                     ДЕРЖАВНI БУДIВЕЛЬНI НОРМИ УКРАЇНИ

                          Система стандартизацiї

                       та нормування в будiвництвi

                       ТИМЧАСОВI НОРМИ РОЗРАХУНКУ

                     ВИТРАТИ ТЕПЛОВОЇ ТА ЕЛЕКТРИЧНОЇ

                     ЕНЕРГІЇ ПРИ ВИРОБНИЦТВI ЦЕГЛИ

                         I КАМЕНIВ КЕРАМIЧНИХ

                            ДБН Г.1-7-97

                          Видання офiцiйне

                         Держбуд України

                            Київ 1998

РОЗРОБЛЕНІ          Науково-дослiдним iнститутом будiвельного

                    виробництва Держбуду України

                    (Полонська С.О., к.т.н.;

                    Завойський А.К., к.т.н.; Клименко В.Г.,

                    Цесiс Р.А., iнж.)

                    за участю Українського науково-дослiдного i

                    проектно-конструкторського iнституту

                    будiвельних матерiалiв i виробiв

                    (Сай В.І., к.т.н.) i

                    Київського державного технiчного унiверситету

                    будiвництва i архiтектури

                    (Кокшарьов В.М., к.т.н.)

ВНЕСЕНI             Управлiнням будiвельної iндустрiї, механiзацiї

I ПIДГОТОВЛЕНI      та виробничої кооперацiї у будiвництвi

ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ     Держкоммiстобудування України

ЗАТВЕРДЖЕНІ         Наказом Держкоммiстобудування  України

                    вiд 23.10.97 р.   170 i введенi в дiю 1.03.98 р.

ВВЕДЕНI ВПЕРШЕ

Цi норми не можуть бути повнiстю або частково вiдтворенi,тиражованi

i поширенi без дозволу Держбуду України

                                 ВСТУП

     Згiдно з законом України "Про енергозбереження" в даний час

розробляється економiчна та нормативно-правова база для забезпечен-

ня економного та рацiонального використання теплової та електричної

енергiї. Розроблення цiєї бази передбачає створення системи  розра-

хунку питомих витрат теплової та електричної енергiї на підприємст-

вах, а також механiзму стимулювання за економне та стягнення за

марнотратне використання енергоресурсiв.

     Виходячи з того, що за нових економiчних умов вiдсутнє адмiнi-

стративне втручання в господарську дiяльнiсть  пiдприємств,  питомi

енерговитрати для конкретних технологiчних процесiв  розраховуються

безпосередньо пiдприємством.

     Розрахованi пiдприємством питомi витрати пiдлягають контролю з

боку Державної iнспекцiї з енергозбереження i систематичному перег-

ляду з урахуванням конкретних умов енергоспоживання.

     Даний документ розроблено з урахуванням впливу складу та хара-

ктеристик сировинних матерiалiв, способiв пiдготовки та переробки

сировини, способiв теплової обробки виробiв.

     В документi наведенi приклади розрахунку загальних i питомих

енерговитрат на виробництво цегли i каменiв керамiчних.

     Для визначення енерговитрат конкретного виробництва необхiдно

виконати попереднi розрахунки процесiв горiння палива, а також про-

цесiв тепломасопереносу в матерiалi, газовому середовищi та огород-

жувальних конструкцiях теплових установок.  Методичнi  вказiвки  i

приклади розрахункiв наведенi в Посiбнику до ДБН.

                             - 1 -

               ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

 Організаційно-методичні, економічні          ДБН Г.1.7-97

 та технічні нормативи

 Тимчасові норми розрахунку витрати           Вводяться  вперше

 теплової та електричної енергії при

 виробництві цегли і каменів керамічних

     I ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

     1.1 Данi будiвельнi норми призначенi для  розрахункiв  питомих

витраттеплової та електричної енергiї при виробництвi цегли i каме-

нiв керамiчних за технологiєю пластичного та жорсткого формування i

напiвсухого пресування.

     1.2 Будiвельнi норми використовуються для виконання  системних

розрахункiв та визначення питомої витрати теплової та електричної

енергiї як на кожному етапi технологiчного циклу, так i на весь те-

хнологiчний цикл виробництва цегли i каменiв керамiчних.

     2 НОРМАТИВНI ПОСИЛАННЯ

     2.1 В будiвельних нормах є посилання на такi нормативнi  доку-

менти:

 ДСТУ Б А.1.1-14-94  | Система стандартизацiї та нормування в будiв-

                     | ництвi. Вироби керамiчнi личкувальнi.

                     | Термiни та визначення

--------------------------------------------------------------------

 ДСТУ Б А.1.1-54-94  | Система стандартизацiї та нормування в

                     | будiвництвi. Сировина глиниста для

                     | виробництва  керамiчних  будiвельних

                     | матерiалiв. Терміни та визначення

------------------------------------------------------------------

 ДСТУ Б В.2.7-9-94   | Будiвельнi матерiали. Сировина глиниста

                     | органо-мiнеральна з вiдходiв вуглевидо-

                     | бутку та вуглезбагачення для керамiчних

                     | виробiв. Технiчнi умови

------------------------------------------------------------------

 ДСТУ Б В.2.7-61-97  | Будiвельнi матерiали. Цегла та каменi

                     | керамiчнi рядовi i лицьовi. Технiчнi

                     | умови

------------------------------------------------------------------

 ГОСТ 12.1.003-83    | ССБТ. Шум. Общие  требования безопасности

------------------------------------------------------------------

 ГОСТ 12.1.004-91    | ССБТ.  Пожарная  безопасность.

                     | Общие требования

------------------------------------------------------------------

 ГОСТ 12.1.005-88    | ССБТ. Общие санитарно-гигиенические

                     | требования к воздуху рабочей зоны

------------------------------------------------------------------

 ГОСТ 12.1.018-93    | ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического

                     | электричества.  Общие требования

------------------------------------------------------------------

 ГОСТ 12.1.019-79    | ССБТ. Электробезопасность. Общие требования

                     | и номенклатура видов защиты

------------------------------------------------------------------

                             - 2 -

 ГОСТ 12.1.030-81    | ССБТ. Электробезопасность.

                     | Защитное заземление, зануление

------------------------------------------------------------------

 ГОСТ 12.3.009-76    | ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные.

                     | Общие требования безопасности

------------------------------------------------------------------

 ГОСТ 12.4.011-89    | ССБТ. Средства защиты работающих.

                     | Общие требования и классификация

------------------------------------------------------------------

 ГОСТ 12.4.021-75    | ССБТ. Системы вентиляционные.  Общие

                     | требования

-----------------------------------------------------------------

 ГОСТ 17.2.3.02-78   | Охрана природы. Атмосфера. Правила ус-

                     | тановления допустимых выбросов вредных

                     | веществ промышленными  предприятиями

-----------------------------------------------------------------

 ГОСТ 2874-82        | Вода питьевая. Гигиенические требования и

                     | контроль за качеством

-----------------------------------------------------------------

 СНіП 2.04.05-91     | Отопление, вентиляция и кондиционирование

-----------------------------------------------------------------

 СНіП 2.09.02-85     | Производственные здания

-----------------------------------------------------------------

 СНіП 2.09.04-87     | Административные и бытовые здания

-----------------------------------------------------------------

 СНіП 11-4-79        | Естественное и искусственное освещение

-----------------------------------------------------------------

 СН 4088-86          | Санитарные нормы микроклимата производ-

                     | ственных помещений

-----------------------------------------------------------------

 СН 3223-85          | Санитарные нормы допустимых уровней шума

                     | на рабочих местах

-----------------------------------------------------------------

 ДНАОП               | Промисловість будівельних матеріалів.

 1.6.10-2.19-85      | Виготовлення цегли i каменiв керамiчних.

                     | Вимоги безпеки

-----------------------------------------------------------------

 ДБН В.1.4-0.01-97   | Система норм та правил зниження рiвня

                     | iонiзуючих випромiнювань природних

                     | радiонуклiдiв у будiвництвi.

                     | Основнi  положення

-----------------------------------------------------------------

 ДБН В.1.4-0.02-97   | Система норм та правил зниження рiвня iо-

                     | нiзуючих випромiнювань природних радiонуклi-

                     | дiв у будiвництвi. Типові документи.

-----------------------------------------------------------------

 ДБН В.1.4-1.01-97   | Система норм та правил зниження рівня

                     | iонiзуючих випромiнювань і природних

                     | радiонуклiдiв у будiвництвi.

                     | Регламентовані радіаційні параметры

                     | Допустимі рівні

-------------------------------------------------------------------

 ДБН В.1.4-2.01-97   | Система норм та правил зниження рiвня iонi-

                     | зуючих випромiнювань і природних радiонуклi-

                     | дів у будiвництвi. Радiацiйний контроль

                     | будiвельних  матерiалiв та об'єктiв

                     | будiвництва

                             - 3 -

     З ВИЗНАЧЕННЯ

     3.1 В цьому документi використанi термiни та визначення, що

наведенi в ДСТУ Б А. 1.1-14, ДСТУ Б А.1.1-54, ДСТУ Б В.2.7-9, ДСТУ

Б В.2.7-61.

     4 ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     4.1 Розрахунок витрати теплової та електричної енергiї спрямо-

вано на забезпечення планування та дотримання у виробництвi  техно-

логiчно та економiчно обгрунтованих питомих витрат енергетичних ре-

сурсiв.

     4.2 Данi норми поширюються на всi технологiчнi процеси i агре-

гати з виробництва цегли та каменiв керамiчних рядових  i  лицьових

(ДСТУ Б В.2.7-61),  якi  пов'язанi з  витратами теплової та елект-

ричної енергiї. Структура питомих витрат та методика їх розрахун-

ку як такi, що не залежать вiд потужностi  пiдприємства,  можуть

бути  використанi  пiдприємствами  будь-якої  потужностi. Витрата

теплової та електричної енергiї залежить вiд вибору устаткування та

ефективностi  його  використання.   Технологiчне  обладнання,  що

використовується в технологiчному процесi  виробництва  цегли, має

вiдповiдати за потужнiстю енергоспоживанню технологiчного процесу.

     4.3 Данi норми дають можливiсть враховувати характеристики си-

ровини, умови виробництва, змiни параметрiв технологiчних процесiв,

удосконалення технологiчного устаткування, а  також  iншi  напрямки

економiї енергетичних ресурсiв пiдприємства. Розрахунок питомих ви-

трат теплової та електричної енергiї i аналiз енергетичних балансiв

дозволяє:

     - визначити рацiональнi величини енергоспоживання у виробничих

процесах i установках;

     - оцiнити фактичний стан енергоспоживання на пiдприємствi:

     - виявити причини втрат енергоресурсiв i їх величини;

     - виявити i оцiнити резерви економiї енергетичних ресурсiв:

     - намiтити шляхи зниження енергетичних витрат за рахунок удос-

коналення технологiчних процесiв i  устаткування,  вибору  способiв

ефективного використання  пiдведених  i  вторинних  енергоресурсiв,

утилiзацiї  теплоносiя,  що  вiдходить,   визначення   коефiцiєнтiв

корисної дiї теплових агрегатiв.

     4.4 Данi норми не передбачають коригування витрат енергетичних

ресурсiв внаслiдок порушення технологiчного  процесу,  використання

несправного обладнання або теплових агрегатiв, порушень технологiч-

них параметрiв їх експлуатацiї тощо.

     4.5 Розмiрнiсть питомих витрат визначають за  видом  витратної

енергiї:

     - теплова енергiя - в кДж;

     - електроенергiя  - в кВт х год;

     - умовне паливо   - в кг.

     При розрахунках витрати теплової енергiї для конкретного виро-

бництва необхiдно враховувати  розмiрнiсть  теплофiзичних  величин,

коефiцiєнтiв, що характеризують тепловi  процеси.

     При виробництвi ефективної цегли i каменiв керамiчних  витрати

теплової енергiї зменшуються пропорцiйно до  порожнистостi  виробiв

та зменшення їх маси.

                             - 4 -

     Перерахунок рiзних видiв енергоресурсiв та енергоносiїв в умо-

вне паливо виконують за фактичними питомими  витратами  палива,  що

використовують на їх виробництво на пiдприємствi, та тепловими  ек-

вiвалентами (додаток Т). При зовнiшньому енергопостачаннi перераху-

нок проводять вiдповiдно до залежностi:

                   I кВт х год = 0.315 кг ум. п.

     4.6 Питомi витрати теплової та електричної енергiї  на  реалi-

зацiю технологiчного процесу виробництва цегли, а також на допомiж-

нi i пiдсобнi потреби виробництва є основою для визначення техноло-

гiчних i загальновиробничих норм, шо розробляються кожним підпри-

ємством, яке виробляє цеглу та каменi керамiчнi, незалежно від

форми власностi пiдприємства.

     4.7 Норма витрати теплової та електричної енергiї - це  показ-

ник їх використання при виробництвi одиницi продукцiї встановленої

якостi, орiєнтований на прогресивнi умови виробництва.

     Норми витрати теплової та електричної енергiї на виробництво

цегли та каменiв керамiчних пiдроздiляються на технологiчну i зага-

льновиробничi:

     - технологiчна норма витрати теплової та електричної енергiї

враховує їх виробниче споживання та технiчно неминучi втрати,

пов'язанi тiльки iз здiйсненням основних та допомiжних технологiч-

них процесiв виробництва продукцiї;

     - загальновиробнича цехова норма витрати теплової та елект-

ричної енергiї включає витрати на реалiзацiю технологiчного про-

цесу (технологiчна норма), а також  на  допомiжнi  потреби  цеху

(освiтлення, опалення, вентиляцiя тощо), пов'язанi з виробництвом

продукцiї;

     -  загальновиробнича заводська норма витрати теплової та

електричної енергiї враховує витрати на реалiзацiю технологiчного

процесу (технологiчна норма), а також додатковi витрати енергiї в

виробничих, допомiжних цехах i службах заводу.

     4.8 Перiодичнiсть перегляду  встановлених  пiдприємством  норм

зумовлюється змiною сировини, обладнання, технологiчного  процесу

виробництва.

     5 МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМИХ ВИТРАТ ТЕПЛОВОЇ ТА ЕЛЕКТРИЧНОЇ

       ЕНЕРГIЇ

     5.1 Основним методом визначення  питомих витрат теплової та

електричної енергiї у виробництвi цегли i каменiв керамiчних є роз-

рахунково-аналiтичний метод. Крiм того застосовують  дослiдний  ме-

тод.

     5.2 Розрахунково-аналiтичний метод передбачає визначення пито-

мих витрат теплової та електричної  енергiї  за  умов  використання

прогресивних технологiчних рiшень виробництва i може бути перевiре-

ний дослiдним методом.

     5.3 Дослiдний (експериментальний) метод полягає  у  визначеннi

питомих витрат теплової та електричної енергiї на  пiдставi  даних,

одержаних в результатi випробувань технологiчного обладнання з ура-

хуванням заходiв з економiї енергiї.

     5.4 Основними вихiдними даними для визначення  питомих  витрат

теплової та електричної енергiї є:

     - технiчна та технологiчна документацiя:

                             - 5 -

     - технiчнi та енергетичнi характеристики устаткування:

     - нормативнi показники та режими роботи устаткування.

     5.5 До складу питомих витрат не входять витрати:

     - на  розiгрiвання i пуск агрегатiв та устаткування

       безперервної дiї:

     - витрати на сторону;

     - втрати палива на складах.

                             - 6 -

                               Кар'єр

               Транспортування глинистої сировини ------> Бурт

                                 |                         |

                                 v                         |

                         Глинозапасник <--------------------

                         Глинорозрихлювач

                             Живильник

                   Вальці для видалення каміння

                       Вальці грубого помелу

                               Бігуни

                       Вальці тонкого помелу

  Зволоження           Глинозмішувач двовальний

водою або парою -----> або з фільтруючою решіткою

                           Прес вакуумний

                          Автомат-укладач

                              Сушарка

                          Автомат-садчик

                       Піч для випалювання цегли

                        Склад готової продукції

 Рисунок 6.1 - Приклад принципової технологічної схеми виробницта

               цегли способом пластичного формування для пластичної

               глинистої сировини.

                             - 7 -

                               Кар'єр

               Транспортування глинистої сировини ------> Бурт

                                 |                         |

                                 v                         |

                         Глинозапасник <--------------------

                         Глинорозрихлювач

                             Живильник

                   Вальці для видалення каміння

  Добавки в залежності від       |     Зволоження водою,

            технології           |     парою

                |                |            |

                |                v            |

                --------->   Змішувач <--------

                       Бігуни мокрого помелу

                    Силос для вилежування шихти

                       Вальці грубого помелу

          Глинозмішувач двовальний або з фільтруючою решіткою

                           Прес вакуумний

                          Автомат-укладчик

                              Сушарка

                          Автомат-садчик

                      Піч для випалювання цегли

                       Склад готової продукції

 Рисунок 6.2 - Приклад принципової технологічної схеми виробництва

               керамічної цегли способом пластичного формування

               для глинистої сировини, що погано розмокає у воді.

 Примітка.     В разі технологічної потреби для сушіння сировини

               може використовуватись сушильний барабан.

                             - 8 -

                              Кар'єр

                  Транспортування глинистої сировини ------> Бурт

                                 |                            |

                                 v                            |

                          Глинозапасник   <--------------------

                          Глинорозрихлювач

                              Живильник

                    Вальці для видалення каміння -------------

                                 |                           |

                                 v                           |

                         Cушильний барабан ---------------   |

                                                         |   |

                                                         v   v

 Добавки ----> Дезінтегратор <---- Повернення на      Шахтний млин

                    |            | домелювання               |

                    | ------------                           |

                    v                                        v

               Бункер запасу порошку <--------- Cистема осадження

                              Змішувач

                      Прес напівсухого пресування

                          Автомат-укладач

                              Сушарка

                      Піч для випалювання цегли

                        Cклад готової продукції

 Рисунок 6.3 - Приклад принципової схеми виробництва цегли

               способом напівсухого пресування.

                             - 9 -

               Кар'єр                     Транспортування відходів

                 |                        вуглезбагачення та

                 v                        вуглевидобутку

 Транспортування ------------> Бурт                |

 глинистої сировини             |                  v

                 |              |         Cховище відходів

                 |              |         (шихтових сумішей)

                 v              |                  |

         Глинозапасник < --------                  |

                 |                                 |

                 v                                 v

     Глинорозрихлювач ----> Добавки          Розрихлювач

                 |      (завезені глини)           |

                 v                                 v

            Живильник                          Живильник

                 |                                 |

                 v                                 |

  Вальці для видалення каміння                     |

                 |     |                           |

                 v     -------------------         v

  Вальці грубого помелу |                |Вальці грубого помелу

                 |      |      ----------|         |

                 v      |      |         |         |

  Вальці тонкого помелу |      |         |         |

   |             |      |      |         --------  |

   |             v      v      |                v  v

   |     Сушильний барабан <----         ------>Шахтний млин

   |             |                       |         |

   |             v                       |         |

   |       Живильник                     |         |

   |             |                       |         |

   |             v                       |         |

   |Вальці грубого помелу                |         v

   |             |   ---------------------  Система осадження

   |             ---------------

   -----------------------     |

                         v     v

 Вода ----------------> Змішувач лопасний

 Вода -------------> Змішувач з фільтруючою решіткою

                Прес жорсткого формування

              Автомат-укладач сирцю на пічні вагонетки

              Сушарка

              Піч для випалювання цегли

              Склад для готової продукції

 Рисунок 6.4 - Приклад принципової технологічної схеми виробницта

               цегли способом жорсткого формування.

                             - 10 -

 Примітка 1.   Глиниста сировина з відносною вологістю до 23%,

               відходи вуглезбагачення.

 Примітка 2.   В разі потреби для зниження вологості шихти

               застосовують сушильний барабан.

     6 СТРУКТУРА І ВМІСТ ПИТОМИХ ВИТРАТ ТЕПЛОВОЇ ТА

       ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

     6.1 Питомі витрати теплової та електричної енергії  визначають

як наскрізні показники, що включають всі витрати  енергії  протягом

повного технологiчного циклу виробництва в  основних  i  допомiжних

цехах та службах пiдприємства.

     6.2 В залежностi вiд характеристики сировинної сумiшi  (хiмiч-

ний склад, вологiсть, вид i кiлькiсть добавок), технологiї формува-

ння, типу сушарок i печей випалювання визначають пооперацiйнi скла-

довi питомої витрати теплової та електричної енергiї i загальну те-

хнологiчну питому витрату.

     6.3 Вмiст та складовi технологiчної питомої витрати  вибирають

в залежностi вiд технологiчних схем виробництва для конкретної  си-

ровини.

     Перелiк та послiдовнiсть технологiчних операцiй, наведених  на

рисунках  6.1  -  6.4,  не  є   обов'язковими,   а   залежать   вiд

технологiчної схеми та комплекту (пiдбору) устаткування конкретного

виробництва та умов його роботи.

     6.4 Структура i вмiст питомих витрат  теплової  енергiї

     6.4.1 Технологiчну витрату теплової енергiї Qтехн, тис. кДж,

в загальному виглядi визначають:

Qтехн. = Q пiдiгр.гл.+ Q р.з. + Q дг.гл. + Q с.б.гл. +

       + Q с.с. +  Q вип.ц.,                            (6.1)

де Q пiдiгр.гл. -  витрата теплоти на пiдiгрiвання глинистої

                   сировини  в зимовий перiод, тис. кДж;

   Q р.з.       -  витрата теплоти на розiгрiвання i зволоження

                   глинистої  сировини парою, тис. кДж:

   Q дг.гл.     -  витрата теплоти на дегiдратацiю глинистої

                   сировини  в  разi застосування дегiдратованої

                   глини як добавки до шихти, тис. кДж;

   Q с.б.гл.    -  витрата теплоти на сушiння глинистої сировини

                   в  сушильному барабанi, тис. кДж;

   Q с.м.       -  витрата теплоти в сушарцi типу пневматичний

                   млин, тис. кДж;

   Q с.с.       -  витрата теплоти на сушiння сирцю, тис. кДж;

   Q вип.ц.     -  витрата теплоти на випалювання цегли, тис. кДж.

     Технологiчну  питому  витрату  теплової  енергiї  q      тис.

                                                        техн.

кДж/1000 шт. ум. цегли, визначають:

     q       =   Q    /П.                               (6.2)

      техн.       техн.

                             - 11 -

     де  П  -  обсяг  виробництва  цегли, тис. шт. ум. цегли.

     Технологiчну питому витрату  умовного  палива  в    ,  кг ум.

                                                     техн.

п./1000 шт. ум. цегли, визначають:

           в     =  q         р

            техн.    техн./  Q                        (6.3)

                              н.ум.п.,

р

     де Q          - нижча теплотворна здатність умовного палива,

         н. ум. п.

тис. кДж/кг ум. п.

     6.4.2 Загальновиробничу цехову питому витрату теплової енергiї

q    ,  тис. кДж/IООО шт.ум. цегли, на виробництво цегли та каме-

 цех.

 нів керамiчних визначають:

     q    = q     + Q    /П,

      цех.   техн.   цех.

             цех.   цех.    цех.

     Q    = Q    + Q     + Q     ,                    ( 6.4 )

      цех.   оп.    вент.   г.в.

     де Q цех. - витрата теплової енергії на загальнi потреби цеху

                 за  виключенням технологiчних потреб, тис. кДж;

          цех.

        Q      - витрата теплової енергiї на опалення, тис. кДж:

          оп.

         цех.

        Q      - витрата теплової енергiї на вентиляцiю, тис. кДж;

         вент.

         цех.

        Q      - витрата теплової енергiї на гаряче водопоста-

         г.в.

                 чання, тис. кДж.

     Загальновиробничу цехову питому витрату умовного палива в    ,

                                                              цех.

кг ум. п./IООО шт. ум. цегли, визначають:

р

                   в     =  q    / Q                    (6.5)

                    цех.     цех.   н.ум.п.,

     При визначеннi технологiчних, загальноцехових та загальнозаво-

дських витрат (6.1), (6.2), (6.3), (6.4), (6.5),  (6.6),  (6.7)  на

стадiї проектування пiдприємств, обсяг  виробництва  визначають  як

паспортну продуктивнiсть (потужнiсть) технологiчної лiнiї (устатку-

вання) або як заплановану продуктивнiсть цеху, заводу; для  дiючого

пiдприємства продуктивнiсть (П) визначається  як  фактичний  випуск

продукцiї за розрахунковий перiод.

