ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Конструкції будинків та споруд
ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВО ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ БУДИНКІВ СИСТЕМИ "ПЛАСТБАУ"
ДБН B.2.6-6-95
Видання офіційне
Державний комітет України у справах містобудування і архітектури
(Держкоммістобудування)
Київ 1997
РОЗРОБЛЕНІ
ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ
ЗАТВЕРДЖЕНІ
УЗГОДЖЕНІ
Українським зональним науково-дослідним та проектним інститутом по цивільному будівництву (КиївЗНДІЕП) (докт. техн. наук, проф. М.Й.Коляков; кандидати техн. наук В.Б.Шевельов, 1.В.Санников, Г.Б.Хачалов, B.I.Хорунжий, Г.П.Поляков; інженери М.А.Хазарадзе, В.А.Селезньов, В.М.Мойсеєнко);
за участю:
Інституту загальної і комунальної гігієни ім. А.Н.Марзєєва Міністерства охорони здоров'я України (докт. мед. наук В.Н.Чекаль, канд. мед. наук Г.П.Трухан); ГУПО МВД України (В.В.Мусійчук); КДТУБА Міносвіти України (докт. техн. наук, проф. А.Я.Барашиков, докт. техн. наук, проф. В.К.Чибіряков), НВБО "Перспектива" (інж. О.Б.Кагановський)
Головним управлінням житлово-цивільного будівництва Держкоммістобудування України (канд. архітектури, дійсний член Української Академії архітектури Л.Х.Муляр, канд. техн. наук Н.В.Трофимович)
Наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури №14 від 25 січня 1995 р. та введені в дію з 1 лютого 1995 року
Головним управлінням Державної пожежної охорони МВС України (№ 12/6/279 від 9.12.94 р.) та Міністерством охорони здоров'я України (№ 5.02.12/1039 від 18.01.95 р.)
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Конструкції будинків і споруд ДБН В.2.6-6-95
Проектування, будівництво та експлуатація Вводяться вперше
будинків системи “ПЛАСТБАУ”
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Дані норми поширюються на проектування, будівництво та експлуатацію будинків різноманітної об'ємно-планувальної структури висотою до п'яти поверхів включно для звичайних та складних умов (просадочні грунти та підроблювані території), що зводяться з використанням конструкцій та технологій "Пластбау". Дані норми не поширюються на методи ремонту та відновлення будинків після екстремальних ситуацій (пожежі, повені та ін.).
Вимоги даних норм обов'язкові для виконання на території України, за винятком сейсмічних районів з розрахунковою сейсмічністью вище 6 балів. Для врахування кліматичних умов слід керуватися зміною до СНіП ІІ-3-79**, якою встановлені нормативні значення опору теплопередачі та кліматичні зони України.
Суть конструкцій і технології "Пластбау" (системи "Пластбау") полягає в сполученні залишеної пінополістирольної уніфікованої опалубки та монолітного залізобетону з використанням литих бетонних сумішей, що виключають або істотно зменшують вібрування. Залишена опалубка використовується в подальшому як тепло- і звукоізолюючий матеріал; волого-, морозо- та вогнестійкість забезпечуються зовнішнім та внутрішнім шарами штукатурки стін та стель, а також конструкціями підлог (рисунок 1). Для подачі та укладки бетонної суміші застосовується комплект малої механізації.
Як залишена опалубка в системі "Пластбау" використовуються плити пінополістирольні для стін (рисунок 1,в) і перекриттів за ГОСТ 15588-86, ТУ 301-05-3-89 "0" (рисунок 1,6). Опалубка перекриттів вкладається на монтажний поміст.
Після установки арматури, замонолічування перекриттів та порожнин в залишеній опалубці виникають рамні або рамно-в'язеві каркасно-плитні конструкції, здатні сприймати всі види навантажень, що діють на будинок.
1.2 Розробка проектно-кошторисної документації для будівництва будинків системи "Пластбау" повинна виконуватись в порядку, передбаченому СНіП 1.02.01-85 по узгодженню з НВБО "Перспектива", за якою закріплено право головної організації по супроводженню даних норм.
1.3 При проектуванні, будівництві та експлуатації будинків системи "Пластбау" в частині вимог, що доповнюють дані норми, необхідно враховувати вимоги діючих розділів СНіП та державних стандартів колишнього СРСР та СНД, що діють в Україні, ДБН, державних стандартів, санітарних норм та правил України.
Проектування будинків для будівництва на ділянках, що характеризуються виділенням метану на поверхню, слід здійснювати з врахуванням вимог "Инструкции по защите зданий от проникновения метана" (Мінвуглепром СРСР - Макіївка, 1985).
1.4 Проектно-кошторисна документація будинків для звичайних та складних умов будівництва повинна містити комплекс заходів, що забезпечують міцність, жорсткість, стійкість, захист від шуму, нормативні показники мікроклімату, пожежну та екологічну безпеку та експлуатаційну надійність будинків. Заходи по забезпеченню пожежної та екологічної безпеки будинків повинні відповідати розділам 2.1, 2.2, 2.3, 3.3, 4.3 даних норм, СНіП 2.01.02-85* та іншим розділам СНіП (див. п. 1.3).
1.5 Конструктивні рішення фундаментно-підвальної (підземної) частини будинків повинні розроблятися в декількох варіантах щодо різних умов будівництва. При розробці проекту для використання в широкій галузі зміни основних розрахункових параметрів для підроблюваних територій або просадних грунтів необхідно передбачати розробку варіантів підготовки основ та конструкцій фундаментів, водо-захисту та конструктивних заходів, що забезпечують зниження вартості будівництва, трудозатрат та витрат будівельних матеріалів. Рекомендується не більше 2-3 варіантів перерізів конструкцій, а число варіантів по армуванню приймати з умови, щоб перевитрата арматури не перевищувала 5-10 %. Мінімально необхідна витрата арматури в підземних конструкціях встановлюється під час прив'язки проекту.
ДБН В.2.6-6-95 С.2
а - схема опалубки та елементів омонолічування; б - панель перекриття з пінополістиролу; в - стінова панель із пінополістиролу; 1 - елементи опалубки; 2 - елементи омонолічування (стояки, ригелі); 3 - елементи балконів; 4 - штукатурні шари по сітці; 5 - монолітна основа підлоги (плита); 6 – інвентарний поміст.
Рисунок 1 - Конструкції будинків системи "Пластбау"
1.6 Проекти повинні передбачати можливість зведення будинків в зимовий час.
1.7 Проекти повинні забезпечувати нормативну довговічність будинків, що дорівнює 50 рокам, ступінь відповідальності за призначенням згідно з СНіП 2.01.07-85 як для II класу будинків. Будинки повинні відповідати III ступеню вогнестійкості.
ДБН В.2.6-6-95 С.3
2 проектування будинків
2.1 Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення
2.1.1 Відсіки, деформаційні шви, планувальні та конструктивні схеми
2.1.1.1 Конструкція будинків повинна забезпечувати можливість їх розрізання на відсіки з тим, щоб площа відсіків, а також їх довжина не перевищувала допустимих з розрахунку виникнення температурно-усадкових деформацій або нерівномірних деформацій основи.
Відсіки будинку розділяються вертикальними деформаційними швами.
2.1.1.2 Відстань між деформаційними температурно-усадковими швами та їх ширину слід призначати за розрахунком з урахуванням кліматичних умов будівництва та конструктивних характеристик будинку. Допускається призначати відстань між швами без розрахунку, керуючись табл. 1. Ширину швів слід призначати не менше 20 мм.
Таблиця 1
| №№ пп | Температурні зони України | Відстань між деформаційними, температурно-усадковими швами, м |
| 1 | II | 90 |
| 2 | І | 120 |
| 3 | III | 150 |
2.1.1.3 Конструкція деформаційних швів повинна забезпечувати можливість вільних вертикальних та горизонтальних переміщень примикаючих одна до одної частин будинку. Замикання деформаційних швів не допускається. В місцях влаштування деформаційних швів слід робити утеплені парні стіни.
Деформаційні шви повинні відділяти суміжні частини будинку одна від одної по всій висоті, включаючи фундаменти та конструкції покриття. З'єднання відсіків за допомогою гнучких вставок не допускається. Шви завширшки 20 мм допускається ущільнювати герметиками.
2.1.1.4 Планування будинків та розташування сходової клітки слід здійснювати так, щоб граничний час евакуації з найбільш віддаленого приміщення не перевищував 15 хв. Відстань від дверей квартир або інших приміщень до сходової клітки або виходу назовні повинна бути не більше 30 м, а при виходах в тупиковий коридор або галерею - не більше 20 м.
2.1.1.5 Для запобігання розповсюдження продуктів термодеструкції та горіння пінополістиролу на шляху евакуації необхідно передбачати тамбури з каналами димовидалення, що відсікаються від сходових кліток дверима, обладнаними закривачами, з ущільненням в притворах. Канали димовидалення в тамбурах слід виконувати монолітними залізобетонними, цегляними або комбінованими, перерізом 110х160 мм з отворами на кожному поверсі та виводом каналів за межі покрівлі. В цегляних каналах кладку слід армувати стержнями діаметром 5 Вр-І через 3-4 ряди.
2.1.1.6 Найменшу ширину та найбільший нахил сходових маршів слід приймати в відповідності зі СНіП 2.08.01-89 та СНіП 2.08.02-85.
2.1.1.7 В місцях встановлення інженерного обладнання або проходу інженерних комунікацій через внутрішні та огороджувальні конструкції повинно передбачатися щільне заповнення негорючими матеріалами (мін. повсть) та будівельним розчином на всю товщину конструкції, при цьому товщина захисного шару заповнення повинна бути не менше товщини шару в місці встановлення обладнання або проходу комунікацій.
2.1.1.8 Підпілля слід передбачати вентильованими (з продухами). Площа продухів повинна складати не менше 1/400 площі підпілля.
2.1.1.9 Межі вогнестійкості для конструкцій будинків повинні відповідати даним табл. 2. Для досягнення вказаних меж вогнестійкості необхідно виконувати наступні конструктивні заходи:
- армування перекриттів, стін та вузлів їх з'єднання - виходячи з умов роботи будинку як рамної конструкції;
- влаштування поверхових залізобетонних обв'язочних балок розміром 160 мм (ширина) х 240 м (висота) - по периметру зовнішніх та внутрішніх стін, які заважають розповсюдженню вогню по вертикалі;
ДБН В.2.6-6-95 С.4
- встановлення конструктивного армування в зонах перекриттів завширшки не менше 1,2 м, рахуючи від обв'язочних балок, з кроком стержнів в сітках (або окремих стержнів) не більше 100 мм, діаметр стержнів 8-10 А-І. Стержні в сітках (або окремі стержні) необхідно заводити в обв'язувальні балки на довжину 12d стержня з обов'язковими відгинами на кінцях стержнів;
- товщину штукатурки стін та перекриттів призначати у відповідності з розв'язанням одномірної або багатомірної задачі термопружності з урахуванням вогневої дії у вигляді стандартної кривої, не менше:
- 30 мм - для будинків з найбільш віддаленою точкою по горизонталі 20 м і по вертикалі 12м при перліто (вермикуліто)-цементній штукатурці та площі приміщення не більше 20 м2 та при цементно-пісчаній штукатурці - не більше 12 м2;
- 50 мм - для будинків з найбільш віддаленою точкою по горизонталі понад 20 м і по вертикалі від 12 до 18м при перліто (вермикуліто)-цементній штукатурці та площі приміщення не більше 20 м2 та при цементно-піщаній штукатурці - не більше 12 м2;
- оштукатурювання стін та перекриттів по двох шарах сітки, що кріпиться сталевими стержнями діаметром 3,5-5 мм з кроком 600 мм, які з'єднуються з робочою арматурою в'язальним дротом. Сітки слід розташувати на відстані 10 мм одна від одної та від поверхні пінополістиролу;
- влаштування борозен завглибшки 10-15 мм на поверхні стінових блоків з пінополістиролу, заповнення яких підвищує стійкість та зчеплення штукатурного шару з поверхнею утеплювача.
Таблиця 2
| №№ пп | Найменування будівельних конструкцій | Мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій, год. (над рискою) та максимальні межі розповсюдження вогню по них, см (під рискою) |
| 1 | Колони (стояки) | 2/0 |
| 2 | Зовнішні стіни | 0,25/0 |
| 3 | Міжквартирні стіни | 0,5/40 |
| 4 | Стіни сходових кліток | 2/0 |
| 5 | Перекриття | 0,75/25 |
| 6 | Перегородки, що відділяють загальні коридори від інших приміщень | 0,75/0 |
| 7 | Міжквартирні перегородки | 0,25/40 |
| 8 | Сходові площадки, косоури, балки та марші сходових кліток | 1/0 |
2.1.1.10 Для стін сходових кліток товщина захисної штукатурки повинна бути не менше 5 см.
2.1.1.113 визначення системи "Пластбау" (п. 1.1) та конструктивних рішень випливає, що на її основі може бути одержана просторова рамна в ортогональних напрямках та рамно-в'язева з плоскими рамами в одному та в'язями в іншому ортогональному напрямку розрахункові системи.
Для будинків до 5 поверхів, що проектуються в звичайних та складних умовах, допускається використання будь-якої з наведених вище систем.
2.1.1.12 Прийнята конструктивна система будинку та система горизонтальних в'язей між суміжними вертикальними елементами повинні забезпечувати надійність спільної роботи конструкцій будинку від всіх видів навантажень при нормальних та екстремальних впливах. При проектуванні бетонних та залізобетонних елементів для забезпечення умов їх виготовлення потрібної довговічності та спільної роботи арматури і бетону слід виконувати вимоги СНіП 2.03.01-84.
2.1.1.13 Площа поперечного перерізу в'язей між суміжними вертикальними елементами в рамно-в'язевих системах слід приймати за розрахунком, але для кожного поверху не менше:
- для стояків зовнішніх та внутрішніх рам - 0,5 см2 на 1 м довжини фасаду;
- для стояків рам, які включають зовнішні та внутрішні стояки, - 1,0 см2 на 1 м довжини рами.
2.1.1.14 Сталеві в'язі та їх з'єднання повинні бути захищені від вогневого впливу. Захист від вогневого впливу повинен забезпечувати міцність в'язі протягом часу, що дорівнює потрібній межі вогнестійкості конструкцій, які з'єднуються в'язями, що проектуються.
ДБН В.2.6-6-95 C.5
Для в'язей, що з'єднують зовнішні несучі елементи з внутрішніми, повинен передбачатися захист від корозії.
2.1.1.15 Перемички над отворами в зовнішніх та внутрішніх стінах слід проектувати з врахуванням їх використання як в'язей суміжних стояків.
2.1.2 Матеріали
2.1.2.1 Залізобетонні вироби для збірних фундаментів, плити пінополістирольні для залишеної опалубки стін та перекриттів, столярні вироби для заповнення віконних та дверних отворів, ізоляційні, дахові та оздоблювальні матеріали повинні прийматися у відповідності з нормативними документами на вироби та матеріали.
2.1.2.2 Для виготовлення монолітних залізобетонних елементів стін та перекриттів слід застосовувати бетонну суміш за ГОСТ 7473-85 на щільних заповнювачах, яка надходить до місця укладки в готовому стані.
Проектний клас бетону за міцністю на стиск може бути В15, В20, В25 та В30 при умові досягнення 70% міцності на 7 добу та 100% на 28 добу при середній температурі тверднення 20°С.
Марка за зручністю укладки - П4
Найбільша крупність заповнювачів - 10...15 мм
Для стін, не врахованих в розрахунку будинку, допускається використання бетонної суміші на пористих заповнювачах.
2.1.2.3 Нормативні та розрахункові характеристики міцності бетону приймаються у відповідності з діючими нормами проектування бетонних та залізобетонних конструкцій.
2.1.2.4 Розрахункові опори бетону для граничних станів першої групи Rb та Rbt слід понижувати шляхом множення на коефіцієнти умов роботи, які характеризують специфіку виготовлення та роботи монолітних конструкцій. Коефіцієнти умов роботи та їх значення слід приймати:
- для елементів з бетону природного тверднення в умовах експлуатації, несприятливих для зростання міцності (вологість навколишнього середовища менше 75%), - gb2 = 0,90;
- для стінових конструкцій, що бетонуються у вертикальному положенні (висота бетонування більше 1,5 м) -gb3 = 0,85;
- для тих самих конструкцій з найбільшими розмірами перерізу менше 30см - gbs = 0,85.
Коефіцієнт gb2 враховується при визначенні Rb та Rbt коефіцієнти gb3 та gbs - Rb. Коефіцієнти вводяться незалежно один від одного шляхом їх перемноження.
2.1.2.5 Значення початкового модуля пружності бетону Еb при стиску та розтягу, початкового коефіцієнта поперечної деформації v (коефіцієнт Пуассона) та модуля зсуву бетону G приймаються за діючими нормами проектування бетонних та залізобетонних конструкцій.
2.1.2.6 Для штукатурки стін та перекриттів повинні застосовуватись малоусадні або безусадні цементно-піщані розчини.
Для зовнішньої штукатурки слід застосовувати цементно-піщаний розчин складу 1:3,5 з маркою за морозостійкістю F50. Захисний шар штукатурки в нормальній та вологій зонах повинен мати опір водопроникненню, який забезпечує при випробуваннях один з наступних граничних станів:
- відсутність крапельного протікання зразка захисної штукатурки завтовшки 50 мм з двома іншими розмірами 150х150 мм, при тиску на нього стовпа води заввишки 100 мм на протязі 48 годин;
- водовбирання матеріалу такого самого зразка не більше 0,5 г/см2 при вологості його 6% під тиском стовпа води заввишки 100 мм на протязі 48 годин;
- водовбирання контрольного такого самого зразка не більше 1,5 г/см2 при натурних випробуваннях будинку в трьох місцях фасадної сторони - одне на перемичці та два на простінках, під тиском стовпа води заввишки 100 мм за 48 годин;
- тиск водяного стовпа, заввишки 100 мм створюється за допомогою спеціальної методики та спецпристосування.
Для внутрішньої штукатурки слід застосовувати перліто (вермикуліто) - або цементно-піщані розчини, які задовольняють вимоги вогнестійкості (п. 2.1.1.9). Склад перліто (вермикуліто) - цементної штукатурки - 1:1:8 (цемент, вапно, перлітовий (вермикулітовий) пісок).
ДБН В.2.6-6-95 С.6
2.1.2.7 Для армування залізобетонних конструкцій будинків повинна застосовуватися арматура, яка задовольняє вимоги відповідних державних стандартів або затвердженим у встановленому порядку технічні умови та належить до одного з наступних видів:
- стержньова гарячекатана гладка класу А-І, періодичного профілю класів А-ІІ, А-ІІІ, А-ІІІв, А-IV, A-V, A-VI;
- стержньова термомеханічне зміцнена періодичного профілю класу Ат -ivc;
- дротяна холоднотягнута звичайна періодичного профілю класу Вр-І.
2.1.2.8 Як робочу арматуру слід переважно застосовувати:
а) стержньову арматуру класу А-ІІІ;
б) арматурний дріт діаметром 3-5 мм класу Вр-І (у зварних сітках та каркасах);
допускається застосовувати:
в) стержньову арматуру класу А-І та А-ІІ - для поперечної арматури, а також як поздовжню, якщо інші види арматури не можуть бути використані;
г) термомеханічне зміцнену стержньову арматуру класу Ат-ivc - для поздовжньої арматури зварних каркасів та сіток;
д) стержньову арматуру класів A-V, A-VI, а також гарячекатану класу A-IV - тільки для поздовжньої робочої арматури в'язаних каркасів та сіток. При цьому арматура класів A-V та A-VI може використовуватися тільки як стиснута.
2.1.2.9 Нормативні та розрахункові опори арматури та значення модуля пружності арматури Es приймаються у відповідності зі СНіП 2.03.01-84.
2.1.2.10 Для армування штукатурних шарів слід використовувати дрібночарункову (NN 15-20) сітку за ГОСТ 5336-86 або відповідну за розмірами чарунки та площі поперечного перерізу сталі просічно-витяжну сітку, яка виготовляється з листової неоцинкованої дахової сталі за ГОСТ 17715-72*.
2.1.2.11 Сумарна питома активність природних радіонуклідів у будівельних матеріалах не повинна перевищувати за РСН 356-91, 370 Бк×кг -1.
2.1.3 Конструкції підземної частини будинків
2.1.3.1 Конструкції підземної частини будинків, що зводяться на грунтах з характеристиками середньої величини модуля деформації Е > 100 кг/см2 та коефіцієнта мінливості стиску aЕ<1,5, повинні відповідати вимогам розділу СНіП 2.02.01-83 по проектуванню основ будинків та споруд у звичайних умовах будівництва. При значеннях Е<100 кг/см2 або (aЕ>1,5 слід враховувати особливості ґрунтових основ, в тому числі розглянуті в п.п. 2.4 та 2.5.
2.1.3.2 Вибір типу фундаменту виконується при розробці індивідуального або прив'язці типового проекту на основі ТЕО (ТЕР). При цьому співставляються варіанти, виконані з урахуванням конкретних інженерно-геологічних умов майданчика будівництва та необхідності попередження нерівномірних деформацій основи, які можуть викликати появу та розкриття тріщин в огороджувальних шарах штукатурки в надземній частині будинку.
2.1.3.3 Допускається використання фундаментів наступних типів:
- стрічкові монолітні типу конструкцій "Пластбау" та збірні (рисунок 2);
- плитні (при слабких грунтах, а також при значеннях (aЕ > 1,2);
- пальові (при насипних грунтах, намивних основах, наявності зон пливунів, зсувних схилів).
2.1.3.4 Збірні стрічкові фундаменти слід проектувати з використанням типових фундаментних плит, блоків та панелей. Влаштування збірних фундаментів слід передбачати з порядовою перев'язкою конструкцій.
У верхньому ряду фундаментних блоків слід передбачати колодязі завглибшки не менше висоти ряду, які використовуються для анкерування монолітних стояків надземної частини будинку.
2.1.3.5 Допускається влаштування східчастих збірних фундаментів з перепадом висот. В цьому випадку, якщо по довжині фундаментів 3 та більше сходів, по верху фундаментів слід влаштовувати монолітний пояс з бетону класу за міцністю на стиск В15 з армуванням за розрахунком, але не менше 0,2% площі поперечного перерізу поясу. Монолітний пояс може влаштовуватися також і в збірних стрічкових фундаментах без перепаду висот. В цих випадках анкерування стояків здійснюється в монолітному поясі.
1 - стрічковий фундамент; 2 - стіна зовнішня; 3 - стіна внутрішня; 4 - перекриття.
Рисунок 2 - Вузли конструкцій будинків системи "Пластбау".
2.1.3.6 Під час проектування пальової основи слід передбачати монолітний ростверк, в якому анкерується арматура стояків.
2.1.3.7 Під час проектування будинку з підпіллям допускається цоколь з конструкцій "Пластбау". В цьому випадку показник опору теплопередачі для конструкцій цоколю призначається як для зовнішніх стін.
2.1.3.8 Загальні вимоги щодо гідроізоляції конструкцій підземної частини будинку:
- горизонтальна гідроізоляція необхідна у всіх вертикальних елементах на рівні перекриття над технічним підпіллям або над підвалом та на рівні низу цокольних панелей, або стін підвалу;
- вертикальна гідроізоляція - з зовнішньої сторони цокольних панелей або блоків зовнішніх стін підвалу від низу згаданих конструкцій до вимощення та по обидві сторони внутрішніх стін підвалу від верху фундаментної подушки до відмітки підлоги підвалу.
2.1.3.9 Під час утворення колодязів для анкерування стояків каркасу надземної частини будинку, слід передбачати обклейну гідроізоляцію не тільки горизонтальних поверхонь, але і всередині всього колодязя.
2.1.3.10. Допускається після перевірки в експерименті або обгрунтування відповідних розрахунків заміна обклейної гідроізоляції всередині колодязя гідроізоляцією цементно-піщаною пастою.
2.1.3.11 У випадку влаштування поверх збірних фундаментів монолітного поясу гідроізоляція влаштовується під монолітним поясом.
Під час влаштування гідроізоляції для складних умов будівництва слід керуватися СН 301-65.
2.1.3.12 Підлоги підвалів та технічних підпіль слід розташовувати, як правило, вище рівня ґрунтових вод.
2.1.4 Зовнішні стіни
2.1.4.1 Конструкція зовнішніх стін за системою "Пластбау" повинна відповідати наведеній на рисунку 2.
2.1.4.2 Заповнення віконних та дверних прорізів дерев'яними столярними виробами слід проектувати таким чином, щоб виконувались наступні вимоги:
ДБН В.2.6-6-95 С.8
- між коробками віконних та дверних блоків та внутрішнім шаром з полістиролу повинен бути шар набетонки (штукатурки) на вертикальних поверхнях не менше 7 см;
- штукатурка вертикальних відкосів повинна армуватися тими самими сітками та за таким самим принципом, що і на поверхнях стін, для чого сітки стін належить завести на бокові поверхні з напуском не менше 10 см;
- коробки дверних та віконних блоків повинні бути покриті одним шаром толю для пароізоляції;
- основне кріплення коробок здійснюється до бетонного (залізобетонного) елемента завтовшки не менше 10 см, в який закладаються спеціальні дерев'яні пробки;
- додаткові кріплення коробок здійснюються до поверхонь штукатурки, для чого в ній також закладаються дерев'яні пробки.
Водонепроникність стику віконного заповнення та стіни повинна бути забезпечена конфігурацією нижньої частини отвору, звідки відводиться вода з-під віконного блока.
