ВСТУП

Відповідно до Закону України "Про енергозбереження" та Постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.97 р. № 786 "Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві" в даний час розробляється економічна, правова, нормативно-методична база раціонального використання теплової та електричної енергії. Розроблення цієї бази передбачає створення системи розрахунку питомих витрат теплової та електричної енергії, а також механізму матеріального заохочення економії енергоресурсів та фінансової відповідальності за їх нераціональне використання.

Виходячи з відсутності адміністративного втручання в господарську діяльність підприємств, питомі енерговитрати для конкретних технологічних процесів розраховуються безпосередньо підприємством.

Розраховані підприємством питомі витрати підлягають контролю з боку Державної інспекції з енергозбереження і систематичному перегляду з урахуванням конкретних умов енергоспоживання.

В цьому документі не регламентуються норми енергетичних витрат, а надаються методики розрахунку питомих енерговитрат при виробництві вапна, цегли та каменів силікатних.

Документ розроблений відповідно до "Основних методичних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві" (Державний комітет України з енергозбереження, наказ від 14.10.97 р. № 93) з урахуванням певних аспектів відомчих "Положень" будівельних корпорацій України щодо нормування питомих енерговитрат при виробництві будівельних матеріалів (корпорації "Укрбудматеріали", "Украгропромбуд", "Укрбуд").

Даний документ розроблений з урахуванням впливу складу та характеристик сировинних матеріалів, способів підготовки та переробки сировини, способів теплової обробки виробів.

У документі наведені приклади розрахунку загальних і питомих енерговитрат на виробництво вапна, цегли і каменів силікатних.

Для визначення енерговитрат конкретного виробництва необхідно виконати попередні розрахунки матеріальних балансів, процесів горіння палива, а також процесів тепломасопереносу в матеріалі, газовому середовищі та огороджувальних конструкціях теплових агрегатів, в тому числі при пусконалагоджувальних роботах. Методичні вказівки і приклади розрахунків наведені в Посібнику до ДБН.

ДСТУ Б В.2.7-80-98	Цегла та камені силікатні. Технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-90-99	Вапно будівельне. Технічні умови
ГОСТ 12.1.003-83	ССБТ. Шум. Общие требования безопасности
ГОСТ 12.1.004-91	ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования
ГОСТ 12.1.005-88	Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны
ГОСТ 12.1.007-76	ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности
ГОСТ 12.1.018-93	ССБТ. Пожаро- и взрывобезопасность статического электричества. Общие требования
ГОСТ 12.1.019-79	ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты
ГОСТ 12.1.030-81	ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление
ГОСТ 12.3.009-76	ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности
ГОСТ 12.4.011-89	ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация
ГОСТ 12.4.021-88	ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования
ГОСТ 17.2.3.02-78	Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями
ГОСТ 2874-82	Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством
ДБН В.1.4-0.01-97	Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів у будівництві. Основні положення
ДБН В.1.4-0.02-97	Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів у будівництві. Типові документи
ДБН В.1.4-1.01-97	Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів у будівництві. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні
ДБН В.1.4-2.01-97	Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів у будівництві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів будівництва
ДНАОП 1.6.10-2.20-84	Виготовлення цегли і каменів силікатних. Вимоги безпеки

ДНАОП 1.6.10-2.35-85

Виробництво гіпсу, вапна та вапняного борошна. Вимоги безпеки

СН 4088-86

Санитарные нормы микроклимата производственных помещений

СНіП 2.04.05-91

Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха

СНіП 2.09.02-85

Производственные здания

СНіП 2.09.04-87

Административные и бытовые здания

СНіП 11-4-79

Естественное и искусственное освещение

3 ВИЗНАЧЕННЯ

3.1 У цьому документі використані терміни та визначення, що наведені в ДСТУ Б В.2.7-80, ДСТУ Б В.2.7-90.

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1 Розрахунок витрати палива, теплової та електричної енергії спрямований на забезпечення планування та дотримання у виробництві технологічно та економічно обгрунтованих питомих витрат енергетичних ресурсів.

4.2 Даний документ поширюється на всі технологічні процеси і агрегати з виробництва вапна будівельного за ДСТУ Б В.2.7-90 та цегли і каменів силікатних за ДСТУ Б В.2.7-80, які пов'язані з витратами палива, теплової та електричної енергії.

4.3 Витрати палива теплової та електричної енергії залежать від вибору устаткування та ефективності його використання. Технологічне обладнання, що використовується в технологічному процесі виробництва вапна та цегли і каменів силікатних, має відповідати за потужністю енергоспоживанню технологічного процесу.

4.4 Даний документ дає можливість ураховувати характеристики сировини, умови виробництва, зміни параметрів технологічних процесів (у межах передбаченої технології), удосконалення технологічного устаткування, а також інші напрямки економії енергетичних ресурсів підприємства.

4.5 Даним документом не передбачено коригування витрат енергетичних ресурсів внаслідок порушення технологічного процесу, використання несправного обладнання або теплових агрегатів, порушення технологічних параметрів їх експлуатації тощо.

4.6 Розмірність питомих витрат визначають за видом витратної енергії:

паливо - кг ум. п.;

теплова енергія - тис. кДж; Гкал; МКал;

електроенергія - кВт × год.

При виробництві вапна, цегли і каменів силікатних питомі витрати відносяться до кінцевої (товарної) продукції: вапна - на тонну продукції, цегли - на 1000 шт. умовної цегли.

Перерахунок різних видів енергоносіїв на умовне паливо виконують за фактичними питомими витратами на їх виробництво на підприємстві. При зовнішньому енергопостачанні перерахунок проводять за співвідношенням

1 кВт × год. = 0,351 кг ум. п.

4.7 Питомі витрати палива, теплової та електричної енергії на реалізацію процесу виробництва вапна та цегли і каменів силікатних, а також на допоміжні і підсобні потреби виробництва є основою для визначення технологічних і загальновиробничих норм, що розробляються кожним підприємством, яке виробляє вапно та цеглу і камені силікатні, незалежно від форми власності підприємства.

4.8 Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) - це встановлення об'єктивно необхідної величини їх споживання на одиницю виробленої продукції.

ДБН Г. 1-8-2000 С. 3

4.9 Нормування питомих витрат ПЕР у виробництві будівельних матеріалів здійснюється з метою забезпечення раціонального їх використання і є основою економічного механізму енергозбереження. Воно використовується також для прогнозування обсягів споживання ПЕР, встановлення об'єктивних показників енергоємності товарної продукції.

4.10 Нормуванню підлягають всі витрати ПЕР на основні та допоміжні виробничі процеси, включаючи втрати енергії, незалежно від обсягів споживання цих ресурсів та джерел енергопостачання.

4.11 Норма витрати палива, теплової та електричної енергії - це показник їх використання при виробництві одиниці продукції встановленої якості, орієнтований на прогресивні умови виробництва.

4.12 Витрати ПЕР комунально-побутового характеру, на будівництво та капітальний ремонт споруд, пуско-налагоджувальні та дослідні роботи тощо, якщо вони мають допоміжний характер стосовно виробництва основної продукції, враховуються окремо.

4.13 Норми питомих витрат повинні;

- бути технічно та економічно обгрунтованими;

- враховувати конкретні умови виробництва;

- грунтуватись на планах організаційно-технічних заходів, направлених на підвищення ефективності використання ПЕР;

- сприяти мобілізації резервів економії ПЕР у виробництві;

- систематично переглядатися з урахуванням досягнутих показників ефективності використання ПЕР.

4.14 Норми питомих витрат ПЕР класифікуються за ступенем агрегації - на індивідуальні та групові норми;

- індивідуальною називається норма витрати одного або декількох видів ПЕР на одиницю продукції, яка визначається для окремих агрегатів, установок, технологічних процесів у конкретних умовах виробництва;

- груповою називається норма витрати одного або декількох видів ПЕР, яка визначається на одиницю одноіменної продукції для різних рівнів виробництва (дільниця, цех, підприємство, об'єднання тощо).

4.15 За складом витрат ПЕР норми питомих витрат підрозділяються на технологічні та загаль-новиробничі:

- технологічна норма витрати палива, теплової та електричної енергії враховує виробниче споживання та технічно неминучі втрати, пов'язані тільки із здійсненням основних та допоміжних технологічних процесів виробництва даного виду продукції;

- загальновиробнича цехова норма витрати палива теплової та електричної енергії на виробництво одиниці продукції включає витрати на реалізацію технологічного процесу (технологічну норму), а також на допоміжні потреби цеху (освітлення, опалення, вентиляцію тощо), пов'язані з виробництвом продукції;

- загальновиробнича заводська норма витрати теплової та електричної енергії враховує витрати на реалізацію технологічного процесу (технологічну норму), а також додаткові витрати енергії в виробничих і допоміжних цехах і службах заводу.

4.16 Періодичність перегляду встановлених підприємством норм обумовлюється зміною сировини, обладнання, технологічного процессу виробництва, але виконується не менше одного разу на рік.

Розробка та перегляд норм повинні супроводжуватись планом організаційно-технічних заходів з економії ПЕР. Відповідальність за розроблення і додержання норм несе керівник підприємства.

4.17 Експертиза встановлених норм витрат ПЕР, контроль за їх наявністю та виконанням здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження, на яку покладається також контроль за станом обліку і використання ПЕР на підприємствах, зокрема в частині їх нераціонального, у тому числі марнотратного, споживання та інших порушень, пов'язаних з режимами використання ПЕР, а також експлуатацією паливо- і енергоспоживаючого устаткування, споруд та інженерних об'єктів.

С. 4 ДБН Г.1-8-2000

4.17.1 Нераціональне використання ПЕР зумовлюється застосуванням застарілих технологій та обладнання.

4.17.2 До марнотратних (неефективних) відносяться витрати ПЕР, зумовлені недотриманням вимог державних стандартів, режимних та технологічних карт, затвердженої проектної документації на енерго- та теплопостачання, а також споруди в частині погіршення їх теплоізоляційних властивостей в опалювальний сезон, паспортів на діюче обладнання, в тому числі систематичне, без виробничої потреби використання палива, недовантаження або використання на холостому ходу силових трансформаторів, електродвигунів, електропечей та іншого паливо- та енерговикористовуючого обладнання і машин, не обумовлене вимогами надійності і технічної або екологічної безпеки.

5 МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМИХ ВИТРАТ ПАЛИВА,

ТЕПЛОВОЇ ТА ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

5.1 Питомі витрати палива, теплової та електричної енергії при виробництві вапна та цегли і каменів силікатних можуть бути визначені за допомогою таких методів:

- розрахунково-аналітичного;

- дослідного;

- розрахунково-статистичного;

- комбінованого.

5.1.1 Основним методом визначення питомих витрат теплової та електричної енергії при виробництві вапна та цегли і каменів силікатних є розрахунково-аналітичний метод, методичні положення якого викладені в даному документі.

5.1.2 Розрахунково-аналітичний метод передбачає визначення питомих витрат теплової та електричної енергії за умов використання прогресивних технологічних рішень виробництва і може бути перевірений дослідним методом.

5.1.3 Дослідний метод полягає у визначенні питомих витрат на підставі даних, одержаних у результаті випробувань технологічного та енергетичного обладнання з урахуванням заходів з економії енергії.

5.1.4 Розрахунково-статистичний метод полягає у визначенні питомих витрат на основі використання статистичних даних про фактичні витрати ПЕР та про значення чинників, що впливають на їх величину, з урахуванням прогресивних показників ефективності використання ПЕР, досягнутих на подібних виробництвах, а також запланованих заходів з економії ПЕР.

5.1.5 Комбінований метод поєднує в собі дослідний та розрахунково-аналітичний методи визначення питомих витрат ПЕР.

5.2 На базі розрахованих за наведеними методами питомих витрат ПЕР визначають норми енерговитрат при виробництві вапна, цегли і каменів силікатних, у тому числі в умовах неритмічної роботи підприємства.

5.3 Технічно обгрунтовані індивідуальні норми витрат ПЕР встановлюються розрахунково-аналітичним або комбінованим методами.

5.4 Групові норми витрат ПЕР визначаються, як правило, розрахунково-аналітичним методом як середньозважені показники на підставі індивідуальних норм і відповідних обсягів виробництва одноіменної продукції та розрахунково-статистичним методом.

5.5 Основними вихідними даними для визначення питомих витрат теплової та електричної енергії є:

- нормативна, технічна та технологічна документація;

- технічні та енергетичні характеристики устаткування;

- технологічна характеристика палива.

5.6 Витрати на планові розігрівання і пуск агрегатів та устаткування безперервної дії як витрати на допоміжні потреби виробництва розраховуються окремо.

ДБН Г. 1-8-2000 С. 5

5.7 Розраховані підприємствами норми питомих витрат ПЕР для підприємств, які не вийшли з підпорядкування центральних органів виконавчої влади, підлягають затвердженню цими органами влади, а для всіх інших підприємств - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

6 СТРУКТУРА ТА СКЛАД ПИТОМИХ ВИТРАТ ПАЛИВА НА ВИРОБНИЦТВО ВАПНА

6.1 При виробництві вапна у печах випалювання для технологічних потреб використовується безпосередньо паливо. Для загальних цехових і загальних заводських потреб використовується теплова енергія. Для зручності виконання розрахунків у даному документі базовою, універсальною сучасною одиницею виміру теплових витрат прийнято кДж з перерахунком кінцевих результатів розрахунків в кг умовного палива.

