечити можливість ремонту мереж без ускладнень для

руху транспорту.

  8.73. Мінімальні відстані в плані від інженерних підземних ме-

реж до будинків, споруд та зелених насаджень наведені в табл.

8.11, мінімальні відстані між підземними інженерними мережами -

в табл. 8.12.

  8.74. У зрошувальних районах з неосідаючими грунтами відстань

від підземних інженерних мереж до зрошувальних каналів треба

приймати (від бровки каналів) не менше:

       - від газопроводів низького та середнього тиску, а також

         від водопроводів, каналізації, водостоків та трубопро-

         водів горючої рідини - 1 м;

                               - 65 -

       - від газопроводів високого тиску до 6 кгс/кв.м, тепло-

         проводів, господарсько-побутової та дощової каналіза-

         ції - 2 м;

       - від силових кабелів та кабелів зв'язку - 1,5 м;

       - від зрошувальних каналів вуличної мережі до фундамен-

         тів будинків і споруд - 5 м.

  8.75. Відстань від осі підземних і наземних (в насипу) магі-

cтральних трубопроводів до населених пунктів, окремих сільсько-

господарських підприємств, будинків і споруд слід приймати за-

лежно від класу та діаметру трубопроводу, але не менше значень,

наведених в табл. 8.13.

  8.76. Відстані від компресорних станцій (КС), газорозподіль-

них станцій (ГРС), газо-, нафто- і конденсатопроводів до насе-

них пунктів, промислових підприємств, будинків і споруд слід

приймати залежно від класу та діаметру газопроводу та необхід-

ності забезпечення їх безпеки, але не більше значень, наведених

в табл. 8.14.

  9. ЕКОЛОГІЯ ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

     ЕКОЛОГІЧНІ ВИМОГИ

  9.1. При проектуванні, розміщенні, будівництві і введені в

експлуатацію нових містобудівельних об'єктів і реконструкції

населених пунктів в сільській місцевості необхідно забезпечити

екологічну безпечність людини, охорону навколишнього природного

середовища і природних ресурсів, дотримання нормативів шкідли-

вих виходів, а також шкідливих фізичних, хімічних, біологічних

впливів на природне оточення.

  9.2. Об'єкти, експлуатація яких пов'язана з шкідливим впливом

на навколишнє середовище і здоров'я людини, повинні бути забез-

печені спорудами, обладнанням і пристосуванням для очищення

шкідливих виходів і скидів чи для їх знищення, зменшення впливу

шкідливих факторів, а також приладами контролю над кількістю і

складом речовин, які забруднюють, і характеристиками шкідливих

впливів.

  9.3. Розміщення будь-яких споруд і об'єктів, що не відповіда-

ють у повному обсязі всім екологічним вимогам і заходам, перед-

баченим в містобудівній документації і заключенні екологічної

експертизи, на території сільських Рад або населених пунктів,

не допускається.

  9.4. У складі матеріалів попереднього вибору земельних діля-

нок для розвитку і реконструкції сіл і окремих об'єктів будів-

ництва повинні бути показники оцінки можливого впливу на навко-

лишнє середовище:

   - кількісні і якісні характеристики території, що відводиться;

   - загальна оцінка стану навколишнього природного середовища;

   - характеристика можливого рівня забруднення вод, атмосферного

     повітря, грунтів, інших природних ресурсів;

   - наявність порушених земель;

   - розміщення звалищ та полігонів для поховання відходів;

   - відомості про викиди, що прогнозуються, і про шкідливі біо-

     логічні та інші впливи;

   - обсяг шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу і водо-

     ймища, з диференціацією основних забруднюючих речовин;

   - характеристика токсичних речовин, обсяги відходів, що не

     утилізуються і шкідливо впливають на навколишнє середовище

     і здоров'я людини; заходи щодо їх поховання;

   - наявність територій і об'єктів природно-заповідного фонду,

     територій зарезервованих для заповідників, курортних і ліку-

     вально-оздоровчих рекреційних зон;

   - висновки стосовно рівнів можливого впливу містобудівних

     об'єктів на навколишнє середовище і здоров'я людей;

   - висновки стосовно основних соціально-економічних наслідків

     розміщення містобудівних об'єктів з урахуванням інтересів

     місцевого населення*.

--------------------------------------------------------------

* Вказані роботи виконуються відповідними організаціями на під-

  ставі спеціального замовлення, а вартість їх повинна бути

  включена у загальну вартість містобудівної документації.

                               - 66 -

                                                                 Таблиця 8.11

------------------------------------------------------------------------------

|                |Відстані, м, по горизонталі (в світлі) від підземних мереж,|

|                |                           до                              |

|                |-----------------------------------------------------------|

|                |фунда-|фундаме-|      осі     |борто-|зовні-|фундаментів   |

|                |ментів|нтів    | крайньої путі|вого  |шньої |опор повітря- |

|                |будин-|огорож  |--------------|каменя|брівки|них ліній еле-|

|                |ків   |підпри- |заліз- |заліз-|вулиці|кювету|ктропередач   |

|Інженерні мережі|та    |ємств,  |ниць   |ниць  |дороги|або   |напругою      |

|                |споруд|естакад,|колії  |колії |(краю |підош-|--------------|

|                |      |опор    |1520мм |750 мм|проїз |ви    |до  |вище|вище|

|                |      |контакт-|але не |      |ної   |насипу|1 кВ|1 до|35  |

|                |      |ної ме- |менше  |      |части |дороги|зов-|35кВ|до  |

|                |      |режі і  |глиби- |      |ни,ук |      |ніш-|    |110 |

|                |      |зв'язку,|траншеї|      |ріпле |      |ньо-|    |кВ і|

|                |      |заліз-  |до пі- |      |ної   |      |го  |    |вище|

|                |      |ниць    |дошви  |      |смуги |      |осві|    |    |

|                |      |        |насипу |      |узбіч |      |тле-|    |    |

|                |      |        |та брі-|      |чя)   |      |ння |    |    |

|                |      |        |вки ви-|      |      |      |    |    |    |

|                |      |        |їмки   |      |      |      |    |    |    |

|----------------------------------------------------------------------------|

|      1         |  2   |   3    |   4   |  5   |  6   |  7   | 8  | 9  | 10 |

|----------------------------------------------------------------------------|

|Водопровід та   |      |        |       |      |      |      |    |    |    |

|каналі-         |   5  |     3  |    4  |  2,8 |   2  |   1  | 1  | 2  | 3  |

|зація           |      |        |       |      |      |      |    |    |    |

|----------------------------------------------------------------------------|

|Самотічна кана- |      |        |       |      |      |      |    |    |    |

|лізація(побутова|   3  |    1,5 |    4  |  2,8 |  1,5 |   1  | 1  | 2  | 3  |

|та дощова)      |      |        |       |      |      |      |    |    |    |

|----------------------------------------------------------------------------|

|Дренаж          |   3  |     1  |    4  |  2,8 |  1,5 |   1  | 1  | 2  | 3  |

|----------------------------------------------------------------------------|

|Супутній дренаж |  0,4 |    0,4 |   0,4 |   0  |  0,4 |   -  | -  | -  | -  |

|----------------------------------------------------------------------------|

|Газопроводи го- |      |        |       |      |      |      |    |    |    |

|рючих газів тис-|      |        |       |      |      |      |    |    |    |

|ку, МПа         |      |        |       |      |      |      |    |    |    |

|(кгс/кв.см):    |      |        |       |      |      |      |    |    |    |

|                |      |        |       |      |      |      |    |    |    |

|    низького    |      |        |       |      |      |      |    |    |    |

| до 0,005(0,05) |   2  |     1  |   3,8 |  2,8 |  1,5 |   1  | 1  | 5  |10  |

|                |      |        |       |      |      |      |    |    |    |

|    середнього  |      |        |       |      |      |      |    |    |    |

|вище 0,005(0,05)|   4  |     1  |   4,8 |  2,8 |  1,5 |   1  | 1  | 5  |10  |

| до  0,3(3)     |      |        |       |      |      |      |    |    |    |

|                |      |        |       |      |      |      |    |    |    |

|    високого    |      |        |       |      |      |      |    |    |    |

|вище 0,3(3)     |   7  |     1  |   7,8 |  3,8 |  2,5 |   1  | 1  | 5  |10  |

| до  0,6(6)     |      |        |       |      |      |      |    |    |    |

|                |      |        |       |      |      |      |    |    |    |

|    високого    |      |        |       |      |      |      |    |    |    |

|вище 0,6(6)     |  10  |     1  |  10,8 |  3,8 |  2,5 |   2  | 1  | 5  |10  |

| до  1,2(12)    |      |        |       |      |      |      |    |    |    |

|----------------------------------------------------------------------------|

|Теплові мережі: |      |        |       |      |      |      |    |    |    |

|  від зовнішньої|      |        |       |      |      |      |    |    |    |

|  стінки каналу,|   2  |    1,5 |    4  |  2,8 |  1,5 |   1  | 1  | 2  | 3  |

|  тунелю        |      |        |       |      |      |      |    |    |    |

|                |      |        |       |      |      |      |    |    |    |

|  від оболонки  |      |        |       |      |      |      |    |    |    |

|  безканальної  |   5  |    1,5 |    4  |  2,8 |  1,5 |   1  | 1  | 2  | 3  |

|  прокладки     |      |        |       |      |      |      |    |    |    |

|----------------------------------------------------------------------------|

|Кабелі силові   |      |        |       |      |      |      |    |    |    |

|всіх напрямків  |      |        |       |      |      |      |    |    |    |

|та кабелі зв'яз-|  0,6 |    0,5 |   3,2 |  2,8 |  1,5 |   1  |0,5*| 5* |10* |

|ку              |      |        |       |      |      |      |    |    |    |

------------------------------------------------------------------------------

                               - 67 -

                                                   Продовження таблиці 8.11

------------------------------------------------------------------------------

|      1         |  2   |   3    |   4   |  5   |  6   |  7   | 8  | 9  | 10 |

|----------------------------------------------------------------------------|

|Канали, комуні- |      |        |       |      |      |      |    |    |    |

|каційні тунелі  |   2  |    1,5 |    4  |  2,8 |  1,5 |   1  | 1  | 2  | 3* |             |

|----------------------------------------------------------------------------|

|Зовнішні пневмо-|      |        |       |      |      |      |    |    |    |

|сміттєпроводи   |   2  |     1  |   3,8 |  2,8 |  1,5 |   1  | 1  | 3  | 5  |

|----------------------------------------------------------------------------|

|* Має відношення тільки до відстані від силових кабелів                     |

------------------------------------------------------------------------------

Примітки:

1. Допускається передбачати прокладку підземних інженерних ме-

реж в межах фундаментів опор та естакад трубопроводів, компакт-

ної мережі за умови виконання заходів, які виключають можли-

вість пошкодження мереж у випадку осідання фундаментів, а також

пошкодження фундаментів у разі аварії на цих мережах. У разі

розміщення інженерних мереж, які підлягають прокладці із засто-

суванням будівельного водопониження, відстань від них до будин-

ків та споруд належить встановлювати з урахуванням зони можли-

вого порушення міцності грунтів.