2.1.4.3 Для стін, що призначені для роботи в особливо несприятливих умовах (різкі коливання добових температур в зимовий час, тривала дія косих дощів, експлуатація в умовах вологих субтропіків та ін.), слід передбачати спеціальні заходи захисту зовнішніх стін:
- влаштування облицювання з водонепроникних негорючих листових матеріалів (склопластик, базальтоцемент, керамічна плитка та ін.);
- влаштування фарбувальної гідроізоляції кількома (не менше двох) шарами кремнійорганічної фарби.
2.1.5 Внутрішні стіни та перегородки
2.1.5.1 Товщина міжквартирних, міжкімнатних стін та перегородок, а також стін сходових кліток повинна визначатися вимогами міцності, звукоізолюючої здатності та вогнестійкості. Конструкція стін повинна відповідати наведеній на рисунку 2.
2.1.5.2 Під час проектування внутрішніх стін слід в необхідних місцях передбачати вентиляційні канали.
2.1.5.3 В конструкціях внутрішніх стін та перегородок між сітками армування слід передбачати спеціальні пристрої для схованої електропроводки - трубки із незгораючих та важкозгораючих матеріалів, які замонолічуються в стінах при зведенні разом з роздільними коробками. Не рекомендується для схованої електропроводки передбачати в огороджувальних шарах штукатурки канали та борозни.
2.1.6 Перекриття
2.1.6.1 Міжповерхові перекриття системи "Пластбау", багатошарові, акустичне неоднорідні, повинні задовольняти вимоги міцності, жорсткості, звукоізолюючої здатності від повітряного та ударного шуму і вогнестійкості. Конструкція перекриттів повинна відповідати наведеній на рисунку 2.
2.1.6.2 Армування несучих конструкцій перекриттів призначається за розрахунком на дію силових та вогневих впливів, при цьому розрахунковим сполученням є сума нормативного статичного навантаження при одночасній вогневій дії 1 годину.
2.2 Основні розрахункові вимоги
2.2.1 Разрахункові вимоги розроблено з урахуванням розділу СНіП 2.03.01-84 щодо розрахунку конструкцій системи "Пластбау" на дію статичних навантажень.
2.2.2 Конструкції будинків системи "Пластбау" повинні задовольняти вимоги розрахунку за двома групами граничних станів під час всього строку експлуатації, а також під час їх зведення:
- перша група - за втратою несучої здатності;
- друга група - за непридатністю до нормальної експлуатації.
2.2.3 Розрахунком за граничними станами першої групи слід перевіряти:
- всі конструкції будинків та їх з'єднання для попередження руйнувань під час дії силових впливів в процесі будівництва та розрахункового строку експлуатації будинку;
- основу будинку для попередження втрати її несучої здатності при спільній дії вертикальних та горизонтальних навантажень.
2.2.4 Розрахунком за граничними станами другої групи слід перевіряти:
ДБН В.2.6-6-95 С.9
- будинки в цілому для обмеження: прогину верхівки будинку при дії горизонтальних навантажень;
деформацій основи;
- перекриття, покриття, сходові майданчики, марші та інші елементи, що згинаються, для обмеження їх прогинів та розкриття тріщин від вертикальних навантажень;
- стіни будинку (колони та огороджувальні шари) для обмеження розкриття тріщин від вертикальних та вітрових навантажень, нерівномірних осідань основ та температурно-вологісних впливів.
2.2.5 В складі монолітних конструкцій стін та перекриттів статичні навантаження сприймають монолітні бетонні та залізобетонні елементи.
Шари армувань штукатурки є самонесучими і до складу розрахункових бетонних та залізобетонних перерізів не включаються.
2.2.6 Для будинків, що розраховуються на спільну дію вертикальних та горизонтальних навантажень за недеформованою схемою, величина прогину верхівки будинку в звичайних грунтових умовах не повинна перевищувати 0,001 його висоти. Прогин будинку підраховується з урахуванням піддатливості основи.
2.2.7 Граничне значення середньої осадки будинку за умови забезпечення зберігання інженерних комунікацій, вимощень та входів в будинок не повинне перевищувати 10 см.
2.2.8 Гранично допустимі значення спільних нерівномірних деформацій основи та будинку за вимогами міцності, стійкості та тріщиностійкості конструкцій встановлюються розрахунком з урахуванням конструктивно-планувальних рішень будинку.
2.2.9 Граничні прогини перекриттів та покриттів будинків системи "Пластбау" не повинні перевищувати:
при L < 6м - (1/200)L;
при 6м ≤ L ≤ 7,5м -3 см;
при L > 7,5M- (l/250)L,
де L - проліт елемента.
2.2.10 Розкриття тріщин, які перетинають робочу арматуру несучих конструкцій, що визначається розрахунком, за умови захисту арматури від корозії не повинно перевищувати: при тривалому розкритті 0,3 мм, при короткочасному 0,4 мм.
2.2.11 Розкриття тріщин в шарах армованої штукатурки не допускається. При розрахунку тріщиностійкості шарів штукатурки слід враховувати нормативні силові та вогневі впливи.
2.2.12 3 перерахованих в СНіП 2.01.07-85 навантажень в розрахунках будинків системи "Пластбау" необхідно враховувати наступні:
постійні:
- вага конструкцій будинку;
- боковий тиск грунту на стіни підземної частини будинку;
тривалі.
- навантаження на перекриття приміщень горища, нормативні значення яких дорівнюють 0,7 кПа (70 кгс/м2);
- навантаження на перекриття від ваги людей та меблів з пониженим нормативним значенням та перегородок. Навантаження від перегородок допускається враховувати як рівномірно-розподілені, приймаючи їх значення на основі розрахунку для схем розміщення перегородок, що припускаються, але не менше 0,5 кПа (50 кгс/м2);
- снігове навантаження з пониженим нормативним значенням;
- температурні кліматичні впливи з пониженими нормативними значеннями;
- вологісні впливи, обумовлені зменшенням початкової вологості виготовлення до рівноважного стану та які супроводжуються деформаціями усадки;
- впливи нерівномірних деформацій основи, що виникають при обтисканні грунту навантаженнями від будинку та не супроводжуються зміною структури та властивостей грунту;
- впливи, обумовлені повзучістю матеріалів;
короткочасні:
- навантаження на перекриття житлових будинків з повним нормативним значенням;
- снігове навантаження з повним нормативним значенням;
- температурні кліматичні впливи з повним нормативним значенням;
ДБН В.2.6-6-95 С.10
- вітрові навантаження;
особливі:
- впливи просадних основ, які виникають під час замочування просадних грунтів;
- впливи осідань земної поверхні в районах гірських виробок;
- навантаження, викликані різкими порушеннями нормальних умов експлуатації (пожежа та ін.).
2.2.13 Сполучення навантажень при розрахунку будинку та основ слід визначати у відповідності з розділами СНіП 2.01.07-85 та СНіП 2.02.01-83.
2.2.14 Зусилля, які діють в стінових конструкціях та в перекриттях, в залежності від характеру прикладення зовнішніх навантажень, особливостей системи, що розраховується, та потрібної точності розрахунку слід визначати на основі просторових або плоских розрахункових схем. Просторові розрахункові схеми дозволяють визначати зусилля в конструкціях та їх переміщення від зовнішніх навантажень довільного напрямку. При використанні плоских розрахункових схем зовнішні навантаження вважають діючими в одній визначеній площині, яка співпадає з площиною ідеалізованої схеми будинку.
2.2.15 Просторові розрахункові схеми можуть застосовуватися у вигляді:
- систем пластин,
- просторових рам;
- рамно-в'язевих систем.
Розрахункові схеми у вигляді рамно-в'язевих систем з плоскими рамами та в'язями найбільш доцільні при визначенні зусиль та переміщень при дії вертикальних навантажень.
В додатку наведені методика та результати статичних розрахунків багатоповерхових та багатопро-гонових плоских рам будинків за системою "Пластбау" для звичайних умов будівництва при дії вертикальних навантажень. Наведені дані охоплюють практично увесь клас плоских рам, можливих у будівництві за системою "Пластбау".
2.3 Визначення показників вогнестійкості конструкцій та токсичності при пожежі
2.3.1 Показники вогнестійкості та токсичності, а саме: межі вогнестійкості конструкцій, межі розповсюдження вогню по них, група займистості утеплювача (залишеної опалубки), потенціальна токсична небезпека деструкції (ПТНД, г/м3), токсикометричний показник Нсл50 , г/м3, які визначаються у відповідності з даними нормами, слід вносити в проекти конструкцій за умови, що їх виконання повністю відповідає описанню, даному в нормах.
2.3.2 Межа вогнестійкості будівельних конструкцій дорівнює часові tu (в годинах або хвилинах) від початку вогневого впливу до початку одного з граничних станів за вогнестійкістю:
- втрати несучої здатності;
- втрати теплоізолюючої здатності (за підвищенням температури на поверхні, яка не обігрівається);
- втрати суцільності.
2.3.3 Втрата несучої здатності характеризується обваленням або прогином конструкцій, значення якого виключає можливість її подальшої експлуатації.
2.3.4 Граничний стан за теплоізолюючою здатністю визначається підвищенням температури на поверхні конструкції, яка не обігрівається, в середньому більше ніж на 190°С або в будь-якій точці цієї поверхні більше ніж на 220°С в порівнянні з температурою конструкції до випробування.
2.3.5 Втрата суцільності (щільності) характеризується виникненням в конструкціях або стиках наскрізних тріщин або наскрізних отворів, через які проникають продукти горіння або полум'я.
Займистість матеріалів, з яких виконана конструкція, не визначає межі її вогнестійкості. В той же час слід враховувати, що застосування займистого матеріалу може понизити межу вогнестійкості конструкції, якщо швидкість його вигоряння буде вище швидкості прогрівання.
2.3.6 Межа вогнестійкості може бути визначена під час вогневого стандартного випробування конструкцій або розрахунком. Щоб одержати середній результат, в розрахунках слід використовувати середні дослідні значення теплотехнічних та механічних характеристик матеріалів.
2.3.7 Для оцінки вогнестійкості конструкцій на підставі розрахунків необхідно мати достатні відомості про межі вогнестійкості конструкцій, аналогічних тим, що розглядаються, за формою, матеріалами та конструктивному виконанню, а також відомості про основні закономірності їх поведінки під час пожежі.
ДБН В.2.6-6-95 С.11
2.3.8 В розрахунках при дії стандартного температурного режиму та нормативного навантаження встановлюються граничні стани за втратою несучої та теплоізолюючої здатності, при цьому величина ru підраховується від початку вогневого впливу до моменту, коли несуча або теплоізоляційна здатність конструкції стає недостатньою.
2.3.9 Для визначення несучої здатності конструкції спочатку знаходять розподіл температури по перерізу в контрольний момент часу і потім підраховують несучу здатність конструкції в той же момент часу з урахуванням змінених механічних властивостей прогрітих бетону та арматури.
2.3.10 Оцінка теплоізолюючої здатності конструкції, тобто температури на її ненагріваній поверхні в контрольний момент часу від початку вогневого впливу, виконується шляхом розв'язання нелінійного рівняння теплопровідності перерізу конструкції з врахуванням умов конвективного теплообміну на її нагріваних та ненагріваних поверхнях. Знайдені значення температури ненагріваної поверхні співстав-ляються з гранично допустимими.
2.3.11 Допускається не визначати точне розрахункове значення межі вогнестійкості конструкції, обмежуючись перевіркою зберігання конструкцією теплоізолюючої та несучої здатності в момент часу, що дорівнює потрібній межі вогнестійкості.
2.3.12 Розрахунок межі вогнестійкості конкретної конструкції допускається виконувати за одномірними або багатомірними розрахунковими моделями з урахуванням стандартної температурної кривої та залежності коефіцієнта теплопровідності від температури.
2.3.13 Межа вогнестійкості шаруватих огороджувальних конструкцій за теплоізолюючою здатністю може дорівнювати або, як правило, бути більшою суми меж вогнестійкості окремо взятих шарів.
2.3.14 Якщо в проекті вказано розрахункове значення межі вогнестійкості несучої конструкції, слід навести також значення статичних навантажень, для яких вона визначена.
2.3.15 Межа розповсюдження вогню по стінових огородженнях та перекриттях визначається за методикою, викладеною в СНіП 2.01.02-85.
2.3.16 ПТНД слід визначати за сукупністю показників, що характеризують процес термодеструкції пінополістиролу, який проходить при температурі 280-700°С, і які включають показники втрати маси, кількісного та якісного складу продуктів при термодеструкції.
2.3.17. Для пінополістиролу марки ПСВ-СВ показники для визначення та якісний склад ПТНД повинні відповідати даним, наведеним в табл. 3-6. Кількісний склад ПТНД визначається при найбільш небезпечній температурі 450°С, при якій спостерігається найвища токсичність термодеструктивної газової суміші.
Таблиця 3 - Показник втрати маси пінополістиролу (ППС) марки ПСВ - СВ, визначений за результатами термодериватографічного аналізу, маса зразка 50 мг
| №№ пп | Температура в °С | Втрата маси ППС в мг при швидкості нагрівання печі в °С/хв |
| 20 | 10 | 5 | 2,5 |
| 1 | 100 | 0,5 | 0,5 | 5,0 | 3,0 |
| 2 | 200 | 1,5 | 1,0 | 20,5 | 3,5 |
| 3 | 300 | 3,0 | 2,0 | 24,0 | 6,5 |
| 4 | 400 | 20,0 | 45,0 | 50,0 | 47,0 |
| 5 | 450 | 50,0 | 47,0 | 50,0 | 48,0 |
| 6 | 500 | 50,0 | 47,5 | 50,0 | 50,0 |
ДБН В.2.6-6-95 С.12
Таблиця 4 - Якісний склад продуктів термоокислювальної деструкції пінополістиролу марки ПСВ - СВ в %
| №№ пп. | Найменування компонентів | Температура деструкції в °С |
| 100 | 200 | 300 | 400 | 500 | 600 | 700 |
| 1 | Бензол | сліди | 0,46 | 0,9 | 0,3 | 1,0 | сліди | 12 |
| 2 | Толуол | сліди | 6,9 | 8,3 | 3,3 | - | - | - |
| 3 | Ксилол | - | 25,4 | 26,7 | 6,0 | 7,3 | 4,2 | - |
| 4 | Пропилбензол та його полімери | - | 4,2 | 5,4 | - | - | - | - |
| 5 | Стирол | 2,6 | 12,7 | 13,6 | 43,6 | 60,9 | 82,6 | 88,0 |
| 6 | Метилстирол | - | 2,8 | 4,9 | 0,2 | 0,9 | 1,9 | - |
| 7 | Первинні спирти | - | 1,0 | 1,6 | 0,05 | 1,0 | - | - |
| 8 | Вторинні спирти, ефіри | - | 7,3 | 4,3 | 0,2 | 4,9 | - | - |
| 9 | Третинні спирти | - | 2,2 | 3,1 | - | - | - | - |
| 10 | Ацетон | 2,5 | 3,1 | 6,1 | 0,2 | 2,6 | - | - |
| 11 | Парафін | 41,2 | 9,5 | 7,2 | 2,2 | 9,0 | 3,7 | - |
| 12 | Олефіни + нефтени С2+С9 | 28,8 | 15,8 | 11,8 | 2,9 | 7,0 | 4,7 | - |
| 13 | Дієни С3-С8 | 24,8 | 8,1 | 5,9 | 1,4 | 5,2 | 2,8 | - |
Таблиця 5 - Характеристика ведучих компонентів термоокислювальної деструкції пінополістиролу при температурах 450, 500 та 650°С (насиченість 100 -112,5 г/м3)
| t,°C | Основні компоненти ПТНД, що аналізуються | Виявлені концентрації, мг/м3 | Клас небезпеки | Значення кратності перевищення ГДКр.З. за III кл. небезпеки | Ведучий компонент |
| 450 | Стирол | 2700 | III | 540,0 | стирол |
| толуол | 820 | III | 16,4 | |
| бензол | 760 | II | 227,5 | бензол |
| CO | 5200 | IV | 260,0 | окис вуглецю |
| СО2 | 7000 | IV | - | |
| 500 | Стирол | 2650 | III | 530,0 | стирол |
| толуол | 700 | III | 14,0 | |
| бензол | 400 | II | 119,5 | бензол |
| СO | 700 | IV | 26,5 | |
| СO2 | 7000 | IV | - | |
| 650 | Стирол | 2950 | III | 590,0 | стирол |
| толуол | 980 | III | 19,6 | |
| бензол | 450 | II | 134,5 | бензол |
| CO | 500 | IV | 19,0 | |
| СO2 | 4700 | IV | - | |
ДБН В.2.6-6-95 С. 13
Таблиця 6 - Кількісний склад ПТНД пінополістиролу (мг/м3) при t = 450°С та різних насиченостях
| Основні компоненти, що аналізуються | Насиченність, г/м3 |
| 17,5 | 25,0 | 35,0 | 50,0 | 75,0 | 100,0 |
| Стирол | 600 | 1000 | 1175 | 1600 | 2000 | 2700 |
| Бензол | 10 | 10 | 125 | 360 | 320 | 760 |
| Толуол | 30 | 60 | 170 | 400 | 760 | 820 |
| CO | сліди | 20 | 30 | 1450 | 1450 | 5200 |
| СО2 | 600 | 1200 | 4500 | 5000 | 6000 | 7000 |
2.3.18 Токсикометричний показник Нсл50 характеризує небезпечну масу продуктів термодеструкції при t = 450°С, яка діє на організм на протязі 30 хв., та одночасно враховує вплив на організм всіх летючих продуктів горіння та їх комбіновану дію. Для ПСВ - СВ Нсл50 складає 73,9 г/м3, що за класифікацією полімерних матеріалів за критерієм токсичності продуктів горіння з урахуванням часу впливу відповідає III класу небезпеки - речовини помірно небезпечні.
2.3.19 Встановлена аварійно допустима маса в приміщеннях (Маду, г/м3) - максимально допустима кількість пінополістиролу ПСВ - СВ, що підлягає термодеструкції в процесі всього вогневого впливу та виділеного в приміщення, дорівнює 25,5 г/м3.
2.3.20 Значення Маду при розробці проектів допускається визначати експериментальне або розрахунком, при цьому конструкція може вважатися придатною, якщо на протязі часу евакуації жителів з найбільш віддаленої точки будинку, але не менше 30 хв., виконується умова:
, (1)
де Мф - експериментальне або теоретично визначена маса термодеструктивного пінополістиролу.
2.3.21 При експериментальному визначенні фактичної маси пінополістиролу, що підлягає термодеструкції, через кожні 5 хв. здійснюється відбір газоповітряної суміші всередині приміщення, після чого на підставі табл. 3-6 по лінійній інтерполяції встановлюється фактична маса дестругованого пінополістиролу.
Числові значення температур в шарах пінополістиролу, що підлягає термодеструкції, в умовах експерименту контролюються по середньостатистичних показаннях термопар, розміщених в різних точках по товщині полістиролу в конструкції.
2.3.22 При визначенні розрахунковим шляхом фактичної маси термодестругованого пінополістиролу слід користуватися наступним алгоритмом:
- розв'язується термопружна задача при крокові часу 5 хв. та заданій стандартній кривій теплового впливу, при цьому визначаються прирости температур по товщині комплексної конструкції;
- у відповідності з раніш визначеним приростом температур встановлюються прирости напружень та деформацій;
- у відповідності зі встановленою зміною температур визначається маса термодестругованого пінополістиролу та відповідні цьому компоненти термодеструкції;
- здійснюється порівнювання фактичної маси термодестругованого пінополістиролу з Маду .
2.3.23 Аналітичний вираз стандартної кривої вогневого впливу слід приймати у вигляді:
t = 345 lg (480t + 1) + 20, (2)
де t, год. - час від початку вогневого впливу;
20°С - температура середовища біля необігріваних поверхонь;
t, °С - температура обігріваної поверхні.
Розрахунок токсичної безпеки та мас продуктів термодеструкції пінополістиролу марки ПСВ - СВ наведені в додатку (п. 3.1).
ДБН В.2.6-6-95 С.14
2.4 Особливості проектування будинків для спорудження на підроблюваних територіях
2.4.1 Особливості об'ємно-планувальних та конструктивних рішень
2.4.1.1 Конструкція будинків для спорудження на підроблюваних територіях повинна забезпечувати можливість їх розрізки деформаційними (осадовими) швами на окремі відсіки прямокутної форми, що не мають зміни поверховості.
2.4.1.2 Злами несучих стін в плані не рекомендуються. При необхідності зламів (не більше 1,5м) слід передбачати конструктивні заходи, які забезпечують сприйняття зусиль від впливу основи, що деформується.
Отвори в стінах підвалу слід призначати мінімально допустимих розмірів і не розміщувати їх в місцях з максимальними зусиллями.
2.4.1.3 Довжину будинків без деформаційних (осадових) швів або відсіків слід призначати в залежності від гірсько-геологічних умов та особливостей конструктивно-планувальних схем. Орієнтовні довжини 1 - 5-поверхових будинків або відсіків наведені в табл.7.
Таблиця 7
| Група територій | Очікувані деформації земної поверхні | Очікувана висота уступу h, см | Довжина відсіків, м, для будинків висотою в поверхах |
| Відносна горизонтальна деформація розтягу або стиску є, мм/м | Нахил і, мм/м | Радіус кривизни R, км | 1-2 | 3-4 |
| 1 | 12 ³ e > 8 | 20 ³ і > 10 | 1 £ R < 3 | - | 24 | 20 |
| II | 8 ³ e > 5 | 10 ³ і > 7 | 3 £ R < 7 | - | 36 | 24 |
| III | 52 ³ e > 3 | 7 ³ і > 5 | 7 £ R < 12 | - | 42 | 30 |
| VI | 3 ³ e > 0 | 5 ³ і > 0 | 12 £ R < 20 | - | 60 | 40 |
| Ік | - | - | - | 25 ³ h > 15 | 20 | 14-18 |
| ІІк | - | - | - | 15 ³ h > 10 | 24 | 20 |
| IIIк | - | - | - | 10 ³ h > 5 | 36 | 24 |
| IVк | - | - | - | 5 ³ h > 0 | 40 | 36 |
2.4.1.4 Деформаційні шви між відсіками будинку повинні забезпечувати їх можливий нахил при нерівномірних деформаціях основи у відповідності з п.5,6 РСН 227-88.
2.4.1.5 Ширина деформаційних (осадових) швів приймається за розрахунком відповідно до СНіП 2.01.09-91, але не менше 200 мм.
2.4.1.6 Фундаменти будинку або його відсіків повинні, як правило, закладатися на одному рівні. При закладанні фундаментів суміжних відсіків на різних відмітках перехід від більш заглибленої частини до менш заглибленої слід здійснювати уступами не крутіше 1:2 при висоті кожного не більше 60 см. В цьому випадку, якщо передбачений фундаментний пояс, його слід закладати на відмітці найвищої частини підошви фундаментів, а нижче поясу до проектних відміток фундаменти заглиблювати кладкою з місцевих матеріалів, відділяючи її від поясу швом ковзання.
2.4.1.7 На майданчиках, які складені грунтами з модулем деформації Е < 10 МПа (100 кг/см2), а також при можливості різкого погіршення будівельних властивостей грунтів основи внаслідок зміни гідрогеологічних умов майданчика при підробці рекомендується застосовувати грунтові подушки.
Грунтові подушки слід застосовувати також і на майданчиках, які складені малостискуваними грунтами з модулем деформації Е > 25 - 30 МПа з метою зниження несприятливих впливів деформацій земної поверхні.
2.4.1.8 Підземна частина будинку може бути вирішена за жорсткою, піддатливою або комбінованою схемою. При цьому у всіх випадках можливе влаштування горизонтального шва ковзання.
ДБН В.2.6-6-95 С.15
Проектування будинків без шва ковзання допускається у випадку застосування підземної частини, здатної повністю сприймати зусилля від горизонтальних деформацій основи.
Жорстка конструктивна схема повинна забезпечувати роботу фундаментів зі стінами підвалу. Шов ковзання при цьому слід розташовувати під підошвою фундаментів.
Піддатлива або комбінована схема виконується із застосуванням фундаментних плит, шов ковзання при цьому розташовується над фундаментними плитами під стінами підвалу.
2.4.1.9 У випадку, коли прогнозовані нахили будинків або зусилля та деформації в несучих конструкціях, які викликані надмірним осіданням основ, перевищують допустимі, можуть бути передбачені конструктивні заходи по вирівнюванню будинків.
2.4.1.10 В підземній частині будинків, що проектуються з урахуванням вирівнювання повинно передбачатися підвальне приміщення заввишки від підлоги до низу конструкцій, що виступають не менше 1,9м.
2.4.1.11 В будинках, що проектуються з урахуванням вирівнювання за допомогою домкратів або пристроїв з піщаним заповненням, слід передбачати горизонтальний розподільний шов між фундаментами та стінами підвалу.
При вимірюванні методом вибурювання рекомендується не влаштовувати горизонтальний роздільний шов між фундаментами та стінами підвалу.
При товщині стін підвалу менше 40см необхідно передбачати фундаментний пояс перерізом не менше 40´40см (у випадках застосування домкратів).
2.4.1.12 Місце розташування отворів для встановлення домкратів в плані будинку повинні забезпечувати приблизну рівність вантажних площ від ваги вище розміщених конструкцій, що приходяться на кожний домкрат.
Мінімальні розміри отворів для рекомендованих домкратів конструкції НДІБК показані на рисунку 3, а.
У випадках застосування вимірювальних пристроїв з піщаним заповненням влаштування фундаментного поясу та отворі для розташування домкратів не вимагається (рисунок 3, б).
Типи підземної частини будинків, які рекомендуються для різноманітних умов будівництва, вказані в табл..8.
