                   ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

                Будівельна техніка, оснастка, інвентар

                          та інструмент

                    ВИМОГИ ДО РОЗРОБКИ ЗАСОБІВ

                    МЕХАНІЗАЦІЇ В БУДІВНИЦТВІ

                   І ОЦІНКА ЇХ ТЕХНІЧНОГО РІВНЯ

                        Основні положення

                         ДБН В.2.8-1-96

                        Видання офіційне

                 Держкоммістобудування України

                         Київ 1996

                                                ДБН В.2.8-1-96

РОЗРОБЛЕНІ:             Інститутом "Київський Будпроект"

ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ Відділом державних нормативів та стандартів

ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:        Держкоммістобудування України

                        Управлінням будівельної індустрії,

                        механізації та промисловості будівельних

                        матеріалів Держкоммістобудування України

ЗАТВЕРДЖЕНІ:            Наказом Держкоммістобудування України від

                        07.07.95р. N 134 та введені в дію

                        з 01.01.96р.

               3 введенням в дію ДБН В.2.8-1-96

         втрачає чинність на території України РСН 347-88

                                                ДБН В.2.8-1-96

                  ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

-----------------------------------------------------------------

|Будівельна техніка, оснастка,інвентар                          |

|та інструмент                                ДБН В.2.8-1-96    |

|                                                               |

|Вимоги до розробки засобів механізації в     Замість РСН 347-88|

|будівництві і оцінка їх технічного рівня.                      |

|                                                               |

|Основні положення                                              |

-----------------------------------------------------------------

     Дані норми встановлюють порядок розробки і оцінки технічного

рівня  засобів  механізації  (будівельних  машин,  обладнання  та

механізованого інструменту, далі - виробів) на етапах їх розроб-

ки та виготовлення.

     Вимоги даних норм обов'язкові для організацій та підприємств

будівельної галузі, незалежно від форми власності, які  розроблюю

гь та випускають вказану техніку.

     Норми не розповсюджуються на розробку та постановку на виро-

бництво  підйомних  засобів.

     1  ЗАГАЛЬНІ   ПОЛОЖЕННЯ

     1.1 При визначенні доцільності розробки засобів  механізації

для потреб будівництва необхідно виходити з можливості задоволен-

ня вимог замовника, ефективного  використання  їх  споживачем  та

здійснення експорту.

     1.2 Вимоги до технічного рівня та надійності встановлюють на

підставі вимог замовника, забезпечення конкурентноздатності виро-

бу на внутрішньому та зовнішньому  ринках.

     1.3 Розробка виробу здійснюється у двох варіантах:

     є конкретний замовник;

     нема конкретного замовника.

     1.3.1 В разі наявності замовника  розробка  здійснюється  за

договором із ним.

     Умови укладання та виконання договору -- у  відповідності  з

"Положенням  щодо  договорів  на  створення   (передачу)   науко-

во-технічної продукції", затвердженим постановою ДКНТ N  435  від

19.11.87  р.

     1.3.2 В разі відсутності замовника розробка враховується  як

ініціативна. До неї відносяться роботи,  що  запропоновані  самим

розробником, а також роботи, що передбачені програмами та  дирек-

тивними документами, коли  відповідальним  виконавцем  призначено

розробника, а організація, що видає вихідні вимоги від особи спо-

живача, не встановлена.

     Розробка виробу за конкурсом  здійснюється  так,  як  і  при

ініціативній розробці.

                             - 2 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     2 ПОРЯДОК  ФОРМУВАННЯ  ВИХІДНИХ  ВИМОГ  ДО

       ЗАСОБІВ МЕХАНІЗАЦІЇ І ПРИЙНЯТТЯ  РІШЕННЯ  ЩОДО  ЇХ

       РОЗРОБКИ

     2.1  О с н о в н і  в и м о г и

     2.1.1 Формування вихідних вимог до виробів повинно включати:

     1) обгрунтування призначення виробу;

     2) визначення значень основних показників;

     3) визначення необхідних властивостей;

     4) встановлення умов ефективного використання виробів;

     5) виявлення потреби у цих виробах.

     2.1.2 Вихідні вимоги повинні забезпечити реальну  можлйвість

створення виробу у двох варіантах:

     1) до виробів не ставляться вимоги, що забезпечують їх суча-

сний технічний рівень та надійність.

     В   цьому   випадку   необхідною   умовою   є   забезпечення

ефективності застосування виробів за їх технологічним  призначен-

ням;

     2)  до  виробів  ставляться  вимоги,  які  забезпечують   їх

технічний рівень та надійність.

     У  цьому  випадку  здійснюється:

     вибір аналогів виробів, що  випускаються;

     виявлення кращих для  споживача  властивостей  розроблювано-

     го  виробу;

     вивчення стану внутрішнього та зовнішнього ринків щодо  цієї

     номенклатури продукції;

     аналіз  тенденцій  та  перспектив  розвитку   продукції   на

     підставі патентних досліджень, що здійснюються у відповідності

     з ГОСТ 15.011-82.

     2.1.3 При зборі вихідних даних  щодо  розроблюваного  виробу

здійснюється:

     1) збір та вивчення науково-технічної літератури,  норматив-

но-технічної  документації,   експлуатаційної   інформації   щодо

аналогів та інших матеріалів, які  відносяться  до  розроблюваної

теми;

     2)  складання  аналітичного  огляду  існуючих  патентів  та

винаходів;

     3) вибір та обгрунтування прийнятого напрямку досліджень  та

способів вирішення поставлених завдань;

     4) оцінка орієнтовного економічного ефекту від  впровадження

нових виробів;

     5) формулювання технічних вимог для технічного  завдання  та

інших технічних документів.

     В залежності від складності розроблюваного  виробу,  ступеня

попередньої проробки конструкції можливо виключення або доповнен-

ня окремих робіт щодо збору вихідних даних, які викладені в цьому

розділі, а також уточнення їх змісту.

     2.2 З а я в к а  н а  р о з р о б к у  т  а  о с в  о  є  н  н  я

                       п р о д у к ц і ї

     2.2.1 Для визначення можливості та  економічної  доцільності

виробництва нового виробу, строків його розробки та обсягу випус-

                             - 3 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

ку замовник, як правило, складає заявку.  Складання  заявки  може

бути доручено замовником іншій організації.

     Однак в усіх випадках вона повинна бути  підписана  замовни-

ком.

     2.2.2. Заявка не складається:

     1) в разі ініціативної розробки;

     2) в разі розробки складових частин виробу при наявності за-

явки на виріб в цілому;

     3) в разі наявності експериментального зразка  виробу,  який

виявив  при  випробуваннях   позитивні   результати;

     4) в разі відсутності замовника;

     5) в разі створення виробів  одиничного  та  дрібносерійного

виробництва, які складаються на  місці  експлуатації,  тобто  які

намічені до застосування в проекті підприємства (у  відповідності

із СНиП 1.02.01-85).

     При   цьому   розробник   технологічної   частини    проекту

підготовлює та передає розробникові виробів узгоджені з  замовни-

ком  вимоги.  Техніко-економічна  ефективність  у  цьому  випадку

визначається техніко-економічним  обгрунтуванням  проекту.

     2.2.3  Заявка  повинна  включати   і   відображати   основні

споживчі властивості виробу, що розроблюється, умови його  засто-

сування,  орієнтовну  потребу  в  замовленій  продукції,  джерело

фінансування  і  строк   виконання   замовлення.

     2.2.4 Заявка розглядається розробником, який готує  висновок

щодо можливості виконання та орієнтовної вартості розробки  виро-

бу.

     Позитивний висновок щодо заявки є підставою  вважати  заявку

прийнятою і провести  оформлення  договору  на  створення  науко-

во-технічної продукції.

     Приблизний зміст заявки подано у додатку А.

     3. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ НДР І ВИГОТОВЛЕННЯ

        ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ЗРАЗКІВ, МАКЕТІВ ТА МОДЕЛЕЙ ВИРОБІВ

     3.1 Для визначення і уточнення вимог щодо розроблюваного ви-

робу можуть бути здійснені науково-дослідні роботи  (НДР)  як  за

ініціативою замовника, так і розробника.

     НДР   здійснюють,   коли   розробку   продукції    неможливо

здійснювати без  відповідних  досліджень.

     3.1.1 Підставою щодо здійснення НДР є договір.

     3.2 У загальному випадку можна виділити основі етапи НДР:

     1) обгрунтування прийнятого напрямку досліджень  і  способів

реалізації поставлених завдань;

     2) теоретичні та  експериментальні  дослідження  виробу  або

його  складових  частин;

     3) обробка і оцінка результатів  досліджень.

     Рекомендований склад робіт по окремих етапах наведено у  до-

датку Б. Допускається виключення або доповнення  окремих  етапів,

розділення або поєднання їх, а також уточнення їх змісту.

     3.3 В разі одержання негативних результатів  при  здійсненні

дослідних випробувань і розрахунків виконавець НДР подає замовни-

ку (при його наявності) обгрунтування щодо припинення робіт.

     Припинення робіт оформлюється актом, що підписується  замов-

ником та розробником виробу.

     3.4 Після закінчення НДР виконавець складає звіт, який пови-

нен містити узагальнення результатів досліджень  та  рекомендації

щодо розробки  виробу.  Оформлення  звіту  --  за  ГОСТ  7.32-91.

                             - 4 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     Рекомендації повинні містити:

     1) пропозиції щодо розробки виробу;

     2) технічні вимоги для включення їх у технічне завдання;

     3) копії авторських свідоцтв та патентів, якщо такі викорис-

товувались  при  дослідженнях.

     3.5 Результати закінчених НДР повинні бути розглянуті на на-

уково-технічній (вченій) раді організації - виконавця НДР з залу-

ченням замовника (при його наявності) і розробника  виробу  (коли

він не є виконавцем НДР).

     3.6  Вихідним  документом  для  здійснення  НДР  може   бути

технічне завдання або документи, що його замінюють (протокол, за-

мовлення-наряд та ін.), які містять необхідні вимоги щодо  прове-

дення досліджень.

     3.7 НДР, спрямовані на створення виробу, що має  конкретного

замовника,  здійснюють  після  прийняття  заявки   до   складання

технічного завдання на розробку, а в разі  відсутності  замовника

-- за розсудом розробника.

     3.8 Експериментальні зразки, моделі та макети можуть розроб-

лятися та виготовлятися  як  у  процесі  НДР,  так  і  у  процесі

дослідно-конструкторських робіт.

     3.9 Для виготовлення експериментальних зразків,  моделей  та

макетів  випускаються  ескізні  конструкторські  документи,   які

призначені для разового використання.  На  документації  повинен

бути проставлений штамп "Ескіз".

     Інші вимоги до документації  -  згідно  з  розділом  2  ГОСТ

2.125-88.

     3.10 Експериментальні зразки та моделі повинні  випробовува-

тися у реальних або з  імітацією  реальних  умовах  експлуатації.

     3.11 Експериментальний зразок  допускається  використовувати

після закінчення дослідів (випробувань) для експлуатації.

     В цьому випадку повинен бути оформлений  акт  його  прийман-

ня-здачі з підписами та печатками  виготовлювача,  розробника  та

споживача і випущено документ за ГОСТ 2.601-68, який узгоджено  з

органами,  що  відповідають  за  безпеку   робіт   і   додержання

санітарних норм.

     При наявності зауважень цих органів зразок повинен бути  до-

роблений і після цього  допущений  до  експлуатації.

     4. ПОРЯДОК РОЗРОБКИ ТА  ПОСТАНОВКИ  ДО  ВИРОБНИЦТВА

        ЗАСОБІВ МЕХАНІЗАЦІЇ

     4.1 Цей розділ встановлює порядок розробки та постановки  до

виробництва:

     1) виробів  серійного  виготовлення;

     2) несерійної продукції (одиничної, разового виготовлення  і

повторного одиничного  виробництва);

     3) виробів одиничного  та  дрібносерійного  виробництва,  що

складаються  на  місці  експлуатації;

     4) виробів за технічною  документацією  іноземних  фірм;

     5)   виробів   при   їх   модернізації,    модифікації    та

удосконаленні;

     6) найпростіших виробів.

     4.2 Розробка та постановка виробів до виробництва в  загаль-

ному випадку має типову схему.  Вона  містить  в  собі:

     1) збір вихідних даних та вимог щодо виробу (див.розділ  2);

     2) розробку, узгодження і  затвердження  технічного  завдан-

ня;

                             - 5 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     3) розробку ескізних конструкторських документів з  виготов-

ленням та випробуваннями експериментального (их) зразка (ів), мо-

делей, макетів на розсуд розробника та згоду замовника (при  його

наявності);

     4) розробку робочої конструкторської документації;

     5) виготовлення зразків виробу  з  авторським  наглядом;

     6) приймання  результатів  розробки  виробу  згідно  з  ДБН

В.2.8-2-95;

     7) освоєння виробництва  продукції.

     4.2.1 Окремі з вказаних робіт  можна  суміщувати,  змінювати

послідовність  їх  виконання,   доповнювати   або   виключати   в

залежності від специфіки виробу, що розроблюється.

     4.3  Р о з р о б к а, у з г о д ж е н н я  і

          з а т в е р д ж е н н я  т е х н і ч н о г о

                    з а в д а н н я

     4.3.1 Технічне  завдання  (ТЗ)  або  документ,  який   його

замінює,  є   вихідним   документом   для   розробки   технічної

документації виробу і створення самого виробу (далі по тексту під

технічним завданням належить також  розуміти  документ,  що  його

замінює).

     Як технічне завдання  допускається  використовувати  визнані

сторонами:

     а) протокол спільної наради  розробника  і  замовника,  який

містить необхідні і достатні вимоги до розробки виробу;

     б) ескіз виробу з необхідними технічними вимогами;

     в) контракт із зарубіжним замовником;

     г) зразок виробу.

     Факт визнання їх як ТЗ повинен бути обумовлений  у  договорі

відповідним записом.

     Якщо в ТЗ чи документ, який замінює технічне завдання, через

якісь причини не внесена вся необхідна інформація,  то  її  можна

внести у договір або вказати етап, на якому вона буде подана  за-

мовнику для узгодження з ним.

     4.3.2 При побудові, викладенні і оформленні технічного  зав-

дання або документа, що його замінює, можна  користуватися  раніш

діючим ГОСТ 15.001-73.

     4.3.3 Зміни  в  технічне  завдання  або  документ,  що  його

замінює, заносять на будь-якій стадії за узгодженням із  замовни-

ком. 3 цією метою випускається доповнення і на  титульному  листі

технічного завдання або документа, що його замінює, повинен  бути

запис: "Діє спільно з доповненням N ..." або "Діє спільно з  про-

токолом N від ..." та ін.

     4.3.4 В технічне завдання на одиничну продукцію разового ви-

готовлення виробу і на вироби одиничного і дрібносерійного вироб-

ництва, які складаються на місці експлуатації,  включаються  (при

відсутності технічних умов і документа по випробуванню і прийман-

ню) додатково вимоги щодо виготовлення, приймання, випробувань  і

поставки  продукції.

     Крім того, для виробів одиничного і дрібносерійного виробни-

цтва, які складаються на місці експлуатації, додатково включають-

ся вимоги щодо  рівня  заводської  і  монтажної  технологічності,

приймального контролю, включаючи обсяг  заводського  контрольного

складання і випробувань, а також вимоги до  будівельної  частини,

налагоджування, випробувань та технічного обслуговування  (ремон-

                             - 6 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

ту) на об'єкті.

     Для цих видів продукції в разі необхідності порівняння її  з

аналогами у додатку до технічного завдання наводиться порівняльна

таблиця  значень  показників  якості.

     4.3.5 Технічне завдання узгоджується із замовником (при його

наявності) та органами державного нагляду (на розсуд  розробника)

відповідно до положень щодо цих органів.

     В разі ініціативної розробки технічне завдання узгодженню не

підлягає, але на розсуд розробника воно може  бути  узгоджено  із

органами державного нагляду.

     Строк узгодження технічного завдання -- 15 діб зі дня  одер-

жання.

     Технічне завдання затверджує керівник підприємства-розроб-

ника продукції.

     4.3.6 Техніко-економічний розрахунок ефективності застосува-

ння продукції не здійснюється і може бути  виконаний  за  вимогою

замовника (споживача), а в разі ініціативної розробки -на  розсуд

розробника.

     Лімітну ціну продукції в технічному  завданні  не  вказують.

     4.3.7  Дія  технічного   завдання   на   серійну   продукцію

поширюється включно до  затвердження  акту  приймання  дослідного

(головного) зразка (дослідної партії) і коригування  документації

за результатами випробувань, а на одиничну продукцію -- на  вико-

нання усього  замовлення.

     Якщо технічне завдання на одиничну продукцію містить  вимоги

до підготовки і освоєння виробництва продукції, то  воно  діє  до

закінчення цих робіт.

     3 припиненням дії технічного завдання документом на виготов-

лення, приймання і постачання продукції буде нормативно-технічний

документ (технічні умови, стандарт або інший  документ,  що  його

замінює).

     4.4    Р о з р о б к а   к о н с т р у к т о р с ь к о ї

                   д о к у м е н т а ц і ї

     4.4.1    Предбачається    така    послідовність     розробки

конструкторської  документації  (КД):

     ескізна  конструкторська  документація,  яка  виконується  у

відповідності з вимогами ГОСТ  2.125-88;

     робоча конструкторська документація.

     4.4.2  Е с к і з н а   к о н с т р у к т о р с ь к а

                 д о к у м е н т а ц і я

     4.4.2.1  Необхідність  розробки  ескізної  КД   визначається

спільним рішенням розробника і замовника  (договір,  протокол  та

ін.).

     4.4.2.2 Ескізна КД розроблюється в таких випадках:

     1) при розробці загальниих  рішень  конструкції  виробу  або

його складових частин, які дозволяють прийняти та  перевірити  їх

принцип роботи на виготовленому експериментальному зразку  (зраз-

ках);

     2) на етапі серійного виробництва при  здійсненні  робіт  по

удосконаленню виробу для перевірки його окремих складових  частин

на виготовленому експериментальному зразку;

     3) для виготовлення і випробування макетів, моделей (на роз-

суд розробника).

                             - 7 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     Проробка  варіантів  рішень  повинна  бути  достатньою   для

порівняльного аналізу показників якості виробу і прийняття  опти-

мального варіанту.

     4.4.2.3 На  документації  повинен  бути  проставлений  штамп

"Ескіз".

     4.4.2.4 Комплектність ескізної КД встановлює розробник.

     4.4.3 Р о б о ч а  к о н с т р у к т о р с ь к а

                 д о к у м е н т а ц і я

     4.4.3.1  Робоча  КД  розроблюється  на  підставі  здійсненої

ескізної документації (якщо ії розробка передбачена технічним за-

вданням або договором) і затвердженого технічного завдання на ро-

зробку  продукції.

     4.4.3.2 Номенклатура КД на цьому етапі  встановлюється  ГОСТ

2.102-68 і в загальному випадку повинна складатися з:

     а) робочих креслень, які  виконуються  відповідно  до  вимог

стандартів ЕСКД;

     б)  схем  (в  разі  необхідності)  за  ГОСТ   2.701-84;

     в) специфікацій за ГОСТ 2.108-68;

     г) відомостей  купованих  виробів  за  ГОСТ  2.106-68;

     д) технічних умов (в разі самостійної поставки  виробів)  за

ГОСТ 2.114-70, ДСТУ 1.3-93 і КНД 50-009-93;

     е) програми та методики випробувань за  ДБН  В.2.8-2-95;

     ж) розрахунків  (при  необхідності)  за  ГОСТ  2.106-68;

     и) документів експлуатаційних за ГОСТ 2.601-68.

     Допускається вказаний перелік документів доповнювати  іншими

документами, об'єднувати або виключати наведені.

     Номенклатуру КД визначає розробник, узгоджує із замовником і

наводить її в  договорі  або  технічному  завданні.

     4.4.3.3 Для одиничної продукції та  продукції  одиничного  і

дрібносерійного   виробництва,   які   складаються    на    місці

експлуатації і які виконуються за індивідуальним (разовим) замов-

ленням, документом до розробки, виготовлення, приймання і  поста-

чання є технічне завдання, в  яке  включають  положення  розділів

технічних умов і програми та методики випробувань.

     У цьому випадку технічні умови і програму та методику випро-

бувань, як окремих  документів,  не  складають.

     Конструкторській документації літера "І" може не  присвоюва-

тися. Рішення щодо літери приймає приймальна комісія за результа-

тами  доводки  і  випробувань  виробу  (партії)   і   коригування

конструкторської документації.

     В разі необхідності повторення кількох  замовлень  однієї  і

тієї самої продукції виготовлювач розроблює технічні  умови,  які

узгоджує приймальна комісія у встановленому порядку  на  підставі

розгляду результатів приймання та експлуатації раніш виготовленої

одиничної продукції. При  цьому  документації  присвоюють  літеру

"01"  або  "А"  і  усі  обмеження,  які  зв'язані  з   виконанням

індивідуального (разового) замовлення, знімаються.

     4.4.3.4 До повторного одиничного виробництва слід  відносити

окремі екземпляри виробів, які виробляють епізодично по мірі  ви-

никнення потреби.

     Відмінність цієї продукції від серійної в тому, що  на  весь

період, аж до зняття з виробництва, присвоюється літера "01", ус-

тановочну серію не виготовляють, кваліфікаційні та періодичні ви-

пробування не здійснюють.

     4.4.3.5 Для найпростіших виробів у випадку відсутності стан-

дарту на випуск конкретної продукції  виготовлення,  приймання  і

                             - 8 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

поставку здійснюють за документом, який містить у собі  необхідну

інформацію щодо випуску продукції.