2. Відстані від теплових мереж у разі безканальної прокладки до

будинків та споруд належить приймати як до водопроводу.

3. Відстань від теплових мереж відкритих систем водопостачання

та мереж гарячого водопостачання при безканальній прокладці

слід приймати:

      - до кладовищ, звалищ, могильників для худоби - 10 м

        (при наявності на глибині укладання трубопроводів

        водонасичених грунтів з рухом грунтового потоку у бік

        трубопроводів, відстань повинна збільшуватися до 30 м);

      - до вигрібних та помийних ям - 7 м (те ж - до 20 м);

4. Відстань від силових кабелів напругою 110-120 кВ до фундамен-

тів огорож підприємств, естакад, опор контактної мережі, ліній

зв'язку належить приймати 1,5 м.

                               - 68 -

                                                               Таблиця 8.12

--------------------------------------------------------------------------------------------------

|                    |          Відстань, м, по  горизонталі (в світлі) до                       |

|                    |---------------------------------------------------------------------------|

|                    |водо-|кана-|дре- |  Газопроводів тиску   |ка- |ка- |теплових |ка-  |зовніш-|

|                    |про- |ліза-|нажу |    МПа(кгс/кв.см)     |бе- |бе- |  мереж  |налів|ніх    |

|                    |воду |ції  |та   |-----------------------|лів |лів |---------|туне-|пневмо-|

|  Інженерні мережі  |     |побу-|дощо-|низь- |серед-|         |сило|зв'я|зов-|обо-|лів  |сміттє-|

|                    |     |тової|вої  |кого  |нього |високого |вих |зку |ніш-|лон-|     |прово- |

|                    |     |     |кана-|до    |вище  |---------|всіх|    |ня  |ка  |     |дів    |

|                    |     |     |ліза-|0,005 |0,005 |вище|вище|на- |    |сті-|без-|     |       |

|                    |     |     |ції  |(0,05)|(0,05)|0,3 |0,6 |пруг|    |нка |ка- |     |       |

|                    |     |     |     |      |до    |(3) |(6) |    |    |ка- |наль|     |       |

|                    |     |     |     |      |0,3   |до  |до  |    |    |нала|ної |     |       |

|                    |     |     |     |      |(3)   |0,6 |1,2 |    |    |ту- |про-|     |       |

|                    |     |     |     |      |      |(6) |(12)|    |    |нелю|кла-|     |       |

|                    |     |     |     |      |      |    |    |    |    |    |дки |     |       |

|------------------------------------------------------------------------------------------------|

|Водопровід          |Див. |Див. |  1,5|   1  |   1  | 1,5| 2  |0,5*| 0,5|1,5 |1,5 | 1,5 |   1   |

|                    |пр.1 |пр.2 |     |      |      |    |    |    |    |    |    |     |       |

|------------------------------------------------------------------------------------------------|

|Каналізація побутова|Див. |  0,4|  0,4|  1   |  1,5 |  2 | 0,5|0,5*| 0,5|  1 |  1 |  1  |   1   |

|                    |пр.2 |     |     |      |      |    |    |    |    |    |    |     |       |

|------------------------------------------------------------------------------------------------|

|Дощова каналізація  |  1,5|  0,4|  0,4|   1  |  1,5 |  2 |  5 |0,5 | 0,5|  1 |  1 |  1  |   1   |

|------------------------------------------------------------------------------------------------|

|Газопроводи тиску   |     |     |     |      |      |    |    |    |    |    |    |     |       |

|МПа(кгс/кв.см):     |     |     |     |      |      |    |    |    |    |    |    |     |       |

|низького тиску до   |   1 |   1 |   1 |  0,5 |  0,5 | 0,5| 0,5|  1 | 1  |  2 |  1 |  2  |   1   |

|0,005(0,05)         |     |     |     |      |      |    |    |    |    |    |    |     |       |

|   середнього       |   1 |  1,5|  1,5|  0,5 |  0,5 | 0,5| 0,5|  1 |  1 |  2 |  1 |  2  |  1,5  |

|   вище 0,005(0,05) |     |     |     |      |      |    |    |    |    |    |    |     |       |

|   до 0,3(3)        |     |     |     |      |      |    |    |    |    |    |    |     |       |

|                    |     |     |     |      |      |    |    |    |    |    |    |     |       |

|   високого         |  1,5|   2 |   2 |  0,5 |  0,5 | 0,5| 0,5|  1 |  1 |  2 | 1,5|  2  |   2   |

|   вище 0,3(3)      |     |     |     |      |      |    |    |    |    |    |    |     |       |

|   до 0,6(6)        |     |     |     |      |      |    |    |    |    |    |    |     |       |

|                    |     |     |     |      |      |    |    |    |    |    |    |     |       |

|   високого         |   2 |   5 |   5 |  0,5 |  0,5 | 0,5| 0,5|  2 |  1 |  4 |  2 |  4  |   2   |

|   вище 0,6(6)      |     |     |     |      |      |    |    |    |    |    |    |     |       |

|   до 1,2(12)       |     |     |     |      |      |    |    |    |    |    |    |     |       |

|------------------------------------------------------------------------------------------------|

|Кабелі силові всіх  | 0,5*| 0,5*| 0,5*|   1  |   1  |  1 |  2 | 0,1| 0,5|  2 |  2 |  2  |  1,5  |

|напруг              |     |     |     |      |      |    |    |    |    |    |    |     |       |

|------------------------------------------------------------------------------------------------|

|Кабелі зв'язку      |  0,5|  0,5|  0,5|   1  |   1  |  1 |  1 |0,5*| -  |  1 |  1 |  1  |   1   |

|------------------------------------------------------------------------------------------------|

|Теплові мережі:     |     |     |     |      |      |    |    |    |    |    |    |     |       |

|   від зовнішньої   |  1,5|   1 |   1 |   2  |   2  |  2 |  4 |  2 |  1 |  - |  - |  2  |   1   |

|   стінки каналу,   |     |     |     |      |      |    |    |    |    |    |    |     |       |

|   тунелю           |     |     |     |      |      |    |    |    |    |    |    |     |       |

|                    |     |     |     |      |      |    |    |    |    |    |    |     |       |

|   від оболонки без-|  1,5|   1 |   1 |   1  |   1  | 1,5|  2 |  2 |  1 |  - |  - |  2  |   1   |

|   канальної прокла-|     |     |     |      |      |    |    |    |    |    |    |     |       |

|   дки              |     |     |     |      |      |    |    |    |    |    |    |     |       |

|------------------------------------------------------------------------------------------------|

|Канали, тунелі      |  1,5|   1 |   1 |   2  |   2  |  2 |  4 |  2 |  1 |  2 |  2 |  -  |   1   |

|------------------------------------------------------------------------------------------------|

|Зовнішні пневмосміт-|   1 |   1 |   1 |   1  |  1,5 |  2 |  2 |1,5 |  1 |  1 |  1 |  1  |   -   |

|тєпроводи           |     |     |     |      |      |    |    |    |    |    |    |     |       |

-------------------------------------------------------------------------------------------------|

* У відповідності з вимогами розділу 2 "Правил устройства электроустановок" (ПУЭ)                |

--------------------------------------------------------------------------------------------------

Примітки:

1. При паралельній прокладці декількох ліній водопроводу від-

стань між ними належить приймати у відповідності з СНиП 2.04.

02-84. "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения".

2. Відстань від побутової каналізації до господарсько-питного

водопроводу треба приймати, м:

                               - 69 -

       до водопроводу із залізобетонних та азбестоцементних

       труб - 5;

       до водопроводу із чавунних труб діаметром до 200 мм -

       1,5;

       діаметром вище 200 мм - 3;

       до водопроводу з пластмасових труб - 1,5.

2. При паралельній прокладці газопроводів для труб діаметром

до 300 мм відстань між ними (у світлі) допускається приймати

0,4 м, більше 300 мм - 0,5 м при сумісному розміщенні в одній

траншеї двох та більше газопроводів. В таблиці вказані відстані

від сталевих газопроводів. Розташування газопроводів з немета-

левих труб належить передбачати згідно СНиП 2.04.08-87."Газо-

снабжение".

4. Відстань від теплових мереж відкритих систем теплопостачання

та мереж гарячого водопостачання при безканальній прокладці на-

лежить приймати до побутової чи виробничої каналізації при діа-

метрі труб теплових мереж Ду<=200 мм - 1,5 м, те ж при Ду>200 мм

- 3 м. При розташуванні каналізації вище теплових мереж вказа-

ні відстані належить збільшувати на різницю в глибинах закла-

дання трубопроводів.