Показники для взаємних перерахунків різних видів енергетичних витрат наведені в додатку А.

6.2 Питому витрату палива (теплової енергії) визначають як наскрізний показник, що складається з витрат на реалізацію технологічного процесу, додаткових витрат на потреби цеху та на потреби всього заводу.

Визначення витрати палива (теплової енергії) на виробництво вапна виконують методом теплового балансу згідно з розділом 9.

6.3 Технологічну питому витрату палива, в, кг ум.п., (теплової енергії , тис. кДж/т), визначають з урахуванням конкретних технологічних умов:

;

де В ,Q - витрати палива (теплової енергії) на випалювання вапна, кг ум.п. (тис. кДж);

- обсяг виробництва вапна за розрахунковий період, т.

Для початкової орієнтовної оцінки витрати умовного палива на діючих підприємствах та для виробництв, що проектуються, питому витрату палива визначають з урахуванням даних таблиці 8.1.

Визначення витрати палива для підприємств з тепловими установками великої продуктивності виконують за допомогою теплотехнічного розрахунку з урахуванням позонного режиму обробки сировинної суміші та конструктивних характеристик теплових агрегатів.

6.4 Загальновиробничу цехову питому витрату теплової енергії q_цех., тис. кДж/т, на виробництво вапна визначають:

де - витрата теплової енергії на загальні потреби цеху за виключенням технологічних потреб, тис. кДж.

- витрата теплової енергії на опалення, тис. кДж;

- витрата теплової енергії на вентиляцію, тис. кДж;

- витрата теплової енергії на гаряче водопостачання, тис. кДж.

Витрати теплової енергії на ці потреби можуть бути частково компенсовані використанням вторинних теплоносіїв.

Загальновиробничу цехову питому витрату умовного палива , кг ум.п./т, визначають

, (6.3)

де - нижча теплотворна здатність умовного палива, тис. кДж/кг ум.п.

С. 6 ДБН Г.1-8-2000

6.5 Загальновиробничу заводську питому витрату теплової енергії , тис. кДж/т, визначають:

; (6.4)

де Q - витрата теплової енергії на загальні потреби заводу за виключенням цехових потреб, тис. кДж;

- витрата теплової енергії на виробничі потреби в допоміжних цехах, адміністративних будинках, насосних тощо, тис. кДж;

- втрата теплової енергії в заводських мережах, тис. кДж.

Загальнозаводську питому витрату умовного палива , кг ум.п./т, визначають

(6.5)

7 СТРУКТУРА ТА СКЛАД ПИТОМИХ ВИТРАТ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ НА ВИРОБНИЦТВО ВАПНА

7.1 Витрату електричної енергії визначають як наскрізний показник, що складається з витрат на всіх стадіях технологічного процесу виробництва вапна, додаткових витрат у виробничих, допоміжних цехах і дільницях підприємства.

7.2 Технологічну витрату електроенергії на виробництво вапна у загальному вигляді , кВт × год, визначають

, (7.1)

де - витрата електроенергії на добування вапняку, кВт · год.,

- витрата електроенергії технологічним устаткуванням, кВт · год;

- витрата електроенергії транспортним устаткуванням, кВт · год;

- витрата електроенергії на складування вапняку, кВт · год;

- витрата електроенергії технологічним устаткуванням, кВт · год;

- витрата електроенергії транспортним устаткуванням, кВт · год;

- витрата електроенергії у подрібнювально-млиновому відділенні, кВт · год.,

- витрата електроенергії технологічним устаткуванням, кВт · год;

- витрата електроенергії транспортним устаткуванням, кВт · год;

- витрата електроенергії на випалювання вапна, кВт · год,

- витрата електроенергії технологічним устаткуванням, кВт · год;

- витрата електроенергії транспортним устаткуванням, кВт · год.

ДБН Г.1-8-2000 С. 7

7.3 Технологічну питому витрату електроенергії на виробництво вапна , кВт · год/т, визначають

(7.2)

7.4 Загальновиробничу цехову питому витрату електроенергії на виробництво вапна , кВт · год/т, визначають

, (7.3)

де - витрата електроенергії на загальні потреби цеху за виключенням технологічних потреб, кВт · год;

- витрата електроенергії на опалення та вентиляцію цеху, кВт · год;

- витрата електроенергії на освітлення цеху, кВт × год;

W - витрата електроенергії на внутрішньоцеховий транспорт, кВт × год.;

W- втрати в цехових електромережах, кВт × год.

7.5 Загальновиробничу заводську питому витрату електроенергії на виробництво вапна w, кВт × год /т, визначають:

, (7.4)

де W - витрата електроенергії на загальні потреби заводу за виключенням цехових потреб, кВт · год;

W - витрата електроенергії в допоміжних цехах, гаражах, адміністративних будинках, кВт · год;

W - витрата електроенергії заводським транспортом, кВт × год;

W - витрата електроенергії насосними станціями, кВт · год;

W - витрата електроенергії на виготовлення стиснутого повітря, кВт · год;

W - витрата електроенергії в котельні, кВт · год;

W - витрата електроенергії на зовнішнє освітлення, кВт · год;

W - втрата електроенергії в заводських електромережах та трансформаторних підстанціях, кВт · год.

У випадку підключення кар'єру до енергосистеми підприємства загальновиробничу заводську питому витрату електроенергії з урахуванням витрати кар'єром w_{зав.+кар}_., кВт · год., визначають

W_{зав.+кар.}= w_зав.+W_кар./П_вап. (7.5)

де W_кар-_. витрата електроенергії в кар'єрі, кВт · год.

7.6 Визначення витрат електроенергії на виробництво вапна виконують згідно з розділом 11.

8 ТЕХНОЛОГІЧНІ ПАРАМЕТРИ ТЕПЛОВИХ ПРОЦЕСІВ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ ВАПНА

8.1 При випалюванні вапняку може застосовуватись природний газ будь-якого складу. Можливість застосування штучного газу визначається в кожному конкретному випадку.

8.2 Як тверде паливо для шахтних пересипних печей використовується антрацит або пісне кам'яне вугілля з вмістом горючих летких компонентів не більше 12 % та зольністю за сухою масою не більше 16 %.

С. 8 ДБН Г.1-8-2000

8.3 Орієнтовну питому витрату умовного палива при виробництві вапна з вмістом у вапняку активних (СаО + MgO) в кількості 80 % приймають за таблицею 8.1.

8.4 Питому витрату умовного палива в, кг ум.п./т, при виробництві вапна з вмістом у вапняку активних (СаО + MgO), що відрізняється від 80 %, визначають за формулою

, (8.1)

де в_о. - питома витрата умовного палива при виробництві вапна, кг/т, з вмістом активних

(СаО + MgO) в кількості 80 % (таблиця 8.1);

А_ф. - фактичний вміст активних (СаО + MgO), %.

8.5 Вапно, яке вивантажують з шахтних печей, охолоджують до температури нижче 100°С.

8.6 Усі обертові печі для випалювання вапна обладнуються пристроями для охолодження випаленого вапна: шарові, барабанні, багатобарабанні (рекуператорні) холодильники або холодильники "киплячого шару". Теплоту повітря, яке охолоджує вапно, використовують при спалюванні палива.

8.7 Коефіцієнт надлишку повітря для забезпечення горіння палива в шахтних та обертових печах, що працюють на газовому паливі, дорівнює 1,15-1,25, в шахтних пересипних печах - 1,06-1,15.

Таблиця 8.1 - Орієнтовна питома витрата умовного палива при виробництві вапна

Тип печі

Витрата умовного палива, кг/т

Шахтні пересипні печі

148

Шахтні печі, що працюють на природному газі

158

Шахтні печі, що працюють на мазуті

187

Короткі обертові печі з шаровими теплообмінниками

210

Довгі обертові печі, що працюють за сухим способом

245

Довгі обертові печі, що працюють за мокрим способом

280

8.8 При використанні високомагнезіальної сировини, вапняку фракцією менше 10 мм застосовують печі "киплячого шару".

8.9 Види палива, які можуть бути застосовані при випалюванні вапна, наведені в таблиці 8.2.

Таблиця 8.2- Види палива та рекомендовані типи агрегатів для виробництва вапна

Вид палива

Тип агрегату для виробництва вапна

Теплотворна здатність палива, кДж/кг

Кокс металургійний

Шахтні пересипні печі

27900

Коксик

-" -

21000-23000

Антрацит

-" -

23000-30000

Буре вугілля

Шахтні печі з виносними топками

10500-12600

Торф

Печі з виносними напівгазовими топками

8800-14700

Мазут

Шахтні та обертові печі

37000-40000

Газ природний

-" -

33500-42000

Газ коксовий

-" -

14700-19200

Газ доменний

-" -

3700-4000

ДБН Г. 1-8-2000 С. 9

9 ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМОЇ ВИТРАТИ ПАЛИВА І ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ НА ВИРОБНИЦТВО ВАПНА

9.1 Витрату палива і теплової енергії на технологічні потреби при виробництві вапна визначають з теплового балансу печі для випалювання вапна. Розрахунок виконується на 1 кг вапна.

9.2 Прихід теплоти

9.2.1 Теплота, що надходить до печі з паливом

9.2.1.1 Теплота горіння палива (хімічна) q, кДж/кг,

q, (9.1)

де Q - нижча теплотворна здатність палива, кДж/кг;

В - витрата палива на виробництво 1 кг вапна, кг/кг.

9.2.1.2 Фізична теплота палива q, кДж/кг,

, (9.2)

де t_пал.- температура палива, °С;

с_пал. - теплоємність палива, кДж/(кг °С).

9.2.2 Теплота, шо надходить до печі з повітрям на горіння, q₃^пр., кДж/кг,

якщо паливо - газ, q; (9.3)

якщо паливо тверде або рідке, q,

де V - фактична витрата повітря на горіння палива, м³/кг або м³/м³ ,

;

V - теоретична витрата повітря на горіння палива, м³/кг або м³/м³, що визначається з розрахунку горіння палива;

α_г. - коефіцієнт надлишку повітря, 1,05-1,5;

t_пов. - температура повітря, °С;

с_пов. - теплоємність повітря, кДж/(кг °С);

G - фактична витрата повітря, кг/кг;

ρ_пов. - густина повітря, кг/м³.

9.2.3. Теплота, що надходить до печі з натуральною сировиною, q, кДж/кг,

, (9.4)

де G_нат-_. витрата натуральної сировини на одержання 1 кг вапна, кг/кг;

t_с. - температура сировинии, ⁰С;

с_с. - теплоємність сировини, кДж/(кг °С).

9.3 Витрата теплоти

9.3.1 Витрата теплоти на випарювання вологи з натуральної сировини q, кДж/кг,

, (9.5)

де w_c. - відносна вологість сировини;

q_пари - теплота, що витрачається на випарювання вологи з 1 кг сировини (2500-2700 кДж/кг).

9.3.2 Витрата теплоти на дисоціацію (СаСО₃ + MgCO₃) q, кДж/кг,

q, (9.6)

де G_Ca - маса СаСО₃ на 1 кг сировини, кг;

G - маса СаСО₃, який не розклався, на 1 кг сировини, кг;

С. 10 ДБН Г. 1-8-2000

q_Ca - теплота хімічної реакції дисоціації СаСО₃, кДж/кг, (згідно з додатком А);

G_Mg - маса MgCO₃ на 1 кг сировини, кг;

q_Mg - теплота хімічної реакції дисоціації MgCO₃, кДж/кг, (згідно з додатком А).

9.3.3 Втрата теплоти від хімічної неповноти згоряння палива q, кДж/кг,

, (9.7)

де а_хім - складова хімічної неповноти згоряння палива.

9.3.4 Втрата теплоти від механічної неповноти згоряння палива q, кДж/кг,

, (9.8)

де а_мех_. - складова механічної неповноти згоряння палива.

9.3.5 Витрата теплоти на нагрівання повітря, що йде на горіння, q, кДж/кг,

q₅^вит=q¹_пов.В=V, (9.9)

де q¹_пов. - теплота, що витрачається на нагрівання до температури t¹ повітря для горіння, кДж/кг,

t¹_пов. - температура нагрітого повітря, "С;

ρ¹ _пов.- густина повітря при t¹_пов., кг/м³.

9.3.6 Втрата теплоти з димовими газами q₆^втр., кДж/кг,

q₆^втр=V_д.г.ρ_д.г.t_д.г.В , (9.10)

де V_д..г. - об'єм димових газів, що утворюється при згорянні 1 кг палива (визначають у залежності від складу та умов горіння палива, м³/кг, з розрахунку горіння палива);

ρ_д.г_. - густина димових газів, кг/м³;

t_д.г_. - температура димових газів, °С;

с_д.г. - теплоємність димових газів, кДж/(кг °С).