     Таким документом можуть бути технічні умови, технічний  опис

або  робоче  креслення.

     У випадку поставки виробу одному замовникові роль  норматив-

ного документа може виконувати договір,  який  містить  необхідні

вимоги вказаного характеру.

     4.4.3.6 При виробництві продукції за технічною документацією

іноземних фірм здійснюється  підготовка  документації  в  обсязі,

необхідному для її виробництва, з  урахуванням  вимог  розділу  2

ГОСТ 15.311-90.

     4.4.3.7 При виробництві продукції, раніш освоєної на  іншому

підприємстві,  повинна  бути   передана   технічна   документація

підприємству, що освоює цю продукцію, за договором.

     Договір повинен містити:

     відомості щодо комплекту документації, який передається;

     стадію розробки, на якій повинна передаватися документація;

     вид документації, яка передається (дублікати або копії);

     необхідність коригування документації;

     необхідність передачі актів та протоколів випробувань.

     Примітка. При передачі документації  державні  стандарти,  а

також технічні умови, які пройшли державну реєстрацію і на які  є

посилання в переданій документації, до комплекту не  включаються.

     4.4.3.7.1 В документи, що передаються, повинні бути  внесені

усі зміни відповідно до ГОСТ  2.503-90.

     4.4.3.7.2 Підприємство, яке передає документацію, ставить на

абонентський облік у себе підприємство, яке одержує її.

     4.4.3.7.3 Передачу документації оформлюють приймально-здава-

льним актом (додаток В).

     4.4.4 Власником оригіналів документації у  всіх  випадках  є

розробник продукції або замовник за домовленістю між ними.

     4.4.5 Робоча конструкторська документація підлягає нормокон-

тролю і технологічному контролю у встановленому стандартами поря-

дку.

     4.5  А в т о р с ь к и й  н а г л я д  з а

          в и г о т о в л е н н я м  д о с л і д н о г о

          ( е к с п е р и м е н т а л ь н о г о ) з р а з к а

     4.5.1 Авторський нагляд, якщо  його  проведення  передбачено

договором   або   технічним   завданням,   здійснює   організація

(підрозділ)-розробник  (основний)   конструкторської документації.

     4.5.2 Метою авторського нагляду є забезпечення  виготовлюва-

чем реалізації технічних  рішень,  які  передбачені  конструктор-

ською документацією, і оперативного вирішення  технічних  питань,

які виникають під час виготовлення дослідного  (експериментально-

го) зразка.

     4.5.3  Авторський  нагляд  здійснює  група   фахівців,   яка

виділена розробником,  або  окремий  фахівець.

     Допускається при проведенні  авторського  нагляду  залучення

представників служби технічного контролю і  метрологічної  служби

виготовлювача, а також представників замовника до  вирішення  пи-

тань, які  входять  до  їх  компетенції.

     4.5.4 При авторському нагляді здійснюється:

     аналіз  додержання  виготовлювачем  вимог  конструкторської,

технологічної  та  іншої  документації;  '

     аналіз дефектів, що виявлені під час виготовлення і випробу-

вань продукції;

                             - 9 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     вирішення питань в частині  поліпшення  конструкції  виробу,

зниження витрат матеріалів, енергії тощо і оперативного  внесення

змін до документації.

     4.5.5  При  здійсненні  вказаних  робіт  особи  (особа),  що

здійснюють нагляд, мають право:

     вести нагляд за виготовленням виробу, операціями контролю  і

випробувань;

     вивчати     документи     служби     технічного     контролю

підприємства-виготовлювача, що пов'язані з якістю даного  виробу;

     вивчати   стан   метрологічного   забезпечення   виробництва

продукції;

     вимагати виготовлення окремих складових  частин,  проведення

контролю і випробувань в присутності осіб (особи), що  здійснюють

авторський нагляд;

     вимагати  демонтажу  виробів  або  їх  складових  частин   і

здійснення необхідних вимірювань;

     вимагати здійснення аналізу використаних матеріалів, речовин

та ін.

     4.5.6 Відхилення від технічної документації, що виявлені при

авторському  нагляді,  а  також  пропозиції  щодо  їх  ліквідації

фіксуються у журналі авторського нагляду для подальшої реалізації

виготовлювачем.

     4.5.7 Після закінчення авторського нагляду складається  акт,

в якому наводять дані щодо робіт, які виконані або підлягають ви-

конанню.

     Форма акту надана у додатку Г.

     Акт підписують особи, які здійснюють  авторський  нагляд,  і

представник    виготовлювача.

     Затверджує акт керівник підприємства-розробника.

     4.5.8 Про закінчення робіт, що передбачені актом, виготовлю-

вач повідомляє розробника.

     4.6 П о р я д о к  з д і й с н е н н я

     в и п р о б у в а н ь  і   п р и й м а н н я  з р а з к і в

                       п р о д у к ц і ї.

     В цьому підрозділі розглядається порядок здійснення випробу-

вань і приймання зразків:

     а) виробів серійного  виготовлення;

     б) несерійної продукції (одиничної, разового виготовлення та

одиничного  повторного  виробництва);

     в) виробів  одиничного  і  дрібносерійного  виробництва,  що

складаються  на  місці  експлуатації;

     г)  продукції  при   її   модернізації,   модифікуванні   та

удосконаленні;

     д) продукції, яка виготовлюється за технічною  документацією

іноземних фірм (за ліцензією);

     е) продукції, яка раніш освоєна на інших  підприємствах;

     ж) найпростіших виробів.

     4.6.1  В и р о б и  с е р і й н о г о

               в и р о б н и ц т в а

     4.6.1.1 Вироби серійного виробництва на  стадії  розробки  і

виготовлення  можуть  бути   піддані   попереднім,   приймальним,

кваліфікаційним,  приймально-здавальним,  періодичним,   типовим,

сертифікаційним випробуванням. Порядок здійснення та зміст випро-

бувань -- згідно з ДБН В.2.8-2-95.

                             - 10 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     4.6.2  Н е с е р і й н а  п р о д у к ц і я (одинична  разово-

го виготовлення  і  одиничного  виробництва,  яка  повторюється).

     4.6.2.1 Д о  о д и н и ч н о ї  п р о д у к ц і ї  р а з о в о

г о  в и г о т о в л е н н я  належать окремі вироби або партія

встановленого  обсягу,  призначені  одному   замовникові   і   не

передбачені до повторного виготовлення.

     Приймання та випробування виробів здійснюються за  технічним

завданням, яке містить у собі інформацію з цього приводу.

     В ньому вказується кількість виготовлюваних виробів або  об-

сяг  замовленої  партії.

     Однак це  не  виключає,  у  випадку  необхідності,  розробки

технічних умов (без державної реєстрації), програми  та  методики

випробувань та ін.

     Цей вид продукції підлягає приймальним випробуванням прийма-

льною комісією.

     Випробуванням  підлягає  головний  зразок,  інші  екземпляри

продукції проходять приймально-здавальні випробування  (приймаль-

ний контроль).

     За згодою із замовником цю продукцію  допускається  приймати

без приймальної комісії з урахуванням результатів приймально-зда-

вальних випробувань.

     Порядок здійснення і зміст приймальних та  приймально-здава-

льних випробувань -згідно з ДБН В.2.8-2-95.

     За результатами приймальних випробувань головного зразка або

приймального контролю в разі наявності  змін  коригується  робоча

конструкторська документація.

     Зміни вносяться в усі екземпляри  продукції,  незалежно  від

того, чи знаходяться вони у виробництві, чи передані  замовникові

(споживачеві).

     4.6.2.1.1 В разі повторення  разового  замовлення  продукцію

виготовляють за раніш розробленою документацією.

     Вироби піддають приймально-здавальним  випробуванням  (прий-

мальному контролю) на відповідність технічним  вимогам,  які  мо-

жуть бути викладені в технічній документації, в тех-

     нічних умовах (при їх наявності), програмі та методиці  вип-

робувань або документі, який замінює вказані.

     4.6.2.1.2 У випадку одночасного повторення кількох замовлень

однієї і тієї  самої  продукції  виготовлювач  повинен  розробити

технічні умови, які узгоджує приймальна  комісія,  яка  розглядає

матеріал щодо приймання раніш розробленої продукції.

     Документації надається літера "01" або "А",  при  цьому  усі

обмеження, властиві разовому замовленню, знімаються.

     4.6.2.2  Д о  п р о д у к ц і ї  о д и н и ч н о г о

в и р о б н и ц т в а,  щ  о   п  о  в  т  о  р  ю  є  т  ь  с  я,

відносяться окремі екземпляри виробів, виготовлені по мірі потре-

би. При цьому період між випуском  попереднього і наступного

виробу не повинен перевищувати виробничий цикл  його  виготовлен-

ня.

     Документації присвоюється літера "О1" за результатами  кори-

гування її після приймальних випробувань, установочну серію  не

виробляють, періодичні випробування не здійснюють, а в решті  по-

рядок  розробки  виробів  ідентичний  порядку  розробки  серійної

продукції.

     Технічні умови на цей  вид  продукції  підлягають  державній

реєстрації тільки у випадку поставки виробів  різним  замовникам.

                             - 11 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     4.6.3 В и р о б и  о д и н и ч н о г о  і  д р і б н о-

с е р і й н о го  в и р о б н и ц т в а, я к і  с к л а д а ю  т  ь

с я  н а  м і с ц і  е к с п л у а т а ц і ї

     4.6.3.1 Для цих виробів може бути розроблена ескізна і робо-

ча конструкторська документація.

     Необхідність розробки технічного проекту узгоджується із за-

мовником.

     4.6.3.2  Розроблює  і  затверджує   робочу   конструкторську

документацію розробник.

     По мірі готовності робоча документація на  складові  частини

передається виготовлювачу у порядку, який визначений  розробником

і  виготовлювачем.

     4.6.3.3  Кожна  складова  частина  повинна   піддаваться   у

виготовлювача приймально-здавальним випробуванням (приймальному

контролю). В разі необхідності в цих випробуваннях беруть  участь

представники замовника та органів держнагляду.

     Позитивні   результати   приймально-здавальних   випробувань

(приймального контролю) є підставою для  відвантаження  складової

частини.

     4.6.3.4  Приймальні  випробування  здійснюються   на   місці

експлуатації  виробу  (після  його  монтажу  та  налагоджування).

Здійснює їх замовник у відповідності з договорами, укладеними між

зацікавленими організаціями  і  підприємствами,  з  залученням  у

необхідних випадках спеціалізованих організацій з авторським наг-

лядом  основного  розробника.

     Випробування здійснює приймальна комісія, яку формує  замов-

ник.

     До складу комісії включають  представників  замовника,  роз-

робника,   виготовлювача,   проектної   організації,    монтажної

(налагоджувальної)  організації,   а   також   представників   (у

залежності   від   специфіки    виробу)    органів    держнагляду

(Міністерства охорони здоров'я,  Держнаглядохоронпраці  та  ін.).

     4.6.3.5 Організація і порядок роботи  комісії  --  згідно  з

ДБН В.2.8-2-95.

     4.6.3.6 При виготовленні  партії  приймальним  випробуванням

піддають  головний  зразок,  а   інші   --приймально-здавальним

(приймальному контролю).

     4.6.3.7 За результатами приймальних випробувань комісія  дає

вказівки  щодо  доробки  і  внесення  змін  у   виріб   (в   разі

необхідності), а також рекомендації щодо  виведення  виробу  на

проектну потужність у випадку, якщо виріб за об'єктивних обставин

не може бути виведений на неї у процесі приймальних  випробувань.

     4.6.3.8 Інші вимоги до цього виду виробів ідентичні  вимогам

щодо несерійної продукції, наведеним у цьому документі.

     4.6.4  М о д е р н і з о в а н а, м о д и ф і к о в а н а  і

у д о с к о н а л е н а  п р о д у к ц і я

     4.6.4.1 Модернізована і  модифікована  продукція  піддається

приймальним випробуванням в обсязі, який дозоляє проконтролюва-

ти або визначити вплив змін на властивості продукції.

     На розсуд  коміссії  приймальні  випробування  можуть  бути

здійснені  як  порівняльні  зразків  вихідної  і   модернізованої

продукції.

     Випробування здійснюються на дослідному або головному  зраз-

ках  продукції.

     Організація і здійснення випробувань -- у  відповідності  із

ДБН  В.2.8-2-95.

                             - 12 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     4.6.4.2 Підприємство-виготівник  удосконалює  продукцію,  що

випускається,  шляхом:

     а) заміни матеріалів і комплектуючих виробів;

     б) уніфікації  складових  частин  виробу;

     в) удосконалення технології виготовлення виробу;

     г) впровадження раціоналізаторських пропозицій;

     д) усунення недоліків, які виявлені в процесі виробництва та

експлуатації виробів.

     4.6.4.3  Удосконалену    продукцію    піддають     типовим

випробуванням згідно з ДБН В.2.8-2-95.

     На випробування подають виріб (складову частину), виготовле-

ний у відповідності зі змінами у документації.

     4.6.4.4. Зміни до оригіналів технічної документації  вносять

на підставі затвердженого протоколу типових випробувань.

     4.6.4.5 У випадку, коли підприємство-виготовлювач не є влас-

ником оригіналів конструкторської документації,  усі  зміни,  які

вносяться до документації, повинні бути узгоджені  з  розробником

виробу.

     4.6.4.6 Типові випробування не здійснюють, коли зміни стосу-

ються зовнішнього вигляду та інших властивостей,  які  однозначно

можна оцінити експертним, розрахунковим, реєстраційним або іншими

методами контролю.

     4.6.5 П р о д у к ц і я,  щ о  в и го т о в л ю є т ь с я

з а  т е х н і ч н о ю  д о к у м е н т а ц і є ю  і н о з е м -

н и х  ф і р м

     4.6.5.1  Підготовку,  освоєння  виробництва   та   приймання

продукції здійснюють у відповідності з вимогами  розділу  з  ГОСТ

15.311-90 та ДБН В.2.8-2-95

     4.6.6 П р о д у к ц і я,  в и р о б н и ц т в о  я к о ї

р а н і ш  о с в о є н о  н а  і н ш и х  п і д п р и є м с т -

в а х

     4.6.6.1 Підставою до постановки на  виробництво  продукції,

раніш освоєної на іншому підприємстві, є рішення  або  договір  у

відповідності з  п.4.4.3.7   даного   документа.

     4.6.6.2. У відповідності з  прийнятим  договором  (рішенням)

підприємство-виготовлювач   одержує   від   власника   оригіналів

технічну документацію і здійснює підготовку виробництва.

     Виготовлення установочної  серії  на  цьому  підприємстві  є

обов'язковим.

     При цьому може здійснюватися авторський нагляд за виготовле-

нням,  якщо  він  передбачений  договором   (рішенням).

     Порядок  здійснення  авторського  нагляду  подано  в  даному

документі.

     4.6.6.3 Установочна серія піддається кваліфікаційним  випро-

буванням згідно з ДБН В.2.8-295  з  метою  оцінки  готовності

підприємства до випуску продукції із встановленими показниками  і

характеристиками та підтвердження відпрацьованості технологічного

процесу.

     4.6.6.4 Затверджений  акт  приймання  установочної  серії  є

підставою  вважати  освоєння  виробництва  продукції  на   новому

підприємстві-виготовлювачі закінченим.

                             - 13 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     4.6.7  Н а й п р о с т і ш і  в и р о б и

     4.6.7.1 Зміст і послідовність етапів  робіт  щодо  створення

виробів визначає розробник.

     4.6.7.2 Для  вирішення  питання  щодо  випуску  найпростіших

виробів розробник подає:

     зразок виробу;

     нормативно-технічний документ (або документ, що його замінює);

     протокол випробувань;

     експлуатаційні документи (в разі необхідності).

     Протокол випробувань подається у випадку, коли  випробування

передбачені відповідним документом або їх здійснення  встановлено

розробником.

     4.6.7.3 Замовник спільно  з  розробником  оцінюють  технічну

сторону поданого зразка виробу, а також технічну  документацію  і

узгоджують їх із  оформленням  протоколу  узгодження.  Затверджує

протокол узгодження керівник  підприємства-розроблювача.  Затвер-

дження протоколу є дозволом до виготовлення виробів.

     4.6.7.4 У процесі виробництва вироби піддаються тільки прий-

мально-здавальним випробуванням (приймальному контролю).

     5  ПОРЯДОК ОЦІНКИ ТЕХНІЧНОГО РІВНЯ ЗАСОБІВ МЕХАНІЗАЦІЇ

     5.1 З а г а л ь н і  п о л о ж е н н я

     5.1.1  Оцінка  технічного  рівня   полягає   у   встановленні

відповідності продукції світовому або національному рівню.

     5.1.2 Відповідність  продукції,  що  оцінюється,  світовому *

рівню встановлюється на підставі зіставлення  значень  показників

досконалості продукції з базовими зразками (терміни і  визначення

основних понять див.у додатку 3).

     За результатами оцінки продукція відноситься  до  однієї  із

трьох  градацій:

     переважає  світовий  рівень   (П);

     відповідає світовому рівню (С);

     поступається світовому рівню (У).

     5.1.3 Процес оцінки технічного рівня продукції включає:

     визначення номенклатури показників, необхідної  для  оцінки;

     формування  групи  аналогів  і   встановлення   значень   їх

показників;

     виділення базових зразків з групи аналогів;

     зіставлення зразка, що  оцінюється,  з  базовим;

     підготовка висновків щодо результатів оцінки.

     5.1.4 Результати оцінки технічного рівня продукції  викорис-

товуються в разі:

     розробки нової (модернізованої) продукції;

     обгрунтування вимог, що закладаються у технічне завдання  на

розробку продукції і нормативно-технічну документацію;

     прийняття рішення щодо постановки продукції на виробництво;

     обгрунтування доцільності заміни або  зняття  продукції,  що

випускається, з виробництва;

     позавідомчої експертної оцінки технічного  рівня  продукції,

створеної у рамках державниих науково-технічних програм, а  також

при проведенні конкурсів;

     експертної   оцінки   технологічних   частин   проекту    на

будівництво (реконструкцію) промислових  підприємств;

     формування пропозицій щодо експорту та імпорту.

-----------------------------------------

*  Оцінка на відповідність іншому рівню здійснюється аналогічно

                             - 14 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     5.2  В и з н а ч е н н я  н о м е н к л а т у р  и

п о к а з н и к і в, я к а  н е о б х і д н а  д л я  о ц і н к и

     5.2.1   Номенклатура   показників   повинна    забезпечувати

порівняння різних зразків продукції одного виду і прийматися  од-

наковою для усіх аналогів і продукції, що оцінюється.  Оцінка  на

відповідність іншому рівню здійснюється аналогічно.

     5.2.2 Номенклатура показників встановлюється, виходячи з ме-

ти оцінки, з урахуванням показників, які вказані  у:

     міжнародних стандартах;

     національних закордонних  і  вітчизняних  стандартах;

     документації на поставку продукції;

     каталогах, проспектах і стандартах фірм-виготовлювачів дано-

го виду продукції;

     патентній кон'юнктурно-економічній документації.

     5.2.3  Номенклатура  показників  включає  класифікаційні  та

оціночні показники.

     5.2.4 Класифікаційні показники характеризують призначення та

галузь  застосування  даного   виду   продукції.   Значення   цих

показників дозволяють віднести зразки, що  існують  на  світовому

ринку, до групи аналогів продукції, що оцінюється.  Для  дальшого

зіставлення базового і зразка, що оцінюється, їх не використовують.

     Значення  класифікаційного   показника   може   задаватися:

     змістовно; наприклад, наявність або  відсутність  додаткових

пристроїв  або  властивостей;  орієнтація   щодо   певної   групи

споживачів та ін.;

     інтервалом або крапковним значенням деякого числового  пара-

метра; наприклад, такого, який  встановлює  типорозмір  продукції

(певний інтервал місткості ковша екскаватора,  вантажопідйомність

автомобіля або його клас та ін.).

     5.2.5  Оціночні  показники   характеризують   функціональні,

ресурсозберігаючі і природоохоронні  властивості  продукції.  Для

кожного такого показника повинно бути однозначно вказано напрямок

його впливу на технічний рівень продукції (наприклад,  підвищення

технічного рівня характеризується збільшенням значення  показника

або, навпаки, зменшенням).

     Оціночні  показники   використовуються   безпосередньо   для

зіставлення базового і зразка, що оцінюється.

     До них відносяться показники:

     технічного ефекту (показники призначення);

     надійності;

     економного  використання  ресурсів  (сировини,   матеріалів,

енергії  та  ін.);

     ергономічності;

     економічності;

     безпеки;

     естетичності.

     5.2.6 Залежно від специфічних особливостей продукції та умов

її використання у номенклатурі оціночних показників  можуть  бути

відсутні  деякі  із  вказаних.

     Допускається вводити до складу оціночних показників інші по-

казники, які характерні для продукціії, що розглядається, в  тому

числі ті, які з'явилися внаслідок технічного прогресу.

     5.2.7. До номенклатури оціночних  показників,  щоб  уникнути

повторного врахування одних і тих самих  властивостей  продукції,

що оцінюється не  слід  включати  показники,  які  функціонально

пов'язані  із  вже  включеними  до  неї   показниками.

     Значення показників продукції, що  оцінюється,  визначаються

за нормативною і технічною документацією на цю продукцію.

                             - 15 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     5.3 М е т о д и к а  в и з н а ч е н н я  п о к а з н и к і в

т е х н і ч н о г о  р і в н я  т а  ї х  х а р а к т е р и с -

т и к а

     5.3.1 Залежно від способу одержання інформації методи визна-

чення   значень   показників   поділяються   на:   вимірювальний,

реєстраційний, органолептичний, розрахунковий.

     Вимірювальний метод засновано на інформації,  яку  одержують

при використанні технічних вимірювальних засобів.