                                                             Таблиця 8.13

------------------------------------------------------------------------------------------------------

|                            |                    Мінімальні відстані, м, від осі                    |

|                            |-----------------------------------------------------------------------|

|                            |                 газопроводів                  |    нафтопроводів і    |

|                            |                                               | нафтопродуктопроводів |

|                            |-----------------------------------------------------------------------|

|                            |                                      класу                            |

|      О Б' Є К Т И          |-----------------------------------------------------------------------|

|                            |                  I                |    II     | IV  | III | II  |  I  |

|                            |-----------------------------------------------------------------------|

|                            |                       умовним  діаметром,  мм                         |

|                            |-----------------------------------------------------------------------|

|                            |300 і|біль-|біль-|біль-|біль-|біль-|300 і|біль-|300 і|біль-|біль-|біль-|

|                            |менше| ше  | ше  | ше  | ше  | ше  |менше| ше  |менше| ше  | ше  | ше  |

|                            |     | 300 | 600 | 800 |1000 |1200 |     | 300 |     | 300 | 500 |1000 |

|                            |     | до  | до  | до  | до  | до  |     |     |     | до  | до  | до  |

|                            |     | 600 | 800 | 1000|1200 |1400 |     |     |     | 500 |1000 |1400 |

|----------------------------------------------------------------------------------------------------|

|Населені пункти; колективні |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |

|сади та садові будинки; дач-|     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |

|ні селища; промислові та сі-|     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |

|льськогосподарські підприєм-|     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |

|ства; будівлі з масовим на- |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |

|копиченням людей (школи,    | 100 | 150 | 200 | 250 | 300 | 350 | 75  |125  | 75  | 100 | 150 | 200 |

|лікарні, клуби,дитячі садки |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |

|та ін.), що стоять окремо;  |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |

|житлові будинки в 3 і більше|     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |

|поверхів; очисні споруди та |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |

|насосні станції водопроводу |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |

|----------------------------------------------------------------------------------------------------|

|Нежитлові та допоміжні буді-|     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |

|влі, що стоять окремо, гара-|     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |

|жі та відкриті стоянки для  |  30 |  50 | 100 | 150 | 175 | 200 | 30  |  50 | 30  |  30 |  30 | 50  |

|автомобілів індивідуальних  |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |

|власників, до 20 автомобі-  |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |

|лів, каналізаційні споруди  |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |     |

------------------------------------------------------------------------------------------------------

                               - 70 -

                                                             Таблиця 8.14

------------------------------------------------------------------------------

|                            |      Мінімальні відстані, м, від КС і ГРС     |

|                            |-----------------------------------------------|

|                            |               Клас газопроводів               |

|                            |-----------------------------------------------|

|                            |               I                   |    II     |

|                            |-----------------------------------------------|

|       О Б' Є К Т И         |         Умовний діаметр газопроводу, мм       |

|                            |-----------------------------------------------|

|                            | 300 |біль-|біль-|біль-|біль-|біль-| 300 |біль-|

|                            |  і  | ше  | ше  | ше  | ше  | ше  |  і  | ше  |

|                            |менше| 300 | 600 | 800 |1000 |1200 |менше| 300 |

|                            |     | до  | до  | до  | до  | до  |     |     |

|                            |     | 600 | 800 | 1000|1200 |1400 |     |     |

|----------------------------------------------------------------------------|

|Населені пункти; колективні |     |     |     |     |     |     |     |     |

|сади та садові будинки; дач-|     |     |     |     |     |     |     |     |

|ні селища; окремі промислові|     |     |     |     |     |     |     |     |

|та сільськогосподарські під-|     |     |     |     |     |     |     |     |

|приємства; гаражі та відкри-|     |     |     |     |     |     |     |     |

|ті стоянки для автомобілів  |     |     |     |     |     |     |     |     |

|індивідуальних власників на | 500 | 500 | 700 | 700 | 700 | 700 | 500 | 500 |

|кількість автомобілів більше| --- | --- | --- | --- | --- | --- | --- | --- |

|20; будівлі з масовим нако- | 150 | 175 | 200 | 250 | 300 | 350 | 100 | 125 |

|пиченням людей (школи,клуби |     |     |     |     |     |     |     |     |

|та ін.), що стоять окремо,  |     |     |     |     |     |     |     |     |

|житлові будинки в 3 та біль-|     |     |     |     |     |     |     |     |

|ше поверхів                 |     |     |     |     |     |     |     |     |

|----------------------------------------------------------------------------|

|Житлові будинки в 1-2 повер-| 150 | 150 | 200 | 250 | 300 | 350 |  75 | 150 |

|хи, що стоять окремо, сіль- | --- | --- | --- | --- | --- | --- | --- | --- |

|ськогосподарські ферми      |  75 |  25 | 150 | 200 | 225 | 250 |  75 | 100 |

|----------------------------------------------------------------------------|

|Нежитлові будинки та допомі-|     |     |     |     |     |     |     |     |

|жні будівлі(сараї, гаражі та|     |     |     |     |     |     |     |     |

|відкриті стоянки для автомо-| 50  |  75 | 150 | 200 | 225 | 250 | 50  |  75 |

|білів індивідуальних власни-| --  | --- | --- | --- | --- | --- | --  |  -- |

|ків до 20 автомобілів), що  | 50  |  75 | 100 | 150 | 175 | 200 | 30  |  50 |

|стоять окремо. Очисні спору-|     |     |     |     |     |     |     |     |

|ди та насосні станції кана- |     |     |     |     |     |     |     |     |

|лізації                     |     |     |     |     |     |     |     |     |

|                            |     |     |     |     |     |     |     |     |

------------------------------------------------------------------------------

Примітка. Відстані, наведені в числівнику, - для КС, в знамен-

нику - для ГРС.

  9.5. Характер і ступінь потенціальних видів впливу на природ-

но-територіальний комплекс і взаємопов'язані з ним соціальні

системи містобудівної діяльності, що намічається, визначаються

при оцінці впливу на навколишнє середовище. Результати цієї

оцінки повинні бути відображені у складі передпроектної і про-

ектної містобудівної документації поряд з іншими параметрами,

що проектуються, починаючи з цільових та прогнозних стадій її

розробки.

  9.6. Система оцінки впливів на навколишнє середовище місто-

будівних об'єктів повинна включати:

       - підготовку інформації про стан навколишнього природного

         середовища і її компонентів на момент проектування;

       - прогнозування і оцінку можливого впливу на об'єкти, що

         намічаються, і їх варіантів;

       - прогнозування змін стану навколишнього середовища за

         варіантами, що розглядаються, включаючи припинення або

         перепрофілювання даного виду містобудівної діяльності;

       - складання оцінювального документу (розділу) і розгля-

         дання  (експертиза) його спеціалістами за участю гро-

         мадськості;

       - підготовку необхідної інформації для органів, що прий-

         мають рішення про здійснення містобудівної діяльності,

         яка намічається.

                               - 71 -

      ПРИРОДООХОРОННІ ЗАХОДИ

  9.7. Охорона навколишнього природного середовища є важливим

завданням, яке вирішується під час розробки містобудівної доку-

ментації. Вона включає заходи з охорони земельних ресурсів, лі-

сів, повітряного басейну, водоймищ, водотоків і запасів підзем-

них вод.

  9.8. Комплексні заходи з охорони навколишнього середовища

грунтуються на пропозиціях схем і проектів районного проектуван-

ня, а також відповідних розділів прогнозів економічного і со-

ціального розвитку сільськогосподарських і промислових підпри-

ємств, схем генеральних планів території місцевих Рад.

  9.9. Заходи щодо охорони земельних ресурсів повинні бути

спрямовані на обгрунтований вибір територій і майданчиків для

промислового, житлово-громадського будівництва, господарського

використання. При визначенні розміру територій, які потрібні

для розташування підприємств і об'єктів сільськогосподарського

виробництва, належить намагатися їх економно використовувати (у

відповідності з діючим законодавством).

  9.10. Територію для розвитку і реконструкції існуючих поселень

і будівництва нових у відповідності з законодавством України

належить передбачати на землях, що непридатні для сільськогос-

подарського використання. Вилучення земель сільськогосподарсь-

кого призначення проводиться у відповідності з Земельним Кодек-

сом України за порядком, який утверджено.

  9.11. Розміщення забудови на зрошуваних і висушених землях,

ріллі, земельних ділянках, зайнятих багаторічними плодовими на-

садженнями та виноградниками, а також на землях, на яких знахо-

ходяться водоохоронні, захисні та інші ліси I групи допускає-

ться, як виняток, у відповідності з земельним законодавством.

  9.12. Забороняється проектування і будівництво поселень, про-

мислових комплексів та інших народногосподарських об'єктів до

отримання даних про відсутність корисних копалин в надрах під

ділянкою майбутньої забудови, що надаються відповідною терито-

ріальною геологічною організацією.

  9.13. Розташування будівель, споруд і комунікацій не допуска-

ється:

        - на землях заповідників, заказників, природних націо-

          нальних парків, ботанічних садів, дендрологічних пар-

          ків і водоохоронних смуг (зон);

        - в зонах охорони гідрометеорологічних станцій;

        - в першій зоні санітарної охорони джерел водопостачан-

          ня і майданчиків водопровідних споруд;

        - в першій зоні санітарної охорони курортів.

  У другій зоні округу санітарної охорони курортів припускає-

ться розташовувати об'єкти, пов'язані з експлуатацією, розвит-

ком, благоустроєм і обслуговуванням населення курортів, якщо

вони не викликають забруднення атмосфери, грунту і води, під-

вищення нормативних рівней шуму і напруги електромагнітного

поля. У третій зоні допускається розташування об'єктів, які не

справляють негативного  впливу на природні лікувальні засоби і

санітарний стан курорту.