Таблиця 8
| Групи підроблюваних територій | Рекомендовані типи підземних конструкції |
| Ескіз | Описання |
| ![]()
IV, III, II, Ivк | | Збірні, збірно-монолітні або монолітні нерозрізні без вирівнювальних пристроїв з розташуванням шва ковзання (1) над або під плитами фундаменту |
| ![]()
I, IIIк | | Збірно-монолітні або монолітні розрізні зі швом ковзання (1) на рівні верху фундаментних плит та вирівнювальними пристроями (2) над швами ковзання |
| ![]()
IIк , Iк при S > 2см | | Монолітні розрізні на рівні верху фундаментних плит з вирівнювальними пристроями (2) над фундаментними плитами та швом ковзання (1) під ними |
| ![]()
Iк при S < 2см | | Монолітні нерозрізні з вирівнювальними пристроями (2) під підошвою фундаменту та швом (1) або без шва ковзання над вирівнювальним пристроєм |
ДБН В.2.6-6-95 С.16
а - підземна частина з нішами для домкратів; б - те саме з піщаним заповненням роздільного шва; 1 - ніші для домкратів; 2 - піщане заповнення; 3 - армувальні елементи; 4 - огороджувальні елементи.
Рисунок 3 - Конструкції підземної частини з вирівнювальними пристроями.
2.4.1.13 В будинках з піддатливими фундаментами (при шві ковзання, розташованому між фундаментами та стінами підвалу) підлоги по грунту слід проектувати нежорсткими. При жорстких конструкціях підлог по периметру всіх стін підвалу необхідно передбачати шви, ширина яких встановлюється розрахунком.
2.4.1.14 3 метою забезпечення в процесі вирівнювання будинку нормальної експлуатації трубопроводів, які розташовуються в підвалі, при проектуванні систем внутрішнього водопроводу та каналізації необхідно передбачати:
- прокладання труб за межами отворів, які передбачені для розміщення вирівнювальних пристроїв;
- кріплення стояків та розвідних трубопроводів до конструкцій, що розташовані над горизонтальним роздільним швом між опорною та тією частиною будинку, що піднімається;
- влаштування отворів для пропуску труб через стіни та фундаменти з забезпеченням зазору між трубою та будівельними конструкціями, який перевищує розрахункове значення переміщення будинку на 100мм;
- наявність компенсаторів, які забезпечують горизонтальні та вертикальні переміщення трубопроводів.
2.4.2 Особливості розрахунку будинків на підроблюваних територіях
2.4.2.1 Метою розрахунку та конструювання підземної частини і основи є обмеження зусиль та деформацій в надземних конструкціях будинку допустимими значеннями, а також запобігання появи в конструкціях тріщин з перевищенням граничних параметрів, вказаних в СНіП 2.01.09-91.
2.4.2.2 Розрахунковий опір грунтів основи (Rо), а також розміри фундаментів слід визначати у відповідності з п.9.3 СНіП 2.02.01-83.
З метою значного зменшення зусиль в несучих конструкціях будинку рекомендується:
- проектувати основи та фундаменти по фактичних модулях деформації грунтів з перевищенням розрахункових опорів, які визначаються за СНіП 2.02.01-83, при використанні діаграм деформування грунтів, одержаних в реальних умовах будівельних майданчиків (випробування стандартних штампів або фундаментних блоків), та узгоджені зі спеціальною організацією.
2.4.2.3 Розрахунок підземних конструкцій та основ слід виконувати на розрахункові сполучення навантажень та впливів, вказаних в табл. 9 і 10.
В доповнення до вимог діючих нормативних документів в табл. 9 наведені особливі сполучення 8 та 9, які необхідно враховувати в розрахунках для визначення допустимих деформацій основи та підземних конструкцій (II група граничних станів) з метою забезпечення несучої здатності надземних конструкцій (І група граничних станів).
Таблиця 9
| Група гранич-них станів | Номер розрахункових комбіна- цій навантажень та впливів | Коефіцієнти надійності за навантаженням та сполучень в розрахункових та комбінаціях, різних за тривалістю навантажень та впливів |
| Постійні від власної ваги конструкцій, об'ємна маса яких | Тривалі (в т.ч. короткочасні з пониженим значенням, табл.3 СНіП 2.01.07-85) | Короткочасні (в т.ч. зменшені в частині тривалих) | Особливі |
| Більше 1800 кг/м3 | 1800 кг/м3 та менше, а також штукатурні та ізоляційні шари | Від ваги людей та меблів | Снігові | Вплив нерівномірних деформацій основи | Від ваги людей, меблів та обладнання, повне нормативне значення яких | Снігові | Райони гірських виробок, просадочні грунти |
| ³ 2кПа | < 2кПа |
| 1 | 1 | 1,1 | 1,3 | - | - | - | 1,2 | 1,3 | - | - |
| 2 | 1,1 | 1,3 | - | - | 1; 0,95 | 1,2 | 1,3 | 1,4; 0,9 | - |
| | | | | | | 0,9 | 0,9 | | |
| 3 | 1,1 | 1,3 | - | - | - | 1,2 | 1,3 | 1,4; 0,8 | 1 |
| | | | | | | 0,8 | 0,8 | | |
| 4 | 1,1 | 1,3 | - | - | - | 1,2 | 1,3 | - | 1 |
| | | | | | | 0,8 | 0,8 | | |
| 2 | 5 | 1 | 1 | 1; 0,95 | 1; 0,95 | 1; 0,95 | - | - | - | - |
| 6 | 1 | 1 | 1; 0,95 | - | - | 1; 0,9 | 1:0,9 | - | - |
| 7 | 1 | 1 | 1; 0,95 | 1; 0,95 | 1; 0,95 | 1; 0,9 | 1:0,9 | - | - |
| 8 | 1 | 1 | 1; 0,95 | - | 1; 0,95 | - | - | - | 1 |
| 9 | 1 | 1 | 1; 0,95 | - | 1; 0,95 | 1; 0,8 | 1; 0,8 | 1; 0,8 | 1 |
ДБН В.2.6-6-95 С.18
Таблиця 10
| Конструкція, що перевіряється розрахунком | Номери розрахункових комбінацій (див. табл. 9) |
| I група граничних станів | II група граничних станів |
| Основа | 2,3 | 5,8 |
| Фундаменти | 2,3 | 7 |
| Стіни підвалу | 2,3 | 7,9 |
| Перекриття над підвалом | 1,4 | 6 |
2.4.2.4 Особливістю розрахунку підземних конструкцій є необхідність визначення прогинів та вигинів на рівні перекриття при особливому сполученні навантажень. Одержані величини використовуються при розрахунку надземних конструкцій на задані вертикальні переміщення; при цьому повинна бути забезпечена несуча здатність надземних конструкцій (граничний стан першої групи).
2.4.2.5 Граничні значення відносних деформацій надземних конструкцій, що задовольняють вимоги розрахунку по першій групі граничних станів, наведені в табл. 11. В таблиці позначені DS, DU, відповідно різниця осадок опорних перерізів балки та горизонтальних переміщень верху та низу колони; L, Н - лінійні розміри елементів в світлі.
Таблиця 11
| Конструкції | Відносні переміщення |
| DS/L | DU/H |
| Монолітні залізобетонні балки з бетону класу В20 та вище з площею стиснутої опорної арматури більше 50% розтягнутої | 0,005 | |
| Залізобетонні колони з площею поперечного перерізу менше 0,1 м2 | | 0,006 |
2.4.2.6 Граничне значення відносного прогину (вигину) будинку не повинно перевищувати 0,0012 при основному сполученні навантажень.
Нахили будинків, які визначаються при особливому сполученні навантажень, не повинні перевищувати 0,008.
2.4.2.7 Як розрахункові схеми рекомендуються системи перехресних балок, що лежать на нелінійно-деформованій основі з викривленою або ступінчастою поверхнею (рисунок 4).
2.4.2.8 При жорсткому з'єднанні стрічкових фундаментів зі стінами підвалу або при наявності шва ковзання між фундаментами та стінами підвалу розрахунковою схемою є рама (рисунок 4,а), яка працює на навантаження з її площини. В такій розрахунковій схемі при наявності шва ковзання стержні обох напрямків моделюють роботу поздовжніх і поперечних стін та ділянок перекриттів, що до них примикають. У випадках жорсткого з'єднання фундаментів зі стінами вказані стержні моделюють спільну роботу стін, фундаментів та ділянок перекриттів.
2.4.2.9 Як розрахункова схема фундаментів з вирівнювальними пристроями рекомендується система перехресних балок, які лежать на нелінійно-деформованій основі з заданим переміщенням у вигляді циліндричної або ступінчастої поверхні. У випадку розташування шва ковзання між фундаментами та стінами підвалу розрахункова схема приймається у вигляді крапкових опор або переривчастих опорних стрічок. В цьому випадку, якщо стіни підвалу та фундаменти запроектовані у вигляді перехресних стрічок, розрахунковою схемою є складена система з двох балочних ростверків (рам), з'єднаних між собою односторонніми в'язями, які працюють на стиск та зсув (рисунок 4,6). В такій розрахунковій схемі стержні нижнього ростверку моделюють роботу стрічкових перехресних фундаментів, стержні верхнього ростверка - стін підвалу та ділянок перекриттів, що до них примикають.
Жорсткість односторонніх в'язей відповідає жорсткості опорних елементів або вирівнювальних пристроїв.
При розрахунку будинку в стадії вирівнювання як вихідні дані задають відносні деформації в'язей (вирівнювальних пристроїв з піщаним заповненням) або зусилля від домкратів.
ДБН В.2.6-6-95 С.19
а - розрахункова схема без вирівнюювальних пристроїв; б - те саме з вирівнюювальними пристроями;
1 – стіни підвалу та фундаменти; 2 - стіни підвалу; 3 - фундаменти; 4 - односторонні в'язі.
Рисунок 4 - Розрахункові схеми підземної частини будинку.
2.4.2.10 Допускається використання балочних розрахункових схем, коли зміною конструктивних, силових та деформаційних параметрів будинку в напрямку двох інших вимірів можна знехтувати.
2.4.2.11 Стіни підвалу розраховують спільно з фундаментами або без них (при наявності шва ковзання) на розтяг зі згинанням та дію поперечних сил в площині стін, а також на згинання і кручення з площини стін.
2.4.2.12 Плиту перекриття слід додатково розраховувати на згин та розтяг при основному та особливому сполученні навантажень.
2.4.2.13 Всі види фундаментів розраховують на згин з площини стін, а фундаменти, які запроектовані у вигляді безперервних перехресних стрічок - додатково на розтягувальне зусилля вздовж стін, а також згин з площини стін.
2.4.2.14 При розрахунках в стадії вирівнювання будинків необхідна перевірка фундаментів на зусилля від домкратів та інших вирівнювальних пристроїв. Зусилля, які передаються домкратами на фундаменти, визначаються за формулою:
Pg= l,10(G+T-No)/n, (3)
де G - розрахункова маса будинку, що піднімається;
Т - рівнодійна сумарних зусиль, що виникають на вертикальних поверхнях конструкцій, які стикаються з грунтом, при підйомі будинку;
No - рівнодійна реактивних тисків по підошві фундаментів, відносно якої відбувається поворот будинку;
п - кількість домкратів, які розміщуються під всім будинком.
2.4.2.15 Модель основи слід приймати у вигляді нелінійно-непружної системи, яка відображає нелінійний зв'язок між деформаціями (осіданнями s) та навантаженнями (питомим тиском р), відмінність у деформаційних властивостях основи при навантаженні та розвантаженні, несучу здатність основи, порушення контакту між фундаментом та основою.
Нелінійно-непружну залежність, яка відображає пружно-пластичні властивості ґрунтового капів-простору можна прийняти у вигляді діаграми, наведеної на рисунку 5. Діаграма містить три характерних ділянки: ділянка І описує "первинне" завантаження повторного завантаження в інтервалі тисків від О до р1 величина осідання s визначається за формулою (5); ділянка III відповідає випадкові відриву фундаментів від основи
, (4)
, (5)
Рисунок 5 -
Рисунок 5 – Розрахункова залежність між осіданнями та тисками (контактними напруженнями) для нелінійно-деформованої основи
де s0 – осідання у розглядуваній точці поверхні основи при питомому тиску p0 .
R¢пр – гранично допустимий тиск на основу при вертикальному навантаженні, яке характерізує його несучу здатність;
s1, p1 – координати точки, що лежить на кривій “первинного” завантаження (рисунок 5), від якої розпочинається розвантаження і до якої шлях повторного завантаження йде по ділянці II діаграми;
k – коефіцієнт розвантаження основи, що визначається як відношення повного осідання основи до її пружної складової (s/sy) при питомому тиску p0 .
Значення параметрів діаграми s0 , p0, R¢пр, k визначаються за результатами польових випробувань грунтів штампами в шурфах (свердловинах).
Неоднорідність геологічної будови основи враховується шляхом задання відповідних значень параметрів s0 , p0, R¢пр, k в ряді точок під підошвою фундаменту, які вибираються в залежності від характеру залягання шарів, наявності окремих лінз грунту та різноманітних включень.
Діаграма деформування відображає односторонній зв’язок фундаменту з основою – грунт сприймає тільки стискувальні напруження.
2.4.2.16 Розрахунок будинку на вплив вертикальних деформацій основи у вигляді ступінчастого осідання або циліндричного викривлення поверхні рекомендується виконувати в 2 етапи. На першому етапі розв’язується контактна задача по визначенню взаємодії фундаменту з поверхнею основи, на другому – визначаються зусилля в несучих конструкціях. При цьому, реактивні тиски, визначені на першому етапі, розглядаються як навантаження на будинок від основи, що осіла.
2.4.2.17 Реактивні тиски по підошві фундаментів та узагальнені зусилля в будинку при найбільш несприятливих впливах деформованої основи рекомендується визначати (1 етап розрахунку) з заданим гранично допустимим значенням прогинів та вигинів будинку, що дозволяє одержувати мінімально допустимі значення зусиль в несучих конструкціях (2 етап розрахунку).
2.4.2.18 У випадку використання балочних розрахункових схем (п.2.4.2.10) максимальні узагальнені зусилля визначаються за формулами:
![]()
, (6)
![]()
, (7)
![]()
, (8)
ДБН В.2.6-6-95 С.21 Рисунок 6
ДБН В.2.6-6-95 С.22 Рисунок 7
ДБН В.2.6-6-95 С.23
де G, L - відповідно розрахункова маса та довжина будинку;
![]()
- коефіцієнти, що визначаються за графіками рисунків 6 та 7 в залежності від безрозмірних параметрів
Кп , h/s , R × s/L2 ,
де h - розрахункова висота уступу в основі;
s - середнє осідання будинку;
R - розрахунковий радіус кривизни земної поверхні;
l - коефіцієнт, який враховує вплив жорсткості балки на узагальнені зусилля, визначається за графіками рисунку 8 в залежності від параметрів
D/L , h/s , R × s/L2 ,
D - допустима величина прогину або вигину будинку.
Параметр Кп визначається за формулою:
, (9)
де R'пр - граничний тиск на основу, що визначається натурними випробуваннями фундаментів або штампів для побудови гіперболічної залежності осідання фундаменту від питомого тиску;
рср - середнійтиск під підошвою фундаменту.
В наближених розрахунках приймається:
, (10)
де Rпр - граничний опір основи, який визначається розрахунковим шляхом за формулою:
, (11)
ky - коефіцієнт, який уточнює числове значення Rпр в гіперболічній залежності осідання фундаменту від тиску, приймається рівним 1,3 для суглинків та глин і 1,5 - для піску.
В формулу (11) підставляються числові значення коефіцієнтів надійності та умов роботи, наведені в табл.9, при яких Rпр одержує максимальні значення, a - у відповідності з п.2.62 СНіП 2.02.01-83 в залежності від кута внутрішнього тертя jII.
Примітка. При користуванні графіками, наведеними на рисунках 6 і 7, слід приймати: рпр = R'пр , якщо граничний тиск на основу визначається натурними випробуваннями або штампами в польових умовах, рпр = Rпр , якщо граничний тиск визначається за СНіП 2.02.01-83.
Рисунок 8
ДБН В.2.6-6-95 С.24
Рисунок
9 - Позначення та визначення варіантів ліній уступів або твірних циліндричних поверхонь основи відносно осей будинку. 2.4.2.19 Для будинків, які розташовуються під кутом a³15° до ліній уступів або твірних циліндричної поверхні осідаючої основи (рисунок 9), визначають наступні узагальнені зусилля:
М^оп, МIIоп, М^ов, МIIов, Q^оп, QIIоп, Q^ов, QIIов, Т^оп, ТIIоп, Т^ов , ТIIов , буквені позначення яких означають максимальні узагальнені моменти (М°), поперечні (Q°) та горизонтальні (Т°) зусилля при прогині (п), та вигині (в) будинку, поздовжня вісь якого розташовується перпендикулярно (^) або паралельно (||) лінії уступу або твірній поверхні основи, що осідає.
2.4.2.20 Узагальнені максимальні моменти та поперечні сили визначаються від впливів основи, що викривляється по циліндричній поверхні (г) або ступінчастої основи (h), яка осідає, узагальнені горизонтальні зусилля - від відносних деформацій розтягу або стиску основи (e).
2.4.2.21 У випадку розташування несучих стін підземної частин будинку під прямим кутом до ліній уступів або твірних поверхні основи, що осідає, (рекомендоване розташування), визначаються тільки узагальнені зусилля у вказаних стінах:
М^оп, М^ов, Q^оп, Q^ов, Т^оп, Т^ов
Узагальнені зусилля М° та Q° рекомендується визначати за таблицями або графіками, які наводяться
в проектах в залежності від R × s, h/s та Кп (див. п.2.4.2.18).
2.4.2.22 Узагальнені зусилля Т° слід визначати у відповідності з вказівками п.п. 7.19 - 7.29 "Руководства по проектированию зданий и сооружений на подрабатываемых территориях", часть II (М.Стройиздат, 1986 г.).
Рекомендується в проектах виконувати таблиці або графіки узагальнених зусиль Т°, які визначаються в залежності від відносних горизонтальних деформацій основи, а також деформаційних та характеристик міцності грунтів.
2.4.2.23 Вибір варіанту підземної частини будинку за несучою здатністю виконується з умови, щоб максимальні узагальнені зусилля в конструкціях від силових впливів в найневигідніших комбінаціях не перевищували допустимих узагальнених зусиль, вказаних в проекті для варіанту, що розглядається. Вказані умови мають вигляд:
; ; 
; ![]()
, (12)
де 
, - максимальні значення узагальнених поперечних сил, які визначаються за формулами:
(13)
(14)
- максимальні значення узагальнених згинальних моментів, які визначаються за формулами:
ДБН В.2.6-6-95 С.25
а) для підроблюваних територій І - IV груп, коли окремі види деформацій земної поверхні досягають своїх максимальних значень в різний час:
(15)
(16)
б) для підроблюваних територій І - IV груп, коли окремі види деформацій земної поверхні досягають своїх максимальних значень одночасно:
![]()
(17)
(18)
в) для підроблюваних територій Ік - ІVк груп, у яких деформації земної поверхні досягають максимальних значень![]()
одночасно:
, (19)
, (20)
де е - відстань між рівнодійними сил, викликаних горизонтальними деформаціями основи;
r, h, e, - індекси, які вказують, що узагальнені зусилля визначаються від впливу відповідно викривленої по циліндричній поверхні, ступінчасто-осідаючої і горизонтально-деформованої основи.
2.4.2.24 Зусилля в несучих конструкціях будинків від впливу вертикальних деформацій основи можуть бути визначені також методом послідовних деформацій, який передбачає поетапний підхід до розрахунку:
- на першому етапі розрахунку (контактна задача) визначаються реактивні тиски на підошві фундаментів та узагальнені зусилля на будинок в цілому для виявлення найбільш несприятливих деформацій основи, при цьому діаграма "тиск-осідання" приймається як на рисунку 5;
- на другому етапі визначаються зусилля та деформації несучих конструкцій при найбільш несприятливих сполученнях активних та реактивних навантажень, які визначені на першому етапі.
Величина питомого тиску рi , яка викликає осідання si , визначається за формулою:
(21)
Конфігурація фундаментів будинку, який взаємодіє з нерівномірно деформованою основою, подається у вигляді сукупності ділянок fi (і - 1, h) з координатами центра Хi , Yi , завантажених вертикальними навантаженнями від власної ваги споруди та корисних навантажень на перекриття, приведених до системи зосереджених сил gi та моментів mxi, myi (рисунок 10, а).
Сукупність ділянок fi розглядається як система нескінченої жорсткості (штамп) з варійованою формою контактної поверхні, що задається вертикальними деформаціями Wi;.
Процес розв'язання контактної задачі в методі послідовних деформацій умовно розділений на дві взаємозумовлені частини: визначення реактивних тисків рi; при фіксованих значеннях вертикальних деформацій фундаментів Wi, та визначення вертикальних деформацій Wi; при заданих значеннях реактивних тисків рi.
Критерієм розв'язання задачі рекомендується приймати відсутність з заданою наперед точністю змін в значеннях вертикальних деформацій Wi,. Як перше наближення слід приймати плоску форму контактної поверхні фундаментів.
Для визначення реактивних тисків р; при фіксованих значеннях Wi, необхідно знати значення деформацій основи si, (рисунок 10,6), які для системи нескінченної жорсткості визначаються за формулою:
si = s – Ix Xi – Iy Yi – Wi -Di , (22)
ДБН В.2.6-695 С.26
а - план фундаменту; б - до визначення осідань s. Рисунок 10 - Розрахункова схема фундаменту при розрахунку методом послідовних деформацій.
де s - осідання штампу в точці з координатами [0,0];
Ix , Iy - нахил штампу відповідно вздовж осі X,Y;
Di - деформації поверхні основи не зв'язані з впливом фундаментів на основу.
Враховуючи нелінійний характер деформування, а також можливість відриву фундаментів від основи, шукані величини s, Ix , Iy визначаються числовим способом в ході ітераційного процесу, критерієм закінчення якого є виконання з заданою точністю умов рівноваги:
, (23.1)
, (23.2)
, (23.3)
Блок-схема алгоритму обчислення s Ix , Iy представлена на рисунку 11.
Статичний розрахунок споруди за спрощеною розрахунковою схемою в лінійно-пружній постановці принципових труднощів не викликає; його виконують одним з відомих методів розрахунку стержньових систем (сил, переміщень або змішаним способом). При використанні готових програм для ЕОМ задача спрощується і зводиться до підготовки вихідних даних.
Рисунок 11 - Схема алгоритму визначення значень so , Ix , Iy .
Питомі тиски pi, що діють по підошві фундаментів, розглядаються як реактивні сили, які урівноважують зовнішні, прикладені до споруди навантаження. Для виконання розрахунку по визначенню деформацій Wi; достатньо прийняти статично визначену схему спирання (три вертикальні опори). Однак, в цьому випадку вимагається забезпечити необхідну точність обчислень реактивних тисків рі , оскільки величини реакцій Ri; в прийнятих опорах можуть перекручувати значення обчислюваних деформацій Wi;.
Рекомендується схему спирання приймати у вигляді пружних в'язей, що вводяться у всі точки контакту фундаменту з основою, жорсткість яких визначається за формулою:
(24)
В цьому випадку всі неув'язки при відсутності рівноваги між вертикальними навантаженнями та реакцією основи виявляються включеними в піддатливі опори і перекручення в значеннях деформацій Wi будуть мінімальними.
Для виконання першого та другого етапів розрахунку рекомендується використовувати програми для ЕОМ відповідно "Контакт" та "Флора", які розроблені в КиївЗНДІЕП.
2.4.2.25 Варіанти підземних частин будинків з вирівнювальними пристроями слід приймати в залежності від гірсько-геологічних умов, а також можливостей будівельних та експлуатаційних організацій.
ДБН В.2.6-6-95 С.28
2.4.2.26 Необхідність використання конструктивних заходів по вирівнюванню будинків (КЗВ) рекомендується визначати в залежності від співвідношень розрахункових та допустимих нахилів будинків у відповідності з табл. 12, де:
і - розрахунковий нахил будинку;
[і] - допустимий нахил, при якому забезпечуються вимоги розрахунку основи та конструкцій будинку за І та II групами граничних станів;
і1 - нахил, при якому забезпечуються вимоги розрахунку основи та конструкцій тільки за І групою граничних станів;
іt - нахил, при якому забезпечуються вимоги розрахунку основи та конструкцій за двома групами граничних станів на протязі встановленого обмеженого часу, по закінченні якого планується вирівнювання будинку.
Таблиця 12
| Групи умов по вирівнюванню будинків | Співвідношення між розрахунковими та граничними нахилами будинків | Конструктивні заходи по вирівнюванню будинків (КЗВ) |
| 1 | i £ [і] | Не вимагається |
| 2 | [i] < i £ i1 | Будівництво допускається за умови забезпечення експлуатаційною організацією контролю за станом підроблюваних будинків та своєчасним їх вирівнюванням |
| 3 | i1 < i £ it | Будівництво може бути допущено за умови розробки організаційних та технічних заходів, узгоджених з експлуатаційною, проектною та науково-дослідною організаціями |
| 4 | it £ i | Будівництво не допускається |
2.4.2.27 Розрахунковий нахил будинку визначається за формулою:
(25)
де ін - очікуваний максимальний нахил земної поверхні, який визначається за маркшейдерським розрахунком;
іс - нахил будинку внаслідок неоднорідності грунту;
іу - нахил будинку від впливу уступів в основі, який визначається за графіком, що наводиться в типовому проекті в залежності від параметрів h/s та i/s;
0,8 - коефіцієнт, що враховує ймовірність співпадання максимуму нахилу будинку від різних факторів як за часом, так і за напрямком дії.
2.4.2.28 Нахил будинку і рекомендується визначати у відповідності з наступними обмеженнями:
it £ tV; it £ 10tвVв; i £[i]/n , (26)
де t - допустима тривалість між циклами вирівнювання будинку;
V - середня швидкість виникнення нахилу будинку;
Vв - швидкість виникнення нахилу будинку в період вирівнювання;
n - допустима кількість вирівнювань будинку в період його експлуатації.