     За допомогою вимірювального методу визначається значення ма-

си, продуктивності, числа робочих циклів, витрат повітря, робочо-

го тиску, потужності та  ін.

     Реєстраційний метод засновано  на  використанні  інформації,

яку одержують шляхом підрахунку числа певних подій.

     Органолептичний метод засновано на використанні  інформації,

яку одержують в результаті аналізу сприйняття органів чуття:  зо-

ру, слуху, дотику та ін.

     Таким чином визначаються, наприклад, естетичні показники  та

ін.

     Розрахунковий метод засновано  на  використанні  інформації,

що одержана за допомогою теоретичних або емпіричних  залежностей.

Цим методом користуються, головним чином, при проектуванні -- для

визначення показників безпеки, довговічності, збереження  та  ін.

     5.4  П о к а з н и к и  п р и з н а ч е н н я

     5.4.1  Показники  призначення   характеризують   властивості

виробів, що визначають основні функції, для здійснення яких  вони

призначені і зумовлюють галузь їх використання. Показники призна-

чення можуть визначатися як вимірювальним,  так  і  розрахунковим

методами.

     5.4.2 Значення  показників  призначення  для  нових  виробів

приймаються  у  відповідності  з   даними   технічного   завдання

(технічних  умов),  а  для  тих,  що  знаходяться   в   серійному

виробництві (експлуатації) - у відповідності з актами  випробувань

і протоколами  вимірювань.

     5.4.3 Через велику  різноманітність  показників  призначення

навести приклади їх розрахунку за цією  методикою  було  б  надто

об'ємним. Пропонується використати з цією метою програми та мето-

дики  випробувань  конкретних  видів   виробів.

     5.5   П о к а з н и к и  н а д і й н о с т і

     5.5.1  Вимоги  надійності  являють  собою  сукупність

кількісних та  якісних  вимог,  які  спрямовані  на  забезпечення

необхідного  рівня  надійності  при   мінімальних   витратах   на

підтримку і відновлення працездатності виробів  протягом  процесу

експлуатації.

     5.5.2  Надійність  виробів   встановлюється,   виходячи   із

критеріїв відказів та граничних станів. Ознаками відказів та гра-

ничних станів виробів є:

     припинення (повне або часткове)  виконання  виробом  заданих

функцій;

     відхилення заданих показників повза межу встановлених  норм;

     відкази та граничні стани складових  частин  виробів,  котрі

приводять до припинення (повного або  часткового)  функціонування

виробу;

     виникнення процесів, які перешкоджають фукнціонуванню ви-

робу;

                             - 16 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     досягнення виробом  призначеного  ресурсу  або  призначеного

строку служби;

     техніко-економічні фактори.

     5.5.3  Надійність - один  із  основних   показників   якості

виробів, який виявляється протягом часу і  відображає  зміни,  що

відбуваються у виробі протягом  усього  часу  його  експлуатації.

     Особливістю проблеми надійності є зв'язок з  усіма  етапами:

проектування, виготовлення і використання (експлуатації) виробу з

моменту, коли формується і обгрунтовується ідея нового  виробу  і

закінчуючи прийняттям рішення щодо його списання.

     Кожний з етапів вносить своє до вирішення  важкого  завдання

-- створення виробів потрібного рівня надійності з найменшими ви-

тратами часу і коштів.

     5.5.4 Оцінка  надійності  виробу  неможлива  без  кількісної

оцінки впливу різних факторів на функціональні властивості даного

виробу. При цьому фактори, що впливають на рівень надійності, ви-

являються на етапах  проектування,  виготовлення  і  експлуатації

виробів.

     5.5.5 При проектуванні  та  розрахунку  виробу  закладається

його надійність. Вона залежить від обраної конструктивної  схеми,

застосовуваних матеріалів, методів захисту від  різних  шкідливих

дій, від пристосованості до ремонту  і  обслуговування  та  інших

особливостей.

     5.5.6 Надійність виробів забезпечується при їх виготовленні.

Вона залежить від якості деталей, що виготовляються, методів кон-

тролю продукції,  що  випускається,  можливості  керування  ходом

технологічного процесу,  від  якості  складання  виробу  та  його

вузлів,  методів  випробування  готової  продукції  та   ін.

     На надійність  виробу  при  виготовленні  впливають:

     рівень   оснащеності   підприємств   сучасним   обладнанням;

     досконалість організації  технологічного  процесу  всередині

підприємств;

     якість   комплектуючих   виробів,   що   поставляються    за

кооперацією;

     кваліфікація робітників  підприємств;

     ступінь застосування уніфікованих і стандартних вузлів і де-

талей;

     рівень оснащеності підприємства випробним  обладнанням,  а

також наявність кваліфікованих кадрів випробувачів.

     5.5.7  Протягом  експлуатації   виробу   реалізується   його

надійність.

     Визначальними факторами є:

     ступінь силового впливу на робочі органи виробів під час ро-

боти;

     ступінь впливу  зовнішнього  середовища  на  технічний  стан

виробів;

     кваліфікація обслуговуючого персоналу;

     ступінь  оснащеності  ремонтних  обслуговуючих   підприємств

(служб)   технологічним   обладнанням,   приладами   діагностики;

     забезпеченість запасними частинами;

     організація технічного обслуговування  та  ремонту.

     Основні положення щодо оцінки  надійності  наведені  у  ГОСТ

27.002-89, ГОСТ 27.003-90 та РД 50-650-87.

                             - 17 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     5.6  П о к а з н и к и  е к о н о м і ч н о г о

в и к о р и с т а н н я  р е с у р с і в  ( с и р о в и н и ,

м а т е р і а л і в , п а л и в а , е н е р г і ї  т а  і н.)

     5.6.1  До  показників  економного   використання   сировини,

матеріалів, палива та енергії відносяться:

     питома  маса;

     питома витрата палива або енергії;

     питома  витрата  повітря;

     питома матеріалоємкість;

     втрати матеріалів при регламентованих умовах.

     5.6.2 Питому масу виробу  Мn обчислюють  за  формулою

М

                     Мn = --- ,               ( 1 )

Р

  де М = Мс.+ Мзn;

     Мс  - маса сухого виробу;

     Мзn - маса запасних і змінних частин,  що  поставляються  із

           виробами;

     Р   - основний показник виробу за його функціональним призна-

           ченням (продуктивність, витрата, тиск та ін.).

     5.6.3 Питома витрата палива або енергії, Qn обчислюється  за

формулою               А

                 Qn = --- ,                   ( 2 )

Р

де А - витрата енергії (палива) за одиницю часу.

     5.7 П о к а з н и к и  е р г о н о м і ч н о с т і

     5.7.1 Ергономічні показники  характеризують  систему  "люди-

на-машина" і враховують комплекс  гігієнічних,  антропометричних,

фізіологічних властивостей людини, що проявляються  у  виробничих

та побутових процесах, а також  відповідність  виробу  нормованим

умовам  праці  людини  при  експлуатації  виробів   (температура,

запиленість,  загазованість,  рівень   шуму,   рівень   вібрації,

освітлення та ін.).

     5.7.2 До показників ергономічності відносять:

     показник рівня шуму;

     показник  рівня  вібрації;

     показник рівня освітлення;

     показник   рівня   температури;

     показник відповідності конструкції виробу силовим  можливос-

тям людини.

     5.7.3 Оцінка  ергономічних  показників  здійснюється  шляхом

порівняння їх фактичних (абсолютних) значень  зі  значеннями,  що

встановлені у стандартах, технічних умовах, будівельних нормах  і

правилах (СНиП) і в будівельних нормах (СН), а також в санітарних

нормах Міністерства охорони здоров'я. Порядок оцінки за аналогією

з пунктами 5.8.2 та 5.8.3 цього ДБН.

     5.8  П о к а з н и к и  е с т е т и ч н о с т і

     5.8.1    Виріб    характеризується    такими     показниками

естетичності:

     композиційною  цілісністю  форми.

                             - 18 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     До цього  можна  віднести  гармонійність  єдності  частин  і

цілого, органічність взаємозв'язку елементів форми виробу і  його

узгодженість з ансамблем інших  виробів,  відповідність  сучасним

тенденціям  стилеутворення  промислових  форм,  а  також  колірне

вирішення;

     функціональною  доцільністю  форми.

     До цього можна віднести відповідність виробу та його окремих

елементів  призначенню,   об'єктивним   умовам   виготовлення   і

експлуатації, а також особливість контакту людини із виробом;

     товарним видом виробу.

     Він визначається якістю  виготовлення  зовнішніх  поверхень,

якістю стиків і з'єднань, міцністю та якістю декоративного покри-

ття;

     якістю внутрішньої обробки.

     Вона визначається  практичністю  застосовуваних  матеріалів,

чистотою  обробки,  якістю  написів  та  позначень,   знаків   та

символів,  їх  наочною  виразністю.

     5.8.2 Оцінка естетичних показників  здійснюється  на  етапах

приймальних  випробувань  та  серійного  виробництва   експертною

комісією із складанням протоколу. До  складу  експертної  комісії

повинен входити  дизайнер.

     На цих етапах  подаються  кольорові  фотографії  виробу,  що

оцінюється, і базових зразків в різних ракурсах (не менше  двох).

     5.8.3 На підставі оцінок експертів, що занесені до  протоко-

лу,  визначається  середньоарифметичний  бал  по   кожному   виду

показників, а далі загальний  бал  по  сумі  чотирьох  показників

(композиційна цілісність форми, функціональна доцільність  форми,

товарний вид, якість внутрішньої обробки).

     Система оцінки -- трибальна. Загальний бал  повинен  бути  у

межах (для виробу, що відповідає сучасним  вимогам)  8-12  балів.

     5.9  П о к а з н и к и  б е з п е к и

     5.9.1  Показниками  безпеки  можуть  бути:

     імовірність безпечної праці людини протягом визначеного  ча-

су;

     термін спрацьованості захисних пристроїв;

     опір ізоляції струмопровідних частин, до яких може доторкну-

тися людина;

     електрична міцність ізоляції та ін.

     5.9.2 Показники безпеки характеризують  особливості  виробу,

що обумовлюють безпеку людини під час  його  експлуатації.

     5.9.3 Показники безпеки повинні відображати вимоги, які обу-

мовлюють  міри  й  засоби  захисту  людини  в  умовах   аварійної

ситуації,  не  санкціонованої   і   не   передбаченої   правилами

експлуатації у зоні можливої  безпеки.

     Під аварійною розуміють ситуацію, яка викликана  випадковими

порушеннями правил, зміною умов та режимів  експлуатації  виробу.

     5.9.4 Показник безпеки Кб визначається за формулою

     5.10  Е к о л о г і ч н і  п о к а з н и к и

     5.10.1 Екологічні показники характеризують рівень  шкідливої

дії виробу на навколишнє середовище (повітря,  грунт,  воду)  під

час   його   експлуатації.

                             - 19 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     5.10.2 До екологічних факторів відносяться, наприклад:

     склад шкідливих домішок, що викидаються у навколишнє середо-

вище;

     імовірність викиду шкідливих частинок газу при  зберіганні,

транспортуванні, експлуатації виробів.

     Можна  застосувати  і  якісні   характеристики,   такі,   як

наявність очисного обладнання, глушителів, пиловловлювачів та ін.

     5.10.3  Під  час   оцінки   рівня   виробів   ці   показники

зіставляються з вимогами та нормами по охороні навколиишнього се-

редовища, які наведені у будівельних нормах і правилах,  стандар-

тах та ін.

     5.10.4 Вироби, що мають відхилення від норм, не можуть  бути

рекомендовані до виробництва без застосування засобів захисту або

конструктивної доробки.

     5.11 Ф о р м у в а н н я  г р у п и  а н а л о г і в  та

в с т а н о в л е н н я  з н а ч е н ь  ї х  п о к а з н и к і в

     5.11.1 Усі аналоги, які включаються до групи,  і  продукція,

що оцінюється, повинні  мати  однакові  значення  класифікаційних

показників, які характеризують даний  вид  продукції.

     5.11.2 До групи аналогів входять:

     при  оцінці  продукції,  що  виробляється,  -перспективні  і

експериментальні зразки,  надходження  яких  до  світового  ринку

прогнозується на період випуску оцінюваної продукції;

     при  оцінці  продукції,   що   випускається,   -зразки,   що

реалізуються на  світовому  ринку;  значення  показників  зразків

встановлюються на підставі існуючої на них документації  і  (або)

за результатами випробувань.

     5.11.3   При   оцінці   продукції,   що   випускається,   не

допускається   як   аналоги    використовувати    рекламні    або

експериментальні зразки продукції, які не  освоєні  виробництвом.

     5.11.4 Для кожного аналогу повинні бути встановлені значення

усіх оціночних показників. Погрішність значень кожного  показника

приймається однаковою до усіх  аналогів.

     5.11.5 За відсутністю значень деяких  показників  у  окремих

аналогів  допускається   їх   обчислення   інтерполяційними   або

екстраполяційними    методами.    Інтерполяція    (екстраполяція)

здійснюється за існуючими значеннями показників аналогів.

     5.11.6  Сформована  група  аналогів  повинна   забезпечувати

достовірність оцінки продукції на заданий строк (строк до  зняття

продукції з виробництва та ін.).

     5.12  В и д і л е н н я  б а з о в и х  з р а з к і в  і з

г р у п и  а н а л о г і в

     5.12.1 Як  базові  зразки  виділяються  на  підставі  методу

послідовного попарного зіставлення усіх  аналогів  за  значеннями

оціночних  показників  з  урахуванням  точності  їх  вимірювання.

     5.12.2 Виділення базових зразків на підставі методу попарно-

го зіставлення аналогів здійснюється таким чином:

     аналог не може бути визнаний базовим зразком і  виключається

із подальших зіставлень, якщо він поступається  іншому  аналогові

за сукупністю оціночних  показників,  тобто  поступається  іншому

аналогу хоча б  по  одному  показнику,  не  перевищуючи  його  за

іншими;

                             - 20 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     обидва аналоги  залишаються  для  подальшого  зіставлення  з

іншими, якщо за одними показниками виявляється кращим перший ана-

лог, а за іншими -- другий, при цьому значення деяких  показників

у аналогів можуть збігатися.

     5.12.3 За результатами попарного зіставлення аналогів  зали-

шаються аналоги, кожний з яких не поступається жодному з інших за

сукупністю оціночних показників. Аналоги, що залишались, і є  ба-

зовими зразками.

     5.13  З і с т а в л е н н я  з р а з к а,  щ о  о ц і -

н ю є т ь с я,  з  б а з о в и м и

     5.13.1 Зіставлення зразка продукції,  що  оцінюється,  з

базовими  зразками  здійснюється  поетапно.

     На першому етапі перевіряють відповідність продукції і  зна-

чень її показників:

     міжнародним стандартам (при наявності), включаючи  обмеження

щодо показників безпеки, екологічних та інших;

     державним  стандартам  з  перспективними  вимогами  до  груп

однорідної продукції (при наявності), стандартам, технічним  умо-

вам та іншим діючим НТД на продукцію.

     У випадку, коли продукція не відповідає будь-якій з цих  ви-

мог, вона визнається такою, що поступається світовому рівню.

     При виконанні вказних вимог переходять до другого етапу. По-

казники, що використовуються як обмеження,  на  подальших  етапах

зіставлення не розглядаються.

     5.13.2  На   другому   етапі   зіставляють   продукцію,   що

оцінюється, з кожним  базовим  зразком  за  значеннями  оціночних

показників на підставі методу попарного зіставлення із  урахуван-

ням  точності   вимірювання   показників.

     5.1.3.3 Зіставлення продукції з окремим базовим зразком може

привести  до  одного  із   таких   результатів:

     продукція, що оцінюється, поступається базовому зразку, якщо

вона поступається йому хоча б за одним показником і не  перевищує

його за жодним з  інших  показників;

     продукція, що оцінюється, перевищує базовий зразок, якщо во-

на перевищує його хоча б за одним показником, і  не  поступається

йому ні за жодним з інших показників;

     продукція, що оцінюється, рівноцінна базовому  зразку,  якщо

значення усіх її показників збігаються зі  значеннями  показників

базового  зразка.

     Якщо  за  одними  показниками  продукція,   що   оцінюється,

поступається базовому зразку, а за іншими його перевищує, то  ре-

зультат зіставлення продукції, що оцінюється, з  базовим  зразком

не визначений, при цьому значення  деяких  їх  показників  можуть

збігатися.

     5.13.4 Результат зіставлення продукції,  що  оцінюється,  із

сукупністю базових зразків на цьому етапі формується таким чином:

     продукція перевищує світовий рівень, якщо вона перевищує ко-

жний базовий зразок;

     продукція відповідає світовому рівню, якщо  вона  рівноцінна

хоча б одному базовому зразку;

     продукція   поступається   світовому   рівню,   якщо    вона

поступається кожному базовому зразку.

     5.13.5 У випадках, коли оцінювана продукція:

     перевищує хоча б один, але  не  кожний  базовий  зразок,  -

продукція  не  поступається  світовому  рівню;  при  цьому  існує

                             - 21 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

невизначеність віднесення продукції до градації:  відповідає  або

перевищує світовий рівень;

     поступається хоча б одному, але не  кожному  базовому  зраз-

ку,--  продукція  не  перевищує  світовий  рівень;  при  цьому  є

невизначеність віднесення продукції до градацій:  відповідає  або

поступається  світовому   рівню.

     Якщо результат зіставлення продукції із кожним базовим зраз-

ком не визначений, тобто  за  одними  показниками  продукція,  що

оцінюється, перевищує базовий зразок, а  за  іншими  поступається

йому, то є невизначеність віднесення продукції  до  будь-якої  3

трьох градації: перевищує, відповідає або поступається  світовому

рівнино.

     5.13.6 Невизначеність віднесення продукції до однієї з трьох

градацій, що існує на другому етапі, усувається на одному із  по-

дальших  етапів  зіставлення.

     5.13.7 Показники, значення яких  однакові  в  продукції,  що

оцінюється, та  в  усіх  базових  зразках,  на  подальших  етапах

зіставлення на використовуються.

     5.13.8 Третій етап здійснюється тоді, коли  базових  зразків

більше ніж оціночних показників, що залишились  після  здійснення

другого етапу. В разі меншого числа базових зразків переходять до

четвертого етапу.

     5.13.9 На третьому етапі  за  сукупністю  значень  оціночних

показників базових  зразків  будуються  межі  зони  відповідності

світовому рівню. Побудова меж здійснюється апроксимаційним  мето-

дом, викладеним у додатку  Д.

     5.13.10 Межі зони відповідності світовому  рівню  дозволяють

поділити усі можливі сукупності значень показників на  три  зони,

які відповідають градаціям  оцінки  технічного  рівня  продукції.

     5.13.11 Віднесення продукції  до  однієї  з  трьох  градацій

визначається тим, до якої зони потрапляє  сукупність  значень  її

оціночних показників. Результат оцінки на цьому етапі  формується

таким чином:

     продукція перевищує світовий рівень, якщо сукупність значень

її  оціночних  показників   потрапляє   за   верхню   межу   зони

відповідності світовому  рівню;

     продукція відповідає світовому рівню, якщо  сукупність  зна-

чень  її  оціночних   показників   знаходиться   у   межах   зони

відповідності світовому рівню;

     продукція поступається світовому рівню, якщо сукупність зна-

чень  її  оціночних  показників  потрапляє  за  нижчу  межу  зони

відповідності  світовому  рівню.

     5.13.12  На  четвертому  етапі  продукція,  що  оцінюється,

зіставляється з кожним базовим  зразком  на  підставі  експертної

інформації.

     Експерти визначають відносний  вплив  змін  значень  окремих

показників  на  технічний  рівень  продукції.

     5.13.13 Результат оцінки  на  цьому  етапі  при  зіставлення

продукції,  що  оцінюється,   із   сукупністю   базових   зразків

формується таким чином:

     продукція перевищує світовий рівень, якщо вона перевищує ко-

жний базовий зразок;

     продукція  відповідає  світовому   рівню,   якщо   вона   не

поступається хоча б по  одному  зразку  і  не  перевищує  кожний;

     продукція   поступається   світовому   рівню,   якщо    вона

поступається кожному базовому зразку.

                             - 22 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     5.13.14 У випадку, коли  не  існує  аналогів  продукції,  що

оцінюється, вона вважається такою, що відповідає світовому рівню,

якщо  вона  характеризується  принципово новими технічними

рішеннями, захищеними авторськими свідоцтвами і (або)  патентами.

     5.14  П і д г о т о в к а  в и с н о в к і в  щ о д о

           р е з у л ь т а т і в  о ц і н ки

     5.14.1 У висновку щодо технічного рівня продукції вказується

результат оцінки відповідно до п.5.1.2 і дається його обгрунтува-

ння відповідно до того етапу,  на  якому  результат  оцінки  було

встановлено.

     Після одержання оцінки, в залежності від поставленої мети  і

одержання результатів, підготовлюються пропозиції щодо  прийняття

рішення по розробці, постановці на  виробництво  і  удосконаленню

продукції (додаток Е). Рішення приймаються з урахуванням додатко-

во здійснених  техніко-економічних  випробувань  та  обгрунтувань

підготовлених пропозицій.

     Приклади оцінки подані у додатках Д, Е, Ж.