9.3.7 Втрата теплоти з вапном, що виходить з печі, q, кДж/кг,

, (9.11)

де G_вап. - маса вапна за 9.1;

с_вап. - теплоємність вапна, кДж/(кг °С);

t_вап. - температура вапна на виході з печі, °С.

9.3.8 Втрата теплоти з вапняковим пилом, що видаляється з печі, q₈^втр, кДж/кг,

(9.12)

де G_с.в. - витрата сухої сировини на винесення, кг/кг (приймаємо із розрахунку матеріального балансу).

9.3.9 Втрата теплоти q₉^втр., кДж/кг, через огородження печі (визначають з теплотехнічного розрахунку або приймають усереднено 6 % від кількості теплоти, що надійшла з паливом),

(9.13)

9.4 Рівняння теплового балансу

(9.14)

З рівняння (9.14) визначають витрату палива В, кг, на одержання 1 кг вапна. Питому витрату умовного палива визначають

, кг ум.п./т вапна. (9.15)

Питому витрату теплової енергії визначають

, кДж/кг. (9.16)

ДБН Г.1-8-2000 С. 11

10 ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕПЛОВИХ АГРЕГАТІВ ВИРОБНИЦТВА ВАПНА

10.1 При виробництві будівельного вапна (кальцієвого, магнезіального, доломітового) кількість корисно використаної енергії, тобто тепловий ефект ендотермічної реакції, зручно відносити до активних оксидів кальцію та магнію, що знаходяться в готовому продукті.

10.2 Коефіцієнт корисної дії (к.к.д) η, у відсотках, шахтних і обертових печей виробництва вапна визначають

η = (q_CaO m_CaO ⁺ q_MgO m_MgO) /Q_.(в_ум.п. + е) 100 , (10.1)

де q_CaO= 3185 кДж/кг СаО;

m_CaO - вміст активного СаО в готовому продукті, %;

q_MgO - 2715 кДж/кг MgO;

m_MgO - вміст активного MgO в готовому продукті, %;

в_{ум. п} - витрата умовного палива на одержання 1 кг вапна, кг/кг;

е - питома витрата електроенергії на виробництво 1 кг вапна в перерахунку на умовне паливо, кг ум.п./кг.

11 ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМОЇ ВИТРАТИ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ НА ВИРОБНИЦТВО ВАПНА

11.1 Згідно з структурою та змістом питомих витрат електричної енергії на виробництво вапна (розділ 7) в загальному випадку споживачами електричної енергії є транспортні засоби та технологічне устаткування при добуванні і складуванні сировини (вапняку); устаткування подріб-нювально-млиновсго відділення; обладнання та установки для випалювання; устаткування систем аспірації, вентиляції, опалення, освітлення; устаткування допоміжних цехів, складів готової продукції тощо.

Кількість і потужність устаткування визначається для кожного конкретного виробництва.

11.2 Технологічну, загальновиробничу цехову та загальновиробничу заводську питому витрату електричної енергії визначають згідно з 7.1-7.5.

11.3 Витрату електричної енергії визначають за найбільш завантажену зміну, місяць, рік.

11.4 Витрату електричної енергії електроприймачами, які беруть участь у виробництві продукції, W, кВт × год, визначають за формулою

(11.1)

де W₁, W₂, ... W_n - витрата електричної енергії кожним електроприймачем, що бере участь у виробництві продукції за розрахунковий період, кВт • год.

11.4.1 Витрата активної W_a, кВт × год, та реактивної W_p , квар · год, електроенергії одним електроприймачем у максимально навантажену зміну складає:

W_a=P_зм.T_зм.=K_в.Р_н.Т_{зм. ,} (11.2)

W_р.=Q_зм.T_зм.=P_зм.tgφТ_зм , (11.3)

де р_зм_. - середнє активне навантаження, кВт;

Т_зм. - кількість годин роботи електроприймача, год;

К_в. - коефіцієнт використання для даної групи електроприймачів (таблиця Д. 1);

Р_н_. - номінальна активна (встановлена) потужність електродвигуна, кВт;

Q_зм. - середнє реактивне навантаження, квар;

tgφ - функція від характерного cosφ для даної групи електроприймачів (таблиця Д. 1).

С. 12 ДБН Г.1-8-2000

11.4.2 3 урахуванням нерівномірності навантаження по змінах, днях і т. ін. річна витрата активної W_а.р., кВт × год, та реактивної W_р.р., квар × год, електроенергії окремим споживачем відповідно визначається

W_а.р.=К_в.Р_н.α_а.Т_р.ф., (11.4)

W_р.р.=Q_н.α_р.Т_р.ф.=К_в.Р_н.tgφ α_р.Т_р.ф. (11.5)

де Т_р._ф. - фактична кількість годин роботи споживача за рік;

α_а. - коефіцієнт змінності з енерговикористання активної енергії, який у даному розрахунку може бути прийнятий 0,75-0,85;

α_р. - коефіцієнт змінності з енерговикористання реактивної енергії

α_р.(1,05-1,1) α_а;

Р_н., Q_н. - номінальне активне та реактивне навантаження, кВт, квар.

11.4.3 Витрата електроенергії для однофазних електроприймачів розраховується як для трьох-фазних за формулами (11.6) та (11.7).

За наявності групи однофазних електроприймачів, які розподілені за фазами з нерівномірністю не більше 15 % по відношенню до загальної потужності, вони можуть бути представлені у розрахунку як еквівалентна група трьохфазних електроприймачів з тією самою сумарною номінальною потужністю. У випадку перевищення вказаної нерівномірності потужність еквівалентної групи трьохфазних електроприймачів приймається такою, що дорівнює потроєному значенню найбільш завантаженої фази.

При включенні однофазного електроприймача на фазну напругу він враховується як еквівалентний трьохфазний електроприймач з номінальною потужністю:

Р_н. = 3 Р_н.одн., кВт; Q_н = 3 Q_н.одн., квар, (11.6)

де Р_н.одн. , Q_н.одн. - відповідно активна і реактивна номінальна потужності однофазного електроприймача, кВт, квар,

При включенні однофазного електроприймача на лінійну напругу він враховується як еквівалентний трьохфазний електроприймач з номінальною потужністю:

Р_н = , кВт; Q_н = , квар. (11.7)

11.4.4 Для багатодвигунових приводів ураховуються всі одночасно працюючі електродвигуни даного приводу.

11.4.5 Резервні електроприймачі, ремонтні, зварювальні трансформатори та інші електроприй-мачі, що працюють короткочасно, при підрахунку витрати електроенергії не враховуються.

11.4.6 Для електродвигунів з повторно-короткочасним режимом роботи не виконують приведення їх номінальної потужності до тривалого режиму (ТВ = 100 %).

11.4.7 За наявності у групі (цеху, підприємстві) приймачів, що працюють з випереджаючим струмом (синхронних компенсаторів, батарей статичних конденсаторів чи синхронних двигунів, що працюють з перезбудженням), реактивна енергія, що виробляється ними, вираховується окремо та віднімається від загальної кількості реактивної енергії, яка споживається приймачами з відстаючим струмом.

Загальна річна кількість реактивної енергії W_р.р. , квар × год, що віддається синхронними двигунами і конденсаторами, визначається за формулою

W_р.р.=(Р_н.tgφ/η_н.+Q_н.к.)Т_р.ф. (11.8)

де Р_н. - номінальна потужність робочих синхронних двигунів, кВт;

Q_{н. к} - номінальна потужність конденсаторів, квар;

η_н - середній коефіцієнт корисної дії синхронних двигунів.

ДБН Г. 1-8-2000 С. 13

11.5 Річна витрата активної електроенергії освітлювальними установками W_{а.р.осв.}, кВт · год, визначається за формулою

W_{а.р.осв.}=К_п.осв.Р_н.осв.Т_м.осв., (11.9)

де К_п.осв. - коефіцієнт попиту, який залежить від характеру освітлювальних приміщень (таблиця Д.2);

Р_н.осв. - встановлена потужність освітлювальних установок по підприємству, цеху і т.ін., кВт;

Т_м.осв. - річна кількість годин використання максимуму освітлювального навантаження (таблиці Д. 3, Д. 4), год.

Річна витрата реактивної енергії W_{р.р.осв.}, квар · год, освітлювального навантаження з газорозрядними лампами визначається за формулою

W_{р.р.осв.}=Q_зм.осв.Т_м.осв.; (11.10)

де Q_зм.осв - середня реактивна потужність освітлювальних установок по підприємству, цеху і т.ін., квар.

11.6 Річна кількість годин роботи силових електроприймачів Т_р. залежить від характеру виробництва та технологічного процесу і може бути, у загальному випадку, визначена

Т_р.=(365-m)nТ_зм.-Т_пр. , год , (11.11)

де m - кількість неробочих днів на рік;

п - кількість змін;

Т_зм.- тривалість зміни, год;

Т_пр. - річна кількість годин, на яку скорочена тривалість роботи у передвихідні та передсвяткові дні, год.

Розрахункова річна кількість годин роботи

Т_р.р. = Т_р.К_т.в., (11.12)

де К_т.
в. - коефіцієнт технологічного використання обладнання, який ураховує витрати часу на технічне обслуговування та планово-виробничі ремонти, в загальному випадку приймають таким, що дорівнює 0,95.

11.7 У випадку підключення кар'єру до енергосистеми підприємства річна витрата електроенергії силовими електроприймачами кар'єру W_{а. р. кар.}, кВт × год., визначається:

W_{а. р.
кар.} =P_зм.T_р., (11.13)

або W_{а.р.кар.} = К_п.P_н.Т_р., (11.14)

де К_п. - коефіцієнт попиту (таблиця Д. 6);

Р_н. - загальна номінальна потужність групи електроприймачів, кВт. Для бурових верстатів:

1 шт - W_а.р.б. = 0,9 Р_зм.Т_р., кВт × год; (11.15)

2 шт і більше – W_а.р.б. = 0,7 Р_зм.Т_р., кВт × год . (11.16)

Для одноковшових екскаваторів річна витрата електроенергії W_{а. р.ек.} , кВт · год , визначається за формулою

W_а.р.ек.=К_ΣК_п.Р_н.Т_р._, (11.17)

де К_Σ - коефіцієнт суміщення максимумів навантажень (таблиця Д. 5).

Кількість робочих днів а для одного екскаватора при циклічній роботі визначається

а = (N К) / (K+ mt), (11.18)

де N - кількість робочих днів на рік за вирахуванням свят, вихідних днів та днів простоїв за кліматичних умов; кількість днів простоїв за кліматичних умов для температурних зон 5, 6 та поза зонами приймається до 15;

К - міжремонтний цикл, маш.-год;

m - кількість діб простоїв у ремонтах впродовж ремонтного циклу, доба;

t - кількість годин роботи екскаваторів на добу, год.

С. 14 ДБН Г. 1-8-2000

Міжремонтний цикл екскаваторів (тривалість годин роботи між капітальними ремонтами) та кількість діб простоїв у ремонтах (за повний цикл) приймаються за таблицею Д.6.

Для орієнтовних підрахунків визначення річної витрати електроенергії екскаваторами, відвалоутворювачами та горизонтальними конвеєрами виконується за питомою витратою електроенергії (таблиця Д. 7).

11.8 Втрати активної Δ Р_т, кВт, та реактивної Δ Q_т_., квар, потужності у трансформаторах орієнтовно приймаються такими, що дорівнюють:

Δ Р_т.. = ( 0,02 - 0,025) S , (11.19)

Δ Q_т. = (0,105 - 0,125) S, (11.20)

де S - розрахункова потужність на шинах трансформаторів, кВА;

Втрати активної Δ Р_м., кВт, та реактивної Δ Q_м., квар, потужностей у розподільних мережах орієнтовно приймаються такими, що дорівнюють:

Δ Р_м.= 0,03 S, кВт; Δ Q_м. = 0,02 S, квар.

11.9 За наявності даних про питому витрату електроенергії на одиницю продукції w_а., кВт · год/т, річна витрата активної електроенергії W_а.р., кВт · год, яку споживає цех або підприємство в цілому, визначається за формулою

W_а.р.= w_а.р.· П_вап. (11.21)

Формула (11.21) може застосовуватись і до будь-якого іншого відмінного від року періоду.

Значення w_а..р.є інтегральним показником витрати електроенергії на одиницю продукції. У величину w_а..р.входить і витрата електроенергії на всі допоміжні потреби виробництва та освітлення цехів. Розрахунок річної витрати активної електроенергії за формулою (11.21) є контрольним по відношенню до витрати за наведеним вище визначенням W_а.р.

Розрахунки, виконані за формулами (11.4), (11.5), повинні бути співставлені з результатами розрахунків за формулою (11.21). При розбіжності більш ніж на 10 % мусять бути з'ясовані причини розбіжності та внесені відповідні корективи у розрахунки.

11.10 Орієнтовні питомі витрати електроенергії на виробництво вапна в залежності від типу випалювальних печей приймають за таблицею 11.1.