Значення вказаних параметрів встановлюються та узгоджуються маркшейдерською, експлуатаційною, спеціалізованою проектною або науково-дослідною організаціями.
2.5 Особливості проектування будинків для будівництва на просадних грунтах
2.5.1 Особливості об'ємно-планувальних та конструктивних рішень
2.5.1.1 Конфігурація будинків для будівництва на просадних грунтах повинна забезпечувати можливість їх розрізки деформаційними швами на окремі відсіки прямокутної форми.
Деформаційні шви повинні влаштовуватися в місцях зміни навантажень на фундаменти, а також товщини шару просадних грунтів в основі фундаментів.
Відстані між деформаційними швами повинні прийматися не більше 30 м в кожному напрямку. З метою зниження витрати сталі рекомендується приймати довжини відсіків в межах 18-24 м.
ДБН В.2.6-6-95 С.29
2.5.1.2 Ширина деформаційних швів приймається за розрахунком згідно з СНіП 2.01.09-91, але не менше 100 мм.
2.5.2 Особливості проектування основ
2.5.2.1 Проект підготовки основи та вибір методу ущільнення просадних грунтів повинен виконуватися на основі ТЕО з урахуванням типу ґрунтових умов за просадочністю, потужністю просадної товщі, ймовірності замочування грунтів основи на всю висоту просадної товщі, можливого значення просідання грунту, конструктивних особливостей будинку. Основні вихідні дані для проектування основ повинні визначатися у відповідності з положеннями СНіП 2.02.01-83 та ГОСТами на методи визначення властивостей грунтів, а також на основі документації, узгодженої з замовником.
2.5.2.2 У випадках, коли прогнозовані нахили будинків або зусилля та деформації в несучих конструкціях перевищують гранично допустимі значення, встановлені нормативними документами, рекомендується орієнтуватися на методи, які дозволяють повністю ліквідувати просідання основ шляхом влаштування ущільнених методом витрамбовування ґрунтових товщ, попереднього замочування та інше.
2.5.2.3 У випадку, коли сумарні осідання та просідання при неповному усуненні просадних грунтів перевищують гранично допустимі значення або призводять до кренів, які перевищують гранично допустимі величини, потрібен розрахунок будівель на зусилля від неусунутого просідання основ і застосування комплексу захисних заходів.
2.5.2.4 В комплекс водозахисних заходів входять: компоновка генплану; планування території забудови; влаштування під будинками та спорудами маловодопроникних екранів; якісна засипка та ущільнення пазух котлованів та траншей; влаштування навколо будинків вимощень; прокладення зовнішніх та внутрішніх водогінних комунікацій з виключенням витоку води та забезпеченням вільного їх огляду та ремонту; відведення аварійних вод за межі будинків в зливостічну мережу.
2.5.2.5 Підготовка основи та створення суцільного маловодопроникного екрану здійснюється влаштуванням одно- або двохярусного ущільненого шару грунту. При двохярусному ущільненні нижній ярус утворюється трамбуванням лесового грунту природного складу, верхній ярус - шляхом пошарового укочування грунту шарами завтовшки 20-30 см. Влаштування верхнього ярусу шляхом трамбування грунту не допускається.
2.5.2.6 Розміри площі, яка ущільнюється, в плані визначається в залежності від призначення ущільнення, розмірів та конфігурації будинку в плані, навантажень на фундаменти та інших факторів. При цьому розміри ущільнюваної площі по низу ущільненого шару приймаються більші розмірів будинку по зовнішніх гранях фундаментів в кожну сторону на величину не менше 1,5 м.
2.5.2.7 Проектна глибина ущільненого ґрунтового шару основи повинна призначатися з умов повного усунення просадних властивостей грунтів в межах глибини деформованої зони шляхом послідовного задоволення рівності:
, (27)
де ps1 - початковий просадний тиск;
р - тиск на грунт по підошві фундаменту з відрахуванням природного тиску;
gII - об'ємна вага шару, що ущільнюється при ступені вологості більше 0,8;
g¢II - об'ємна вага вище відмітки закладення фундаменту;
h - глибина закладання фундаменту;
a - коефіцієнт зменшення додаткового тиску в грунті від навантаження фундаменту на глибині h+hущ , що приймається згідно з СНіП 2.02.01-83.
Для будинків системи "Пластбау" товщину ущільненого шару грунту допускається визначати за формулами:
, (28)
, (29)
ДБН В.2.6-6-95 С.30
де pср - середній тиск на грунт по підошві фундаменту;
ps1 - початковий просадний тиск нижче ущільненого шару;
b - ширина фундаменту.
2.5.2.8 При повному усуненні просадних властивостей грунтів в межах деформованої зони від навантаження, що передається фундаментом, тиск на підстилаючий неущільнений просадний грунт не повинен перевищувати початкового просадного тиску грунтів цього шару:
Ps1 ³ Poz + Psz , (30)
де poz - додатковий тиск на даху підстилаючого неущільненого просадного грунту від навантаження, що передається фундаментом;
Psz - природний тиск на даху цього шару.
Величина розрахункового тиску на ущільнений грунт з умови забезпечення несучої здатності підстилаючого шару визначається за формулою:
, (31)
де рб - природний тиск на відмітці закладення фундаментів;
a - коефіцієнт зменшення додаткового тиску від фундаменту на даху неущільненого шару, який визначається за СНіП 2.02.01-83.
Влаштування ущільненого шару необхідно здійснювати при оптимальній вологості, яка приймається рівною:
- при пошаровому укочуванні - значенню вологості на межі розкатування Wо = Wр ;
- при трамбуванні Wо = Wp (0,01 ÷ 0,03Wp).
Якщо природна вологість грунту нижче оптимальної на 5% та більше, слід виконувати дозволоження грунту.
За критерій оцінки якості ущільнення грунту приймається його питома вага, яка повинна бути не менше 1,6 т/м3 для ліквідації просадних властивостей і не менше 1,65-1,7 т/м3 - для створення суцільного маловодопроникного екрану.
Вологість та щільність грунтів повинні визначатися у відповідності з вимогами ГОСТ 5182-78, ГОСТ 5180-75.
2.5.2.9 Компоновка генеральних планів забудови повинна передбачати максимальне зберігання природного стоку поверхневих та атмосферних вод. При необхідності розміщення будинків, які стають на перешкоді природному скиданню поверхневих вод, необхідно передбачати заходи, що забезпечують їх відведення.
2.5.2.10 Проект вертикального планування майданчика або будівельної ділянки, які забудовуються, повинен розроблюватися з використанням шляхів природного стоку атмосферних і талих вод. Планування під одну відмітку, а також використання піщаних грунтів, будівельного сміття та інших дренуючих матеріалів для планувальних насипів на майданчиках з II типом ґрунтових умов не допускається. Всі поверхневі води слід відводити через постійно діючу зливостічну мережу за межі території забудови. Зливостічна мережа повинна забезпечувати пропуск найбільшої витрати зливових вод в даному районі.
2.5.2.11 При проектуванні внутрішніх водостоків слід керуватися вказівками СНіП 2.04.01-85 на внутрішній водопровід та каналізацію будинків. Введення водопроводу та тепломереж в будинок, а також випуск каналізації та водостоків слід прокладати в лотках зі знімними плитами перекриття. Під лотками слід передбачати ущільнення грунту на глибину 0,2-0,3 м та вкладати їх з нахилом не менше 0,02 в напрямку від будинку.
2.5.2.12 Примикання лотків до фундаментів будинку повинно бути герметичним і виконуватись з урахуванням нерівномірного просідання лотка та фундаменту. Довжина лотка від обрізу фундаменту приймається в залежності від товщини шару просадних грунтів і діаметра трубопроводів згідно з табл. 13.
ДБН В.2.6-6-95 С.31
Таблиця І3
| Діаметр труб, мм | Довжина лотків, м, при товщині шару просадних грунтів, м |
| < 12 | > 12 |
| < 100 | 5 | 7,5 |
| 100 - 300 | 7,5 | 10 |
| > 300 | 10 | 15 |
2.5.2.13 Введення водопроводу та тепломереж, а також випуски каналізації та водостоків повинні розташовуватися поза вузлами та місцями спряження фундаментів. Для прокладання вводів та виводів комунікацій у фундаментах або в стінах підвалів слід передбачати отвори або прорізи. Відстань від верху труб до верху отвору повинна складати 1/4 розрахункового просідання основи будинку, але не менше 0,15 м; відстань від низу труби до підошви фундаментів - не менше 0,5 м.
2.5.2.14 При проектуванні будинків на просадних грунтах II типу із застосуванням комплексу заходів водозахист грунтів основ забезпечується влаштуванням водонепроникних підлог та водовідвідних лотків в підвальних приміщеннях. Підлоги влаштовуються з ущільненого лесового грунту до густини 1,65 т/м3 з уширенням їх в кожен бік від зовнішніх граней фундаментів.
Прорізка траншеями для комунікацій маловодопроникних підлог на глибину більше 1/3 їх товщини не допускається.
2.5.2.15 Водонепроникність підлог окремих ділянок будинків з підвищеною ймовірністю замочування грунтів рекомендується забезпечити за допомогою влаштування суцільного водоізолюючого екрану (полімерні плівки, руберойд та ін.), наклеєного на бетонну підготовку, з заведенням його країв на стіни по периметру приміщень. В місцях примикання підлог до стін слід влаштовувати бетонні бортики-плінтуси заввишки 15 см, які притискають до стін краї водоізолюючого килима.
Нахили підлог до водозбірних лотків повинні бути не менше 0,01, нахили лотків - не менше 0,003 ÷ 0,005.
2.5.2.16 По периметру кожного будинку повинно влаштовуватися водонепроникне вимощення, відділене або сполучене з тротуаром завширшки не менше 1,5 м. Вимощення повинні при можливості перекривати пазухи котлованів на величину 0,3 м та мати незалежно від конструкції підготовку з ущільненого грунту завтовшки не менше 0,15 м.
У поперечному напрямку вимощенню слід надавати уклон не менше 0,03, відмітка бровки вимощення повинна перевищувати планувальну відмітку не менше ніж на 0,05 м. Вода, яка потрапляє на вимощення, повинна скидатися в зливостічну каналізацію або водоскидні лотки, прокладені через зелені зони або тротуари.
2.5.3 Особливості розрахунку будинків на просадних грунтах
2.5.3.1 Розрахунок конструкцій будинків повинен виконуватися з урахуванням деформацій, що виникають при викривленні земної поверхні внаслідок наявності просадних грунтів. При цьому в будинках системи "Пластбау" зусилля від деформацій основи повинні сприйматися фундаментною частиною.
2.5.3.23а розрахункові приймаються зусилля, одержані при найбільш несприятливих комбінаціях, що виникають при кожному окремому виді деформації основи.
2.5.3.3 Розрахунок проводиться у відповідності з вимогами СНіП 2.02.01-83 за деформаціями, виходячи з умови:
s + ss1 < su , (32)
де s - спільна деформація основи та будинку, яка визначається як для звичайних непросадних грунтів у відповідності з їх деформативними характеристиками, одержаними при природній вологості;
ss1 - деформація основи, викликана просіданням грунту;
su - гранично допустима спільна деформація основи та будинку, яка приймається рівною:
su = su g3 , (33)
де su - гранично допустима деформація основи при нерівномірному осіданні фундаментів, яка визначається як для звичайних непросадних грунтів;
ДБН В.2.6-6-95 С.32
Рисунок
12 - Схема та
основні розрахункові параметри викривленої основи. g3 - коефіцієнт умов роботи, який враховує ймовірність одночасного сполучення найбільш несприятливих умов за просіданням та осіданням і приймається:
при Ss1 £ 2s; g3 = 1;
при Ss1 > 2s; g3 = 1,5.
2.5.3.4 При розрахунку конструкцій на вертикальні переміщення основи необхідно знаходити найбільш несприятливі варіанти розташування джерела замочування по відношенню до будинку. Допускається розглядати два варіанти розташування джерела замочування:
- центр просадної воронки посередині будинку (прогин будинку);
- центр просадної воронки в торці будинку (вигин будинку).
2.5.3.5 За розрахункову модель основи приймається однорідна викривлена вінклерівська основа з радіусом просадного блюдця - r, що характеризується середнім коефіцієнтом жорсткості основи СII, котрий обчислюється за формулою:
СII = mcIIС , (34)
С - коефіцієнт жорсткості основи в незамоченому (природному) стані.
З метою уточнення розрахункової моделі основи допускається приймати за розрахункову модель основу зі змінним коефіцієнтом жорсткості (рисунок 12).
mcII - коефіцієнт пониження жорсткості основи при замочуванні середини відсіку, що визначається в залежності від розрахункової довжини r ділянки за формулами:
, (35)
При розташуванні просадної воронки в торці будинку (відсіку), що розраховується, коефіцієнт mcII - знаходиться за формулами:
при ![]()
; (36)
при 
де r - довжина криволінійної ділянки осідання грунту від його власної ваги, яка визначається за формулою:
, (37)
де Hs1 - величина просадної товщі;
значення (0,5 +mbtgb) приймаються за табл. 14.
ДБН В.2.6-6-95 С.ЗЗ
Таблиця 14
| Побудова товщі | Значення величини (0,5 +mbtgb) при грунті основи |
| лесовидний супісок | лесовидний суглинок |
| Однорідна | 1,2 | 1,7 |
| Фільтраційна здатність верхнього шару більше, ніж нижнього | 1,55 | 2,3 |
| Те саме, менше ніж нижнього | 1 | 1,35 |
Коефіцієнт змінності стискуваної основи визначається за формулою:
, (38)
де eoc - середня відносна деформація грунту від навантаження фундаменту в межах стискуваної зони, яка дорівнює:
![]()
, (39)
де si, - величина осідання найбільш характерного за навантаженнями та розмірами фундаменту;
Нc - товщина стискуваної зони основи від зовнішнього навантаження;
eпр - середня відносна деформація грунту при осіданні його від власної ваги, що дорівнює:
![]()
,
де ss1,g - розрахункове просідання грунту від власної ваги, що визначається з урахуванням неповного водонасичення грунту згідно з СНіП 2.02.01-83;
hs1, g - товщина зони просідання;
21 - довжина будинку або його відсіку.
2.5.3.6 Коефіцієнт жорсткості основи в незамоченому (природному) стані (с), в тому числі при повному або частковому усуненні просадних властивостей грунтів:
, (40)
де р - середній тиск під підошвою фундаментів будинку на основу, тс/м, що визначається за формулою:
, (41)
scp - середня осадка будинку, м, яка визначається за формулою:
, (42)
де si, - осадка і-го фундаменту, м, яка обчислюється згідно з СНіП 2.02.01-83 для двошарової основи, верхня частина якої складена грунтом ущільненого шару, а нижня - лесовими грунтами природної структури та вологості;
Fi - площа підошви і-го фундаменту, м ;
рі - тиск від розрахункового навантаження під підошвою і-го фундаменту на основу, тс/м, який визначається за формулою:
![]()
, (43)
де рå - сумарне розрахункове навантаження погонної довжини 1 м основи і-го фундаменту, т/м;
g¢II - середня об'ємна маса грунту вище підошви фундаменту, тс/м3;
Іi, bi, hi, - відповідно довжина, ширина та глибина закладання фундаменту, м.
2.5.3.7 Пониження розрахункових зусиль в фундаментних конструкціях може бути досягнуто шляхом підвищення тиску на грунти основи за рахунок обгрунтованого призначення розмірів фундаментів, урахуванням пониження значення коефіцієнта жорсткості основи при замочуванні грунтів, урахуванням нелінійного деформування грунту та матеріалу фундаментів. При відсутності вихідних даних нелінійного деформування грунту, бетону та арматури розрахунок слід виконувати в припущенні пружного деформування конструкцій будинку та грунту.
ДБН В.2.6-6-95 С.34
2.5.3.8 Найбільші значення згинальних моментів та поперечних сил в будинку виникають в момент часу, що відповідає проміжній стадії виникнення просадної воронки.
Розрахункові зусилля залежать від сполучення основних параметрів просадної воронки: параметрів деформаційного впливу та коефіцієнта жорсткості основи. Переважаючий вплив цих параметрів на розрахункові зусилля не збігаються за часом: зі збільшенням розмірів просадної воронки понижується коефіцієнт жорсткості основи. Внаслідок цього слід попередньо виявити критичні параметри просадної воронки, що відповідають максимальним зусиллям в будинку, і тільки після цього виконувати розрахунок на вплив цих параметрів.
Для випадку замочування в торці та під серединою будинку допускається приймати:
при r > L/2, rкр = L/2 та
при r < L/2. rкр = r та ![]()
(44)
де L - довжина будинку, м.
2.5.3.9 Розрахунок фундаментно-підвальної частини будинків системи "Пластбау" слід виконувати з використанням спеціальних програм, що передбачають врахування просадок при можливості порушення контакту грунту з підошвою фундаменту та врахування непружного деформування залізобетону та грунту. У випадку відсутності спеціальної програми моделювання фундаментної частини може здійснюватися стержньовими системами або кінцевими елементами і розрахунок виконується за допомогою програм "Експрес", "Разсудок", "Супер", "Ліра".
Пружна основа в цьому випадку апроксимується системою дискретних шарнірно-пов'язаних з фундаментами вертикальних стержнів, характеристики жорсткості яких пропорціональні площам ділянок основи, які замінюються.
2.5.3.10 Допускається використовувати розрахункову схему будинку у вигляді балки з приведеними характеристиками жорсткості. При цьому, приведена жорсткість будинку, визначається жорсткістю фундаментної частини.
2.5.3.11 Розрахунок фундаментної конструкції будинку на просадних грунтах слід виконувати в наступній послідовності:
визначається приведена ширина підошви фундаменту за формулою:
åFi - сумарна фактична площа фундаменту, яка визначається за формулою:
åpн - сумарне нормативне навантаження на будинок;
R - розрахунковий опір грунту основи, що визначається згідно з СНіП 2.02.01-83.
Конструктивне рішення фундаментної частини задається до розрахунку у відповідності з табл.8. Визначається несуча здатність стіни за найбільш слабким вертикальним перерізом. Обчислюються характеристики фундаментної частини будинку. Розв'язується контактна задача з урахуванням кінцевої жорсткості будинку, з розрахунковою схемою у вигляді балки або системи перехресних балок на деформований основі. Знайдені розрахункові зусилля М та Q порівнюються з відповідними граничними значеннями М та Q. У випадку необхідності коригується переріз або армування.
2.5.3.12 Розрахунок малоповерхових будинків на вплив горизонтальних деформацій основи проводиться з метою визначення поздовжніх зусиль, що діють на фундаменти при осіданні грунту від власної ваги. Розрахунок проводиться при ss1,g > 0,005r або ss1,g > 30см, в останньому випадку розрахунок ведеться на спільний вплив вертикальних та горизонтальних переміщень.
2.5.3.13 За розрахункову схему приймається балка на пружній основі, що характеризується вертикальним (С) та горизонтальним (Ссд) коефіцієнтами жорсткості з заданими параметрами деформування вільної поверхні грунту.
2.5.3.14 Зміну вертикальних ss1,g та горизонтальних Us1,(х) деформацій вільної поверхні грунту в межах просадної воронки допускається приймати за лінійним законом:
ДБН В.2.6-6-95 С.35
(45)
(46)
де х - координата точки, в якій визначається значення вертикальної або горизонтальної деформації вільної поверхні грунту при розташуванні початку координат в центрі просадної воронки;
ss1,g - максимальна величина осідання грунту від власної ваги;
r - розрахункова довжина криволінійної ділянки осідання грунту від власної ваги.
Максимальна величина абсолютної горизонтальної деформації вільної поверхні грунту при осіданні (Us1) визначається за формулою:
Us1 = 0,5 e r . (47)
Відносна горизонтальна деформація визначається за формулою:
(48)
2.5.3.15 Розрахунок фундаментів на вплив горизонтальних деформацій основи проводиться для випадку найбільш несприятливого розташування джерела замочування по відношенню до будинку, при якому в його конструкціях виникають найбільші зусилля. При цьому розрахунковий варіант взаємного розташування будинку та джерела замочування з рівняння:
2z3 - 6z2 - z(2 - x)2 + x2 = 0; (49)
де x = r/1; 
;
X1- відстань від джерела замочування до торця будинку.
2.5.3.16 Сумарні горизонтальні зусилля, викликані горизонтальними деформаціями основи, визначаються за формулою:
N=Nт+Nтп+Nб+Nд , (50)
де nт та Nтп - навантаження, викликані силами тертя грунту, що зсувається по підошві фундаменту, який розраховується, а також по підошві фундаментів поперечних стін, що примикають до того, що розраховується;
Nб - навантаження, викликані силами тертя грунту по бокових поверхнях фундаменту, що розраховується;
Nд - навантаження, викликані нормальним тиском грунту, що зсувається, на фундаменти, які примикають до того, що розраховується.
2.5.3.17 Зусилля nт, викликане силами тертя грунту, що зсувається, по підошві розраховуваного фундаменту, визначається за формулою:
. (51)
Горизонтальний коефіцієнт жорсткості основи Ссд допускається приймати рівним:
Ссд =0,7С,
де С - вертикальний коефіцієнт жорсткості основи, який визначається з врахуванням його пониження при зволоженні.
2.5.3.18 Зусилля Nтп , викликане силами тертя грунту, що зсувається, по підошві фундаментів поперечних стін, які примикають до розраховуваного, визначається за формулою:
,
де n - кількість поперечних стін на розрахунковій ділянці lт;
ДБН В.2.6-6-95 C.36
; (53)
; (54)
1n - довжина примикаючої ділянки фундаменту поперечної стіни.
2.5.3.19 Дотичні навантаження nт та Nтп визначаються з урахуванням їх граничних значень:
при 
. (55)
Горизонтальний коефіцієнт жорсткості основи приймається рівним:
![]()
. (56)
Граничне значення дотичного навантаження визначається за формулою:
![]()
,
де tgm. - коефіцієнт тертя, що приймається приблизно рівним для ущільнених суглинків 0,4 та супісків 0,45 в водонасиченому стані при (G ³ 0,8);
с - питоме зчеплення грунту, приймається в залежності від об'ємної маси скелету ущільненого грунту;
b - ширина фундаментної стрічки, яка розраховується;
pср - середнє значення реактивного відпору основи на розрахунковій ділянці 4.
2.5.3.20 Зусилля Nб, викликане силами тертя грунту по заглиблених бокових поверхнях розраховуваного фундаменту, визначається за формулою:
, (57)
де h - висота заглиблених поверхонь розраховуваного фундаменту;
Сr - питоме зчеплення грунту зворотньої засипки з заглибленою поверхнею фундаменту, яке приймається для лесовидних супісків рівним 0,2 тс/м2, суглинків 0,3 тс/м2 .
2.5.3.21 Зусилля Nд від кожної поперечної стіни на розрахунковій ділянці приймається рівним:
![]()
, (58)
де g’II - густина грунту зворотньої засипки, який залягає від підлоги або планування до підошви фундаменту в водонасиченому стані (при G ³ 0,8), яка приймається рівною 1,9 т/м3;
h - висота заглибленої в грунті частини фундаменту поперечної стіни, яка розглядається;
jн - кут внутрішнього тертя грунту зворотньої засипки.
2.5.3.22 При неповному усуненні просадних грунтів у деформованій зоні слід, крім впливів від викривлення земної поверхні, враховувати осідання грунтів, що лежать між підошвою ущільненого ґрунтового екрану та нижньою межею деформованої зони.
Для будинків системи "Пластбау" необхідно прагнути до повного усунення просадочності основи в деформованій зоні.
При сумарних величинах неусунених просідань та осідань фундаментів та їх нерівномірності, яка перевищує граничні значення, встановлені СНіП 2.02.01- 83, проектування повинне вестися з урахуванням впливів на будинок нерівномірних деформацій основи спільно з впливами осідання грунтів від їх власної ваги.
3 ВИКОНАННЯ РОБІТ ПО ЗВЕДЕННЮ ТА ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ БУДИНКІВ
3.1 Види та послідовність робіт, машини та обладнання
3.1.1 Види робіт, які складають технологічний цикл по зведенню будинків, повинні відповідати проектам організації будівництва (ПОБ) та виконання робіт (ПВР), що розробляються в складі проектно-кошторисної документації на будівництво та додатково до неї.
3.1.2 Машини та обладнання для виконання робіт повинні відповідати специфікаціям, наведеним в ПОБ та ПВР. Нестандартне обладнання та монтажна оснастка повинні відповідати технічній документації на виготовлення.
ДБН В.2.6-6-95 С.37
3.2 Технологічні вимоги до організації і технології виконання робіт
3.2.1 До початку робіт по зведенню будинку повинні бути виконані підготовчі роботи, які містять:
- розчищення території, відведеної під забудову, та вертикальне планування з організацією водо-відведення;
- розбирання та знесення споруд, які підлягають ліквідації;
- перекладку з метою тимчасового використання існуючих мереж і трубопроводів та пристосування з цією метою існуючих будівель;
- розміщення на будівельному майданчику інвентарних будинків будівельного призначення, прокладання тимчасових комунікацій, а також виконання захисних та спеціальних огороджень майданчика;
- закріплення на місцевості пунктів геодезичної розбивочної основи.
3.2.2 Використання грунтів як основ повинно виключати можливість погіршення якості виготовленої основи внаслідок неорганізованого замочування, розмиву поверхневими водами, механічного пошкодження, промерзання та вивітрювання.
При змінній глибині закладення фундаментів підготовку основи слід вести, починаючи з нижніх відміток.