     6.4.3  Загальновиробничу  заводську  питому  витрату  теплової

енергiї q    , тис. кДж/IООО шт. ум. цегли, визначають:

         зав.

                             - 12 -

          q     = q    + Q    /П,

           зав.    цех.    зав                        (6.6)

                  зав.    зав.

         Qзав. = Q     + Q     ,

                  доп.    втр.

     де Q     - витрата теплової енергiї на загальнi потреби заводу

         зав.   за виключенням технологiчних потреб, тис. кДж;

         зав.   теплота, яка витрачається на виробничі потреби в

        Q     - допоміжних цехах, адмiнiстративних будинках,

         доп.   насосних тощо, тис. кДж;

        зав.

       Q      - втрати теплової енергії в заводських мережах,

        втр.    тис. кДж.

     Загальнозаводську питому витрату умовного палива в    , кг ум.

                                                       зав.

п./IООО шт. ум. цегли, визначають:

р

              в     =  q    / Q                         (6.7)

               зав.     зав.    н.ум.п.

     6.5 Структура та вміст питомих витрат електроенергії на

виробництво керамічної цегли

     6.5.1 Технологiчну витрату електроенергiї у загальному виглядi

W     , кВт х год, визначають:

 техн.

      W      = W   + W         + W     + W              (6.8)

        техн.    д.    обр.гл.     с.с.    вип.

     де W   - витрата електроенергiї на добування глинистої сирови-

          д.  ни, кВт х год,

                        д          д       д

               W   =  W        + W     + W     ,        (6.9)

                 д.     т.уст.     тр.     р.з.

д

     W       - витрата електроенергії технологічним устаткованням,

       т.уст.  квт х год;

д

     W       - витрата електроенергiї транспортним устаткуванням,

       тр.     кВт х год:

д

     W      -  витрата електроенергiї на розiгрiвання i зволоження

       р.з.    глинистої сировини в зимовий перiод, кВт х год.:

     W        - витрата електроенергiї на оброблення  глинистої

       обр.гл.  сировини, кВт х год,

                  обр.гл.     обр.гл.     обр.гл.     обр.гл.

     W      =    W        +  W       +   W       +   W       (6.10)

       обр.гл.    т.уст.      т.уст.      гр.         с.б.

                             - 13 -

       обр.гл.

     W        - витрата електроенергiї технологiчним устаткуванням

       т.уст.   пiдготовки сировини.

                кВт х год;

       обр.гл.

     W        - витрата  електроенергiї  транспортним   устаткуванням.

       тр.      кВт х год;

       обр.гл.

     W        - витрата електроенергiї сушильним барабаном або

       с.б.     млином-сушаркою (для технологiї напiвсухого

                пресування), кВт х год;

     W с.с.   - витрата електроенергiї на сушiння сирцю, кВт х год,

                      с.с.       с.с.      с.с.

           W      = W        + W       + W       ,       (6 II)

            с.с.      т.уст.     тр.       с.уст.

       с.с.

     W        - витрата електроенергiї технологiчним устаткуванням

       т.уст.   формування сирцю. кВт х год;

       c.c.

     W        - витрата електроенергiї транспортним устаткуванням,

       тр.      кВт х год:

       с.с.

     W        - витрата електроенергiї сушильним устаткуванням

       с.уст.   (в разi застосування в ньому електронагрiвальних

                елементiв), кВт х год:

      W       - витрата електроенергiї на випалювання цегли,

       вип.     кВт х год,

                       вип.           вип.        вип.

          W       =  W          +   W       +   W     ,  (6.12)

           вип.        т.уст.         тр.         п

        вип.

      W       - витрата електроенергiї технологiчним устаткуванням

        т.уст.  устаткуванням цеху випалювання цегли, кВт х год;

        вип

      W       - витрата електроенергiї транспортним устаткуванням,

        тр.     кВт х год:

        вип.

      w       _ витрата електроенергiї на пiч випалювання цегли,

        п.      кВт х год.

     Кожна позицiя витрат електроенергiї складається як з корисного

навантаженння, так i втрат в установках та мережах.

     6.5.2  Технологiчну  питому  витрату  електроенергiї  W     ,

                                                            техн.

кВт х год/IООО шт. ум. цегли, визначають:

               W     =W     /П.                         (6.13)

                техн.  техн.

                             - 14 -

     6.5.3 Загальновиробничу цехову питому витрату  електроенергiї

W    , кВт х год /1000 шт. ус. цегли,визначають:                                  (6.

  цех.

     W      = W       + W   / П,                       ( 6.14 )

       цех.     техн.    цех.

               цех.       цех.       цех.

     W     = W      +   W      +   W      ,

       цех.    оп.        осв.       гр.

     де W    - витрата електроенергiї на загальнi потреби цеху  за

         цех.

виключенням технологiчних потреб, кВт х год;

       цех.

     W      -   витрата електроенергiї на опалення та вентиляцiю,

       оп       кВт х год;

      цех

     W      -   витрата електроенергiї на освiтлення цеху,

      осв.      кВт х год.

       цех

     W        - витрата   електроенергiї   на   внутрiшньоцеховий

       тр.      транспорт, кВт х год.

     6.5.4    Загальновиробничу    заводську     питому     витрату

електроенергiї W      кВт х год/IООО шт. ум. цегли, визначають:

                 зав.

              W     = W     +  W     /П ,              (6.15)

                зав.   цех.      зав.

         зав.      зав.    зав.     зав.    зав.    зав.

W     = W      +  W     + W      + W     + W    + W        ,

 зав.    с.п.      в.      к.       доп.    тр.     зов.осв.

     де W      - витрата енергiї на загальнi потреби заводу за вик-

          зав.   люченням технологiчних потреб, кВт х год;

         зав

        W      - загальнозаводська витрата електроенергiї на оде-

         с.п.    ржання стисненого повітря, кВт х год;

          зав.

        W      - загальнозаводська  витрата електроенергії на

          в.     подавання води та перекачування каналізації

                 насосами, кВт х год;

          зав.

        W      - загальнозаводська витрата електроенергії на

          к      роботу котельні, кВт х год;

         зав.

        W      - загальнозаводдська витрата електроенергiї на

         доп.    допомiжнi цехи,  адмiнiстративнi  будiвлi,  гараж

                 тощо, кВт х год;

                             - 15 -

          зав.

        W      - загальнозаводська витрата  електроенергiї  на

          тр.    роботу заводського транспорту, кВт х год;

          зав.

        W         - загальнозаводська витрата електроенергiї на

          зов.осв.  зовнiшнє освiтлення територiї, кВт х год.

     7.ВИЗНАЧЕННЯ ВИТРАТИ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГIЇ ПРИ ВИРОБНИЦТВI ЦЕГЛИ

     7.1 Вихiднi положення

     7.1.1 Витрата теплової енергiї на пiдiгрiвання глинистої сиро-

вини в зимовий перiод залежить вiд клiматичних  умов  та  наявностi

глиносховища.

     7.1.2 Витрата теплової енергiї на розiгрiвання  та  зволоження

глинистої  сировини  парою  залежить  вiд  вологостi  сировини   та

прийнятої технологiчної схеми виробництва  (вологостi  формувальної

маси). При зволоженнi сировинної сумiшi парою необхiдно забезпечити

збереження у вiдформованому сирцi введеної з парою теплоти.

     В разi використання в сировиннiй сумiшi як опiснюючої  добавки

дегiдратованої глини визначають витрату теплової енергiї на її  де-

гiдратацiю.

     7.1.3 Витрата теплової енергiї на сушiння сирцю та випалювання

цегли залежить вiд виду сировини, типу сушарок i печей, виду  пали-

ва.

     7.1.4 Витрату теплоти в сушарках i печах,  а також необхiдну

кiлькiсть палива визначають з теплових балансiв.

     7.1.5 Показники окремих статей витрати теплоти дозволяють вия-

вити технологiчнi передiли i  зони  з  великими  втратами  теплової

енергiї i визначити напрямки пiдвищення ефективностi процесу i зни-

ження питомих витрат теплоти.

     7.1.6 Для складання теплового балансу необхiдно знати пластич-

нiсть, хiмiчний склад сировини зокрема (вмiст Аl2O3, СаО, Мg0) та

її вологiсть, масу виробу, вологiсть сирцю до i пiсля сушiння, тем-

пературний режим випалювання та його тривалiсть, продуктивнiсть ус-

тановки, вiдсоток браку, кiлькiсть робочих днiв на рiк.

     7.1.7 Тепловий баланс процесу складають на базi  матерiального

балансу з урахуванням технологiчних та хiмiчних перетворень i пере-

мiщення матерiалу, що обробляється, а також теплоносiя.

     7.1.8 Тепловий баланс складають або на визначений перiод робо-

ти агрегату (наприклад. I год) для установок безперервної  дiї  або

на 1000 штук готової продукцiї (ум. цегли). В деяких випадках  теп-

ловий баланс може бути складено на 1 кг або 1 т продукцiї з подаль-

шим перерахуванням на 1000 шт. ум. цегли.

     7.1.9 Пiд час аналiзу теплових балансiв використовують поняття

технологiчного ( Пт ) i теплового (енергетичного Пен )  коефiцiєнта

корисної дiї (к.к.д.).

     Технологiчний к.к.д. Пт. %, визначають як спiввiдношення  мiж

технологiчним споживанням теплоти на випарювання вологи, фiзико-хi-

мiчнi процеси та усiєю кiлькiстю теплоти, що видiляється при горiн-

нi палива

                             - 16 -

                 q    + q

                  вип.   х.п.

           П  = ------------   100,                  (7.1)

            т      q

                     гор.

     де  q    -  теплота, яка  витрачається  на  випарювання  вологи,

          вип.   вологи, тис. кДж/IООО шт. ум. цегли:

         q    -  теплота, яка витрачається на фізико-хiмiчнi

          х.п.   процеси, тис. кДж/IООО шт. ум. цегли,

         q    -  теплота, яка видiляється при горiннi палива,

          гор.   тис. кДж/ 1000 шт. ум. цегли.

     7.1.10 Тепловий к.к.д. П  , %, як енергетичну характеристику

                             ен

агрегату визначають як вiдношення корисно спожитої теплоти до усiєї

кiлькостi теплоти, яка видiляється при горiннi палива

                     кор.

             П    --------   100.                      ( 7.2 )

              ен.   q

                     гор.

     До корисно спожитої теплоти вiдносять технологiчнi витрати,  а

також теплоту додаткового використання  (наприклад,  теплоносiй  iз

зони охолодження печi подається на сушiння сирцю в сушарках).

     7.2  Визначення витрати теплової енергiї на  пiдiгрiвання

          глинистої сировини в зимовий перiод

     7.2.1  Витрату теплоти на пiдiгрiвання глинистої сировини

Q           , кДж , визначають за формулами:

  підігр.гл.

         Q            = Q       + Q  ,                ( 7.3 )

           підігр.гл.     с.гл.     в.

                                  '   '

     Q       = G       С       ( t - t  ), - теплота  на

       с.гл.     с.гл.   с.гл.    к   n

                     пiдiгрiвання сухої частини глинистої  (7.4)

                     сировини, кДж,

     де G       - маса сухої  частини  глинистої сировини,

          с.гл.   кг:

     с        - теплоємнiсть сухої глинистої сировини. кДж/

      с.гл.     (кг град.С):

      '   '

     t . t   - температура глинистої сировини вiдповiдно початко-

      к   n     ва i в кiнцi пiдiгрiвання, град.С.

                               '   '

     Q  = 0,01 w   G      С  (t - t ) - теплота  на  пiдiгрi-(7.5)

      в         гл. с.гл.  в.  к   n     вання  води, що міститься

                                         в глинистій сировині,

                                         кДж.

                             - 17 -

     де W    - вологiсть глинистої сировини, %:

         гл.

      С      - теплоємнiсть води, кДж/(кг град.С).

в.

     В разi використання глинистої сировини з температурою нижче

0 град.С теплоту Q           , кДж, витрачають також на вiдтавання

                   підігр.гл.

льоду

                                        '               '

            Q             = Q        + Q  ,         (7.5 )

              підігр. гл.      с.гл.     в

     Тодi теплоту на вiдтавання льоду та нагрiвання води в  глинис-

тiй сировинi Q   , кДж, визначають за формулою:

в

       '                             '            '

      Q  = 0,01 w   G       ( - 2.1 t  + 335+4.2 t  ), (7.5")

       в.        гл.  с.гл.          n            к

     де 2,1    - питома теплоємнiсть льоду, кДж/(кг град.С):

        335    - питома теплота розплавлення льоду. кДж/кг;

        4.2    - питома теплоємнiсть води, кДж/(кг град.С).

     Питому витрату теплоти на пiдiгрiвання глинистої сировини в

зимовий перiод q           ,  кДж/IООО шт. ум. цегли визначають

                підігр. гл.

       q               підігр.гл.

        підігр.гл. = ------------ ,                  (7.6)

П

     Питому витрату умовного палива В          , кг ум. п./1000 шт.

                                     підігр.гл.

ум. цегли визначають

             в               підігр.гл.

              підігр.гл. = ----------------  ,       (7.7)

                            20300 П

                                   підігр.гл.

     де П           -  коефіцієнт корисної дії установки для

         підігр.гл.    підігрівання глинистої сировини в зимовий

                       період

р

        29300       -  Q       - нижча теплотворна здатність

                        н.ум.п.  1 кг.ум.палива, кДж.

     Приклад розрахунку наведений в додатку Б.

     7.3 Визначення витрати теплової енергiї на розiгрiвання i

         зволоження глинистої сировини (шихти) парою

     7.3.1  Для покращання формувальних i сушильних якостей

глинистої сировини можливе її паророзiгрiвання до 35-40 град.С.

Паророзiгрiвання виконують при обробленнi маси в глиномiшувачах.

                             - 18 -

     7.3.2 Витрату води на зволоження сировинної сумiшi слiд  змен-

шувати на кiлькiсть конденсату. що залишається в шихтi пiсля пароз-

воложення. Крiм того необхiдно врахувати видалення вологи  пiд  час

вакуумування. Конденсат пiд час розiгрiвання шихти  складає  60-70%

вiд витрати пари (1 кг пари дає 600-700 г води).

     7.3.3 Визначення витрати теплоти на розiгрiвання i  зволоження

глинистої сировини парою Q     , кДж.

                           р.з.

     Витрата теплоти

                                                  ''  ''

     Q     = (G   . W    С .О.ОI + Q      с    )(t - t  ), (7.8)

       р.з.     гл.   гл. в.        с.гл.  с.гл.  к   n

     де Q     - маса глинистої сировини, кг;

         гл.

     W      - вiдносна вологiсть глинистої сировини, %:

      гл.

     С       - теплоємнiсть води, кДж/(кг град.С);

в

     G       -  маса сухої глинистої сировини, кг:

      c.гл.

     с   -   теплоємнiсть  сухої частини глинистої сировини,

      с.гл.  кДж/(кг град.С);

      ''   ''

     t  , t  - температура глинистої сировини вiдповiдно  початкова

      n    к   і в кінці розігрівання і зволоження парою, град. С.

     7.4 Визначення витрати теплової енергiї на  сушiння  глинистої

         сировини

     7.4.1 Для зменшення вологостi глинистої сировини з  пiдвищеною

кар'єрною вологiстю застосовують пiдсушування її в сушильних  бара-

банах до формувальної вологостi.

     7.4.2 Витрату теплоти на сушiння глинистої сировини визначають

на 1 т готової продукцiї за результатами матерiального та теплового

балансiв вiдповiдних теплових агрегатiв, питому витрату теплоти ви-

раховують на 1000 шт. ум. цегли.

     7.4.3 Для орiєнтовних розрахункiв витрату теплоти на випарюва-

ння 1 кг вологи при сушiннi глинистої сировини приймають за  табли-

цею 7.1.

Таблиця 7.1 - Орiєнтовна витрата теплоти на випарювання вологи  при

              сушiннi глинистої сировини

-------------------------------------------------------------------

|         Тип сушарки    |     Витрати теплоты на випарювання     |

|                        |     вологи, кДж/кг                     |

|-----------------------------------------------------------------|

| Сушильний барабан      |          4500 - 5900                   |

|-----------------------------------------------------------------|

| Шахтний млин           |          8350 - 8800                   |

-------------------------------------------------------------------

                             - 19 -

     7.4.4 При сушiннi глинистої сировини в сушильних барабанах ви-

далення вологи в загальному випадку  приймають  в  iнтервалi  25-35

кг/м3 в залежностi вiд початкової вологостi сировини, причому  вер-

хня межа вiдповiдає вологостi сировини бiльше 25 %, нижня  -  менше

25 %.

     Орiєнтовнi тепловi баланси сушарок для глинистої сировини  на-

веденi  в  додатку  Г.

     В разi виготовлення i застосування дегiдратованої глини як до-

бавки до сировинної сумiшi питому витрату умовного палива на дегiд-

ратацiю глини орiєнтовно приймають:

                   кг ум. п/т      кг ум.  п/IООО  шт. ум. цегли

в обертових печах      103,0                  150.0:

в  печах  киплячого     63,4                   94.6.

шару

     7.5 Визначення витрати теплової енергiї на сушiння

         цегли-сирцю

     7.5.1 Для сушiння цегли-сирцю застосовують сушарки тунельного,

камерного або конвеєрного типiв в залежностi вiд характеристик  си-

ровини, номенклатури виробiв, режиму сушiння тощо.

     Тунельнi сушарки рiзного типу є основним сушильним  агрегатом.

     Камернi сушарки слiд застосовувати на заводах малої потужностi

при однозмiннiй роботi формувального вiддiлення, при широкiй номен-

клатурi виробiв, якi потребують рiзних режимiв сушiння, а  також  в

разi використання високочутливої до сушiння шихти.

     Конвеєрнi сушарки слiд застосовувати:

     - при сушiннi порожнистих виробiв:

     - при тривалостi сушiння сирцю не бiльше 8 год.

     7.5.2 В сушарках застосовують такi теплоносiї:

     - гаряче повiтря iз зони охолодження печi:

     - гаряче повiтря з калориферiв:

     - гаряче повiтря теплогенераторiв та фiльтрiв:

     - сумiш зовнiшнього повiтря з продуктами горiння

       природного газу.

     7.5.3 При реконструкцiї пiдприємств з  тунельними  печами,  що

працюють на твердому або рiдкому паливi, усi дiючi сушарки, шо  ра-

нiше працювали на вiдхiдних газах печей, повиннi бути переведенi на

сушiння чистим повiтрям, яке отримують вiд калориферiв або теплоге-

нераторiв.

     Використання як теплоносiя димових газiв печей при  спалюваннi

твердого i рiдкого палива забороняється.

     7.5.4 При спалюваннi природного газу з метою отримання сушиль-

ного агента необхiдно приймати таку теплову напругу на 1 м  топко-

вого  простору:

     - для топок звичайних камерних, викладених  з  шамотної  цегли

марки ШБ - до 1,25 млн. кДж/год.

     - для циклонних та iнших топок з футеровкою з  високоглинозем-

них виробiв - до 4,2 млн. кДж/год.

     7.5.5 Гаряче повiтря, що вiдводять iз зони охолодження тунель-

них печей, вентильованих простiнкiв,  вентильованого  простору  мiж

склепiнням, пiдподового простору необхiдно утилiзувати для  сушiння

виробiв.

                             - 20 -

     Кiлькiсть гарячого повiтря визначають з  розрахунку  теплового

та газового балансiв.

     7.5.6 Вiдпрацьований сушильний агент може бути утилiзований до

60 % шляхом рециркуляцiї. Сушильний агент може бути використаний  в

змiшувальнiй камерi сушарки, якщо джерелом теплоти є продукти горi-

ння природного газу або гаряче повiтря, що надходить  iз  тунельної

печi або вiд повiтронагрiвача.

     7.5.7 Для отримання необхiдної кiлькостi теплоносiя для сушiн-

ня дозволяється спалювання додаткової кiлькости природного  газу  з

передачею сумiшi продуктiв згоряння та  гарячого  повiтря  iз  зони

охолодження в зону сушiння.

     7.5.8 Для утилiзацiї продуктiв горiння палива необхiдно перед-

бачити теплообмiннi пристрої (регенератори тощо).

     7.5.9 Питому витрату теплоти на випарювання вологи iз сирцю  i

параметри сушiння визначають iз умов бездефектного сушiння. Для ви-

значення параметрiв сушильного агента необхiдно  виконати  розраху-

нок теоретичного i фактичного процесу сушiння в залежностi вiд кон-

кретних технологiчних схем виробництва та конструкцiй сушарок.

     Кiлькiсть вологи, що видiляється з сирцю  W     , кг/1000  шт.

                                                 суш.

ум. цегли, визначають:

          W     = ( G    -  G    )  1000,            (7.10)

           суш.      с.ф.    с.с.

     де G      - маса однiєї цегли-сирцю вiдформованої, кг;

          с.ф.

        G      - маса однiєї цегли-сирцю пiсля сушiння, кг.

          с.с.

     7.5.10 Параметри сушiння залежать вiд характеристики  сировини

(вологiсть, чутливiсть до сушiння), характеристик теплоносiя i схе-

ми його руху. конструкцiї сушарок тощо.

     7.5.11 Орiєнтовно питому витрату теплової енергiї на сушiння

виробiв в тунельних сушарках визначають:

     - при сушiннi теплоносiєм з печi - 5400-6250 кДж/кг вологи;

     - при сушiннi калориферним повiтрям - 7900-6250 кДж/кг вологи

(за рахунок додаткових витрат теплоти на нагрiвання повiтря).

     7.5.12 Питому витрату теплової енергiї на сушiння цегли-сирцю

q    ,кДж/IООО шт. ум. цегли, визначають з розрахунку теплового ба-

 с.с.

лансу сушарки     вит.     пр.

                 Q    -  Q

       q      = -------------- ,                   ( 7.12 )

        с.с.          П

         вит.   пр.

     де Q   ,  Q   - вiдповiдно витрата i прихiд теплоти за стаття-

ми теплового балансу, кДж.

     Питому витрату умовного палива на  сушiння  цегли-сирцю,

кг/1000 шт. ум. цегли, визначають:

                             - 21 -

                       с.с.

            В     = ------------- ,                 (7.13)

             с.с.     р

                      н.ум.п.

     Приклад розрахунку питомої витрати теплової енергiї на сушiння

цегли-сирцю в тунельнiй сушарцi наведений в додатку Д, вихiднi данi

- в додатку А.

     Приклад теплового балансу камерної сушарки наведений в додатку

Е.

     7.6 Визначення витрати теплової енергiї на випалювання цегли

     7.6.1  Для  початкової орiєнтовної оцiнки витрат теплової

енергiї на дiючих пiдприємствах та для виробництва, що проектуєть-

ся, питому витрату умовного палива визначають  за  7.6.2.

     Визначення витрати теплової енергiї на пiдприємствах продукти-

внiстю бiльше 20 млн. шт. ум. цегли на рiк виконують  за  допомогою

теплотехнiчного розрахунку по технологiчних передiлах з урахуванням

конструктивних особливостей i характеристик теплового  устаткування

конкретного пiдприємства. Витрата теплоти та умовного палива на ви-

палювання цегли та каменiв керамiчних  визначається  (на  1000  шт.

ум. цегли або 1 т готової продукцiї)  за  результатами  розрахункiв

матерiального i теплового балансiв вiдповiдних  теплових  агрегатiв

згiдно з 7.6.7.

     7.6.2 Орiєнтовно питому витрату умовного палива на  випалюван-

ня 1 т готової продукцiї в тунельнiй печi, що працює на  природному

газi, з урахуванням утилiзацiї теплоти на сушiння, приймають 70  кг

(за умови вмiсту в сировиннiй масi оксидiв кальцiю i магнiю (СаО  +

Мg0) - 4 %, оксиду алюмiнiю АI2О3 - 12 %) або вiдповiдно 245 кг на

1000 шт. ум. повнотiлої цегли*.

     У випадку збiльшення або зменшення вмiсту цих оксидiв в  шихтi

слiд на кожний вiдсоток змiни вказаних iнгредiєнтiв збiльшувати або

зменшувати витрату умовного палива:

    для СаО + Мg0  - на 1,3 кг/т або 4,55 кг на 1000 шт. ум. цегли;

    для Аl2О3 - на 1,0 кг/т або 3,5 кг на 1000 шт. ум. цегли.