  Примітки:

  1. Не допускається розміщення будівель і споруд:

     - на земельних ділянках, які забруднені органічними і ра-

       діоактивними відходами (до скінчення строків, що вста-

       новлені органами Міністерства охорони здоров'я України);

     - в небезпечних зонах відвалів породи вугільних, сланце-

       вих, залізнорудних шахт та кар'єрів і збагачувальних

       фабрик, зсувів, сельових потоків і снігових лавин;

     - в зонах можливого катастрофічного затоплення внаслідок

       руйнування гребель або дамб;

     - в сейсмічних районах і зонах, що безпосередньо приляга-

       ють до активних розламів;

     - в охоронних зонах магістральних продуктопроводів;

     - на ділянках, де були розташовані цвинтарі (навіть після

       закінчення строку їх дії);

     - в санітарно-захисних зонах промпідприємств, тваринниць-

       ких і птахівницьких комплексів.

                               - 72 -

  2. З метою забезпечення нормальної експлуатації споруд, прист-

  роїв та інших об'єктів транспорту можуть бути запроваджені охо-

  ронні зони у відповідності з діючим земельним законодавством.

  9.14. Навколо сільських поселень, що розташовані у безлісових

і малолісових районах, належить передбачати створення вітроза-

хисних і берегозакріплювальних лісових смуг, озеленення схилів,

пагорбів, ярів, балок. Ширину захисних лісових смуг для сільсь-

ких поселень слід приймати не менше 50 м.

  9.15. Тваринницькі, птахівницькі та звірівницькі підприємства,

склади для збереження ядохімікатів, біопрепаратів, добрив та

інші склади і виробництва, ветеринарні установи, об'єкти і під-

приємства для утилізації відходів, котельні, очисні споруди,

гноєсховища відкритого типу, склади нафти та нафтопродуктопро-

води (ЛЗР і ГР), склади газу і виробничих будівель категорій А

і Б належить розташовувати з підвітряного боку відносно до ін-

ших об'єктів виробничої зони і сельбищної території у відповід-

ності з діючими нормативними документами.

  9.16. Заходи щоду захисту водоймищ, водотоків і морських ак-

ваторій необхідно передбачати у відповідності з вимогами вод-

ного законодавства і санітарних норм, затверджених Міністерством

охорони здоров'я України.

  9.17. Сельбищні території сільських поселень і місця масового

відпочинку належить розташовувати вище за течією водотоків і

водоймищ відносно виходу виробничих і господарсько-побутових

стічних вод. Розміщення їх нижче виходів, що вказані, допуска-

ється за умовами дотримання санітарних норм, а також Правил

охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами і сані-

тарної охорони прибережних вод морів.

  9.18. Розміщення сільгосппідприємств у прибережних смугах во-

доймищ не допускається. У трикілометровій зоні Узбережжя Азов-

ського та Чорного морів забороняється будівництво:

        - сільськогосподарських підприємств та інших об'єктів,

          які не пов'язані з розвитком і обслуговуванням курор-

          тів, об'єктів морського транспорту, рибної промисло-

          вості і організацій, які виконують берегозакріплюючі

          і протизсувні роботи;

        - індивідуального житла, крім населених пунктів, що

          вказані в розпорядженні Кабінету Міністрів України;

        - будівель, споруд і комунікацій в прибережних смугах

          завширшки менше 100 м від зрізу води.

  9.19. При розташуванні складів мінеральних добрив і хімічних

засобів захисту рослин, тваринницьких і птахівницьких підпри-

ємств слід передбачати необхідні заходи, що виключають проник-

нення вказаних речовин, гноївки та посліду у водойми. Склади

мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин належить

розташовувати на відстані не менше 2 км від рибогосподарських

водоймищ. У випадку особливої необхідності припускається змен-

шувати відстань від указаних складів за умовами узгодження з

органами, які здійснюють охорону рибних запасів.

  9.20. При проектуванні нових сільських поселень необхідно пе-

редбачати вздовж берегів водоймищ організацію водоохоронних зон

завширшки від берега не менше:

        - для водосховищ                          500 м;

        - малих річок завдовжки, км: до 50      - 100 м,

                                        50-100  - 200 м,

                                        100-200 - 300 м.

  У водоохоронних зонах (смугах) забороняється розміщення полі-

гонів для твердих побутових і промислових відходів, що неутилі-

зуються, складів нафтопродуктів, складів для зберігання ядохі-

мікатів і мінеральних добрив, накопичувачів стічних вод тварин-

ницьких комплексів і ферм. У межах населених пунктів за погод-

женням з органами охорони природи допускається розміщення окре-

мих об'єктєв виробничої і соціальної сфери, обладнаних центра-

лізованою каналізацією.

  9.21. Заходи з охорони грунтів, водоймищ і повітряного басей-

ну повинні забезпечувати зменшення виділення шкідливостей в ат-

мосферу шляхом застосування найбільш досконалих технологій, а

також дотримання нормативних санітарно-гігієнічних розривів

між джерелами відділення шкідливостей і житловими територіями

у відповідності з санітарними нормами.

                               - 73 -

  Примітка. З визначенням меж санітарно-захисних об'єктів, які

активно впливають на навколишнє середовище, крім кліматичних

даних наведених в проектах районного планування (вітряний режим,

опади тощо), повинні враховуватись мікрокліматичні особливості.

9.22. Для охорони водоймищ і водотоків належить передбачати

улаштування водоохоронних і водорегулюючих зелених насаджень,

параметри яких визначаються у відповідності з даними табл. 9.1.

                                                  Таблиця 9.1

                                              (рекомендована)

---------------------------------------------------------------

|     Види     |  Характеристика    |Розміщення та улаштування|

|  насаджень   |    насаджень       |                         |

|-------------------------------------------------------------|

|Захисні смуги |На річках I,II і III|Вздовж річок, водоймищ - |

|вздовж річок і|порядків-від 100 до |у вигляді смуги або діля-|

|водоймищ      |1000 м,на малих річ-|нок лісу у чергуванні з  |

|              |ках-від 40 до 80 м; |сінокосами, пасовищами,  |

|              |вздовж водоймищ ши- |угіддями, садами, полями |

|              |рина смуги від 20 до|                         |

|              |1000м(в залежності  |                         |

|              |від їх розмірів)    |                         |

|-------------------------------------------------------------|

|Вздовж магі-  |Вздовж магістральних|Суцільне лісонасадження з|

|стральних     |каналів-30-50 м. В  |одного боку каналу(за ви-|

|міжгосподар-  |окремих випадках до |нятком великих магіст-   |

|ських зрошу-  |100 м; вздовж між-  |ральних). Однобічні на-  |

|вальних і     |господарських, неве-|садження-з південного бо-|

|скидних кана- |ликих магістральних |ку з широтним і з захід- |

|лів           |і скидних каналів - |ного та східного - з ме- |

|              |10-20 м.            |ридіональним напрямком   |

|              |                    |каналів                  |

---------------------------------------------------------------

  9.23. При розробці пропозицій з рекреаційного використання

лісових масивів, лісових і заплавних лук, розташованих у межах

території місцевих Рад, належить користуватися даними щодо

екологічно допустимх навантажень на ландшафт, наведених в

табл. 1 додатку 3.

  9.24. У випадку розміщення на території місцевої Ради запо-

відників, ландшафтів, що охороняються, необхідне дотримання

охоронних зон цих природних об'єктів від підприємств різних

категорій, транспортних магістралей і сельбищних територій у

відповідності з даними табл. 2 додатку 3.

  9.25. При проведенні на території сільської Ради високовольт-

них повітряних ліній необхідно влаштовувати спеціальні охоронні

зони у відповідності з даними, наведеними в табл. 9.2.

                                     Таблиця 9.2

              -----------------------------------

              |            |   Ширина зони в    |

              |            | кожний бік від осі |

              |Потужність, |     лінії, м       |

              |    кВ      |--------------------|

              |            | поза на- | в межах |

              |            | селеними |поселень |

              |            |  місцями |         |

              |---------------------------------|

              | 1150 і вище|   300    |    -    |

              |---------------------------------|

              |     500    |   150    |    50   |

              |---------------------------------|

              |     220    |   55     |    18   |

              |---------------------------------|

              |     110    |   20     |    14   |

              |---------------------------------|

              |     35     |   15     |    9    |

              |---------------------------------|

              | 22 і нижче |   10     |    7    |

              -----------------------------------

                               - 74 -

  9.26. Розміщення об'єктів хімізації сільського господарства,

пов'язаних із зберіганням ядохімікатів (пестицидів) і мінераль-

них добрив повинно відповідати таким вимогам:

        - склади зберігання хімдобрив і пестицидів повинні зна-

          ходитись з підвітряного боку відносно житлової забу-

          дови, з урахуванням переважного напрямку вітрів;

        - майданчики, на яких вони розміщуються, повинні добре

          провітрюватись, не затоплюватись поверхневими водами

          і мати рівень стояння грунтових вод не вище 1,5 м.

  9.27. Будівлі складів і споруди засобів хімізації повинні бу-

ти віддалені від автомобільних доріг і залізниць (крім під'їз-

них), не менше ніж на 60 м.

      ПРОТИШУМОВІ ЗАХОДИ

 9.28. Головними джерелами шуму в сільській місцевості є заліз-

ниці та автомагістралі, по яких здійснюється вантажне і паса-

жирське сполучення, промислові підприємства, окремі об'єкти

сільськогосподарського виробництва, гаражі, пилорами, ремонтні

майстерні, машинно-ремонтні двори, насосні станції та ін.

Примітка. Санітарно-захисні зони підприємств з технологічним і

допоміжними процесами, які становлять джерела шуму та вібрації,

установлюються від будівель, споруд та майданчиків, де розмі-

щені механізми та агрегати, що створюють шум і вібрацію. Роз-

мір санітарно-захисного розриву повинен бути підтверджений аку-

стичними розрахунками відповідно до СНиП "Защита от шума".

9.29. Вибір засобів захисту від шуму, визначення необхідності

і доцільності їх використання необхідно здійснювати на підставі

розрахунків рівнів звуку на території населеного пункту і пот-

рібного зниження до нормативно допустимого. Допустимі рівні

шуму на територіях та для приміщень різних типів будинків не

повинні перевищувати показників, наведених в табл. 9.3.