Таблиця 11.1 - Орієнтовні питомі витрати електроенергії на виробництво вапна

Тип печі	Питома витрата електроенергії, кВт · год/т
Шахтні пересипні печі	15-20
Шахтні печі, що працюють на природному газі	18-26
Обертові печі	40-60

Примітка. Більші значення стосуються випуску вапна 1-го сорту, менші - 3-го сорту.

12 СТРУКТУРА ТА СКЛАД ПИТОМИХ ВИТРАТ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ НА ВИРОБНИЦТВО ЦЕГЛИ І КАМЕНІВ СИЛІКАТНИХ

12.1 Питому витрату теплової енергії на виробництво цегли і каменів силікатних визначають як наскрізний показник, що складається з витрат на реалізацію технологічного процесу, додаткових витрат на потреби цеху та потреби всього заводу.

12.2 Технологічну питому витрату теплової енергії q, тис.кДж/1000 шт.ум. цегли визначають з урахуванням конкретних технологічних умов:

=Q / П_с.ц.; (12.1)

ДБН Г.1-8-2000 С. 15

де - витрата теплової енергії на технологічні потреби, тис. кДж;

- обсяг випуску силікатної цегли за розрахунковий період, тис. шт. ум. цегли;

- витрата теплоти на підігрівання піску (відтавання, розігрівання тощо), тис. кДж;

- витрата теплоти на підігрівання сировинної суміші при гашенні, тис. кДж;

- витрата теплоти на запарювання цегли в автоклаві, тис. кДж.

12.3 Загальновиробничу цехову витрату теплової енергії , тис. кДж/1000 шт. ум. цегли, на виробництво силікатної цегли визначають;

; (12.2)

де - витрати теплової енергії на загальні потреби цеху за виключенням технологічних потреб, тис. кДж;

- витрати теплової енергії на опалення, тис. кДж;

- витрати теплової енергії на вентиляцію, тис. кДж;

- витрати теплової енергії на гаряче водопостачання, тис. кДж.

Витрати теплової енергії на ці потреби можуть бути частково компенсовані використанням вторинних теплоносіїв (скидної пари тощо).

12.4 Загальновиробничу заводську питому витрату теплової енергії ,тис.кДж/1000 шт. ум. цегли, на виробництво силікатної цегли визначають:

(12.2)

де - витрата теплової енергії на загальні потреби заводу за виключенням цехових потреб, тис. кДж;

- витрата теплової енергії на виробничі потреби в допоміжних цехах, насосних, адміністративних будинках тощо, тис. кДж;

- витрата теплової енергії в заводських теплових мережах, тис. кДж.

13 СТРУКТУРА ТА СКЛАД ПИТОМИХ ВИТРАТ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ НА ВИРОБНИЦТВО ЦЕГЛИ І КАМЕНІВ СИЛІКАТНИХ

13.1 Витрату електричної енергії визначають як наскрізний показник, що складається з витрат на всіх стадіях технологічного процесу виробництва цегли і каменів силікатних, додаткових витрат у виробничих, допоміжних цехах і дільницях підприємства.

13.2 Технологічну витрату електричної енергії на виробництво цегли і каменів силікатних у загальному вигляді , кВт · год, визначають

, (13.1)

де W_д. - витрата електроенергії на добування піску, кВт · год,

- витрата електроенергії технологічним устаткуванням, кВт · год;

- витрата електроенергії транспортним устаткуванням, кВт · год;

- витрата електроенергії на складування піску, кВт · год,

С. 16 ДБН Г. 1-8-2000

- витрата електроенергії технологічним устаткуванням, кВт × год;

- витрата електроенергії транспортним устаткуванням, кВт × год;

- витрата електроенергії на відтавання льоду та розігрівання піску, кВт × год;

- витрата електроенергії на складування вапна, кВт × год,

- витрата електроенергії технологічним устаткуванням, кВт × год;

- витрата електроенергії транспортним устаткуванням, кВт × год;

- витрата електроенергії у подрібнювально-млиновому відділенні, кВт × год,

- витрата електроенергії технологічним устаткуванням, кВт × год;

- витрата електроенергії транспортним устаткуванням, кВт × год;

- витрата електроенергії на гашення сировинної суміші, кВт × год,

- витрата електроенергії технологічним устаткуванням, кВт × год;

- витрата електроенергії транспортним устаткуванням, кВт × год;

- витрата електроенергії пресовим відділенням, кВт × год,

;

- витрата електроенергії технологічним устаткуванням, кВт × год;

- витрата електроенергії транспортним устаткуванням, кВт × год;

- витрата електроенергії автоклавним відділенням, кВт × год,

- витрата електроенергії технологічним устаткуванням, кВт × год;

- витрата електроенергії транспортним устаткуванням, кВт × год.

13.3 Технологічну питому витрату електроенергії на виробництво цегли і каменів силікатних , кВт × год /1000 шт. ум. цегли, визначають

13.4 Загальновиробничу цехову питому витрату , кВт × год/1000 шт. ум. цегли, визначають:

; (13.3)

де - витрата електроенергії на загальні потреби цеху за виключенням технологічних потреб,

кВт · год;

- витрата електроенергії на опалення, вентиляцію цеху, кВт · год;

- витрата електроенергії на освітлення цеху, кВт · год;

- витрата електроенергії внутрішнім цеховим транспортом, кВт · год.

13.5 Загальновиробничу заводську питому витрату , кВт · год / 1000 шт.ум. цегли, визначають:

; (13.4)

ДБН Г. 1-8-2000 С. 17

де - витрата електроенергії на загальні потреби заводу за виключенням цехових потреб, кВт × год;

- витрата електроенергії на виготовлення стиснутого повітря, кВт × год;

- витрата електроенергії на подавання води та перекачування каналізації насосами, кВт × год;

- витрата електроенергії на роботу котельні, кВт × год;

- витрата електроенергії в допоміжних цехах, адміністративних будинках, гаражах тощо, кВт × год;

- витрата електроенергії заводським електротранспортом, кВт × год;

- витрата електроенергії на зовнішнє освітлення території, кВт × год;

- втрата електроенергії в заводських мережах, кВт × год.

У випадку підключення кар'єру до енергосистеми підприємства загальновиробничу заводську питому витрату електроенергії визначають аналогічно 7.5.

14 ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМОЇ ВИТРАТИ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ НА ВИРОБНИЦТВО ЦЕГЛИ І КАМЕНІВ СИЛІКАТНИХ

14.1 Визначення витрати теплової енергії на технологічні потреби

В процесі виробництва цегли та каменів силікатних загальна витрата теплової енергії Q_с.ц., кДж, складає

Q_с.ц.=Q_{підігр.п.}+Q_{гаш.с.с.}+Q_авт.,

де Q_{підігр.п} - витрата теплоти на підігрівання вологого піску, а в зимовий період - на відтавання льоду, що в ньому міститься, кДж;

Q_{гаш.с.с.} - витрата теплоти на підігрівання сировинної суміші при гашенні, кДж;

Q_авт - витрата теплоти на запарювання цегли-сирцю в автоклаві, кДж.

14.1.1 Визначення витрати теплоти на підігрівання піску в зимовий період. Витрату теплоти на підігрівання піску Q_{підігр.п.}, кДж, визначають за формулами:

Q_{підігр.п}=Q_с.п.+Q_в., (14.1)

де Q_с.п. - витрата теплоти на підігрівання сухої частини піску, кДж,

Q_с.п.=G_с.п.с_с.п.(t_к.- t_п.), (14.2)

G_с.п.- маса сухого піску, кг;

с_с.п.- теплоємність сухого піску, кДж / (кг °С);

t_п., t_к. - температура піску відповідно початкова і в кінці підігрівання, °С;

Q_в. - витрата теплоти, кДж, на підігрівання води, що міститься в піску, кДж,

Q_в.=0,01w_n.G_с.п.с_в.( t_к.- t_п), (14.3)

де w_n - вологість піску, %;

с_в - теплоємність води, кДж / (кг °С).

В разі використання піску з температурою нижче 0°С теплоту , кДж, витрачають також на відтавання льоду

=Q_с.п.+ (14.4)

Тоді витрату теплоти на відтавання льоду та нагрівання води в піску , кДж, визначають за формулою

=0,01w_п. G_с.п.(-2,1 t_п.+ 335 + 4,2t_к.), (14.5)

де 2,1 - питома теплоємність льоду, кДж/(кг °С);

335 - питома теплота розплавлення льоду, кДж/кг

4,2 - питома теплоємність води, кДж/(кг °С).

С. 18 ДБН Г. 1-8-2000

14.1.2 Питома витрата теплоти на підігрівання піску q_{підігр.п.}, кДж/1000 шт. ум. цегли,

q_{підігр.п.}=Q_{підігр.п.} / П_с.ц. (14.6)

Питома витрата умовного палива на підігрівання піску в_{підігр.п.}, кг ум.п./1000 шт. ум. цегли, в зимовий період залежить від виду теплового агрегату, його к.к.д.

(14.7)

14.2 Підігрівання сировинної суміші при її гашенні

14.2.1 Орієнтовні дані щодо питомої витрати теплоти на підігрівання сировинної суміші при її гашенні q_гаш.с.с_., кДж/1000 шт. ум. ц., визначаються з урахуванням середньої вологості піску і температури підігрівання згідно з таблицею 14.1.

14.2.2 Питома витрата умовного палива на підігрівання сировинної суміші при її гашенні в_гаш.с.с_., кг ум.п. /1000 шт. ум. цегли, залежить від конкретного виду теплового агрегату, його к.к.д.

, (14.8)

де q_{гаш.с.с.} - питома витрата теплоти на підігрівання сировинної суміші при її гашенні, кДж/1000 шт. ум. цегли;

η_гаш.с.с_.- к.к.д. теплового агрегату для гашення сировинної суміші.

14.3 Запарювання цегли-сирцю в автоклаві

14.3.1 Питома витрата теплоти на запарювання 1000 шт. цегли-сирцю в автоклаві q_авт., тис. кДж,

q_авт.=Q_авт. / П_авт. (14.9)

де Q_авт - загальна витрата теплоти за один цикл роботи автоклава, тис. кДж;

П_авт - продуктивність автоклава за 1 цикл, тис. шт. ум. цегли або фактичний випуск цегли за 1 цикл, тис. шт. ум. цегли.

14.3.2 Витрата теплоти в автоклаві складається з:

- нагрівання сухої маси цегли Q_1ав_т., кДж,

Q₁_авт=G_с.ц.с_с.ц.(t_к.ц. – t_п.ц.) (14.10)

де G_с.ц. - маса сухої частини цегли в автоклаві, кг;

с_с.ц. - теплоємність сухої цегли, кДж/(кг °С);

t_п.ц., t_к.ц. - початкова і кінцева температура цегли-сирцю при запарюванні в автоклаві, °С;

- нагрівання води в цеглі-сирці Q_2ав_т., кДж,

Q_2авт=G_в.с_в.(t_к.ц. – t_п.ц.) (14.11)

де G_в. - маса води в цеглі-сирці в автоклаві, кг;

c_в. - питома теплоємність води, кДж/(кг °С);

- нагрівання стінок і кришок автоклава до заданої температури Q_3ав_т., кДж,

Q_3авт=G_ст.кр.с_ст.кр.(t_{к.ст.кр.} – t_{п.ст.кр.}) (14.12)

де G_ст.кр - маса стінок і кришок автоклава, кг;

с_ст.кр - теплоємність стінок і кришок автоклава, кДж/(кг °С);

t_{п.ст.кр.}, t_к.ст.кр - температура стінок і кришок автоклава початкова і кінцева, °С;

- нагрівання вагонеток з цеглою-сирцем Q_4авт, кДж,

Q_4авт=G_ваг.с_ваг.(t_к.ваг. – t_п.ваг.), (14.13)

де G_ваг - маса вагонеток, кг;

с_ваг_. - теплоємність металу вагонеток, кДж / (кг °С);

t_п_.ваг., t_к.ваг - температура вагонеток початкова і кінцева, °С;

ДБН Г. 1-8-2000 С. 19

Таблиця 14.1- Орієнтовна витрата теплоти на підігрівання вапняно-піщаної суміші при її гашенні

Температура суміші, °С

Влітку

Взимку

Вологість піску, %

67.5

105

110

112.5

100

112.5

120.5

145

157.5

167.5

147.5

162.5

175

195

205

220

185

205

220.0

337.5

250

100

267.5

107.7

225

250

100

262.5

105

277.5

111

287.5

115

312.5

125

262.5

105

295

118

305

122

320

128

335.5

134

365

145

Примітка. Над рискою - тис. кДж /1000 шт. ум. цегли,

під рискою - кг пари /1000 шт. ум. цегли

- втрати теплоти автоклавом під час нагрівання цегли-сирцю Q_5авт., кДж,

Q₅_авт.=3,6k_ст.F_ст.(t_вн. – t_зовн.)τ₁+3,6k_кр.F_кр.( t_вн. – t_зовн)τ₁, (14.14)

де k_ст., k_кр. - коефіцієнти теплопередачі відповідно через стінки і кришки автоклава, кДж / (м² °С);

F_ст., f_кр. - поверхні стінок і кришок автоклава, м²;

t_вн. - середня внутрішня температура в автоклаві при нагріванні, °С,

t_вн. =(t_к. – t_п.) / 2 , (14.15)

t_зовн. - температура зовнішнього повітря, °С;

₁ - тривалість нагрівання автоклава, год.