     7.6.3 Для зменшення витрати палива та пiдвищення якостi  цегли

в конкретних умовах виробництва доцiльне застосування  добавок,  що

вигоряють при випалюваннi.

-------------------------------------------------------------------

|    Найменування добавок,  |   Кількісний вміст добавок за       |

|    що вигоряють           |   об'ємом шихти, %                  |

|-----------------------------------------------------------------|

|Вугілля пісне              |            2 - 10                   |

|-----------------------------------------------------------------|

|Зола ТЕС                   |           10 - 30                   |

|-----------------------------------------------------------------|

|Відходи вуглевидобутку та  |                                     |

|вуглезбагачення            |           10 - 100                  |

|-----------------------------------------------------------------|

|Котельні шлаки             |           10 - 25                   |

-------------------------------------------------------------------

---------------------------------

     * Наведені величини витрат умовного палива змінюються в кож-

       ному конкретному випадку згідно з технологічними, техніч-

       ними та організаційними особливостями конкретного підпри-

       ємства.

                             - 22 -

     7.6.4 В разi застосування добавок, що вигоряють, слiд врахову-

вати теплоту, що видiляється при згоряннi їх  органiчної  складової

згiдно з (7.41).

     7.6.5 Для випалювання цегли ефективними з позицiї енергозбере-

ження є тунельнi печi унiфiкованого ряду з шириною  каналу  2,4  м;

4,7 м; 7,0 м.

     7.6.6 Проектування та застосування для нових заводiв будь-якої

потужностi кiльцевих печей недоцiльно. Як виняток можуть бути зали-

шеними при  реконструкцiї  дiючих  заводiв  i  будiвництвi  заводiв

малої потужностi кiльцевi печi iз знiмним склепiнням та печi з  ру-

хомим подом.

     7.6.7 Розрахунок витрати енергiї на випалювання цегли та каме-

нiв керамiчних в тунельних i кiльцевих печах виконують за  тепловим

балансом зон пiдготовки та випалювання цегли. Попередньо  необхiдно

виконати розрахунок горiння палива (визначити  температурний  режим

печi, витрату повiтря на горiння, об'єм  продуктiв  горiння  тощо),

скласти матерiальний i газовий баланс процесу.

          Тепловий баланс зони пiдготовки та випалювання

                      Прихiд теплоти

                               пр.

     1 Теплота горiння палива q   , кДж/год,

               пр.   р  '

              q   = Q  В ,                             (7.14)

               1     н

р

     де Q     - нижча теплотворна здатнiсть палива. кДж/кг:

н

        В     - витрата палива за годину, кг/год.

                               пр.

     2 Фiзична теплота палива q  , кДж/год.

                    пр.   '

                   q   = В  t    с    ,                (7,15)

                    2        пал. пал.

     де t     - температура палива, град.С;

         пал.

        с     - теплоємнiсть палива. кДж/(кг град.С).

         пал.

                                                пр.

     З Теплота, яку вносить в пiч цегла-сирець q   , кДж/год,

            пр.    '                           '

           q   =  П  ( G      с     + W  с  ) t     ,  (7.16)

            3           с.ч.с. с.гл.   п  в.    с.п.

     де П      - випуск цегли за годину, тис.шт.ум.цегли;

                             - 23 -

        G      - маса сухої частини однiєї цегли-сирцю, кг;

         с.ч.с.

        W      - маса вологи, що надходить до печi в одному

         п.       виробi, кг:

     с     , с  - теплоємнiсть сухої глинистої сировини i води

      с.гл.   в.  вiдповiдно, кДж/(кг град.С);

     t          - температура сирцю на входi в пiч,  град.С.

      с.п.

     4 Теплота нагрiтого повiтря, яке надходить в зону  випалювання

                                                    пр.

iз зони охолодження через випалювальний канал печi q   , кДж/год,

               пр.

              q    =  V      с        t      ,       (7.17)

               4       г.пов.  г.пов.  г.пов.

     де V       - кiлькiсть гарячого повiтря, м3/год; визначають

         г.пов.   з газового балансу печi, в залежностi вiд

                  конкретної технологiчної схеми гаряче повiтря

                  може бути використано на горiння, в такому разi

                                         пр.

                  необхiдно коригувати  q  ;

        с      - теплоємнiсть гарячого повiтря, кДж/(кг град.С);

         г.пов.

        t      - температура гарячого повiтря, що надходить iз

         г.пов.  зони  охолодження, град.С.

     5 Теплота повiтря, що подається на горiння,  а  також  теплота

                                                пр.

повiтря, що пiдсмоктується в зону випалювання, q   , кДж/год,

          пр.    гор.       підсмокт.

         q   =  q      +  q          ,              ( 7.18 )

          5      пов.       пов.

                                                 гор.

      Теплота повiтря, що подається на горiння. q    , кДж/год,

                                                 пов.

         гор.    о    гор.  гор.       '

        q    =  V    с     t     а    В ,           ( 7.19)

         пов.    пов. пов.  пов.  гор.

о

     де V     - теоретична витрата повiтря на горiння      3

         пов.   (визначають з розрахунку горiння палива), м /кг;

        а     - коефiцiєнт надлишку повiтря на горiння.

         гор.

        а     = 1,05-1,13;

         гор.

                             - 24 -

         гор.   гор.

        с    , t    -  відповідно теплоємність і температура

         пов.   пов.   повітря, що подається на горіння

                       ( в залежності від місця забирання),

                       кДж/(кг град. С), град. С.

   підсмокт.   о

  q         = V    с    t    ( а    - а        , кДж/год, (7.20)

   пов.        пов. пов. пов.   д.г.    з.вип.)

     де с    t      -  вiдповiдно теплоємнiсть i температура повiтря,

         пов. пов.     що пiдсмоктується, кДж (кг С град.);

        а           -  коефiцiєнт вмiсту повiтря в димових газах;

         д.г.

        а           -  коефiцiєнт надлишку повiтря в зонi

         з.вип.        випалювання.

     Орiєнтовно кiлькiсть повiтря, що пiдсмоктується, можна прийня-

ти як 10% V

            д.г.

             о          ,   3                             '

     V    = V    а     В , м  ,                     ( 7.20 )

      д.г.   пов.  д.г.

     де V          - об'єм димових газiв при значеннi коефiцiєнта

         д.г.

                     вмiсту повiтря у димових газах а    = 3.5-4,0,

                                                     д.г.

                     фактично визначають з газового  балансу печі.

           підсмокт.      о           '                      ''

     Тоді q         = 0,ІY    а    х В ,х с    t        (7.20  )

           пов.           пов. д.г.        пов. пов.

     6 Теплота, яка надходить в пiч з  вагонетками  (для  тунельних

         пр.

печей), q   , кДж/год,

   пр.

  q  = n (G  с  t  + G    с   +t    + G   с  +t + G  с  t ), (7.21)

   6       ш. ш. ш.   ц.т. ц.т. ц.т    із. із. із  м. м. м.

П

             n = ---- , шт. вагонеток,

Е

     де П       -  випуск цегли за 1 годину, тис. шт. ум. цегли:

        Е       -  кiлькiсть цегли на однiй вагонетцi,

                   тис. шт. ум. цегли;

                             - 25 -

       G  , G    , G   , G  - вiдповiдно  маса  шарiв  футеровки

        ш.   ц.г.   із.   м.  вагонетки (шамоту, цегли тепло-

                              iзоляцiйної, iзоляцiйного матерiалу)

                              та металу,кг;

       с  , с    , с   ,с  -  вiдповiдно теплоємнiсть шамоту, цегли

        ш.   ц.т.   із.  м.   теплоiзоляцiйної, iзоляцiйного

                              матерiалу, металу, кДж/(кг град.С);

       t ,t   ,t  , t      -  вiдповiдно середня температура шамо-

        ш. ц.т. із   м.       ту, цегли теплоiзоляцiйної,

                              iзоляцйного матерiалу, металу, град.С.

     Температури шарiв футеровки вагонеток та металу розраховують

за формулами (7.21), (7.31), (7.35), (7.38) в залежностi вiд трива-

лостi їх перебування в рiзних зонах печi i температур у цих  зонах.

                                 пр.

     Таким чином прихiд теплоти q   . кДж/год, в зонi пiдготовки

та випалювання становить:

     - для тунельної печi

     пр.   пр.   пр.   пр.   пр.   пр.   пр.

    q   = q   + q   + q   + q   + q   + q   ,       ( 7.22 )

           1     2     3     4     5     6

     - для кiльцевої печi

     пр.   пр.   пр.    пр.    пр.    пр.

    q   = q   + q    + q    + q    + q    ,         ( 7.23 )

           1     2      3      4      5

          Витрата теплоти зон пiдготовки та випалювання цегли

     I Витрата теплоти на випарювання залишкової вологи та нагрiва-

ння водяної пари до температури газiв, що вiдходять  з  печi,

 вит.

q    ,   кДж/год,

         вит.   '                  ''

        q    = П  W  (2500 + 1,97 t   ),         ( 7.24 )

         1         п               г.п

''

     де t       - температура газiв, шо вiдходять з печi, град.С;

         г.п.

        W      - кiлькiсть вологи, що випарюється в печi, кг.

п.

     2 Витрата теплоти на хiмiчнi реакцiї, що проходять в цеглi при

              вит.

випалюваннi, q     кДж/год.

Статистичне приймають, що сума витрати теплоти на хiмiчнi реакцiї з

урахуванням усiх ефектiв в iнтервалi температур вiд О град.С  до

1100 град. С становить 21 кДж на кожний вiдсоток АI2О3(А).

                             - 26 -

            вит.    '

           q     = П  G      21 А,                  (7.25)

            2          с.ч.с.

     де G      - маса сухої частини сирцю, кг.

         с.ч.с.

     При значному вмiстi в сировинi карбонатiв  кальцiю  та  магнiю

витрати теплоти на хiмiчнi реакцiї, кДж/год,

         вит    '

        q   =  П  G      ( 21А + 27.2 К ),          (7.26)

         2         с.ч.с.

     де К - (Са0 + Мg0), %.

     З Витрата теплоти на нагрiвання сухої маси виробiв до темпера-

                  вит.

тури випалювання q    , кДж/год.

         вит.   '

        q    = П  G      с      t    ,              (7,27)

         3         с.ч.с. с.вип. вип.

     де с      - теплоємнiсть цегли в зонi випалювання,

         с.вип.  кДж/(кг град.С):

        t      - температура випалювання цегли,  град.С.

         вип.

     4 Втрата теплоти в зовнiшнє  середовище  через  огороджувальнi

                                     вит.

конструкцiї (стiни, склепiння. пiд) q   , кДж/год,

         втр.

        q     = 3,6 К F ( t   - t    ),            (7,28)

         4                 вн.   зов.

     де К      - коефiцiєнт теплопередачi окремих дiлянок

                 огороджень, кДж/(м2 год град.С);

        К = ------------------- ;

            1       б      1

і

          ----  +  ---- + ----

           а        Л      а

            1        і      2

     а      - коефiцiєнт тепловiддачi до внутрiшньої поверхнi

      1                             2

              огороджень печi, Вт/(м х град.С).

     а      - коефiцiєнт тепловiддачi вiд зовнiшньої поверхнi

      2                                                   2

              огороджень печi в зовнiшнє середовище. Вт/(м х град.С);

     б ,Л   - вiдповiдно товщина i теплопровiднiсть кожного шару

      і  і                                         2

              конструкцiй огороджень печi, м, Вт/(м х град.С);

                             - 27 -

     F  - поверхня вiдповiдних огороджувальних конструкцiй

          печi, м ;

     t  , t    - температура середовища в печi i температура

      вн.  зов.  зовнiшнього повiтря, град.С;

     (При розмiрностях величин а , а  в кДж/(м  х град.С) та

                                1   2

Л  в кДж/( м град. С) в формулу (7.28) не входить коефіцієнт

і

3,6).

     В залежностi вiд температурного режиму пiч умовно роздiляють

на розрахунковi зони (дiльницi), розрахунок проводять за усередне-

ною для кожної дiльницi температурою. В разi неможливостi виконання

розрахунку теплопередачi крiзь багатошарову стiнку (наприклад,  не-

вiдомi характеристики шарiв) розрахунок проводять за температурою

зовнiшньої поверхнi огороджень. Тодi

    втр.                                                   '

   q    =  q    + q     + q    , кДж/год,            ( 7.28 )

    4       ст.    скл.    поду

q   = F    а    t         кДж/год.; q    =

 cт.    ст. ст.  сер.ст.,            скл.

    = F    а    t        , кДж/год.;

       скл. скл. сер.скл.

q     = F     а      t          кДж/год,            (7.29)

 поду    поду   поду  сер.поду,

     де F   , F    , F      - площа стiн, склепiння, поду печi

         ст.   cкл.   поду                 2;

                              відповідно, м

        а   , а    , а      - усереднений коефiцiєнт тепловiддачi

         ст.   скл.   поду    вiд  стiн, склепiння, поду вiдповiдно

                              в зовнiшнє середовище,

                              кДж/(м  год град.С);

     а    = 30,2 + 0,224 t       ;  а    = 30,2 + 0,224 t

      ст.                 сер.ст.    скл.                сер.скл.;

     а     = 30,2 + 0,224 t

      поду.                сер.поду;

     Дt      , Дt        , Дt          - перепад температур між се-

      сер.ст.    cер.скл.    сер.поду.  редньою температурою зовніш-

ньої поверхні стіни, склепіння, поду відповідно та температурою

зовнішнього середовища, град. С;

t         t           t

 сер.ст.'  сер.скл.'   сер.поду  -  середня температура по площi

 зовнiшньої поверхнi стiни, склепiння, поду вiдповiдно, град.С:

                             - 28 -

     t      - температура зовнiшнього середовища, град.С.

      зовн.

           Дt       = t       - t         Дt        =

     Тоді    сер.ст.   сер.ст.   зовн.,     сер.cкл.

     = t        - t       Дt        = t           t            '

        сер.скл.   зовн.,   сер.поду   сер.поду -  зовн.  (7.29 )

     Для визначення температур огороджень необхiдно виконати розра-

хунок прогрiвання конструкцiй печi за зонами  або  виконати  замiри

температур на реальнiй тепловiй установцi.

                                         втр.

     5 Втрата теплоти з димовими газами q   ,  кДж/год,

           втр.     '

          q     =  В  V     t    с    ,                (7.30)

           5            д.г. д.г. д.г.

     де V      - визначаємо за формулою (7.20 );

         д.г.

        t      - температура димових газiв, град.С;

         д.г.

        с      - теплоємнiсть димових газiв, кДж/кг град.С.

         д.г.

     6 Втрата теплоти з вагонетками, що виходять в зону  охолоджен-

      втр.

ня,  q   , кДж/год,

+     6

 втр.

q    = n (G  с  t   + G    с    t    + G   с   t    +

 6         ш. ш. ш.    ц.т. ц.т. ц.т.   із. із. із.      (7.31)

     + G  с  t  ),

        м. м. м.

                              втр.

     Розраховують аналогічно q                (7.21).

     7 Втрата теплоти вiд неповноти згоряння палива (хiмiчна i ме-

          втр.

ханiчна) q    , кДж/год, залежить  від конструкції печі та виду

палива. В залежностi вiд технологiчної схеми складає 0 - 3% від

 пр

q   .

     Таким чином, витрата теплоти зон пiдготовки та випалювання це-

     вит.

гли q    , кДж/год.

                             - 29 -

    вит.   вит.    вит.   втр.   втр.   втр.   втр.   втр.

   q    = q     + q    + q    + q    + q    + q    + q    . (7.32)

           1       2      3      4      5      6      7

                         пр. вит.

     Складаємо рiвняння q = q   i визначаємо витрату палива за го-

дину В. Для визначення витрати палива на 1000 шт. ум.цегли необхiд-

но В  роздiлити на продуктивнiсть печi за годину.

     Питому витрату теплоти на випалювання цегли q   , кДж/IООО шт.

                                                  в.ц.

ум. цегли, вираховуєм

р

                   q    = В  Q                     (7.33)

                    в.ц.      н.

     де В      - витрата палива на 1000 шт. ум. цегли.

     Питому витрату умовного палива на випалювання цегли, в    ,кг

                                                           в.ц.

ум. п./IООО шт. ум. цегли, визначають

                         в.ц.

                в    = ----------

                 в.ц.    р

                         н.ум.п.

                  Тепловий баланс зони охолодження

                        Прихiд теплоти

     1 Теплота, яку приносить нагрiта цегла  iз  зони  випалювання,

 пр.

q   , кДж/год,

        пр.   '

       q   = П G      с      t      ,              (7.34)

        1       ц.вип. ц.вип. ц.вип.

     де G      , с      , t      - відповідно маса, теплоємність

         ц.вип.   ц.вип.   ц.вип.

                 та температура цегли на виході із зони випалюван-

                 ня, кг, кДж/(кг град.С), град. С.

                                          пр.

     2 Теплота, яку приносять вагонетки, q   , кДж/год,

  пр.

 q  = n (G  с  t  + G   с   t  + G   с   t   + G  с  t  )  (7.35)

  2       ш. ш. ш.   ц.  ц.  ц.   із. із. із.   м. м. м.

                                    втр.

     Ця кiлькiсть теплоти дорiвнює q     зони випалювання.

     Цей пункт розраховують для тунельних печей. Для кiльцевих  пе-

чей визначають кiлькiсть теплоти. що  видiляється  при  охолодженнi

пiчного масиву.

                             - 30 -

                                                             пр.

     З Теплота, яку приносить повiтря на охолодження цегли, q   ,

кДж/год,

         пр.

        q  = V         c     t    ,

         3    пов.охол. пов.  пов.                       (7.36)

     де V    -  кiлькiсть повiтря, що подають на охолодження цегли,

         пов.   м3;

        с    - теплоємнiсть повiтря, кДж/кг  град.С:

         пов.

        t      - температура повiтря, град.С.

         пов.

     Це повiтря пiсля нагрiвання може частково використовуватись на

горiння палива, сушiння сирцю тощо.

                        Витрата теплоти

                                                      втр.

     I Втрата теплоти з цеглою, що виходить iз печi, q   . кДж/год,

         втр.   '

        q   =  П G  с  t    ,                            (7.37)

         1        ц. ц. ц.п.

     де П     - випуск цегли за годину, тис. шт;

        G     - маса цегли пiсля випалювання, кг:

ц.

        с     - теплоємнiсть цегли. кДж/(кг град.С);

ц.

        t     - температура цегли на виходi iз зони охолодження

         ц.п.   печi, град.С.

                                     втр.

     2 Втрата теплоти з вагонетками q   , кДж/год,

  втр.

 q    = n (G  с  t  + G  с  t  + G   с   t   + G  с  t  )  (7.38)

  2         ш. ш. ш.   ш. ц. ц.   із. із. із.   м. м. м.

     З Втрата теплоти в зовнiшнє середовище через огородження  печi

                            втр.

i нижню поверхню вагонетки q   , кДж/год, вираховують за зонами

       втр.

      q    =  F K  ( t   - t      )                 (7.39)

       3              вн.   зовн.

     де t   , t        - температура середовища в печi в данiй зонi

         вн.   зовн.     та зовнiшнього повiтря, град.С.

     Вираховують згiдно з формулами (7.28) i (7.29).

                             - 31 -

     4 Витрата теплоти на нагрiвання повiтря,  що  проходить  через

зону охолодження в зону випалювання.

     Кiлькiсть теплоти, що витрачається на нагрiвання повiтря,

 вит.

q    , кДж/год, визначають із теплового балансу як різницю між

приходом теплоти та її витратою

     вит    пр.   пр.   пр.       втр.   втр.   втр.

    q   = (q   + q   + q    ) - (q    + q    + q    ).       (7.40)

     4      1     2     3         1      2      3

     Оскiльки для охолодження виробiв, якi випалюють в тунельних та

кiльцевих печах, потрiбно бiльше повiтря нiж для горiння палива,  в

зонi охолодження залишається деяка кiлькiсть  надлишкової  теплоти,

яка iз цiєї зони з повiтрям вiдбирається на сушiння сирцю.

     Кiлькiсть гарячого повiтря, що переходить iз зони  охолодження

в зону випалювання, визначають iз умов горiння палива при складаннi

теплового балансу зон пiдготовки та випалювання, а також iз  техно-

логiчних вимог до середовища в зонi випалювання.

     5 При спалюваннi палива в топках тунельних печей або  безпосе-

редньо в випалювальному каналi печi можливе часткове вiдбирання по-

вiтря iз зони охолодження.

     В цьому випадку гаряче повiтря, що забирають iз зони охолодже-

ння, на 70-80 % забезпечує теплотою сушiння сирцю в тунельних суша-

рках, якi працюють з рециркуляцiєю вiдпрацьованих газiв. В залежно-

стi вiд формувальної вологостi сирцю це повiтря  може  задовольнити

до 100 % потреби в сушильному агентi.

     Якщо в печах випалювання є пiдвiснi вентильованi стелi, повiт-

ря мiжстелевого простору також необхiдно використовувати для техно-

логiчних потреб.

     Якщо сировинна сумiш у своєму складi мiстить добавки, що виго-

ряють в процесi випалювання, в прихiдну частину балансу зони  випа-

лювання, формула (7.22), додається

     пр.              р

    q   = G    0,01С Q  , кДж/год,                 (7.41)

     7     доб.       н

     де G      - кiлькiсть вигоряючих добавок, кг/год;

         доб.

        С      - вмiст вугiлля або органiчної складової

                 в добавцi, %;

р

        Q      - теплотворна здатнiсть вугiлля або органiчної

         н       складової  добавок, кДж/кг.

     7.6.8 Приклад розрахунку теплового балансу тунельної печi на-

ведений в додатку Ж, вихiднi данi - в додатку А.

     Приклад теплового балансу кiльцевої печi наведений в додатку И.

     7.6.9 3 метою пiдтримування необхiдних показникiв основних те-

хнологiчних  параметрiв  виробництва  i   випуску  високоякiсної

продукцiї необхiдно передбачити систему  контролю,  регулювання  та

сигналiзацiї, в тому числi такi контури автоматичного  контролю  та

регулювання:

                             - 32 -

     - витрати води та  пари  в  глинозмiшувачi  в  залежностi  вiд

       формувальної вологостi шихти;

     - температури  теплоносiя,   що   подається   в   сушарку   i

       вiдбирається з неї;

     - вологостi теплоносiя, що вiдбирається iз сушарки;

     - тиску або розрiдження в сушарцi;

     - температури по перерiзах печi в зонах охолодження, випалюва-

       ння i пiдiгрiвання;

     - температури в мiжстелевому просторi печi;

     - температури в пiдподовому каналi печi;

     - температури у мiсцях вiдбору теплоносiя на сушiння сирцю;

     - аеродинамiчних параметрiв в каналi печi за зонами;

     - аеродинамiчних параметрiв в мiжстелевому просторi;

     - аеродинамiчних параметрiв в пiдвагонетковому просторi:

     для печей, що працюють на газовому паливi:

     - витрати газу за позицiями печi:

     - витрати повiтря за позицiями печi;

     - розрiдження в каналах перед димососом.

     Системою автоматизацiї повиннi забезпечуватися контроль,  пос-

тiйний запис та сигналiзацiя про основнi технологiчнi параметри  та

їх вiдхилення вiд заданиях величин, а також керування режимами  ос-

новних технологiчних процесiв.

     8 ВИЗНАЧЕННЯ ВИТРАТИ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГIЇ НА ВИРОБНИЦТВО

       ЦЕГЛИ ТА КАМЕНIВ КЕРАМIЧНИХ

     8.1 Перелiк  споживачiв  електроенергiї  визначають  згiдно  з

6.5.

     Витрату  електроенергiї  визначають  за  найбiльш  навантажену

змiну, мiсяць, рiк.

     8.2  Витрата електроенергiї всiма електроприймачами  W,

кВт х год, визначається за формулою

         W  =  W   +   W  +  ...  + W              (8.1)

                1       2            n

     де W ,W ,...  W  -  витрата  електроенергiї  окремим  електро-

         1  2       n    приймачем за розрахунковий період,

                         кВт х год.