3.2.3 Монтаж збірних бетонних та залізобетонних конструкцій підземної частини будинку слід виконувати рівномірно по периметру будинку. Відставання монтажу блоків по висоті допускається в межах підземної частини, при цьому розрив повинен бути ступінчастим.
Плити стрічкових фундаментів або блоки стін підвалу, зміщені з постелі в період тверднення розчину, слід підняти і знову встановити на свіжий розчин.
Блоки зовнішніх стін підземної частини вирівнюють по площині, оберненій в середину, блоки внутрішніх стін - по одній з площин.
Дозволяється для вивірки вертикального положення блоків установка їх на монтажні клини, які вилучаються через 1-2 дні після установки. Зміщення встановлених елементів після вивірки та зняття стропів забороняється.
При монтажі збірних бетонних та залізобетонних конструкцій необхідно додержуватись вимог СНіП III-16-80.
3.2.4 При виконанні робіт по зануренню паль реєструють число ударів на кожний метр занурення перших 15-20 паль, розташованих в різних точках будівельного майданчика. Загальну кількість ударів на занурення інших паль не підраховують.
В кінці забивки, коли відмова палі по значенню близька до розрахункової, її вимірюють з точністю 1 мм не менше, ніж по трьох послідовних залогах на останньому метрі занурення палі. При забиванні паль молотами подвійної дії за залогу приймають кількість ударів за 2 хв. Для віброзанурювачів за залог приймають роботу віброзанурювача на протязі 2 хв. За відмову, що відповідає розрахунковій, приймають мінімальне значення середніх значень відмов, підрахованих окремо для трьох послідовних залог. Палі завдовжки 10 м, недозанурені більше ніж на 15% проектної глибини, якщо вони дали на протязі трьох послідовних залогів розрахункову відмову, обстежують для вияснення причин, що утруднюють забивку, та вирішення питання про можливість використання паль або забивки додаткових.
Палю, що не дала розрахункової відмови, піддають контрольному добиванню після "відпочинку" її в грунті у відповідності зі стандартом на випробування паль. Якщо відмова при контрольному добиванні перевищує розрахункову, проектна організація встановлює необхідність контрольних випробувань паль статичним навантаженням та коригування проекту пальового фундаменту або його частини.
Відмова паль, що забиваються молотами, не повинна перевищувати розрахункових значень, заданих в робочих кресленнях.
3.2.5 При зведенні будинків системи "Пластбау" опалубочні, арматурні роботи та роботи по укладанню монолітного бетону слід виконувати у відповідності зі СНіП III-15-76.
У зв'язку з наявністю в системі "Пластбау" залізобетонних елементів, недоступних візуальному контролю, слід приділити особливу увагу контролю якості бетонних робіт, що виключають виникнення пустот в несучих конструкціях.
При виконанні бетонних робіт в зимовий час застосування методу заморожування звичайних розчинів та бетонів не допускається.
Зведення будинків при мінусових температурах повинно здійснюватися із застосуванням бетонної суміші та розчинів з хімічними протиморозними добавками, що забезпечують наростання міцності розчину та бетону без прогрівання.
ДБН В.2.6-6-95 С.38
Гранична висота частини будинку, що зводиться при мінусових температурах, рецептура протимо-розних добавок повинні призначатися з урахуванням вимог "Инструкции по приготовлению и применению строительных растворов" (СН 290-74).
3.2.6. Цементно-піщану або перліто(вермикуліто)-піщану штукатурку слід наносити по маяках, витримуючи рекомендовану товщину захисних шарів з плюсовим допуском.
Утворення технологічних та усадних тріщин в огороджувальних шарах цементної штукатурки слід попереджувати:
- застосуванням малоусадних або безусадних цементних розчинів, для чого передбачати використання відповідних рецептур сумішей;
- забезпеченням відповідного вологісного режиму тужавлення та набору міцності.
3.3 Пожежна безпека при виконанні робіт
3.3.1 При монтажі будинків системи "Пластбау" необхідно дотримуватись вимог ППБ 05-86 "Правила пожарной безопасности при производстве строительно-монтажных работ".
3.3.2 В проекті виконання робіт необхідно розроблювати заходи по пожежній безпеці на всі етапи будівництва.
3.3.3 Роботи, пов'язані з монтажем конструкцій з застосуванням утеплювача з пінополістиролу, повинні вестися за нарядами-допусками, які видаються виконавцям робіт, та підписані особою, відповідальною за протипожежний стан будівництва.
В наряді допускові повинне бути вказане місце, технологічна послідовність, способи виробництва, конкретні протипожежні заходи, відповідальні особи та строк його дії.
На місцях виконання робіт повинні бути вивішені аншлаги "Вогненебезпечне - легкогорючий утеплювач".
3.3.4 На місці виконання робіт кількість утеплювача не повинна перевищувати змінної потреби.
3.3.5 Утеплювач необхідно зберігати поза будинком, який зводиться, в окремо розташованій споруді (критому складі) або на спеціальному майданчику під навісом, що захищає плити від впливу атмосферних опадів та сонячних променів на відстані не менше 18 м від будинків, що будуються, та тимчасових будівель. При зберіганні під навісом плити повинні бути вкладені на підкладки, при цьому висота штабелю не повинна перевищувати 3 м.
3.3.6 Монтаж вищерозташованих поверхів виконувати тільки після оштукатурювання стін та перекриття нижчіх поверхів.
3.3.7 При монтажі комплексу будинків без зовнішньої штукатурки може бути не більше, ніж дві сусідні будівлі.
3.3.8 Після закінчення робочої зміни забороняється залишати невикористаний утеплювач всередині або на покритті будинків, а також в протипожежних розривах.
3.3.9 Розміщення тимчасових складів (кладових), майстерень та адміністративно-побутових приміщень, що будуються, не допускається.
3.3.10 На період виконання будівельно-монтажних робіт допускається використання тільки системи повітряного або водяного опалення з розміщенням опалювальних за межами будинків на відстані не менше 18м або за протипожежною стіною.
3.3.11 Перебування сторонніх осіб на будівельному майданчику не допускається.
3.3.12 Палити на території будівництва дозволяється в спеціально відведених місцях, обладнаних урнами з водою для недокурків. На місці паління повинна бути табличка з написом "Місце для паління".
3.3.13 Розкладати вогнища на території будівництва забороняється.
3.3.14 Монтаж електромережі виконувати у відповідності з "Правилами устройства электроустановок. ПУЭ-86".
3.4 Особливості зведення будинків на підроблюваних територіях
3.4.1 Способи розробки грунтів на підроблюваних територіях визначають в ПОБ та уточнюють ПВР.
ДБН В.2.6-6-95 С.39
3.4.2 При підготовці основ для зведення фундаментів у відповідності з проектом повинно бути забезпечено виконання заходів по закладенні контрольно-вимірювальної апаратури та встановленню контрольних реперів, що забезпечують можливість спостереження за осіданнями (зсувами, кренами) та деформаціями.
3.4.3 При влаштуванні підземної частини будинку у відповідності з проектом при необхідності слід передбачати пристрої для вирівнювання будинку (домкрати або пристрої з піщаним заповненням).
3.5 Особливості зведення будинків на просадних грунтах
3.5.1. В процесі підготовки основи на просадних грунтах для попередження неприпустимого їх замочування та, як наслідок, неприпустимих осідань існуючих будівель та будинків, що зводяться, необхідно виконувати вимоги щодо організації загальномайданчикової системи поверхневого водо-відведення та розміщенню тимчасових будівель без порушення цієї системи, а також щодо своєчасного випробування тимчасових мереж водопостачання на герметичність. Перерва між закінченням розробки котловану та влаштуванням фундаменту при наявності просадних грунтів не допускається.
3.5.2 Способи ущільнення просадних грунтів з метою влаштування основ будинків, включаючи поверхневе ущільнення важкими механізмами, ущільнення з влаштуванням ґрунтових подушок, ущільнення витрамбовування котлованів, ґрунтовими палями та попереднім замочуванням, визначаються проектом.
3.5.3 Основним роботам по ущільненню грунтів передує дослідне (пробне) ущільнення. В акті на проведення дослідного ущільнення слід вказувати:
- при поверхневому ущільненні трамбування - розміри, вагу та кількість проходів трамбувальної машини по одному сліду;
- при поверхневому ущільненні укочуванням - товщини відсипних шарів та режим роботи механізмів;
- при витрамбовуванні котлованів - розміри трамбовки та режим роботи механізмів, а при витрамбовуванні котлованів з уширеною основою - додатково розміри уширення;
- при глибинному ущільненні ґрунтовими палями - характеристику обладнання, що застосовується, загальний об'єм та об'єм окремих порцій грунту, що засипається в свердловини, товщину верхнього недоущільненого шару грунту та спосіб його ліквідації;
- при ущільненні грунтів замочуванням - витрату води на 1 м2 замочуваної площі, час замочування, діаметр та глибину свердловин, товщину верхнього недоущільненого шару грунту та спосіб його ущільнення.
За результатами дослідного ущільнення приймається рішення про можливість виконання основних робіт або коригування проекту по влаштуванню основи.
4 ВКАЗІВКИ ПО ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДИНКІВ
4.1 Введення будинків в експлуатацію
4.1.1 Введення будинків в експлуатацію виконується у відповідності з ДБН А.3.1-3-94.
4.2 Технічне обслуговування
4.2.1 При технічному обслуговуванні будинків слід виконувати вимоги "Правил та норм технической эксплуатации жилищного фонда в городах та поселках Украинской ССР" (1976 р.).
4.2.2 Обслуговування технічного підпілля включає:
- підтримання в холодну пору року температури повітря всередині підпілля не менше +5°С, вологість не більше 65% при однократному повітрообміні;
- регулярне спостереження за найбільш вразливими місцями конструкцій, в тому числі: з'єднання стін підпілля з вимощенням, горизонтальна гідроізоляція зовнішніх та внутрішніх стін підпілля, вертикальна гідроізоляція зовнішніх стін, зон застою або притоку води до фундаментів і стін підпілля.
4.2.3 Ремонтні роботи по усуненню виявлених несправностей слід виконувати в строки, встановлені "Положением о проведении планово-предупредительного ремонта жилых и общественных зданий" (М., Стройиздат, 1965 г.) з урахуванням проектного вирішення будинку.
ДБН В.2.6-6-95 С.40
При появі в стінах підвалу похилих або вертикальних тріщин слід встановити маяки. Стан маяків слід перевіряти через 3 міс. на протязі першого року, через 6 міс. - протягом другого року і далі один раз на рік на протязі 5 років.
Незмінний стан маяків свідчить про припинення деформацій стін та можливість заробки тріщин. При збільшенні тріщин слід звертатися в спеціалізовані організації.
При виявленні на стінах та стелях сирих плям та плісняви, утворення конденсату на водопровідних трубах слід організувати інтенсивне провітрювання через вікна, двері, продухи.
Не допускається пробивання прорізів та отворів в стінах, встановлення нових перегородок та кріплення їх до несучих конструкцій без дозволу осіб, відповідальних за експлуатацію будинків.
Просідання, що утворилися в місцях закладення інженерних мереж, засипаються піщаним грунтом шарами завтовшки 20 см з наступним трамбуванням кожного шару та підливанням водою з відновленням покриття.
Пофарбування металевих деталей та усунення несправностей теплоізоляції здійснюється частково в порядку підготовки будинків до зими і в повному обсягу при виконанні поточного ремонту кожні три роки.
В процесі експлуатації будинку забороняється зрізати грунт поблизу будинку, складувати матеріали поблизу стін, допускати підтоплення основ або застоювання води, а також витікання води з каналізаційної та водопровідної мережі, саджати дерева ближче 5 м, а чагарники - 1,5 м від стін.
Земляні роботи в безпосередній близькості від будинку, особливо нижньої підошви фундаментів, можуть виконуватися тільки за спеціальним дозволом.
4.2.4 Правильність експлуатації зовнішніх та внутрішніх стін надземної частини будинку забезпечується постійним температурно-вологісним режимом в житлових та підсобних приміщеннях згідно з СНіП 2.08.01- 85.
Мають регулярно спостерігатися найбільш вразливі місця зовнішніх та внутрішніх стін:
- зовнішні кути та місця сполучення зовнішніх стін з внутрішніми та з перекриттям;
- простінки, перемички, балкони.
Кріплення прапоротримачів та вуличних знаків слід здійснювати тільки в місцях, передбачених проектом.
Розкриття тріщин в штукатурці стін будинків не допускається. При появі тріщин в штукатурці їх слід зачеканювати цементно-піщаним розчином M l00, попередньо розшивши їх до металевих сіток.
Забороняється кріпити в зовнішніх стінах будинків відтяжки дротів, а також встановлювати та кріпити рекламу.
Кріплення до огороджувальних конструкцій будинку пристроїв та елементів інженерного обладнання слід виконувати тільки у відповідності з проектом.
4.2.5 При експлуатації будинків необхідно систематично перевіряти правильність використання мешканцями балконів і не допускати розміщення на них важких речей та захламлення, що порушують нормальну експлуатації балконів.
4.2.6 В процесі експлуатації перекриттів не допускається виникнення тріщин в залізобетонних плитах та штукатурці стель. При виникненні тріщини зачеканюються так, як це робиться в стінах.
4.3 Пожежна та екологічна безпека
4.3.1 При експлуатації будинків системи "Пластбау" не допускається порушення цілісності штукатурного шару.
При виявленні порушення цілісності штукатурного шару в будь-яких приміщеннях слід негайно здійснити ремонт зони порушення.
При виконанні ремонтних робіт слід дотримуватись вимог п.3.3.1.
4.3.2 Для кріплення побутових приладів та меблів застосовувати тільки металеві дюбелі. Металеві дюбелі встановлювати тільки в зонах розташування монолітних бетонних включень.
4.3.3 Будинки системи "Пластбау" слід обладнувати електроплитами. Допускається використання газових плит.
4.3.4 Для масового застосування газових плит товщина захисного штукатурного шару в межах розмірів плити повинна бути не менше 50 мм.
ДБН В.2.6-6-95 С. 41
ДОДАТОК
ПОСІБНИК ПО ВИЗНАЧЕННЮ АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ БУДИНКІВ ДЛЯ ЗВИЧАЙНИХ ТА СКЛАДНИХ УМОВ БУДІВНИЦТВА
П1 Вертикальні навантаження на елементи конструкцій та їх сполучення
Збір вертикальних навантажень здійснено на основі СНіП 2.01.07-85 та робочого проекту 3-х поверхового 12-ти квартирного житлового будинку за системою "Пластбау". Результати представлені в табл. П1-П4. Вітрові навантаження та навантаження, викликані деформацією основи, повинні бути враховані додатково.
Табл. П1 містить навантаження (нормативні та розрахункові) від власної ваги всіх конструкцій, використаних в проекті.
В табл. П2 наведені значення основних сполучень навантажень з урахуванням коефіцієнта сполучень. При визначенні сполучень враховувалось навантаження за 1-м сніговим районом (нормативне значення ваги снігового покриву 50 кгс/м2).
Табл. П3 дозволяє підібрати значення навантаження на погонну довжину 1 м ребра перекриття (крок ребер 0,6 м). В таблиці поміщені значення постійного, тимчасового (тривалого та короткочасного) та повного навантажень з урахуванням сполучень.
Табл. П4 призначена для збору навантажень на погонну довжину 1 м стіни з різними вантажними прольотами (площами) 3,6 м, 5,4 м та 7,2 м. Значення для інших вантажних прольотів можуть бути визначені шляхом інтерполяції.
За допомогою табл. П2-П4 можливо визначити навантаження, які передаються на нижчележачі конструкції при омонолічуванні вищележачих, що має місце при влаштуванні перекриттів в опалубці з панелей, підпертих інвентарними стояками. Табл. П2-П4 також враховують можливі варіанти товщин плит монолітного залізобетонного перекриття.
Таблиця П1 - Навантаження від власної ваги конструкцій
| №№ | Тип конструкцій | Найменування елементів конструкцій | Об'ємна вага матеріалу, кгс/м3 | Навантаження |
| Од. вим. | Нормативне | gf | Розрахункове |
| 1 | Стіни | З/б колона на 1 м2 стіни | 2500 (2200) | кгс | 213,3 (187,7) | 1,1 | 234,6 (206,5) |
| 2 | Стінова полістирольна панель | 40 | кгс/м2 | 7,8 | 1,2 | 9,3 |
| 3 | Цементно-піщана штукатурка з 2-х боків (d = 2 м х 0,03 м = 0,06 м) на 1 м2 стіни (значення в дужках для заводських умов) | 1800 | кгс/м2 | 108 | 1,3(1,2) | 140,4 129,6 |
| 4 | 1 м2 стіни | | кгс/м2 | 389,1 | | 384,3 |
| 5 | погонна довжина 1 м з/б колони (0,16 х 0,16 м) | 2500 | кгс/м | 64,0 | 1,1 | 70,4 |
| 6 | погонна довжина 1 м бетонної колони | 2200 | кгс/м | 56,3 | 1,1 | 62,0 |
| 7 | погонна довжина 1 м з/б поясу на рівні перекриття (0,22 х 0,24 м) | 2500 | кгс/м | 132 | 1,1 | 145,2 |
| 8 | погонна довжина 1м стіни в межах поверху (Н = 2,8 м) з урахуванням з/б поясу та без урахування отворів | | кгс/м | 974,5 | 1,16 | 1129,0 |
| 9 | погонна довжина 1 м стіни в межах висоти поверху (Н = 2,56 м) без врахування з/б поясу та отворів | | кгс/м | 842,5 | 1,17 | 983,8 |
ДБН В.2.6-6-95 С.42
Продовження таблиці П1
| №№ | Тип конструкцій | Найменування елементів конструкцій | Об'ємна вага матеріалу, кгс/м3 | Навантаження |
| Од. вим. | Нормативне | gf | Розрахункове |
| 10 | Пере-криття | 1 м2 підлоги | - | кгс | 45 | 1,3 | 58,5 |
| 11 | 1 м2 з/б плити (d = 0,05 м) | 2500 | кгс/м2 | 125,0 | 1,1 | 137,5 |
| 12 | З/б ребра на 1 м2 перекриття | 2500 | кгс/м2 | 103,8 | 1,1 | 114,1 |
| 13 | Полістирольна панель | 40 | кгс/м | 5,0 | 1,2 | 6,0 |
| 14 | Цементно-піщана штукатурка (d = 0,03 м) | 1800 | кгс/м2 | 54,0 | 1,2(1,3 | 70,2 (64,8) |
| 15 | 1 м2 перекриття (в т.ч. підлога та штукатурка) | - | кгс/м2 | 332,8 | | 386,3 |
| 16 | погонна довжина 1 м з/б ребра (без врахування з/б плити) | 2500 | кгс/м | 62,3 | 1,1 | 68,5 |
| 17 | 1 м2 перекриття (горищного) з урахуванням навантаження від омонолічування покриття при довжині з/б гребеневих балок 7м та вантажній площі на них 7м2 | | кгс/м2 | 838,0 | | 943,0 |
| | | | | | | | |
| 18 | Покриття тип II, кут нахилу схилу a = 35°. Значення в дужках приведені до горизонтальної проекції | 1 м2 черепичного даху | - | кгс/м2 | 50,0 (53,2) | 1,1 | 55 (58,5) |
| 19 | 1 м2 з/б плити (d = 0,03 м) | 2500 | кгс/м2 | 75,0 (79,8) | 1,1 | 82,5 (87,8) |
| 20 | з/б ребра на 1 м2 покриття | 2500 | кгс/м | 103,8 (110,5) | 1,1 | 114,1 (121,4) |
| 21 | Полістирольна панель | 40 | кгс/м2 | 5,0 (5,3) | 1,2 | 6,0 (6,40) |
| 22 | Захисна цементно-піщана штукатурка (d = 0,03 м) | 1800 | кгс/м2 | 54,0 (57,5) | 1,3 | 70,2 (74,7) |
| 23 | 1 м2 покриття (без врахування гребеневих балок) | - | кгс/м2 | 287,8 (306,3) | | 327,8 (348,8) |
| 24 | погонна довжина 1 м гребеневих з/б балок (0,3 мх 0,1 м) | 2500 | кгс/м | 300,0 (309,6) | 1,1 | 330,0 (340,6) |
| 25 | 1 м2 покриття з урахуванням з/б гребеневих балок (при довжині балки 7 м та вантажній площі 14 м їх горизонтальних проекцій) | - | кгс/м2 | 437,8 (461,1) | | 492,8 (519,1) |
| 26 | 1 м2 черепичного даху (приймаєм) | - | кгс/м2 | 50 (61,0) | 1,1 | 55,0 (67,1) |
| 27 | 1 м2 металевих конструкцій покриття, тип 2 (за проектом) | - | кгс/м2 | 13,8 (16,8) | 1,05 | 14,5 (17,6) |
| 28 | 1 м2 покриття за типом 1: 1 м2 з/б плити (d = 0,03 м) | 2500 | кгс/м2 | 75,0 (79,8) | 1,1 | 82,5 (87,8) |
| 29 | З/б ребра на 1 м2 покриття | 2500 | кгс/м2 | 103,8 (110,5) | 1,1 | 114,1 (121,4) |
| 30 | Полістирольна панель | 40 | кгс/м2 | 5,0 (5,3) | 1,2 | 6,0 (6,4) |
| 31 | Захисна цементно-піщана штукатурка по сітці Рабиця (d = 0,3 м) | 1800 | кгс/м2 | 54,0 (57,5) | 1,3 | 70,2 (74,7) |
| 32 | 1 м2 конструкцій, тип 2 (з урахуванням конструкцій, тип 1) | - | кгс/м2 | 301,6 (330,9) | | 342,3 (375,0) |
| 33 | 1 м2 покриття, тип 2 (без урахув. ваги конструкцій, тип 1) | - | кгс/м2 | 63,8 (77,8) | | 69,5 (84,7) |
ДБН В.2.6-6-95 С.43
Закінчення таблиці П1