14.3.3 Втрата теплоти автоклавом у зовнішнє середовище при запарюванні Q_6ав_т., кДж,

Q_6авт.=3,6(t_вн. – t_зовн.) τ₂ (k_ст. F_ст. + k_кр. F_кр. ), (14.16)

де τ₂ - тривалість запарювання, год.

Тепловміст пари, що заповнює вільний об'єм автоклава, при температурі і тиску запарювання

Q_7авт., кДж,

Q_7авт. = I_пари ρ_пари V_авт_., (14.17)

де I_пари - тепловміст пари, кДж / кг, (таблиця Ж. 1);

ρ_пари - питома вага пари, кг / м³, (таблиця Ж. 1);

V_авт - вільний об'єм автоклава, м³.

Тепловміст конденсату, що утворюється в автоклаві при запарюванні, Q_8авт., кДж,

Q_8авт.=, (14.18)

де - сума позицій від Q_1авт. до Q_7авт. за 14.3.2, 14.3.3;

І_конд. ^- питомий тепловміст конденсату при заданій температурі і тиску, кДж / кг.

С. 20 ДБН Г. 1-8-2000

3 метою поліпшення процесу запарювання можливе застосування продування автоклава або його вакуумування.

14.3.4 3 метою економії теплової енергії застосовують перепуск пари з автоклава, в якому закінчився процес запарювання. Пара, що перепускається, генерується за рахунок випарювання води, яка знаходиться в цеглі-сирці.

Кількість теплоти, що передається при перепуску пари Q_9авт., кДж,

Q_9авт. = G_в.(і_в. – і¹_в.) + G_с.ц. с_с.ц. (t_к - t¹). (14.19)

Маса пари, що перепускається, G_пер., кг,

G_пер. = Q_9авт./ (і_п.-і¹_в.). (14.20)

де G_в. - маса води, що утримується в порах цегли (пористість цегли 31 %, максимальне заповнення пор - 95%), перед зниженням тиску, кг;

і_в. - питома ентальпія води перед зниженням тиску, кДж/кг;

і¹_в. - питома ентальпія води при кінцевому тиску перепуску, кДж/кг;

t_k - кінцева температура запарювання перед зниженням тиску, °С;

t¹ - температура цегли в кінці перепуску пари, °С;

і_п. - питома ентальпія пари перед зниженням тиску, кДж/кг.

Перепуск можливо виконувати в разі складання єдиного графіка завантаження, вивантаження та запарювання декількох автоклавів.

14.3.5 Загальна витрата теплоти за цикл роботи автоклава Q_авт., тис. кДж,

Q_авт. = Q_1авт. + Q_2авт. + Q_3авт. + Q_4авт. + Q_5авт. + Q_6авт. + Q_7авт. – Q_8авт. (14.21)

Якщо під час роботи автоклава виконують перепуск пари, тоді

Q_авт.= Q_{і авт.} - Q₉_{авт .} (14.22)

14.3.6 Питома витрата умовного палива в_авт., кг ум. п./ 1000 шт.ум.цегли, на запарювання цегли в автоклаві відповідно до 14.3.1 становить

в_авт.- q_авт./ (14.23)

14.3.7 Питома витрата теплової енергії при виробництві силікатної цегли q_с.ц.,тис. кДж/1000 шт. ум. цегли, становить

q_с.ц. = q_{підігр.п.}+ q_{гаш.с.с.}+ q_{авт .} (14.24)

14.3.8 Питома витрата умовного палива при виробництві силікатної цегли в_с.ц.,кг ум. п./1000 шт. ум. цегли, становить

в_с.ц. = в_{підігр.п.} + в_{гаш.с.с.} + в_авт. (14.25)

15 ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМОЇ ВИТРАТИ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ НА ВИРОБНИЦТВО ЦЕГЛИ І КАМЕНІВ СИЛІКАТНИХ

15.1 Згідно із структурою та вмістом технологічних питомих витрат електричної енергії на виробництво цегли і каменів силікатних (розділ 13) та формулою (13.1) споживачами електричної енергії є транспортне та технологічне устаткування відділень добування і складування піску, складування вапна, подрібнювально-млинового відділення, відділення гашення вапняно-піщаної суміші, пресового і автоклавного відділень, складів палива та готової продукції, устаткування котельні, систем водопостачання, вентиляції, компресорної, освітлення тощо.

15.2 Методичні положення визначення витрати електричної енергії на виробництво цегли і каменів силікатних аналогічні положенням розділу 11 щодо визначення витрати електричної енергії на виробництво вапна.

ДБН Г. 1-8-2000 С. 21

16 ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЕКОНОМІЇ ЕНЕРГІЇ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ ВАПНА, ЦЕГЛИ І КАМЕНІВ СИЛІКАТНИХ

16.1 3 метою енергозбереження кожне підприємство має проводити технологічний, теплотехнічний, енергетичний аналіз виробництва для визначення раціональних і нераціональних витрат енергії (матеріальні, теплові і газові баланси установок).

16.2 Заходи з енергозбереження при виробництві вапна, цегли і каменів силікатних можуть проводитись за двома напрямами:

а) організаційні заходи, що не потребують значних капіталовкладень, в тому числі:

- використання раціональних режимів випалювання вапна;

- застосування перепуску пари при запарюванні цегли в автоклаві;

- постійний контроль за утриманням теплових режимів;

- жорсткий контроль за витратою палива з урахуванням неповного завантаження установок, неробочого часу тощо;

б) заходи щодо підвищення технологічної та технічної ефективності виробництва:

- раціональний вибір сировини і технології її підготовки;

- вибір раціональних видів і характеристик енергоносіїв;

- виведення з експлуатації морально застарілого устаткування, удосконалення технологічних схем і процесів, застосування сучасного енергозберігаючого устаткування;

- зменшення втрат теплоти через огороджувальні конструкції теплових установок шляхом застосування ефективних теплоізоляційних матеріалів;

- зменшення втрат теплоти на акумуляцію у вагонетках з цеглою, що виходять з автоклава;

- підвищення ступеня використання вторинних енергоресурсів;

- теплоізоляція теплотрас, устаткування;

- застосування контрольно-вимірювальних приладів і сучасних систем регулювання параметрів та керування процесами;

- введення в систему якості продукції підприємства розділу щодо забезпечення енергозбереження.

16.3 Методики і приклади розрахунку горіння палива, складання теплових, газових і матеріальних балансів тощо наведені в Посібнику до цього нормативного документа.

17 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ І ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

17.1 Загальні вимоги безпеки при виробництві вапна та цегли і каменів силікатних повинні відповідати вимогам ДНАОП 1.6.10-2.35 та ДНАОП 1.6.10-2.20.

17.2 Виробничі приміщення при виробництві вапна та цегли силікатної повинні відповідати вимогам СНіП 2.09.02, пожежна безпека - ГОСТ 12.1.004.

17.3 Рівень шуму в робочій зоні не повинен перевищувати 80 дБА і відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003.

17.4 Санітарно-гігієнічні показники повітря робочої зони нормуються згідно з ГОСТ 12.1.005, СНіП 2.04.05.

17.5 Виробничі приміщення повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією за ГОСТ 12.4.021.

17.6 Робітники, що працюють на виробництві вапна та цегли силікатної, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту згідно з ГОСТ 12.4.011.

17.7 Визначення концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони і контроль за їх вмістом повинні здійснюватись згідно з ГОСТ 12.1.005.

17.8 Мікроклімат приміщень повинен відповідати вимогам СН 4088, ГОСТ 12.1.005.

С. 24 ДБН Г.1-8-2000

ДОДАТОК Б

(рекомендований)

ПРИКЛАД

розрахунку питомої витрати палива

на виробництво вапна в шахтній печі

Б.1 Вихідні дані: випалювання вапна проходить у шахтній пересипній печі; паливо - антрацит, теплотворна здатність палива - 28800 кДж/кг; початкова температура вапняку 15°С; витрата вапняку* на одержання 1 кг вапна - 1,75 кг; вологість вапняку - 3 %; вміст СаСО₃ - 0,935 кг, MgCO₃ -0,005 кг в 1 кг вапняку; температура вапна, що виходить з печі, - 80 °С.

Хімічна неповнота згоряння палива - 8 %, механічна неповнота згоряння палива - 3 %.

Додаткові параметри наводяться в процесі розрахунку.

Б.2 Розрахунок виконують згідно з розділом 9.

Прихід теплоти

1 Прихід теплоти з паливом

1.1 Теплота горіння палива (хімічна) q₁^пр., кДж/кг,

В,

де В - витрата палива на одержання 1 кг вапна, кг/кг.

1.2 Фізична теплота палива при t = 15 °С q₂^пр. , кДж/кг,

q₂^пр. = В t_пал. с_пал. = В х 15 х 0,84 = 12,6 В,

де с_пал. = 0,84 кДж/(кг °С) - теплоємність палива.

2 Прихід теплоти з повітрям q₃^пр. , кДж, при t_пов. = 15°С,

q₃^пр.= = В х 9,69 х 15 х 1,3 = 188,9 В ,

де G= 9,69 кг/кг - фактична витрата повітря, що визначається з розрахунку горіння 1 кг палива;

с_пов.= 1,3 кДж/(кг °С) - теплоємність повітря.

3 Прихід теплоти з сировиною (вапняком) q₄^пр. при t_с = 15°С, кДж/кг,

q₄^пр. = G_нат.t_c.c_c. = 1,75 х 15 х 0,876 = 23,0 ,

де c_c. = 0,876 кДж/(кг °С) - теплоємність вапняку;

G_нат. = 1,75 - витрата вапняку на одержання 1 кг вапна, кг/кг.

Усього прихід теплоти становить

q₁^пр. + q₂^пр. + q₃^пр. + q₄^пр. = 28800 В + 12,6 В + 188,9 В + 23,0 = 29001,5 В + 23,0 , кДж/кг.

Витрата теплоти

1 Витрата теплоти на випарювання вологи з вапняку q₁^вит., кДж/кг,

q₁^вит. = G_с w_с q¹_пари ⁼ 1,75 х 0,03 х 2680 = 140,7 ,

де w_c = 3 - вологість вапняку, %;

q¹_пари = 2680 кДж/кг - теплота випарювання вологи.

* Примітка. Кількість сировини на одержання вапна залежить від виду сировини, її хімічного складу та

вологості і визначається з розрахунку матеріального балансу.

ДБН Г.1-8-2000 С. 25

2 Витрата теплоти на розкладання (дисоціацію) вапняку q₂^вит., кДж/кг,

q₂^вит. = [(G_Ca – G¹_Ca)q_Ca + G_Mgq_Mg]G_c = [(0,935 - 0,057) х 1780 + 0,005 х 1300] х 1,75 = 2746,3 ,

де G_Ca ⁼ 0,935 - маса СаСО₃ на 1 кг вапняку, кг/кг;

G¹_Ca ⁼ 0,057 - кількість СаСО₃, який не розклався, кг/кг;

q_Ca ⁼ 1780 кДж/кг - теплота, яка потрібна на розкладання 1 кг СаСО₃;

G_Mg ⁼ 0,005 - маса MgCO₃ на 1 кг вапняку, кг/кг;

q_Mg ⁼ 1300 кДж/кг - теплота, яка потрібна на розкладання 1 кг MgCO₃.

3 Втрата теплоти від хімічної неповноти згоряння палива q₃^втр., кДж/кг,

q₃^втр. = а_хім. В = 0,08 х 28800 х В = 2304 В ,

де а_хім. = 8 - хімічна неповнота згоряння палива, %.

4 Втрата теплоти від механічної неповноти згоряння палива q₄^втр., кДж/кг,

q₄^втр. = а_мех. В = 0,03 х 28800 х В = 864 В ,

де а_мех. = 3 - механічна неповнота згоряння палива, %.

5 Витрата теплоти на нагрівання повітря для горіння, а також з газами, що відходять і нагріті до 300°С , q₅^втр., кДж/кг,

q₅^втр. = qВ + qВ = 236,9 В + 4753,1 В = 4990 В ,

де q ⁼ 4753,1 кДж/кг - втрата теплоти з продуктами горіння, що відходять;

q ⁼ 236,9 кДж/кг - витрата теплоти на нагрівання повітря, що поступає на горіння, визначається аналогічно q₃^пр. .

Згідно з 9.3.6

q =V_{д.г .}ρ_д.гt_д.г.с_д.г.= 8,85 х 1,79 х 300 х 1,317 = 4753,1 кДж/кг.

Кількість повітря та продуктів горіння визначають з розрахунку горіння палива для кожного конкретного випадку.

6 Втрата теплоти з вапном, що виходить з печі при одержанні 1 кг вапна, q₆^втр. , кДж/кг,

q₆^втр. = G_вап. C_вап. t_вап. = 1,0 х 0,787 х 80 = 63.0 ,

де с_{вап .}= 0,787 кДж/(кг °С) - теплоємність вапна.