     8.2.1  Витрата  активної W  , кВт х год, та  реактивної  W ,

                               а                               р

квар х год, електроенергiї одним електроприймачем у максимально

навантажену змiну складає:

     W = Р   Т    = К  Р  Т   ,                            (8.2)

      а   зм. зм.    в. н. зм.

     W = Q   Т    = Р   tgФ Т                              (8.3)

      р   зм. зм.    зм.     зм.

     де Р      -  середнє активне навантаження, кВт;

         зм.

        Т      - число годин роботи електроприймача, год;

         зм.

        К      - коефiцiєнт використання для даної групи електро-

         в.      приймачiв (таблиця НI);

                             - 33 -

        Р      - номiнальна активна (встановлена)  потужнiсть

         н.      електродвигунiв, кВт;

        Q      - середнє реактивне навантаження, квар;

         зм.

        tgФ    - функцiя вiд характерного соsФ для даної групи

                 електроприймачiв (таблиця НI).

     Якщо коефiцiєнти К  для визначеної групи механiзмiв наведенi

в.

у дiапазонi (таблиця НI), то, як правило, потрiбно застосовувати

нижню межу. Бiльш високi значення (у межах дiапазону) допускаються

за наявностi достатнiх обгрунтувань для електроприймачiв механiзмiв

з важким режимом роботи та невеликiй кiлькостi вiдносно потужних

струмоприймачiв.

     8.2.2 3 урахуванням нерiвномiрностi навантаження за  змiнами,

днями i т.iн. рiчна витрата активної W    , кВт х год,та реактивної

                                      а.р.

W    , квар х год, електроенергiї вiдповiдно визначається:

 р.р.

     W    = К  Р   а  Т    ,                               ( 8.4 )

      а.р.   в. н.  а  р.ф.

     W    = Q  а  Т     =  К  Р  tgФ  а  Т    ,            ( 8.5 )

      р.р.   н. р. р.ф.     в. н.      а  р.ф.

     де   а    - коефiцiєнт змiнностi з енерговикористання

           а     активної енергії, який у даному розрахунку

                 може бути прийнятий 0,8 - 0,9;

          а    - коефiцiєнт змiнностi з енерговикористання   ;

           р     реактивної енергiї а  = ( 1.05 - 1,1 ) а

                                     р                   а

          Т    - фактичне число годин роботи споживача за рiк,год;

           р.ф.

          Р  ,Q  - номiнальне активне та реактивне навантаження,

           н.  н.  кВт. квар.

     8.2.3 Визначення витрати електроенергiї для  однофазних  елек-

троприймачiв виконується як для  трьохфазних  за  формулами  (8.4),

(8.5).

     За наявностi групи однофазних електроприймачiв, якi розподiле-

нi за фазами з нерiвномiрнiстю не бiльше  15  %  по  вiдношенню  до

загальної потужностi, вони можуть бути представленi у розрахунку як

еквiвалентна група трьохфазних електроприймачiв з тiєю  ж  сумарною

номiнальною потужнiстю.

     У  випадку  перевищення  вказаної  нерiвномiрностi  потужнiсть

еквiвалентної групи трьохфазних електроприймачiв приймається рiвною

потрiйному значенню найбiльш завантаженої фази.

     При включеннi однофазного електроприймача на фазну напругу вiн

враховується як еквiвалентний трьохфазний електроприймач з  номiна-

льною потужнiстю

            Р  = 3 Р  ;     Q   =  3 Q   ,                 (8,6)

             н      но       н         но

                             - 34 -

     де РН    Q      ;  - активна i реактивна потужностi однофаз-

          но   но         ного електроприймача, кВт, квар.

     При включеннi однофазного електроприймача на  лiнiйну  напругу

вiн враховується як еквiвалентний трьохфазний електроприймач з  но-

мiнальною потужнiстю

                            _                         _

                 _        /                -        /

              Р  = \    /     3 Р  ;   Q  =  \    /  3 Q  . (8.7)

               н     \/         но      н      \/       но

     8.2.4 Для багатодвигунових приводiв враховуються всi одночасно

працюючi електродвигуни даного приводу.

     8.2.5 Резервнi електроприймачi, ремонтнi, зварювальнi трансфо-

рматори та iншi електроприймачi, що працюють короткочасно, при пiд-

рахунку витрати електроенергiї не враховуються.

     8.2.6 Для електродвигунiв з повторно-короткочасним режимом ро-

боти не виконують приведення їх номiнальної потужностi до тривалого

режиму (ТВ = 100 %).

     8.2.7 За наявностi у групi (цех, пiдприємство)  приймачiв,  що

працюють з випереджаючим струмом (синхронних компенсаторiв, батарей

статичних конденсаторiв або синхронних двигунiв, що працюють з  пе-

резбудженням),   реактивна   енергiя,   що    виробляється    ними,

вираховується  окремо  та  вiднiмається  вiд  загальної   кiлькостi

реактивної енергiї, що споживається приймачами з  вiдстаючим  стру-

мом.

     Загальна рiчна кiлькiсть реактивної енергiї W    , квар х год,

                                                  р.р.

що вiддається синхронними двигунами i конденсаторами визначається

за формулою

       W     = ( Р  tgФ/n  + Q    ) Т    ,                 (8.8)

        р.р.      н      н    н.к.   р.ф.

     де Р     - номiнальна потужнiсть робочих синхронних двигунiв,

         н      кВт;

        Q     - номiнальна потужнiсть конденсаторiв, квар;

         н.к.

        n     - середнiй коефiцiєнт корисної дiї синхронних

         н      двигунiв.

     8.3 Рiчна витрата активної електроенергiї W        ,

                                                а.р.осв.

кВт х год, для освiтлювальних приймачiв визначається за формулою

       W         =  К        Р       Т      ,              (8.9)

        а.р.осв.     п.осв.   н.осв.  м.осв.

     де К        - коефiцiєнт попиту, який залежить вiд характеру

         п.осв.    освiтлювальних примiщень

                   (таблиця Н2):

        Р        - номiнальна активна потужнiсть освiтлювальних

         н.осв.    установок по пiдприємству, цеху i т.iн., кВт;

                             - 35 -

        Т        - рiчна кiлькiсть годин використання максимуму

         м.осв.    освiтлювального навантаження

                   (таблицi НЗ, Н4), год.

     Рiчна  витрата  реактивної енергiї W        , квар х год, ос-

                                         р.р. осв.

вітлювальними установками з газорозрядними лампами визначається

за формулою

             W        = Q       T     ,                    (8.10)

              р.р.осв.   зм.осв. м.осв.

     де Q        - середня реактивна потужнiсть освiтлювальних

         зм.осв.   установок по пiдприємству, цеху і т. ін. за

                   максимально навантажену змiну, квар.

     8.4 Рiчне число годин роботи силових електроприймачiв Т .зале-

р.

жить вiд характеру виробництва та технологiчного процесу i може бу-

ти, у загальному випадку, визначено

       Т  = ( 365 - m )  n Т   - Т   ,                     (8.11)

        р.                  зм.   пр.

     де m       - число неробочих днiв на рiк;

        n       - число змiн;

        T       - тривалiсть змiни, год;

         зм.

        Т       - кiлькiсть годин скорочення тривалостi роботи

         пр.      у передвихiднi та передсвятковi дні за рік,

                  год.

     Розрахункове число годин роботи за рiк Т      становить

                                             р.р.

                 Т     =  Т   К    ,                       (8.12)

                  р.р.     р.  т.в.

     де К      - коефiцiєнт технологiчного використання

         т.в.    устаткування.

     Для конкретних умов виробництва К    розраховують за формулою

                                      т.в.

                  К      =  К   К ,                        (8.13)

                   т.в.      1   2

     де К   - коефiцiєнт технологiчного використання устаткування

         1    з урахуванням втрат часу на технiчне обслуговування:

              при двозмiннiй роботi К  = 0,97, при тризмiннiй

              роботi К  = 0,9;

        К   - коефiцiєнт технологiчного використання устаткування

         2    з урахуванням плановопопереджувальних ремонтiв;

              при безперервнiй роботi устаткування 305 днiв на рiк

              К  = 0,93, при безперервнiй роботi устаткування

              365 днiв на рiк К  = 0,9.

                             - 36 -

     При розрахунках не враховуються простої устаткування, що вик-

ликанi  перебоями  у  подаваннi сировини,  вiдсутнiстю   тепла,

електроенергiї та iншi органiзацiйнi втрати.

     К    теплових агрегатiв в запланованому  перiодi  роботи  цих

      т.в.

агрегатiв становить 0,95.

     8.4.1 Рiчна кiлькiсть годин роботи пiдприємства  в залежностi

вiд числа i тривалостi змiн (за винятком цехiв з безперервним режи-

мом виробництва) наведена у таблицi Н5.

     8.4.2 Рекомендований режим роботи за основними  технологiчними

передiлами виробництва цегли наведений в таблицi Н6.

     8.5 При добуваннi глинистої сировини в кар'єрi спецiальним ус-

таткуванням (електричнi буровi верстати, вiдвалоутворювачi,  екска-

ватори тощо) рiчну витрату електроенергiї W       ,    кВт х год,

                                           а.р.к.

силовими електроприймачами кар'єру визначають:

                   W       =  Р   Т  ,                     (8.14)

                    а.р.к.     зм. р

          або      W       =  К  Р     Т  ,                (8.15)

                    а.р.к.     п. н.с.  р

     де К      - коефiцiєнт попиту (таблиця Н7);

п.

        Р      - загальна сумарна номiнальна потужнiсть групи

         н.с.    електроприймачiв, кВт.

     Для одноковшових екскаваторiв витрата електроенергiї, кВт х год,

визначається за формулою

         W        =  К     К  Р  Т  ,                      (8.16)

          а.р.ек.     SUM   п. н. р.

     де К          - коефiцiєнт сумiщення максимумiв навантажень

         SUM         (таблиця Н7).

     Для бурових верстатів

      W      = 0,9Р   Т , кВт х год  - 1 верстат,           (8.17)

       а.р.б.      зм. р.

      W      = 0,7Р   Т  ,кВт х год   - 2 і більше верстатів.(8.18)

       а.р.б.      зм. р.

     Кiлькiсть робочих днiв для одного екскаватора  при  цiлорiчнiй

роботi визначається

     а  =  (NК)/(К+mt),                                    (8.19)

р

     де N    - кiлькiсть календарних днiв на рiк за вирахуванням

               свят, вихiдних днiв та днiв простоїв за клiматичних

               умов, кiлькiсть днiв простоїв за клiматичних умов

               приймається до 15;

                             - 37 -

        К    - мiжремонтний цикл. маш. х год.;

        m    - кiлькiсть дiб простоїв у ремонтах впродовж ремонт-

               ного циклу:

        t    - кiлькiсть годин роботи екскаваторiв на добу.

     Мiжремонтний цикл екскаваторiв (тривалiсть годин роботи мiж

капiтальними ремонтами) та кiлькiсть дiб простоїв у ремонтах (за

повний цикл) приймаються за таблицею Н8.

     Кiлькiсть робочих днiв одного екскаватора при сезоннiй  роботi

визначається тривалiстю сезону за вирахуванням днiв технiчного  об-

слуговування та поточних ремонтiв. Капiтальнi ремонти повиннi пере-

дбачатися у неробочий перiод.

     Для орiєнтовних пiдрахункiв рiчна витрата  електроенергiї  ек-

скаваторами,  вiдвалоутворювачами  та  горизонтальними   конвеєрами

визначається за питомою витратою електроенергiї (таблиця Н9).

     8.6 У мережах з напругою више 1000  В  розрахунковими  вузлами

навантаження та витрати електроенергiї є розподiльнi пiдстанцiї, до

яких, крiм цехових трансформаторiв, пiдключенi окремi приймачi (на-

приклад, двигуни).

     8.6.1 Сумарне активне Р  , кВт, i реактивне Q   , квар. на-

                           SUM                    SUM

вантаження на шинах вище 1000 В складає:

         Р   = ( SUMР   + SUMР    + ДР  + ДР  ) К    ,     (8.20)

          SUM        н.н      н.в.    т.    м.   одн.

         Q   = ( SUMQ   + SUMQ    + ДQ  + ДQ  ) К     ,    (8.21)

          SUM        н.н      н.в.    т.    м.   одн.

     де SUMР    (SUMQ    ) - сумарне навантаження електроприймачiв

           н.н.      н.н.    до 1000 В

                             (силових та електроосвiтлення),

                             кВт (квар);

        SUMР    (SUMQ    ) - сумарне навантаження електроприймачiв

           н.в.      н.в.    више 1000 В. кВт (квар):

        ДР  (ДQ )          - втрати потужностi у цехових трансфор-

         т.    т             маторах орiєнтовно приймаються

                             такими, що дорiвнюють:

            ДР  = (0,02-0.025) S    , кВт;                 (8.22)

              т                 н.н.

            ДQ  = (0.105-0.125) S    , квар.               (8.23)

              т                  н.н.

     де S     - розрахункова потужнiсть на шинах низького

         н.н.   навантаження, кВт;

        ДР  (ДQ ) - втрати потужностi у розподiльних мережах

          м.   м.   орiєнтовно приймаються такими.

                    що дорiвнюють;

    ДР  =  0,03 S    ,  кВт,   ДQ   =   0,2S    , квар:     (8.24)

      м.         н.н.            м.         н.н.

                             - 38 -

     К            - коефiцiєнт одночасностi, який враховує

      одн.          несумiщення максимумiв навантажень,

                    може бути прийнятий 0,9 - 0,95.

     8.6.2 Рiчна витрата активної W    , кВт х год, та реактивної

                                   а.р.

W    , квар х год, енергiї на шинах вище 1000 В визначають:

 р.р.

                 W    =  Р    Т  ,                         (8.25)

                  а.р.    SUM  р.

                 W    =  Q    Т                            (8.26)

                  р.р.    SUM  р.

     8.7 За наявностi даних про питому  витрату  електроенергiї  на

одиницю  продукцiї  W    ,   кВт х год,   рiчна   витрата   активної

                     а.р.

електроенергiї W     , кВт х год, яку споживає цех або пiдприємство

                а.р.

в цiлому, визначається за формулою

             W      =  w     П,                            (8.27)

              а.р.      а.р.

     де П      - рiчний випуск продукцiї, тис. шт. ум. цегли.

     Формула (8.27) може застосовуватись i до будь-якого iншого вi-

дмiнного вiд року перiоду.

     Значення w    є iнтегральним показником витрати електроенергiї

               а.р.

на одиницю продукцiї (наприклад, на 1000 шт. ум. цегли). У величину

входить i витрата електроенергiї на всi допомiжнi потреби виробниц-

тва,  на  освiтлення  цехiв.  Розрахунок  рiчної  витрати  активної

електроенергiї  W      за формулою (8.27) є контрольним по відно-

                 а.р.

шенню до розрахунку рiчної витрати електроенергiї згiдно з 8.2.2.

     Розрахунки, виконанi за формулами  (8.4),  (8.5),  мають  бути

спiвставленi з результатами розрахункiв за формулою (8.27). При ро-

збiжностi бiльш нiж на 10 % мають бути з'ясованi причини розбiжнос-

тi та внесенi вiдповiднi корективи у розрахунки.

     9 ОЦIНКА ЕФЕКТИВНОСТI ТЕПЛОВИХ ПРОЦЕСIВ I ОСНОВНI НАПРЯМКИ

       ЕКОНОМIЇ ПАЛИВА ТА ЕНЕРГIЇ ПРИ ВИРОБНИЦТВI ЦЕГЛИ ТА КАМЕНIВ

       КЕРАМIЧНИХ

     9.1 Ефективнiсть використання енергiї в технологiчнiй установ-

цi характеризується енергетичним коефiцiєнтом корисної дiї установ-

ки (агрегату), П, %, який визначається:

                П = Е     /Е     100,                      (9.I)

                     корр.  підв.

     де Е     - кiлькiсть енергiї, яка корисно використовується

         кор.   в установцi, кДж, кВт;

        Е     - повна кiлькiсть енергiї,яка пiдведена до установ-

         підв.  ки, кДж, кВт.

                             - 39 -

     Кiлькiсть енергiї, яка корисно використовується в установцi,

розраховується за матерiальним i тепловим балансами установки по

вiдношенню до одиницi готової продукцiї, що прийнята в балансi.

     Повна кiлькiсть енергiї, яка вiдведена вiд установки, дорiвнює

сумарнiй фактичнiй витратi енергоресурсiв, якi пiдведенi до устано-

вки.

     У тих випадках, коли вториннi  енергетичнi  ресурси  головного

агрегату використовують на iнших технологiчних  етапах  виробництва

тiєї самої продукцiї,  коефiцiєнт  корисної  дiї  розраховують  для

усiєї технологiчної лiнiї в цiлому.

     Вихiднi данi для розрахунку к.к.д наведенi в додатку А.

     Коефiцiєнт корисного використання палива (теплоносiя) П    ,%,

                                                            пал.

                   '       '

           П    = Е     / Е      100,                      (9.2)

            пал.    кор.    підв.

     де Е       - кiлькiсть енергоносiя, який корисно використо-

         кор.     вується в установцi, кДж, кВт;

        Е       - повна кiлькiсть енергоносiя, який пiдведений

         підв.    до установки, кДж, кВт.

     9.2 Коефiцiєнт корисної дiї сушильних агрегатiв П , %, визна-

с

чають за формулою

р

          П  = (q    / q       + е Q      ) 100,           (9.3)

           с     вип.   повн.с.     н.ум.п.

     де q       - витрата теплоти на випарювання вологи вiд

         вип.     початкової до кiнцевої вологостi при

                  сушiннi одиницi продукцiї. кДж;

       q        - повна витрата теплоти на сушiння одиницi

        повн.с.   продукцiї, кДж;

       е        - питома витрата електроенергiї на сушильний

                  процес в перерахунку на умовне паливо,

                  кг ум. п./IООО шт. ум. цегли.

     При виробництвi керамiчної цегли на 1000 шт. ум. цегли

          2500(w  G    - w  G    )  1,05

                ф  с.ф.   с  с.с.               3

     П = -----------------------------------  10  ,        (9.4)

р

                 ( в    + е) Q

                    с.с.      н.ум.п.

     де 2500     - теоретична кiлькiсть теплоти на випарювання

                   1 кг вологи, кДж/кг;

        w , w    - вологiсть цегли-сирцю вiдповiдно пiсля

         ф   с     формування i пiсля сушiння, %;

        G   , G  - маса однiєї цегли вiдповiдно пiсля

         c.ф.  с.с. формування i пiсля сушiння, кг;

        1,05     - коефiцiєнт, що враховує вихiд браку;

                             - 40 -

        в        - питома фактична витрата палива на сушiння сирцю,

         с.с.                                 3

                   кг/1000 шт. ум. цегли або м /1000 шт.ум.цегли;

р

        Q        - нижча теплотворна здатнiсть умовного палива,

         н.ум.п.                   3

                   кДж/кг або кДж/м ;

        е        - питома витрата електроенергiї на сушильний

                   процес при виробництвi 1000 шт. ум. цегли в

                   перерахуваннi на умовне паливо, кг.

     Приклад визначення к.к.д тунельної сушарки наведений в

додатку К.

     9.3 Коефiцiєнт корисної дiї тунельних i кiльцевих печей для

виробництва керамiчної цегли П  ,%,

п.

          q        + q

           реакц.ц.   w               3

    П  = ------------------  1,02 х 10  ,                  ( 9.5 )

     п.                 р.

          ( в    + е ) Q

             в.ц.       н.ум.п.

     де q       - сумарна витрата теплоти ендотермiчних реакцiй в

         реак.ц.  перерахунку на одну цеглу, кДж/I ум. цеглу;

        q       - витрата теплоти на випарювання вологи в печi,

         w        кДж/I ум. цеглу;

        В       - питома фактична витрата палива на випалювання

         в.ц.                                       3

                  цегли, кг/1000 шт. ум. цегли або м /IООО шт.

                  ум. цегли;

        1,02    - коефiцiєнт, який враховує вихiд браку при випа-

                  люваннi;

        е       - питома витрата електроенергiї на випалювання

                  1000 шт. ум. цегли в перерахунку на умовне пали-

                  во, кг ум. п./1000 шт. ум. цегли.

     Сумарна витрата теплоти на ендотермiчнi реакцiї може бути пiд-

рахована за хiмiчним складом сухого сирцю та вологостi сирцю  перед

пiччю випалювання:

    на реакцiю декарбонiзацiї карбонатiв

       q  =  27.2К G      , кДж/I ум. цеглу,            (9.6)

        дк.         с.ч.ц.

     де К       -  вмiст (СаО + Мg0) в сухiй сировинi, %;

        G       -  маса сухої частини однiєї цегли, кг;

         с.ч.ц.

     на реакцiю спiкання алюмiнатiв

                             - 41 -

       q       = 21,ОА G     , кДж/I ум. цеглу.         (9.7)

        сп.ал.          с.ч.ц.

     де А       - вмiст А12О3  в сухiй сировинi, %;

     на випарювання вологи

     q = 2500w   G    , кДж/Iум. цеглу,             (9.8)

      w       c.  с.с.

     де w      - вологiсть сирцю перед пiччю, %:

с.

        G      - маса однiєї цегли пiсля сушiння (перед пiччю), кг.

         с.с.

     Пiсля пiдставлення значень формула визначення к.к.д. П  ,  %.

п.

має вигляд

       (21.ОА+27,2К) G      + 2500 w  G

                      ц.вип.        с. с.с.            3

 П  = --------------------------------------  1.02 х 10 . (9.9)

  п.                         р

                ( в   + е ) Q

                   в.ц.      н.ум.п.

     де G       - маса однiєї цегли пiсля випалювання, кг.

         ц.вип.

     Приклад визначення к.к.д. тунельної печi наведений в додатку

Л.

     При роботi блоку тунельна сушарка - тунельна пiч к.к.д.  блоку

П      визначають за формулою (9.10)

 с.п.

      (2I,ОА+27,2К) G  1.02+2500w  G    1,02+G  (w  - w  )  (9.10)

                     ц.          с. с.с.      ф.  ф.   с.         3

П   = ---------------------------------------------------- 1,05х10

 с.п.                              р

             ( в    + в    + е )  Q

                с.с.   в.ц.        н.ум.п.

     де е      - питома витрата електроенергiї на сушiння i

                 випалювання цегли в перерахуваннi на умовне

                 паливо, кг ум. п./1000 шт. ум. цегли.

     Приклад визначення к.к.д. блоку наведений в додатку М.

     Перерахунок рiзних видiв енергоресурсiв та енергоносiїв в умо-

вне паливо виконують за фактичними питомими витратами палива на  їх

виробництво на пiдприємствi згiдно з 4.5.

     9.4 Основнi напрямки економiї палива та енергiї

     Для кожного дiючого пiдприємства необхiдно проведення техноло-

гiчного, теплотехнiчного та енергетичного аналiзу виробництва з ме-

тою визначення рацiональних i нерацiональних витрат енергiї  (мате-

рiальнi, тепловi i газовi баланси установок).

     Заходи з енергозбереження при виробництвi цегли i каменiв  ке-

рамiчних можуть складатися iз двох етапiв.

                             - 42 -

     1. Органiзацiйнi заходи, що не потребують  значних  капiталов-

кладень, в тому числi:

     - використання рацiональних режимiв сушiння та випалювання ви-

робiв:

     - планомiрний контроль за утриманням теплових режимiв;

     - жорсткий контроль за витратами палива з урахуванням неповно-

го завантаження установок, неробочого часу тощо.

     2. Заходи щодо пiдвищення технологiчної та технiчної  ефектив-

ностi виробництва:

     - рацiональний  вибiр  сировини  i  технологiї  її  пiдготовки

(вмiст карбонатiв, паливовмiщуючих добавок тощо):

     - вибiр рацiональних видiв i параметрiв енергоносiїв на кожно-

му технологiчному передiлi;

     - виведення з експлуатацiї морально застарiлого  устаткування,

удосконалення технологiчних схем i процесiв, застосування сучасного

енергозберiгаючого устаткування;

     - пiдвищення герметичностi установок, зменшення  об'ємiв  пiд-

смоктувань повiтря;

     - зменшення втрат теплоти через огороджувальнi конструкцiї пе-

чi шляхом застосування ефективних теплоiзоляцiйних матерiалiв;

     - зменшення втрат теплоти на акумуляцiю в конструкцiях вагоне-

ток з цеглою, що вивантажується iз печi;

     - пiдвищення  ступеня  використання  вторинних  енергоресурсiв

(охолоджувального повiтря, сумiшi продуктiв горiння палива з повiт-

рям пiдсмоктувань);

     - установка   утилiзаторiв   теплоти,   рацiональнi    схеми

рециркуляцiї в сушарках тощо;

     - теплоiзоляцiя газоходiв, каналiв, устаткування;

     - застосування контрольно-вимiрювальних  приладiв  i  сучасних

систем регулювання параметрiв та керування процесами.