                             - 23 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

                                                    Додаток А

                                                (рекомендований)

                           З а я в к а

                на розробку та освоєння продукції

-----------------------------------------------------------------

                      (назва продукції)

1. Мета і призначення розробки

                              -----------------------------------

-----------------------------------------------------------------

     2. Орієнтовна потреба у замовленій продукції на п'ять  років

(по роках) з початку промислового виробництва або конкретний  об-

сяг замовлення (для одиничної продукції)

                                         -------------------------

     3. Строк здійснення заявки ( рік,  квартал):

     а) виготовлення дослідного зразка (дослідної партії) або го-

ловного зразката та його подання до приймальної комісії

-----------------------------------------------------------------

     б) початок промислового виробництва і  поставки

                                                    -------------

     4. Джерела  фінансування

                              -----------------------------------

     5.  Приблизний  зміст  заявки

     5.1 Вихідні вимоги  замовника  рекомендується  викладати  за

розділами:

     1) призначення   і   галузь    застосування;

     2) техніко-економічне обгрунтування;

     3) основні вимоги до продукції;

     4) умови експлуатації (застосування);

     5) додаткові  вимоги.

     5.1.1 У розділі "Призначення та галузь  застосування"  наво-

дять пряме призначення продукції і об'єкти, де вона буде застосо-

вана. Тут же, в разі необхідності, вказують інші  можливі  галузі

застосування  та  перспективи  створення  модифікацій  продукції.

     5.1.2 У розділі "Техніко-економічне обгрунтування"  наводять

обгрунтування необхідності розробки продукції як альтернативу  до

використання продукції, що випускається. Наводять інформацію, яка

є у замовника, щодо кращих аналогів, яка  підтверджує  принципову

можливість позитивних  результатів,  прогресивність  використання

майбутньої продукції.

     Тут же вказують  економічну  ефективність  нової  продукції.

     5.1.3 У розділі "Основні вимоги до продукції" вказують,  на-

самперед, ті значення показників, які визначають  перевагу  нової

продукції. В разі необхідності вказують різні варіанти сполучення

усіх значень для досягнення  того  самого  ефекту.

     5.1.4 Розділ "Умови експлуатації (застосування)" містить ви-

моги до зовнішніх впливів на продукцію  (температура,  вологість,

опади та ін.), а також наводять основні дані технологічного  про-

цесу, де вона буде застосовуватись. В разі необхідності  встанов-

люють вимоги щодо екології та безпеки.

                             - 24 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     5.1.5 Розділ "Додаткові вимоги" містить вимоги до  монтажної

технологічності,  які  стосуються   продукції,   яку   постачають

підприємствам, що реконструються і знов будуються, коли виконання

цих вимог у порівнянні  із  діючими  знижують  трудомісткість  та

строк монтажу виробів на об'єкті.

     Тут же можуть бути вказані вимоги до технічного обслуговува-

ння, ремонту,  транспортування,  зберігання,  патентної  чистоти,

уніфікації  та   ін.

     Підписи   розробників   заявки

     Особистий підпис                     Розшифровка підпису

     Висновок розробника виробу

                                 -------------------------------

----------------------------------------------------------------

----------------------------------------------------------------

----------------------------------------------------------------

       Підпис представника розробника виробу

           Особистий підпис                  Розшифровка підпису

                             - 25 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

                                                  Додаток Б

                                               (рекомендований)

            С к л а д  р о б i т  н а  е т а п а х  Н Д Р

     Етапи здiйснення НДР передбачають в загальному випадку вико-

нання робiт, що вказанi у таблицi

------------------------------------------------------------------

|  Етап НДР       |                 Склад робiт                  |

|----------------------------------------------------------------|

| Вибiр напрямку  |Збiр та вивчення науково-технiчної  лiтерату- |

|                 |ри, нормативно-технiчної документацiї,        |

|                 |експлуатацiйної інформацiї щодо аналогiв та   |

|                 |iнших матерiалiв, якi стосуються  теми, що    |

|                 |розроблється.                                 |

|                 |                                              |

|                 |Здiйснення патентних дослiджень.              |

|                 |Вибiр i обгрунтування прийнятого напрямку     |

|                 |та способiв вирiшення встановлених завдань.   |

|                 |                                              |

|                 |Зiставлення показникiв нової продукцiї, якi   |

|                 |очiкуються пiсля впровадження результатiв     |

|                 |НДР, iз iснуючими показниками виробiв -       |

|                 |аналогiв або iз дiючою нормативно-технiчною   |

|                 |документацiєю.                                |

|                 |                                              |

|                 |Оцiнка орiєнтовної економiчної ефективностi   |

|                 |впровадження нової продукцiї з показниками,   |

|                 |якi очiкуються за результатами НДР.           |

|                 |                                              |

|                 |Складання промiжного звiту та його  розгля-   |

|                 |дання (в разi необхiдностi).                  |

|----------------------------------------------------------------|

|                 |                                              |

|Теоретичні та    |Виявлення необхiдностi здiйснення експеримен- |

|експериментальні |тiв щодо пiдтвердження окремих положень       |

|дослідження      |теоретичних дослiджень або одержання конкрет- |

|                 |них значень параметрiв (показникiв), що       |

|                 |необхідні для здiйснення розрахунків          |

|                 |                                              |

|                 |Розробка  методики  експериментальних  дослiд-|

|                 |жень, пiдготовка моделей                      |

|                 |(макетiв, експериментальних зразкiв), а також |

|                 |випробного обладнання.                        |

|                 |                                              |

|                 |Здiйснення експериментiв, обробка одержаних   |

|                 |даних.                                        |

|                 |                                              |

|                 |Зiставлення результатiв експерименту з        |

|                 |теоретичними дослiдженнями.                   |

|                 |                                              |

|                 |Коригування теоретичних моделей об'єкта.      |

------------------------------------------------------------------

                             - 26 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

------------------------------------------------------------------

|  Етап НДР       |                 Склад робiт                  |

|----------------------------------------------------------------|

|                 |                                              |

|Узагальнення і   |Узагальнення результатiв етапiв робiт.        |

|оцінка           |Оцiнка повноти вирiшення завдань.             |

|результатів      |Здiйснення, в разi необхiдностi, додаткових   |

|досліджень       |дослiджень, в тому числi патентних.           |

|                 |                                              |

|                 |Розробка рекомендацiй щодо використання       |

|                 |результатiв здiйснених НДР.                   |

|                 |                                              |

|                 |Формулювання технiчних вимог до технiчного    |

|                 |завдання на розробку продукцiї.               |

|                 |                                              |

|                 |Складання та оформлення звiту.                |

|                 |                                              |

|                 |Розгляд результатiв здiйснених НДР та         |

|                 |приймання робiт в цiлому.                     |

------------------------------------------------------------------

     В  залежностi  вiд  характеру  i  складностi  НДР,   ступеня

попередньої проробки питань можливе виключення або доповнення ок-

ремих етапiв робiт, розподiл або сполучення етапiв, а також уточ-

нення їх змiсту.

                             - 27 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

                                                 Додаток В

                                               (рекомендований)

               П р и й м а л ь н о - з д а в а л ь н и й  а к т

                  передачі  технічної  документації

                 (оригіналів, дублікатів або копій)

----------------------------------------------------------

        (назва документації, яка передається)

"    "                    р.

 ----  -------------------

       Ми,  що  нижче  підписались:  представник  (ки)

-----------------------------------------------------------------

  (назва підприємства, що передає документацію,

-----------------------------------------------------------------

            посада, прізвище, ініціали)

з одного боку, і представник (ки)

                                  -------------------------------

                                  (назва підприємства, що приймає

-----------------------------------------------------------------

     документацію, посада, прізвище, ініціали)

з другого боку, склали цей акт про те,  що

                                           ----------------------

-----------------------------------------------------------------

     (назви  підприємства,  що передає документацію)

передав, а

           ------------------------------------------------------

            (назва підприємства, що приймає документацію)

отримав технічної документації   на

                                   ------------------------------

                                  (оригінали,дублікати або копії)

------------------------------------------------------------------

                   (назва і позначення виробу)

згідно з прикладеним описом

     Здав (ли)     Особистий  підпис       Розшифровка підпису

     Прийняв (ли)  Особистий підпис        Розшифровка підпису

                             - 28 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

                                                  Додаток Г

                                               (рекомендований)

                                 3АТВЕРДЖУЮ

                            Назва організації (підприємства)-роз-

                            робника  та  прізвище  керівника

                             ------------------  ----------

                             Особистий  підпис   Розшифровка

                                                 підпису

                             Дата "   "                 19  р.

                                   ---  ---------------

                             А к т

                     авторського нагляду

   Група атворського нагляду у складі:

   Керівника

            -----------------------------------------------------

              (прізвище, ініціали, посада)

   Членів групи:

1.

     ------------------------------------------------------------

                (прізвище, ініціали, посада)

2.

     ------------------------------------------------------------

                (прізвище, ініціали, посада)

3.

     ------------------------------------------------------------

                (прізвище, iніціали, посада)

     За   участю представників підприємства-виготовлювача

1.

       ----------------------------------------------------------

               (прізвище, ініціали, посада)

2.

       ----------------------------------------------------------

               (прізвище, ініціали, посада )

3.

       ----------------------------------------------------------

               (прізвище, ініціали, посада )

                             - 29 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     У відповідності з планом-графіком  робіт  щодо авторського

нагляду, який затверджено,

                          ----------------------------------------

склала цей акт за  результатами здійснення

-------------------------------------------------------------------

     (назва або умовне позначення підприємства)

авторського нагляду за виготовленням

                                     ----------------------------

                                  (назва та позначення продукції)

     Група авторського нагляду  працювала  з

                                            -------------------

по                 19      р.

   ----------------   ----

     За результатами перевірки виявлені недоліки і прийняті  такі

рішення

------------------------------------------------------------------

|    Назва і  позначення  | Вказівки щодо  | Прийняте рішння     |

|    продукції та її      |  авторського   |                     |

|    складових частин     |    нагляду     |                     |

|                         |                |                     |

------------------------------------------------------------------

  Керівник групи         Особистий підпис     Розшифровка підпису

  авторського нагляду

  Члени групи:           Особистий підпис     Розшифровка підпису

  Представники

  підприємства-

  виготовлювача          Особистий підпис     Розшифровка підпису

                             - 30 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

                                                Додаток Д

                                               (довідковий)

    П р и к л а д  о ц і н к и  т е х н і ч н о г о  р і в н я

                        п р о д у к ц і ї

     Нехай продукція у відповідності із своїм призначенням харак-

теризується двома оціночними показниками: Х1  та  Х2.

     Підвищення  технічного  рівня   продукції   характеризується

збільшенням значень показників  Х1  та  Х2 . Для здійснення оцінки

продукції сформована група аналогів  із 13 зразків А1 - А 13 .

     Значення  показників  кожного  аналогу і зразків продукції,

що оцінюються, Р1 -  Р4  наведені  у  таблиці.

     Значення   показників   аналогів   А1,   А5   і   А6,    А10

збігаються.

     Як базові, з групи аналогів  виділяються  кращі  аналоги  на

підставі  їх  попарного  зіставлення  за   значеннями   оціночних

показників.  На  рис.1  і  в  таблиці  базові  зразки   позначені

зірочкою.

     Здійснимо оцінку  відповідності  поданих  зразків  продукції

технічному рівню виділених  базових  зразків.

     На першому етапі оцінки переконуємось в  тому,  що  значення

показників  зразків  продукції,  що   оцінюється,   задовольняють

відповідні стандарти на  них.

     На другому етапі продукція, що оцінюється,  зіставляється  з

кожним базовим зразком на підставі методу попарного  зіставлення.

Зразок Р4, що оцінюється, перевищує базовий А1 за усіма  показни-

ками, а кожний із базових зразків А2, А3, А4, А5 перевищує  зразок

Р4 за одним показником і поступається за іншим. Тому  зразок,  що

оцінюється, не поступається рівню базових зразків. Однак на  дру-

гому етапі існує невизначеність віднесення зразка Р4 до  градації

П або С.

     Зразки Р1, Р2, Р3 поступаються базовому зразку А3  за  двома

показниками, але кожний з них перевищує хоча б один інший базовий

зразок за одним показником і поступається йому ж по іншому показ-

нику.

     Тому кожний з  цих  зразків  не  перевищує  рівень  базових

зразків. Однак на другому етапі існує невизначеність  віднесення

зразків продукції Р1, Р2, Р3 до градацій У або С.

     Кількість базових зразків перевищує кількість показників, що

використовуються, тому невизначеність, що існує на другому  етапі

щодо оцінок зразків продукції Р1, Р2, Р3, Р4, усувається  на  тре-

тьому етапі зіставлення. На цьому етапі у просторі показників  за

усіма  точками  (набором  значень  оціночних   показників),   які

відповідать базовим зразкам А1, А2, А3, А4, А5, А6, А10, будується

апроксимаційна   поверхня   (рис   1).

                              та її аналогів точками у просторі

                              показників Х1, Х2.

     Кількість  точок,   які   відповідають   базовим,   допускає

можливість використання лінійних  та  еліптичних  апроксимаційних

поверхень.

                             - 31 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     Коефіціенти  апроксимаційних  поверхень  обчислюють  методом

найменших  квадратів.

     Найменшу   погрішність   в   прикладі,   що   розглядається,

забепзечує еліптична апроксимація (рис.2). Ії рівняння має  такий

вид:  1,31 Х 2 + 1,28 Х - = 1

                              технічному рівню базових зразків.

     Для кожного зразка (базового і оцiнюваного) обчислюють  його

вiдхилення  р;  (i=1,2,3,4,5,6...10)  рр1,  рр2,  рр3,  рр4   вiд

апроксимацiйної поверхнi. Мiнiмальне i максимальне вiдхилення р i

р+ базових зразкiв визначенi у таблицi.

     Таблиця

------------------------------------------------------------------

| N  |   Х1  |  Х2    |Належність до      |   Відхилення від     |

|п.п.|       |        |верхньої           |   апроксимаційної    |

|    |       |        |границi            |      поверхнi        |

|----------------------------------------------------------------|

|А1  | 0,89  | 0,07   |     *             |        0,046         |

|----------------------------------------------------------------|

|А2  | 0,73  | 0,25   |     *             |     - 0,220=р-       |

|----------------------------------------------------------------|

|А3  | 0,71  | 0,63   |     *             |       0,172=р+       |

|----------------------------------------------------------------|

|А4  | 0,35  | 0,8    |     *             |       - 0,016        |

|----------------------------------------------------------------|

|А5  | 0,23  | 0,82   |     *             |       - 0,066        |

|----------------------------------------------------------------|

|А6  | 0,89  | 0,07   |     *             |       - 0,046        |

|----------------------------------------------------------------|

|А7  | 0,58  | 0,10   |                   |                      |

|----------------------------------------------------------------|

|А8  | 0,33  | 0,61   |                   |                      |

|----------------------------------------------------------------|

|А9  | 0,31  | 0,75   |                   |                      |

|----------------------------------------------------------------|

|А10 | 0,23  | 0,82   |     *             |       - 0,066        |

|----------------------------------------------------------------|

|А11 | 0,65  | 0,23   |                   |                      |

|----------------------------------------------------------------|

|А12 | 0,66  | 0,42   |                   |                      |

|----------------------------------------------------------------|

|А13 | 0,35  | 0,68   |                   |                      |

|====|=======|========|===================|======================|

|Р1  | 0,70  | 0,51   |                   |       - 0,023        |

|----------------------------------------------------------------|

|Р2  | 0,40  | 0,50   |                   |       - 0,469        |

|----------------------------------------------------------------|

|Р3  | 0,35  | 0,35   |                   |       - 0,724        |

|----------------------------------------------------------------|

|Р4  | 1,00  | 0,20   |                   |         0,364        |

------------------------------------------------------------------

                             - 32 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     Через точки, що відповідають  базовим  зразкам  А2  і  А3  з

мінімальним і максимальним відхиленнями,  у  просторі  показників

проводяться поверхні по аналогії з апроксимаційною  --  -нижня  і

верхня  межі  відповідності  технічному  рівню  базових   зразків

(граничні поверхні на рис.2 показані штрихом).

     На рис.2 показано розташування точок, що відповідають  базо-

вим і зразкам продукції, що оцінюється, відносно  апроксимаційної

та граничної поверхні.

     Відхилення кожного зразка продукції, що оцінюється, відносно

апроксимаційної поверхні (таблиця) зіставляється іх  максимальним

і мінімальним відхиленням р- і  р+  .

     Відхилення  рр  зразка  Р4  перевищує   значення   р+:

     Рр4   р+.

     Відхилення рр1 зразка Р1 знаходиться у межах р <  рр1  <  р+

     Відхилення рр2, рр3, зразків Р2, Р3 мінусові і за  абсолютною

величиною перевищують абсолютну  величину  р:

     РР2 < р-; Рр3 < р-;

     Рр2|>|р-|, |Рр3|>|р-|.

     За результатами здійснених зіставлень формулюються такі  ре-

зультати оцінки: зразок Р4 перевищує рівень базових зразків; зра-

зок Р1 відповідає рівню базових зразків; зразки Р2 і Р3 поступаю-

ться рівню базових зразків.

                             - 33 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

                                                   Додаток Е

                                               (рекомендований)

    П р о ц е д у р а  ф о р м у в а н н я   в а р і а н т і в

      у д о с к о н а л е н н я   п р о д у к ц і ї

     1. У випадку, коли продукція,  що  оцінюється,  поступається

світовому  рівню,  може  виникнути  необхідність   у   формуванні

варіантів  її  удосконалення,   що   забезпечують   відповідність

світовому рівню.

     2. Варіанти удосконалення продукції формуються таким  чином:

     а) визначається величина кроку  поліпшення  значень  кожного

показника;

     б)   послідовно   поліпшуються   вихідні   значення   різних

показників продукції на один, два  і  більше  кроків.

     3. Кожний варіант перевіряється щодо відповідності світовому

рівню:

     якщо відповідність світовому рівню даним варіантом  досягну-

та, то він запам'ятовується і значення його показників більше  не

поліпшується;

     якщо відповідність світовому рівню даним варіантом не досяг-

нута,  то  значення  його   показників   продовжують   послідовно

поліпшувати.

     У результаті формуються усі можливі  варіанти  удосконалення

продукції до заданого рівня  з  мінімальним  поліпшенням  значень

показників.

                             - 34 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

                                               Додаток Ж

                                           (рекомендований)

   З н а ч е н н я  б а л ь н о ї  о ц і н к и  с к л а д о в и х

             п о к а з н и к а  б е з п е к и ,

   щ о  о ц і н ю є т ь с я  е к с п е р т н и м  ш л я х о м

-----------------------------------------------------------------

|   Заходи та засоби захисту               | Оцінка складових   |

|                                          | показника в балах  |

|                                          |                    |

-----------------------------------------------------------------

1. Огорожа стаціонарна, рухома, стаціонарна          3

   з теплоізоляцією; стаціонарна з блоку-

   ванням, рухома огорожа небезпечної зони,

   що оснащена ефективним блокуванням

2. Блокування приводу з люками, що відкри-           2

   ваються для обслуговування

3. Блокування приводу із датчиками техно-

   логічного режиму (швидкості та ін.)               2

4. Захист, що виключає мимовільне включення,

   в тому числі після зникнення напруги              2

5. Наявність засобів механізації процесів            2

6. Наявність дистанційного керування                 3

7. Наявність обмежувачів, фіксаторів щодо            2

   положення огороджувальних частин в разі

   обслуговування

8. Наявність сигнальних кольорів та знаків           1

   безпеки

9. Наявність спеціальних пристроїв у складаль-       2

   них одиницях та деталях масою понад 15 кг

10. Наявність заземлених затискачів та знаків

    заземлення                                       1

11. Наявність світлових, звукових або кольоро-

    вих сигналів небезпеки                           2

12. Блокування обладнання, що знаходиться попе-      2

    реду за технологічним ланцюгом в разі виходу

    з ладу наступного

13. Сигналізація щодо граничних режимів роботи       2

14. Інші засоби захисту                             1-2

                             - 35 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

                                           Додаток 3 (довідковий)

          Терміни  та  визначення  основних  понять

Якість продукції - сукупність властивостей продукції, які  обумовлюють

     її здатність задовольняти визначені потреби у відповідності з її

     призначенням (ГОСТ 15467-79).

Технічна досконалість продукції - сукупність найбільш істотних власти-

     востей продукції, які визначають її якість і характеризують нау-

     ково-технічні досягнення у розвитку цього виду продукції. Техні-

     чне удосконалення продукціії характеризується набором показників

     і виражається сукупністю  їх  значень.

Вид продукції - сукупність зразків продукції одного призначення та

     галузі застосування.

Технічний  рівень  продукції - відносна характеристика її технічної

     досконалості, що грунтується на зіставленні сукупності значень

     показників технічної досконалості продукції і базових зразків,

     що оцінюються.

Базові зразки - зразки продукції, які є передовим науково-технічним

     досягненням у розвитку цього виду продукції. Базові зразки ви-

     діляються із групи аналогів оцінюваної продукції на підставі їх

     попарного зіставлення за сукупністю значень показників і в за-

     лежності від мети оцінки можуть визначати світовий, національ-

     ний рівень, регіональний, а також рівень галузі.

Експериментальний зразок - це зразок, який має основні ознаки продук-

     ції, що намічена до розробки, і який виготовляється з метою пере-

     вірки запропонованих рішень та уточнення його окремих показників

     та вимог. Експериментальний зразок виробу виготовляється в нату-

     ральну величину і функціонально придатний до здійснення визначе-

     них обсягів випробувань.

Модель виробу -виріб, який відтворює або імітує конкретні властивості

     розроблюваного виробу, і виготовлений для перевірки принципу дії

     і визначення його характеристик.

Макет виробу -спрощене відтворення у визначеному масштабі виробу або

     його частини для досліджень окремих характеристик та оцінки вір-

     ності технічних рішень.

Модернізація - створення продукції із поліпшеними властивостями, обме-

     женою зміною вихідної продукції та замість неї. Модернізація по-

     винна забезпечувати поліпшення не менш одного із основних показ-

     ників виробу. При постановці на виробництво модернізованої проду-

     кції вихідна знімається з  виробництва.