7 Витрата теплоти з вапняковим пилом, що видаляється з печі, q₇^вит, кДж/кг,

q₇^вит.=G_с.в.c_с.в. t_д.г. =0,02 x 0,876 x 300 = 5,25,

де G_с.в. = 0,02 - втрата сухої сировини на винесення, кг/кг;

с_с.в. ⁼ 0,876 кДж/(кг °С) - теплоємність вапняку;

t_д.г. - температура газів, що відходять, °С.

8 Витрата теплоти через огородження печі (стіни шахти) q₈^втр, кДж/кг, яку визначають із теплотехнічного розрахунку або умовно приймають 6 % від кількості теплоти, що приносить паливо,

q₈^втр = 0,06 В = 0,06 х 28800 х В = 1728 х В

Усього витрата теплоти складає

q₁^вит.+q₂^вит.+q₃^втр.+q₄^втр.+q₅^вит.+q₆^втр.+q₇^втр.+q₈^втр. = 9886 В + 2955,2 , кДж/кг .

З теплового балансу одержуємо рівняння

29001,5 В + 23,0 = 9886 В + 2955,2 ; 19115,5 В = 2932,2 ,

тоді В = 0,1534 кг/кг - витрата антрациту на одержання 1 кг вапна, кг/кг.

ДБН Г. 1-8-2000 С. 27

ДОДАТОК Г

(рекомендований)

ПРИКЛАД

розрахунку коефіцієнта корисної дії обертової печі

з виробництва вапна

Г.1 Вихідні дані:

паливо – природний газ;

= 35610 кДж/м³;

- питома витрата палива

В = 0,2 м³/кг;

- питома витрата електроенергії

е = 21 кВт × год./т вапна;

- вміст активного СаО

m_CaO = 86 %; m_MgO = 3%.

Г.2 Коефіцієнт корисної дії обертової печі:

з_{об.печі.} = (3185 х 86 + 2715 х 3) / (0,2 х 35610 + 21 х 0,315 х 29300/1000) = 38,55 %.

Г.3 Коефіцієнт корисного використання технологічного палива в обертовій печі

з_пал. = (3185 х 86 х 2715 х 3) / (0,2 х 35610) = 39,6 % .

ДБН Г. 1-8-2000 С. 29

ДОДАТОК Д

(рекомендований)

Коефіцієнти до разрахунку витрати електричної енергії

на виробництво вапна, цегли і каменів силікатних

Таблиця Д. 1 - Коефіцієнти електричних навантажень електроприймачів технологічного обладнання

Найменування груп електроприймачів

Коефіцієнт використання К_В

Коефіцієнт потужності cos φ

tg φ

Димососи, вентилятори, повітродувки

0,8

0,75

Транспортери,елеватори,конвеєри,сепаратори, механізми струшування, шнеки, фільтри, вивантажувальні пристрої

0,6

0,7

1,02

Конвеєри формувальні (автоматизовані)

0,5

0,75

0,88

Дробарки щокові і молоткові

0,6

0,7

1,02

Млини кульові і вібромлини

0,7-0,8

0,75-0,85

0,88-1,0

Насоси пневмогвинтові, компресори

0,6

0,75

0,88

Грохоти

0,6

0,7

1,02

Живильники барабанні, затвори

0,6

0,7

1,02

Живильники пластинкові

0,4

0,6

1,33

Автоклави (вентилятори)

0,6

0,7

1,02

Лебідки

0,3

0,65

1,17

Поворотні чаші

0,25

0,65

1,17

Вібратори, обробка форм, розпалубка

0,3

0,7

1,02

Крани мостові, тельфери, талі

0,1-0,3

0,65

1,17

Електровізки, електропересувні мости, станки

0,3

0,65

1,17

Дозатори

0,5

0,7

1,02

Вакуум-насоси

0,7

0,75

0,88

Вентиляція, аспірація

0,7

0,75

0,88

Зварювальні трансформатори

0,25

0,4

Преси

0,5

0,75

0,88

Обертові печі, шахтні печі

0,7

0,8

0,75

Вібратори, віброплошадки

0,2-0,3

0,7

1,02

С. 30 ДБН Г. 1-8-2000

Таблиця Д. 2 - Коефіцієнт попиту К_п.осв. освітлювального навантаження

Найменування приміщень

К_п.осв.

Дрібні виробничі споруди

Виробничі споруди, що складаються з окремих великих прогонів

0,95

Адміністративні будинки, підприємства громадського харчування

0,9

Виробничі споруди, що складаються з великої кількості окремих приміщень

0,8

Складські споруди

0,6

Аварійне освітлення

Зовнішнє освітлення

Таблиця Д. З - Річна кількість годин використання максимуму освітлювального навантаження (для внутрішнього освітлення)

Геогра-фічна широта

Природне

освітлення

Робоче та аварійке освітлення при кількості змін

При безпе-

рервній роботі

Аварійне

освітлення при евакуації

одна

дві

три

5 робочих

днів

6 робочих

днів

5 робочих

днів

робочих

днів

5 робочих днів

робочих

днів

44⁰

700

550

2250

2100

4150

4000

4800

немає

2150

4300

6500

7700

8760

54°

750

600

2250

2100

4150

4000

4800

немає

2150

4300

6500

7700

8760

Таблиця Д. 4 - Річна кількість годин використання максимуму освітлювального навантаження (для зовнішнього робочого освітлення)

Щоденно

У робочі дні

на всю ніч

до 24 години

до 1 години ночі

на всю ніч

до 24 години

до 1 години ночі

3600

2100

2450

3000

1750

2060

Охороннe освітлення на всю ніч складає 3500 год.

Таблиця Д. 5 - Розрахункові коефіцієнти електричних навантажень електроприймачів

кар 'єрного обладнання

Найменування обладнання

Коефіцієнт попиту К_п

Коефіцієнт суміщення максимумів навантажень K_Σ

Коефіцієнт потужності cos φ

tg φ

Екскаватори на розкриві:

1 шт

2 шт

3 шт і більше

0,65

0,7

0,6

0,7

1,02

Екскаватори на видобуванні:

1 шт

2 шт

3 шт і більше

0,7

0,75

0,65

0,7

1,02

Екскаватор роторний

0,7

1,02

Компресор

0,7

0,8

0,75

ДБН Г. 1-8-2000 С. 31

Закінчення таблиці Д. 5

Найменування обладнання

Коефіцієнт попиту К_п

Коефіцієнт суміщення максимумів навантажень К_Σ

Коефіцієнт потужності cos φ

tg φ

Бурові верстати:

1 шт

2 шт

3 шт

4 шт і більше

0,7

0,65

0,6

0,55

0,7

1,02

Конвеєри кар'єрні горизонт.

0,6

0,7

1,02

Відвалоутворювач стрічковий

0,7

1,02

Перевантажувач

0,7

0,8

0,75

Насосна водовідливу

0,7

0,8

0,75

Насосна гідромеханізації

0,8

0,75

Землесоси потужністю:

до 200 кВт

більше 200 кВт

0,6

0,8

0,75

0,86

0,88

0,62

Таблиця Д. 6- Тривалість циклу К та кількість діб простоїв у ремонті т для екскаваторів

Марка екскаватора

К, маш.-год

т, доба

Э-1251Б, Э-12525

15000

248

Э-2503

15000

248

ЭКГ-4,65

16800

305

ЭКГ-8И

16800

410

ЭШ-6/45

16800

305

ЭШ-10/70

18000

445

ЭШ-15/90

20000

650

ЭР-1250-17/1,5

16800

305

ОШ-1600/110

16800

305

Таблиця Д. 7 - Питома витрата електроенергії споживачами кар'єрного обладнання

Найменування обладнання

Питома витрата електроенергії

Екскаватори на розкриві:

1 - 2 шт

3 шт і більше

0,5 кВт × год/м³ гірської маси для гусеничних екскаваторів

0,8 кВт × год/м³ - для крокуючих екскаваторів

Екскаватори на видобуванні

1,2 кВт × год/м³- для ЭШ-15/90

Екскаватор роторний

0,55 кВт × год/м³

Конвеєри горизонтальні

0,7 кВт × год/м³ маси, що транспортується

Відвалоутворювач стрічковий

0,55 кВт × год/м³

С. 32 ДБН Г. 1-8-2000

ДОДАТОК Е

(рекомендований)

ПРИКЛАД

розрахунку питомої витрати електричної енергії на виробництво вапна

E.1 Вихідні дані:

1. Продуктивність заводу - 65 тис. т вапна на рік.

2. Устаткування і потужність електродвигунів прийняті згідно з паспортними даними технологічного устаткування, що використовується на діючих заводах з виробництва вапна.

Розрахунок виконується згідно з розділом 11.

Річна витрата активної електроенергії окремим електроприймачем визначається згідно з формулою (11.4)

W_а.р. = К_в. Р_н.α_а.Т_р., кВт × год.,

де К_в. - коефіцієнт використання для даної групи електроприймачів, приймають за таблицею К.1;

Р_н. - номінальна (встановлена) потужність електродвигуна, кВт;

a_а. - коефіцієнт змінності з використання активної енергії; для всього даного виробництва дорівнює 0,85 і враховується при визначенні сумарних витрат електроенергії на технологічні, цехові і заводські потреби;

Т_р. - річна кількість годин роботи силових електроприймачів; визначається згідно з формулою (11.11) або виходячи з конкретних умов експлуатації устаткування.

Е.2 Результати розрахунку наведені в таблиці Е.1. Таблиця Е.1

Найменування груп електроспоживачів

Номінальна потужність Р_н, кВт

Коефіцієнт викорис-тання К_В

Середнє активне навантаження Р_ЗМ, кВт

Річна кількість годин роботи Т_р, год

Річна витрата активної енергії W_а, тис.

кВт · год

1 Технологічне устаткування

1.1 Склад сировини

Живильники пластинкові

Крани

Талі

5,5

29,1

1,78

0,4

0,3

0,1

2,2

8,73

0,18

Всього по складу сировини

36,38

0,3

11,1

4500

49,95

1.2 Цех вапна з шахтними печами

Конвеєри, грохоти,

механізми струшування

Вібратори

Живильники

Талі

Затвори

Лебідки

Механізми завантаження, вивантаження

Димососи, повітродувки

48,5

12,5

25,2

18,2

20,2

160

0,6

0,3

0,6

0,1

0,6

0,3

0,6

0,8

29,1

4,8

7,5

2,52

10,92

10,2

12,12

128

ДБН Г.1-8-2000 С. 33

Закінчення таблиці Е. 1

Найменування груп електроспоживачів

Номінальна потужність Р_н, кВт

Коефіцієнт використання К_В

Середнє активне навантаження Р_ЗМ, кВт

Річна кількість годин роботи Т_р, год

Річна витрата активної енергії W_а, тис.

кВт · год

Вентилятори

Насоси

Дробарки

38,4

1,5

0,8

0,6

30,72

0,9

Всього по цеху вапна

429,5

0,63

269,78

6200

1678,63

1.3 Склад подрібненого вапна

Талі

Живильники

Конвеєри,затвори, механізми струшування

Вентилятори

7,52

15,5

0,1

0,6

0,8

0,75

3,6

9,3

17,6

Всього по складу подрібненого вапна

51,02

0,61

31,25

2200

68,75

Всього на технологічне устаткування

516,9

0,6

312,13

1791,33

- з урахуванням a = 0,85

1522,63

2 Цехові потреби

2.1 Опалення, вентиляція

2.2 Електроосвітлення внутрішнє

2.3 Втрати в цехових мережах

34,4

18,2

0,65

0,95*

22,36

17,29

10,8

6200

4800**

6200

138,63

82,99

66,96

Всього на цехові потреби

52,6

0,95

50,45

288,58

- з урахуванням a = 0,85

245,29

Загальновиробничі цехові втрати

569,5

0,64

362,58

1767,92

3 Заводські потреби

3.1 Насосна станція і градирня

3.2 Електроосвітлення зовнішнє

3.3 Втрати у трансформаторах

3.4 Втрати у заводських мережах

8,5

0,8

64,8

8,5

8,8

2,4

6200

3000**

6200

401,76

25,5

54,56

14,88

Всього на заводські потреби

89,5

0,94

84,5

496,7

- з урахуванням a = 0,85

422,2

Загальновиробничі заводські витрати

659

0,68

447,08

2190,12

* - коефіцієнт попиту для освітлювального навантаження;

** - річна кількість годин використання максимуму освітлювального навантаження.

Кар'єр вапняку не входить до складу головного підприємства.

3. Визначення питомої витрати електричної енергії при виробництві вапна - технологічної загальновиробничої цехової, загальновиробничої заводської наведені в таблиці Е. 2.

С. 34 ДБН Г.1-8-2000

Таблиця Е. 2

Найменування питомої витрати

Річна витрата електроенергії, тис.кВт · год

Формула визначення питомої витрати електроенергії

Питома витрата електроенергії,

кВт · год/т

Технологічна витрата

(w_{техн.вап.})

1522,63

w_{техн.вап.} = W_{техн.вап.} / П_вап..