     Методики i приклади розрахунку горiння палива, складання  теп-

лових i газових балансiв, розрахунку рекуператорiв тощо наведенi  в

Посiбнику до цього нормативного документа.

     10 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ I ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО  ПРИРОДНОГО

        СЕРЕДОВИЩА

     10.1 Загальнi вимоги безпеки при виробництвi цегли та  каменiв

керамiчних повиннi вiдповiдати вимогам ДНАОП 1.6.10-2.19.

     10.2 Виробничi примiщення при виробництвi цегли та каменiв ке-

рамiчних повиннi вiдповiдати вимогам СНіП 2.09.02. пожежна  безпека

- ГОСТ 12.1.004.

     10.3 Рiвень шуму в робочiй зонi не повинен перевищувати 80 дБА

i вiдповiдати вимогам ГОСТ 12.1.003 та СН   3223.

     10.4 Санiтарно-гiгiєнiчнi показники повiтря робочої зони  нор-

муються згiдно з ГОСТ 12.1.005, СНiП 2.04.05.

     10.5 Виробничi примiщення  повиннi  бути  обладнанi  приплив-

но-витяжною вентиляцiєю за ГОСТ 12.4.021.

     10.6 Робiтники, що працюють на виробництвi  цегли  та  каменiв

керамiчних, повиннi бути забезпеченi засобами iндивiдуального захи-

сту згiдно з ГОСТ 12.4.011.

     10.7  Визначення  концентрацiї  шкiдливих  речовин  у  повiтрi

робочої зони i контроль за їх вмiстом повиннi здiйснюватись  згiдно

з ГОСТ 12.1.005.

                             - 43 -

     10.8 Мiкроклiмат примiщень повинен  вiдповiдати  вимогам  ГОСТ

12.1.005, СН 4088.

     10.9 Природне та штучне освiтлення повинно вiдповiдати вимогам

СНіП 11-4-79, СН 4088.

     10.10 Виробничi примiщення повиннi бути забезпеченi питною во-

дою за ГОСТ 2874.

     10.11 Санiтарно-побутовi умови примiщень працюючих повиннi вi-

дповiдати вимогам СНіП 2.09.04.

     10.12 Попереднi та  перiодичнi  медицинськi  огляди  необхiдно

проводити згiдно з наказом МОЗ України   45 вiд 31.03.94.

     10.13 Цегла та каменi керамiчнi є  негорючий,  вибухобезпечний

матерiал. При їх виготовленнi у стiчних водах i в присутностi iнших

матерiалiв та  речовин  токсичних  сполук  i  твердих  вiдходiв  не

утворюється.

     В той же час при випалюваннi цегли i каменiв керамiчних в  ат-

мосферу видiляються токсичнi речовини в т.ч. твердi викиди -  зола,

пил, сажа; газоподiбнi - оксиди азоту, оксиди сiрки,  окис  вуглецю

та iншi.

     Кiлькiсть шкiдливих  викидiв  регламентується  ГОСТ  12.1.007,

ГОСТ 17.2.3.02 та паспортом пiдприємства-виготовлювача продукцiї.

     10.14 Вантажно-розвантажувальнi  роботи  повиннi  виконуватися

згiдно з ГОСТ 12.3.009.

     10.15 Експлуатацiя електроустановок i електрообладнання повин-

на виконуватись згiдно з вимогами ГОСТ 12.1.019, засоби захисту вiд

статичної електрики повиннi вiдповiдати вимогам ГОСТ 12.1.030, ГОСТ

12.1.018.

     10.16 Радiацiйно-гiгiєнiчна оцiнка  сировини  для  виробництва

цегли та каменiв керамiчних виконується згiдно з  вимогами  ДБН  В.

1.4-0.01, ДБН В.1.4-0.02. ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4-2.01.

                             - 44 -

                             ДОДАТОК  А

                          (рекомендований)

            Вихiднi данi до розрахунку витрат теплової енергiї

                         (умовний варiант)

-------------------------------------------------------------------

| Параметри            | Умовнi    |  Одиниця | Порож-  | Повно-  |

|                      |позначення |  виміру  | ниста   | тіла    |

|                      |           |          | цегла   | цегла   |

|-----------------------------------------------------------------|

|Вологiсть глинистої   |   w       |     %    |  20-25  |  20-25  |

|сировини (відносна)   |    гл.    |          |         |         |

|-----------------------------------------------------------------|

|Початкова вологiсть   |   w       |     %    |  20-25  |  20-25  |

|глинистої сировини в  |    с.б.п. |          |         |         |

|сушильному барабані   |           |          |         |         |

|-----------------------------------------------------------------|

|Кiнцева вологiсть     |   w       |     %    |   6-1   |   6-1   |

|глинистої сировини в  |    с.б.к. |          |         |         |

|сушильному барабані   |           |          |         |         |

|-----------------------------------------------------------------|

|Формувальна вологiсть |           |          |         |         |

|бруса:                |           |          |         |         |

|                      |           |          |         |         |

|- пластичного формува-|   w       |     %    |    20   |   20    |

|  ння                 |    ф.     |          |         |         |

|                      |           |          |         |         |

|- напiвсухого пресува-|   w       |     %    |     8   |    8    |

|  ння                 |    ф.     |          |         |         |

|-----------------------------------------------------------------|

|Залишкова вологiсть   |   w       |     %    |     6   |    6    |

|сирцю після сушіння   |    c.     |          |         |         |

|-----------------------------------------------------------------|

|Маса вiдформованого   |   G       |     кг   |    4,0  |   4,84  |

|сирцю пластичного     |    с.ф.   |          |         |         |

|формування            |           |          |         |         |

|-----------------------------------------------------------------|

|Маса сирцю пiсля      |   G       |     кг   |   3,44  |   4,16  |

|сушіння               |    с.с.   |          |         |         |

|-----------------------------------------------------------------|

|Маса сухої частини    |   G       |     кг   |   3,2   |   3,81  |

|cирцю після сушіння   |    с.ч.с. |          |         |         |

|-----------------------------------------------------------------|

|Маса цегли пiсля      |   G       |     кг   |   2,8   |   3,4   |

|випалювання           |    ц.вип. |          |         |         |

|-----------------------------------------------------------------|

|Кiлькiсть вологи в    |   W       |     г    |   800   |   970   |

|сирці пластичного     |           |          |         |         |

|формування            |           |          |         |         |

|-----------------------------------------------------------------|

|Кiлькiсть вологи, що  |   W       |     г    |   560   |   680   |

|видаляється з однієї  |    суш.   |          |         |         |

|цегли в печі          |           |          |         |         |

|-----------------------------------------------------------------|

|Кiлькiсть вологи, що  |   W       |     г    |   240   |   290   |

|видаляється з однієї  |    п.     |          |         |         |

|цегли в печі          |           |          |         |         |

-------------------------------------------------------------------

                             - 45 -

-------------------------------------------------------------------

| Параметри            | Умовнi    |  Одиниця | Порож-  | Повно-  |

|                      |позначення |  виміру  | ниста   | тіла    |

|                      |           |          | цегла   | цегла   |

|-----------------------------------------------------------------|

|Теплоємнiсть сухої    |   с       | кДж/     |   0,84  |   0,84  |

|глинистої сировини    |    c.гл.  |(кг град.С|         |         |

|-----------------------------------------------------------------|

|                      |    '      |          |         |         |

|Початкова температура |   t       | град.С   |   -10   |   -10   |

|глинистої сировини в  |    п.     |          |         |         |

|зимовий період        |           |          |         |         |

|-----------------------------------------------------------------|

|                      |    '      |          |         |         |

|Кiнцева температура   |   t       | град.С   |    +5   |    +5   |

|глинистої сировини при|    к.     |          |         |         |

|підігріванні в зимо-  |           |          |         |         |

|вий період            |           |          |         |         |

|-----------------------------------------------------------------|

|Температура повiтря   |   t       | град.С   |   +15   |   +15   |

|в цеху                |    пов.   |          |         |         |

|-----------------------------------------------------------------|

|                      |    "      |          |         |         |

|Початкова температура |   t       | град.С   |         |         |

|глинистої сировини    |    п.     |          |         |         |

|перед розігріванням   |           |          |         |         |

|і зволоженням парою:  |           |          |         |         |

|                      |           |          |         |         |

|- в зимовий перiод    |           |          |    +5   |    +5   |

|                      |           |          |         |         |

|- в лiтнiй перiод     |           |          |   +15   |   +15   |

|-----------------------------------------------------------------|

|Кiнцева температура   |   "       |          |         |         |

|глинистої сировини    |  t        |град.С    |    40   |    40   |

|пiсля розiгрiвання i  |   к.      |          |         |         |

|зволоження            |           |          |         |         |

|-----------------------------------------------------------------|

|Температура газiв в   |           |          |                   |

|сушильному барабанi:  |           |          |                   |

|                      |           |          |                   |

|                      |   '''     |          |                   |

|- початкова           |  t        |град.С    |      600-850      |

|                      |   п.      |          |                   |

|                      |           |          |                   |

|                      |   '''     |          |                   |

|- кiнцева             |  t        |град.С    |       80-11 0     |

|                      |   к.      |          |                   |

|-----------------------------------------------------------------|

|Температура газiв:    |           |          |         |         |

|                      |   '       |          |         |         |

|- на входi в сушарку  |  t        |град.С    | до 120  |  до 120 |

|                      |   г.с.    |          |         |         |

|                      |           |          |         |         |

|                      |   "       |          |         |         |

|- на виходi iз сушарки|  t        |град.С    |   30    |  30     |

|  тунельної           |   г.с.    |          |         |         |

-------------------------------------------------------------------

                              - 46 -

-------------------------------------------------------------------

| Параметри            | Умовнi    |  Одиниця | Порож-  | Повно-  |

|                      |позначення |  виміру  | ниста   | тіла    |

|                      |           |          | цегла   | цегла   |

|-----------------------------------------------------------------|

|                      |   "       |          |         |         |

|- те саме камерної    |  t        |град.С    |   50    |  50     |

|                      |   г.с.    |          |         |         |

|                      |           |          |         |         |

|                      |   '       |          |         |         |

|- на входi в пiч      |  t        |град.С    |   15    |  15     |

|  (повітря)           |   г.п.    |          |         |         |

|                      |           |          |         |         |

|                      |   "       |          |         |         |

|- на виходi iз печi   |  t        |град.С    |  120    | 120     |

|  тунельної           |   г.п.    |          |         |         |

|                      |           |          |         |         |

|                      |   "       |          |         |         |

|- те саме кiльцевої   |  t        |град.С    |  100    | 100     |

|                      |   г.п.    |          |         |         |

|-----------------------------------------------------------------|

|Температура виробiв:  |           |          |         |         |

|                      |           |          |         |         |

|- на входi в сушарку  |  t        |град.С    |   ЗО    |  ЗО     |

|                      |   с.ф.    |          |         |         |

|                      |           |          |         |         |

|                      |   '       |          |         |         |

|- на входi в пiч      |  t        |град.С    |   20    |  20     |

|                      |   с.п.    |          |         |         |

|                      |           |          |         |         |

|                      |           |          |         |         |

|- на виходi iз сушарки|  t        |град.С    |   40    |  40     |

|  тунельної           |   с.с.    |          |         |         |

|                      |           |          |         |         |

|- те саме камерної    |  t        |град.С    |   45    |  45     |

|                      |   c.с.к.  |          |         |         |

|                      |           |          |         |         |

|- на виходi iз печi   |  t        |град.С    |   80    |  80     |

|  тунельної           |   ц.п.    |          |         |         |

|                      |           |          |         |         |

|                      |           |          |         |         |

|- те саме кiльцевої   |  t        |град.С    |   50    |  50     |

|                      |   ц.п.к.  |          |         |         |

|-----------------------------------------------------------------|

|Коефiцiєнт надлишку   |           |          |1,05-1,13|1.05-1,13|

|повітря на горіння    |           |          |         |         |

|-----------------------------------------------------------------|

|Коефiцiєнт вмiсту     |           |          |  4,0    |   4,0   |

|повiтря в димових     |           |          |         |         |

|газах                 |           |          |         |         |

|-----------------------------------------------------------------|

|Коефiцiєнт корисної   |           |                              |

|дiї теплового агрегату|           | визначають з розрахунку      |

-------------------------------------------------------------------

                             - 47 -

-------------------------------------------------------------------

| Параметри            | Умовнi    |  Одиниця | Порож-  | Повно-  |

|                      |позначення |  виміру  | ниста   | тіла    |

|                      |           |          | цегла   | цегла   |

|-----------------------------------------------------------------|

|Вмiст в глинистiй     |           |          |         |         |

|сировинi:             |           |          |         |         |

|                      |           |          |         |         |

|Аl203                 |     А     |     %    |   12,5  |   12,5  |

|                      |           |          |         |         |

|СаО + Мg0             |     R     |     %    |    2    |    2    |

|-----------------------------------------------------------------|

|Витрата палива за     |      '    |          |         |         |

|годину                |     В     |  кг/год  |         |         |

|-----------------------------------------------------------------|

|Кiлькiсть виробiв, що |      '    |          |         |         |

|надходять за годину   |     П     |  шт/год  |         |         |

|(з урахуванням браку) |           |          |         |         |

|                      |           |          |         |         |

|у сушарку             |           |          |   1050  |  1050   |

|                      |           |          |         |         |

|у пiч                 |           |          |   1020  |  1020   |

-------------------------------------------------------------------

                             - 48 -

                             ДОДАТОК  Б

                          (рекомендований)

                             ПРИКЛАД

              визначення питомої витрати теплової енергiї на

                   пiдiгрiвання глинистої сировини

                         в зимовий перiод

                             '         ''

     Згiдно з формулами  (7.5 ) та (7.5  )

                                '   '

     Q          = G     с     (t - t ) +

      підігр.гл;   с.гл. с.гл.  к   п

                              '             '

      + 0,01 w   G   ( - 2,1 t + 335 + 4,2 t  ), кДж.

              гл. гл.         п             к

     Вихiднi данi:

     об'єм глинистої сировини на виготовлення 1000  шт. ум. цегли

приймаємо  2,7  м;

     густина глинистої  сировини  1800  кг/м ;

     теплоємнiсть сухої глинистої сировини С     =  0,84

                                            с.гл.

кДж/(кг град.С);

     температура початкова глинистої сировини  t  = - 10 град.С;

п

     температура кiнцева глинистої сировини  t  = + 5 град.С:

к

     вологiсть глинистої сировини w     = 20 %.

                                   гл.

     К.к.д. установки пiдiгрiвання глинистої сировини П     = 0,7.

                                                       підігр.

     Рiчна продуктивнiсть заводу 30.0 млн. шт. ум. цегли; приймаємо

тривалiсть зимового перiоду 6 мiсяцiв, при цьому  випуск  цегли  за

цей перiод становить ЗО млн. шт./2 = 15 млн. шт. ум. цегли.

     Маса глинистої сировини, яку треба пiдiгрiти,

                               3           5

     G   = 1800 х 2.7 х 15 х 10  = 729 х 10  кг.

      гл.

     Маса замерзлої води в глинистiй сировинi

                 5                   4

     W = 729 х 10  х  0,2 = 1458 х 10  кг.

                             - 49 -

     Маса сухої глинистої сировини

                      5            4            4

     G     =  729 х 10  - 1458 х 10  = 5832 х 10  кг.

      с.гл.

Q          = 5832 х 10  х 0,84 ( 5 + 10 ) + 0,01 х 20 х 729 х

 підігр.гл.

     5                                         5           6

 х 10  (-2,1 х 10 + 335 + 4,2 х 5 ) = 7348 х 10 + 5497 х 10  =

                       = 623 х 10   кДж.

     На 1000 шт. ум. цегли витрата теплоти становить

    q          = 623 х 10 /30000 = 207700 кДж/IООО шт. ум. цегли.

     підігр.гл.

     Питома витрата умовного палива згiдно з (7.7)

     в          = 207700/29300 х 0,7 = 10.15 кг/IООО шт. ум. цегли.

      підігр.гл.

                             - 50 -

                            ДОДАТОК В

                         (рекомендований)

                            ПРИКЛАД

     визначення питомої витрати теплової енергiї на розiгрiвання

               i зволоження глинистої сировини парою

     Розрахунок виконуємо на 1000 шт. ум. цегли згiдно з 7.3.

     Вихiднi данi:

     маса глинистої сировини в одному виробi пластичного формуван-

ня - 4,84 кг:

     маса сухої частини глинистої сировини в одному виробi  -  3,87

кг;

     вологiсть глинистої сировини -  w     =  20  %;

                                      гл.с.

''

     температура глинистої сировини початкова - t  = 5 град.С;

п

     кiнцева температура глинистої сировини  пiсля  розiгрiвання  i

''

зволоження - t  =  40 град.С:

к

     к.к.д.  установки  розiгрiвання  -  0,68:

     питома теплоємнiсть сухої глинистої сировини  -  с     = 0.84

                                                       с.гл.

кДж/(кг. град.С);

     питома теплоємнiсть води - с = 4,2 кДж/(кг.град.С).

в

     За формулою (7.8)

q    = (3870 х 0,84 + 4840 х 0,2 х 4,2) (40-5)=255500 кДж/1ООО шт.

 р.з.

ум. цегли.

     Питома  витрата умовного палива

в    = 182,5 х 10 /29300 х 0,68 = 9,13 кг ум. п/IООО шт. ум. цегли.

 р.з.

                             - 51 -

                            ДОДАТОК  Г

                         (рекомендований)

         Орiєнтовнi тепловi баланси сушарок для глинистої сировини

              Орiєнтовний тепловий баланс сушильного барабана

-------------------------------------------------------------------

|          Стаття балансу          |  кДж/кг вологи    |    %     |

|-----------------------------------------------------------------|

|                   Прихiд теплоти |                   |          |

|-----------------------------------------------------------------|

|Теплота, що надходить з паливом   |                   |          |

|або з газоповiтряною сумiшшю      |     4500-4700     |    100   |

|-----------------------------------------------------------------|

|                 Витрата теплоти  |                   |          |

|-----------------------------------------------------------------|

|Витрата теплоти на випарювання    |                   |          |

|вологи з глинистої сировини       |        2500       |  54,9-53 |

|-----------------------------------------------------------------|

|Витрата теплоти з газами, що      |                   |          |

|вiдходять, з урахуванням          |                   |          |

|тепловмiсту отриманої пари        |       840-920     |  18,4-19 |

|-----------------------------------------------------------------|

|Втрата теплоти з матерiалом,      |                   |          |

|що виходить з сушарки             |       390-420     |   8,8-8,9|

|-----------------------------------------------------------------|

|Втрата теплоти крiзь стiнки       |                   |          |

|барабана                          |       145-170     |   3,2-3,6|

|-----------------------------------------------------------------|

|Витрата теплоти, пов'язана        |                   |          |

|з роботою топки                   |       670-690     |   14,7-14|

|-----------------------------------------------------------------|

|                   Усього         |      4500-4700    |    100   |

|-----------------------------------------------------------------|

|Тривалiсть сушiння 25-40 хв. при коефiцiєнтi заповнення          |

|барабана 15-25 %.                                                |

-------------------------------------------------------------------

        Орiєнтовний тепловий баланс сушарки - пневматичний млин

-------------------------------------------------------------------

|          Стаття балансу          |  кДж/кг вологи    |    %     |

|-----------------------------------------------------------------|

|                   Прихiд теплоти                                |

|-----------------------------------------------------------------|

|Теплота, що принесена газо-       |                   |          |

|повiтряною сумiшшю                |        4600       |     92   |

|-----------------------------------------------------------------|

|Теплота, що видiляється при помелi|                   |          |

|глинистої сировини                |         125       |    2,5   |

|-----------------------------------------------------------------|

|Теплота, що принесена глинистою   |                   |          |

|сировиною                         |         150       |    3,0   |

|-----------------------------------------------------------------|

|Теплота пiдсмоктування повiтря    |         125       |    2,5   |

|-----------------------------------------------------------------|

|                        Усього    |         5000      |    100   |

-------------------------------------------------------------------

                             - 52 -

-------------------------------------------------------------------

|          Стаття балансу          |  кДж/кг вологи    |    %     |

|-----------------------------------------------------------------|

|                   Витрата теплоти                               |

|-----------------------------------------------------------------|

|Витрата теплоти на випарювання    |                   |          |

|вологи з глинистої сировини       |         2500      |     50   |

|-----------------------------------------------------------------|

|Витрата теплоти з газами, що      |                   |          |

|вiдходять                         |         2040      |    40,8  |

|-----------------------------------------------------------------|

|Втрата теплоти з матерiалом,      |                   |          |

|що виходить з сушарки             |          415      |     8,3  |

|-----------------------------------------------------------------|

|Втрата теплоти в зовнiшнє         |                   |          |

|середовище                        |           45      |     0,9  |

|-----------------------------------------------------------------|

|                     Усього       |          5000     |     100  |

-------------------------------------------------------------------

                             - 53 -

                              ДОДАТОК Д

                          (рекомендований)

                              ПРИКЛАД

         розрахунку питомої витрати теплової енергiї на сушiння

                 порожнистої цегли-сирцю пластичного

                   формування в тунельнiй сушарцi

     Характеристики матерiалу та процесу сушiння наведенi в додатку

А

                         '      ''

 ( W    , G    , G    , t    , t    , G      , с     ,

    суш.   с.ф.   с.с.   г.с.   к.с.   с.ч.с.   с.гл.

          W, t    , t    , t    )

              с.ф.   с.с.   пов.

     I Кiлькiсть вологи, яка видаляється при сушiннi з одного виро-

бу (порожниста цегла). W    , кг.

                        суш.

     W    = G    -  G    = 4,0 - 3,44 = 0,56

      суш.   с.ф.    с.с.

     2 Кiлькiсть теплоносiя G   , кг, на сушiння 1000 шт. ум. цегли

т.

       G  = W    /d = ( 0,56 х 1000/0,012) х 1,05 = 49000,

        т.   суш.

     де  d = 0,012 кг/кг - змiна вологовмiсту теплоносiя пiд час

                   сушiння (визначають з розрахунку вологiсного

                   режиму сушiння за І -d дiаграмою);

       1,05      - урахування можливого браку.

     З Зменшення температури теплоносiя в тунельнiй сушарцi Д ,

град.С,

     Д = q W    /V     = 3750 х 560 / 37980 х 1.32 = 42,

      t     суш.  т.ст.

     де q   - питома витрата теплоти на випарювання з цегли 1 кг

              вологи, кДж/кг:

              q = 3300-4200 кДж/кг(з урахуванням втрат теплоноcія).

        V   - об'єм теплоносiя, що подається в сушарку, м ;

т.

              V = 49000 / 1.29 = 37980 м /IООО шт. ум. цегли,

т.

     де 1,29- густина повiтря, кг/м .

        с   - теплоємнiсть теплоносiя 1,32 кДж/(кг град.С);

т.

                             - 54 -

     4 Температура теплоносiя, який подається в сушарку, t  . ,

                                                          г.с.

град.С,

          '      ''

         t    = t    + Дt = ЗО + 42 = 72.

          г.с.   г.с.

     5 Теплота, яку приносить теплоносiй в сушарку, q  ,кДж/1000

с.

шт. ум. цегли.

''

 q = V   t    с   = 37980 х 72  х 1.32 = 3609620.

  c   т.  г.с. т.

     6 Кiлькiсть теплоти, яку потрiбно забрати з печi i подати в

сушарку з урахуванням втрати теплоти при перемiщеннi теплоносiя до

сушарки, q , кДж/IООО шт. ум. цегли.

п

        q  =  q   + 0.1 q    = 3970580.

         п.    с.        с.

     де 0,1   - коефiцiєнт, що враховує втрати теплоти пiд час

                транспортування теплоносiя.

                       Тепловий баланс сушарки

                           Прихiд теплоти

                                                       пр.