Модифікування - створення продукції, однорідної з вихідною,але в іншій

     галузі застосування. До модифікованої не відносять продукцію ін-

     дивідуального виконання, яка виконується за заявкою замовника в

     межах загальних вимог, встановлених для даної продукції.

Удосконалення - зміна у продукції, яка підвищує ефективність її вироб-

     ництва або застосування без істотного поліпшення її основних вла-

     стивостей.

Маса сухого виробу - маса виробу без твердих, рідких, газоподібних

     та плазменних наповнювачів, витрачених у процесі експлуатації.

                             - 36 -

                          Зміст

-----------------------------------------------------------------

1. Загальні положення.......................................... І

2. Порядок формування вихідних вимог до засобів  механізації

   і прийняття рішення щодо їх розробки........................ 2

3.  Порядок здійснення НДР і виготовлення експериментальних

    зразків, макетів та моделей  виробів......................  3

4. Порядок розробки та  постановки  до  виробництва  засобів

   механізації................................................  4

5. Порядок оцінки технічного рівня засобів механізації ....... 13

6. Додатки .

   Додаток  А. Заявка на розробку та освоєння продукціії...... 23

   Додаток Б.  Склад робіт на етапах НДР ..................... 25

   Додаток В.  Приймально-здавальний акт передачі технічної

               документації..................................  27

   Додаток Г.  Акт  авторського   нагляду ...................  28

   Додаток Д.  Приклад  оцінки технічного рівня продукції ...  30

   Додаток Е.  Процедура формування варіантів удосконалення

               продукції.....................................  33

   Додаток Ж. Значення бальної оцінки складових  показника

              безпеки, що оцінюється експертним шляхом ......  34

   Додаток 3. Терміни та визначення основних понять..........  35

                  ГОСУДАРСТВЕННЫЕ СТРОИТЕЛЬНЫЕ НОРМЫ

                             УКРАИНЫ

             Строительная техника, оснастка, инвентарь

                          и инструмент

                 ТРЕБОВАНИЯ К РАЗРАБОТКЕ СРЕДСТВ

                   МЕХАНИЗАЦИИ В СТРОИТЕЛЬСТВЕ

                 И ОЦЕНКА ИХ ТЕХНИЧЕСКОГО УРОВНЯ

                       Основные положения

                       ДБН В.2.8 - 1 - 96

                      Издание официальное

                 Госкомградостроительства Украины

                          Киев 1996

РАЗРАБОТАНЫ:        Институтом "Киевский Стройпроект"

ВНЕСЕНЫ И ПОДГО-    Отделом государственных нормативов и  стан-

ГОТОВЛЕНЫ К УТВЕРЖ- тартов Госкомградостроительства Украины

ДЕНИЮ:

                    Управлением строительной индустрии, механи-

                    зации и промышленности строительных материалов

                    Госкомградостроительства Украины

УТВЕРЖДЕНЫ:         Приказом  Госкомградостроительства

                    Украины  от  07.07.95г.  N 134  и

                    введены  в  действие  с

                    01.01.96г.

               С введением в действие ДБН В.2.8-1-96

            утрачивает  силу на территории Украины РСН 347-88.

                             - 2 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

             ГОСУДАРСТВЕННЫЕ СТРОИТЕЛЬНЫЕ НОРМЫ УКРАИНЫ

------------------------------------------------------------------

| Строительная техника, оснастка, инвентарь |                    |

| и инструмент                              | ДБН В.2.8-1-96     |

|                                           |                    |

| Требования к разработке средств механиза- | Взамен РСН 347-88  |

| ции в строительстве и оценка их техниче-  |                    |

| ского уровня                              |                    |

|                                           |                    |

| Основные положения                        |                    |

------------------------------------------------------------------

     Настоящие нормы устанавливают порядок разработки и оценки те-

хнического уровня средств механизации (строительных машин,  обору-

дования и механизированного инструмента, в дальнейшем --  изделий)

на этапах их разработки и изготовления.

     Требования настоящих норм обязательны дня организаций и пред-

приятий строительной отрасли, независимо  от  форм  собственности,

разрабатывающих и выпускающих указанную технику.

     Нормы не распространяются на разработку и постановку на прои-

зводство подьемных средств.

     1 ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ

     1.1 При определении целесообразносги разработки средств меха-

низации для нужд строительства необходимо исходить из  возможности

удовлетворения требований заказчика,  эффективного  применения  их

потребителем и осуществления экспорта.

     1.2 Требования к техническому уровню и надежности  устанавли-

вают на основании требований заказчика, обеспечения  конкурентнос-

пособности изделия на внутреннем и внешнем рынке.

     1.3 Разработка изделия производится в двух вариантах:

     имеется  конкретный  заказчик;

     нет  конкретного   заказчика.

     1.3.1. При наличии заказчика разработка осуществляется по до-

говору с ним.

     Условия заключения и выполнения договора -- в соответствии  с

"Положением о договорах на создание (передачу)  научно-технической

продукции",утвержденным постановлением ГКНТ N 435 от  19.11.87  г.

     1.3.2. При отсутствии заказчика разработка считается  инициа-

тивной. К ней относятся работы, предложенные самим  разработчиком,

а также работы, предусмотренные программами и директивными докуме-

нтами, если ответственным исполнителем  назначен  разработчик,  а

организация, выдающая исходные требования от лица потребителя,  не

установлена.

     Разработка изделия по конкурсу производится как и при инициа-

тивной разработке.

     2 ПОРЯДОК ФОРМИРОВАНИЯ  ИСХОДНЫХ  ТРЕБОВАНИЙ  К

       СРЕДСТВАМ МЕХАНИЗАЦИИ И ПРИНЯТИЯ РЕШЕНИЯ

       ОБ ИХ РАЗРАБОТКЕ

     2.1  О с н о в н ы е  т р е б о в а н и я

     2.1.1 Формирование  исходных  требований  к  изделиям  должно

включать:

     1) обоснование назначения изделия;

     2) определение значений основных показателей;

                             - 2 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     3) определение необходимых свойств;

     4) установление условий эффективного  использования  изделий;

     5) выявление потребности в данных изделиях.

     2.1.2 Исходные требования должны обеспечивать реальную возмо-

жность создания изделия в двух вариантах:

     1) к изделиям не предъявляются требования, обеспечивающие  их

современный технический уровень и надежность.

     В этом случае необходимым условием является обеспечение эффе-

ктивности применения изделий по их технологическому назначению;

     2) к изделиям предъявляются требования, обеспечивающие их те-

хнический уровень и надежность.

     В этом случае производится:

     выбор аналогов выпускаемых изделий;

     выявление предпочтительных для потребителя свойств разрабаты-

ваемого изделия:

     изучение состояния внутреннего и внешнего рынка по данной но-

менклатуре продукции;

     анализ тенденций и перспектив развития  продукции  на  основе

патентных исследований, проведенных по ГОСТ 15.011-82.

     2.1.3 При сборе исходных данных по  разрабатываемому  изделию

проводится:

     1) сбор и изучение научно-технической  литературы,  норматив-

но-технической документации, эксплуатационной информации об анало-

гах и других материалов, относящихся к  разрабатываемой  теме;

     2) составление аналитического обзора существующих патентов  и

изобретений;

     3) выбор и обоснование принятого направления  исследований  и

способов решения поставленных  задач;

     4) оценка ориентировочной экономической эффективности от вне-

дрения новых изделий;

     5) формулирование технических требований для технического за-

дания и других технических документов.

     В зависимости от сложности разрабатываемого изделия,  степени

предварительной проработки конструкции возможно исключение или до-

полнение отдельных работ по сбору исходных  данных,  изложенных  в

этом разделе, а также уточнение их содержания.

     2.2 З а я в к а  н а  р а з р а б о т к у  и

     о с в о е н и е  п р о д у к ц и и

     2.2.1 Для определения возможности и экономической целесообра-

зности производства нового изделия, сроков его разработки и объема

выпуска заказчик, как правило, составляет заявку. Составление зая-

вки может быть поручено заказчиком другой организации.

     Однако во всех случаях она должна быть подписана  заказчиком.

     2.2.2 Заявка не составляется:

     1) при инициативной разработке;

     2) при разработке составных частей изделия при наличии заявки

на изделие в целом;

     3) при наличии экспериментального образца изделия, показавше-

го при испытаниях положительные результаты;

     4) при отсутствии заказчика;

     5) при создании изделий единичного и мелкосерийного производ-

сгва, собираемых на месте эксплуатации, т.е. намечаемых к примене-

нию в проекте предприятия (в соответствии со СНиП 1.02.01-85).

     При этом разработчик технологической части проекта  подготав-

ливает и передает разработчику изделий согласованные с  заказчиком

                             - 3 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

требования. Технико-экономическая эффективность в этом случае  оп-

ределяется технико-экономическим обоснованием проекта.

     2.2.3 Заявка должна включать и отражать основные потребитель-

ские свойства разрабатываемого изделия,  условия  его  применения,

ориентировочную потребность в заказываемой продукции, источник фи-

нансирования и срок выполнения заказа.

     2.2.4 Заявка рассматривается разработчиком, который подготав-

ливает заключение о возможности выполнения и ориентировочной стои-

мости разработки изделия.

     Положительное заключение по заявке является  основанием  счи-

тать заявку принятой и провести оформление  договора  на  создание

научно-технической продукции.

     Примерное содержание заявки дано в приложении  А.

     3  ПОРЯДОК ПРОВЕДЕНИЯ НИР И ИЗГОТОВЛЕНИЯ

        ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫХ ОБРАЗЦОВ,  МАКЕТОВ

        И МОДЕЛЕЙ ИЗДЕЛИЙ

     3.1 Дня определения и уточнения требований к разрабатываемому

изделию могут бьпь проведены научно-исследовательские работы (НИР)

как по инициативе заказчика, так и разработчика.

     НИР проводят, когда разработку продукции  невозможно  осущес-

твлять без соответствующих исследований.

     3.1.1 Основанием для проведения НИР является договор.

     3.2 В общем случае можно выделить основные этапы НИР:

     1) обоснование принятого направления исследований и  способов

реализации поставленных задач;

     2) теоретические и экспериментальные исследования изделия или

его составных частей;

     3) обработка и оценка результатов исследований.

     Рекомендуемый состав работ по  отдельным  этапам  приведен  в

приложении Б.

     Допускается исключение или дополнение отдельных этапов,  раз-

деление или совмещение их, а также уточнение  их  содержания.

     3.3 При получении отрицательных  результатов  при  проведении

исследовательских испытаний и расчетов исполнитель НИР представля-

ет заказчику (при его наличии) обоснования для прекращения  работ.

     Прекращение работ оформляется актом, подписанным заказчиком и

разработчиком изделия.

     3.4 По окончании НИР исполнитель  составляет  отчет,  который

должен содержать обобщение результатов исследований и рекомендаций

по разработке изделия. Оформление отчета - по ГОСТ 7.32.

     Рекомендации должны содержать:

     1) предложения по разработке изделия;

     2) технические требования для включения их в техническое  за-

дание;

     3) копии авторских свидетельств и патентов, если таковые  ис-

пользовались при исследованиях.

     3.5 Результаты законченных НИР должны быть рассмотрены на на-

учно-техническом (ученом)  совете  организации-исполнителя  НИР  с

привлечением заказчика (при его наличии)  и  разработчика  изделия

(если он не является исполнителем НИР).

     3.6 Исходным документом для проведения НИР может быть  техни-

ческое задание или документы, его заменяющие (протокол,  заказ-на-

ряд и др.), содержащие необходимые требования к проведению  иссле-

дований.

                             - 4 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     3.7 НИР, направленные на создание изделия, имеющего  конкрет-

ного заказчика, проводят после принятия заявки до составления тех-

нического задания на разработку, а в случае  отсутствия  заказчика

-- по усмотрению разработчика.

     3.8 Экспериментальные образцы, модели и макеты могут разраба-

тываться и изготавливаться как в процессе НИР, так  и  в  процессе

опытно-конструкторских работ.

     3.9 Для изготовления экспериментальных  образцов,  моделей  и

макетов выпускаются эскизные конструкторские документы, предназна-

ченные для разового использования.

     На документации должен быть проставлен штамп "Эскиз". Осталь-

ные требования к документации - согласно разделу 2 ГОСТ 2.125-88.

     3.10 Экспериментальные образцы и модели должны испытываться в

реальных или имитирующих реальные условиях эксплуатации.

     3. 11 Экспериментальный образец допускается использовать пос-

ле окончания исследований (испытаний)  для  эксплуатации.

     В этом случае должен быть оформлен акт его приемки - сдачи с

подписями и печатями изготовителя,разработчика и потребителя и вы-

пущен документ по ГОСТ 2.601-68, согласованный с органами, отвеча-

ющими за безопасность работ и соблюдение санитарных норм.

     При наличии замечаний этих органов образец должен быть  дора-

ботан и после этого допущен к эксплуатации.

     4. ПОРЯДОК РАЗРАБОТКИ И ПОСТАНОВКИ  НА  ПРОИЗВОДСТВО  СРЕДСТВ

                            МЕХАНИЗАЦИИ

     4.1. Настоящий раздел устанавливает порядок разработки и пос-

тановки на производство:

     1) изделий серийного производства;

     2) несерийной продукции (единичной, разового  изготовления  и

повторяющегося единичного производства);

     3) изделий единичного и мелкосерийного производства, собирае-

мых на месте эксплуатации;

     4) изделий по технической документации иностранных  фирм;

     5) изделий при их модернизации, модификации и совершенствова-

нии;

     6) простейших изделий.

     4.2 Разработка и постановка изделий на производство  в  общем

случае имеет типовую схему. Она включает в себя:

     1) сбор исходных данных и требований к изделию (см.раздел 2);

     2) разработку, согласование и утверждение технического  зада-

ния;

     3) разработку эскизных конструкторских документов с  изготов-

лением и испытаниями экспериментального (ных) образца (ов),  моде-

лей, макетов по усмотрению разработчика и согласии заказчика  (при

его наличии);

     4) разработку рабочей конструкторской документации;

     5) изготовление образцов изделия  с  авторским  надзором;

     6)  приемку  результатов  разработки  изделия  согласно   ДБН

В.2.8-2-95;

     7) освоение производства продукции.

     4.2.1 Отдельные из указанных работ можно совмещать,  изменять

последовательность их выполнения, дополнять или исключать в  зави-

симости от специфики разрабатываемого изделия.

                             - 5 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     4.3  Р а з р а б о т к а,  с о г л а с о в а н и е  и

у т в е р ж д е н и е  т е х н и ч е с к о г о  з а д а н и я

     4.3.1 Техническое задание (ТЗ) или  документ  его  заменяющий

является исходным документом для разработки технической документа-

ции на изделие и создания самого изделия (далее по тексту под тех-

ническим заданием  следует  также  понимать  документ,  заменяющий

его).

     В качестве технического задания допускается использовать при-

знанные сторонами:

     а) протокол совместного совещания разработчика  и  заказчика,

содержащий необходимые и достаточные требования для разработки из-

делия;

     б) эскиз изделия с необходимыми техническими требованиями;

     в) контракт с зарубежным заказчиком;

     г) образец изделия.

     Факт признания их в качестве Т3 должен быть оговорен в  дого-

воре соответствующей записью.

     Если в ТЗ или документ, заменяющий  техническое  задание,  по

каким-либо причинам не внесена вся необходимая информация, ее мож-

но внести в договор, либо указать этап, на котором она будет пред-

ставлена заказчику для согласования с ним.

     4.3.2 При построении, изложении и оформлении технического за-

дания или документа его заменяющего можно пользоваться ранее дейс-

твующим ГОСТ 15.001-73.

     4.3.3 Изменения в техническое задание или документ его  заме-

няющий вносят на любой стадии по согласованию  с  заказчиком.  Для

этого выпускается дополнение и на титульном листе технического за-

дания или документа его заменяющего должна быть запись: "Действует

совместно с дополнением N ......" или "Действует совместно с  про-

токолом N ..... от ......" и т.д.

     4.3.4 В техническое задание на единичную  продукцию  разового

изготовления изделия и на изделия единичного и мелкосерийного про-

изводства, собираемые на месте эксплуатации, включаются (при отсу-

тствии технических условий и документа по  испытаниям  и  приемке)

дополнительно требования по изготовлению,  приемке,  испытаниям и

поставке продукции.

     Кроме того, для изделий единичного и мелкосерийного производ-

ства, собираемых на месте эксплуатации,  дополнительно  включаются

требования по уровню заводской и монтажной технологичности,  прие-

мочному контролю, включая объем заводской контрольной сборки и ис-

пытаний, а также требования к строительной части, наладке, испыта-

ниям и техническому обслуживанию (ремонту) на  объекте.

     Для этих видов продукции в случае необходимости сравнения  ее

с аналогами в приложении к техническому заданию приводится сравни-

тельная таблица значений показателей качества.

     4.3.5 Техническое задание согласовывается с  заказчиком  (при

его наличии) и органами государственного  надзора  (по  усмотрению

разработчика) в соответствии с положениями об  этих  органах.

     При инициативной разработке техническое задание  согласованию

не подлежит, но по усмотрению разработчика оно может быть согласо-

вано с органами государственного надзора.

     Срок согласования технического задания - 15 дней со дня  по-

лучения.

     Техническое задание утверждает руководитель  предприятия-раз-

работчика продукции.

                             - 6 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     4.3.6 Технико-экономический расчет  эффективности  применения

продукции не производится и может быть выполнен по требованию  за-

казчика (потребителя), а при инициативной разработке -- по  усмот-

рению разработчика.

     Лимитную цену продукции в техническом задании  не  указывают.

     4.3.7 Действие технического задания на серийную продукцию ра-

спространяется включительно до утверждения акта  приемки  опытного

(головного) образца (опытной партии) и корректировки  документации

по результатам испытаний, а на единичную продукцию -на  выполнение

всего заказа.

     Если техническое задание на единичную продукцию содержит тре-

бования к подготовке и освоению  производства  продукции,  то  оно

действует до окончания этих работ.

     С прекращением действия технического  задания  документом  на

изготовление, приемку и поставку продукции служит  нормативно-тех-

нический документ (технические условия, стандарт или другой  доку-

мент его заменяющий).

     4.4. Р а з р а б о т к и  к о н с т р у к т о р с к о й

                  д о к у м е н т а ц и и

     4.4. 1 Предусматривается такая последовательность  разработки

конструкторской документации (КД):

     эскизная конструкторская документация, выполненная в соответ-

ствии с требованиями ГОСТ 2.125-88;

     рабочая конструкторская документация.

     4.4.2  Э с к и з н а я  к о н с т р у к т о р с к а я

                    д о к у м е н т а ц и я

     4.4.2.1 Необходимость разработки эскизной КД определяется со-

вместным решением разработчика и заказчика  (договор,  протокол  и

т.п.).

     4.4.2.2 Эскизная КД разрабатывается в следующих  случаях:

     1) при разработке общих решений конструкции изделия  или  его

составных частей, позволяющих принять и проверить их принцип рабо-

ты на изготовленном экспериментальном образце  (образцах);

     2) на этапе серийного производства при  проведении  работ  по

совершенствованию изделия для проверки его отдельных составных ча-

стей на изготовленном экспериментальном образце;

     3) для изготовления и испытания макетов, моделей (по усмотре-

нию разработчика).

     Проработка вариантов решений должна быть достаточной для сра-

внительного анализа по показателям качества изделия и принятия оп-

тимального варианта.

     4.4.2.3 На документации должен быть проставлен штамп "Эскиз".

     4.4.2.4 Комплектность эскизной КД  устанавливается  разработ-

чиком.

     4.4.3  Р а б о ч а я  к о н с т р у к т о р с к а я

                   д о к у м е н т а ц и я

     4.4.3.1 Рабочая КД разрабатывается на  основании  выполненной

эскизной документации (если ее разработка предусмотрена  техничес-

ким заданием или договором) и утвержденного технического задания на

разработку продукции.

     4.4.3.2 Номенклатура КД на этом  этапе  устанавливается  ГОСТ

2.102-68 и в общем случае должна состоять из:

                             - 7 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     а) рабочих чертежей, выполненных в соответствии с требования-

ми стандартов ЕСКД;

     б) схем (при необходимости) по ГОСТ 2.701-84;

     в) спецификаций по ГОСТ 2.108-68;

     г) ведомостей покупных изделий по ГОСТ 2.106-68;

     д) технических условий (в случае самостоятельной поставки из-

делий) по ГОСТ 2.114-70, ДСТУ 1.3-93 и КНД 50-009-93;

     е) программы и методики испытаний по ДБН В.2.8-2- 95;

     ж) расчетов (при необходимости) по ГОСТ 2.106-68;

     и) документов эксплуатационных по ГОСТ 2.601-68.

     Допускается указанный перечень документов  дополнять  другими

документами, объединять или исключать приведенные.

     Номенклатуру КД определяет разработчик, согласовывает с зака-

зчиком и приводит ее в договоре или техническом  задании.

     4.4.3.3 Для единичной продукции и продукции единичного и мел-

косерийного производства, собираемых на месте эксплуатации, и  вы-

полняемых по индивидуальному (разовому) заказу, документом для ра-

зработки, изготовления, приемки и  поставки  является  техническое

задание, в которое включаются положения разделов технических усло-

вий и программы и методики испытаний.

     В этом случае технические условия, программу и методику испы-

таний как отдельные документы не составляют.

     Конструкторской документации литера "И" может не присваивать-

ся. Решение о литере принимает приемочная комиссия по  результатам

доводки и испытаний изделия (партии) и корректировки  конструктор-

ской документации.