                                           Таблиця 9.3

                                           (довідкова)

      --------------------------------------------------

      |                                  |  Допустимі  |

      |                                  | рівні звуку,|

      |        Типи приміщень та         |   LA і LA   |

      |            територій             |  екв, дБА   |

      |                                  |-------------|

      |                                  |вдень |вночі |

      |------------------------------------------------|

      |Жилі кімнати квартир, спальні при-|      |      |

      |міщення у дитячих закладах,будин- |      |      |

      |ках відпочинку,будинках-інтернатах|  40  |  30  |

      |------------------------------------------------|

      |Лікарні (палати, операційні)      |  35  |  25  |

      |------------------------------------------------|

      |Поліклініки                       |  35  |   -  |

      |------------------------------------------------|

      |Гуртожитки, готелі                |  45  |  35  |

      |------------------------------------------------|

      |Школи, дитячі заклади, класні     |      |      |

      |приміщення                        |  40  |   -  |

      |------------------------------------------------|

      |Адміністративні будинки           |  50  |   -  |

      |------------------------------------------------|

      |Їдальні, кафе, ресторани          |  55  |   -  |

      |------------------------------------------------|

      |Магазини, побутові установи       |  60  |   -  |

      |------------------------------------------------|

      |Територія житлової забудови, дитя-|      |      |

      |чих закладів, будинків поліклінік |  55  |  45  |

      |------------------------------------------------|

      |Території майданчиків відпо-      |      |      |

      |чинку лікарень                    |  35  |   -  |

      --------------------------------------------------

                               - 75 -

  9.30. Зниження рівнів шуму від різних точкових джерел та

транспортних засобів досягається раціональним розміщенням про-

мислових, складських об'єктів і підприємств сільськогосподар-

ського виробництва відносно сельбищних територій і місць масо-

вого відпочинку, раціональним трасуванням транспортних комуні-

кацій та шумозахисним озелененням з використанням різних типів

посадок та порід дерев і кущів.

  При проходженні крізь сільський населений пункт залізниці аба

автомагістралі відстань до житлової забудови визначається спеці-

альними акустичними розрахунками.

  9.31. Шумозахисні смуги насаджень рекомендується використову-

вати як додатковий засіб захисту від шуму в діапазоні високих

частот. Акустичний ефект зниження рівня звуку визначають такі

фактори, як ширина смуги, конструкція і дендрологічний склад

посадок. Зелені насадження, сформовані у вигляді спеціальних

шумозахисних смуг, можуть дати максимальне зниження шуму 8-10

дБА. Але зниження рівнів транспортних та інших низькочастотних

шумів зеленими насадженнями незначне і для звичайних міських по-

садок дорівнює нулю, і в розрахунках його не треба враховувати.

  9.32. При влаштуванні спеціальних шумозахисних екранів акус-

тичні розрахунки повинні виконуватися у відповідності з СНиП

"Защита от шума".

      ОХОРОНА І ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЙ І ОБ'ЄКТІВ

      ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

  9.33. Заповідний режим - це є комплекс науково обгрунтованих

заходів, спрямованих на збереження і відновлювання унікальних і

типових заповідних природно-територіальних комплексів, їх ком-

понентів, а також окремих природних об'єктів.

  9.34. Розмір і режим охоронних зон, який передбачає заборону

будь-якої господарської діяльності, що негативно впливає на

природні комплекси заповідних об'єктів, для державних заповід-

них урочищ парків-пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого

значення запроваджуються обласними Радами народних депутатів,

охоронні зони державних парків-пам'яток - Міністерством охорони

навколишнього природного середовища України.

  9.35. Режим використання охоронних зон не допускає:

        - дій, що змінюють гідрологічний режим земель;

        - порушення грунтового покриву;

        - будівництво будівель і споруд, доріг і трубопроводів,

          ліній електропередач та інших комунікацій;

        - застосування хімічних засобів як добрив;

        - прогін домашніх тварин і масовий проїзд транспорту.

  9.36. При улаштуванні охоронних зон об'єктів природно-запо-

відного фонду необхідно дотримуватись естетичних і екологічних

вимог. При комплексному характері природної пам'ятки вимоги

збереження екологічного і архітектурного середовища повинні

враховуватися нарівні.

  9.37. Для зменшення навантаження на природний ландшафт і його

збереження необхідно:

        - всі об'єкти культурно-масового призначення, що мають

          відношення до природної пам'ятки, повинні бути розмі-

          щені в охоронній зоні;

        - упоряджувати охоронну зону переважно у вигляді зеле-

          ного масиву, що охороняє ландшафт від зайвих антропо-

          генних впливів;

        - підбирати асортимент насаджень охоронної зони, який

          не суперечить насадженням заповідного об'єкту.

  9.38. Розміри охоронних зон визначаються у відповідності з

законодавством України і повинні погоджуватися у старому поряд-

ку (див. додаток 3, табл.2).

  9.39. У відповідності з законодавством України до складу при-

родно-заповідного фонду входять:

        - державні заповідники;

        - біосферні заповідники;

        - природні національні парки;

        - регіональні ландшафтні парки;

        - заказники;

        - пам'ятки природи;

        - ботанічні сади;

                               - 76 -

        - дендрологічні і зоологічні парки;

        - парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва;

        - заповідні урочища.

  Порядок організації, використання і охорони територій і об'єк-

тів природно-заповідного фонду визначається законодавством Укра-

їни і республіки Крим.

  9.40. Пам'ятками природи заявляються унікальні або типові,

цінні в науковому, культурно-пізнавальному і оздоровчому відно-

шенні природні об'єкти, (гаї, озера, ділянки долин і узбереж,

визначні гори) і окремі об'єкти - рідкісні і опорні геологічні

розкриття, еталонні ділянки родовищ корисних копалин, водоспа-

ди, печери, мінеральні джерела, мальовничі скелі, метеоритні

кратери, окремі рідкісні або історично цінні дерева тощо, а та-

кож прирдні об'єкти штучного походження (парки, ділянки покину-

тих каналів, кар'єри, стави, тощо), які не є пам'ятками істо-

рії і культури і не входять до складу єдиних природно-історич-

них пам'яток.

  9.41. При розробці містобудівної документації сільських по-

селень слід враховувати кожну пам'ятку природи, незалежно від

розмірів і площі, яку вона займає.

  9.42. У відповідності з діючим законодавством державний бота-

нічний сад і дендрологічний парк повинні створюватися з метою

збереження і збагачення різноманітних рослин в спеціальних умо-

вах для ефективного культурного господарського використання, а

також для ведення науково-дослідницької роботи.

  9.43. Згідно з діючим законодавством України найбільш видатні

об'єкти паркобудівництва взяті під охорону держави для викори-

стання в наукових, естетичних, природноохоронних і оздоровчих

цілях. На території державних парків-пам'яток допускається

проведення екскурсій і масового відпочинку населення, а також

можуть проводитись наукові дослідження.

  9.44. З метою запобігання розвитку самосіву і на заміну виру-

бок догляду деревно-чагарникові насадження доцільно використо-

вувати для озеленення сільських поселень, а територію парків -

пам'яток розглядати як базу для підготовки посадкового матері-

алу; можливе влаштування невеликих розсадників і оранжерей міс-

цевого користування.

  9.45. Основою для здійснення заходів з охорони і використання

державних парків-пам'яток є закон "Про природно-заповідний фонд

України" і проекти планувальної організації їх території. Про-

екти повинні розрблятися спеціалізованими проектними організа-

ціями і затверджуватись у встановленому порядку.

  9.46. У відповідності з діючим законодавством державними за-

повідними урочищами заявляються лісові, степові, болотні або

інші природні комплекси, що мають велике наукове, природоохо-

ронне і естетичне значення.

         САНІТАРНА ОЧИСТКА

  9.47. Санітарна очистка сільського населеного пункту повинна

включати в себе заходи для збирання, видалення і знешкодження

побутового сміття і різних видів твердих відходів. Для сільсь-

ких поселень доцільно приймати комбіновану систему санітарної

очистки від твердих побутових відходів:

        - планово-подвірну - для громадського центру і багато-

          поверхової забудови;

        - планово-квартальну - для зони індивідуальної садибної

          забудови.

  9.48. Збирання побутових відходів здійснюється сміттєзбірни-

ками, контейнерами, для яких передбачаються спеціальні майдан-

чики або приміщення  (павільйони).

  9.49. При виборі місця розташування майданчика або приміщення

для сміттєзбірників повинні бути враховані такі умови:

        - мінімальне віддалення від вікон і дверей житлових бу-

          динків і громадських будівель повинно бути не менше

          20 м;

        - величина радіуса обслуговування - не більше 100 м;

        - можливість проїзду транспорту для вивозу сміття у

          будь-яку пору року.

  9.50. Розміри майданчиків для сміттєзбірників залежать від

кількості контейнерів, що на них встановлюються, і приймаються

                               - 77 -

площею від 9 до 45 кв.м. Для попередніх розрахунків площі за-

критих приміщень для сміттєзбірників слід приймати не менше 1,5

кв.м на кожний сміттєзбірник.

  Примітка. Майданчик (підлога приміщення) повинен бути заас-

фальтований або забетонований.

  9.51. Сміття і тверді відходи підлягають видаленню за межі

населеного пункту для наступного знешкодження на спеціально

обладнаних ділянках аба переробки на підприємствах.

  9.52. Періодичність вивозу твердих побутових відходів залежить

від сезону, кліматичної зони і екологічних умов місцевості і уз-

годжується з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби.

Влітку необхідно забезпечити таку періодичність вивозу сміття:

        - від житлових будинків безсадибного типу, гуртожитків

          і дошкільних установ, лікарень, поліклінік, їдалень -

          не рідше як один раз на добу;

        - від шкіл, СПТУ, клубів, кінотеатрів, підприємств тор-

          гівлі, ринків, комбінатів побутового обслуговування -

          не рідше як один раз на 3 доби.