     I Теплота, що надходить в сушарку з теплоносiєм, q   ,

кДж/IООО шт. ум. цегли.

      пр.             '

     q   =  q  = V   t     с  = 3609620

      1      c.   т.  г.с.  т.

                                               пр.

     2 Теплота, яку вносять в сушарку вироби, q   , кДж/IООО шт.

ум. цегли,

 пр. '

q = П (G       с     + W c ) t   = 1050 (3,2 х 0,84 + 0,8 х 4.19) х

 2      с.ч.с.  с.гл.     в   c.ф.

                         х ЗО = 190260,

     де П     - кiлькiсть виробiв, що надходять в сушарку за годину,

                шт. ум. цегли:

        G     - маса сухої частини сирцю, кг:

         с.ч.с.

        с     - теплоємнiсть води, кДж/ (кг град.С).

в

                             - 55 -

     З Теплота, що надходить в  сушарку  з  повiтрям  пiдсмоктувань

(пiдсмоктування приймають ЗО % вiд загальної кiлькостi теплоносiя),

 пр.

q   , кДж/IООО шт. ум. цегли,

   пр.

  q   =  V  0.3 с    t    =  37980 х 0,3 х 1,32 х 15 = 225601,

   3      т.     пов. пов.

     де t    - температура повiтря в цеху, град.С.

         пов.

                            Прихiд теплоти

 пр.   пр.   пр.   пр.

q   = q   + q   + q   + 3609620 + 190260 + 225601 = 4025481

       1     2     3

кДж/IОООшт. ум. цегли.

                            Витрата теплоти

                                                           вит.

     I Витрата теплоти на нагрiвання i випарювання вологи q    ,

кДж/IООО шт. ум. цегли,

  вит.   '                   ''

 q    = П W    (2500 + с    t    )= 1050 х 0.56 х (2500 +1.96 х ЗО)=

  1        суш.         пари г.с.

                                  = 1504574,

     де 2500 - теоретична кiлькiсть теплоти на випарювання 1 кг

               вологи, кДж/кг;

     с    = 1,96 кДж/(кг град.С) - теплоємнiсть пари.

      пари

                                                         втр.

     2 Втрата теплоти з цеглою, що виходить iз сушарки, q    ,

кДж/IООО шт. ум. цегли,

        втр. '

       q  = П (G     с     + W с  )  t     =

        2       с.гл. с.гл.   п в     с.с.

          = 1050 ( 3,2 х 0,84 + 0,24 х 4,19 ) х 40 = 155131,

     де W  - кiлькiсть вологи, що залишається в цеглi пiсля сушiн-

         п   ня i видаляється в печi. кг.

                                                    втр.

     З Втрата теплоти з вiдпрацьованим теплоносiєм q    , кДж/IООО

шт. ум. цегли,

      втр.            ''

     q  =  V  I,З с  t    = 37980 х 1.3 х 1,32 х ЗО = 1955210,

      3     т.     г. г.с.

     де 1.3 - коефiцiєнт, що дозволяє враховувати пiдсмоктування

              зовнiшнього повiтря;

        с   - теплоємнiсть вiдпрацьованих газiв на виходi з

         г.   сушарки, кДж/(кг град.С).

                             - 56 -

                                                             вит.

     4 Втрата теплоти в зовнiшнє середовище та iншi витрати q

кДж/IООО шт. ум. цегли,

            вит.          вит.   втр.   втр.

          q     = q   - (q    + q    + q    ),

            4      пр.    1      2      3

  втр.

 q     = 1504574 + 155131 + 1955210 = 3614915 кДж/IООО шт.ум.цегли;

  1,2,3

  вит.

 q     =  4025481 - 3614915 = 410566 або 10,2 %.

                         Витрата теплоти

           вит.

          q   = 4025481 кДж/IООО  шт. ум. цегли

             Зведений тепловий баланс тунельної сушарки

-------------------------------------------------------------------

|   Стаття балансу        | кДж/1000 шт.| кг.ум.п./1000 |    %    |

|                         |  ум.цегли   | шт.ум.цегли   |         |

|-----------------------------------------------------------------|

|                      Прихiд теплоти                             |

|-----------------------------------------------------------------|

|Теплота, яка принесена   |   3609620   |     123,2     |   89,8  |

|теплоносієм              |             |               |         |

|-----------------------------------------------------------------|

|Теплота, яка принесена   |   190260    |       6,5     |    4,8  |

|виробами                 |             |               |         |

|-----------------------------------------------------------------|

|Теплота, яка принесена   |   225601    |       7,5     |    5,4  |

|за рахунок підсмоктуван- |             |               |         |

|ня повітря               |             |               |         |

|-----------------------------------------------------------------|

|              Усього     |  4025481    |     137,2     |  100,0  |

|-----------------------------------------------------------------|

|                      Витрата теплоти                            |

|-----------------------------------------------------------------|

|Витрата теплоти на випа- |  1504574    |      51,4     |   37,2  |

|рювання вологи з цегли-  |             |               |         |

|серцю                    |             |               |         |

|-----------------------------------------------------------------|

|Втрата теплоти з виробами|   155131    |       5,4     |    4,1  |

|-----------------------------------------------------------------|

|Втрата теплоти з вiдпра- |  1955210    |      66,7     |    48,6 |

|цьованим теплоносієм     |             |               |         |

|-----------------------------------------------------------------|

|Втрата теплоти в зовнiшнє|   410566    |      13,7     |    10,1 |

|середовище та ін.        |             |               |         |

|-----------------------------------------------------------------|

|               Усього    |  4025481    |     137,2     |   100,0 |

-------------------------------------------------------------------

                             - 57 -

     Питома витрата теплоти на сушiння порожнистої цегли-сирцю в

тунельнiй сушарцi:

     q    = 3609620 кДж/IООО шт. ум. цегли.

      с.с.

     Питома витрата умовного палива на сушiння порожнистої цегли  в

тунельнiй сушарцi без врахування втрат на перемiщення теплоносiя

складає згiдно з формулою (7.IЗ)

     в     = 3609620 /29300 = 123,2 кг ум.п./1000 шт. ум. цегли.

      с.с.

     Питома витрата умовного палива  на  сушiння  повнотiлої  цегли

складає:

     в     = 123,2 х 0,68/0,56 = 149,6 кг ум.п./1000 шт.ум. цегли,

      с.с.

     де 0,68 i 0,56 - кiлькiсть вологи, що видаляється з однiєї

                      цегли-сирцю при сушiннi вiдповiдно

                      повнотiлої та порожнистої цегли.

                             - 58 -

                             ДОДАТОК Е

                         (рекомендований)

              Орiєнтовний тепловий баланс камерної сушарки

                      для сушiння цегли-сирцю

-------------------------------------------------------------------

|      Стаття балансу       |  Лiтнiй перiод   |  Зимовий перiод  |

|                           |-------------------------------------|

|                           |  кДж/кг  | %     |  кДж/кг |   %    |

|                           |  вологи  |       |  вологи |        |

|-----------------------------------------------------------------|

|                       Прихiд теплоти                            |

|-----------------------------------------------------------------|

|Тепловмiст вологи цегли-   |          |       |         |        |

|сирцю                      |    84    |   1,6 |    42   |   0,6  |

|-----------------------------------------------------------------|

|Тепловмiст топкових газiв  |  2616    |  49,5 |  3918   |  61,5  |

|-----------------------------------------------------------------|

|Тепловмiст вiдхiдних газiв |          |       |         |        |

|печі випалювання           |  2500    |  48,9 |  2500   |  37,9  |

|-----------------------------------------------------------------|

|               Усього      |  5100    |  100  |  6460   |  100   |

|-----------------------------------------------------------------|

|                      Витрата теплоти                            |

|-----------------------------------------------------------------|

|Витрата теплоти на випа-   |          |       |         |        |

|рювання вологи з цегли-    |          |       |         |        |

|сирцю                      |  2600    |  50,8 |  2600   |  40,2  |

|-----------------------------------------------------------------|

|Витрата теплоти на пiдi-   |          |       |         |        |

|грівання відпрацьованих    |          |       |         |        |

|газів                      |  1635    |  32,2 |  2866   |  44,7  |

|-----------------------------------------------------------------|

|Витрата теплоти на прогрi- |          |       |         |        |

|вання сухої маси і залиш-  |          |       |         |        |

|кової вологи цегли-сирцю   |   206    |   4,0 |   256   |   3,9  |

|-----------------------------------------------------------------|

|Витрата теплоти на прогрi- |          |       |         |        |

|вання полок                |    34    |   0,7 |    42   |   0,6  |

|-----------------------------------------------------------------|

|Втрата теплоти в зовнiшнє  |          |       |         |        |

|середовище через стiнки    |          |       |         |        |

|сушарки                    |   105    |   2,1 |   122   |   1,9  |

|-----------------------------------------------------------------|

|Витрата теплоти на розi-   |          |       |         |        |

|грiвання огороджувальних   |          |       |         |        |

|конструкцiй сушарки        |   243    |   4,6 |   243   |   3,8  |

|-----------------------------------------------------------------|

|Втрата теплоти у внутрiш-  |          |       |         |        |

|нiх каналах камер          |   151    |   3,0 |   151   |   2,3  |

|-----------------------------------------------------------------|

|Втрата теплоти в загаль-   |          |       |         |        |

|ному колекторi             |   126    |   2,5 |   180   |   2,8  |

|-----------------------------------------------------------------|

|              Усього       |  5100    |   100 |  6460   |   100  |

-------------------------------------------------------------------

                             - 59 -

                                  ДОДАТОК Ж

                              (рекомендований)

                                  ПРИКЛАД

       розхрахунку питомої витрати теплової енергiї на випалювання

                           цегли в тунельнiй печi

     Питому витрату теплової енергiї визначаємо на 1000 шт. ум. це-

гли. Умовно приймаємо, що за годину в пiч надходить 1020 шт. ум.це-

гли (з урахуванням 2 % браку). Послiдовнiсть розрахунку  обираємо

згiдно з перемiщенням теплоносiя в тунельнiй печi.

     Вихiднi данi для розрахунку наведенi в додатку А

       '                   '                                  '

     (П, G      , G      ,В , t    ,t    ,а    ,G      , W , t   )

          ц.вип.   ц.вип.      пов.  ц.п.  гор.  c.ч.с.   п   с.п.

                          Зона охолодження

                            Прихiд теплоти

     I Теплота, яку приносить нагрiта цегла  iз  зони  випалювання,

 пр.

q   , кДж,

   пр.   '

  q   = П  G      t       с      = 1020 х 3,4 х 990 х 1,12 =

   1        ц.вип. ц.вип.  ц.вип.

                                 =  3840960,

     де с      - теплоємнiсть цегли; залежить вiд температури,

         ц.      кДж/кг град.С,

            С  = 0,81 +  0.000315 х 990 = 1.1218 кДж/кг град.С.

ц.

        t      - температура цегли на виходi iз зони випалювання,

         ц.вип.

                 град. С.

                                           пр.

     2  Теплота, яку приносять вагонетки, q   ,   кДж.

  пр.   '

 q  = (П /Е) (G  t   с  + G   t   с   + G    t     с     +

  2            ш. ш.  ш.   із. із  із    ц.т. ц.т.  ц.т.

     + G   t   с  , ),

        м.  м.  м.

  пр.

 q  = (1020/1310) (980 х 0,965723 + 600 х 1,05 х 246 +

    +  460 х 0.84 х 91,5 + 1031 х 0,483 х 60 =

    = (1020/1310) (683744 + 154980 + 35355 + 51962) = 721040,

                             - 60 -

     де Е - кiлькiсть цегли на однiй вагонетцi, шт. ум. цегли;

        G  , G   , G    , G   - маса шарiв футеровки вагонетки

         ш.   із.   ц.т.   м.   (шамоту, ізоляцiйного матерiалу,

                                цегли теплоiзоляцiйної), металу,

                                кг;

        t ,t   ,t    ,t      -  середня температура шарiв футеров-

         ш. із.  ц.т.  м.       ки вагонетки металу, град.С;

        с  .с   ,с    , с    - теплоємнiсть шамоту, iзоляцiйного

         ш.  із.  ц.т.   м.    матерiалу, цегли теплоiзоляцiйної,

                               металу, кДж/( кг.град.С);

   с  = 0.882 + 0.0001155 t; с   = 1.05; с  = 0,84; с = 0.483.

    ш.                        із.         ц.т.       м.

     З Теплота повiтря, що надходить в зону охолодження (з  подаль-

                                                     пр.

шим його використанням на горiння, в сушарцi тощо), q  , кДж.

  пр.                                     '

 q  = V         с    t    = (V         + V         ) с    t

  3    пов.охол. пов. пов.    пов.гор.    пов.охол.   пов. пов.

                           o      '                        3

     де V        = 1,05 х V    х В  - повiтря на горiння, м ;

         пов.гор.          пов.

     V         - частина повiтря на охолодження цегли, яка в

      пов.охол.  подальшому витрачається на охолодження цегли,

                 яка в подальшому витрачається на технологiчнi

                 потреби за виключенням горiння, м .

 пр.                 '                            '

q  = (1.05 х 14.7 х В + 8300) х 1.3 х 15 = 301 х В + 161850.

     Теоретичну витрату повiтря для горiння V    визначають з роз-

                         '                    пов.

рахунку горiння палива. V         - з газового балансу печi.

                         пов.охол.

                            пр.

     Усього прихiд теплоти Q  , кДж.

  пр.                          '                          '

 Q   = 3840960 + 721037 + 301 В + 161815 = 4723847 + 301 В.

                        Витрата теплоти

                                                       втр.

     I Втрата теплоти з цеглою, яка виходить iз печi, q   , кДж,

 втр. '

q  = П G   c  t    = 1020 х 3,4 х 0.84 х 80 = 233050.

 1      ц.  ц. ц.п.

                             - 61 -

     2 Втрата теплоти з вагонетками, що виходять iз печi  (темпера-

                                                         втр.

туру кожного шару вагонетки визначають згiдно з 7.6.7), q    , кДж,

 втр.

q    = (1020/1310) (980 х 0,914 х 276 + 600 х 1,05 х 324 +

     + 460 х 0,84 х 135 + 1031 х 0,483 х 40) =

    = 247185 + 194400 + 52164 + 19919 = 513663.

     З Втрату теплоти в зовнiшнє середовище стiнами, склепiнням та

            втр.                                '

подом печi q , кДж, визначають за формулою (7.28 ); площi i тем-

ператури поверхонь прийнято для умовної установки

             втр.

            q    = q   +  q    +  q    ,

             3      ст.    скл.    поду

     де  q    = F   а   Дt

          ст.    ст. ст.  сер.ст.;

         F   = 106 м ; t       = 44 град.С; t    = 20 град.С;

          ст.           сер.ст.              зов.

         а    = 30.2 + 0,224 х 44 = 40,06 кДж/(м  х год град.С);

          ст.

         Дt        = 44 - 20 = 24 град.С:

           сер. ст.

         q    = 106 х 40,06 х 24 = 101912 кДж;

          ст.

         q    = F    а    Дt        ;

          скл.   скл. скл.  сер.скл.

         F    = 53 м ;  t         =  44 град.С; t    = 20 град.С;

          скл.           сер.скл.                зов.

         а    = 40,06 кДж/(м  х год х град.С);

          скл.

         Дt        = 24 град.С;

           сер.скл.

          q     = 53 х 40,06 х 24 = 50956 кДж;

           скл.

          q    = F    а     Дt        ;

           поду   поду поду   сер.поду

                             - 62 -

          F     = 53м ;  t         = 65 град.С: t    =40 град.С;

           поду           сер. поду              зов.

          а    = 30,2 + 0,224 х 65 = 44,7 кДж/(м  х год. х град.С);

           поду

          Дt        = 65 - 40 = 25 град.С;

            сер.поду

          q         = 53 х 44,7 х 25 = 59227 кДж:

           поду

       втр.

      q    = 101912 + 50956 + 59227 = 212095 кДж.

     4 Витрати теплоти на нагрiвання повiтря для горiння, кДж,

  вит.   o         гор. гор.  '   '

 q    = V    а    t    с     В = В х 14,7 х 1,05 х 391 х 1,3 =

  4      пов. гор. пов. пов.

                               = 7845 х В.

     5 Кiлькiсть теплоти, яка може бути вiдiбрана iз зони охолодже-

                              вит.

ння печi з гарячим повiтрям. q    , кДж, визначають за рiзницею

прихiдної та витратної частин балансу зони охолодження

  вит.                '                                     '

 q    = 4723847 +301 В - (233050 + 513668 + 212095 + 7845 В ) =

  5                                       '

                       =  3765034 - 7544 В .

     Якщо пiч працює на природному газi, як агент сушiння  застосо-

вують сумiш гарячого повiтря. яке вiдбирають  iз  зони  охолодження

печi. i продуктiв горiння палива. В цьому випадку iз зони охолодже-

ння печi вiдбирають 50-80 % теплоти, залишок використовується в пе-

чi i переходить по випалювальному каналу iз зони охолодження в зону

випалювання.

     6 Кiлькiсть теплоти, яку вiдбирають iз зони охолодження печi в

                         вит.

сушарку згiдно з 7.5.5. q    . кДж.

           вит.

          q     = 2065000.

     7 Кiлькiсть теплоти, яка надходить iз зони охолодження в  зону

випалювання (без урахування теплоти повiтря, яке подають на  горiн-

        вит.

ня),   q   , кДж.

      вит.                   '                            '

     q     = 3765034 - 7544 В - 2065000 = 1700034 - 7544 В .

      7                      - 63 -

                  Зона пiдготовки та випалювання цегли

                           Прихiд теплоти

                                пр.

     I Теплота горiння палива  q   , кДж.

              пр.   р. '          '

             q   = Q  B  = 29300 В .

              1     н.

     де 29300 - нижча теплотворна здатнiсть умовного палива,

                кДж/кг ум.п.

                                пр.

     2 Фiзична теплота палива  q   , кДж,

      пр.   '              '                     '

     q   = В  t    с    = В  х 15 х 1,32 = 19,8 В .

      2        пал. пал.

                                                 пр.

     З Теплота, яку вносить в пiч цегла-сирець, q   , кДж,

  пр.  '                        '

 q  = П (G      с     + W  с ) t    =

  3       с.ч.с. с.гл.   п. в   с.п.

    = 1020 (3,4 х 0,84 + 0,24 х 4,19) 20 = 79511.

     4 Теплота нагрiтого повiтря, яке надходить в зону  випалювання

                                                     пр.

iз зони охолодження через випалювальний канал печi, q   , кДж.

      пр.                      '

     q     =   1700034 - 7544 В .

  пр.   вит.

(q   = q   - iз тестового балансу зони охолодження).

  4     7

                                                   вит.

     5 Теплота повiтря, що подається на горiння (  q  - iз тепло-

                                   пр.

лового балансу зони охолодження), q   . кДж.

  пр.     o    гор. гор.      '    '

 q    =  V    с    t    а    В =  В х 14.7 х 1,3 х 1,05 х 391 =

  5       пов. пов. пов. гор.

                               = 7845 В  .

                                                   пр.

     6 Теплота, що надходить в пiч з вагонетками. q   , кДж.

 пр.

q   =  1020/1310 (980 х 0,838 х 60 + 600 х 1,05 х 60 +

       + 460 х 0,84 х 60 + 1031 х 0,483 х ЗО) = 97334.

                             - 64 -

     7 Теплота  повiтря,  що  пiдсмоктується  в  зону  випалювання,

                                     '         ''     пр.

вираховується згiдно з формулою (7.20 ) i (7.20  ),  q   , кДж,

  пр.  o                       '   '

 q  = V    а    0,1 с    t    В = В х 14,7 х 4 х 0.1 х 1,3 х 15 =

  7    пов. д.г.     пов. пов.

                                = 115 В .

     Усього (при частковому використаннi теплоти iз зони випалюван-

ня i охолодження для сушiння сирцю) прихiд теплоти дорiвнює

 пр.

Q   , кДж,

  пр.         '      '                         '        '

 Q   = 29300 В + 20 В + 79511 + 1700034 -7544 В + 7845 В +

                             '          '

               + 97334 + 115В  = 29686 В + 1876880.

                           Витрата теплоти

     I Витрата теплоти на випарювання залишкової вологи та нагрiва-

                                                        вит.

ння водяної пари до температури газiв, що видаляються, q    , кДж,

  вит.   '                 ''

 q   =  П W  (2500 + 1,97 t   ) = 1020 х 0.24 (2500 + 1.97 х 120) =

  1        п.              г.п.

                                = 846110.

                                           вит.

     2 Витрата теплоти на хiмiчнi реакцiї q    , кДж.

  вит.   '

 q    = П G      (21 А +27.2 К) = 1020 х 3.87(12.5 х 21 + 27,2 х 2) =

  2        с.ч.с.

                                = 1250930.

     З Витрата теплоти на нагрiвання виробiв до температури випалю-

                                    пр.

вання (з балансу зони охолодження  q   )

      вит.

     q   = 3840960.

     4 Втрату теплоти в зовнiшнє середовище через огороджувальнi

                  втр.

конструкцiї печi q    ,  кДж, визначають згiдно з формулою (7.28)

або (7,28)

                 втр.

                q    = q   + q    + q    ,

                 4      ст.   скл.   поду

                             - 65 -

     де q   = F   а   Дt       ;

         ст.   ст. ст.  сер.ст.

     F   = 150 м ; t       = 44 град.С;  t    =20 град.С;

      cт.           сер.ст.               зов.

     a   = 30,2 + 0,224 х 44 = 40.06 кДж/(м  х год х град.С);

      ст.

     Дt       = 44 - 20 = 24 град.С;

       сер.ст.

     q    = 150 х 40 х 24 = 144216 кДж;

      ст.

     q    = F     а    Дt

      cкл.   cкл.  скл.  сер.скл.;

     F    = 75 м ; t        = 44 град.С: t    = 20 град.С;

      скл.          сер.скл.              зов.

     а    = 40,06 кДж/(м х год х град.С):

      скл.

     Дt         = 24 град.С;

       сер.скл.

     q    = 75 х 40,06 х 24 = 72108 кДж:

      скл.

     q    = F     а     Дt        ;

      поду   поду  поду   сер.поду

     F     = 75 м ; t          = 52 град.С; t    = 35 град.С:

      поду            сер.поду               зов.

     а     = 30,2 + 0,224 х 52 = 41,85 кДж/(м х год х град.С):

      поду

     Дt         = 52 - 35 = 17 град.С;

       сер.поду

     q      = 75 х 41,85 х 17 = 53358 кДж;

      поду

   втр.

  q    =  144216 +72108 + 53358 = 269682 кДж.

                                          втр.

     5 Втрата теплоти з димовими газами  q   , кДж.

  втр.    '                     '

 q     = В  V    t    с     =  В 14.7 х 3.5 х 120 х 1,15 =

  5          д.г. д.г. д.г.         '

                            = 7100 В .

                             - 66 -

''

     де t    = t    - температура димових газiв. град.С, при

         д.г.   г.п.  коефiцiєнтi вмiсту повiтря в димових газах

                      а    = 3,5.

                       д.г.

     6 Втрата теплоти з вагонетками, що виходять в зону охолодження

                               пр.    втр.

(з балансу зони охолодження - q   ), q    , кДж,

                               2      6

                    втр.

                   q     =  721040.

                     вит.

     Усього витрата Q   , кДж.

    вит.  вит.   вит.   вит.    втр.    втр.   втр.

  Q    = q    + q    + q    +  q    +  q    + q     ,

          1      2      3       4       5      6

 вит.                                                '

Q     = 846110 + 1250930 + 3840960 + 269680 + 7100  В + 721040 =

                         =  7100 В + 6928720.

     Iз рiвняння теплового балансу знаходимо питому витрату умовно-

           пр.   вит.

го палива Q   = Q   .

     При частковому вiдборi теплоти iз зони охолодження печi

               '                  '

       29686  В + 1876880 = 7100 В + 6928720,  кДж:

   В = (6928720 - 1876880) / (29686 - 7100) = 222.8 кг ум. п/год.

     З цiєї кiлькостi в сушарку надходить 70 кг ум. п/IООО шт.  ум.

цегли.

     В разi застосування палива з iншою теплотворною здатнiстю, пе-

рерахунок на умовне паливо виконують згiдно з додатком Т.