1522,63 / 65=23,43

Цехова витрата

(w¹_{цех.вап.})

245,29

w¹_{цех.вап.} =

= W¹_{цех.вап.} / П_вап.

245,29 / 65 = 3,77

Загальновиробнича цехова витрата

(w_{цех.вап.} = w_{техн.вап.} + w¹_{цех.вап.} )

1767,92

w_{цех.вап.} =

w_{техн.вап.} + w¹_{цех.вап.}

23,43 + 3,77 = 27,2

Заводська витрата

(w¹_{зав.вап.})

422,2

w¹_{зав.вап.}

= W¹_{зав.вап.} / П_вап.

422,2 / 65=6,49

Загальновиробнича заводська витрата

(w_{зав.вапю.} = w_{цех.вап.} + w¹_{зав.вап.} )

2190,12

w_{зав.вап.}

= w_{цех.вап.} + w¹_{зав.вап.}

27,2 + 6,49 = 33,69

ДБН Г.1-8-2000 С. 35

ДОДАТОК Ж

(рекомендований)

Приклад розрахунку питомої витрати теплової енергії

на виробництво цегли і каменів силікатних

Ж.1 Вихідні дані:

завод продуктивністю 60 млн.шт. умовної цегли на рік;

автоклав: діаметр -2м, довжина -19м;

кількість сирцю, що вміщується в автоклаві - 15400 шт.;

витрата піску на 1 цеглину - 3,48 кг;

вологість піску - 6 %;

маса сухої частини 1 цеглини - 3,27 кг;

температура зовнішнього повітря - мінус 10 °С;

кількість вагонеток в автоклаві - 17;

вага вагонетки - 500 кг;

тиск в автоклаві - 0,8 МПа (8 ати);

термін зимового періоду - 6 місяців;

інші вихідні дані наведено в процесі виконання розрахунку.

Ж.2 Визначення питомої витрати теплоти на технологічні потреби.

1 Відтавання та підігрівання піску. Потреба в піску на рік

3,48 х 60 х 10⁶ = 208,8 х 10⁶ кг,

на зимовий період приймаємо кількість піску - 105 х 10⁶ кг.

При вологості піску 6 % кількість замерзлої води в піску

105 х 10⁶ 0,06= 6,3 x 10⁶.

Витрата теплоти на підігрівання піску від мінус 10°С до плюс 5°С та відтавання замерзлої води Q_{підігр.п.} = 105 х 10⁶ х 0,75 (10 + 5) + 0,01 х 6 х 105 х 10⁶ х (-2,1 х 10 + 335 + 4,2 х 5) = 3510 х 10⁶ кДж ,

с_п. = 0,75 кДж/кг °С - теплоємність піску.

Питома витрата теплоти на відтавання льоду та підігрівання піску

q_{підігр.п.} = 3510 х 10⁶ / 60 х 10³ = 58,50 тис. кДж/тис. шт. ум. цегли.

Питома витрата умовного палива на відтавання льоду та підігрівання піску з урахуванням орієнтовного к.к.д. теплового агрегату (η_{підігр.п.} = 0,65)

в_{підігр.п.} = 58,50 х 10³ /29300 х 0,65 = 3,07 кг ум.п./1000 шт. ум. цегли.

2 Підігрівання сировинної суміші при її гашенні.

Питому витрату теплоти на підігрівання сировинної суміші при її гашенні визначають виходячи з вологості піску w_п. , %, і температури підігрівання сировинної суміші, таблиця 14.1.

При вологості піску 6 % і температурі підігрівання сировинної суміші 40°С витрата теплоти становить влітку - 112,5 х 10³, взимку - 157,5 х 10³ кДж/1000 шт. ум. цегли або відповідно 45 і 63 кг пари/1000 шт. ум. цегли.

Середня питома витрата теплоти q_гаш.с.с_.,тис. кДж/1000 шт. ум. цегли, становить

135 х 10³ кДж/1000 шт.ум. цегли.

Питома витрата умовного палива в_гаш.с.с, кг ум. п. /1000 шт. ум. цегли, становить

в_гаш._вап_. = 135 х 10³ / 29300 х 0,65 = 7,1,

де к.к.д. теплового агрегату умовно приймаємо η_{гаш.с.с.} = 0,65.

С. 36 ДБНГ.1-8-2000

3 Запарювання цегли-сирцю в автоклаві

Питома витрата теплової енергії на запарювання 1000 шт. ум. цегли в автоклаві

q_авт. = Q_авт. / 15,4 , тис. кДж/1000 шт.ум. цегли,

де 15,4 - продуктівність автоклава за цикл, тис. шт. ум. цегли.

3.1 Нагрівання маси сухої частини цегли від 40°С до 174,5°С

Q_{1 авт.} = 50360 х 0,92 (174,5-40) = 6231,3 тис.кДж,

де G_с.ц. = 50360 кг - маса сухої частини цегли, визначається як

G_с.ц. =3,27 х 15400,

c_с.ц. = 0,92 кДж/(кг °С) - теплоємність цегли.

3.2 Нагрівання води в цеглі-сирці від 40°C до 174,5°С

Q₂_авт. = 3234,0 х 4,19 (174,5 - 40) = 1822,5 тис. кДж,

де G_в = 3234,5 кг - маса води в сирці, визначається як G_в =0,21 х 15400;

с_в = 4,19 кДж/(кг °С) - теплоємність води.

3.3 Нагрівання стінок і кришок автоклава від 65°С до 174,5°С

Q₃_авт. = 23000 х 0,482 (174,5 - 65) + 8400 х 0,72 (174,5 - 65) = 1878,2 тис. кДж,

де G₃_авт. = 23000 кг - маса металу стінок і кришок автоклава, кг;

с_ст. = 0,482 кДж/(кг °С) - теплоємність металу стінок і кришок автоклава;

G_із. = 8400 - маса ізоляції стінок і кришок автоклава, кг;

с_із. = 0, 75 - теплоємність ізоляції, кДж/(кг °С).

3.4 Нагрівання вагонеток від 25°С до 174,5°С

Q₄_авт. = 8500 х 0,482 (174,5-25) = 612,5 тис. кДж,

де G_тр. = 17 х 500 = 8500 кг - маса вагонеток;

с_тр. = 0,482 кДж/(кг °С) - теплоємність металу вагонеток.

3.5 Втрату теплоти через огородження автоклава в зовнішнє середовище розраховують для стінок і кришок автоклава згідно з 14.3. Для даного прикладу умовно прийнято втрату 1680 кДж на 1°С перепаду між температурою в автоклаві і температурою навколишнього середовища (експлуатаційні дані).

Втрата теплоти через огородження автоклава під час нагрівання за 3,0 години

Q₅_авт. = 1680 х (174,5-25) / 2 х 3,0 = 376,6 , тис. кДж .

3.6 Втрата теплоти через огородження автоклава під час запарювання

Q₆_авт. = 1680 х (174,5-25) х 6 = 1506,9 , тис. кДж .

3.7 Тепловміст пари, що заповнює вільний об'єм автоклава,

Q₇_авт. = І_пари х G_п. х V_авт_., тис. кДж ,

де V_авт. - вільний об'єм автоклава = 59,7 - 24,9 - 9,2 = 25,6 м³;

згідно з таблицею Ж. 1: І _пари =2819 кДж/кг;

ρ _п. = 0,483 кг/м³; І_конд. = 578 кДж/кг.

Q₇_авт. = 2819 х 0,483 х 25,6 = 34,86 , тис. кДж .

ДБН Г. 1-8-2000 С. 37

Таблиця Ж. 1 - Теплотехнічні характеристики пари

Температура, °С

Питомий об'єм пари, м³ /кг

Питома вага пари, кг/м³

Тепловміст пари, кДж/кг

Теплоємність пари, кДж/кг ⁰С

105

1,75

0,570

2688

2,036

110

1,78

0,562

2699

2,032

120

1,83

0,546

2719

2,019

130

1,88

0,533

2740

2,011

140

1,926

0,520

2759

2,000

160

2,023

0,495

2798

1,987

180

2,119

0,475

2837

1,983

200

2,214

0,452

2877

1,978

3.8 Тепловміст конденсату

Q_{8 авт.} = [(6231,3 + 1822,5 + 1878,2 + 612,5 + 376,6 + 1506,9 +

+ 34,86) x 578] / (2819 - 578) = 3214,4 тис. кДж.

Приймаємо, що кількість видаленого конденсату становить 70 %, тоді тепловміст видаленого конденсату Q¹₈_авт. становить

Q¹₈_авт. = 3214,4 x 0,7 = 2250 тис. кДж .

Загальна витрата теплоти складає

= 12462,8 + 2250 = 14712,8 тис. кДж .

Питома витрата теплоти на запарювання цегли q_авт.

q_авт. = 14712,8 /15,4 = 955,38 , тис. кДж/1000 шт. ум. цегли

Питома технологічна витрата теплоти на виробництво силікатної цегли складає:

взимку – = 58,5 + 157,5 + 955,3 = 1171,3 , тис. кДж/1000 шт. ум. цегли

або 0,279 ГКал/1000 шт. ум. цегли;

влітку – = 112,5 + 955,3 = 1067,8 , тис. кДж/1000 шт. ум. цегли

або 0,254 ГКал/1000 шт. ум. цегли.

Ж.3 Визначення витрати теплоти на загальноцехові та загальнозаводські потреби

Цех має млинове, масозаготівельне, пресове, запарювальне відділення, відділення приймання піску, побутові приміщення;

завод має допоміжні та підсобні цехи, заводоуправління.

Потреби цеху і заводу в тепловій енергії на опалення та вентиляцію наведено в таблиці Ж. 2.

Питома витрата теплової енергії на нетехнологічні потреби цеху

= 10381420 / 60000 = 173,0 , тис. кДж/1000 шт. ум. цегли.

Питома загальноцехова витрата теплової енергії в зимовий період

= 1171,3 + 173,0 = 1344,3 , тис. кДж/1000 шт. ум. цегли. Питома витрата теплової енергії на нетехнологічні потреби заводу

= 297500 / 60000 - 49,58 , тис. кДж/1000 шт. ум. цегли.

С. 38 ДБН Г. 1-8-2000

Питома загальновиробнича заводська витрата теплової енергії в зимовий період

= 1171,3 + 173,0 + 49,58 = 1393,9 , тис. кДж/1000 шт. ум. цегли.

Розрахунок виконаний без урахування перепуску пари.

Ж.4 Якщо в технологічній лінії працюють декілька автоклавів і є можливість застосувати перепуск пари, тоді розрахунок економії теплоти виконують згідно з 14.3.4 та формулами (14.19) та (14.20).

Приймаємо додаткові вихідні дані:

об'єм пор в одній цеглині - 0,55 дм³;

в тому числі заповнених водою - 0,5 дм³;

маса води в одній цеглині - 0,448 кг;

маса води в цеглі, що знаходиться в автоклаві,

G_води = 0,448 х 15400 = 6899,2 кг;

питома ентальпія пари перед зниженням тиску в автоклаві

і_п. =2819 кДж/кг;

питома ентальпія води перед зниженням тиску

і_в. = 740 кДж/кг;

питома ентальпія води при кінцевому тиску перепуску пари

і_в. = 583 кДж/кг;

маса сухої цегли в автоклаві

G_с.ц. = 15400 х 3,27 = 50360 кг;

теплоємність сухої цегли с_с.ц. = 0,92 кДж/(кГ°С);

температура запарювання t_к.ц. = 174,5°С;

температура цегли в кінці перепуску пари t_пер.ц. = 138,2°С;

кількість теплоти, що передається (перепускається) в інший автоклав

Q₉_авт = 6899,2 х (740 - 583) + 50360 х 0,92 (174,5 - 138,2) = 2764996,9 кДж;

маса пари, що перепускається,

G_пари = 2765000 / (2819-583) = 1236,6 кг.

Питома кількість теплоти, яка заощаджується за рахунок перепуску пари,

q_заощ. = 2765 / 15,4 = 179,5 тис. кДж/1000 шт.ум.цегли

або 0,042 ГКал/1000 шт.ум.цегли,

що складає 18,8 % питомої витрати теплоти на запарювання.

Питома кількість пари, що перепускається, складає

q_{пари пер.} = G_пари / 15,4 = 1236,6 : 15,4 = 80,3 кг/1000 шт. ум. цегли.