| №№ | Тип конструкцій | Найменування елементів конструкцій | Об'єм-на вага матеріалу, кгс/м3 | Навантаження |
| Од. вим. | Нормативне | gf | Розрахункове |
| 34 | Балкони | 1 м2 керамічної плитки | - | кгс/м2 | 30,0 | 1,1 | 33,0 |
| 35 | Цементний розчин (d = 0,01 м) | 1800 | кгс/м2 | 18,0 | 1,3 | 23,4 |
| 36 | Стяжка з легкого бетону (d = 0,02 м) | 1100 | кгс/м2 | 22,0 | 1,3 | 28,6 |
| 37 | 1 м2 з/б плити (d = 0,05 м) | 2500 | кгс/м2 | 125,0 | 1,1 | 137,5 |
| 38 | З/б ребра на 1 м2 конструкції балкону | 2500 | кгс/м2 | 103,8 | 1,1 | 114,1 |
| 39 | Полістирольна панель | 40 | кгс/м2 | 5,0 | 1,2 | 6,0 |
| 40 | Цементно-піщана штукатурка (d = 0,02 м) | 1800 | кгс/м2 | 36,0 | 1,3 | 46,8 |
| 41 | Стальні конструкції | | кгс/м2 | 29,3 | 1,05 | 30,8 |
| 42 | 1 м2 балкону | | кгс/м2 | 369,1 | | 420,2 |
| 43 | Карнизні плити | 1 м2 з/б плити (d = 0,05 м) | 2500 | кгс/м2 | 125,0 | 1,1 | 137,5 |
| 44 | З/б ребра на 1 м2 карнизної плити | 2500 | кгс/м2 | 103,8 | 1,1 | 114,1 |
| 45 | Полістирольні панелі | 40 | кгс/м2 | 5,0 | 1,2 | 6,0 |
| 46 | Цементно-піщана штукатурка (d = 0,02 м) | 1800 | кгс/м2 | 96,0 | 1,3 | 46,8 |
| 47 | Стальні конструкції | | кгс/м2 | 35,2 | 1,05 | 36,25 |
| 48 | 1 м2 карнизної плити | | кгс/м2 | 305,0 | | 340,7 |
ДБН В.2.6-6-95 С.44
Таблиця П2 - Основні сполучення навантажень, кгс/м2
| №№ | Конструкції | Найменування навантаження | Навантаження (над pисою – нормативні, під рисою - розрахункові) | |
Постійне | Тимчасове тривале | Коефіцієнт сполучень | Тимчасове короткочасне | Коефіцієнт сполучень | Повне наванта- ження | |
| V1 | V2 | y1 | V3 | V4 | y2 | |
| 1 | Перекриття | В житлових приміщеннях при товщині з/б плити: | | | | | | | | | |
| 3 см | 282,8 331,8 | 50,0 60,0 | 90,0 39,0 | 0,95 | 150,0 195,0 | - | 0,9 | 493,8 601,3 | |
| 5 см | 332,8 386,8 | 50,0 90,0 | 30,0 39,0 | 0,95 | 150,0 195,0 | - | 0,9 | 543,8 656,3 | |
| 7 см | 382,8 441,8 | 50,0 60,0 | 50,0 39,0 | 0,95 | 150,0 95,0 | - | 0,9 | 590,5 711,3 | |
| 2 | 3 урахуванням навантаження від омонолічування вищерозташованого поверху при товщині плити: | | | | | | | | | |
| 3 см | 282,8 331,8 | - | - | - | - | 237,8 273,3 | 1,0 | 520,6 605,2 | |
| 5см | 332,8 386,8 | - | - | - | - | 227,8 328,3 | 1,0 | 620,6 715,1 | |
| 7 см | 382,8 441,8 | - | - | - | - | 337,8 383,3 | 1,0 | 720,6 825,1 | |
| 3 | В приміщеннях горища (товщина з/б плити - 5 см) | 332,8 380,8 | - | - | - | 70,0 91,0 | - | 1,0 | 402,8 477,8 | |
| 4 | В приміщеннях горища з урахуванням навантажень від омонолічування покриття (товщина з/б перекриття - 5 см, покриття - 3 см) | 332,8 386,8 | - | - | - | - | 350,4 385,9 | 1,0 | 683,2 772,7 | |
|
| 5 | В вестибюлях, коридорах | 332,8 386,8 | 100,0 130,0 | - | 0,95 | 300,0 360,0 | - | 0,9 | 697,8 834,8 | |
ДБН В.2.6-695 С.45
Закінчення таблиці П2
| №№ | Конструкції | Найменування навантаження | Навантаження (над рисою - нормативні, під рисою – розрахункові) |
| Постійне | Тимчасове тривале | Коефіцієнт сполучень | Тимчасове короткочасне | Коефіцієнт сполучень | Повне наванта-ження |
| V1 | V2 | y1 | V3 | V4 | y2 |
| 6 | Покриття, тип І (горизонтальна проекція) | Без урахування ваги з/б балок (товщина з/б плити покриття 3 см) | 306,3 348,8 | - | - | - | - | 70,0 98,0 | 1,0 | 376,3 446,8 |
| 7 | 3 урахуванням ваги з/б гребеневих балок перерізом 0,3 м х 0,4 м (при горизонталь- них проекціях довжини балки 7 м та вантажній площі 7 м2) | 615,9 689,4 | - | - | - | - | 70,0 98,0 | 1,0 | 685,9 787,4 |
| 8 | 3 урахуванням навантаження від покриття тип 2 (без урахування ваги з/б гребеневих балок) | 330,9 375,0 | - | - | - | - | 50,0 70,0 | 1,0 | 380,9 445,0 |
| 9 | Покриття, тип II | Горизонтальна проекція | 77,8 84,7 | - | - | - | - | 50,0 70,0 | 1,0 | 127,8 154,7 |
| 10 | Балкони (лоджії) | 3 урахуванням суцільного рівномірного навантаження по площі балкона (фрагменти 1 та 2) | 369,1 420,2 | 60,0 91,0 | - | 0,95 | 260,0 240,0 | 70,0 98,0 | 0,9 | 678,0 810,9 |
| 11 | 3 урахуванням смугового рівномірного навантаження на ділянки завширшки 0,8 м вздовж огородження (фрагменти 1 і 2) | 369,1 420,2 | 140,0 182,0 | - | 0,95 | 400,0 480,0 | 70,0 98,0 | 0,9 | 925,1 1113,3 |
| 12 | Карнизні плити | Фрагмент 3 | 305,0 340,7 | 77,8 84,7 | - | 0,95 | - | 50,0 70,0 | 0,9 | 423,9 484,2 |
| 13 | Фрагмент 4 з урахуванням ваги конструкцій покриття, тип 1, та з/б поясів при їх омонолічуванні | 305,0 340,7 | - | - | - | - | 392,0 443,0 | 1,0 | 697,0 783,7 |
ДБН В.2.6-6-95 С.46
Таблиця П3 - Основні сполучення навантажень, кгс/м, на ребра перекриттів (покриттів), (коефіцієнт сполучень див. в табл. П2)
| №№ | Конструкції | Найменування навантаження | Навантаження (над рисою - нормативні, під рисою – розрахункові) |
| Постійне | Тимчасове | Повне |
| Тривале | Короткочасне |
| 1 | Перекриття (крок ребер 0,6м) | В житлових приміщеннях при товщині з/б плити: | | | | |
| 3см | 169,7 199,1 | 45,6 46,4 | 81,0 105,3 | 296,3 360,8 |
| 5см | 199,7 232,1 | 45,6 56,4 | 81,0 105.3 | 326,3 393,8 |
| 7см | 229,7 265,1 | 45,6 56,4 | 81,0 105,3 | 354,3 426,8 |
| 2 | 3 урахуванням навантаження від омонолічування вищерозташованого поверху при товщині з/б плити: | | | | |
| 3 см | 169,7 199,1 | - | 142,7 164,0 | 312,4 363,1 |
| 5 см | 199,7 232,1 | - | 172,7 197,0 | 372,4 429,1 |
| 7 см | 229,7 265,1 | - | 202,7 230,0 | 432,4 495,1 |
| 3 | В приміщеннях горища (товщина з/б плити – 6 см) | 199,7 232,1 | - | 42,0 54,6 | 241,7 286,7 |
| 4 | В приміщеннях горища з урахуванням навантажень від омонолічування покриття | 199,1 232,1 | - | 210,2 231,5 | 409,9 462,5 |
| 5 | В вестибюлях та коридорах | 199,7 232,1 | 57,0 74,1 | 162,0 194,4 | 418,7 500,6 |
| 6 | Покриття | На горизонтальну проекцію ребра покриття (крок ребер - 0,6 м, товщина плити - 3 см) | 183,8 209,3 | - | 42,0 58,8 | 225,8 268,1 |
| 7 | На гребневу балку перерізом 0,3 м х 0,4 м (при довжині балки - 7 м та вантажній площі -7 м2 їх горизонтальних проекцій) | 619,9 689,4 | - | 70,0 98,0 | 685,0 787,0 |
ДБН В.2.6-6-95 С.47
Таблиця П4 - Навантаження на погонну довжину 1м стіни в залежності від вантажного прольоту
| №№ | Найменування навантаження | Од. вим. | Вантажні прольоти |
| 3,6 м | 5,4 м | 7,2 м |
| Постійне | Тривале | Короткочасне | Пов-не | Постійне | Тривале | Короткочасне | Пов-не | Постійне | Тривале | Короткочасне | Повне |
| 1 | I Власна вага погонної довжини 1 м стінових конструкцій: з урахуванням з/б поясу в межах поверху (Н = 2,56 м) | кгс/м | 974 1129 | - | - | 974 1129 | 974 1129 | - | - | - | 974 1129 | - | - | 974 1129 |
| те саме без врахування з/б поясу в межах поверху (Н = 2,56 м) | кс/м | 842 983 | - | - | 842 983 | 842 983 | - | - | 842 983 | 842 983 | - | - | 842 983 |
| | II Навантаження з перекриття | | | | | | | | | | | | | |
| 3 | В житлових приміщеннях при товщині з/б плити: | | | | | | | | | | | | | |
| 3 см | кгс/м | 1018 1194 | 274 339 | 486 631 | 1778 2165 | 1529 1792 | 410 508 | 729 948 | 2667 3247 | 2036 2389 | 547 677 | 972 1263 | 3555 4330 |
| 5 см | кгс/м | 1198 1382 | 279 238 | 486 632 | 1958 2363 | 1797 2089 | 410 508 | 729 948 | 2937 3544 | 2396 2785 | 547 677 | 972 1264 | 3915 4726 |
| 7 см | кгс/м | 1378 1590 | 274 339 | 487 632 | 2138 2561 | 2067 2386 | 410 508 | 729 948 | 3208 3841 | 2756 3181 | 547 677 | 972 1224 | 4277 5122 |
| 4* | 3 урахуванням навантаження від омонолічування вищерозташованого поверху при товщині з/б плити: | | | | | | | | | | | | | |
| 3 см | кгс/м | 1018 1194 | - | 856 984 | 1874 2178 | 1527 1692 | - | 1224 1476 | 2811 3267 | 2038 2389 | - | 1712 1968 | 3748 4357 |
| 5 см | кгс/м | 1198 1392 | - | 1037 1182 | 2234 2574 | 1797 2083 | - | 1554 1773 | 3351 3862 | 2396 2785 | - | 2072 2364 | 40 5149 |
| 7 см | кгс/м | 1378 1590 | - | 1216 1380 | 8594 2970 | 2067 2386 | - | 1824 2070 | 3891 4456 | 2757 3181 | - | 2432 2760 | 5188 5941 |
| 5 | В приміщеннях горища (товщина з/б плити - 5 см) | кгс/м | 1198 1392 | - | 252 328 | 1450 1790 | 1797 2089 | - | 378 491 | 2175 2580 | 2396 2785 | - | 504 655 | 2900 3440 |
ДБН В.2.6-695 С.48
Закінчення таблиці П4
| №№ | Найменування навантаження | Од. вим. | Вантажні прольоти |
| 3,6 м | 5,4 м | 7,2 м |
| Постійне | Тривале | Короткочасне | Пов-не | Постійне | Тривале | Короткочасне | Пов-не | Постійне | Тривале | Короткочасне | Повне |
| 6* | В приміщеннях горища з урахуванням навантажень від омонолічування покриття | кгс/м | 1198 1392 | - | 1261 1389 | 2459 2782 | 1797 2089 | - | 1892 2084 | 3689 4173 | 2396 2785 | - | 2523 2778 | 4919 5563 |
| 7 | В вестибюлях, коридорах | кгс/м | 1198 1392 | 342 445 | 972 1166 | 2512 3003 | 1797 2089 | 513 667 | 1459 1760 | 3768 4505 | 2396 2785 | 684 889 | 1844 2333 | 5024 6007 |
| | III Навантаження з покриття (горизонтальна проекція) | | | | | | | | | | | | | |
| 8 | Без урахування ваги з/б гребневих балок | кгс/м | 1103 1256 | - | 252 353 | 1355 1608 | 1654 1883 | - | 578 529 | 2032 2412 | 2205 2511 | - | 504 706 | 2709 3217 |
| 9 | 3 урахуванням ваги з/б гребеневих балок перерізом 0,3 м х 0,4 м (при довжині балки 7 м та вантажній площі 7 м2 їх горизонтальних проекцій) | кгс/м | 2217 2482 | - | 252 353 | 2469 2835 | 3326 3723 | - | 378 529 | 3704 4252 | 4434 4964 | - | 504 706 | 4938 5669 |
| 10 | 3 урахуванням навантаження від покриття, тип 2 (без ваги з/б гребеневих балок) | кгс/м | 1191 1350 | - | 180 252 | 1371 1601 | 1787 2025 | - | 270 378 | 2057 2401 | 2382 2700 | - | 360 504 | 2742 3202 |
Примітка 1. Значення над рисою - нормативне навантаження, значення під рисою - розрахункове навантаження.
Примітка 2. Навантаження надані з урахуванням коефіцієнтів сполучень (за СНіП 2.01.07-85).
Примітка 3. * - зірочкою позначені навантаження для умов зведення будинків. В навантаження не включена вага монтажних стояків.
Примітка 4. Значення для інших вантажних прольотів визначати з таблиці по інтерполяції.
ДБН В.2.6-6-95 С.49
П2 Дані для проектування елементів конструкцій
Дані, наведені нижче (табл. П5-П7), одержані на основі аналізу та розрахунку одно-, двох-, трьох-прольотних одно-, двох та трьохповерхових плоских рам з прольотами 3,6-7,2 м, висотою поверху 2,8м та з співвідношенням згинних жорсткостей ригелів і стояків a = Е×Ір/Е×Іст = 2,02; 4,04; 8,08; при дії вертикальних навантажень на ригелі, наведених в П1: постійного розрахункового - g = 232 кг/м; тимчасового розрахункового - р=162кг/м; g+р = 394 кг/м; p/g = 0,7. Значення a відповідають випадкам:
2,02 - на один ригель (ребро перекриття) приходяться два стояки; 4,04 - на один ригель - один стояк; 8,08 - на один ригель - половина стояка.
Одержані результати розрахунку з достатньою для практичних цілей точністю можуть бути застосовані при проектуванні плоских рам з наступними параметрами:
крок рам
максимальна кількість прольотів
максимальна кількість поверхів
прольоти
висота поверху
вертикальне навантаження
- 0,6 м;
- 3;
- 5;
- 3,0-8,0 м;
- 2.8-3.3м;
- g = 232 кг/м,
- р = 150-280 кг/м,
- g+p = 382-484 кг/м,
- p/g =0,65-1,08;
співвідношення жорсткостей ригеля та стояків - a = 0¸¥.
При фіксованих розмірах конструкцій коефіцієнт a залежить тільки від кількості стояків (колон), що приходяться на один ригель і може бути представлений у вигляді a = 4,04/к (к - кількість стояків, що приходяться на один ригель).
При крокові стояків, що враховуються при розрахунку (м): 0,3; 0,6; 0,9; 1,2; 1,5; 1,8; 2,1; 2,4, кількість стояків, що приходиться на один ригель складає відповідно: 2; 1; 2/3; 1/2; 2/5; 1/3; 2/7; 1/4.
Для рам висотою на один поверх, що відрізняються від 2,8 м при визначенні згинних моментів за табл. П5 - П6, значення параметра a необхідно визначати з урахуванням коефіцієнта n=h/2,8, де h - реальна висота поверху рами (в метрах), тобто в цьому випадку a буде дорівнювати a=(Е Ір / Е Іст) n=4,04п/к.
При дії на ригелі тимчасових навантажень, що відрізняються від р = 162 кг/м, значення згинних моментів, одержані за табл. П5 - П6 повинні бути помножені на коефіцієнт m = (232+р) / 394, де -реальне значення тимчасового розрахункового навантаження.
Максимальні значення згинних моментів в ригелях одноповерхових рам при різних значеннях співвідношень жорсткостей ригелів та стояків наведені в табл. П5 (п.п. 1-4).
Максимальні значення згинних моментів в ригелях двохповерхових рам при різних значеннях співідношень жорсткостей ригелів та стояків наведені в табл. П5 (п.п. 5-12).
Максимальні значення моментів в ригелях для рам 3-5 поверхів при різних значеннях співвідношень жорсткостей ригелів та стояків наведені в табл. П5 (п.п. 13-24). При цьому значення згинних моментів в ригелях першого поверху багатоповерхових рам відповідають значенням згинних моментів в ригелях першого поверху трьохповерхової рами, значення згинних моментів в ригелях середніх поверхів багатоповерхових рам — значенням згинних моментів в ригелях другого поверху трьохповерхової рами, значення згинних моментів в ригелях останнього поверху багатоповерхових рам - значенням згинних моментів в ригелях третього поверху трьохповерхової рами.
В прольотах багатоповерхових рам, особливо в ригелях малих прольотів, можлива поява від'ємних згинних моментів. Значення цих моментів можна визначити таким чином:
- для ригелів двохпрольотних рам та крайніх ригелів трьохпрольотних рам
; (1)
- для ригелів середніх прольотів трьохпрольотних рам
; (2)
де 
- визначаються за табл. П5;
l - прольот ригеля.
Відстань від опор до точок перетину епюри моментів в ригелі з віссю ригеля визначається з наступних виразів:
; (3)
С. 50 ДБН В.2.6-6-95
ДБН В.2.6-6-95 С.50
- для ригелів однопрольотних рам та ригелів середніх прольотів трьохпрольотних рам
(4)
- для ригелів крайніх прольотів двох- та трьохпрольотних рам
(5)
У виразах (4) та (5) ![]()
та відповідно, відстань від крайньої та середньої опор до точок перетину епюри згинних моментів з віссю ригеля.
Значення ll , , ![]()
повинні бути враховані при армуванні при опорних верхніх розтягнутих ділянок ригелів.
Максимальне значення поперечної сили в ригелях при дії вертикального навантаження g = 232 кг/м та р = 162 кг/м не перевищує:
1,4 т - для ригелів прольотом 3,6м
1,7 т - для ригелів прольотом 5,4 м
2,0 т - для ригелів прольотом 7,2 м
та при розрахунку похилих перерізів ригелів можна користуватися приведеними максимальними значеннями поперечних сил для відповідних прольотів. Для проміжних значень прольотів ригелів максимальні значення поперечних сил можна визначити інтерполяцією. При дії на ригель вертикального навантаження, відмінного від вищевказаних, поперечні сили повинні бути визначені із врахуванням коефіцієнта т, шляхом множення наведених вище максимальних значень поперечних сил на коефіцієнт m.
Графіки, формули та значення коефіцієнтів для визначення максимальних значень згинних моментів в стояках наведені в табл. П6.
В табл. П6 наведені значення згинних моментів в стояках, одержані при дії на ригелі рам висотою поверху 2,8 м вертикального навантаження g = 232 кг/м та р = 162 кг/м (g + р = 394 кг/м). При інших значеннях вертикального навантаження та висоти поверху максимальні значення згинних моментів повинні бути визначені з урахуванням коефіцієнтів m та n.
Максимальні значення згинних моментів в стояках одноповерхових рам при різних співідношеннях жорсткостей ригелів та стояків наведені в табл. П6 (п.п. 1¸5).
Максимальні значення згинних моментів в стояках багатоповерхових рам при різних співвідношеннях жорсткостей ригелів та стояків наведені в табл. П6 (п.п. 6¸20).
Значення згинного моменту, що діє в одному стояку (колоні), визначається з наступного виразу:
М'в =Мв /к, М'н=Мн /к, (6)
де Мв, Мн - значення згинного моменту в стояках, які визначаються за табл. П6.
При визначенні поздовжніх сил в колоні крім навантажень від перекриттів повинні бути враховані навантаження від покриття та від ваги стінових конструкцій.
Площу перерізу необхідної поздовжньої арматури в ригелях з бетону класу В25 в залежності від значення згинного моменту можна визначити по табл. П7 (п.1).
Площу перерізу необхідної поздовжньої арматури класу А-ІІІ на приопорних ділянках в верхній розрахунковій частині перерізів ригелів з бетону класу В25 в залежності від значення згинного моменту можна визначити за табл. П7 (п.2).
Площу перерізу поздовжньої арматури класу А-ІІІ позацентрово стиснутої колони з бетону класу В25 в залежності від згинного моменту можна підібрати за табл. П7 (п.3).
ДБН В.2.6-6-95 С.51
Таблиця П5 - МАКСИМАЛЬНІ ЗГИННІ МОМЕНТИ В РИГЕЛЯХ РАМ
| № п/п | Тип рами Графік `М; | a | l, м |
|
| Kпр |
| ![]()
1 | | 0,00 | 3,6 | 1,792 | - | 0,550 |
| 5,4 | 1,524 | 0,593 |
| 7,2 | 1,393 | 0,642 |
| 2,02 | 3,6 | 1,000 | - | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,708 | - | 1,200 |
| 5,4 | 0,746 | 1,198 |
| 7,2 | 0,746 | 1,194 |
| 8,08 | 3,6 | 0,458 | - | 1,350 |
| 5,4 | 0,492 | 1,395 |
| 7,2 | 0,549 | 1,410 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | - | 1,600 |
| 5,4 | 0,000 | 1,778 |
| 7,2 | 0,000 | 1,910 |
| ![]()
2 | | 0,00 | 3,6 | 2,389 | 0,381 | 0,688 |
| 5,4 | 1,920 | 0,658 | 0,676 |
| 7,2 | 1,717 | 0,817 | 0,723 |
| 2,04 | 3,6 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,667 | 1,212 | 1,063 |
| 5,4 | 0,660 | 1,130 | 1,099 |
| 7,2 | 0,710 | 1,072 | 1,118 |
| 8,08 | 3,6 | 0,389 | 1,389 | 1,125 |
| 5,4 | 0,400 | 1,233 | 1,183 |
| 7,2 | 0,450 | 1,130 | 1,218 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 1,699 | 1,125 |
| 5,4 | 0,000 | 1,425 | 1,296 |
| 7,2 | 0,000 | 1,231 | 1,412 |
ДБН В.2.6-6-95 C.52
Продовження таблиці П5
| № п/п | Тип рами Графік `М; | a | l, м |
|
| Kкр |
| ![]()
3 | | 0,00 | 3,6 | 1,433 | 0,381 | 0,579 |
| 5,4 | 1,548 | 0,653 | 0,649 |
| 7,2 | 1,518 | 0,821 | 0,705 |
| 2,02 | 3,6 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,767 | 1,124 | 1,184 |
| 5,4 | 0,726 | 1,075 | 1,149 |
| 7,2 | 0,732 | 1,043 | 1,131 |
| 8,08 | 3,6 | 0,500 | 1,204 | 1,342 |
| 5,4 | 0,484 | 1,117 | 1,284 |
| 7,2 | 0,482 | 1,072 | 1,246 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 1,301 | 1,632 |
| 5,4 | 0,000 | 1,170 | 1,612 |
| 7,2 | 0,000 | 1,106 | 1,598 |
| ![]()
4 | | 0,00 | 3,6 | - | 0,413 | 0,917 |
| 5,4 | - | 0,733 | 0,800 |
| 7,2 | - | 0,914 | 0,819 |
| 2,04 | 3,6 | - | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | - | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | - | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | - | 1,202 | 1,000 |
| 5,4 | - | 1,115 | 1,033 |
| 7,2 | - | 1,043 | 1,048 |
| 8,08 | 3,6 | - | 1,385 | 1,000 |
| 5,4 | - | 1,221 | 1,067 |
| 7,2 | - | 1,086 | 1,086 |
| ¥ | 3,6 | - | 1,837 | 1,542 |
| 5,4 | - | 1,527 | 1,617 |
| 7,2 | - | 1,231 | 1,667 |
ДБН В.2.6-6-95 С.53
Продовження таблиці П5
| № п/п | Тип рами Графік `М;  | a | l, м | 
| 
| Kкр |
| 
5 | | 0,00 | 3,6 | 1,265 | - | 0,688 |
| 5,4 | 1,171 | 0,727 |
| 7,2 | 1,126 | 0,782 |
| 2,02 | 3,6 | 1,000 | - | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,794 | - | 1,219 |
| 5,4 | 0,854 | 1,182 |
| 7,2 | 0,887 | 1,164 |
| 8,08 | 3,6 | 0,688 | - | 1,438 |
| 5,4 | 0,659 | 1,424 |
| 7,2 | 0,722 | 1,378 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | - | 2,000 |
| 5,4 | 0,000 | 2,182 |
| 7,2 | 0,000 | 2,327 |
| 
6 | | 0,00 | 3,6 | 1,593 | - | 0,564 |
| 5,4 | 1,412 | 0,600 |
| 7,2 | 1,318 | 0,662 |
| 2,04 | 3,6 | 1,000 | - | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,741 | - | 1,205 |
| 5,4 | 0,779 | 1,188 |
| 7,2 | 0,822 | 1,182 |
| 8,08 | 3,6 | 0,481 | - | 1,359 |
| 5,4 | 0,599 | 1,375 |
| 7,2 | 0,612 | 1,386 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | - | 1,641 |
| 5,4 | 0,000 | 1,800 |
| 7,2 | 0,000 | 1,939 |
ДБН В.2.6-6-95 C.54
Продовження таблиці П5
| № п/п | Тип рами Графік `М; | a | l, м |
|
| Kкр |
| 
7 | | 0,00 | 3,6 | 1,303 | 0,512 | 0,759 |
| 5,4 | 1,263 | 0,750 | 0,774 |
| 7,2 | 1,214 | 0,867 | 0,819 |