  Норми накопичення побутових відходів приймаються за табл.9.4.

                                              Таблиця 9.4

                                              (довідкова)

         ----------------------------------------------------

         |                            |Питомі норми накопи- |

         |      Побутові відходи      |чення на 1 люд.на рік|

         |                            |---------------------|

         |                            |   кг    |    л      |

         |--------------------------------------------------|

         |Тверді:                     |         |           |

         |   від житлових будинків,   |         |           |

         |   обладнаних водопроводом, |         |           |

         |   каналізацією, цетральним |         |           |

         |   оплюванням і газом       | 190-225 | 900-1000  |

         |                            |         |           |

         |   від інших будівель       | 340-450 | 1300-1500 |

         |                            |         |           |

         |   загальна кількість по на-|         |           |

         |   селеному пункту з урахува|         |           |

         |   нням громадських будівель| 280-300 | 1400-1500 |

         |--------------------------------------------------|

         |Рідкі з вигребів (у         |         |           |

         |відсутності каналізації     |    -    | 2000-3500 |

         |--------------------------------------------------|

         |Сміття з 1 кв.м твердого    |         |           |

         |покриття вулиць             |  5-15   |   8-20    |

         ----------------------------------------------------

  Примітка. Кількість твердих відходів при використанні бурого

  вугілля належить збільшувати на 50%.

  9.53. Вибір ділянок для знешкодження сміття повинен бути уз-

годжений з місцевими органами Державного санітарного нагляду.

Площу ділянок слід приймати за табл. 9.5. Розміри санітарно-за-

хисних зон - у відповідності з СанПіН.

                                        Таблиця 9.5

                                      (рекомендована)

          ----------------------------------------------

          |       Типи ділянок        |  Площа ділянок |

          |   знешкодження сміття і   |на 1000 т відхо-|

          |          відходів         |дів на рік, га  |

          |--------------------------------------------|

          |Склади свіжого компосту    |      0,04      |

          |--------------------------------------------|

          |Звалища-полігони           |    0,02-0,05   |

          |--------------------------------------------|

          |Поля компостування         |       1-2      |

          |--------------------------------------------|

          |Поля асенізації            |       2-4      |

          ----------------------------------------------

                               - 78 -

  Примітки:

  1. До ділянок повинні бути під'їзди з твердим покриттям.

  2. По периметру ділянки обсаджуються деревами і чагарниками.

  Тверді побутові відходи, що складуються, необхідно регулярно

  укривати ізолюючим шаром.

  9.54. Вивіз сміття і відходів здійснюється автотранспортом

спеціального призначення із розрахунку:

        - сміттєвози - один на 5-3 тис. жителів;

        - асенізаційні машини - одна на 5-3 тис. жителів (при

          відсутності каналізації).

  Зберігання і обслуговування спеціалізованих транспортних за-

собів передбачається на комунально-складських територіях (базах

комунгоспів). Для їх розміщення передбачається площа із розра-

хунку 80 кв.м на одну машину.

  9.55. Для сільських населених пунктів доцільно застосовувати

траншейну систему складування твердих побутових відходів. Гли-

бина траншеї 1-1,5 м, довжина - не менше 10 м. Дно траншеї по-

винно бути вище максимального рівня стояння грунтових вод не

менше ніж на 1 м.

      10. ОХОРОНА ІСТОРИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА,

          ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ І КУЛЬТУРИ

  10.1.  При розробці містобудівної документації для сільських

населених пунктів належить дотримуватись вимог законодавства

України про охорону і використання пам'яток історії та культури

як містоформувальних факторів.

  10.2. При цьому належить установлювати зони охорони пам'яток

історії і культури, зони регулювання забудови і зони природного

ландшафту, що охороняється. Зони охорони пам'яток історії і

культури передбачаються для окремих будівель і споруд, їх ан-

самблів і комплексів, а також інших цінних історико-культурних

містобудівних елементів.

  Примітка. Вимоги спеціальних режимів охорони і використання,

що установлені положеннями про кожний об'єкт (заповідну терито-

рію) повинні поширюватись на архітектурні ансамблі і комплекси

пам'яток містобудівництва, історії і культури, пам'ятні місця,

культурні верстви давніх поселень, природні і штучні ландшафти,

які становлять особливу історичну, археологічну і архітектурну

цінність і заявлені у сталому порядку державними історико-ар-

хітектурними заповідниками або історико-культурними заповідними

територіями.

  10.3. Заходи щодо охорони пам'яток матеріальної культури (іс-

торії, етнографії, археології, архітектури тощо) повинні здій-

снюватися в залежності від наукової, історичної, архітектурної

і господарської цінності об'єктів, місцезнаходження їх у мі-

стобудівній ситуації по відношенню до туристичних маршрутів

тощо.

  10.4. Всі пам'ятки архітектури, містобудівництва, археології,

історії повинні мати охоронні зони, розміри і режим використан-

ня яких визначаються державними органами охорони пам'яток з

урахуванням природних умов, народногосподарської спеціалізації,

ступеня освоєння території, розміщення об'єктів, що охороняю-

ться.

  10.5. Розміри охоронних зон визначаються у відповідності з

інструкцією "Про порядок обліку, реєстрації, змісту і рестав-

рації пам'яток архітектури, що знаходяться під державною охо-

роною" і повинні погоджуватись з місцевими органами охорони

пам'яток.

  Примітка. В процесі проектування проектна організація може

вносити пропозиції щодо додаткового включення пам'яток архі-

тектури, які після погодження із місцевими органами охорони

пам'яток розглядаються і подаються для затвердження за сталим

порядком.

  10.6. Проекти планування і забудови сільських поселень з цін-

ною історико-культурною спадщиною можуть виконуватись тільки на

основі відповідних передпроектних досліджень після складання

                               - 79 -

історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони

пам'яток історії і культури (або містити у своєму складі вказа-

ні документи).

  Примітка. Для поселень з поодинокими об'єктами спадщини і по-

рушеним історичним середовищем допускається фіксація пам'ятки

на опорному плані забудови з розробкою зон охорони пам'яток.

  10.7. При розробці містобудівної документації сільських на-

селених пунктів слід виділяти:

        - охоронні зони, що включають території пам'яток з ді-

          лянками прилеглих територій, в межах яких забезпечу-

          ється фізичне збереження пам'яток та їх найближчого

          історичного оточення, а також оптимальні умови зоро-

          вого сприймання пам'яток (в межах 350-500 м);

        - зони регулювання забудови, прилеглі до охоронних зон,

          які сприяють збереженню містобудівної ролі пам'яток і

          архітектурно-просторової організації поселення (у ме-

          жах 500-1500 м);

        - зони ландшафту, що охороняються, які включають тери-

          торії, елементи рельєфу (заплави, схили, пагорби та

          ін.), водоймища, рослинність, в межах яких забезпечу-

          ється схоронність історичного характеру ландшафту по-

          селення і його зв'язків з оточуючою навколишньою при-

          родою;

        - зони охорони історичного культурного шару, що охоплю-

          ють теритрії давніх поселень (до ХVIII ст. включно)

          і підлягають археологічним дослідженням.

  Примітки:

  1. В місцях концентрації пам'яток різних видів, які поєднані

спільністю планування, історичного середовища, ландшафту вста-

новлюються групові ландшафтні зони.

  2. Навколо розкритих пам'яток археології, що підлягають музе-

єфікації, встановлюються охоронні зони, аналогічні охоронним

зонам нерухомих пам'яток інших видів.

  У історичних поселеннях на ділянках забудови і ландшафту, по-

єднаних спільною планувальною і архітектурно-просторовою компо-

зицією, значно насичених пам'ятками різних видів і таких, що

мають добру схоронність історичного середовища, необхідно ор-

ганізовувати заповідні зони.

  10.8. Необхідно суворо дотримуватися режимів зони охорони

стосовно до специфіки населеного пункту. В цілому на заповідні

території і охоронні зони поширюються принципи регенерації се-

редовища, на зони регулювання забудови - режим реконструкції

із обмеженим, частковим і активним перетворенням середовища.

  10.9. В містобудівній документації для сільських поселень не

слід передбачати знесення, переміщення або інші зміни стану

пам'яток історії і культури. У виключних випадках пропозиції

щодо зміни стану пам'яток належить подавати для розгляду за

сталим порядком після поперенього погодження з державними ор-

ганами і громадськими організаціями з охорони пам'яток історії

і культури.

  10.10. Охорону цінного історичного середовища сільських посе-

лень належить забезпечувати методами комплексної реконструкції,

передбачаючи і проводячи одночасно роботи з реставрації буді-

вель, які мають архітектурну і культурну цінність, з рекон-

струкції, модернізації і капітального будівництва існуючих бу-

дівель, вибіркового нового будівництва, що не порушує характеру

середовища, розвитку систем інженерного обладнання і благоуст-

рою території.

  10.11. Відстані від пам'яток історії і культури до транспорт-

них інженерних комунікацій належить приймати, м, не менше:

         - до проїзної частини магістралей швидкісного і безпе-

           рервного руху:

                           - в умовах складного рельєфу - 100;

                           - на плоскому рельєфі - 50;

         - до мереж водопроводу, каналізації і теплопостачання

           (крім розвідних) - 15;

         - до інших підземних мереж - 5.

                               - 80 -

  Примітка. В умовах реконструкції сільських поселень вказані

  відстані від інженерних мереж допускається скорочувати, але

  приймати не менше:

      - до водонесучих мереж - 5 м;

      - неводонесучих - 2 м.

  При цьому необхідне здійснення спеціальних технічних заходів

під час виконання будівельних робіт.

  10.12. На територіях з історичним культурним шаром належить

ураховувати необхідність проведення археологічних досліджень.

У випадку виявлення в процесі унікальних археологічних пам'яток

(давніх поховальних споруд, печер, оборонних систем тощо) необ-

хідно передбачати їх музеєфікацію.