     При необходимости повторения нескольких заказов на одну и  ту

же продукцию изготовитель разрабатывает технические условия, кото-

рые согласовывает приемочная комиссия в установленном  порядке  на

основании рассмотрения результатов приемки  и  эксплуатации  ранее

изготовленной единичной продукции. При этом документации  присваи-

вают литеру "01" или "А" и все ограничения, связанные с выполнени-

ем индивидуального (разового) заказа, снимаются.

     4.4.3.4 К повторяющемуся единичному производству следует  от-

носить отдельные экземпляры изделий, изготовляемые эпизодически по

мере возникновения потребности.

     Отличие этой продукции от серийной в том, что ей на весь  пе-

риод вплоть до снятия с производства присваивают литеру "01",  ус-

тановочную серию не изготавливают, квалификационные и  периодичес-

кие испытания не проводят.

     4.4.3.5 Для простейших изделий в случае отсутствия  стандарта

на выпуск конкретной продукции изготовление,  приемку  и  поставку

производят по документу, который включает  необходимую  информацию

по выпуску продукции.

     Таким документом могут быть технические условия,  техническое

описание или рабочий чертеж.

     В случае поставки изделия одному заказчику роль  нормативного

документа может выполнять договор, содержащий необходимые требова-

ния указанного характера.

     4.4.3.6 При производстве продукции по технической  документа-

ции иностранных фирм производится подготовка документации в  объе-

ме, необходимом для ее производства, с учетом требований раздела 2

ГОСТ 15.311-90.

     4.4.3.7 Для производства продукции, ранее освоенной на другом

предприятии, должна быть передана техническая  документация  пред-

приятию, осваивающему эту продукцию, по договору.

     Договор должен включать:

                             - 8 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     сведения о комплекте передаваемой документации;

     стадию разработки, на которой должна передаваться  документа-

ция;

     вид передаваемой документации (дубликаты или копии);

     необходимость корректировки документации;

     необходимость передачи актов и протоколов испытаний.

     Примечание. При передаче документации  государственные  стан-

дарты, а также технические условия, прошедшие государственную  ре-

гистрацию, на которые имеются ссылки в передаваемой  документации,

в комплект не включают.

     4.4.3.7.1 В передаваемые документы должны  быть  внесены  все

изменения в соответствии с ГОСТ 2.503-90.

     4.4.3.7.2 Предприятие,  передающее  документацию,  ставит  на

абонентский учет у себя предприятие, получающее ее.

     4.4.3.7.3 Передачу  документации  оформляют  приемо-сдаточным

актом (приложение В).

     4.4.4 Держателем подлинников документации во всех случаях яв-

ляется разработчик продукции или заказчик по договоренности  между

ними.

     4.4.5 Рабочая конструкторская документация подвергается  нор-

моконтролю и технологическому контролю в установленном стандартами

порядке.

     4.5        А в т о р с к и й  н а д з о р

          з а  и з г о т о в л е н и е м  о п ы т н о г о

          (э к с п е р и м е н т а л ь н о г о ) о б р а з ц а

     4.5.1 Авторский надзор, если его проведение предусмотрено до-

говором или техническим заданием, проводит организация  (подразде-

ление)-разработчик (основной) конструкторской документации.

     4.5.2 Целью авторского надзора является обеспечение изготови-

телем реализации технических решений, предусмотренных конструктор-

ской документацией, и оперативного решения  технических  вопросов,

возникающих при изготовлении опытного (экспериментального)  образ-

ца.

     4.5.3 Авторский надзор проводит группа  выделенных  разработ-

чиком специалистов или отдельный специалист.

     Допускается при  проведении  авторского  надзора  привлечение

представителей службы технического контроля и метрологической слу-

жбы изготовителя, а также представителей заказчика для решения во-

просов, входящих в их компетенцию.

     4.5.4 При авторском надзоре осуществляется:

     анализ соблюдения изготовителем  требований  конструкторской,

технологической и другой документации;

     анализ дефектов, выявленных  при  изготовлении  и  испытаниях

продукции;

     решение вопросов в части улучшения конструкции изделия,  сни-

жения расхода материалов, энергии и т.д. и  оперативного  внесения

изменений в документацию.

     4.5.5 Для проведения указанных работ лица (лицо), осуществля-

ющие надзор, имеют право:

     вести наблюдение за изготовлением изделия, операциями контро-

ля и испытаний;

     изучать  документы  службы  технического  контроля  предприя-

тия-изготовителя, связанные с качеством данного  изделия;

     изучать состояние метрологического  обеспечения  производства

продукции;

                             - 9 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     потребовать изготовления отдельных составных частей, проведе-

ния контроля и испытаний в присутствии лиц (лица),  осуществляющих

авторский надзор;

     потребовать демонтажа изделий или их составных частей и  про-

ведения необходимых измерений;

     потребовать проведения анализа  применяемых  материалов,  ве-

ществ и т.п.

     4.5.6 Отступления от технической документации, выявленные при

авторском надзоре, а также предложения по их ликвидации фиксируют-

ся в журнале авторского надзора для последующей реализации изгото-

вителем.

     4.5.7 По завершении авторского надзора  составляется  акт,  в

котором приводят данные о выполненных и подлежащих выполнению  ра-

ботах.

     Форма акта приведена в приложении Г.

     Акт подписывают лица, осуществляющие авторский надзор, и пре-

дставитель изготовителя.

     Утверждает акт руководитель  предприятия-разработчика.

     4.5.8 Об окончании работ, предусмотренных актом, изготовитель

сообщает разработчику.

     4.6  П о р я д о к  п р о в е д е н и я

          и с п ы т а н и й  и  п р и е м к и

          о б р а з ц о в  п р о д у к ц и и

     В этом подразделе рассматривается порядок проведения  испыта-

ний и приемки образцов:

     а) изделий серийного производства;

     б) несерийной продукции (единичной  разового  изготовления  и

повторяющегося единичного производства);

     в) изделий единичного и мелкосерийного производства, собирае-

мых на месте эксплуатации;

     г) продукции при ее модернизации, модифицировании и совершен-

ствовании;

     д) продукции,  изготавливаемой  по  технической  документации

иностранных фирм (по лицензии);

     е) продукции, ранее освоенной на других предприятиях;

     ж) простейших изделий.

     4.6.1  И з д е л и я  с е р и й н о г о

            п р о и з в о д с т в а

     4.6.1.1 Изделия серийного производства на  стадии  разработки

и изготовления могут быть  подвергнуты  предварительным,  приемоч-

ным, квалификационным, приемо-сдаточным,  периодическим,  типовым,

сертификационным испытаниям.

     Порядок проведения и содержание испытаний -- согласно  ДБН  В

2.8-2-95.

     4.6.2 Н е с е р и й н а я  п р о д у к ц и я (единичная  разо-

вого изготовления и повторяющегося единичного производства).

     4.6.2.1  К  е д и н и ч н о й  п р о д у к ц и и

р а з о в о г о  и з г о т о в л е и и я  относят отдельные

изделия или партию установленного обьема, предназначенные для

одного заказчика и не предусмотренные для повторного изготовления.

     Приемка и испытания изделий производятся по техническому  за-

данию, содержащему информацию на этот счет.

                             - 10 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     В нем  указывается  количество  изготавливаемых  изделий  или

обьем партии заказа.

     Однако это не исключает, в случае  необходимости,  разрабаты-

вать технические условия (без государственной регистрации),  прог-

рамму и методику испытаний и др.

     Этот вид продукции подвергается приемочным испытаниям приемо-

чной комиссией.

     Испытаниям подвергается головной образец, остальные экземпля-

ры продукции проходят приемо-сдаточные испытания (приемочный  кон-

троль).

     По согласованию с заказчиком эту продукцию  допускается  при-

нять без приемочной комиссии с учетом результатов приемо-сдаточных

испытаний.

     Порядок проведения и содержание приемочных и приемо-сдаточных

испытаний по ДБН В.2.8-2-95.

     По результатам приемочных  испытаний  головного  образца  или

приемочного контроля корректируется рабочая конструкторская  доку-

ментация по имеющимся изменениям.

     Изменения вносятся во все экземпляры продукции, независимо от

того, находятся ли они в производстве или переданы заказчику (пот-

ребителю).

     4.6.2.1.1 При повторении разового заказа продукцию изготовля-

ют по ранее разработанной документации.

     Изделия подвергают приемо-сдаточным  испытаниям  (приемочному

контролю) на соответствие техническим требованиям,  которые  могут

быть изложены в технической документации, в  технических  условиях

(при их наличии), программе и методике  испытаний  или  документе,

заменяющем указанные.

     4.6.2.1.2 В случае одновременного повторения нескольких зака-

зов одной и той же продукции изготовитель должен разработать  тех-

нические условия, которые согласовывает приемочная комиссия,  рас-

сматривающая материалы по приемке ранее  изготовленной  продукции.

     Документации присваивается литера "01" или "А", при этом  все

ограничения, присущие разовому заказу, снимаются.

     4.6.2.2  К  п р о д у к ц и и  п о в т о р я ю щ е г о с я

е д и н и ч н о г о  п р о и з в о д с т в а  относятся отдельные

экземпляры изделий, изготавливаемые по мере потребности.  При

этом период между выпуском предыдущего и последующего  изделия  не

должен превышать производственный цикл его изготовления.

     Документации присваивается литера "01" по результатам коррек-

тировки ее после приемочных испытаний, установочную серию не изго-

тавливают, периодические испытания не проводят, в остальном  поря-

док разработки изделий идентичен порядку разработки серийной  про-

дукции.

     Технические условия на этот вид продукции  подлежат  государ-

ственной регистрации только в случае поставки изделий разным зака-

зчикам.

     4.6.3 И з д е л и я  е д и н и ч н о г о  и  м е л к о - с е р и

й н о г о  п р о и з в о д с т в а, с о б и р а е м ы е

н а  м е с т е  э к с п л у а т а ц и и

     4.6.3.1 Для этих изделий может быть  разработана  эскизная  и

рабочая конструкторская документация.

     Необходимость разработки технического проекта согласовывается

с заказчиком.

                             - 11 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     4.6.3.2 Разрабатывает и  утверждает  рабочую  конструкторскую

документацию разработчик.

     По мере готовности рабочая документация  на  составные  части

передается изготовителю в порядке,  определенном  разработчиком  и

изготовителем.

     4.6.3.3 Каждая составная часть должна подвергаться у  изгото-

вителя приемо-сдаточным испытаниям (приемочному контролю). При не-

обходимости в этих испытаниях участвуют представители  заказчика и

органов госнадзора.

     Положительные результаты приемо-сдаточных испытаний (приемоч-

ного контроля) являются основанием для отгрузки составной части.

     4.6.3.4 Приемочные испытания проводятся на месте эксплуатации

изделия (после его монтажа и наладки). Осуществляет их заказчик  в

соответствии с договорами,  заключенными  между  заинтересованными

организациями и предприятиями, с привлечением в необходимых случа-

ях специализированных организаций при авторском надзоре  основного

разработчика.

     Испытания проводит приемочная комиссия, которую формирует за-

казчик.

     В состав комиссии включают представителей заказчика, разрабо-

тчика, изготовителя, проектной организации, монтажной (наладочной)

организации, а также представителей (в  зависимости  от  специфики

изделия) органов госнадзора (Министерства здравоохранения, Госнад-

зорохрантруда и др.).

     4.6.3.5 Организация и порядок работы  комиссии  согласно  ДБН

В.2.8-2-95.

     4.6.3.6 При изготовлении партии приемочным испытаниям подвер-

гают головной образец, а остальные -приемо-сдаточным  (приемочному

контролю).

     4.6.3.7 По результатам  приемочных  испытаний  комиссия  дает

указания по доработке и внесению изменений в изделие (при  необхо-

димости), а также рекомендации по выводу изделия на проектную мощ-

ность в случае, если изделие по объективным причинам не может быть

выведено на нее в процессе приемочных испытаний.

     4.6.3.8 Остальные требования к этому виду  изделий  идентичны

требованиям к несерийной продукции, приведенным в настоящем  доку-

менте.

     4.6.4 М о д е р н и з и р о в а н н а я,

м о д и ф и ц и р о в а н н а я  и  у с о в е р ш е н с т в о -

в а н н а я  п р о д у к ц и я

     4.6.4.1 Модернизированная и модифицированная продукция подве-

ргается приемочным испытаниям в объеме, который позволяет  прокон-

тролировать или определить влияние изменений на  свойства  продук-

ции.

     По усмотрению комиссии приемочные испытания могут  быть  про-

ведены как сравнительные  образцов  исходной  и  модернизированной

продукции.

     Испытания проводятся на опытном или головном образце  продук-

ции.

     Организация и проведение  испытаний  -в  соответствии  с  ДБН

В.2.8-2-95.

     4.6.4.2 Предприятие-изготовитель  совершенствует  выпускаемую

продукцию путем:

     а) замены материалов и комплектующих изделий;

     б) унификации составных частей изделия;

                             - 12 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     в) совершенствования технологии изготовления изделия;

     г) внедрения рационализаторских  предложений;

     д) устранения недостатков, выявившихся в  процессе  производ-

ства и эксплуатации изделий.

     4.6.4.3 Усовершенствованную продукцию подвергают типовым  ис-

пытаниям согласно ДБН В.2.8.-2-95.

     На испытания представляют изделие (составную часть), изготов-

ленное в соответствии с измененной документацией.

     4.6.4.4 Изменения в подлинники технической документации  вно-

сят  на  основании  утвержденного  протокола  типовых   испытаний.

     4.6.4.5 В случае, если предприятие-изготовитель  не  является

держателем подлинников конструкторской документации, все  измене-

ния, вносимые в документацию, должны быть согласованы с  разработ-

чиком изделия.

     4.6.4.6 Типовые испытания не проводят, если изменения касают-

ся внешнего вида и других свойств, которые однозначно  можно  оце-

нить экспертным, расчетным, регистрационным или  другими  методами

контроля.

     4.6.5 П р о д у к ц и я, и з г о т а в л и в а е м а я  п  о

т е х н и ч е с к о й  д о к у м е н т а ц и и  и н о с т р а н -

н ы х  ф и р м

     4.6.5.1 Подготовку, освоение производства и  приемку  продук-

ции производят  в  соответствии  с  требованиями  раздела  3  ГОСТ

15.311-90 и ДБН В.2.8-2-95.

     4.6.6  П р о д у к ц и я,  п р о и з в о д с т в о

к о т о р о й  р а н е е  о с в о е н о  н а  д р у г и х

п р е д п р и я т и я х

     4.6.6.1 Основанием для постановки на производство  продукции,

ранее освоенной на другом предприятии, является решение или  дого-

вор в соответствии с п.4.4.3.7 настоящего документа.

     4.6.6.2 В соответствии с принятым договором (решением)  пред-

приятие-изготовитель получает от держателя подлинников техническую

документацию и осуществляет подготовку производства.

     Изготовление установочной серии на этом предприятии  является

обязательным.

     При этом может проводиться авторский надзор за изготовлением,

если он предусмотрен договором (решением).

     Порядок проведения авторского надзора  приведен  в  настоящем

документе.

     4.6.6.3 Установочная серия подвергается квалификационным  ис-

пытаниям согласно ДБН В.2.8-2-95 с целью оценки  готовности  пред-

приятия к выпуску продукции с установленными показателями и харак-

теристиками и подтверждения отработанности технологического проце-

сса.

     4.6.6.4 Утвержденный акт приемки установочной серии  является

основанием считать освоение производства продукции на новом  пред-

приятии-изготовителе законченным.

     4.6.7  П р о с т е й ш и е  и з д е л и я

     4.6.7.1. Содержание и последовательность этапов работ по соз-

данию изделий определяет разработчик.

     4.6.7.2 Для решения вопроса о выпуске простейших изделий раз-

работчик представляет:

                             - 13 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     образец изделия;

     нормативно-технический документ (или  документ  его  заменяю-

щий);

     протокол испытаний;

     эксплуатационные документы (при необходимости).

     Протокол испытаний представляется в  случае,  если  испытания

предусмотрены соответствующим документом или их проведение устано-

влено разработчиком.

     4.6.7.3 Заказчик совместно с разработчиком оценивают с техни-

ческой стороны представленный образец изделия, а также техническую

документацию и согласовывают их с оформлением протокола согласова-

ния.

     Утверждает  протокол  согласования   руководитель   предприя-

тия-разработчика.

     Утверждение протокола является разрешением  для  производства

изделий.

     4.6.7.4 В процессе производства изделия  подвергаются  только

приемо-сдаточным испытаниям (приемочному контролю).

     5. ПОРЯДОК ОЦЕНКИ ТЕХНИЧЕСКОГО УРОВНЯ СРЕДСТВ

        МЕХАНИЗАЦИИ

     5.1 О б щ и е  п о л о ж е н и я

     5.1.1 Оценка технического уровня состоит в установлении соот-

ветствия продукции мировому или национальному уровню.

     5.1.2 Соответствие оцениваемой продукции мировому* уровню ус-

танавливается на основе сопоставления значения показателей  совер-

шенства продукции и базовых образцов (термины и определения основ-

ных понятий см. в приложении 3).

     В результате оценки продукция относится к одной их трех  гра-

даций:

     превосходит мировой уовень (П);

     соответствует мировому уровню (С);

     уступает мировому уровню (У);

     5.1.3 Процесс оценки технического уровня продукции  включает:

     определение номенклатуры показателей, необходимой для оценки;

     формирование группы аналогов и установление значений их пока-

зателей;

     выделение базовых образцов из группы аналогов;

     сопоставление оцениваемого образца с базовым;

     подготовку заключения о результатах оценки.

     5.1.4 Результаты оценки технического уровня продукции исполь-

зуются при:

     разработке новой (модернизированной)  продукции;

     обосновании требований, закладываемых в  техническое  задание

на разработку  продукции  и  нормативно-техническую  документацию;

     принятии решения о постановке продукции на производство;

     обосновании целесообразности замены  или  снятия  выпускаемой

продукции с производства;

     вневедомственной экспертной оценке технического уровня проду-

кции, создаваемой в рамках государственных научно-технических про-

грамм, а также при проведении конкурсов;

------------------------------------

 *   Оценка на соответствие другому уровню осуществляется аналоги-

чно.

                             - 14 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     экспертной оценке технологических частей проектов на строите-

льство (реконструкцию) промышленных предприятий;

     формировании предложений по экспорту и импорту.

     5.2  О п р е д е л е н и е  н о м е н к л а т у р ы

п о к а з а т е л е й,  н е о б х о д и м о й   д л я  о ц е н к и

     5.2.1 Номенклатура показателей должна обеспечивать сопостави-

мость различных образцов продукции одного вида и приниматься  оди-

наковой для всех аналогов и оцениваемой продукции.

     5.2.2. Номенклатура показателей  устанавливается,  исходя  из

целей оценки с учетом показателей, указанных в:

     международных стандартах;

     национальных зарубежных и отечественных стандартах;

     документации на поставку продукции;

     каталогах, проспектах и стандартах фирм-изготовителей данного

вида продукции;

     патентной и  коньюнктурно-экономической  документации.

     5.2.3 Номенклатура показателей включает  классификационные  и

оценочные показатели.

     5.2.4. Классификационные показатели характеризуют  назначение

и область применения данного вида продукции. Значения этих показа-

телей позволяют отнести образцы, имеющиеся  на  мировом  рынке,  к

группе аналогов оцениваемой продукции. Для последующего  сопостав-

ления оцениваемого и базового образцов они не используются.

     Значение классификационного показателя может задаваться:

     содержательно; например, наличие или отсутствие  дополнитель-

ных устройств или свойств; ориентация на определенную группу  пот-

ребителей и т.п.:

     интервалом или точечным значением некоторого числового  пара-

метра; например, устанавливающего типоразмер продукции (определен-

ный интервал емкости ковша экскаватора, грузоподъемность автомоби-

ля или его класс и т.п.)

     5.2.5.  Оценочные  показатели  характеризуют  функциональные,

ресурсосберегающие и природоохранные свойства продукции. Для  каж-

дого такого показателя должно быть однозначно указано  направление

его влияния на технический уровень продукции (например,  повышение

технического уровня характеризуется увеличением значений показате-

ля или, напротив, уменьшением). Оценочные показатели  используются

непосредственно дпя сопоставления оцениваемого  и  базовых  образ-

цов.

     К ним относятся показатели:

     технического  зффекта  (показатели  назначения):

     надежности;

     економного использования ресурсов (сырья, материалов, знергии

и др.);

     эргономичности;

     зкологичности;

     безопасности;

     зстетичности.

     5.2.6 В зависимости от специфических  особенностей  продукции

и условий ее применения в номенклатуре оценочных  показателей  мо-

гут отсутствовать некоторые из указанных.

     Допускается вводить в состав оценочных показателей другие по-

казатели, характерные для рассматриваемой продукции, в  том  числе

появившиеся в результате технического прогресса.

     5.2.7 В номенклатуру оценочных показателей во избежание  пов-

торного учета одних и тех же свойств оцениваемой продукции не сле-

                             - 15 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

дует включать показатели, функционально связанные с уже включенны-

ми в нее показателями.

     Значения показателей оцениваемой  продукции  определяются  по

нормативной и технической документации на эту продукцию.

     5.3  М е т о д и к а  о п р е д е л е н и я  п о к а з а-

т е л е й  т е х н и ч е с к о г о  у р о в н я  и  и х

х а р а к т е р и с т и к а

     5.3.1 В зависимости от способа  получения  информации  методы

определения  значений  показателей  делятся   на:   измерительный,

регистрационный;,органолептический, расчетный.

     Измерительный метод основан на информации, получаемой с испо-

льзованием технических измерительных средств.

     С помощью измерительного метода определяется значение  массы,

производительности, числа рабочих циклов, расхода воздуха, рабоче-

го давления, мощности и т.д.