| 2,02 | 3,6 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,747 | 1,636 | 1,169 |
| 5,4 | 0,759 | 1,288 | 1,221 |
| 7,2 | 0,802 | 1,136 | 1,263 |
| 8,08 | 3,6 | 0,498 | 1,889 | 1,237 |
| 5,4 | 0,523 | 1,405 | 1,324 |
| 7,2 | 0,594 | 1,198 | 1,376 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 2.285 | 1,241 |
| 5,4 | 0,000 | 1,625 | 1,484 |
| 7,2 | 0,000 | 1,306 | 1,600 |
| 
8 | | 0,00 | 3,6 | 1,729 | 0,398 | 0,688 |
| 5,4 | 1,655 | 0,662 | 0,686 |
| 7,2 | 1,532 | 0,817 | 0,729 |
| 2,04 | 3,6 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,714 | 1,248 | 1,067 |
| 5,4 | 0,689 | 1,152 | 1,115 |
| 7,2 | 0,742 | 1,081 | 1,127 |
| 8,08 | 3,6 | 0,409 | 1,459 | 1,133 |
| 5,4 | 0,454 | 1,258 | 1,201 |
| 7,2 | 0,502 | 1,186 | 1,228 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 1,778 | 1,125 |
| 5,4 | 0,000 | 1,434 | 1,314 |
| 7,2 | 0,000 | 1,231 | 1,424 |
ДБН В.2.6-6-95 С.55
Продовження таблиці П5
| № п/п | Тип рами Графік `М; | a | l, м |
|
| Kкр |
| 
9 | | 0,00 | 3,6 | 1,024 | 0,483 | 0,769 |
| 5,4 | 1,143 | 0,744 | 0,800 |
| 7,2 | 1,156 | 0,872 | 0,835 |
| 2,02 | 3,6 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,844 | 1,428 | 1,551 |
| 5,4 | 0,826 | 1,266 | 1,413 |
| 7,2 | 0,821 | 1,103 | 1,335 |
| 8,08 | 3,6 | 0,560 | 1,529 | 1,758 |
| 5,4 | 0,542 | 1,273 | 1,579 |
| 7,2 | 0,540 | 1,338 | 1,471 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 1,632 | 2,138 |
| 5,4 | 0,000 | 1,333 | 1,988 |
| 7,2 | 0,000 | 1,175 | 1,893 |
| 
10 | | 0,00 | 3,6 | 1,265 | 0,406 | 0,629 |
| 5,4 | 1,412 | 0,676 | 0,676 |
| 7,2 | 1,421 | 0,829 | 0,735 |
| 2,04 | 3,6 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,794 | 1,203 | 1,285 |
| 5,4 | 0,745 | 1,113 | 1,198 |
| 7,2 | 0,750 | 1,053 | 1,180 |
| 8,08 | 3,6 | 0,528 | 1,288 | 1,457 |
| 5,4 | 0,504 | 1,156 | 1,339 |
| 7,2 | 0,501 | 1,083 | 1,300 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 1,386 | 1,771 |
| 5,4 | 0,000 | 1,211 | 1,681 |
| 7,2 | 0,000 | 1,117 | 1,667 |
ДБН В.2.6-6-95 C.56
Продовження таблиці П5
| № п/п | Тип рами Графік `М; | a | l, м |
|
| Kкр |
| 
11 | | 0,00 | 3,6 | - | 0,552 | 0,917 |
| 5,4 | 0,835 | 0,857 |
| 7,2 | 0,961 | 0,878 |
| 2,02 | 3,6 | - | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | - | 1,611 | 0,941 |
| 5,4 | 1,271 | 1,106 |
| 7,2 | 1,097 | 1,123 |
| 8,08 | 3,6 | - | 1,856 | 0,925 |
| 5,4 | 1,392 | 1,152 |
| 7,2 | 1,141 | 1,164 |
| ¥ | 3,6 | - | 2,449 | 1,416 |
| 5,4 | 1,739 | 1,732 |
| 7,2 | 1,294 | 1,786 |
| 
12 | | 0,00 | 3,6 | - | 0,418 | 0,917 |
| 5,4 | 0,727 | 0,814 |
| 7,2 | 0,909 | 0,835 |
| 2,04 | 3,6 | - | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | - | 1,214 | 0,941 |
| 5,4 | 1,107 | 1,051 |
| 7,2 | 1,038 | 1,069 |
| 8,08 | 3,6 | - | 1,399 | 0,927 |
| 5,4 | 1,202 | 1,088 |
| 7,2 | 1,077 | 1,108 |
| ¥ | 3,6 | - | 1,854 | 1,417 |
| 5,4 | 1,515 | 1,644 |
| 7,2 | 1,225 | 1,699 |
ДБН В.2.6-6-95 С.57
Продовження таблиці П5
| № п/п | Тип рами Графік `М; | a | l, м |
|
| Kкр |
| 
13 | | 0,00 | 3,6 | 1,303 | - | 0,647 |
| 5,4 | 1,215 | 0,706 |
| 7,2 | 1,156 | 0,754 |
| 2,02 | 3,6 | 1,000 | - | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,788 | - | 1,186 |
| 5,4 | 0,848 | 1,177 |
| 7,2 | 0,878 | 1,163 |
| 8,08 | 3,6 | 0,576 | - | 1,421 |
| 5,4 | 0,658 | 1,402 |
| 7,2 | 0,714 | 1,386 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | - | 1,882 |
| 5,4 | 0,000 | 2,118 |
| 7,2 | 0,000 | 2,246 |
| 
14 | | 0,00 | 3,6 | 1,195 | - | 0,710 |
| 5,4 | 1,116 | 0,738 |
| 7,2 | 1,083 | 0,804 |
| 2,04 | 3,6 | 1,000 | - | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,833 | - | 1,226 |
| 5,4 | 0,872 | 1,154 |
| 7,2 | 0,905 | 1,159 |
| 8,08 | 3,6 | 0,611 | - | 1,484 |
| 5,4 | 0,698 | 1,385 |
| 7,2 | 0,758 | 1,383 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | - | 2,065 |
| 5,4 | 0,000 | 2,215 |
| 7,2 | 0,000 | 2,393 |
ДБН В.2.6-6-95 C.58
Продовження таблиці П5
| № п/п | Тип рами Графік `М; | a | l, м |
|
| Kкр |
| 
15 | | 0,00 | 3,6 | 1,792 | - | 0,550 |
| 5,4 | 1,433 | - | 0,585 |
| 7,2 | 1,318 | - | 0,637 |
| 2,02 | 3,6 | 1,000 | - | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | - | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | - | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,833 | - | 1,175 |
| 5,4 | 0,791 | - | 1,183 |
| 7,2 | 0,814 | - | 1,185 |
| 8,08 | 3,6 | 0,542 | - | 1,325 |
| 5,4 | 0,567 | - | 1,354 |
| 7,2 | 0,605 | - | 1,385 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | - | 1,600 |
| 5,4 | 0,000 | - | 1,756 |
| 7,2 | 0,000 | - | 1,896 |
| 
16 | | 0,00 | 3,6 | 1,536 | 0,518 | 0,759 |
| 5,4 | 1,391 | 0,768 | 0,762 |
| 7,2 | 1,298 | 0,886 | 0,804 |
| 2,04 | 3,6 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,752 | 1,648 | 1,171 |
| 5,4 | 0,765 | 1,294 | 1,218 |
| 7,2 | 0,856 | 1,142 | 1,256 |
| 8,08 | 3,6 | 0,501 | 1,889 | 1,248 |
| 5,4 | 0,564 | 1,428 | 1,321 |
| 7,2 | 0,608 | 1,203 | 1,364 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 2,313 | 1,241 |
| 5,4 | 0,000 | 1,664 | 1,461 |
| 7,2 | 0,000 | 1,344 | 1,571 |
ДБН В.2.6-6-95 С.59
Продовження таблиці П5
| № п/п | Тип рами Графік `М; | a | l, м |
|
| Kкр |
| 
17 | | 0,00 | 3,6 | 1,103 | 0,614 | 0,759 |
| 5,4 | 1,215 | 0,857 | 0,787 |
| 7,2 | 1,189 | 0,924 | 0,819 |
| 2,02 | 3,6 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,872 | 1,964 | 1,170 |
| 5,4 | 0,789 | 1,482 | 1,257 |
| 7,2 | 0,964 | 1,209 | 1,264 |
| 8,08 | 3,6 | 0,586 | 2,265 | 1,238 |
| 5,4 | 0,544 | 1,615 | 1,372 |
| 7,2 | 0,610 | 1,279 | 1,378 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 2,743 | 1,242 |
| 5,4 | 0,000 | 1,857 | 1,391 |
| 7,2 | 0,000 | 1,391 | 1,600 |
| 
18 | | 0,00 | 3,6 | 1,654 | 0,422 | 0,688 |
| 5,4 | 1,746 | 0,691 | 0,696 |
| 7,2 | 1,574 | 0,833 | 0,723 |
| 2,04 | 3,6 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,774 | 1,298 | 1,067 |
| 5,4 | 0,698 | 1,164 | 1,121 |
| 7,2 | 0,751 | 1,096 | 1,132 |
| 8,08 | 3,6 | 0,438 | 1,526 | 1,134 |
| 5,4 | 0,463 | 1,272 | 1,204 |
| 7,2 | 1,510 | 1,198 | 1,234 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 1,882 | 1,125 |
| 5,4 | 0,000 | 1,497 | 1,314 |
| 7,2 | 0,000 | 1,255 | 1,412 |
ДБН B.2.6-6-95 C.60
Продовження таблиці П5
| № п/п | Тип рами Графік `М; | a | l, м |
|
| Kкр |
| 
19 | | 0,00 | 3,6 | 1,132 | 0,467 | 0,688 |
| 5,4 | 1,215 | 0,738 | 0,738 |
| 7,2 | 1,215 | 0,876 | 0,796 |
| 2,02 | 3,6 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,891 | 1,413 | 1,407 |
| 5,4 | 0,878 | 1,108 | 1,312 |
| 7,2 | 0,834 | 1,118 | 1,302 |
| 8,08 | 3,6 | 0,604 | 1,510 | 1,598 |
| 5,4 | 0,574 | 1,156 | 1,465 |
| 7,2 | 0,558 | 1,149 | 1,441 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 1,598 | 1,938 |
| 5,4 | 0,000 | 1,323 | 1,835 |
| 7,2 | 0,000 | 1,181 | 1,805 |
| 
20 | | 0,00 | 3,6 | 0,935 | 0,524 | 0,815 |
| 5,4 | 1,079 | 0,768 | 0,800 |
| 7,2 | 1,104 | 0,886 | 0,843 |
| 2,04 | 3,6 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,925 | 1,549 | 1,666 |
| 5,4 | 1,875 | 1,261 | 1,414 |
| 7,2 | 0,859 | 1,124 | 1,348 |
| 8,08 | 3,6 | 0,612 | 1,658 | 1,888 |
| 5,4 | 0,574 | 1,314 | 1,581 |
| 7,2 | 0,565 | 1,156 | 1,485 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 1,793 | 2,296 |
| 5,4 | 0,000 | 1,376 | 1,988 |
| 7,2 | 0,000 | 1,193 | 1,912 |
ДБН В.2.6-6-95 С.61
Продовження таблиці П5
| № п/п | Тип рами Графік `М; | a | l, м |
|
| Kкр |
| ![]()
21 | | 0,00 | 3,6 | 1,303 | 0,406 | 0,611 |
| 5,4 | 1,433 | 0,676 | 0,649 |
| 7,2 | 1,429 | 0,829 | 0,711 |
| 2,02 | 3,6 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,818 | 1,202 | 1,249 |
| 5,4 | 0,784 | 1,113 | 1,151 |
| 7,2 | 0,776 | 1,068 | 1,143 |
| 8,08 | 3,6 | 0,527 | 1,288 | 1,416 |
| 5,4 | 0,516 | 1,151 | 1,284 |
| 7,2 | 0,512 | 1,094 | 1,259 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 1,387 | 1,722 |
| 5,4 | 0,000 | 1,211 | 1,612 |
| 7,2 | 0,000 | 1,117 | 1,612 |
| ![]()
22 | | 0,00 | 3,6 | - | 0,506 | 0,846 |
| 5,4 | 0,800 | 0,842 |
| 7,2 | 0,944 | 0,851 |
| 2,04 | 3,6 | - | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | - | 1,478 | 0,879 |
| 5,4 | 1,228 | 1,094 |
| 7,2 | 1,086 | 1,106 |
| 8,08 | 3,6 | - | 1,842 | 0,856 |
| 5,4 | 1,339 | 1,143 |
| 7,2 | 1,132 | 1,142 |
| ¥ | 3,6 | - | 2,247 | 1,308 |
| 5,4 | 1,667 | 1,702 |
| 7,2 | 1,272 | 1,733 |
ДБН В.2.6-6-95 С.62
Закінчення таблиці П5
| № п/п | Тип рами Графік `М; | a | l, м |
|
| Kкр |
| ![]()
23 | | 0,00 | 3,6 | - | 0,632 | 0,846 |
| 5,4 | 0,881 | 0,857 |
| 7,2 | 0,977 | 0,869 |
| 2,02 | 3,6 | - | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | - | 1,803 | 0,932 |
| 5,4 | 1,338 | 1,107 |
| 7,2 | 1,115 | 1,112 |
| 8,08 | 3,6 | - | 2,072 | 0,986 |
| 5,4 | 1,465 | 1,142 |
| 7,2 | 1,157 | 1,151 |
| ¥ | 3,6 | - | 2,809 | 1,308 |
| 5,4 | 1,835 | 1,732 |
| 7,2 | 1,316 | 1,768 |
| ![]()
24 | | 0,00 | 3,6 | - | 0,410 | 0,848 |
| 5,4 | 0,722 | 0,814 |
| 7,2 | 0,904 | 0,811 |
| 2,04 | 3,6 | - | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | - | 1,205 | 0,932 |
| 5,4 | 1,098 | 1,047 |
| 7,2 | 1,042 | 1,044 |
| 8,08 | 3,6 | - | 1,392 | 0,906 |
| 5,4 | 1,192 | 1,072 |
| 7,2 | 1,081 | 1,073 |
| ¥ | 3,6 | - | 1,819 | 1,308 |
| 5,4 | 1,504 | 1,591 |
| 7,2 | 1,218 | 1,651 |
ДБН В.2.6-6-95 С.63
Таблиця П6 - МАКСИМАЛЬНІ ЗГИННІ МОМЕНТИ В СТОЯКАХ РАМ
| № п/п | Тип рами Графік  | a | l, м | Кв | Кн |
| 
1 | | 2,02 | 3,6 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,71 | 0,71 |
| 5,4 | 0,75 | 0,75 |
| 7,2 | 0,79 | 0,79 |
| 8,08 | 3,6 | 0,46 | 0,46 |
| 5,4 | 0,49 | 0,49 |
| 7,2 | 0,55 | 0,55 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 0,000 |
| 5,4 | 0,000 | 0,000 |
| 7,2 | 0,000 | 0,000 |
| 
2 | | 2,02 | 3,6 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,67 | 0,91 |
| 5,4 | 0,66 | 0,79 |
| 7,2 | 0,71 | 0,69 |
| 8,08 | 3,6 | 0,39 | 0,58 |
| 5,4 | 0,40 | 0,50 |
| 7,2 | 0,45 | 0,44 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 0,000 |
| 5,4 | 0,000 | 0,000 |
| 7,2 | 0,000 | 0,000 |
ДБН В.2.6-6-95 С.64
Продовження таблиці П6
| № п/п | Тип рами Графік | a | l, м | Кв | Кн |
| 
3 | | 2,02 | 3,6 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,71 | 0,72 |
| 5,4 | 0,74 | 0,75 |
| 7,2 | 0,71 | 0,72 |
| 8,08 | 3,6 | 0,43 | 0,45 |
| 5,4 | 0,47 | 0,49 |
| 7,2 | 0,43 | 0,45 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 0,000 |
| 5,4 | 0,000 | 0,000 |
| 7,2 | 0,000 | 0,000 |
| 
4 | | 2,02 | 3,6 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,77 | 0,72 |
| 5,4 | 0,73 | 0,74 |
| 7,2 | 0,73 | 0,73 |
| 8,08 | 3,6 | 0,50 | 0,48 |
| 5,4 | 0,49 | 0,50 |
| 7,2 | 0,49 | 0,49 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 0,000 |
| 5,4 | 0,000 | 0,000 |
| 7,2 | 0,000 | 0,000 |
ДБН В.2.6-6-95 С.65
Продовження таблиці П6
| № п/п | Тип рами Графік | a | l, м | Кв | Кн |
| 
5 | | 2,02 | 3,6 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,77 | 0,72 |
| 5,4 | 0,73 | 0,74 |
| 7,2 | 0,73 | 0,73 |
| 8,08 | 3,6 | 0,50 | 0,48 |
| 5,4 | 0,49 | 0,50 |
| 7,2 | 0,49 | 0,49 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 0,000 |
| 5,4 | 0,000 | 0,000 |
| 7,2 | 0,000 | 0,000 |
| 
6 | | 2,02 | 3,6 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,80 | 0,75 |
| 5,4 | 0,82 | 0,84 |
| 7,2 | 0,82 | 0,84 |
| 8,08 | 3,6 | 0,60 | 0,63 |
| 5,4 | 0,61 | 0,63 |
| 7,2 | 0,64 | 0,67 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 0,000 |
| 5,4 | 0,000 | 0,000 |
| 7,2 | 0,000 | 0,000 |
ДБН В.2.6-6-95 С.66
Продовження таблиці П6
| № п/п | Тип рами Графік | a | l, м | Кв | Кн |
| 
7 | | 2,02 | 3,6 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,83 | 0,84 |
| 5,4 | 0,87 | 0,87 |
| 7,2 | 0,90 | 0,90 |
| 8,08 | 3,6 | 0,61 | 0,63 |
| 5,4 | 0,68 | 0,68 |
| 7,2 | 0,76 | 0,73 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 0,000 |
| 5,4 | 0,000 | 0,000 |
| 7,2 | 0,000 | 0,000 |
| 
8 | | 2,02 | 3,6 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,74 | 0,82 |
| 5,4 | 0,78 | 0,82 |
| 7,2 | 0,82 | 0,86 |
| 8,08 | 3,6 | 0,48 | 0,56 |
| 5,4 | 0,56 | 0,54 |
| 7,2 | 0,61 | 0,67 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 0,000 |
| 5,4 | 0,000 | 0,000 |
| 7,2 | 0,000 | 0,000 |
ДБН В.2.6-6-95 С.67
Продовження таблиці П6
| № п/п | Тип рами Графік | a | l, м | Кв | Кн |
| 
9 | | 2,02 | 3,6 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,74 | 0,76 |
| 5,4 | 0,73 | 0,72 |
| 7,2 | 0,76 | 0,69 |
| 8,08 | 3,6 | 0,52 | 0,51 |
| 5,4 | 0,51 | 0,50 |
| 7,2 | 0,52 | 0,50 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 0,000 |
| 5,4 | 0,000 | 0,000 |
| 7,2 | 0,000 | 0,000 |
| 
10 | | 2,02 | 3,6 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,70 | 0,73 |
| 5,4 | 0,73 | 0,75 |
| 7,2 | 0,71 | 0,74 |
| 8,08 | 3,6 | 0,47 | 0,49 |
| 5,4 | 0,48 | 0,51 |
| 7,2 | 0,48 | 0,48 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 0,000 |
| 5,4 | 0,000 | 0,000 |
| 7,2 | 0,000 | 0,000 |
ДБН В.2.6-6-95С 68.
Продовження таблиці П6
| № п/п | Тип рами Графік | a | l, м | Кв | Кн |
| 
11 | | 2,02 | 3,6 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,69 | 0,81 |
| 5,4 | 0,68 | 0,76 |
| 7,2 | 0,71 | 0,72 |
| 8,08 | 3,6 | 0,52 | 0,55 |
| 5,4 | 0,48 | 0,53 |
| 7,2 | 0,51 | 0,52 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 0,000 |
| 5,4 | 0,000 | 0,000 |
| 7,2 | 0,000 | 0,000 |
| 
12 | | 2,02 | 3,6 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,73 | 0,74 |
| 5,4 | 0,73 | 0,76 |
| 7,2 | 0,72 | 0,74 |
| 8,08 | 3,6 | 0,49 | 0,51 |
| 5,4 | 0,47 | 0,49 |
| 7,2 | 0,46 | 0,48 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 0,000 |
| 5,4 | 0,000 | 0,000 |
| 7,2 | 0,000 | 0,000 |
ДБН В.2.6-6-95 С.69
Продовження таблицы П6
| № п/п | Тип рами Графік | a | l, м | Кв | Кн |
| 
13 | | 2,02 | 3,6 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,71 | 0,81 |
| 5,4 | 0,69 | 0,78 |
| 7,2 | 0,74 | 0,72 |
| 8,08 | 3,6 | 0,47 | 0,56 |
| 5,4 | 0,46 | 0,51 |
| 7,2 | 0,49 | 0,47 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 0,000 |
| 5,4 | 0,000 | 0,000 |
| 7,2 | 0,000 | 0,000 |
| 
14 | | 2,02 | 3,6 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,73 | 0,72 |
| 5,4 | 0,75 | 0,76 |
| 7,2 | 0,72 | 0,72 |
| 8,08 | 3,6 | 0,46 | 0,47 |
| 5,4 | 0,49 | 0,51 |
| 7,2 | 0,48 | 0,48 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 0,000 |
| 5,4 | 0,000 | 0,000 |
| 7,2 | 0,000 | 0,000 |
ДБН В.2.6-6-95 С.70
Продовження таблиці П6
| № п/п | Тип рами Графік | a | l, м | Кв | Кн |
| 
15 | | 2,02 | 3,6 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,72 | 0,78 |
| 5,4 | 0,69 | 0,77 |
| 7,2 | 0,75 | 0,73 |
| 8,08 | 3,6 | 0,50 | 0,54 |
| 5,4 | 0,49 | 0,51 |
| 7,2 | 0,51 | 0,48 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 0,000 |
| 5,4 | 0,000 | 0,000 |
| 7,2 | 0,000 | 0,000 |
| 
16 | | 2,02 | 3,6 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,74 | 0,72 |
| 5,4 | 0,74 | 0,75 |
| 7,2 | 0,73 | 0,73 |
| 8,08 | 3,6 | 0,48 | 0,49 |
| 5,4 | 0,50 | 0,50 |
| 7,2 | 0,49 | 0,48 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 0,000 |
| 5,4 | 0,000 | 0,000 |
| 7,2 | 0,000 | 0,000 |
ДБН В.2.6-6-95 С.71
Продовження таблиці П6
| № п/п | Тип рами Графік | a | l, м | Кв | Кн |
| 
17 | | 2,02 | 3,6 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,73 | 0,77 |
| 5,4 | 0,70 | 0,76 |
| 7,2 | 0,74 | 0,72 |
| 8,08 | 3,6 | 0,49 | 0,52 |
| 5,4 | 0,48 | 0,50 |
| 7,2 | 0,50 | 0,48 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 0,000 |
| 5,4 | 0,000 | 0,000 |
| 7,2 | 0,000 | 0,000 |
| 
18 | | 2,02 | 3,6 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,73 | 0,73 |
| 5,4 | 0,74 | 0,75 |
| 7,2 | 0,72 | 0,73 |
| 8,08 | 3,6 | 0,50 | 0,49 |
| 5,4 | 0,49 | 0,48 |
| 7,2 | 0,51 | 0,50 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 0,000 |
| 5,4 | 0,000 | 0,000 |
| 7,2 | 0,000 | 0,000 |
ДБН В.2.6-6-95 С.72
Закінчення таблиці П6
| № п/п | Тип рами Графік | a | l, м | Кв | Кн |
| 
19 | | 2,02 | 3,6 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,72 | 0,76 |
| 5,4 | 0,71 | 0,77 |
| 7,2 | 0,73 | 0,72 |
| 8,08 | 3,6 | 0,51 | 0,52 |
| 5,4 | 0,50 | 0,51 |
| 7,2 | 0,50 | 0,48 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 0,000 |
| 5,4 | 0,000 | 0,000 |
| 7,2 | 0,000 | 0,000 |
| 
20 | | 2,02 | 3,6 | 1,000 | 1,000 |
| 5,4 | 1,000 | 1,000 |
| 7,2 | 1,000 | 1,000 |
| 4,04 | 3,6 | 0,74 | 0,75 |
| 5,4 | 0,72 | 0,74 |
| 7,2 | 0,73 | 0,73 |
| 8,08 | 3,6 | 0,52 | 0,50 |
| 5,4 | 0,48 | 0,51 |
| 7,2 | 0,47 | 0,48 |
| ¥ | 3,6 | 0,000 | 0,000 |
| 5,4 | 0,000 | 0,000 |
| 7,2 | 0,000 | 0,000 |
Таблиця П7
| №№ п/п | Переріз | Графік площі перерізу арматури А-III |
| 
1 | Ригель в прольоті | |
| 
2 | Ригель на опорі | |
ДБН В.2.6-6-95 С.74
Закінчення таблиці П7
| №№ п/п | Переріз | Графік площі перерізу арматури А-III |
| 
3 | Стояк | |
Примітка. Таблиця площ поперечного перерізу стержнів, см2 .
| Кількість, шт. | Діаметр, мм |
| 6 | 8 | 10 | 12 | 14 | 16 | 18 | 20 |
| 1 | 0,283 | 0,503 | 0,758 | 1,131 | 1,539 | 2,011 | 2,545 | 3,142 |
| 2 | 0,57 | 1,01 | 1,57 | 2,26 | 3,08 | 4,02 | 5,09 | 6,29 |
| 3 | 0,85 | 1,51 | 2,36 | 3,39 | 4,62 | 6,03 | 7,63 | 9,41 |
| 4 | 1,13 | 2,01 | 3,14 | 4,52 | 6,16 | 8,04 | 10,18 | 12,56 |
ДБН В. 2.6-6-95 С.75
П3 Приклади розрахунку архітектурно-будівельних показників
П3.1 Розрахунок токсичної безпеки та мас продуктів термоокислювальної деструкції пінополістиролу марки ПСВ-СВ (g = 40 кг/м3), що утворюються при пожежі в приміщенні будинку ситеми "Пластбау"
П3.1.1 Будинок: 3-х поверховий 12-квартирний житловий будинок в конструкціях "Пластбау". Будівельний об'єм вище відм. ±0,000 - 2978,29 м3.
Приміщення, в якому виникла пожежа: житлова кімната розмірами в плані 3,5 м х 4,8 м.
Конструкція, які огороджують приміщення та площі їх поверхонь з вирахуванням отворів:
| 1. Перекриття верхнє 2. Стіна (3,5 м) 3. Стіна (3,5 м) 4. Стіна (4,8 м) з отвором 5. Перегородка (4,8 м) з отвором | 3,5 ´ 4,8 = 16,8 м2 3,5 ´ 2,8 = 9,8 м2 3,5 ´ 2,8 = 9,8 м2 (1,5 м ´ 1,5 м) 4,8 ´ 2,8 - 1,5 ´ 1,5 = 11,19 м2 (2,1 м ´ 0,9 м) 4,8 ´ 2,8 - 2,1 ´ 0,9 = 11,55 м2 |
Захист огороджувальних поверхонь: цементно-піщана штукатурка завтовшки 30 мм.
Діаграми утворення температурних шарів по товщині пінополістирольної конструкції (рисунок П1) побудовані на основі теоретичних даних, одержаних при розв'язанні задачі теплопровідності в поперечному напрямку трьохшарової полістирольної конструкції (цементно-піщана штукатурка 30 мм, пінополістирол 280 мм, цементно-піщана штукатурка 10 мм з зовнішньої сторони). Алгоритм задачі та реалізація її у вигляді програми на мові "Фортран" для ЄС ЕОМ розроблені на кафедрі "Будівельної механіки" КДТУБА. Розв'язувальні рівняння одержані з вихідних рівнянь просторової задачі термопружності.
Для одержання аналогічних експериментальних залежностей повинні бути проведені експерименти в вогневих печах (зі стандартним температурним режимом) з розстановкою температурних датчиків (термопар) по товщині конструкції.
Таблиці мас продукту термоокислювальної деструкції пінополістиролу з 1 м2 поверхні конструкції в діапазоні температур стандартного теплового режиму вогневого впливу (табл. П8-П9) побудовані за експериментальними даними термоокислювальної деструкції пінополістиролу в діапазоні температур 0-700°С та даними про розподіл температур по товщині конструкцій.
Таблиця коефіцієнтів, що враховують суцільність пінополістиролу по товщині конструкцій (табл. П10).
Коефіцієнти використовуються для більш точного врахування маси пінополістиролу, що підлягає термоокислювальній деструкції в складі конструкції. Коефіцієнти відображають особливості розподілу об'єму пінополістиролу по товщині конструкції (перекриття, стіни, перегородки) або, іншими словами, відображають форму пінополістирольних елементів (опалубка стін, перекриття та перегородки) системи "Пластбау".