     11. ОСНОВНІ ВИМОГИ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  11.1. При розміщенні всіх видів будівництва залежно від ланд-

шафту і геохімічних особливостей грунту, величини перевищення

природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у нав-

колишньому середовищі, пов'язаних з ними рівнів можливого нес-

приятливого впливу на здоров'я населення і вимог щодо здійснен-

ня радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів

на території, яка постраждала від радіоактивного забруднення

внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, належить враховува-

ти зони та їх правовий режим.

  11.2. У відповідності з діючим законодавством виділені такі

зони:

        - зона відчуження - це територія, з якої проведена ева-

          куація населення у 1986 р.;

        - зона безумовного (обов'язкового) відселення;

        - зона гарантованого добровільного відселення;

        - зона посиленого радіоекологічного контролю.

  11.3. Зона безумовного (обов'язкового) відселення - це тери-

торії з щільністю забруднення грунту ізотопами цезію від

15,0 кu/кв.км і вище, стронцію від 3,0 кu/кв.км і вище, плуто-

нію 0,1 кu/кв.км і вище, а також території з грунтами, які

сприяють високій міграції радіонуклідів в рослини, з щільністю

забруднення ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 кu/кв.км, стронцію

від 0,15 до 3,0 кu/кв.км, плутонію від 0,01 до 0,1 кu/кв.км.

  В цій зоні забороняються всі види господарської діяльності,

постійне проживання населення, будівництво без спеціального

дозволу, забезпечується сувориц природоохоронний режим.

  11.4. Зона гарантованого добровільного відселення - території

з щільністю забруднення грунту ізотопами цезію від 5,0 до 15,0

забруднення ізотопами цезію від 0,2 до 1,0 кu/кв.км. В ній за-

бороняється будівництво нових і розширення діючих екологічно

небезпечних підприємств, будівництво і функціонування санато-

ріїв, таборів, баз і будинків відпочинку, обмежується нове жит-

лове будівництво.

  Для прийняття рішення про розміщення конкретних об'єктів жит-

лово-цивільного будівницта необхідна наявність радіоекологічно-

го паспорту обраної території.

  11.6 Радіоекологічний паспорт території виконується згідно з

санітарно-гігієнічними та радіологічними нормами відповідними

організаціями у сталому порядку на підставі діючого законодав-

ства.

  11.7. Радіаційно небезпечні землі, на яких неможливе подаль-

ше проживання населення, одержання сільськогосподарської  та

іншої продукції, підлягають виключенню із сільськогосподарсько-

го обороту.

  11.8. Радіоактивне забруднення землі потребує проведення захо-

дів радіаційного захисту та інших спеціальних втручань, спрямо-

ваних на обмеження додаткового опромінювання.

  11.9. При організації розселення на території сільських Рад

належить дотримуватись норми радіаційної безпеки у відповіднос-

ті з діючим законодавством. Кожне підприємство на території

сільських Рад повинно мати документацію від Мінгеології України

про якісну характеристику корисних копалин за розділом "Радіоа-

ційно-гігієнічна оцінка гірських порід".

  11.10. Будівництво житлових і громадських будівель на терито-

рії сільських поселень повинно здійснюватись у відповідності з

                               - 81 -

санітарно-гігієнічними і радіологічними вимогами.

  11.11. Ефективна питома активність природних радіонуклідів в

будівельних матеріалах для будівництва доріг не повинна пере-

більшувати таких норм:

         - у межах території населених пунктів і зон перспек-

           тивної забудови - 740 Бк/кг;

         - для доріг поза населеними пунктами - 1850 Бк/кг.

  11.12. Ефективна питома активність природних радіонуклідів в

будівельних матеріалах та конструціях, що використовуються для

об'єктів житлово-цивільного та виробничого будівництва в сіль-

ській місцевості, не повинна перебільшувати нормативно допусти-

мих меж.

      12. ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ

  12.1. Протипожежні відстані між виробничими будівлями промис-

лових і сільськогосподарських підприємств належить приймати у

відповідності з вимогами СНиП II.97-76 і СНиП II.89-80.

  12.2. Протипожежні відстані між житловими та громадськими, а

також між житловими, громадськими та виробничими будинками

приймаються у відповідності з вимогами ДБН 360-92*.

  12.3. Відстані між господарськими будівлями, які розташовані

поза територією садибних ділянок, не нормуються за умови, якщо

площа забудови групи зблокованих або окремих господарських бу-

дівель не перевищує 800 кв.м. Відстані між групами зблокованих

будівель приймаються відповідно до п. 12.2.

  12.4. Відстані від житлових і громадських будівель до складів

1 групи для зберігання нафти і нафтопродуктів належить приймати

у відповідності з СНиП II.106-79, а до складів горючої рідини

II групи відповідно із ДБН 360-92*.

  Примітка. Мінімальні від-                    Таблиця 12.1

  стані від житлових і гро-

  мадських будівель до від-  ----------------------------------

  критих складів горючих     |Ступінь вогнестійкості|         |

  матеріалів (лісоматеріа-   |сусіднього будинку чи |Відстань,|

  лів, грубих кормів) прий-  |       споруди        |    м    |

  маються відповідно до ви-  |--------------------------------|

  мог СНиП 2.11.06-91, а та- |         I і II       |    7    |

  також СНиП II-97-76.       |--------------------------------|

                             |          III         |    9    |

  12.5. Трансформаторні      |--------------------------------|

пункти належить, як прави-   |         IV і V       |   10    |

ло встановлювати відокрем-   ----------------------------------

лено. Улаштування вбудова-   Примітка. Відстань від житлових і

них у нежитлові будівлі      громадських будівель до трансфор-

трансформаторних пунктів     маторних пунктів з кількістю транс-

дозволяється за умови до-    форматорів не більше двох і потуж-

тримання спеціальних буді-   ністю не більше 1000 квт не нормує-

вельних і технічних умов.    ться.

Відстані від закритих роз-

подільних пристроїв повинні бути не менше наведених в

табл. 12.1.

  12.6. При проектуванні проїздів і пішохідних доріг необхідно

забезпечувати можливість проїзду пожежних машин до житлових і

громадських будівель і доступ пожежників з автодрабини або ав-

топідйомників до будь-якої квартири або приміщення. Вздовж фа-

садів будівель, що не мають входів, допускається передбачати

смуги завширшки 6 м для проїзду пожежних машин з урахуванням

їх допустимого навантаження на покриття або грунт.

  12.7. За протипожежними вимогами відстані між вулицями сіль-

ських населених пунктів з присадибною забудовою повинні бути не

більше:

        - із будівлями I і II ступеня вогнестійкості - 500 м;

        - із будівлями III, IV і V ступеня вогнестійкості -

          300 м.

  В'їзди на територію кварталів секційної забудови належить

улаштовувати на відстані не більше 300 м один від одного.

  12.8. Відстань від будівель і споруд підприємств (незалежно

від ступеня вогнетривкості) до меж лісового масиву хвойних по-

рід належить приймати - 100 м, змішаних - 50, листяних - 20.

                               - 82 -

  12.9. Відстань від меж забудови сільських поселень і ділянок

садівницьких товариств до межі хвойного лісу і відкритого по-

кладу торфу повинні бути не менше, ніж 100 м, змішаного лісу -

50 м, листяного - 20 м.

  12.10. Витрата води на зовнішнє гасіння пожежі для сільських

населених пунктів приймається за табл. 12.2.

                                        Таблиця 12.2

        ----------------------------------------------

        |               |         | Витрата води на  |

        |               |         | зовнішнє гасіння |

        |   Кількість   | Розра-  |  пожежі, л/сек,  |

        |    жителів    | хункова |  при поверховос- |

        |  населеного   |кількість|    ті будинків   |

        |    пункту,    |  одно-  |  (незалежно від  |

        |    тис.чол.   | часних  |  ступеню вогне-  |

        |               | пожеж   |     стійкості)   |

        |               |         |------------------|

        |               |         |   до 2  |  3 і   |

        |               |         | включно | більше |

        |--------------------------------------------|

        |До 1           |    1    |    5    |   10   |

        |--------------------------------------------|

        |Більше 1 до 5  |    1    |   10    |   10   |

        |--------------------------------------------|

        |Більше 5 до 10 |    1    |   10    |   15   |

        ----------------------------------------------

  Примітки:

  1. Витрата води на зовнішнє гасіння пожежі для сільських на-

  селених пунктів з кількістю жителів до 500 чоловік допускає-

  ться приймати 5 л/сек. з тривалістю пожежі 3 год., незалежно

  від вогнестійкості будівель висотою до 2-х поверхів.

  2. До розрахункової кількості одночасних пожеж в населених

  пунктах належить включати пожежі на виробничих комплексах,

  розташованих у межах населених пунктів.

  12.11. Розрахункова тривалість гасіння пожежі в населеному

пункті, як на території сельбищної, так і на території вироб-

ничої зон приймається 3 год. Максимальний строк відновлення

непорушного протипожежного запасу води в сільських населених

пунктах і на сільськогосподарських підприємствах повинен бути

не більше 72 год.

  12.12. Зовнішнє гасіння пожежі сельбищних зон повинно здій-

снюватись від пожежних гідрантів, що розташовані вздовж вулиць

і проїздів на відстані один від одного не більше 150 м. Для на-

селених пунктів з кількістю жителів менше 5 тис. чол. допускає-

ться приймати протипожежне водопостачання із водоймищ або ре-

зервуарів із забезпеченням під'їзду до них автонасосів. Кіль-

кість протипожежних резервуарів повинна бути не менше двох.

Разом з цим, в кожному резервуарі повинен зберігатися половин-

ний обсяг води на гасіння пожежі. Протипожежні резервуари нале-

жить розміщувати виходячи із умов обслуговування будинків в ра-

діусі:

         - за наявністю автонасосів - 200 м;

         - за наявністю мотопомп - 100-150 (в залежності від

           типу мотопомп).