     Регистрационный метод основан  на  использовании  информации,

получаемой путем подсчета числа определенных событий.

     Органолептический метод основан на использовании  информации,

получаемой в результате анализа восприятии органов чувств: зрения,

слуха, осязания и др.

     Так определяются, например, зстетические показатели и др.

     Расчетный метод основан на использовании информации, получае-

мой с помощью теоретических или  змпирических  зависимостей.  Зтим

методом пользуются, главным образом, при проектировании -- для оп-

ределения показателей безопасности, долговечности,  сохранности  и

др.

     5.4  П о к а з а т е л и  н а з н а ч е н и я

     5.4.1 Показатели назначения характеризуют  свойства  изделий,

определяющие основные функции, для выполнения которых они предназ-

начены и обусловливают область их применения.

     Показатели назначения могут определяться  как  измерительным,

так и расчетным методами.

     5.4.2 Значения показателей назначения принимаются  для  вновь

разрабатываемых изделий в соответствии с данными технического  за-

дания (технических условий), а для находящихся в серийном произво-

дстве (зксплуатации) -- в соответствии с актами испытаний и прото-

колами измерений.

     5.4.3 Ввиду большого разнообразия показателей назначения при-

вести примеры их расчета в  настоящей  методике  было  бы  слишком

обьемным. Предлагается использовать с зтой целью программы и мето-

дики испытаний конкретных видов изделий.

     5.5  П о к а з а т е л и  н а д е ж н о с т и

     5.5.1 Требования к надежности представляют собой совокупность

количественных и качественных требований, направленных на  обеспе-

чение необходимого уровня надежности при минимальных  затратах  на

поддержание и восстановление работоспособности изделий в  процессе

зксплуатации.

     5.5.2 Надежность изделий устанавливается исходя из  критериев

отказов и предельных состояний.

     Признаками отказов и предельных состояний  изделий  являются:

     прекращение (полное или частичное) выполнения изделием задан-

ных функций;

                             - 16 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     отклонение  заданных  показателей  за  пределы  установленных

норм;

     отказы и предельные состояния составных частей  изделий,  ко-

торые приводят к прекращению (полному или частичному) функциониро-

вания изделия;

     возникновение процессов, препятствующих функционированию  из-

делия;

     достижение изделием  назначенного  ресурса  или  назначенного

срока  службы;

     технико-зкономические факторы.

     5.5.3 Надежность - один из основных показателей качества  из-

делий, проявляющийся во времени и отражающий изменения, происходя-

щие в изделии на протяжении всего времени его зксплуатации.

     Особенностью проблемы надежности является связь со всеми ета-

пами: проектирования, изготовления и использования  (зксплуатации)

изделия с момента, когда формируется и обосновывается идея  нового

изделия и кончая принятием решения о его списании.

     Каждый из зтапов вносит свою лепту в решение  трудной  задачи

создания изделий требуемого уровня надежности и наименьших  затрат

времени и средств.

     5.5.4 Оценка надежности изделия невозможна без количественной

оценки влияния различных факторов на функциональные свойства зтого

изделия. При зтом факторы, влияющие на уровень надежности,  прояв-

ляются на етапах проектирования, изготовпения и зксплуатации изде-

лий.

     5.5.5 При проектировании и расчете изделия закладывается  его

надежность. Она зависит от выбранной конструктивной схемы,  приме-

няемых материалов, методов защиты от  различных  вредных  воздейс-

твий, от приспособленности к ремонту и обслуживанию и других  осо-

бенностей.

     5.5.6 При изготовлении изделий обеспечивается их  надежность.

Она зависит от качества изготавливаемых деталей, методов  контроля

выпускаемой продукции, возможности управления ходом  технологичес-

кого процесса, от качества сборки изделий и их узлов, методов  ис-

пытания готовой продукции и др.

     На надежность изделия при изготовлении влияют:

     уровень оснащенности предприятий  современным  оборудованием;

     совершенство  организации  технологического  процесса  внутри

предприятий;

     качество комплектующих изделий, поставляемых  по  кооперации;

     квалификация работников предприятий;

     степень применения унифицированных и стандартыых узлов и  де-

талей;

     уровень оснащенности предприятия испытательным оборудованием,

а также наличие квалифицированных кадров  испытателей.

     5.5.7 При зксплуатации изделия реализуется ее надежность.

     Определяющими факторами являются:

     степень силового воздействия на  рабочие  органы  изделий  во

время работы;

     степень влияния внешней среды на техническое состояние  изде-

лий;

     квалификация обслуживающего персонала;

     степень  оснащенности  ремонтных  обслуживающих   предприятий

(служб) технологическим оборудованием, приборами диагностики;

     обеспеченность запасными частями;

     организация технического обслуживания и ремонта.

     Основные положения по оценке  надежности  приведены  в  ГОСТ

27.002-89, ГОСТ 27.003-90, РД50-650-87.

                             - 17 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     5.6  П о к а з а т е л и  э к о н о м н о г о

и с п о л ь з о в а н и я  р е с у р с о в ( с ы р ь я,

м а т е р и а л о в, т о п л и в а,  э н е р г и и  и  т.д.)

     5.6.1 К показателям экономного использования сырья, материа-

лов, топлива и энергии относятся:

     удельная масса;

     удельный расход топлива или энергии;

     удельный расход воздуха;

     удельная материалоемкость;

     потери материалов при регламентированных условиях.

     5.6.2 Удельную массу изделия М, вычисляют по  формуле

М

                     Му = -- ,                      (1)

Р

     где М = Мc + Мзп;

     Мс -- масса сухого изделия;

     Мзп-- масса запасных и сменных частей, поставляемых с  изде-

лиями;

     Р -- основной показатель изделия по его функциональному наз-

начению (производительность, расход, давление и т.д.).

     5.6.3 Удельный расход топлива или энергии  Qу  вычисляют  по

А

                  Qу = ---- ,

Р

     где А -- расход энергии (топлива) за единицу времени

     5.7 П о к а з а т е л и  э р г о н о м и ч н о с т и

     5.7.1 Эргономические показатели характеризуют систему "чело-

век-машина" и учитывают комплекс гигиенических,  антропометричес-

ких, физиологических свойств человека, проявляющихся в  производ-

ственных и бытовых процессах, а также соответствие изделия норми-

рованным условиям работы человека при эксплуатации изделий  (тем-

пература, запыленность, загазованность, уровень шума, уровень ви-

брации, освещенности и др.).

     5.7.2 К показателям эргономичности относят:

     показатель уровня шума;

     показатель уровня вибрации;

     показатель уровня освещенности;

     показатель уровня температуры;

     показатель соответствия конструкции изделия силовым  возмож-

ностям человека.

     5.7.3 Оценка эргономических показателей  проводится  посред-

ством сравнения их фактических (абсолютных) значений со значения-

ми, установленными в стандартах, технических условиях, в строите-

льных нормах и правилах (СНиП), в строительных нормах (СН), а та-

кже в санитарных нормах Минздрава. Порядок оценки по  аналогии  с

пунктами 5.8.2 и 5.8.3 настоящего ДБН.

     5.8  П о к а з а т е л и  э с т е т и ч н о с т и

     5.8.1 Изделие характеризуется следующими показателями:

     композиционной целостностью формы.

     Сюда можно отнести гармоничность единства частей  и  целого,

органичность взаимосвязи элементов формы изделия и его согласова-

                             - 18 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

нность с ансамблем других изделий, соответствие современным  тен-

денциям стилеобразования промышленных форм, а также цветовое  ре-

шение;

     функциональной целесообразностью формы.

     Сюда можно отнести соответствие изделия и его отдельных эле-

ментов назначению, обьективным условиям изготовления и эксплуата-

ции, а также особенность контакта человека с  изделием;

     товарный вид изделия.

     Он определяется качеством изготовления  наружных  поверхнос-

тей, качеством стыков и соединений, прочностью и качеством  деко-

ративного покрытия;

     качеством внутренней отделки.

     Оно определяется практичностью примененных материалов,  чис-

тотой обработки; качеством надписей и обозначений, знаков и  сим-

волов, их наглядной выразительностью.

     5.8.2 Оценка эстетических показателей производится на этапах

приемочных испытаний и серийного производства экспертной комисси-

ей с составлением протокола. В состав экспертной комиссии  должен

входить дизайнер.

     На этих этапах представляются цветные фотографии оцениваемо-

го изделия и базовых образцов  в  различных  ракурсах  (не  менее

двух).

     5.8.3 На основании оценок экспертов, заносимых  в  протокол,

определяется среднеарифметический балл по каждому виду  показате-

лей, а затем общий балл по сумме четырех показателей (композицио-

нная целостность формы, функциональная целесообразность  формы  и

товарный вид, качество внутренней отделки).

     Система оценки -трехбалльная. Общий балл должен быть в  пре-

делах (для изделия, отвечающего современным требованиям) 8-12 ба-

ллов.

     5.9  П о к а з а т е л и  б е з о п а с н о с т и

     5.9.1 Показателями безопасности могут  служить:

     вероятность безопасной работы человека в течение  определен-

ного времени;

     время срабатывания защитных устройств;

     сопротивление изоляции токоведущих частей, с которыми возмо-

жно соприкосновение человека;

     электрическая прочность изоляции и др.

     5.9.2 Показатели безопасности характеризуют особенности  из-

делия, обусловливающие  безопасность  человека  при  эксплуатации

этого изделия.

     5.9.3 Показатели безопасности  должны  отражать  требования,

обусловливающие меры и средства защиты человека в  условиях  ава-

рийной ситуации, не санкционированной и не предусмотренной прави-

лами эксплуатации в зоне возможной опасности.

     Под аварийной понимается ситуация, вызванная случайными  на-

рушениями правил, изменением условий и режимов эксплуатации изде-

лия.

     5.9.4. Показатель безопасности, Кб, определяется по  формуле

     5.10. Э к о л о г и ч е с к и е  п о к а з а т е л и

     5.10.1 Экологические показатели характеризуют уровень  вред-

ных воздействий изделия на окружающую среду (воздух, почву, воду)

при его эксплуатации.

                             - 19 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     5.10.2 К экологическим факторам относятся, например:

     содержание вредных примесей, выбрасываемых в окружающую сре-

ду;

     вероятность выбросов вредных  частиц,  газов  при  хранении,

транспортировании, эксплуатации изделий.

     Можно применять и качественные  характеристики,  такие,  как

наличие очистительных устройств, глушителей, пылеуловителей и др.

     5.10.3 При оценке уровня изделий эти показатели сопоставляю-

тся с требованиями и нормами по охране окружающей среды, приведе-

нными в строительных нормах и правилах, стандартах и  др.

     5.10.4 Изделия, имеющие отклонения от норм,  не  могут  быть

рекомендованы в производство без применения  средств  защиты  или

конструктивной доработки.

     5.11  Ф о р м и р о в а н и е  г р у п п ы  а н а л о г о в

и  у с т а н о в л е н и е  з н а ч е н и й  и х  п о к а з а-

л е й

     5.11.1 Все включаемые в группу аналоги и оцениваемая продук-

ция должны иметь одинаковые значения классификационных  показате-

лей, характеризующих данный вид продукции.

     5.11.2 В группу аналогов входят:

     при оценке разрабатываемой продукции -- перспективные и  эк-

спериментальные образцы, поступление  которых  на  мировой  рынок

прогнозируется на период выпуска оцениваемой продукции;

     при оценке выпускаемой продукции  -образцы,  реализуемые  на

мировом рынке; значения показателей образцов  устанавливаются  на

основе имеющейся на них документации и (или) по результатам испы-

таний.

     5.11.3 При оценке выпускаемой продукции не допускается в ка-

честве аналогов использовать рекламные или экспериментальные  об-

разцы продукции, не освоенные производством.

     5.11.4 Для каждого аналога должны быть установлены  значения

всех оценочных показателей. Погрешность в значениях каждого пока-

зателя принимается одинаковой для всех аналогов.

     5.11.5 При отсутствии значений некоторых показателей у отде-

льных аналогов допускается их  вычисление  интерполяционными  или

экстраполяционными методами. Интерполяция (экстраполяция) осущес-

твляется по имеющимся значениям показателей аналогов.

     5.11.6 Сформированная группа  аналогов  должна  обеспечивать

достоверность оценки продукции на заданный срок (срок  до  снятия

продукции с производства и пр.).

     5.12.  В ы д е л е н и е  б а з о в ы х  о б р а з ц о в

и з  г р у п п ы  а н а л о г о в

     5.12.1 В качестве базовых образцов выделяются лучшие из ана-

логов на основе метода  попарного  сопоставления  последовательно

всех аналогов по значениям оценочных показателей с учетом точнос-

ти их измерения.

     5.12.2 Выделение базовых образцов на основе метода попарного

сопоставления аналогов осуществляется следующим  образом:

     аналог не может быть признан базовым образцом и  исключается

из последующих сопоставлений, если он уступает другому аналогу по

совокупности оценочных показателей, т.е. уступает другому аналогу

хотя бы по одному показателю, не превосходя его ни  по  каким  из

остальных;

     оба аналога остаются для дальнейшего сопоставления с  други-

                             - 20 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

ми, если по одним показателям оказывается лучше первый аналог,  а

по другим -второй, при этом значения некоторых показателей у ана-

логов могут совпадать.

     5.12.3 В результате попарного сопоставления аналогов остают-

ся аналоги, каждый из которых не уступает ни одному из  остальных

по совокупности оценочных показателей. Оставшиеся аналоги и явля-

ются базовыми образцами.

     5.13.  С о п о с т а в л е н и е  о ц е н и в а е м о г о

о б р а з ц а   с   б а з о в ы м и

     5.13.1 Сопоставление оцениваемого образца продукции с  базо-

выми образцами осуществляется поэтапно.

     На первом этапе проверяют соответствие продукции и  значений

ее показателей:

     международным стандартам (при наличии), включая  ограничения

по показателям безопасности, экологическим и т.п.;

     государственным стандартам с перспективными требованиями  на

группы однородной продукции (при наличии), стандартам,  техничес-

ким условиям и другим действующим НТД на продукцию.

     В случае, когда продукция не отвечает любому из этих  требо-

ваний, она признается уступающей мировому уровню.

     При выполнении указанных  требований  переходят  ко  второму

этапу. Показатели, используемые в качестве ограничений, на после-

дующих этапах сопоставления не рассматриваются.

     5.13.2 На втором этапе сопоставляют оцениваемую продукцию  с

каждым базовым образцом по значениям оценочных показателей на ос-

нове метода попарного сопоставления с учетом  точности  измерения

показателей.

     5.13.3 Сопоставление продукции с отдельным базовым  образцом

может привести к одному  из  следующих  результатов:

     оцениваемая продукция уступает базовому  образцу,  если  она

уступает ему хотя бы по одному показателю, не превосходя  его  ни

по одному из остальных показателей;

     оцениваемая продукция превосходит базовый образец;

     если она превосходит его хотя бы по  одному  показателю,  не

уступая ему ни по одному из  остальных  показателей;

     оцениваемая продукция равноценна базовому образцу, если зна-

чения всех ее показателей совпадает со значениями показателей ба-

зового образца.

     Если по одним показателям оцениваемая продукция уступает ба-

зовому образцу, а по другим его превосходит, то результат  сопос-

тавления оцениваемой продукции с базовым образцом не определен,

при этом  значения  некоторых  их  показателей  могут  совпадать.

     5.13.4 Результат сопоставления оцениваемой продукции с сово-

купностыо базовых образцов на этом  этапе  формируется  следующим

образом:

     продукция превосходит мировой уровень, если она  превосходит

каждый базовый образец;

     продукция соответствует мировому уровню, если она равноценна

хотя бы одному базовому образцу;

     продукция уступает мировому уровню, если она уступает каждо-

му базовому образцу.

     5.13.5 В случаях, когда оцениваемая  продукция:

     превосходит хотя бы один,  но  не  каждый  базовый  образец,

-продукция не уступает мировому уровню; при этом имеется  неопре-

деленность отнесения продукции  к градациям:  соответствует  или

                             - 21 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

превосходит мировой уровень;

     уступает хотя бы одному, но  не  каждому  базовому  образцу,

-продукция не превосходит мировой уровень; при этом имеется неоп-

ределенность отнесения продукции к градациям:  соответствует  или

уступает мировому уровню.

     Если результат сопоставления продукции с каждым базовым  об-

разцом не определен, т.е. по одним показателям оцениваемая проду-

кция превосходит базовый образец, а по другим  уступает  ему,  то

имеется неопределенность отнесения продукции к любой из трех гра-

даций: превосходит, соответствует или уступает мировому уровню.

     5.13.6 Неопределенность отнесения продукции к одной из  трех

градаций, имеющихся на втором этапе, устраняется на одном из пос-

ледующих этапов сопоставления.

     5.13.7 Показатели, значения которых одинаковы у  оцениваемой

продукции и всех базовых образцов, на последующих этапах сопоста-

вления не используются.

     5.13.8 Третий этап проводится, если базовых образцов  больше

чем оценочных показателей, оставшихся  после  проведения  второго

этапа. При менынем числе базовых образцов переходят к  четвертому

этапу.

     5.13.9 На третьем этапе по совокупности  значений  оценочных

показателей базовых образцов строятся  границы  области  соответ-

ствия мировому уровню. Построение границ осуществляется  аппрок-

симационным методом, который изложен в приложении Д.

     5.13.10 Границы области соответствия мировому уровню  позво-

ляют разделить все возможные совокупности значений показателей на

три области, соответствующие градациям оценки технического уровня

продукции.

     5.13.11 Отнесение продукции к одной из трех градаций опреде-

ляется тем, в какую область  попадает  совокупность  значений  ее

оценочных показателей. Результат оценки на этом этапе формулируе-

тся следующим образом:

     продукция превышает мировой уровень, если совокупность  зна-

чений ее оценочных показателей выходит за верхнюю границу области

соответствия мировому уровню;

     продукция соответствует мировому уровню,  если  совокупность

значений ее оценочных показателей находится  в  границах  области

соответствия мировому уровню;

     продукция уступает мировому уровню, если совокупность значе-

ний ее оценочных показателей выходит за  нижнюю  границу  области

соответствия мировому уровню.

     5.13.12 На четвертом этапе оцениваемая продукция сопоставля-

ется с каждым базовым образцом на основе  экспертной  информации.

Эксперты определяют относительное влияние изменений значений  от-

дельных показателей на технический уровень продукции.

     5.13.13 Результат оценки на  этом  этапе  при  сопоставлении

оцениваемой продукции с совокупностью базовых образцов формирует-

ся следующим образом:

     продукция превышает мировой уровень,  если  она  превосходит

каждый базовый образец;

     продукция соответствует мировому уровню, если она не уступа-

ет хотя бы одному образцу и не превосходит каждый;

     продукция уступает мировому уровню, если она уступает каждо-

му базовому образцу.

     5.13.14 В случае, когда не существует  аналогов  оцениваемой

продукции, она считается соответствующей  мировому  уровню,  если

она характеризуется принципиально новыми техническими  решениями,

которые защищены авторскими свидетельствами  и  (или)  патентами.

                             - 22 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     5.14  П о д г о т о в к а  з а к л ю ч е н и я  о

р е з у л ь т а т а х  о ц е н к и

     5.14.1 В заключении о техническом уровне продукции указывае-

тся результат оценки в соответствии с п.5.1.2 и дается его  обос-

нование в соответствии с тем этапом, на котором результат  оценки

был установлен.

     После получения оценки, в зависимости от поставленных  целей

и полученных результатов, подготавливаются предложения для приня-

тия решения по разработке, постановке на производство и совершен-

ствованию продукции (приложение Е). Решения принимаются с  учетом

дополнительно  проводимых  технико-экономических  исследований  и

обоснований подготовленных предложений.

     Примеры оценки даны в приложениях Д, Е, Ж.

                             - 23 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

                                                Приложение А

                                              (рекомендуемое)

                           З а я в к а

                на разработку и освоение продукции

-----------------------------------------------------------------

                 ( наименование продукцииї)

1. Цель и назначение разработки

                              -----------------------------------

-----------------------------------------------------------------

     2. Ориентировочная потребность в заказываемой продукции на

пять лет (по годам) с начала промышленного производства или кон-

кретный обЪем заказа (для единичной продукции)

                                              --------------------

     3. Срок выполнения ( год,  квартал):

     а) изготовление опытного образца (опытной партии) или голов-

ного образца и его предЪявления    приемочной      комиссии

-----------------------------------------------------------------

     б) начало промышленного производства и поставки

                                                    -------------

     4. Источники финансирования

                                ---------------------------------

     5. Примерное содержание заявки

     5.1 Исходные требования заказчика рекомендуется излагать  по

разделам:

     1) назначение и область применения;

     2) технико-экономическое обоснование;

     3) основные требования к продукции;

     4) условия эксплуатации (применения);

     5) дополнительные требования.

     5.1. 1 В разделе "Назначение и область применения"  приводят

прямое назначение продукции и объекты, где она  будет  применена.

Здесь же, при необходимости, указывают другие  возможные  области

применения и перспективы создания модификаций продукции.

     5.1.2 В разделе "Технико-экономическое обоснование" приводят

обоснование необходимости разработки продукции, как  альтернативу

использования выпускаемой продукции. Приводят имеющуюся у  заказ-

чика информацию о лучших аналогах, подтверждающую  принципиальную

возможность положительных результатов, прогрессивность  использо-

вания будущей продукции.

     Здесь же указывают  экономическую  эффективность  продукции.

     5.1.3 В разделе "Основные требования к продукции"  указывают

прежде всего те значения показателей, которые определяют  преиму-

щества новой продукции. При необходимости указывают различные ва-

рианты сочетания всех значений для достижения  того  же  эффекта.