    Зведений тепловий баланс тунельної печi (на 1000 шт. ум. цегли)

-------------------------------------------------------------------

|                                     |         3      |          |

|     Стаття балансу                  | кДж х 10       |   %      |

|-----------------------------------------------------------------|

|                 Прихiд теплоти                                  |

|-----------------------------------------------------------------|

|Теплота горiння палива               |    6586,7      |   97,3   |

|-----------------------------------------------------------------|

|Теплота, що надходить з              |                |          |

|цеглою-сирцем                        |      87,4      |    1,3   |

|-----------------------------------------------------------------|

|Теплота, що надходить з вагонетками  |      97,3      |    1,4   |

|-----------------------------------------------------------------|

|                       Усього        |    6771,4      |    100   |

-------------------------------------------------------------------

                             - 67 -

-------------------------------------------------------------------

|                                     |         3      |          |

|     Стаття балансу                  | кДж х 10       |   %      |

|-----------------------------------------------------------------|

|                   Витрата теплоти                               |

|-----------------------------------------------------------------|

|Витрата теплоти на хiмiчнi реакцiї   |    1250,9      |   18,5   |

|-----------------------------------------------------------------|

|Витрата теплоти на випарювання вологи|                |          |

|з цегли                              |    1022,4      |   15,1   |

|-----------------------------------------------------------------|

|Втрата теплоти з цеглою, що виходить |                |          |

|iз печi                              |     233,1      |    3,4   |

|-----------------------------------------------------------------|

|Втрата теплоти з вагонетками,        |                |          |

|що виходять iз печi                  |     513,7      |    7,6   |

|-----------------------------------------------------------------|

|Втрата теплоти з газами,             |                |          |

|що видаляються                       |    1239,9      |   18,3   |

|-----------------------------------------------------------------|

|Витрата теплоти в сушарку            |    2065,0      |   30,5   |

|-----------------------------------------------------------------|

|Втрата теплоти в зовнiшнє            |                |          |

|середовище                           |     447,1      |    6,6   |

|-----------------------------------------------------------------|

|                        Усього       |    6771,4      |    100   |

-------------------------------------------------------------------

     Таким чином, при розрахунку витрати теплоти на  1020  шт.  ум.

цегли за годину, з урахуванням можливого браку, питома витрата умо-

вного палива на 1000 шт. якiсної умовної цегли становить 222,8 кг.

                             - 68 -

                              ДОДАТОК  И

                           (рекомендований)

               Орiєнтовний тепловий баланс кiльцевої печi

                                   (кДж х IО  / 1000 шт. ум. цегли)

-------------------------------------------------------------------

|                 |Випалю-  |     |Випалю-  |     |Випалю-  |     |

|                 |вання на |     |вання на |     |вання на |     |

|                 |одному   |     |одному   |     |двох     |     |

|                 |вогні    |     |вогні    |     |вогнях   |     |

|                 |П = 53300|     |П = 74000|     |П= 108600|     |

|Стаття балансу   | д       |  %  | д       |  %  | д       |  %  |

|                 |шт/добу, |     |шт/добу, |     |шт/добу, |     |

|                 |G = 1125 |     |G = 1560 |     |G = 2280 |     |

|                 | v       |     | v       |     | v       |     |

|                 |    3    |     |    3    |     |    3    |     |

|                 |шт/м     |     |шт/м     |     |шт/м     |     |

|                 |за       |     |за       |     |за       |     |

|                 |місяць   |     |місяць   |     |місяць   |     |

|-----------------------------------------------------------------|

|                             Прихiд теплоти                      |

|-----------------------------------------------------------------|

|Теплота, що      |         |     |         |     |         |     |

|надходить з      |         |     |         |     |         |     |

|паливом          |  4490   |92,8 |  3963   | 72,7|   30  |92,9 |

|-----------------------------------------------------------------|

|Теплота, що      |         |     |         |     |         |     |

|надходить з      |         |     |         |     |         |     |

|цеглою-сирцем    |    73   | 1,5 |    73   |  1,7|     73  | 2,4 |

|-----------------------------------------------------------------|

|Теплота, що      |         |     |         |     |         |     |

|надходить з      |         |     |         |     |         |     |

|повiтрям         |   277   | 5,7 |   239   |  5,6|    191  |  5  |

|-----------------------------------------------------------------|

|Усього           |  4840   | 100 |  4275   | 100 |   3732  | 100 |

|-----------------------------------------------------------------|

|                         Витрата теплоти                         |

|-----------------------------------------------------------------|

|Витрата теплоти  |         |     |         |     |         |     |

|на випарювання   |         |     |         |     |         |     |

|вологи з цегли   |   884   |19,2 |   884   |20,6 |    884  | 24,0|

|-----------------------------------------------------------------|

|Витрата теплоти  |         |     |         |     |         |     |

|на хiмiчнi       |         |     |         |     |         |     |

|реакцiї при      |         |     |         |     |         |     |

|випалюваннi      |         |     |         |     |         |     |

|цегли            |   418   | 8,6 |   418   | 9,8 |    418  | 11,2|

|-----------------------------------------------------------------|

|Втрати теплоти:  |         |     |         |     |         |     |

|                 |         |     |         |     |         |     |

|- вiд неповноти  |         |     |         |     |         |     |

|  згоряння палива|   152   | 3,1 |   119   | 2,8 |     87  |  2,3|

|                 |         |     |         |     |         |     |

|- з цеглою, що   |         |     |         |     |         |     |

|  виходить iз    |         |     |         |     |         |     |

|  печi           |   205   | 4,3 |   184   | 4,3 |    152  |  4,1|

-------------------------------------------------------------------

                             - 69 -

 Продовження додатку И

-------------------------------------------------------------------

|                 |Випалю-  |     |Випалю-  |     |Випалю-  |     |

|                 |вання на |     |вання на |     |вання на |     |

|                 |одному   |     |одному   |     |двох     |     |

|                 |вогні    |     |вогні    |     |вогнях   |     |

|                 |П = 53300|     |П = 74000|     |П= 108600|     |

|Стаття балансу   | д       |  %  | д       |  %  | д       |  %  |

|                 |шт/добу, |     |шт/добу, |     |шт/добу, |     |

|                 |G = 1125 |     |G = 1560 |     |G = 2280 |     |

|                 | v       |     | v       |     | v       |     |

|                 |    3    |     |    3    |     |    3    |     |

|                 |шт/м     |     |шт/м     |     |шт/м     |     |

|                 |за       |     |за       |     |за       |     |

|                 |місяць   |     |місяць   |     |місяць   |     |

|-----------------------------------------------------------------|

|- в зовнiшнє     |         |     |         |     |         |     |

|  середовище     |         |     |         |     |         |     |

|  через          |         |     |         |     |         |     |

|  огородження    |         |     |         |     |         |     |

|  печi           |   247   | 5,2 |   198   | 4,6 |    216  |  5,8|

|                 |         |     |         |     |         |     |

|- на нагрiвання  |         |     |         |     |         |     |

|  повiтря        |   164   | 3,5 |   123   | 2,9 |    281  |  7,5|

|                 |         |     |         |     |         |     |

|- з газами, що   |         |     |         |     |         |     |

|  вiдходять      |  2730   |56,1 |  2349   |55,0 |   1694  | 45,4|

|-----------------------------------------------------------------|

|          Усього |  4840   | 100 |  4275   | 100 |   3732  | 100 |

-------------------------------------------------------------------

     Примiтка 1. П  - обсяг виробництва цегли, шт. за добу.

д.

     Примiтка 2. G - питома потужнiсть печi по випуску цегли з

                  v    3                  3

                     1м  обсягу печi. шт/м  , за мiсяць.

                             - 70 -

                              ДОДАТОК  К

                           (рекомендований)

                               ПРИКЛАД

        визначення коефiцiєнта корисної дiї тунельної сушарки

     Розрахунок виконується згiдно з 9.2.

     Вихiднi данi:

     формувальна вологiсть цегли-сирцю, w - 20 %;

ф.

     вологiсть цегли-сирцю пiсля сушiння, w   - 6 %;

с.

     маса вiдформованого сирцю, G    - 4,84 кг:

                                 с.ф.

     маса сирцю пiсля сушiння, G    - 4,16 кг;

                                с.с.

     питома витрата електроенергiї на сушiння сирцю 23 кВт/1000

     шт. ум. цегли.

     Згiдно з 4.5,1 кВт х год вiдповiдає 0,315 кг умовного палива.

     Тодi за 9.2

       е = 23,0 х 0,315 = 7,245 кг ум. п./1000 шт. ум. цегли.

     Витрата умовного палива (за тепловим балансом) на сушiння ста-

новить 123,2 кг ум. п./1000 шт. ум. цегли. Тодi к.к.д. згiдно з 9.2

та формулою (9.4) становить

            2500 ( 20 х 4,84 - 6 х 4.16 ) 1,05 х 1000

   п =  ----------------------------------------------- = 49,3 %

                 ( 123,2 + 23 х 0,315 ) 29300

                             - 71 -

                           ДОДАТОК Л

                       (рекомендований)

                           ПРИКЛАД

          визначення коефiцiєнта корисної дiї тунельної печi

     Розрахунок виконується згiдно з 9.3.

     Вихiднi данi:

     вмiст Аl203 в сухiй сировинi, А - 12,5 %,

     вмiст (СаО + Мg0) в сухiй сировинi, R - 2 %.

     вологiсть цегли-сирцю пiсля сушiння,  w - 6 %;

с.

     маса цегли-сирцю пiсля сушiння. G   - 4,16 кг:

                                      с.с.

     маса цегли пiсля випалювання, G   - 3,4 кг:

ц.

     питома витрата палива на випалювання цегли, в   = 222,8 кг

                                                  ц.ц.

     ум. п/IООО шт. ум. цегли;

     питома витрата електроенергiї на випалювання цегли -

     23 кВт год./1000 шт. ум. цегли:

        е = 23,0 х 0,315 = 7,245 кг ум. п./1000 шт. ум. цегли.

     Згiдно з формулами (9.5) та (9.9)

            (21 х 12,5 + 27,2 х 2) 3,4 + 2500 х 6 х 4,16

      п = -------------------------------------------------- х

                         (222,8 + 23 х 0,315) 29300

                        х 1,02 х 10  = 9,6 %

                             - 72 -

                              ДОДАТОК   М

                           (рекомендований)

                              ПРИКЛАД

          визначення коефiцiєнта корисної дiї блоку тунельна пiч -

                          тунельна сушарка

     Розрахунок виконується згiдно з 9.3.

     Вихiднi данi:

     загальна витрата умовного палива становить (додаток К та

     додаток Л)

         222,8 + 123,2 - 70 = 276,0 кг ум. п./1000 шт. ум. цегли;

     загальна витрата електроенергiї становить 46 кВт х год/IООО шт.

     ум. цегли:

        е = 46,0 х 0,315 = 14,5 кг ум. п./1000 шт. ум. цегли.

     К.к.д. блоку визначають згiдно з формулою (9.10)

        (21х12,5+27,2х2)3,4х1,02+2500х4,16х6х1,02+2500х4,84х14х1,05

п    = ------------------------------------------------------------- х

 с.п.                        (276,0+14,5) х 29300

                      х  10   =  28,5%.

                             - 73 -

                                  ДОДАТОК  Н

                               (рекомендований)

          Вихiднi данi до розрахунку витрат електричної енергiї

Таблиця Н1 - Розрахунковi коефiцiєнти електричних навантажень

             електроприймачiв технологiчного обладнання

-------------------------------------------------------------------

|    Обладнання          |  К           |   Cos      |    tg      |

|                        |   а          |      ф     |      ф     |

|-----------------------------------------------------------------|

|                По групах однотипних електроприймачiв            |

|-----------------------------------------------------------------|

|Глиномiшалки, дробарки, |              |            |            |

|млини,i стругачi,       |              |            |            |

|бiгуни, дезiнтегратори  | 0,5-0,6      |   0,75     |   0,86     |

|-----------------------------------------------------------------|

|Преси                   |   0,5        |0,75-0,8    |0,75-0,88   |

|-----------------------------------------------------------------|

|Насоси                  |0,55-0,6      |   0,75     |   0,88     |

|-----------------------------------------------------------------|

|Компресори              |   0,65       |   0,8      |   0,75     |

|-----------------------------------------------------------------|

|Вентилятори виробничi   | 0,6-0,65     |   0,75     |   0,88     |

|-----------------------------------------------------------------|

|Вентилятори сантехнiчнi |   0,65       |   0,75     |   0,68     |

|-----------------------------------------------------------------|

|Конвеєри стрiчковi      |   0,5        |   0,7      |   1,02     |

|-----------------------------------------------------------------|

|Живильники              |   0,4-0,5    |   0,65     |   1,17     |

|-----------------------------------------------------------------|

|Вальцi                  |   0,65       |   0,8      |   0,75     |

|-----------------------------------------------------------------|

|Елеватори               | 0,6-0,65     |   0,7      |   1,02     |

|-----------------------------------------------------------------|

|Димососи печей          |   0,7        |   0,8      |   0,75     |

|-----------------------------------------------------------------|

|Штовхачi тунельних печей|   0,2        |   0,5      |   1,73     |

|-----------------------------------------------------------------|

|Електровiзки            | 0,2-0,3      |   0,65     |   1,17     |

|-----------------------------------------------------------------|

|Крани                   | 0,1-0,3      |   0,5      |   1,73     |

|-----------------------------------------------------------------|

|Талi                    | 0,05-0,1     |   0,5      |   1,73     |

|-----------------------------------------------------------------|

|Грохоти                 |   0,5        |   0,65     |   1,73     |

------------------------------------------------------------------|

                           По цехах i виробництвах                |

------------------------------------------------------------------|

|Пiдготовче вiддiлення   | 0,5-0,53     |   0,73     |   0,94     |

|-----------------------------------------------------------------|

|Формувальне вiддiлення  | 0,49-0,51    |   0,74     |   0,91     |

|-----------------------------------------------------------------|

|Сушильне вiддiлення     | 0,57-0,61    |   0,78     |   0,8      |

|-----------------------------------------------------------------|

|Пiчне вiддiлення        | 0,58-0,61    |   0,78     |   0,8      |

|-----------------------------------------------------------------|

|Компресорна             |   0,65       |   0,79     |   0,77     |

-------------------------------------------------------------------

                             - 74 -

 Продовження табл. Н1

-------------------------------------------------------------------

|    Обладнання          |  К           |   Cos      |    tg      |

|                        |   а          |      ф     |      ф     |

|-----------------------------------------------------------------|

|Зарядна                 |   0,65       |   0,8      |   0,75     |

|-----------------------------------------------------------------|

|РММ                     | 0,3-0,35     |   0,6      |   1,33     |

|-----------------------------------------------------------------|

|Котельна                | 0,6-0,63     |   0,74     |   0,91     |

-------------------------------------------------------------------

Таблиця Н2 - Коефiцiєнт попиту (К      ) освiтлювального

                                 п.осв.

             навантаження

-------------------------------------------------------------------

|                   Найменування примiщень     |        К         |

|                                              |         п.осв.   |

|-----------------------------------------------------------------|

|Дрiбнi виробничi будiвлi                      |         1        |

|-----------------------------------------------------------------|

|Виробничi будiвлi, що складаються з окремих   |                  |

|великих прольотiв                             |        0,95      |

|-----------------------------------------------------------------|

|Адмiнiстративнi будинки та пiдприємства       |                  |

|громадського харчування                       |        0,9       |

|-----------------------------------------------------------------|

|Виробничi будiвлi, що складаються з великої   |                  |

|кiлькостi окремих примiщень                   |        0,8       |

|-----------------------------------------------------------------|

|Складськi будiвлi                             |        0,6       |

|-----------------------------------------------------------------|

|Аварiйне освiтлення                           |         1        |

|-----------------------------------------------------------------|

|Зовнiшнє освiтлення                           |         1        |

-------------------------------------------------------------------

                             - 75 -

Таблиця НЗ - Рiчна кiлькiсть годин використання максимуму

             освiтлювального навантаження (для внутрішнього

             освiтлення)

------------------------------------------------------------------------------

|Геогра-|При- |     Робоче та аварiйне освiтлення при                  |Ава- |

|фічна  |род- |             кількості змін                             |рій- |

|широта |не   |--------------------------------------------------------|не   |

|       |ос-  |     одна      |     дві       |     три       |при без-|ос-  |

|       |віт- |-----------------------------------------------|перерв- |віт- |

|       |лен- |5-денна|6-денна|5-денна|6-денна|5-денна|6-денна|  ній   |лення|

|       |ня   | робота| робота| робота| робота| робота| робота| роботі |при  |

|       |     |       |       |       |       |       |       |        |ева- |

|       |     |       |       |       |       |       |       |        |куа- |

|       |     |       |       |       |       |       |       |        |ції  |

|----------------------------------------------------------------------------|

|  44   |  є  |  700  |  550  | 2250  | 2100  | 4150  |  4000 |  4800  | 4800|

|град.  |--------------------------------------------------------------------|

|       |немає|     2150      |     4300      |      6500     |  7700  | 8760|

|----------------------------------------------------------------------------|

|  54   |  є  |  750  |  600  | 2250  | 2100  | 4150  |  4000 |  4800  | 4800|

|град.  |--------------------------------------------------------------------|

|       |немає|     2150      |     4300      |      6500     |  7700  | 8760|

------------------------------------------------------------------------------

                             - 76 -

Таблиця Н4 - Рiчна кiлькiсть годин використання максимуму

             освiтлювального навантаження (для зовнішнього

             робочого освiтлення для всiх широт)

-------------------------------------------------------------------

|                     Щоденно   |        У робочi днi             |

|-----------------------------------------------------------------|

|До 24 го- |До 1 годи-|На всю   |До 24 го- |До 1 годи-|  На всю   |

|дини      |ни ночі   |ніч      |дини      |ни ночі   |  ніч      |

|-----------------------------------------------------------------|

|   2100   |    2450  |  3600   |    1750  |   2060   |    3000   |

|-----------------------------------------------------------------|

|           Охоронне освiтлення на всю нiч складає 3500 год       |

-------------------------------------------------------------------

 Таблиця Н5 - Рiчна кiлькiсть годин роботи пiдприємства

              в залежностi вiд кiлькостi та тривалостi змін ( за

              винятком цехiв з безперервним режимом виробництва)

-------------------------------------------------------------------

|Тривалiсть змiни Т  , | Рiчна кiлькiсть годин роботи Т   при     |

|                 зм.  |                               р.         |

|      год.            | кількості змін                           |

|                      |------------------------------------------|

|                      |       1      |      2       |     3      |

|-----------------------------------------------------------------|

|          8           |      2250    |    4500      |    6400    |

|-----------------------------------------------------------------|

|          7           |      2000    |    3950      |    5870    |

-------------------------------------------------------------------

 Таблиця Н6 - Рекомендований режим роботи по основних

              технологiчних передiлах

-------------------------------------------------------------------

|Найменування вiддiлiв та передiлiв  | Кiлькiсть   |  Кількість   |

|виробництва                         | робочих     |  робочих     |

|                                    | змін на     |  днів на     |

|                                    | добу        |  рік         |

|-----------------------------------------------------------------|

|1. Приймання глинистої сировини:    |             |              |

|                                    |             |              |

|- у вiдкритий глинозапасник         |    1-2      |    160-260   |

|                                    |             |              |

|- у закритий глинозапасник          |    1-2      |    260-305   |

|-----------------------------------------------------------------|

|2. Склад добавок:                   |             |              |

|                                    |             |              |

|- приймання добавок                 |    1-2      |    160-305   |

|                                    |             |              |

|- подавання добавок у виробництво   |  1-2-3*     |    305-365*  |

|-----------------------------------------------------------------|

|3. Вiддiлення приготування добавок: |             |              |

|                                    |             |              |

|- приймання сировини або добавок    |  1-2-3      |    305-365   |

|                                    |             |              |

|- випалювання                       |    3        |      365     |

|                                    |             |              |

|- подрiбнення та розсiвання         |  1-2-3      |    305-365   |

|                                    |             |              |

|- подавання у виробництво           |  1-2-3*     |    305-365   |

-------------------------------------------------------------------

                             - 77 -

 Продовження табл. Н6

-------------------------------------------------------------------

|Найменування вiддiлiв та передiлiв  | Кiлькiсть   |  Кількість   |

|виробництва                         | робочих     |  робочих     |

|                                    | змін на     |  днів на     |

|                                    | добу        |  рік         |

|-----------------------------------------------------------------|

|4. Вiддiлення приймання сировини:   |             |              |

|                                    |             |              |

|- приймання сировини                |  1-2-3*     |    305-365*  |

|                                    |             |              |

|- подавання у виробництво           |   2-3*      |    305-365   |

|-----------------------------------------------------------------|

|5. Вiддiлення переробки сировини:   |             |              |

|                                    |             |              |

|- при наявностi шихтозапасника      |   1-2       |      305     |

|                                    |             |              |

|- при вiдсутностi шихтозапасника    |   2-3*      |    305-365   |

|-----------------------------------------------------------------|

|6. Шихтозапасник                    |             |              |

|                                    |             |              |

|- завантаження                      |   1-2       |      305     |

|                                    |             |              |

|- вивантаження                      |   2-3*      |    305-365   |

|-----------------------------------------------------------------|

|7. Формувально-перевантажувальне    |             |              |

|   вiддiлення                       |             |              |

|                                    |             |              |

|- формування сирцю, укладання його  |             |              |

|  на сушильнi вагонетки, перекла-   |             |              |

|  дання сирцю на пiчнi вагонетки    |   2-3*      |              |

|-----------------------------------------------------------------|

|8. Сушильне вiддiлення              |             |              |

|                                    |             |              |

|а) тунельнi та камернi сушарки      |             |              |

|                                    |             |              |

|- завантаження та вивантаження сирцю|    3        |    305-365   |

|                                    |             |              |

|- сушiння сирцю                     |    3        |      365     |

|                                    |             |              |

|б) конвеєрнi сушарки                |             |              |

|                                    |             |              |

|- завантаження, вивантаження        |             |              |

|  сушарок, сушiння сирцю            |    3        |      365     |

|-----------------------------------------------------------------|

|9. Пiчне вiддiлення                 |             |              |

|                                    |             |              |

|- завантаження, вивантаження печей, |             |              |

|  випалювання цегли                 |    3        |      365     |

|-----------------------------------------------------------------|

|10. Вiддiлення розвантаження        |             |              |

|    випаленої продукцiї,            |             |              |

|    пакетування, ремонт вагонеток   |    2        |    305-365   |

-------------------------------------------------------------------

                             - 78 -

 Закінчення табл. Н6

-------------------------------------------------------------------

|Найменування вiддiлiв та передiлiв  | Кiлькiсть   |  Кількість   |

|виробництва                         | робочих     |  робочих     |

|                                    | змін на     |  днів на     |

|                                    | добу        |  рік         |

|-----------------------------------------------------------------|

|11. Склад готової продукцiї         |             |              |

|                                    |             |              |

|- видавання продукцiї на склад      |    2        |    305-365   |

|                                    |             |              |

|- вiдвантаження готової продукцiї   |             |              |

|                                    |             |              |

|а) автотранспортом                  |    2        |    305-365   |

|                                    |             |              |

|б) залiзничним транспортом          |   2-3**     |    305-365   |

-------------------------------------------------------------------

 * тризмiнна робота допускається тiльки для заводiв з конвеєрними

   сушарками:

 ** вiдвантаження готової продукцiї на залiзничний транспорт по

    мiрi подавання залiзничних вагонiв.