  Відстань від протипожежних резервуарів до будівель III, IV і

V ступенів вогнестійкості і до відкритих складів горючих мате-

ріалів повинна бути не менше 30 м, а до будівель I і II ступе-

нів вогнестійкості - не менше 10 м.

  12.13. До річок і водоймищ належить передбачати під'їзди і

пірси для наповнення водою пожежних машин.

                               - 83 -

      ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНО-ІНСТРУКТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ

       ЩО ОБОВ'ЯЗКОВІ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ СІЛЬСЬКИХ

                  НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

  1. ДБН 360-92 "Містобудівництво. Планування і забудова місь-

ких і сільських поселень". (К., 1992 р.).

  2. ДБН А.2.2-94. "Склад, порядок розробки, узгодження і за-

твердження містобудівної документації для сільських населених

пунктів". (К.,1994 р.).

  3. ДБН 79-92*. "Житлові будинки для індивідуальних забудовни-

ків України". (К.,1994 р.).

  4. СанПиН N 5.02-12/Н-89. "Санитарные правила и нормы разме-

щения, устройства и эксплуатации малых ферм для содержания жи-

вотных в населенных пунктах Украины". Минздрав Украины.

(К.,1989 р.).

  5. СанПіН N 01.3.0003-93. "Санітарні правила і норми по пла-

нуванню і забудові населених місць України". Міністерство охо-

рони здоров'я України". (К.,1993 р.).

  6. СанПиН N 4946-89. "Санитарные правила и нормы по охране

атмосферного воздуха населенных мест**".

  7. СанПиН N 4630-88. "Санитарные правила и нормы охраны по-

верхностных вод от загрязнения**".

  8. СН N 3077-84. "Санитарные нормы допустимого уровня шума

в помещениях жилых и общественных зданий и на територии жилой

застройки**".

  9. СН N 245-71. "Санитарные нормы проектирования промышленных

предприятий**".

  10. ОНД-86. "Методика расчета концентраций в атмосферном воз-

духе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий**".

Госкомгидромет.

  11. СНиП 2.05.02-85. "Автомобильные дороки". Госстрой СССР.

(М.,ЦИТП Госстроя СССР. 1986**).

  12. "Инструкция по эксплуатации железнодорожных переездов на

железных дорогах. ЦП/4866**".

--------------------------------------------------------------

** Діє до розроблених відповідних документів в Україні.

                               - 84 -

                                                   Додаток 1

                                            (рекомендований)

                                                   Таблиця 1

        ЗООВЕТЕРИНАРНІ РОЗРИВИ МІЖ ТВАРИННИЦЬКИМИ

           КОМПЛЕКСАМИ І ОБ'ЄКТАМИ З ПЕРЕРОБКИ

      І ЗБЕРІГАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

--------------------------------------------------------------

|                            |  Мінімальна відстань до під-  |

|                            |приємств з виробництва молока, |

|    Найменування об'єкту    |яловичини, вирощування ремонт- |

|                            |   них телиць і нетелів, м     |

|------------------------------------------------------------|

|З виготовлення кормів       |               100             |

|------------------------------------------------------------|

|З переробки:                |                               |

|    овочів, фруктів і ягід  |               100             |

|                            |                               |

|    молока з продуктивністю:|                               |

|          до 12 т/доб       |                50             |

|          більше 12 т/доб   |               200             |

|                            |                               |

| худоби і птахів з продук-  |                               |

| тивністю:                  |                               |

|          до 10 т/зміну     |               300             |

|          більше 10т/зміну  |              1000             |

|------------------------------------------------------------|

|Склади зерна, фруктів, кар- |                               |

|топлі і овочів              |                50             |

--------------------------------------------------------------

                                                   Додаток 2

                                            (рекомендований)

                                                   Таблиця 1

      НОРМИ ЕКОЛОГІЧНО ДОПУСТИМИХ НАВАНТАЖЕНЬ

                    НА ЛАНДШАФТ

--------------------------------------------------------------

|Категорії зелених|          Навантаження, чол./га           |

|    насаджень    |------------------------------------------|

|                 |    літні    |   зимові    |  цілорічні   |

|------------------------------------------------------------|

|Ліси:            |             |             |              |

|                 |             |             |              |

|    темнохвойні  |      2      |     3       |     2,5      |

|                 |             |             |              |

|    світлохвойні |     2,5     |    3,5      |     3,0      |

|                 |             |             |              |

|    дрібнолистяні|      4      |     5       |     4,5      |

|                 |             |             |              |

|    широколистяні|      7      |     9       |      8       |

|                 |             |             |              |

|    змішані хвой-|             |             |              |

|    но-листяні   |      4      |     5       |     4,5      |

|------------------------------------------------------------|

|Лісові луки      |     20      |     28      |      24      |

|------------------------------------------------------------|

|Заплавні луки    |    22,5     |     30      |      26      |

--------------------------------------------------------------

Примітка. В умовах низькогір'я (схили 3-9о) навантаження змен-

шуються на 20%; зі схилами 10-30о - на 50%.

                               - 85 -

                                                   Додаток 3

                                            (рекомендований)

                                                   Таблиця 2

      ОХОРОННІ ЗОНИ ПРИРОДНИХ ОБ'ЄКТІВ

---------------------------------------------------------------

|                    |  Відстань від меж об'єктів, що охороня-|

|                    |                 ються, км              |

|                    |----------------------------------------|

|                    | до меж промислових |    до    | до меж |

|       Об'єкти      | підприємств різних |транспорт-|забудови|

|                    | класів санітарної  |них магіс-|        |

|                    |    шкідливості     |  тралей  |        |

|                    |--------------------|          |        |

|                    |  I   | II  |III-IV |          |        |

|-------------------------------------------------------------|

|Заповідники і націо-|      |     |       |          |        |

|нальні парки        |10-30 | 5-10|  1-3  |     1    |  0,3   |

|-------------------------------------------------------------|

|Об'єкти природно-за-|      |     |       |          |        |

|повідного фонду і   |      |     |       |          |        |

|санаторно-курортні  | 5-10 | 1-3 | 0,5-1 |    0,2   |  0,2   |

|зони                |      |     |       |          |        |

|-------------------------------------------------------------|

|Зони масового відпо-|      |     |       |          |        |

|чинку населення     | 5-10 |0,5-2|0,2-0,5|    0,2   |  0,2   |

|-------------------------------------------------------------|

|Ландшафти і окремі  |      |     |       |          |        |

|об'єкти природи, що | 3-5  |0,5-1|0,2-0,6|    0,1   |  0,1   |

|охороняються        |      |     |       |          |        |

---------------------------------------------------------------

 Примітка. Перші шифри вказують на мінімальне віддалення про-

мислових підприємств від об'єктів, що охороняються (розташуван-

ня промисловості з навітряного боку, вниз за течією річок),

другі - необхідну ширину зони з несприятливим розташуванням

промисловості (вгору за течією річок, з підвітряного боку).

                               - 86 -

                         З  М  І  С  Т

--------------------------------------------------------------

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ..................................... 1

2. ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ СІЛЬСЬКИХ РАД........ 2

   Функціональне зонування території та організація

   розселення............................................. 2

   Вибір території для будівництва........................ 3

3. ПЛАНУВАННЯ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ................ 5

   Функціональне зонування................................ 5

   Сельбищна зона. Громадський центр...................... 6

   Житлова забудова....................................... 6

   Виробнича зона......................................... 8

4. ЛАНДШАФТНО-РЕКРЕАЦІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ, ОЗЕЛЕНЕННЯ І

   БЛАГОУСТРІЙ............................................ 9

   Територіальна організація рекреації.................... 9

   Система озеленення поселень........................... 10

   Благоустрій сільських населених пунктів............... 13

5. ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ КУЛЬТУРНО-ПОБУТОВОГО

   ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ, РОЗМІЩЕННЯ ТА РОЗРАХУНОК

   МІСТКОСТІ ЗАКЛАДІВ.................................... 14

   Організація мереж культурно-побутового

   обслуговування........................................ 14

   Дошкільні заклади..................................... 15

   Загальноосвітні школи................................. 16

   Професійні навчальні заклади.......................... 17

   Позашкільні заклади................................... 19

   Лікувально-профілактичні заклади, установи відпочинку. 20

   Фізкультурно-оздоровчі та спортивні будинки і

   споруди............................................... 23

   Культурно-освітні, видовищні та культурні установи.... 25

   Підприємства роздрібної торгівлі...................... 29

   Підприємства громадського харчування.................. 33

   Підприємства побутового обслуговування................ 35

   Комунальні підприємства............................... 37

   Органи управління і зв'язку........................... 38

6. ТРАНСПОРТНІ ЗВ'ЯЗКИ ТА ВУЛИЧНО-ШЛЯХОВА МЕРЕЖА......... 39

   Зовнішні і внутрішньогосподарські зв'язки............. 39

   Вулично-шляхова мережа населених пунктів.............. 44

   Автостоянки та гаражі................................. 47

7. ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА І ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЇ............... 49

8. ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ.................................. 52

   Водопостачання........................................ 52

   Каналізація........................................... 56

   Теплопостачання....................................... 59

   Газопостачання........................................ 60

   Електропостачання і зовнішнє освітлення............... 61

   Зв'язок, радіомовлення і телебачення.................. 63

   Інженерні мережі...................................... 64

9. ЕКОЛОГІЯ ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА.......... 65

   Екологічні вимоги..................................... 65

   Природоохоронні заходи................................ 71

   Протишумові заходи.................................... 74

   Охорона і використання територій і об'єктів

   природно-заповідного фонду............................ 75

   Санітарна очистка..................................... 76

10. ОХОРОНА ІСТОРИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА, ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ

    І КУЛЬТУРИ........................................... 77

11. ОСНОВНІ ВИМОГИ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ................... 80

12. ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ.................................. 81

Додаток 1................................................ 84

Додаток 2................................................ 84

Додаток 3................................................ 85