Таблиця Ж. 2 - Визначення витрат теплової енергії на опалення та вентиляцію будівель

Наймену-

вання корпусів

Зовнішній об'єм

будівель, м³

Поправоч-ний коефі-ціент

Питома теплова характеристика,

кДж/м³год °С

Перепад

температури

Витрата теплоти,тис. кДж/год

Тривалість опалювального сезону, год

Загальна потреба

теплоти, тис.кДж/рік

опалення

вентиляція

опалення

вентиляція

опалення

вентиляція

гаряче водопостачання

Млинове відділення

1650

1,05

1,68

4,2

131,0

325,9

4400

2005750

Масозаго-тівельне відділення

3000

1,05

1,47

1,49

208,3

219,2

4400

2337600

Пресове відділення

4800

1,05

1,26

1,47

285,6

247,0

4400

2380700

Запарю-вальне відділення

3200

1,89

223,4

4400

980460

Галерея піску

900

1,05

2,52

95,3

4400

419000

Відділення прийому піску

1900

1,05

1,89

147,5

4400

662020

Побутові приміщення

1000

1,05

2,1

4,2

105,8

210

4400

1596390

Усього:

973,5

1225,5

210

4400

10381420

Загальнозаводські потреби

Допоміжні і підсобні цехи

Заводоуправління

5000

1900

1,05

2,1

1,89

494,4

180,2

4400

2178800

796100

Усього:

2974900

С.40 ДБН Г.1-8-2000

ДОДАТОК И

(рекомендований)

ПРИКЛАД

розрахунку питомої витрати електричної енергії на виробництво цегли

і каменів силікатних

И.1 Вихідні дані:

1 Продуктивність заводу П - 120 млн. шт. умовної цегли на рік.

2 Комплект устаткування прийнятий згідно з даними щодо технологічного устаткування, яке використовується на діючих підприємствах з виробництва цегли та каменів силікатних; потужність електродвигунів технологічного устаткування прийнята згідно з паспортними даними устаткування.

Розрахунок виконується згідно з розділом 15.

Річна витрата активної електроенергії окремим електроприймачем визначається згідно з формулою (11.4)

W_а.р. = К_в.Р_н.α_з.Т_р., кВт · год ,

де К_в. - коефіцієнт використання для даної групи електроприймачів; приймають за таблицею И. 1;

Р_н. - номінальна (встановлена) потужність електродвигуна, кВт;

a_з. - коефіцієнт змінності з використання активної електроенергії; для даного виробництва дорівнює 0,85 і враховується при визначенні сумарних витрат електроенергії на технологічні, цехові та заводські потреби;

Т_р. - річна кількість годин роботи силових електроприймачів визначається згідно з формулою (11.11) або з конкретних умов експлуатації устаткування.

И.2 Результати розрахунку наведені в табличному вигляді (таблиця И.1)

Таблиця И. 1

Найменування груп електроспоживачів

Номінальна потужність р_н, кВт

Коефіцієнт використання К_В

Сумарне активне навантаження Р_зм,кВт

Річна кількість годин роботи Т_р., год.

Річна витрата активної електроенергії

W_а.р., тис.

кВт год.

1 Технологічне устаткування

1.1 Відділення піску

Живильники, грохоти, транспортери

Талі

39,6

2,8

0,6

0,1

23,76

0,28

Всього по відділенню піску

42,4

0,57

24,04

4500

108,18

1.2 Відділення вапна

Конвеєри, дробарки,елеватори

Фільтри

Люкопідіймачі з таллю

Люковібратори з таллю

Вентилятори

139,5

7,52

9,6

0,6

0,2

0,3

0,7

83,7

4,8

1,5

2,88

Всього по відділенню вапна

224,62

0,6

134,88

4500

606,96

1.3 Відділення в'яжучого

Електроспоживачі 6 кВ:

Млини

800

0,8

640

6880

4403,2

ДБН Г. 1-8-2000 С. 41

Продовження таблиці И.1

Найменування груп електроспоживачів

Номінальна потужність р_н, кВт

Коефіцієнт використання К_В

Сумарне активне навантаження Р_ЗМ, кВт

Річна кількість годин роботи Т_р., год.

Річна витрата активної електроенергії W_а.р., тис, кВт год.

Електроспоживачі 0,4 кВ:

Живильники,транспортери, конвеєри, елеватори

Дозатори

Фільтри

Вентилятори

Талі

96,3

0,2

6,44

0,6

0,5

0,6

0,7

0,1

57,78

0,1

4,8

42,0

0,64

Всього по електроспоживачам

0,4 кВ

170,94

0,62

105,32

6880

724,6

Всього по відділенню вяжучого

970,94

0,77

745,32

5127,8

1.4 Відділення сировинної суміші

Живильники, мішалки, транспортери

Дозатори

Вентилятори

Талі

154,5

0,4

1,61

0,6

0,5

0,7

0,1

92,7

0,2

30,1

0,16

Всього по відділенню суміші

199,51

0,62

123,16

6880

847,34

1.5 Відділення виробничої маси і пресів

Реактор, головний привод

Реактор, привод диска

Млини

Транспортери

Преси

Траверсна платформа

Живильники,конвеєри

Компресори

Крани

1,25

250

44,5

210

2,05

28,2

0,6

0,3

0,7

0,6

0,5

0,3

0,6

0,2

51,0

0,38

175

26,7

105,0

8,1

1,23

5,64

Всього по відділенню маси і пресів

728,0

0,58

421,05

6880

2896,82

1.6 Відділення автоклавів

Двері камер

Станки, пристрої для чищення вагонеток

12,1

69,5

0,2

0,3

2,42

20,85

Всього по відділенню автоклавів

81,6

0,29

23,27

6880

160,1

1.7 Склад готової продукції

Крани

86,7

0,3

26,01

2200

37,22

С. 42 ДБН Г. 1-8-2000

Продовження таблиці И.1

Найменування груп електроспоживачів

Номінальна потужність Р_Н, кВт

Коефіцієнт використання К_В

Сумарне активне навантаження Р_ЗМ, кВт

Річна кількість годин роботи Т_р., год.

Річна витрата активної електроенергії W_а.р., тис. кВт год.

Всього на технологічне устаткування

2333,77

0,64

1497,73

9804,42

- з урахуванням a = 0,85

8333,76

2 Цехові потреби

2.1 Опалення,вентиляція

147,7

0,65

96,01

6880

660,55

2.2 Електроосвітлення внутрішнє

106

0,95*

100,7

4150**

417,91

2.3 Втрати в розподільних мережах та трансформаторах

6880

357,76

Всього на цехові потреби

253,7

0,98

248,71

1436,22

- з урахуванням a = 0,85

1220,79

Загальновиробничі цехові витрати

2581,47

0,67

1746,44

9554,55

3 Заводські потреби

3.1 Силове електроустаткування

Насосна станція Градирня

Адміністративно-побутовий корпус

Ремонтно-механічні майстерні (РММ)

12,9

2,2

86,5

534

0,8

0,64

0,38

10,32

1,76

55,56

202,92

6880

2080

4160

71,0

12,11

115,56

844,15

Всього по силовому електрообладнанню

635,6

0,43

270,56

1042,82

3.2 Електроосвітлення внутрішнє

Насосна станція Градирня

Адміністративно-побутовий корпус

Ремонтно-механічні майстерні (РММ)

Матеріальний склад

0,9

0,5

31,6

20,6

0,9*

0,8*

0,6*

0,9

0,5

28,44

56,8

12,36

700**

2250**

0,63

0,35

19,91

127,8

27,81

Всього на електроосвітлення внутрішнє

124,6

0,79

176,5

3.3 Електроосвітлення зовнішнє

36,5

3000**

109,5

3.4 Втрати в заводських мережах та трансформаторах

20,5

6880

141,04

Всього на заводські потреби

796,7

0,54

426,56

1469,86

- з урахуванням a = 0,85

1249,38

ДБН Г. 1-8-2000 С. 43

Закінчення таблиці И.1

Найменування груп електроспоживачів

Номінальна потужність Р_Н, кВт

Коефіцієнт використання К_В

Сумарне активне навантаження Р_ЗМ, кВт

Річна кількість годин роботи Т_р., год.

Річна витрата активної електроенергії

W_а.р., тис.

кВт год.

Загальновиробничі заводські витрати

3384,17

0,64

2173

10803,93

4 Кар'єр піску

Електрообладнання земснаряду 6 кВ

Електрообладнання земснаряду 0,4 кВ

630

122

0,8

0,6

504

73,2

1120

564,48

81,98

Всього на технологічне устаткування

752

0,77

577,2

646,46

Електроосвітлення кар'єру

7,6

3000**

22,8

Втрати в електричних мережах

4,2

3000

12,6

Всього по кар'єру

759,6

0,78

589

681,86

579,81

Всього на виробництво цегли з урахуванням кар'єру

4143,77

0,67

2762

11383,74

* - коефіцієнт попиту для освітлювального навантаження;

** - річна кількість годин використання максимуму освітлювального навантаження.

3. Визначення питомої витрати електричної енергії при виробництві цегли і каменів силікатних - технологічної, загальновиробничої цехової, загальновиробничої заводської.

Найменування питомих витрат

Річна витрата електроенергії, тис. кВт • год.

Формула визначення питомої витрати електроенергії

Питома витрата електроенергії,

кВт год./1000 шт. умовної цегли

Технологічна витрата

(w_{техн.с.ц.})

8333,76

w_{техн.с.ц.}=

=W_{техн.с.ц.} / П_с.ц.

8333,76/120 = 69,45

Цехова витрата

(w¹_{цех.с.ц.})

1220,79

w¹_{цех.с.ц.} =

= W¹_{цех.с.ц.} / П_с.ц.

1220,79/120 = 10,17

Загальновиробнича

цехова витрата (w_{цех.с.ц.} =

= w_{техн.с.ц.} + w¹_{цех.с.ц.})

9554,55

w_{цех.с.ц.} =

w_{техн.с.ц.} + w¹_{цех.с.ц.}

69,45 + 10,17 = 79,62

Заводська витрата

(w¹_{зав.с.ц.})

1249,38

w¹_{зав.с.ц.} =

= W¹_зав. / П_с.ц.

1249,38/120 = 10,41

Загальновиробнича заводська витрата (w_{зав.с.ц.} = w_{цех.с.ц.} + w¹_{зав.с.ц.})

10803,93

w_{зав.с.ц.} =

= w_{цех.с.ц.} + w¹_{зав.с.ц.}

79,62+10,41 = 90,03

Витрата кар'єром (w_к.)

579,81

w_кар. = W_добув. І П_с.ц.

579,81/120 = 4,83

Загальновиробнича заводська витрата з урахуванням витрат кар'єру

(w_с.ц. = w_{зав.с.ц.} + w_кар.)

11383,74

w_с.ц. = w_{зав.с.ц.} + w_кар.

90,03 + 4,83 = 94,86

С. 44 ДБН Г. 1-8-2000

Зміст

Вступ

1 Галузь використання............................................................................................................... 1

2 Нормативні посилання............................................................................................................. 1

3 Визначення............................................................................................................................. 2

4 Загальні положення................................................................................................................. 2

5 Методи визначення питомих витрат палива, теплової та електричної енергії.......................... 4

6 Структура та склад питомих витрат палива на виробництво вапна......................................... 5

7 Структура та склад питомих витрат електричної енергії на виробництво вапна...................... 6

8 Технологічні параметри теплових процесів при виробництві вапна.......................................... 7

9 Визначення питомої витрати палива і теплової енергії на виробництво вапна.......................... 9

10 Оцінка ефективності теплових агрегатів виробництва вапна................................................ 11

11 Визначення питомої витрати електричної енергії на виробництво вапна.............................. 11

12 Структура та склад питомих витрат теплової енергії на виробництво цегли і каменів силікатних 14

13 Структура та склад питомих витрат електричної енергії на виробництво цегли і каменів силікатних 15

14 Визначення питомої витрати теплової енергії на виробництво цегли і каменів силікатних.... 17

15 Визначення питомої витрати електричної енергії на виробництво цегли

і каменів силікатних................................................................................................................. 20

16 Основні напрямки економії енергії при виробництві вапна, цегли і каменів силікатних......... 21

17 Вимоги безпеки і охорони навколишнього середовища........................................................ 21

Додаток А

Теплові ефекти хімічних реакцій при випалюванні вапна ..................................................... 23

Додаток Б

Приклад розрахунку питомої витрати палива на виробництво вапна в шахтній печі............ 24

Додаток В

Приклад розрахунку коефіцієнта корисної дії шахтної печі з виробництва вапна ................. 27

Додаток Г

Приклад розрахунку коефіцієнта корисної дії обертової печі з виробництва вапна............... 28

Додаток Д

Коефіцієнти для розрахунку витрати електричної енергії на виробництво вапна,

цегли і каменів силікатних................................................................................................... 29

Додаток Е

Приклад розрахунку питомої витрати електричної енергії на виробництво вапна................. 32

Додаток Ж

Приклад розрахунку питомої витрати теплової енергії на виробництво цегли і каменів силікатних 35

Додаток И

Приклад розрахунку питомої витрати електричної енергії на виробництво цегли і каменів силікатних 40

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ТЕПЛОВОЇ ТА ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

6 СТРУКТУРА ТА СКЛАД ПИТОМИХ ВИТРАТ ПАЛИВА НА ВИРОБНИЦТВО ВАПНА

Таблиця 8.2- Види палива та рекомендовані типи агрегатів для виробництва вапна

10 ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕПЛОВИХ АГРЕГАТІВ ВИРОБНИЦТВА ВАПНА

Таблиця 11.1 - Орієнтовні питомі витрати електроенергії на виробництво вапна

ДОДАТОК В

ДОДАТОК Г