Таблиця Н7 - Розрахунковi коефiцiєнти електричних навантажень

             електроприймачiв кар'єрного обладнання

-------------------------------------------------------------------

|Найменування обладнання| Коефiцiєнт|Коефiцiєнт |Коефiцiєнт| tg   |

|                       | попиту К  |суміщення  |потужності|   ф  |

|                       |         п.|максимумів | cos      |      |

|                       |           |навантажень|    ф     |      |

|                       |           |К          |          |      |

|                       |           | SUM       |          |      |

|-----------------------------------------------------------------|

|Екскаватори на розкривi|           |           |          |      |

|                       |           |           |          |      |

|1 шт.                  |   0,65    |     -     |    0,7   | 1,02 |

|                       |           |           |          |      |

|2 шт.                  |   0,65    |    0,7    |    0,7   | 1,02 |

|                       |           |           |          |      |

|3 шт. i бiльше         |   0,65    |    0,6    |    0,7   | 1,02 |

|-----------------------------------------------------------------|

|Екскаватори на         |           |           |          |      |

|добуваннi              |           |           |          |      |

|                       |           |           |          |      |

|1 шт.                  |   0,7     |     -     |    0,7   | 1,02 |

|                       |           |           |          |      |

|2 шт.                  |   0,7     |    0,75   |    0,7   | 1,02 |

|                       |           |           |          |      |

|3 шт. i бiльше         |   0,7     |    0,65   |    0,7   | 1,02 |

|-----------------------------------------------------------------|

|Екскаватор роторний    |   0,7     |     -     |    0,7   | 1,02 |

|-----------------------------------------------------------------|

|Компресор              |   0,7     |     -     |    0,8   | 0,75 |

-------------------------------------------------------------------

                             - 79 -

 Закінчення таблиці Н7

-------------------------------------------------------------------

|Найменування обладнання| Коефiцiєнт|Коефiцiєнт |Коефiцiєнт| tg   |

|                       | попиту К  |суміщення  |потужності|   ф  |

|                       |         п.|максимумів | cos      |      |

|                       |           |навантажень|    ф     |      |

|                       |           |К          |          |      |

|                       |           | SUM       |          |      |

|-----------------------------------------------------------------|

|Буровi верстати        |           |           |          |      |

|                       |           |           |          |      |

|1 шт.                  |   0,7     |     -     |    0,7   | 1,02 |

|                       |           |           |          |      |

|2 шт.                  |   0,7     |    0,65   |    0,7   | 1,02 |

|                       |           |           |          |      |

|3 шт.                  |   0,7     |    0,6    |    0,7   | 1,02 |

|                       |           |           |          |      |

|4 шт. i бiльше         |   0,7     |   0,55    |    0,7   | 1,02 |

|-----------------------------------------------------------------|

|Конвеєри кар'єрнi      |           |           |          |      |

|горизонтальнi          |   0,6     |           |    0,7   | 1,02 |

|-----------------------------------------------------------------|

|Вiдвалоутворювач       |           |           |          |      |

|стрiчковий             |   0,7     |           |    0,7   | 1,02 |

|-----------------------------------------------------------------|

|Перевантажувач         |   0,7     |           |    0,8   | 0,75 |

|-----------------------------------------------------------------|

|Насосна водовiдливу    |   0,7     |           |    0,8   | 0,75 |

|-----------------------------------------------------------------|

|Насосна гiдро-         |           |           |          |      |

|механiзацiї            |   0,8     |           |    0,8   | 0,75 |

|-----------------------------------------------------------------|

|Землесоси              |           |           |          |      |

|                       |           |           |          |      |

|до 200 кВт             |   0,8     |           |          | 0,88 |

|                       |           |           |          |      |

|бiльше 200 кВт         |   0,8     |           |          | 0,62 |

-------------------------------------------------------------------

 Таблиця Н8 - Тривалiсть циклу. К. та кiлькiсть дiб простоїв

              у ремонтi, m, для екскаваторiв

-------------------------------------------------------------------

|    Марка екскаватора        | К, маш.- год       |  m, доба     |

|-----------------------------------------------------------------|

|Э-12515,Э-12525              |     15000          |    248       |

|-----------------------------------------------------------------|

|Э-2503                       |     15000          |    248       |

|-----------------------------------------------------------------|

|ЭКГ-4,6Б                     |     16800          |    305       |

|-----------------------------------------------------------------|

|ЭКГ- 8И                      |     16800          |    410       |

|-----------------------------------------------------------------|

|ЭШ-6/45                      |     16800          |    305       |

|-----------------------------------------------------------------|

|ЭШ-10/70                     |     1800           |    445       |

|-----------------------------------------------------------------|

|ЭШ-15/90                     |    20000           |    650       |

|-----------------------------------------------------------------|

|ЭР-1250-17/1,5               |    16800           |    305       |

|-----------------------------------------------------------------|

|ОШ-1600/110                  |    16800           |    305       |

-------------------------------------------------------------------

                             - 80 -

 Таблиця Н9 - Питома витрата електроенергiї споживачами

              кар'єрного обладнання

-------------------------------------------------------------------

| Найменування обладнання |     Питома витрата електроенергiї     |

|-----------------------------------------------------------------|

|                         |              3                        |

|Екскаватори на вскришi   | 0,5 кВт год/м гiрничої маси для       |

|                         | гусеничних екскаваторiв               |

|                         |                                       |

|                         |              3                        |

|                         | 0,8 кВт год/м - для крокуючих         |

|                         | екскаваторiв                          |

|-----------------------------------------------------------------|

|Екскаватори на           |              3                        |

|видобуваннi              | 1,2 кВт год/м для ЭШ-15/90 i          |

|-----------------------------------------------------------------|

|                         |               3                       |

|Екскаватор роторний      | 0,55 кВт год/м                        |

|-----------------------------------------------------------------|

|                         |              3                        |

|Конвеєри горизонтальнi   | 0,7 кВт год/м маси, що транспортується|

|-----------------------------------------------------------------|

|Вiдвалоутворювач         |               3                       |

|стрiчковий               | 0,55 кВт год/м                        |

-------------------------------------------------------------------

                             - 81 -

                            ДОДАТОК  П

                         (рекомендований)

                             ПРИКЛАД

     розрахунку витрати електричної енергiї на виробництво цегли

          (завод продуктивнiстю 60 млн. шт. ум. цегли за рiк)

-------------------------------------------------------------------

|Найменування    |Встанов-| Коефі- |Середня  |Річна   |  Річна    |

|споживача       |лена    | цієнт  |потуж-   |кіль-   |  витрата  |

|                |потуж-  | вико-  | ність   |кість   |  електро- |

|                |ність   | ристан-|Р  ,     |годин   |  енергії, |

|                |Р  ,    | ня     | с       |роботи  |  тис.     |

|                | н.     |  К     |кВт      |Т ,год  |  кВт х год|

|                |кВт     |   в    |         | р      |           |

|-----------------------------------------------------------------|

|1 Кар'єр        |  533,1 |        |         |        |    867,46 |

|-----------------------------------------------------------------|

|2. Технологiчнi |        |        |         |        |           |

|    потреби     |        |        |         |        |           |

|-----------------------------------------------------------------|

|2.1. Головний   |        |        |         |        |           |

|виробничий      |        |        |         |        |           |

|корпус (ГВК)    |        |        |         |        |           |

|-----------------------------------------------------------------|

|2.1.1. Техноло- |        |        |         |        |           |

|гiчне обладнання|        |        |         |        |           |

|по передiлах    |        |        |         |        |           |

|-----------------------------------------------------------------|

|Глиноприймальне |        |        |         |        |           |

|та глиноперероб-|        |        |         |        |           |

|не вiддiлення   |  992   |   0,51 |  505,92 |   3081 |   1558,74 |

|-----------------------------------------------------------------|

|Формувальне     |        |        |         |        |           |

|вiддiлення      | 1145   |   0,49 |  561,05 |   3081 |   1728,6  |

|-----------------------------------------------------------------|

|Сушильне        |        |        |         |        |           |

|вiддiлення      |  920   |   0,58 |  533,6  |   7640 |   4076,7  |

|-----------------------------------------------------------------|

|Пiчне вiддiлення|  628   |   0,58 |  364,24 |   7640 |   2782,79 |

|-----------------------------------------------------------------|

|Вiддiлення при- |        |        |         |        |           |

|готування       |        |        |         |        |           |

|добавок         |  185,1 |   0,52 |   96,25 |   3081 |    296,55 |

|-----------------------------------------------------------------|

|Склад готової   |        |        |         |        |           |

|продукцiї       |   13,5 |   0,5  |    6,75 |   3081 |     20,8  |

|-----------------------------------------------------------------|

|Усього на тех-  |        |        |         |        |           |

|нологiчнi       |        |        |         |        |           |

|потреби         | 3883,6 |   0,53 |  2058,3 |        |  10464,18 |

|                |        |        |         |        |           |

|з урахуванням   |        |        |         |        |           |

|   а = 0,9      |        |        |         |        |   9417,762|

|-----------------------------------------------------------------|

|2.1.2. Загально-|        |        |         |        |           |

|цеховi потреби  |        |        |         |        |           |

|-----------------------------------------------------------------|

|Сантехнiчне     |        |        |         |        |           |

|обладнання      |  380   |   0,65 |   247   |        |   1175,5  |

-------------------------------------------------------------------

                             - 82 -

 Продовження таблиці

-------------------------------------------------------------------

|Найменування    |Встанов-| Коефі- |Середня  |Річна   |  Річна    |

|споживача       |лена    | цієнт  |потуж-   |кіль-   |  витрата  |

|                |потуж-  | вико-  | ність   |кість   |  електро- |

|                |ність   | ристан-|Р  ,     |годин   |  енергії, |

|                |Р  ,    | ня     | с       |роботи  |  тис.     |

|                | н.     |  К     |кВт      |Т ,год  |  кВт х год|

|                |кВт     |   в    |         | р      |           |

|-----------------------------------------------------------------|

|Освiтлення ГВК  |  100   |   0,95*|    95   |        |    284    |

|-----------------------------------------------------------------|

|Усього за 2.1.2 |  480   |   0,8  |   342   |        |   1495,5  |

|-----------------------------------------------------------------|

|Усього за 2.1   | 4363,6 |        |  2409,81|        |  11923,68 |

|(ГВК)           |        |        |         |        |           |

|                |        |        |         |        |           |

|з урахуванням   |        |        |         |        |           |

|а = 0,9         |        |        |         |        | 10731,312 |

|-----------------------------------------------------------------|

|2.2. Загально-  |        |        |         |        |           |

|заводськi       |        |        |         |        |           |

|потреби         |        |        |         |        |           |

|-----------------------------------------------------------------|

|2.2.1.Силове    |        |        |         |        |           |

|електрооблад-   |        |        |         |        |           |

|нання           |        |        |         |        |           |

|-----------------------------------------------------------------|

|АПК             |  203   | 0,59   | 119,77  | 1100   |  131,75   |

|                |        |        |         |        |           |

|РММ             |  157   | 0,3    |  47,1   | 1100   |   51,81   |

|                |        |        |         |        |           |

|Котельна        |  144   | 0,64   |  92,16  | 7640   |  586,29   |

|                |        |        |         |        |           |

|Очиснi споруди  |   4    | 0,7    |   2,8   | 4100   |   11,48   |

|                |        |        |         |        |           |

|Каналiзацiйна   |        |        |         |        |           |

|насосна станцiя | 12,9   | 0,7    |   9,03  | 4100   |   37,02   |

|                |        |        |         |        |           |

|Насосна станцiя |        |        |         |        |           |

|виробничого     |        |        |         |        |           |

|водопостачання  | 11,5   | 0,7    |   8,05  | 4100   |   33,01   |

|                |        |        |         |        |           |

|Насосна станцiя |        |        |         |        |           |

|виробничих      |        |        |         |        |           |

|стiчних вод     |  3     | 0,7    |   2,1   | 4100   |    8,61   |

|-----------------------------------------------------------------|

|Усього за 2.2.1 | 535,4  |        | 280,94  |        |  859,97   |

|-----------------------------------------------------------------|

|2.2.2. Електро- |        |        |         |        |           |

|освiтлення      |        |        |         |        |           |

|-----------------------------------------------------------------|

|АПК             |  23    |  0,9*  |  20,7   | 700**  |   14,49   |

|                |        |        |         |        |           |

|РММ             |  26    |  0,8*  |  20,8   | 700*   |   14,56   |

|                |        |        |         |        |           |

|Котельна        |  17    |  0,8*  |  13,6   |4150**  |   56,44   |

|                |        |        |         |        |           |

|Насоснi станцiї |   3    |  0,8*  |   24    |2250**  |    5,4    |

-------------------------------------------------------------------

                             - 83 -

 Закінчення таблиці

-------------------------------------------------------------------

|Найменування    |Встанов-| Коефі- |Середня  |Річна   |  Річна    |

|споживача       |лена    | цієнт  |потуж-   |кіль-   |  витрата  |

|                |потуж-  | вико-  | ність   |кість   |  електро- |

|                |ність   | ристан-|Р  ,     |годин   |  енергії, |

|                |Р  ,    | ня     | с       |роботи  |  тис.     |

|                | н.     |  К     |кВт      |Т ,год  |  кВт х год|

|                |кВт     |   в    |         | р      |           |

|-----------------------------------------------------------------|

|Освiтлення      |        |        |         |        |           |

|територiї       |  45    |   1*   |   45    | З6ОО** |    162    |

|-----------------------------------------------------------------|

|Усього за 2.2.2 | 114    |        | 102,5   |        |  252,89   |

|-----------------------------------------------------------------|

|Усього на за-   |        |        |         |        |           |

|гальнозаводськi |        |        |         |        |           |

|потреби         |649,4   |        | 383,44  |        | 1112,86   |

|                |        |        |         |        |           |

|з урахуванням   |        |        |         |        |           |

|а = 0,9         |        |        |         |        | 1001,57   |

|-----------------------------------------------------------------|

|Усього на техно-|        |        |         |        |           |

|логiчнi, загаль-|        |        |         |        |           |

|ноцеховi та за- |        |        |         |        |           |

|гальнозаводськi |        |        |         |        |           |

|потреби         | 5013   |        |2793,81  |        |13036,5    |

|                |        |        |         |        |           |

|з урахуванням   |        |        |         |        |           |

|а = 0,9         |        |        |         |        |11732,8    |

|-----------------------------------------------------------------|

|Усього з ураху- |        |        |         |        |           |

|ванням кар'єру  | 5546,1 |        |3056,38  |        |12600,3    |

-------------------------------------------------------------------

 Примiтка. Приклад  розрахунку витрати електричної енергiї на

 технологiчнi потреби кар'єру наведений в додатку С.

 * К   для освiтлювального навантаження;

в.

 ** Кiлькiсть годин використання максимуму освiтлювального

    навантаження;

 АПК  - адмiнiстративно-побутовий корпус;

 РММ  - ремонтно-механiчнi майстернi.

                             - 84 -

                             ДОДАТОК Р

                         (рекомендований)

                             ПРИКЛАД

розрахунку питомої витрати електричної енергiї на виробництво цегли

        (завод продуктивнiстю 60 млн. шт. ум. цегли за рiк)

--------------------------------------------------------------------

|                |Рiчна     |                          | Питома    |

|                |витрата   |                          | витрата   |

|  Найменування  |електро-  |      Формула             | електро-  |

|  споживача     |енергії,  |                          | енергії,  |

|                |тис.      |                          | кВт х год/|

|                |кВт х год |                          | 1000 шт.  |

|                |          |                          | ум.ц.     |

|------------------------------------------------------------------|

|1.Технологiчнi  | 9417,762 | W       W     /П         | 156,96    |

|  витрати       |          |  техн.=  техн.           |           |

|------------------------------------------------------------------|

|2.Технологiчнi  |          |                          |           |

|  та загально-  |10731,312 | W    =(W     +W    )/П   | 178,86    |

|  цеховi витрати|          |  цех.   техн.  цех.      |           |

|------------------------------------------------------------------|

|3.Технологiчнi, |          |                          |           |

|  загальноцеховi|          |                          |           |

|  та загально-  | 11732,886|W   =(W     +W    +W   )/П| 195,55    |

|  заводськi     |          | зав.  техн.  цех.  зав.  |           |

|  витрати       |          |                          |           |

--------------------------------------------------------------------

  П - обсяг виробництва цегли, тис. шт. ум. цегли

                             - 85 -

                             ДОДАТОК  С

                          (рекомендований)

                             ПРИКЛАД

 розрахунку рiчної витрати електричної енергiї споживачами кар'єру

-------------------------------------------------------------------------------------

|Назва   |Кіль-|Встанов-   |Кое-|Кое- |Кое- |Розрахункова  |Річна |Питома  | Річна  |

|електро-|кість|  лена     |фі- |фіці-|фі-  | потужність,  |кіль- |витрата |витрата |

|приймача|оди- |потужність |ці- | єнт |ці-  |   кВт        |кість |електро-|електро-|

|        |ниць | Р  кВт    |єнт | по- |єнт  |--------------|годин |енергії,|енергії,|

|        |     |  н.       |ви- |питу |су-  |Р  =   |Р=К  х|робо- | кВт    |тис.    |

|        |     |-----------|ко- |   К |мі-  | зм    |   в. |ти Т  |     3  |кВт хгод|

|        |     |од-  |за-  |рис-|  п. |щен- |=К  Р  |хК  х |    р,|год/м   |--------|

|        |     |ного |галь-|тан-|     |ня   |  в. н.|  п.  |год.  |        |за роз- |

|        |     |ЕП*  | на  |ня  |     |мак- |       |х Р   |      |        |рахунко-|

|        |     |     |Р    |К   |     |си-  |       |   н. |      |        |вою по- |

|        |     |     | н.  | в. |     |муму |       |      |      |        |тужністю|

|        |     |     |     |    |     |на-  |       |      |      |        |--------|

|        |     |     |     |    |     |ван- |       |      |      |        |  за    |

|        |     |     |     |    |     |та-  |       |      |      |        |питомою |

|        |     |     |     |    |     |жень |       |      |      |        |витратою|

|        |     |     |     |    |     |К    |       |      |      |        |        |

|        |     |     |     |    |     | SUM |       |      |      |        |        |

|-----------------------------------------------------------------------------------|

|1.Екска-|     |     |     |    |     |     |       |      |      |        |        |

|  ватор |  3  | 160 | 480 |    | 0,7 | 0,65|       | 218,4| 3200 |   0,5  |  698,9 |

|        |     |     |     |    |     |     |       |      |      |        | -------|

|        |     |     |     |    |     |     |       |      |      |        |  719,1 |

|-----------------------------------------------------------------------------------|

|2.Насос-|     |     |     |    |     |     |       |      |      |        |        |

|  на    |  1  |     |23,1 |0,7 |     |     | 16,17 |      | 2830 |        | 45,76  |

|  стан- |     |     |     |    |     |     |       |      |      |        |        |

|  ція   |     |     |     |    |     |     |       |      |      |        |        |

|  водо- |     |     |     |    |     |     |       |      |      |        |        |

|  від-  |     |     |     |    |     |     |       |      |      |        |        |

|  воду  |     |     |     |    |     |     |       |      |      |        |        |

-------------------------------------------------------------------------------------

                             - 86 -

 Закінчення додатку С

-------------------------------------------------------------------------------------

|3.Освiт-|     |     |     |    |     |     |       |      |      |        |        |

|  лення |     |     | 30  |    | 1   |     |  30   |      | 3600 |        |  108   |

|  кар'є-|     |     |     |    |     |     |       |      |      |        |        |

|  ру    |     |     |     |    |     |     |       |      |      |        |        |

|-----------------------------------------------------------------------------------|

|УСЬОГО  |     |     |533,1|    |     |     |       |      |      |        | 852,66 |

|        |     |     |     |    |     |     |       |      |      |        |--------|

|        |     |     |     |    |     |     |       |      |      |        | 872,86 |

|-----------------------------------------------------------------------------------|

-------------------------------------------------------------------------------------

  Розрахунок витрати електроенергiї екскаваторами за питомою витратою

  виконаний за умови:

  - режим роботи 260 днiв за рiк у 2 змiни:

  - продуктивнiсть одного екскаватора - 915м   породи за змiну.

   *ЕП - електроприймач

                             - 87 -

                                 ДОДАТОК Т

                               (довiдковий)

                        Тепловi еквiваленти палива

     Для порiвняння розрахункiв та визначення питомих витрат палива

використовують поняття умовного палива, теплотворна здатнiсть якого

прийнята 29300 кДж/кг. одиниця вимiрювання - кг. ум. п.

     Перерахунок витрати будь-якого палива в одиницях умовного  па-

лива проводять за допомогою теплового еквiвалента, який становить

р

н

              Е = ------------ ,

р

де Q   - нижча теплотворна здатнiсть твердого, рiдкого або газово-

    н                            3

         го палива, кДж/кг. кДж/м

 Таблиця ТI - Тепловi еквiваленти палива

-------------------------------------------------------------------

|      Вид палива    |Теплотворна здатнiсть, |Тепловий еквiвалент |

|                    |   кДж/кг              |                    |

|-----------------------------------------------------------------|

|Кам'яне вугiлля     |        29300          |         1,0        |

|-----------------------------------------------------------------|

|Буре вугiлля        |        17580          |         0,6        |

|-----------------------------------------------------------------|

|Мазут               |        41000          |         1,4        |

|-----------------------------------------------------------------|

|Природний газ       |        35400          |         1,21       |

|-----------------------------------------------------------------|

|Коксовий газ        |        16750          |         0,573      |

|-----------------------------------------------------------------|

|Доменний газ        |         3800          |         0,13       |

-------------------------------------------------------------------

                             - 88 -

                                  ЗМIСТ

-----------------------------------------------------------------

                                                             Стор.

I Галузь використання .....................................    1

1 Нормативнi посилання ....................................    1

З Визначення ..............................................    3

4 Загальнi положення ......................................    3

5 Методи визначення питомих витрат теплової та

  електричної енергiї .....................................    4

6 Структура i вмiст питомих витрат теплової та

  електричної енергiї .....................................   10

7 Визначення витрати теплової енергiї при виробництвi

  цегли та каменiв керамiчних .............................   15

  7.1 Вихiднi положення ...................................   15

  7.2 Визначення витрати тестової енергiї на пiдiгрiвання

      глинистої сировини в зимовий перiод .................   16

  7.3 Визначення витрати теплової енергiї на розiгрiвання

      i зволоження глинистої сировини (шихти) парою .......   17

  7.4 Визначення витрати теплової енергiї на сушiння

      глинистої сировини ..................................   18

  7.5 Визначення витрати теплової енергiї на сушiння

      цегли-сирцю..........................................   I9

  7.6 Визначення витрати теплової енергiї на

      випалювання цегли ...................................   21

8 Визначення витрати електричної енергiї на виробництво

  цегли та каменiв керамiчних .............................   32

9 Оцiнка ефективностi теплових процесiв i основнi напрямки

  економiї палива та енергiї при виробництвi цегли та

  каменiв керамiчних ......................................   38

10 Вимоги безпеки i охорони навколишнього природного

   середовища .............................................   42

Додаток А

  Вихiднi данi до розрахунку витрат теплової енергiї

  (умовний варiант) .......................................   44

Додаток Б

  Приклад визначення питомої витрати теплової енергiї

  на пiдiгрiвання глинистої сировини в зимовий перiод .....   48

Додаток В

  Приклад визначення питомої витрати теплової енергiї

  на розiгрiвання i зволоження глинистої сировини парою....   50

Додаток Г

  Орiєнтовнi тепловi баланси сушарок для глинистої

  сировини ................................................   51

                             - 89 -

Додаток Д

  Приклад розрахунку питомої витрати теплової енергiї

  на сушiння порожнистої цегли-сирцю пластичного

  формування в тунельнiй сушарцi ..........................   53

Додаток Е

  Орiєнтовний тепловий баланс камерної сушарки для

  сушiння цегли-сирцю .....................................   58

Додаток Ж

  Приклад розрахунку питомої витрати теплової енергiї

  на випалювання цегли в тунельнiй печi ...................   59

Додаток И

  Орiєнтовний тепловий баланс кiльцевої печi ..............   68

Додаток К

  Приклад визначення коефiцiєнта корисної дiї

  тунельної сушарки .......................................   70

Додаток Л

  Приклад визначення коефiцiєнта корисної дiї

  тунельної печi .........................................    71

Додаток М

  Приклад визначення коефiцiєнта корисної дiї

  блоку тунельна пiч - тунельна сушарка ..................    72

Додаток Н

  Вихiднi данi до розрахунку витрат електричної енергiї ..    73

Додаток П

  Приклад розрахунку витрати електричної енергiї

  на виробництво цегли (завод продуктивнiстю 60 млн.шт.ум.

  цегли за рiк) ..........................................    81

Додаток Р

  Приклад розрахунку питомої витрати електричної енергiї

  на виробництво цегли ( завод продуктивністю 60 млн.шт.ум.

  цегли за рiк) ..........................................    84

Додаток С

  Приклад розрахунку рiчної витрати електричної

  енергiї споживачами кар'єру ............................    85

Додаток Т

  Тепловi еквiваленти палива .............................    87