     5.1.4 Раздел "Условия  эксплуатации  (применения)"  содержит

требования к  внешним  воздействиям  на  продукцию  (температура,

влажность, осадки и т.п.), а также приводят основные данные  тех-

нологического процесса, где она будет применяться. При  необходи-

мости устанавливают требования по экологии и безопасности.

                             - 24 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     5.1.5 Раздел "Дополнительные требования" включает требования

к монтажной технологичности, которые относятся к продукции,  пос-

тавляемой для вновь строящихся  и  реконструируемых  предприятий,

когда выполнение этих требований по сравнению с действующими сни-

жают трудоемкость и сроки монтажа изделий на  объекте.

     Здесь же могут быть указаны требования к техническому обслу-

живанию, ремонту, транспортированию, хранению, патентной чистоте,

унификации и т.п.

     Подписи разработчиков заявки

     Личная подпись                      Расшифровка подписи

     Заключение разработчика изделия

                                     ---------------------------

----------------------------------------------------------------

----------------------------------------------------------------

----------------------------------------------------------------

        Подпись представителя разработчика изделия

            Личная подпись                  Расшифровка подписи

                             - 25 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

                                              Приложение Б

                                             (рекомендуемое)

            С  о с т а в  р а б о т  н а  э т а п а х  Н И Р

     Етапы проведения НИР предусматривают в общем случае выпол-

нение работ, указанных в таблице

------------------------------------------------------------------

|  Етап НИР       |                Состав работ                  |

|----------------------------------------------------------------|

| Выбор направ-   |Сбор и изучение научно-технической литературы,|

| ления           |нормативно-технической документации,          |

|                 |эксплуатационной информации об аналогах и     |

|                 |других материалах, относящихся к разрабатывае-|

|                 |мой теме.                                     |

|                 |                                              |

|                 |Проведение патентных исследований.            |

|                 |                                              |

|                 |Выбор и обоснование принятого направления     |

|                 |исследований и способов решения поставленных  |

|                 |задач                                         |

|                 |                                              |

|                 |Сопоставление ожидаемых показателей новой     |

|                 |продукции после внедрения результатов НИР с   |

|                 |существующими показателями изделий-аналогов   |

|                 |или с действующей нормативно-технической      |

|                 |документацией                                 |

|                 |                                              |

|                 |Оценка ориентировочной экономической эффектив-|

|                 |ности от внедрения новой продукции с ожидаемы-|

|                 |ми показателями по результатам НИР            |

|                 |                                              |

|                 |Составление промежуточного отчета и его рас-  |

|                 |смотрение ( при необходимости)                |

|----------------------------------------------------------------|

|                 |                                              |

|Теоретические и  |Выявление необходимости проведения эксперимен-|

|экспериментальные|тов для подтверждения отдельных положений тео-|

|исследования     |ретических исследований или для получения кон-|

|                 |кретных значений параметров (показателей) ,   |

|                 |необходимых для провдения расчетов            |

|                 |                                              |

|                 |Разработка методики экспериментальных иссле-  |

|                 |дований, подготовка моделей (макетов, экспери-|

|                 |ментальных образцов), а также испытательного  |

|                 |оборудования                                  |

|                 |                                              |

|                 |Проведение экспериментов, обработка полученных|

|                 |данных                                        |

|                 |                                              |

|                 |Сопоставление результатов эксперимента с тео- |

|                 |ретическими исследованиями.                   |

|                 |                                              |

|                 |Корректировка теоретических моделей обЪекта   |

------------------------------------------------------------------

                             - 26 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

------------------------------------------------------------------

|  Етап НИР       |                Состав работ                  |

|----------------------------------------------------------------|

|                 |                                              |

|Обобщение и      |Обобщение результатов этапов работ.           |

|оценка результа- |Оценка полноты решения задач.                 |

|тов исследований |Проведение, при необходимости, дополнительных |

|                 |исследований, в том числе патентных.          |

|                 |                                              |

|                 |Разработка рекомендаций по использованию ре-  |

|                 |зультатов проведенных НИР.                    |

|                 |                                              |

|                 |Формулирование технических требований для     |

|                 |технического задания на разработку продукции. |

|                 |                                              |

|                 |Составление и оформление отчета.              |

|                 |                                              |

|                 |Рассмотрение результатов проведенных НИР и    |

|                 |приемка работ в целом.                        |

------------------------------------------------------------------

     В зависимости от характера и сложности НИР, степени  предва-

рительной проработки вопросов возможно исключение или дополнение

отдельных этапов работ, разделение или совмещение этапов, а

также уточнение их содержания.

                             - 27 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

                                               Приложение В

                                              (рекомендуемое)

                П р и е м о - с д а т о ч н ы й  а к т

                  передачи технической документации

                 (подлинников, дубликатов или копий)

----------------------------------------------------------

        (наименование передаваемой документации)

"    "                    г.

 ----  -------------------

       Мы,  нижеподписавшиеся: представитель (ли)

-----------------------------------------------------------------

  (наименование предприятия, передающего документацию,

-----------------------------------------------------------------

            должность, фамилия, инициалы)

с одной стороны, и представитель (ли)

                                  -------------------------------

                                  (наименование предприятия,

-----------------------------------------------------------------

 принимающего документацию, должность, фамилия, инициалы)

с другой стороны, составили настоящий акт о том, что

                                                     ------------

-----------------------------------------------------------------

     (наименование предприятия, представляющего документацию)

передал, а

           ------------------------------------------------------

            (наименование предприятия, принимающего документацию)

принял технической документации на

                                   ------------------------------

                                (подлинники, дубликаты или копии)

------------------------------------------------------------------

                   (наименование и обозначение изделия)

согласно прилагаемой описи.

     Сдал (и)     Личная подпись          Расшифровка подписи

     Принял (и)   Личная подпись          Расшифровка подписи

                             - 28 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

                                          Приложение Г

                                         (рекомендуемое)

                                 УТВЕРЖДАЮ

                            Наименование организации

                            (предприятия) - разработчика

                            и фамилия руководителя

                            Личная подпись    Расшифровка подписи

                             Дата "   "                 19  г.

                                   ---  ---------------

                             А к т

                     авторского надзора

   Группа авторского надзора в составе:

   Руководителя

               --------------------------------------------------

                   (фамилия, инициалы, должность)

   Членов группы:

1.

     ------------------------------------------------------------

                (фамилия, инициалы, должность)

2.

     ------------------------------------------------------------

                (фамилия, инициалы, должность)

3.

     ------------------------------------------------------------

                (фамилия, инициалы, должность)

  С участием представителей предприятия-изготовителя:

1.

    -------------------------------------------------------------

        (фамилия, инициалы, должность)

2.

    -------------------------------------------------------------

        (фамилия, инициалы, должность)

3.

    -------------------------------------------------------------

        (фамилия, инициалы, должность)

                             - 29 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     В соответствии с планом-графиком работ по авторскому надзору

утвержденным

            -----------------------------------------------------

составила настоящий акт по результатам проведения

-----------------------------------------------------------------

    (наименование или условное обозначение предприятия)

авторского надзора за изготовлением

                                    -----------------------------

-----------------------------------------------------------------

      (наименование и обозначение продукции)

    Группа авторского надзора работала с

                                            -------------------

по                 19      г.

   ----------------   ----

     В результате проверки выявлены недостатки и приняты

следующие решения

------------------------------------------------------------------

|Наименование и обозна-   | Указания автор-| Принятое решение    |

|чение продукции и ее     | ского надзора  |                     |

|составных частей         |                |                     |

|                         |                |                     |

------------------------------------------------------------------

  Руководитель группы   Личная подпись       Расшифровка подписи

  авторского надзора

  Члены группы:         Личная подпись        Расшифровка подписи

  Представители

  предприятия-

  изготовителя          Личная подпись        Расшифровка подписи

                             - 30 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

                                             Приложение Д

                                             (справочное)

     П р и м е р  о ц е н к и  т е х н и ч е с к о г о  у р о в н я

                         п р о д у к ц и и

     Пусть продукция в соответствии со своим назначением характе-

ризуется двумя оценочными показателями: Х1 и Х2.

     Повышение технического уровня продукции характеризуется уве-

личением значений показателей Х1 и Х2. Для проведения оценки про-

дукции сформирована группа аналогов из 13 образцов (А1-А13).

     Значения показателей каждого аналога и оцениваемых образцов

продукции Р1-Р4 приведены в таблице.

     Значения показателей у аналогов А1, А6, и А5, А10 совпадают.

     В качестве базовых образцов из  группы  аналогов  выделяются

лучшие аналоги на основе их попарного сопоставления по  значениям

оценочных показателей. На рис.1 и в таблице базовые образцы поме-

чены звездочкой.

     Проведем оценку соответствия представленных образцов продук-

ции техническому уровню выделенных базовых  образцов.

     На первом етапе оценки убеждаемся в том, что значения  пока-

зателей оцениваемых образцов продукции удовлетворяют соответству-

ющим стандартам.

     На втором этапе оцениваемая продукция сопоставляется с  каж-

дым базовым образцом на основе  метода  попарного  сопоставления.

Оцениваемый образец Р4 превосходит базовый А1 по  всем  показате-

лям, а каждый из базовых образцов А2, А3, А4, А5 образец Р4 прево-

сходит по одному показателю и уступает по другому. Поэтому  оцени-

ваемый образец не уступает уровню  базовых  образцов.  Однако  на

втором зтапе существует неопределенность отнесения образца  Р4  к

традациям П или С.

     Образцы Р1, Р2, Р3 уступают базовому образцу А3 по обоим по-

казателям, но каждый из них превосходит хотя бы один другой базо-

вый образец по одному показателю и уступает ему же по другому по-

казателю. Поэтому каждый из зтих образцов не  превосходит  уровень

базовых образцов. Однако на втором зтапе существует  неопределен-

ность отнесения образцов продукции Р1, Р2, и Р3 к градациям У или

С.

     Число базовых образцов превосходит число используемых  пока-

зателей, поэтому имеющаяся на  втором  зтапе  неопределенность  в

оценках образцов продукции Р1, Р2, Р3, Р4 устраняется на  третьем

зтапе сопоставления. На зтом этапе в пространстве показателей  по

всем точкам (наборам значений оценочных показателей), которые со-

ответствуют базовым образцам А1, А2, А3, А4, А5, А6, А10, строит-

ся аппроксимационная поверхность (рис.1).

                           и ее аналогов точками в пространстве

                           показателей Х1, Х2.

     Число точек, соответствующих базовым, допускает  возможность

использования линейных и зллиптических  аппроксимационных  повер-

хностей.

     Козффициенты аппроксимационных поверхностей вычисляются  ме-

тодом наименьших квадратов.

                             - 31 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

                             продукции техническому уровню

                             базовых образцов.

     Наименьшую погрешность в рассматриваемом примере обеспечива-

ет зллиптическая аппроксимация (рис.2). Ее уравнение имеет следу-

                 2           2

ющий вид: 1,31 Х -- + 1,28 Х-- = 1.

                 1           2

     Для каждого образца (базового  и  оцениваемого)  вычисляется

его отклонение рі; (і = 1,2,3,4,5,6,10) Рр1, Рр2, Рр3, Рр4 от ап-

проксимационной поверхности. Минимальное и максимальное  отклоне-

ния р- и р+ базовых образцов отмечены в таблице.

     Таблиця

------------------------------------------------------------------

| N  |   Х1  |  Х2    |Принадлежность к   |  Отклонение от       |

|п.п.|       |        |верхней границе    | аппроксимационной    |

|    |       |        |                   |    поверхности       |

|----------------------------------------------------------------|

|А1  | 0,89  | 0,07   |     *             |        0,046         |

|----------------------------------------------------------------|

|А2  | 0,73  | 0,25   |     *             |     - 0,220=р-       |

|----------------------------------------------------------------|

|А3  | 0,71  | 0,63   |     *             |       0,172=р+       |

|----------------------------------------------------------------|

|А4  | 0,35  | 0,8    |     *             |       - 0,016        |

|----------------------------------------------------------------|

|А5  | 0,23  | 0,82   |     *             |       - 0,066        |

|----------------------------------------------------------------|

|А6  | 0,89  | 0,07   |     *             |       - 0,046        |

|----------------------------------------------------------------|

|А7  | 0,58  | 0,10   |                   |                      |

|----------------------------------------------------------------|

|А8  | 0,33  | 0,61   |                   |                      |

|----------------------------------------------------------------|

|А9  | 0,31  | 0,75   |                   |                      |

|----------------------------------------------------------------|

|А10 | 0,23  | 0,82   |     *             |       - 0,066        |

|----------------------------------------------------------------|

|А11 | 0,65  | 0,23   |                   |                      |

|----------------------------------------------------------------|

|А12 | 0,66  | 0,42   |                   |                      |

|----------------------------------------------------------------|

|А13 | 0,35  | 0,68   |                   |                      |

|====|=======|========|===================|======================|

|Р1  | 0,70  | 0,51   |                   |       - 0,023        |

|----------------------------------------------------------------|

|Р2  | 0,40  | 0,50   |                   |       - 0,469        |

------------------------------------------------------------------

                             - 32 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

     Продолжение таблицы

------------------------------------------------------------------

| N  |   Х1  |  Х2    |Принадлежность к   |  Отклонение от       |

|п.п.|       |        |верхней границе    | аппроксимационной    |

|    |       |        |                   |    поверхности       |

|----------------------------------------------------------------|

| 3  | 0,35  | 0,30   |                   |       - 0,724        |

|----------------------------------------------------------------|

|Р4  | 1,00  | 0,20   |                   |         0,364        |

------------------------------------------------------------------

     Через точки, соответствующие базовым образцам  А2  і  А3  с

минимальным и максимальным отклонениями, в пространстве показате-

лей проводятся поверхности, аналогичные аппроксимационной - нижняя

и верхняя границы соответствия техническому уровню  базовых  об-

разцов (граничные поверхности на рис.2 показаны пунктиром).

     На рис.2 показано расположение точек, соответствующих  базо-

вым и оцениваемым образцам продукции, относительно аппроксимацио-

нной и граничных поверхностей.

     Отклонение каждого образца оцениваемой продукции от  аппрок-

симационной поверхности (таблица) сопоставляется с максимальным и

минимальным отклонениями р- и р+.

     Отклонение Рр4 образца Р4 превосходит значение р+:

     Рр4 > р+

     Отклонение Рр1, образца Р1 лежит в пределах -- р < рр, <  р+.

     Отклонения Рр2, Рр3, образцов Р2, Р3 отрицательны и по  абсо-

лютной величине превосходят абсолютную величину р:

     Рр2 < Р-, Рр3 < р-,

     |Рр2|>|р-|,|Рр3|>|р-|

     По результатам проведенных сопоставлений формулируются  сле-

дующие результаты оценки: образец Р4 превосходит уровень  базовых

образцов; образец Р1 соответствует уровню базовых образцов;  об-

разцы Р2 и Р3 уступают уровню базовых образцов.

                             - 33 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

                                                    Приложение Е

                                                   (рекомендуемое)

     П р о ц е д у р а  ф о р м и р о в а н и я  в а р и а н т о в

      с о в е р ш е н с т в о в а н и я  п р о д у к ц и и

     1. В случае, когда оцениваемая продукция  уступает  мировому

уровню, может возникнуть необходимость в  формировании  вариантов

ее совершенствования, обеспечивающих соответствие мировому  уров-

ню.

     2. Варианты совершенствования продукции формируются  следую-

щим образом:

     а) задается величина шага улучшения значений по каждому  по-

казателю;

     б) последовательно улучшаются исходные значения разных пока-

зателей продукции на один, два и т.д. шагов.

     3. Каждый вариант проверяется на соответствие мировому уров-

ню:

     если соответствие мировому уровню данным  вариантом  достиг-

нуто, то он запоминается и его  значения  показателей  больше  не

улучшаются;

     если соответствие мировому уровню данным вариантом не дости-

гнуто, то его  значения  показателей  продолжают  последовательно

улучшать.

     В результате формируются все  возможные  варианты  совершен-

ствования продукции до заданного уровня с минимальными улучшениям

значений показателей.

                             - 34 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

                                           Приложение Ж

                                         (рекомендуемое)

    З н а ч е н и е  б а л л ь н о й  о ц е н к и

    с о с т а в л я ю щ и х  п о к а з а т е л я

    б е з о п а с н о с т и , о ц е н и в а е м ы х

    э к с п е р т н ы м  п у т е м

-----------------------------------------------------------------

|   Меры и средства защиты                 |     Оценка         |

|                                          |   составляющих     |

|                                          | показателя в баллах|

-----------------------------------------------------------------

1. Ограждение стационарное, подвижное,               3

   стационарное с теплоизоляцией, стациона-

   рное с блокировкой, подвижное ограждение

   опасной зоны, оснащенной зффективной

   блокировкой

2. Блокировка привода с открывающимися для           3

   обслуживания дверями и люками

3. Блокировка привода с датчиками техноло-

   гического режима (скорости и т.п.)                2

4. Защита, исключающая самопроизвольное              2

   включение, в том числе после исчезновения

   напряжения

5. Наличие средств механизации процессов             2

6. Наличие дистанционного управления                 3

7. Наличие ограничителей, фиксаторов                 2

   положения ограждающих частей

   при обслуживании

8. Наличие сигнальных цветов и знаков                1

   безопасности

9. Наличие специальных устройств в сбо-              2

   рочных единицах и деталях массой

   более 15 кг

10. Наличие заземляющих зажимов и знаков             1

    заземления

11. Наличие световых, звуковых или                   2

    цветовых сигналов опасности

12. Блокировка стоящего впереди по техно-            2

    логической цепи оборудования

    при выходе из строя последующего

13. Сигнализация о предельных режимах                2

    работы

14. Другие средства защиты                          1-2

                             - 35 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

                                                Приложение 3

                                                (справочное)

   Т е р м и н ы  и  о п р е д е л е н и я  о с н о в н ы х

                    п о н я т и й

Качество продукции - совокупность свойств продукции,  обусловливаю-

         щих ее пригодность удовлетворять определенные потребности

         в соответствии с ее назначением (ГОСТ  15467-79).

Техническое совершенство продукции - совокупность наиболее сущест-

         венных свойств продукции, определяющих ее качество и хара-

         ктеризующих научно-технические достижения в развитии дан-

         ного вида продукции.Техническое совершенство продукции ха-

         рактеризуется набором показателей и выражается совокупнос-

         тью их значений.

Вид  продукции - совокупность образцов продукции одного  назна-

         чения  и  области применения.

Технический уровень продукции - относительная характеристика

         ее технического совершенства, основанная на  сопостав-

         лении совокупности значений показателей технического

         совершенства оцениваемой продукции и базовых образцов.

Базовые образцы - образцы продукции, представляющие передовые науч-

         но-технические достижения в развитии данного вида продук-

         ции. Базовые образцы выделяются из группы аналогов оцени-

         ваемой продукции на основе их попарного сопоставления по

         совокупности значений показателей, и в зависимости от цели

         оценки могут определять мировой, национальный, региональ-

         ный уровень, а также уровень отрасли.

Зкспериментальный образец - образец, обладающий основными приз-

         наками намечаемой к разработке продукции, изготавливае-

         мый с целью проверки предлагаемых решений и уточнения

         ее отдельных  показателей и требований.

         Зкспериментальный образец изделия изготавливается в

         натуральную величину и функционально пригоден для прове-

         дения определенных видов и обьемов испытаний.

Модель изделия - изделие, воспроизводящее или имитирующее

         конкретные свойства разрабатываемого изделия и изготов-

         ленное для проверки принципа его действия и определения

         характеристик.

Макет изделия -  упрощенное воспроизведение в определенном мас-

         штабе изделия или его части для исследования отдельных

         характеристик и оценки правильности технических решений.

Модернизация - создание  продукции  с улучшенными свойствами,

         ограниченным изменением исходной  продукции и взамен ее.

         Модернизация должна  обеспечивать  улучшение  не менее

         одного из основных показателей изделия.

         При  постановке на производство модернизированной  про-

         дукции  исходная  снимается  с производства.

Модифицирование - создание продукции,  однородной с исходной, но

         с другой областью применения. К модифицированной не  от-

         носят продукцию индивидуального исполнения,  выполняемую

         по заявке заказчика в пределах общих требований, которые

         установлены для данной продукции.

Совершенствование - изменение  продукции,  повышающее  зффектив-

         ность ее производства  или  применения без существенного

         улучшения ее основных свойств.

Масса сухого изделия - масса изделия без твердых, жидких,  газо-

         образных и плазменных наполнителей, расходуемых в проце-

         ссе зксплуатации.

                             - 36 -

                                                ДБН В.2.8-1-96

                            Содержание

=================================================================

1. Общие положения............................................. 1

2. Порядок формирования исходных требований к средствам

   механизации и принятия решения об их разработке............. 1

3. Порядок проведения НИР и изготовления зкспериментальных

   образцов, макетов и моделей изделий ........................ 3

4. Порядок разработки и постановки на производство средств

   механизации................................................. 4

5. Порядок оценки технического уровня средств механизации .... 13

6. Приложения

    Приложение А. Заявка на разработку и освоение продукции... 23

    Приложение Б. Состав работ на этапах НИР.................. 25

    Приложение В. Приемо-сдаточный акт передачи

                  технической документации ................... 27

    Приложение Г. Акт авторского надзора...................... 28

    Приложение Д. Пример оценки технического уровня продукции. 30

    Приложение Е. Процедура формирования вариантов

                  совершенствования продукции ................ 33

    Приложение Ж. Значение балльной оценки составляющих

                  показателя безопасности, оцениваемых

                  зкспертным путем............................ 34

    Приложение 3. Термины и определения основных понятий...... 35