П3.1.2 Розрахунок мас продуктів термоокислювальної деструкції пінополістиролу, які утворюються при пожежі в приміщенні (3,5 ´ 4,8 ´ 2,8 = 47,04 м3 ) та їх токсичної безпеки при часу вогневого впливу 30 хвилин.
П3.1.2.1 За діаграмою утворення температурних шарів по товщині пінополістирольної конструкції (рисунок П1), що відповідає 30 хв. стандартного вогневого впливу визначаємо, що до цього часу очікується утворення 3-х температурних шарів термодеструкції пінополістиролу:
Тсл - 100°С завтовшки 22,0 мм;
Тсл - 200°С завтовшки 16,3 мм;
Тсл - 300°С завтовшки 10,0 мм.
П3.1.2.2 Площі поверхонь конструкцій приміщення, що підлягають вогневому впливу (за вихідними даними):
- конструкції стін - 9,8 + 9,8 + 11,19 = 30,79 м2;
- конструкція перекриття - 16,8 м2;
- конструкція перегородки - 11,55 м2.
ДБН В.2.6-6-95 С.76
Рисунок П1 – Діаграма утворення температурних шарів по товщині полістирольної стіни при стандартному тепловому режимі вогневого впливу.
ДБН В.2.6-6-95 С.77
Рисунок П1. ( Закінчення )
ДБН В.2.6-6-95 С.78
Таблиця П8 - Маси продуктів термоокислювальної деструкції пінополістиролу марки ПСВ-СВ (об'ємна вага - 40 кг/м3) з 1-го м2 поверхні конструкції (стіни, перекриття), захищеної цементно-піщаною штукатуркою завтовшки 30 мм, при стандартному тепловому режимі вогневого впливу з розбивкою по температурних шарах.
| Час вогневого впливу | Темпе-ратур-ний шар, °С | Маси продуктів термоокислювальної деструкції пінополістиролу в мг |
| Бензол | Толуол | Ксилол | Пропил-бензол та його ізомери | Стирол | Метил-стирол | Первинні спирти | Вторинні спирти, ефіри | Третинні спирти | Ацетон | Парафіни | Оле- фіни + нафтени, С2+С9 | Дієни, С3-C8 |
| 10 хв | 100 | СЛ | СЛ | - | - | 8600 | - | - | - | - | 8300 | 137000 | 96000 | 82000 |
| 100 | СЛ | СЛ | - | - | 19030 | - | - | - | - | 18300 | 301584 | 210816 | 180800 |
| 20 хв | 200 | 2153 | 3299 | 118900 | 19700 | 5940 | 13100 | 00 | 34240 | 10296 | 14508 | 44460 | 73944 | 37910 |
| 100 | СЛ | СЛ | - | - | 22880 | - | - | - | - | 22000 | 362560 | 253440 | 217360 |
| 30 хв | 200 | 2999 | 44988 | 165608 | 35208 | 82804 | 18256 | 6520 | 47596 | 14344 | 20212 | 61940 | 103016 | 52812 |
| 300 | 3600 | 33200 | 106800 | 21600 | 54400 | 19600 | 6400 | 17200 | 12400 | 24400 | 28800 | 47200 | 23600 |
| 100 | СЛ | СЛ | - | - | 36400 | - | - | - | - | 35000 | 576800 | 403200 | 345800 |
| 200 | 3993 | 59892 | 220472 | 36456 | 110236 | 24304 | 8680 | 63364 | 19096 | 26908 | 82460 | 137144 | 70308 |
| 300 | 5976 | 55112 | 177288 | 35856 | 90304 | 32536 | 10624 | 28552 | 20584 | 40504 | 47808 | 78352 | 39176 |
| 60 хв | 400 | 1404 | 15444 | 28080 | - | 204048 | 936 | 234 | 936 | - | 936 | 10296 | 13572 | 6552 |
| 500 | 4000 | - | 29200 | - | 243600 | 3600 | 400 | 19600 | - | 10400 | 36000 | 28000 | 20800 |
| 100 | СЛ | СЛ | - | - | 45032 | - | - | - | - | 43300 | 713586 | 498816 | 427804 |
| 200 | 5207 | 78108 | 287528 | 47544 | 143744 | 31696 | 11320 | 82636 | 24904 | 35092 | 107540 | 178856 | 91692 |
| 300 | 7200 | 66400 | 213600 | 43200 | 108800 | 39200 | 12800 | 34400 | 24800 | 48800 | 57600 | 94400 | 47200 |
| 90 хв | 400 | 2004 | 22044 | 40008 | - | 291248 | 1336 | 344 | 1336 | - | 1336 | 14696 | 19372 | 9352 |
| 500 | 6000 | - | 43800 | - | 365400 | 5400 | 6000 | 29400 | - | 15600 | 54000 | 42000 | 31200 |
| 600 | СЛ | - | 25200 | - | 495600 | 11400 | - | - | - | - | 22200 | 28200 | 16800 |
| 100 | СЛ | СЛ | - | - | 48568 | - | - | - | - | 46700 | 769616 | 537984 | 461396 |
| 200 | 5520 | 82800 | 304800 | 50400 | 152400 | 33600 | 12000 | 87600 | 26400 | 37200 | 114000 | 189600 | 97200 |
| 300 | 2796 | 77356 | 248844 | 50328 | 126752 | 45668 | 14912 | 40076 | 28892 | 56852 | 67104 | 109972 | 54988 |
| 120 хв | 400 | 2400 | 26400 | 48000 | - | 348800 | 1600 | 400 | 1600 | - | 1600 | 17600 | 23200 | 11200 |
| 500 | 600 | - | 43800 | - | 365400 | 5400 | 6000 | 29400 | - | 15600 | 54000 | 42000 | 31200 |
| 600 | СЛ | - | 25200 | - | 495600 | 11400 | - | - | - | - | 22200 | 28200 | 16800 |
| 700 | 48000 | - | - | - | 352000 | - | - | - | - | - | - | - | - |
ДБН В.2.6-6-95 С.79
Таблиця П9 - Маси продуктів термоокислювальної деструкції пінополістиролу марки ПСВ-СВ (об'ємна вага - 40 кг/м3) з 1-го м2 поверхні конструкції (стіни, перекриття), захищеної цементно-піщаною штукатуркою завтовшки 30 мм, при стандартному тепловому режимі вогневого впливу
| №№ пп | Найменування продуктів (компонентів) | Одиниця виміру | Час вогневого впливу (стандартний режим), хв |
| 10 | 20 | 30 | 60 | 90 | 120 |
| 1 | Бензол | мг | СЛ | 2153 | 6599 | 15373 | 20411 | 64716 |
| 2 | Толуол | мг | СЛ | 3299 | 78188 | 130448 | 166552 | 186556 |
| 3 | Ксилол | мг | - | 118900 | 272408 | 455040 | 610136 | 1060644 |
| 4 | Пропилбензол та його ізомери | мг | - | 19700 | 56808 | 72312 | 90744 | - |
| 5 | Стирол | мг | 8600 | 24970 | 160084 | 684588 | 1449844 | 1889520 |
| 6 | Метилстирол | мг | - | 13100 | 37856 | 61376 | 89032 | - |
| 7 | Первинні спирти | мг | - | 00 | 12920 | 23538 | 30454 | - |
| 8 | Вторинні спирти, ефіри | мг | - | 34240 | 64796 | 112452 | 147772 | - |
| 9 | Третинні спирти | мг | - | 10296 | 26744 | 39680 | 49704 | - |
| 10 | Ацетон | мг | 8300 | 32808 | 66612 | 113748 | 144128 | - |
| 11 | Парафіни | мг | 137000 | 346044 | 453300 | 753364 | 969620 | - |
| 12 | Олефіни + нафтени, С2+С9 | мг | 96000 | 284760 | 403656 | 660268 | 861644 | - |
| 13 | Дієни, С3-С8 | мг | 82000 | 218710 | 293772 | 482636 | 624048 | - |
ДБН В.2.6-6-95 С.80
Таблиця П 10 - Поправочні коефіцієнти, що враховують суцільність пінополістиролу по товщині конструкцій (стін, перекриття, перегородок)
Стінові конструкції | Перекриття | Перегородки |
| Діапазон шару, мм | Кст | Діапазон шару, мм | Кпер | Діапазон шару, мм | К |
| 0 £ ´ £ 60 | 1,00 | 0 £ ´ £ 30 | 1,00 | 0 £ ´ £100 | 1,0 |
| 60 < ´ £ 110 | 0,30 | 30 < ´ £ 45 | 0 |
| 110 < ´ £ 170 | 0,47 | 45 < ´ £ 145 | 0,37 |
| 170 < ´ £ 220 | 0,30 | 145 < ´ £ 190 | 0,70 |
| 220 < ´ £ 280 | 1,00 | | |
П3.1.2.3 Поправочні коефіцієнти, які враховують суцільність полістиролу за товщиною конструкції (табл. П10):
Тсл = 100°С; Кст = 1,0; Кпер = 0,76; К = 1,0
Тсл = 200°С; Кст = 1,0; Кпер = 1,0; К = 1,0
Тсл = 300°С; Кст = 1,0; Кпер = 1,0; К = 1,0.
П3.1.2.4 За таблицею П8 з урахуванням часу 30 хв вогневого впливу, поверхонь конструкції та поправочних коефіцієнтів К визначаєм маси продуктів термоокислювальної деструкції (табл. П11) з розділенням за конструкціями (стіни, перекриття, перегородка).
П3.1.2.5 Підсумовуючи маси продуктів термоокислювальної деструкції за окремими конструкціями (стіни, перекриття, перегородка), одержуємо загальну масу продуктів деструкції, яка виникла при стандартній пожежі в приміщенні (47,04 м3) на 30-й хвилині (М30):
М30 = 66,080 кг + 28,946 кг + 22,335 кг = 117,361 кг = 117361 г.
П3.1.2.6 Знаходимо фактичну відносну масу дестругованого полістиролу, вважаючи що розповсюдження газоповітряної суміші з вогнища пожежі здійснюється без перешкод по всьому будинку (будівельний об'єм - 2978,29 м3):
; Маду = 25,6 г/м3 ,
тобто при цементно-піщаній штукатурці завтовшки 30 мм кількість термодестругованого пінополістиролу перевищує нормативне значення АДУ. Вимагається збільшення товщини штукатурки, або скорочення часу евакуації до 15 хв, або знизити об'ємну вагу пінополістиролу до 20 кг/м3.
П3.2 Проектування будинку в складних умовах будівництва
Розроблено проект 3-х поверхового будинку, надземна частина якого вирішена в конструкціях системи "Пластбау", а підземна - у вигляді системи перехресних стін, виконаних з монолітного залізобетону. В розрахунках згинними та зсувними жорсткостями надземної частини будинку знехтуємо.
План стін, поперечний переріз будинку та розрахункові навантаження на рівні низу фундаментів наведені на рисунку П2.
Вибір варіанту підземної частини для будинку на підроблюваній території. Характеристики ґрунтової частини основи: очікуваний максимальний нахил земної поверхні ін = 0,0035; крен будинку внаслідок неоднорідності грунту іс = 0; розрахункова висота уступу в основі h = 8 см; лінії уступів проходять перпендикулярно несучим стінам підземної частини будинку; відносні горизонтальні деформації e = 0,005; середнє осідання будинку s = 2,6 см; граничний опір грунтової основи Rпp = 0,415 МПа; коефіцієнт тертя по шву ковзання f = 0,15; об'ємна маса ґрунтової основи g = 1,7 т/м3; кут внутрішнього тертя j = 15°; питоме зчеплення с = 0,02 МПа; модуль деформації Е = 15 МПа.
Проектом передбачено три варіанти фундаментів (табл. П12), для яких середній тиск під підошвою фундаменту р = 0,21 МПа.
ДБН В.2.6-6-95 С.81
Таблиця П11
| №№ | Найменування продуктів термодеструкції | Маса продуктів в мг ´ 10 –3 для конструкцій при Тсл °С та К |
| Стіни (А -30,79 м2) | Перекриття (А-16,8 м2) | Перегородки (А-11,55м2) |
| 100 1 | 200 1 | 300 1 | Загальна маса | 100 0,76 | 200 1 | 300 1 | Загальна маса | 100 1 | 200 1 | 300 1 | Загальна маса |
| 1 | Бензол | СЛ | 92 | 110 | 203 | СЛ | 50 | 60 | 110 | СЛ | 34 | 41 | 76 |
| 2 | Толуол | СЛ | 1385 | 1022 | 2407 | СЛ | 755 | 557 | 1313 | СЛ | 519 | 383 | 903 |
| 3 | Ксилол | - | 5099 | 3288 | 8387 | - | 2782 | 1794 | 4576 | - | 1912 | 1233 | 3146 |
| 4 | Пропилбензол та його ізомери | - | 1084 | 665 | 1749 | - | 591 | 362 | 954 | - | 406 | 249 | 656 |
| 5 | Стирол | 704 | 2549 | 1674 | 4928 | 292 | 1391 | 913 | 2597 | 264 | 956 | 628 | 1848 |
| 6 | Метилстирол | - | 562 | 603 | 1165 | - | 306 | 329 | 635 | - | 210 | 226 | 437 |
| 7 | Первинні спирти | - | 200 | 197 | 397 | - | 109 | 107 | 217 | - | 75 | 73 | 149 |
| 8 | Вторинні спирти, ефіри | - | 1465 | 529 | 1995 | - | 799 | 288 | 1088 | - | 549 | 198 | 748 |
| 9 | Третинні спирти | - | 441 | 381 | 823 | - | 240 | 208 | 449 | - | 165 | 143 | 308 |
| 10 | Ацетон | 677 | 622 | 751 | 2050 | 280 | 339 | 409 | 1030 | 254 | 233 | 281 | 769 |
| 11 | Парафіни | 11163 | 1907 | 886 | 13957 | 4629 | 1040 | 483 | 6153 | 4187 | 715 | 332 | 5235 |
| 12 | Олефіни + нафтени, С2+С9 | 7803 | 3171 | 1453 | 12428 | 3235 | 1730 | 792 | 5759 | 2927 | 1189 | 545 | 4662 |
| 13 | Дієни, С3-С8 | 6692 | 1626 | 726 | 15585 | 2775 | 887 | 396 | 4058 | 2510 | 609 | 272 | 3393 |
| Всього | | 66079 | | 28945 | | 22334 |
ДБН В.2.6-6-95 С.82
![]()
Рисунок П2 - План стін підвалу. Розрахункові навантаження (кн/м).
ДБН В.2.6-6-95 С.83
Таблиця П12
| Узагальнені зусилля | Числові значення узагальнених зусиль для варіантів |
| №1 | №2 | №3 |
| [Mоп], [Mов] (кн м) | 20200 | 15500 | 12300 |
| [Qоп], [Qов] (кн) | 5002 | 4383 | 2715 |
Крім того при виборі варіанту користуємось наведеними в складі проекту графіками залежності відносного нахилу будинку та зусиль від відносної висоти уступу (i/s - f(h/s) (рисунок П3), (рисунок П4) та (рисунок П5), та відстанню між рівнодійними сил, викликаних горизонтальними деформаціями основи е = 2,55 м.
Обчислюємо параметри:
Далі з графіка П3 iy/s = 0,23, звідки іу = 0,23 ´ 0,026 = 0,006.
Для випадку ін+ іс = 0,0035 (0,0035 ³ 0,25 ´ 0,006) маємо:
і = 0,8 ( 0,0035 + 0 + 0,006) = 0,0076 < 0,008.
Отже, застосування вирівнюючих пристроїв не вимагається.
За графіками рисунків П4, П5 визначаємо:
![]()
;
![]()
; (графік не наведений).
У відповідності з п.2.4.2.22 даних норм, визначаємо Т = 3413,4 кН. При одночасному досягненні максимальних значень вертикальних (h = 8 см) та горизонтальних (e = 5 мм/м) деформацій підроблюваної основи, підземна частина будинку повинна сприймати узагальнений згинний момент:
![]()
.
У відповідності з п. 2.4.2.33 даних норм та табл. П12 виконуємо порівняння несучої здатності запроектованих варіантів з одержаними значеннями узагальнених зусиль. Для умов будівництва, що розглядаються, підземну частину будинку слід приймати за варіантом №2 з допустимими узагальненими зусиллями:
[Моп] = [Мов] = 15500 кН м > 15232 кН м
[Qоп] = [Qов] = 4383 кН > 3428 кН.
Приклад розрахунку будинку на вплив вертикальних та горизонтальних деформацій основи на просадних грунтах. Розміри, конфігурація будинку в плані, навантаження на фундаменти, прийняті як в попередньому прикладі. Жорсткісні характеристики залізобетонних стін підземної частини визначиться наступним чином.
Згинна жорсткість залізобетонних елементів на ділянках без тріщин визначається за ф.195, ф.228 "Руководства по проектированию зданий и сооружений на подрабатываемых территориях", ч. 11, "Промышленные и гражданские здания" (М., 1986 г.),
[ЕI]пр = 0,85 Eб Іпр kп/c,
де 0,85 - коефіцієнт умов роботи бетону табл.15 СНіП 2.03.01-84;
Еб = 27-103 МПа - початковий модуль пружності для бетону кл. В20 табл. 18 СНіП 2.03.01-84;
kп = 0,85 - коефіцієнт, що враховує вплив короткочасної повзучості бетону, п.2.24 СНіП 2.03.01-84;
с = 2 - коефіцієнт, що враховує вплив тривалої повзучості бетону табл. 34 СНіП 2.03.01-84;
Іпр - момент інерції приведеного перерізу (з урахуванням арматури) відносно його центра ваги.
Для сильно армованих елементів Іпр = 1,15 Iб;
Іб - момент інерції перерізу бетону відносно його центра ваги.
Для внутрішніх стін цоколю на ділянках без отворів визначається жорсткість при згині наступним чином (рисунок П6,а).
Площа перерізу бетону:
f1 = 0,3 × 2,45 = 0,885 м2;
F2 = 0,5 × 0,4 = 0,2 м2;
Fб = 0, 885 + 0,2 = 1,085м2.
ДБН В.2.6-6-95 С.84
Рисунок П3 – Залежність відносного нахилу Рисунок П4 - Залежність Рисунок П5 - Залежність
будинку від відносної висоти уступу. від 
та ![]()
. 
та від та ![]()
.
ДБН В.2.6-6-95 С.85
Статичний момент відносно низу фундаменту:
S1 = F1 × a1 = 0,885 × 1,475 = 1,32 м3;
S2 = F2 × a2 = 0,2 × 0,2 = 0,04 м3;
S= 1,32 + 0,04= 1,36м3.
Відстань від низу фундаменту до центра ваги перерізу:
![]()
Момент інерції бетонного перерізу:
;
Іпр = 1,15 Iб = 1,15 × 0,9095 = 1,045 м4 ;
[ЕІ]пр = 0,85 × 27×103 × 1,045 × 0,85/2 = 10,2 ×103 МПа м4.
Зсувна жорсткість визначається у відповідності з п. 2.16 СНіП 2.03.01-84
GF = 0,4ЕбFб = 0,4 × 27 ×103 ×1,085 = 11,7 × 103 МПа м2.
Аналогічно визначаються жорсткісні характеристики зовнішніх стін та внутрішніх стін, ослаблених отворами (рисунок П6 б, в).
Будинок будується на просадній товщі потужністю Н = 26,7 м. Для захисту будинку від просадних деформацій під фундаменти влаштовується двохшарова ущільнена грунтова подушка завтовшки hущ = 2,5м. Просадні грунти нижче ущільненої подушки - однорідні суглинки. Розрахунковий тиск на основу з ущільненого грунту визначається за ф. (31) даних норм.
Середня осадка будинку на незамоченій основі склала sф = 0,015 м (визначається розрахунком за ф. (42) даних норм).
Стискувана товща Нc = 3,25 м.
Розрахунок осідання за ф. 122 "Пособия по проектированию оснований зданий и сооружений (к СНиП 2.02.01-83)", (Москва, 1986 р.) при підсумовуванні по всій просадній товщі, де не усунено просадочності (величина просадної товщі мінус глибина закладення фундаментів та мінус товщина ущільненого шару - для даного прикладу Hs1,g = 26,7 - 2,0 - 2,5 = 22,2 м) дав розрахункове значення можливого осідання Ss1,g = 0,2 м. Осідання, викликане тиском фундаментів, усунено за рахунок влаштування ущільненої подушки.
При замочуванні з підвалу через ущільнену подушку на площі bw>Hs1,g (ф.129 "Пособия по проектированию оснований зданий и сооружений (к СНиП 2.02.01-83)", (Москва, 1986 р.) розрахункове осідання складає s's1,g = Ss1,g = 0,2 м. Розрахункова довжина криволінійної ділянки осідання грунту від власної ваги визначається за ф. (37):
r = H' s1,g (0,5 + mb tgb) = 22,2 × 1,35 = 30 м.
Значення (0,5 + mb tgb) = 1,35 × прийнято за табл. 14.
Критичні параметри просадної воронки, при яких в будинку виникають найбільші розрахункові зусилля, визначаються за п.2.5.3.8. даних норм:
при
.
Середня жорсткість основи СII в межах зони зволоження обчисляється за ф. (34).
Середній коефіцієнт зниження жорсткості основи mcII визначається в залежності від розрахункової довжини криволінійної ділянки осідання грунту від власної ваги r, напівдовжини будинку L/2 та степеня змінності стискування основи (aII за ф. (35), (36).
Для його визначення за ф. (38), (39), обчисляємо:
ДБН В.2.6-6-95 С.86
а - внутрішня стіна; б - внутрішня стіна з отвором; в - зовнішня стіна.
Рисунок П6 - Конструкція підземної частини будинку.
a - замочування в торці, зміщення основи, епюра жорсткості основи; б - замочування в середині, зміщення основи, епюра жорсткості основи.
СII = mcII× С; mcIІ = 0,339.
Рисунок П7 - Розрахункові схеми зміщення основи під будинком.
ДБН В.2.6-6-95 С.87
при 
Розрахункові схеми переміщення основи під будинком та умовні епюри жорсткості основи при замочуванні в торці та в середині наведені на рисунку П7.
Після розв'язання контактної задачі з урахуванням одержаних даних, розрахункові зусилля М та Q порівнюються з граничними значеннями для вибраного в попередньому прикладі варіанту.
На горизонтальні деформації виконуємо розрахунок стрічкового фундаменту по осі Д (див. рисунок ПІ), виходячи з наступних умов:
максимальне осідання від власної ваги грунту S s1,g = 0,5 м;
розрахункова довжина криволінійної ділянки осідання грунту r = 36,5 м;
горизонтальний коефіцієнт жорсткості основи, визначений з урахуванням його пониження при зволоженні Сcд = 83, 66 тс/м2;
відносна горизонтальна деформація:
;
максимальне значення горизонтальної деформації поверхні грунту:
Us1 = 0,5 e r = 0,5 × 0,006 × 36,5 = 0,11 м;
![]()
;
z = 0,94 - з розв'язаного рівняння (49).
Зусилля Nт, викликане силами тертя грунту, що зсувається по підошві фундаменту, визначається за формулою (51):
.
Довжина розрахункової ділянки lт за ф. (53):
lт = 18,9[1/4(l,92-2× 0,942)+(1 + 0,94-1,9)]= 8,9м.
Так, як кількість поперечних стін на розрахунковій ділянці дорівнює двом,
Nтп = 2Nтпi =2× 19,38т = 387,6 кН
Сумарне поздовжнє зусилля:
N = nt + Nтп + Nб + Nд = 226 + 387,6 + 1,5 + 10,0 = 625,1 кН.
ДБН В.2.6-6-95 С.88
ЗМІСТ
1 Загальні положення................................................................................................................ 1
2 Проектування будинків.......................................................................................................... 3
2.1 Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення.......................................................... 3
2.1.1 Відсіки, деформаційні шви, планувальні та конструктивні схеми........................... 3
2.1.2 Матеріали...................................................................................................................... 5
2.1.3 Конструкції підземної частини будинків..................................................................... 6
2.1.4 Зовнішні стіни............................................................................................................... 7
2.1.5 Внутрішні стіни та перегородки................................................................................... 8
2.1.6 Перекриття.................................................................................................................... 8
2.2 Основні розрахункові вимоги......................................................................................... 8
2.3 Визначення показників вогнестійкості конструкцій та токсичності при пожежі...... 10
2.4 Особливості проектування будинків для спорудження на підроблюваних територіях 14
2.5 Особливості проектування будинків для будівництва на просадних грунтах........ 28
3 Виконання робіт по зведенню та правила приймання будинків...................................... 36
3.1 Види та послідовність робіт, машини та обладнання.............................................. 36
3.2 Технологічні вимоги до організації та технології виконання робіт............................ 37
3.3 Пожежна безпека при виконанні робіт........................................................................ 38
3.4 Особливості зведення будинків на підроблюваних територіях.............................. 38
3.5 Особливості зведення будинків на просадних грунтах............................................ 39
4 Вказівки по експлуатації будинків...................................................................................... 39
4.1 Введення будинків в експлуатацію............................................................................ 39
4.2 Технічне обслуговування............................................................................................. 39
4.3 Пожежна та екологічна безпека.................................................................................. 40
ДОДАТОК
Посібник по визначенню архітектурно-будівельних показників будинків для
звичайних та складних умов будівництва....................................................................... 41
П1 Вертикальні навантаження на елементи конструкцій та їх сполучення.................. 41
П2 Дані для проектування елементів конструкцій.......................................................... 49
П3 Приклади розрахунку архітектурно-будівельних показників.................................... 75
Введено: «ИМЦ» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 )
